83-річна переселенка понад місяць прожила в Києві «як на вулиці»
У Києві понад тисячу будинків все ще залишаються без опалення після російських ударів по ТЕЦ та іншій енергетичній інфраструктурі. У кварталі, де на 4-му поверсі панельного будинку живуть 83-річна Людмила Речаліна та її онук Роман, опалення немає вже кілька місяців. Про це жінка розповіла журналістам телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Вісім людей, зокрема 6-річна дитина, поранені через удари РФ у трьох областях – ОВА
Протягом минулої доби в трьох областях України: Херсонській, Донецькій і Запорізькій, внаслідок російських ударів постраждали вісім людей, зокрема дитина, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, за словами очільника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, п’ять людей були поранені на Херсонщині минулої доби. «Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 7 багатоповерхівок і 11 приватних будинків. Також окупанти понівечили приватне підприємство, мікроавтобус та приватні автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що 6-річна дитина зазнала поранень внаслідок російської атаки на Запорізький район. «Упродовж доби окупанти завдали 448 ударів по 34 населених пунктах Запорізької області… Надійшло 89 повідомлень про пошкодження житла, автівок та об’єктів інфраструктури», – написав голова ОВА у телеграмі.
Очільник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив про поранення двох людей минулої доби.
«Краматорський район. У Миколаївці пошкоджено будинок і автомобіль, у Рай-Олександрівці поранено дві людини. У Костянтинівці знищено 3 багатоповерхівки», – зазначив Філашкін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Міненерго заявило про знеструмлення у восьми областях – через обстріли та негоду
Через бойові дії та обстріли енергетичної інфраструктури на ранок є знеструмлені споживачі у Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській та Харківській областях, повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.
За його словами, також через негоду без електропостачання залишаються понад 458 населених пунктів у Дніпропетровській, Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Миколаївській та Одеській областях.
У Міненерго додають, що на Одещині після попередніх російських атак на енергетичну інфраструктуру ситуація залишається складною – відновлювальні роботи тривають.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Україна закликає бойкотувати відкриття Паралімпіади через рішення щодо РФ і Білорусі – Сибіга
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до країн-партнерів із закликом бойкотувати участь у церемонії відкриття Паралімпійських ігор через рішення дозволити використання національних символів Росії та Білорусі.
«Коли наші союзники не мовчать, коли вони виступають на захист наших спільних принципів та чесності спорту, ми відчуваємо, що не самотні. Такі принципові та чіткі заяви є надзвичайно важливими для протидії моральній сліпоті. Ми закликаємо всіх партнерів висловитися, а їхніх посадових осіб утриматися від участі в церемонії відкриття, якщо це ганебне рішення не буде скасовано», – написав міністр у соцмережі Х.
Сибіга подякував міністру закордонних справ Італіі Антоніо Таяні та міністру спорту Андреа Абоді за їхню чітку позицію щодо «ганебного рішення дозволити використання національних емблем Росії та Білорусі».
Раніше Міжнародний паралімпійський комітет повідомив медіа, що дозволить обмеженій кількості спортсменів із Росії й Білорусі виступати під своїми національними прапорами. За повідомленням комітету, ці атлети матимуть «таке ж ставлення, як і представники будь-якої іншої країни».
Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний повідомив, що представники уряду України бойкотуватимуть Паралімпійські ігри в Італії через це рішення.
Зимові Паралімпійські ігри триватимуть у Мілані з 6 по 15 березня.
На Львівщині попрощалися з екіпажем Мі-24, який загинув під час виконання бойового завдання у грудні
На Львівщині 18 лютого попрощалися із чотирма захисниками 12-ї окремої бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка, які були на борту вертольота Мі-24, що розбився під час виконання бойового завдання 17 грудня 2025 року, повідомила обласна військова адміністрація.
За повідомленням, одного з військових 55-річного Олександра Шемета, який був родом із Корюківки Чернігівської області, поховали у Львові. В ОВА повідомили, що він був начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки, Герой України, удостоєний ордена «Золота Зірка», а також нагороджений орденом Данила Галицького й орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
28-річний Дмитро Попадюк, за даними ОВА, обіймав посаду бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його поховали у рідному селі Калинів Самбірського району Львівщини.
56-річний Ігор Тоганчин служив старшим повітряним стрільцем вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Його поховали в селі Корналовичі Самбірського району Львівської області.
25-річний Ярослав Сачик, родом із Луцька, був штурманом-льотчиком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховають військового 19 лютого, у рідному місті, зазначили в ОВА.
18 грудня 2025 року 12-та окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка повідомила без подробиць, що екіпаж українського гелікоптера Мі-24 загинув під час виконання бойового завдання.
Українська влада не наводить точної інформації про втрати серед військових у війні з Росією, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку цього року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Генштаб: війська РФ за добу провели майже сто штурмів на Гуляйпільському і Покровському напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень, близько ста з них – на двох напрямках: Гуляйпільському і Покровському, свідчать дані Генштабу ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора поблизу населених пунктів Затишок, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Покровськ, Новопавлівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне, Білицьке та Дачне… На Гуляйпільському напрямку відбулося 49 атак окупантів – у районах Гуляйполя та в бік Добропілля, Прилук, Залізничного, Староукраїнки, Гіркого, Святопетрівки і Верхньої Терси», – йдеться в повідомленні.
22 російські атаки зафіксували на Костянтинівському напрямку. Крім того, за даними українського командування, бойові дії минулої доби тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
Інформація про контрнаступальні дії Сил оборони на півдні України почала з'являтися в середині минулого тижня. Про неї повідомляли Z-військові кореспонденти, оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець, а також американський Інститут вивчення війни. 17 лютого їх підтвердив і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, повідомивши про «результативні контратакуючі, штурмові дії» навколо Гуляйполя.
У Білому домі заявили про «значний прогрес» на переговорах у Женеві
У Білому домі заявили, що на тристоронніх переговорах України, США і Росії у Женеві 17 і 18 лютого був «значний прогрес».
«Було досягнуто значного прогресу з обох сторін, обидві сторони погодилися ознайомити своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над мирною угодою. Тож у майбутньому буде ще один раунд переговорів», – заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 18 лютого.
При цьому вона сказала, що Трамп вважає ситуацію, яка склалася майже через чотири роки після початку широкомасштабної війни Росії проти України, «дуже несправедливою не лише для росіян і українців, які втратили життя», але й для платників податків США, які надали фінансову підтримку Україні.
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Він сказав про це в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Кінець «невидимості»? Українські дрони вперше дістали російський «Іскандер» в окупованому Криму
Українські військові повідомили про ураження в окупованому Криму місця зберігання оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер». Це перший відомий випадок за весь час російсько-української війни. Росія використовує цей ОТРК для обстрілів об’єктів енергетики України, зауважувала українська влада, ракети не завжди вдається збити. Що це за комплекс і де на Кримському півострові ховаються «Іскандери», з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну 37 дронами
Російські військові вночі 19 лютого атакували Україну 37 ударними безпілотниками, близько 20 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 29 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання ударних БпЛА на чотирьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У РФ заявляють, що українські дрони атакували нафтобазу в Псковській області
Українські безпілотники атакували нафтобазу у місті Великі Луки, горить один із резервуарів із нафтопродуктами, повідомив губернатор Псковської області Росії Михайло Ведерніков.
За його даними, постраждалих серед цивільного населення і персоналу об’єкта немає.
В аеропорту Пскова на кілька годин запроваджувалися обмеження на виліт і приліт літаків, вранці обслуговування рейсів відновили.
«Великолуцька нафтобаза» належить компанії «Псковнафтопродукт».
За даними видання Astra, там зберігаються нафтопродукти для подальшого відвантаження і розподілу мережею АЗС, на підприємства і транспортні компанії.
У ніч проти 21 квітня 2024 року безпілотники вже атакували «Великолуцьку нафтобазу».
Видання «Псковська губернія» писало, що тоді один безпілотник потрапив в огорожу нафтобази, уламки ще одного дрону виявили на території підприємства.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
ISW: у РФ на тлі переговорів сигналізують, що не задовольняться лише територіальними поступками
Російські чиновники сигналізують, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками, і підтвердили відданість початковим воєнним цілям РФ, які включають розвал альянсу НАТО, пише у своєму звіті Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву посольства Росії в Бельгії, яке зазначило 17 лютого, що РФ вимагатиме від НАТО юридично закріпити пункт про нерозширення відповідно до «проєкту договору», який Росія створила в грудні 2021 року. В ISW зазначили, що посольство посилалося на ультиматуми Росії, висунуті Сполученим Штатам і НАТО перед повномасштабним вторгненням в Україну. «Ці ультиматуми рівносильні руйнуванню чинного альянсу НАТО, закликаючи НАТО припинити розгортання сил або систем озброєння в державах-членах, які приєдналися до альянсу після 1997 року», – йдеться в повідомленні.
Ці ультиматуми також мали на меті змусити Захід відмовитися від своєї політики «відкритих дверей», виключити розширення на схід і відмовитися від партнерства на східному фланзі НАТО, зокрема з Україною, додали аналітики.
«Ці вимоги до України і НАТО є частиною початкових воєнних вимог Росії, і російське посольство, яке повторює ці вимоги на тлі поточних переговорів, продовжує сигналізувати про те, що Росія не буде задоволена угодою, яка не поступається всім цим вимогам до України, НАТО і Сполучених Штатів, навіть якщо угода відповідатиме деяким територіальним вимогам Росії», – заявили в ISW.
В Інституті вивчення війни наголосили, що кремлівські чиновники послідовно повторюють відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей військовим чи дипломатичним шляхом і не продемонстрували жодної готовності йти на компроміс щодо цих цілей для досягнення миру в Україні.
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Він сказав про це в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів. Попередніх коментарів від американських чиновників не було.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Перед цим головний посланець Білого дому в Женеві Стів Віткофф заявив, що було досягнуто «значного прогресу». «Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм відповідним лідерам і продовжити роботу над досягненням угоди», – написав він у дописі на X.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати РФ: понад 800 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 256 910 своїх військових, зокрема 830 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 19 лютого навів Генштаб ЗСУ.
Серед втрат російської техніки в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 11 682 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 054 (+3)
- артилерійські системи – 37 384 (+21)
- РСЗВ – 1 649 (+1)
- засоби ППО – 1 302
- літаки – 435
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 138 330 (+406)
- крилаті ракети – 4 314
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 79 036 (+117)
- спеціальна техніка – 4 072 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.
«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Труханов заявив, що має «офіційні документи» про відсутність у нього громадянства РФ
Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов заявляє, що має «офіційні документи», які доводять відсутність у нього російського громадянства.
«У мене є офіційні документи з мокрими печатками, у них прямо сказано: російського громадянства в мене немає. А паспорти, які розганяли в мережі – фальшивка», – сказав Труханов у відеозверненні, оприлюдненому в телеграмі ввечері 18 лютого.
У дописі він додав, що через «місяці тиші у відповідь на запити до українських держорганів» він з адвокатами пішли «іншим шляхом».
«Оскільки Україна розірвала дипломатичні стосунки з агресором, мої адвокати задіяли міжнародні правові механізми через треті країни. Результат – у мене на руках. 30 грудня 2025 року отримано офіційну відповідь: громадянство РФ у Геннадія Труханова – відсутнє. Це – не підробки з інтернету. Це – юридично підтверджений факт», – зазначив ексмер. Копій цих документів Труханов не навів.
Труханов закликав президента Володимира Зеленського дати доручення перевірити офіційні документи щодо припинення його українського громадянства й ухвалити «єдине можливе справедливе рішення».
У жовтні 2025 року Служба безпеки України підтвердила, що за її матеріалами комісія з питань громадянства при президентові України припинила громадянство України тоді меру Одеси Геннадію Труханову. У СБУ стверджували, що Труханов є громадянином РФ і має чинний закордонний паспорт країни-агресора, а копії відповідних документів є у розпорядженні української спецслужби.
«Так, згідно із наявними даними, 15 грудня 2015 року, уже після початку агресії проти України і тимчасової окупації Криму, а також частини Донецької та Луганської областей, Геннадій Леонідович Труханов отримав закордонний паспорт країни-окупанта. Він виданий строком на 10 років і наразі є чинним документом», – заявляла українська спецслужба.
За даними СБУ, у 2017 році представники Труханова звернулися із заявою до російських уповноважених органів та зрештою суд у Московській області скасував чинність його внутрішнього паспорта РФ, але у додаткових поясненнях повідомив, що скасування чи відмова особи від такого документа «не тягне за собою позбавлення громадянства РФ, набутого особою на законній підставі». Труханов, якого після рішення щодо громадянства усунули з посади, це заперечував.
Пізніше Печерський райсуд Києва відправив під цілодобовий домашній арешт Труханова, якому висунули звинувачення у службовій недбалості, що призвела до загибелі людей.
У січні запобіжний захід змінили на особисте зобов’язання. Колишній мер Одеси заявив, що вручення йому підозри стало для нього «несподіванкою». Кримінальне провадження стосується подій 30 вересня 2025 року, коли, за даними слідства, через неналежну організацію утримання і функціонування систем водовідведення було затоплено частину Одеси. Тоді загинули дев’ятеро людей, серед яких – 9-річна дитина.
Після трагедії Геннадій Труханов писав, що за сім годин 30 вересня в місті випала майже двомісячна норма опадів, і «жодна зливова каналізація не здатна витримати таке навантаження».
У межах провадження повідомлено про підозру ще вісьмом посадовцям Одеської міськради і підпорядкованих комунальних підприємств, серед яких заступники міського голови, керівники департаментів і службові особи комунального підприємства.
Мер Одеси вже не вперше заперечує наявність у нього російського громадянства, зокрема, він вказував це 2024 року після того, як волонтер і блогер Сергій Стерненко, посилаючись на власні джерела, написав, що Геннадій Труханов має російське громадянство й оформлював російську банківську карту напередодні повномасштабного вторгнення – 9 лютого 2022 року. Він зазначив, що отримав ці дані із «злитих російських баз».
Українські журналісти вже неодноразово писали, що мер Одеси, ймовірно, має російське громадянство. У 2016 році Одеське управління Служби безпеки України не змогло з’ясувати, чи має Геннадій Труханов паспорт РФ.
Зеленський: наступні переговори зі США і РФ будуть знову в Швейцарії
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Він сказав про це в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого.
«Хочу підкреслити, що наступна зустріч також буде у Швейцарії. Це інформація, якою я володію на сьогодні. Звичайно, наша група повернеться, і в мене буде більш детальна інформація, ніж зараз по телефону», – сказав президент. Планованої дати переговорів голова держави не навів.
Зеленський підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
«Думаю, хороший момент у тому, що зустріч відбулася у Швейцарії. Це – дуже важливо. Я завжди кажу про це з повагою до Близького Сходу та інших країн, але вважаю, що якщо війна в Європі, то і… мирні переговори мають бути в Європі», – заявив голова держави.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів. Попередніх коментарів від американських чиновників не було.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Перед цим головний посланець Білого дому в Женеві Стів Віткофф заявив, що було досягнуто «значного прогресу». «Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм відповідним лідерам і продовжити роботу над досягненням угоди», – написав він у дописі на X.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
The Insider: у 2024 році РФ через посередників отримала підсанкційні товари на 22 млрд доларів
Протягом 2024 року понад 300 російських компаній-посередників імпортували до РФ підсанкційну продукцію на загальну суму 22 мільярди доларів, з яких близько мільярда доларів – постачання підприємствам російського ВПК, йдеться у розслідуванні The Insider.
Серед продукції, що закуповується ними, – обладнання й компоненти для виробництва дронів, мікросхем і датчиків для військової техніки, радіодеталей, акумуляторів виробництва Японії, Тайваню, Південної Кореї, Німеччини, Швейцарії й інших країн.
Головний редактор The Insider Роман Доброхотов назвав публікацію одним із найважливіших розслідувань за останні роки. «Ми знайшли спосіб масово, сотнями виявляти ланцюжки поставок від перетину кордону до конкретного військового заводу. Це кардинально змінює справу, тому що дозволить масово відправляти під санкції одразу всіх відомих постачальників, а не як раніше – по два-три. У таких умовах ВПК буде дуже складно підлаштовуватися, і це може нарешті стати справжньою проблемою для російського військового виробництва», – написав він у соцмережі Х.
Компанії-імпортери, які торгували в 2024 році з російським ВПК, поділяються на чотири групи.
До першої відносяться військові виробництва, які купують санкційні товари безпосередньо, без посередників – це старі військові заводи, що повністю або частково належать державі, серед яких, наприклад, «Об’єднана двигунобудівна корпорація», Уральський оптико-механічний завод, Казанський вертолітний завод. Вони ведуть зовнішньоекономічну діяльність у виняткових випадках.
Другу групу складають промислові гіганти, які виробляють великотоннажну продукцію (сталь, чавун, алюміній, нафтопродукти). ВПК без їхньої продукції існувати не може, а вони без ВПК – цілком, йдеться в розслідуванні. Більшість із них не перебувають під санкціями, незважаючи на регулярні постачання для ВПК.
Третя група – підприємства-суміжники, які виробляють Росії для військових окремі вузли і компоненти, у яких використовуються західні комплектуючі. The Insider називає їх найцікавішою групою імпортерів-приватників, які ведуть бізнес із ВПК Росії: якщо вони потраплять під санкції, їм доведеться шукати посередників для торгівлі із Заходом, що значно ускладнить їхню діяльність.
До четвертої і найчисленнішої групи належать підприємства-перепродавці. Як вказують журналісти, особливо цікаві у сенсі запровадження санкцій ті компанії, чий оборот імпорту приблизно збігається з оборотом із операцій з ВПК. Середні та дрібні за обсягом угод із ВПК перепродавці зараз взагалі не перебувають під західними санкціями, зазначає The Insider.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
«Виходить за межі моралі» – у МЗС розкритикували, що росіянка несла табличку «Україна» на Олімпіаді
У Міністерстві закордонних справ України розкритикували вибір, який зробили організатори церемонії відкриття Олімпійських ігор. Ідеться про вибір росіянки Анастасії Кучерової для того, щоб нести табличку із назвою «Україна» під час виходу українських олімпійців.
«Це виходить за межі будь-якої людської моралі та будь-яких принципів. Чесно кажучи, це важко навіть описати словами», – сказав речник МЗС України Георгій Тихий на брифінгу 18 лютого.
За його словами, Україна наполягає на внутрішньому розслідуванні в Міжнародному олімпійському комітеті, щоб визначити автора цього рішення. Також Україна вимагає вибачень від МОК із цього приводу.
Анастасія Кучерова є архітекторкою російського походження, яка живе в Мілані 14 років, повідомляє Associated Press. За її словами, вона не відвідувала Росію з 2018 року. За словами Кучерової, Україну вона обрала для представлення свідомо, коли хореограф церемонії запитав про вподобання.
«Коли йдеш поруч із цими людьми, розумієш, що вони мають повне право відчувати ненависть до будь-якого росіянина. Проте, я вважаю важливим зробити навіть маленький вчинок, щоб показати їм, що, можливо, не всі люди думають однаково», – сказала Кучерова.
За словами росіянки, українські спортсмени впізнали її походження і звернулися до неї російською, що Кучерова сприйняла за ознаку «певного глибокого зв’язку… який, очевидно, міг би продовжуватися, якби не війна».
Китай, Індія, Угорщина, Бразилія. Сенатори США назвали країни, які може зачепити законопроєкт про санкції
Американський сенатор Річард Блюменталь, який завершив поїздку до України разом з двопартійної делегацією сенаторів, сказав, що законопроєкт про санкції проти Росії зачепить ти країни, які купують російські енергоносії. Він назвав серед них Китай, Індію, Угорщину та Бразилію.
«Ми говорили з президентом (Володимиром) Зеленським про закон про санкції. Він вважає потрібним цей закон про санкції і тарифі проти тих, хто купує енергоносії і підживлює воєнну машину Росії. Багато моїх колег підтримують законопроєкт, він має двопартійну підтримку. Голосування буде тоді, коли настане час, треба ще доопрацювати деякі моменти… Це може мати позитивний вплив на боротьбу України», – сказав сенатор-демократ Блюменталь 18 лютого.
Він разом із сенатором від Республіканської партії Ліндсі Ґремом є співавтором двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії, який передбачає, зокрема, посилення санкційного тиску, включно з можливими митами на імпорт російської енергії.
Раніше Блюменталь висловив сподівання, що законопроєкт про санкції проти Росії можуть винести на голосування вже до завершення поточної сесії Сенату.
«Це фальшивий наратив, що Росія виграє (у війні). Якщо хтось так вважає, то це цілком безпідставно. Якщо глянути на втрати Росії, то ці втрати їй не утримати на такому рівні. А Україна навіть повернула контроль над деякими територіями, як нас поінформували за останні 24 години. Росія не виграє», – сказав сенатор під час брифінгу з іншими сенаторами, перебуваючи в Одесі після завершення кількаденного візиту до України.
Сенатор Шелдон Вайтгаус сказав, що має бути удар по «тіньовому флоту» Росії.
«Тіньовий флот, який слугує російській економіці, є цілком законною ціль для санкцій. Треба відстежувати ці судна, перевіряти хто за ними стоїть», – сказав Шелдон на тому ж брифінгу.
Він додав: «Ніхто, буквально ніхто не вірить що Росія поводиться чесно на переговорах з нашим урядом і українцями».
На початку січня, сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем повідомив, що президент США Дональд Трамп «дав зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.
Законопроєкт передбачає, зокрема, запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти. Ініціативу підтримали понад 80 зі 100 сенаторів.
У листопаді агентство Reuters із посиланням на високопоставленого представника Білого дому повідомило, що президент Трамп готовий підписати законопроєкт про запровадження нових санкцій проти Росії за умови, що він збереже за собою право остаточного рішення щодо будь-яких обмежень.
Росія свідомо б’є по американських бізнесах в Україні – сенатори США
Американські сенатори, які відвівали Україну з візитом, заявили, що Росія цілеспрямовано намагається зруйнувати бізнес американських компаній, які працюють в Україні під час війни.
«Американські бізнеси явно є мішенню атак Росії і Путіна. 50 відсотків компаній були вражені російськими ударами», – сказала співголова сенатського Комітету у закордонних справах Джин Шагін 18 лютого під час брифінгу, коли з делегацією сенаторів перебувала в Одесі після відвідин Києва.
За словами Шагін, в Одесі та регіоні також працюють чимало американських компаній, і 79 відсотків цих компаній зазнали російських ударів.
«Американські компанії активно працюють, в тому числі здійснюючи експорт з морського порту. Але вони стали мішенню для росіян – так само як і українські компанії. Бізнесмени кажуть, що по ним б’ють саме як по американських бізнесах», – додала вона.
Її підтримав також сенатор Річард Блюменталь: «Американські компанії прямо атаковані і атаковані безцеремонно. Путін б’є по американських бізнесах. Росія б’є по промислових об’єктах, терміналах, офісних приміщеннях дронами і ракетами. Віддаю шану американським бізнесам, які тут і далі працюють на цьому ринку (в час війни)».
За словами сенатора, нині в Україні під час війни працюють 600 американських компаній і бізнесів.
Раніше цього тижня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про непослідовність позиції Росії, яка «пропонував адміністрації Трампа «перезавантаження» економічних відносин зі Сполученими Штатами», водночас атакуючи американські об’єкти в Україні.
Сибіга вважає, що своїми ударами російські військові «демонструють, що нібито вигідні пропозиції Кремля щодо економічної співпраці насправді є нічим іншим, ніж «потьомкінським селом», метою якого є виграти час, зводячи нанівець американський вплив у Європі».
У серпні 2025 року, коментуючи російський удар по американському підприємству на Закарпатті, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія «ніколи і за жодних обставин навмисно не атакувала жодні об’єкти, які не пов’язані з військовими можливостями України».
Кількість боїв на фронті перевищила 200 – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 18 лютого на фронті відбулося 201 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети та 51 авіаційного удару, скинув 156 керованих авіабомб. Крім того, застосував 3191 дрон-камікадзе та здійснив 2076 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад половина боїв відбулася на трьох напрямках – Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 16 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу Костянтинівки, Берестка, Степанівки, Русиного Яру, Плещіївки, Щербинівки, Софіївки та Новопавлівки. На цей час активних штурмових дій противник не проводить.
На Покровському напрямку ворог здійснив 39 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Покровськ, Новопавлівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне та Білицьке. Три спроби окупантів покращити своє становище іще тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 48 атак окупантів: у районі Гуляйполя та в бік Добропілля, Прилук, Залізничного, Староукраїнки, Гіркого, Святопетрівки та Верхньої Терси. Три атаки іще тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
15 лютого військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець повідомив, що Сили оборони провели контрнаступальні дії на ряді ділянок навколо Гуляйполя і Запоріжжя. За його даними, ЗСУ змогли вибити російську армію з низки сіл навколо Покровського Дніпропетровської області й Тернового Запорізької, а також на північ і захід від Гуляйполя і на південь від Запоріжжя. Як вказує проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, український Генштаб поки що ніяк не коментував контрнаступальні дії ЗСУ на півдні України – за даними відомства, армія РФ сама там активно йде на штурми.
Переговори переговорами, а чи спинити війну вирішує Путін. Підсумки Женеви
У Женеві пройшов черговий раунд переговорів про закінчення війни між представниками Росії, США та України. Після їхнього завершення журналісти не дочекалися коментарів, учасники делегацій роз’їхалися, не надавши жодної інформації.
Ось деякі подробиці? І що це все означає?
Інформаційні агентства опублікували фотографії зали переговорів: російська та українська делегації сидять одна навпроти одної, американська – на чолі зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом та його зятем Джаредом Кушнером – по центру.
Переговори тривали понад шість годин. Джерела російських держагентств зазначали, що вони були дуже напруженими.
Журналіст американського видання Axios Барак Равід у соцмережі Х видав інсайд, що переговори «зайшли у глухий кут» через позицію голови російської делегації Володимира Мединського. Але про що саме йдеться – незрозуміло.
Читайте повністю тут