Доступність посилання

Навчання НАТО STEADFAST DART 26 у Німеччині
Навчання НАТО STEADFAST DART 26 у Німеччині

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Генштаб: на фронті за добу було 160 боєзіткнень, найбільше – на Гуляйпільському напрямку

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 160 бойових зіткнень, найбільше – на Гуляйпільському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 18 лютого Генштаб Збройних сил України.

«На Гуляйпільському напрямку противник 31 раз намагався йти вперед на позиції наших оборонців, у районах населених пунктів Добропілля, Гуляйполе, Солодке, Прилуки, Зелене та у бік Залізничного, Варварівки, Староукраїнки», – йдеться в повідомленні.

На Покровському напрямку, за даними Генштабу, українські сили зупинили 21 штурмову й наступальну дію російських військ у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Філія і в бік населених пунктів Новоолександрівка, Новопідгороднє.

Крім того, як повідомили в командуванні, російські атаки минулої доби зафіксували на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Придніпровському напрямках.

15 лютого військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець повідомив, що Сили оборони провели контрнаступальні дії на ряді ділянок навколо Гуляйполя і Запоріжжя. За його даними, ЗСУ змогли вибити російську армію з низки сіл навколо Покровського Дніпропетровської області й Тернового Запорізької, а також на північ і захід від Гуляйполя і на південь від Запоріжжя. Як вказує проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, український Генштаб поки що ніяк не коментував контрнаступальні дії ЗСУ на півдні України – за даними відомства, армія РФ сама там активно йде на штурми.

Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила понад 700 військових

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 256 080 своїх військових, зокрема 740 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 18 лютого навів Генштаб ЗСУ.

Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:

  • танки – 11 681 (+3 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 24 051 (+6)
  • артилерійські системи – 37 363 (+40)
  • РСЗВ – 1 648
  • засоби ППО – 1 302 (+1)
  • літаки – 435
  • гелікоптери – 347
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 137 924 (+1 851)
  • крилаті ракети – 4 314 (+26)
  • кораблі / катери – 29
  • підводні човни – 2
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 78 919 (+194)
  • спеціальна техніка – 4 072 (+1).

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.

Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.

Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.

«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

Зеленський: українці ніколи не пробачать передачі Донбасу Росії

Президент України Володимир Зеленський вважає, що українці відкинуть мирну угоду з РФ, якщо вона передбачатиме одностороннє виведення українських військ із Донбасу й передачу цього регіону Росії. Таку думку Зеленський висловив в інтерв’ю виданню Axios.

«Емоційно люди ніколи цього не пробачать. Ніколи. Вони не пробачать… мені, вони не пробачать [США]», – сказав Зеленський, додавши, що українці не можуть зрозуміти, чому від них вимагають поступитися додатковими землями. «Це – частина нашої країни, усі ці громадяни, прапор, земля», – додав президент України.

Розмова записувалася в той момент, коли в Женеві проходив третій раунд прямих переговорів між українськими і російськими представниками за посередництва США. Головним каменем спотикання на переговорах залишається, як неодноразово зазначалося, контроль над Донбасом.

Президент США Дональд Трамп двічі за останні дні дав зрозуміти, що обов’язок щодо поступок лежить на Зеленському, пише Axios.

«Сподіваюся, річ лише в його тактиці, а не в ухваленому рішенні», – прокоментував Зеленський виданню слова Трампа.

Водночас президент України подякував голові Білого дому за зусилля щодо пошуку мирного рішення й сказав, що його розмови з посланцями Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером не супроводжуються тиском.

Зеленський додав, що він «не з тих людей», хто під тиском може легко здатися.

В інтерв’ю Зеленський знову підкреслив, що найкращий спосіб досягти прориву в питанні територій – це його особиста зустріч із президентом Росії.

Зеленський сказав, що доручив своїй команді опрацювати можливість майбутньої зустрічі на рівні лідерів у Женеві.

У 37-хвилинному телефонному інтерв’ю виданню Axios Володимир Зеленський згадав домовленість, яка існує між Вашингтоном і Києвом, про те, що будь-яка майбутня угода має бути винесена на загальнонаціональний референдум. Якщо ця угода припускатиме виведення українською стороною своїх сил з Донбасу ціною відмови від суверенітету й українських громадян, які живуть там, то така угода, на думку Зеленського, буде відхилена.

Трохи пізніше видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група «зайшла в глухий кут» через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського, тоді як військова група «продовжувала досягати прогресу».

Переговори мають продовжитися 18 лютого.

В українську делегацію входять секретар Ради національної безпеки України Умєров, голова офісу українського президента Кирило Буданов і його перший заступник Сергій Кислиця, голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахмія і заступник начальника ГУР Вадим Скибіцький. США – спецпосланець президента Стів Віткофф, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, міністр сухопутних військ США Ден Дрісколл і головнокомандувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Алексус Гринкевич.

Російську делегацію замість голови ГРУ Ігоря Костюкова очолює помічник Путіна Володимир Мединський. Він керував переговорною групою у 2022 році і під час відновлених зустрічей у Стамбулі у 2025 році. Костюков залишився у складі делегації, до неї також приєднався заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін і спецпосланець Путіна Кирило Дмитрієв, який, за інформацією Кремля, «працюватиме за окремим треком». Усього делегація з Росії налічує від 15 до 20 осіб.

Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.

23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.

Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.

Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.

Запоріжжя: 4 роки великої війни. Складові стійкості

ЗАПОРІЖЖЯ – Від перших днів повномасштабної війни Росії проти України Запоріжжя є прифронтовим містом. Та попри постійні обстріли та наростання ризиків, місто живе повноцінним життям. У чому секрет життєстійкості міста за порогами Дніпра?

Умєров обговорив підсумки першого дня переговорів у Женеві з представниками США і Європи

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив, що провів окрему зустріч із представниками США і європейських партнерів після першого дня тристоронніх переговорів (Україна, США, Росія) в Женеві, Швейцарія.

«Завершив окрему зустріч із представниками США та європейських партнерів – Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії. Обговорили підсумки сьогоднішнього раунду переговорів і синхронізували підходи щодо подальших кроків. Важливо зберігати спільне бачення й координацію дій між Україною, США і Європою. Є розуміння спільної відповідальності за результат. Працюємо далі», – написав у соцмережах Умєров, який очолює українську делегацію.

17 лютого стало відомо про завершення політичного блоку переговорів у перший їх день у Женеві. «Обговорення зосереджувалися на практичних питаннях і механіці можливих рішень. На сьогодні як політичний, так і військовий блоки завершили свою роботу», – написав Умеров у дописі в соціальних мережах ввечері 17 лютого, додавши, що тепер він проінформує президента Володимира Зеленського про хід переговорів, які мають продовжитися 18 лютого.

Джерела у Вашингтоні повідомили Радіо Свобода, що радники з національної безпеки з Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії спостерігали за переговорами.

Російські ЗМІ цитували джерело в російській делегації, яке заявило, що переговори тривали шість годин і були «дуже напруженими».

Зустрічі відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами і 396 ударними БпЛА.

23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли попередні переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.

Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.

Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.

У Сумах та області через удари РФ постраждали 16 людей – ОВА

Унаслідок атак російських безпілотників 17 лютого в Сумах та області постраждали понад півтора десятка людей, повідомила обласна військова адміністрація.

«Росіяни вкотре системно атакують цивільну інфраструктуру. Під ударами – житлові будинки, адміністративні будівлі, об’єкти транспортної та критичної інфраструктури. На прикордонні ворог знову атакував цивільні автівки. В обласному центрі пошкоджені багатоквартирні будинки та інші будівлі – вибито сотні вікон, зазнали пошкоджень фасади й покрівлі», – йдеться в повідомленні.

У Сумах постраждали 11 людей, у лікарні залишається 28-річна жінка.

У Білопільській громаді постраждали четверо цивільних, двох чоловіків 39 та 52 років госпіталізували.

На Шосткинщині, в Березівській громаді, внаслідок влучання дрона в будинок поранення зазнав 46-річний чоловік, його також госпіталізували.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

На фронті відбулося 137 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 17 лютого на фронті відбулося 137 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Противник завдав одного ракетного удару, застосував 28 ракет, здійснив 50 авіаційних ударів, скинув 109 керованих авіабомб. Крім того, застосував 5847 дронів-камікадзе та здійснив 2538 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.

Майже половина боїв зафіксована на трьох напрямках – Костянтинівському і Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.

«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 13 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр, Софіївка та у бік Костянтинівки, Іллінівки, Новопавлівки, Іванопілля. Ще три боєзіткнення тривають.

На Покровському напрямку ворог здійснив 16 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Філія та у бік Новоолександрівки.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 29 атак окупантів – у районах населених пунктів Добропілля, Гуляйполе, Солодке, Прилуки, Зелене та у бік Залізничного, Варварівки. Чотири боєзіткнення в даний момент тривають. Ворожих авіаударів зазнали Воздвижівка, Лісне, Верхня Терса, Мирне, Чарівне», – вказано в повідомленні.

Бої тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському напрямку та Олександрівському напрямках.

Українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку та в районі Гуляйполя, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого після відвідання командних пунктів бригад і полків.

Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається серед найінтенсивніших за кількістю російських штурмів.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.

Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.

Фільм Радіо Свобода про повернення тіл зниклих безвісти вийшов на YouTube

Фільм Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я», що розповідає про повернення тіл українських солдатів, які вважалися зниклими безвісти, вийшов 17 лютого для широкого кола глядачів на YouTube.

«Цей фільм про те, як повертаються тіла загиблих українських солдатів. Це свідчення масштабів горя, якого завдала і продовжує завдавати Росія. Це чесна розповідь про солдатів цієї війни, які числяться як «зниклі безвісти». Йдеться не про записи в документах, статистику чи просто про факт смерті. Йдеться про велику роботу тих, хто ідентифікує та встановлює імена. Йдеться про тисячі сімей, які шукають своїх близьких, і, зрештою, про жертву, яку їм довелося принести», – йдеться в анотації фільму.

Документальна картина, автором якої є воєнкор Радіо Свобода Мар’ян Кушнір, бере свій початок на полі бою, а завершується, коли тіла загиблих знайшли, ідентифікували і повернули рідним.

Фільм розкриває значення поняття «зниклий безвісти» через конкретні історії людей, які страждають від невизначеності, зокрема, історію жінки, яка за один рік стала дружиною, матір’ю та вдовою.

Прем’єра документального фільму Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» відбулася 10 лютого в Києві у кінотеатрі «Жовтень».

Попри морозний день і холодне приміщення, на прем'єру прийшли рідні безвісти зниклих, ті, хто займається пошуком та ідентифікацією тіл загиблих воїнів, військовослужбовці, ветерани, журналісти і правозахисники.

Показ та обговорення фільму спільно організували «Центр громадянських свобод» і Радіо Свобода.

Документальну стрічку «Поверніть мені імʼя» команда Радіо Свобода готувала пів року, зокрема за підтримки Пулітцерівського центру.

НАД ФІЛЬМОМ ПРАЦЮВАЛИ
Автор: Мар’ян Кушнір
Редактор: Дмитро Джулай
Продюсер: Владислав Яцків
Оператор: Мар’ян Кушнір, Павло Холодов, Ганна Кудрявцева
Монтаж: Вікторія Макарова, Мар’ян Кушнір.

У Запоріжжі через удари РФ загинула жінка, поранені шестеро – ОВА

У Запоріжжі унаслідок атаки російських безпілотників загинула жінка, ще щонайменше шестеро людей, серед яких двоє дітей, зазнали поранень, повідомив увечері 17 лютого голова Запорізької ОВА Іван Федоров.

Спершу він інформував про поранення жінки, але згодом повідомив, що медикам не вдалося врятувати її життя.

«Вже шість поранених – збільшується кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. В тому числі допомога медиків знадобилася двом дітям. Наразі усі постраждалі після отримання меддопомоги лікуватимуться амбулаторно», – написав очільник області о 21:45.

У Запоріжжі та області триває повітряна тривога, до загрози дронів додалася небезпека балістики.

«Ворог знову атакує інфраструктуру» в Кривому Розі – влада

Російські військові другу добу поспіль атакують транспортну інфраструктуру Кривого Рогу, повідомили представники місцевої влади.

«Ворог атакував Криворізький район. Завдав удару по транспортній інфраструктурі. Попередньо, люди не постраждали», – написав голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа ввечері 17 лютого.

«Ракетна атака. Ворог знову атакує інфраструктуру», – додав криворізький політик Олександр Вілкул. Він закликав містян до відбою тривоги залишатися в укриттях, оскільки «можливі ще виходи».

Російські силовики звинуватили пару з Криму в «держзраді» й шпигунстві для СБУ

До підконтрольного Росії Верховного суду Криму направили кримінальну справу стосовно двох мешканців окупованого Криму за звинуваченням у державній зраді та шпигунстві, передає проєкт Радіо Свобода з посиланням на створену Росією прокуратуру Криму.

За звинуваченням російських силовиків, фігуранти нібито співпрацювали зі Службою безпеки України.

Стверджується, що чоловік «будучи противником проведення спеціальної військової операції», як у Росії називають повномасштабну війну проти України, у 2024 році вступив у контакт з представником СБУ. Він нібито робив фото військової техніки РФ у Ялті, а його співмешканка вела відеозйомку військових кораблів.

У Чехії збирають кошти на генератори для України: кому гумор, а кому провокація

ПРАГА – Щоб допомогти Україні пережити холодну зиму, в Чехії волонтери збирають гроші на генератори. Вони наголошують, що роблять це попри те, що новий чеський уряд скорочує допомогу Києву. При цьому уряд теж відправляє генератори з державних резервів – на прифронтову Дніпропетровщину.

Мартін Оцкнехт – один із чеських волонтерів, представник організації Post Bellum. У звичайному житті він журналіст і філолог, а нині передає одній з київських лікарень потужний генератор.

«Цей – потужністю 630 кіловатів, він із міста Плзень у Чехії. Його передав анонімний донор – через благодійний фонд Еви Павлової, першої леді Чехії (дружини президента Петр Павел), – розповідає Мартін мережі «Настоящее Время», створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії. – Вона домовилася з Оленою Зеленською, дружиною президента України, що через наш благодійний фонд ми доставимо його до Києва».

«Якби щось подібне трапилося із нами, нашими дітьми чи онуками, ми теж хотіли б, щоб нам простягнули руку допомоги. Тому сьогодні цю руку допомоги простягаємо ми», – заявила Ева Павлова.

15 лютого у фонді Post Bellum повідомили, що генератор вже працює у Київській дитячій клінічній лікарні №7, де медичну допомогу надають дітям, які отримали поранення від російських атак або страждають від переохолодження та інших хвороб, спричинених холодом.

Повністю читайте тут

ЗМІ: у Женеві завершився перший день політичних переговорів між Україною, Росією та США

Політичний сектор тристоронніх переговорів у Женеві завершився, повідомляють, зокрема, агентства Reuters та «Інтерфакс-Україна» з посиланням на джерела 17 лютого.

Водночас військові групи продовжують працювати, заявив співрозмовник журналістів.

Очікується, що політичні та військові переговори продовжаться завтра, 18 лютого.

Сторони наразі офіційно не коментували підсумки зустрічей.

Раніше секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров повідомив про початок чергового раунду тристоронніх переговорів України, США, Росії в Женеві.

Читайте також: У Кремлі порадили не очікувати новин із переговорів у Женеві 17 лютого

За його словами, є погоджені президентом України «рамки роботи й чіткий мандат», на порядку денному – безпекові та гуманітарні питання.

Раніше під час спілкування зі ЗМІ в Мюнхені Умєров без подробиць заявив, що Україна планує обговорити питання енергетичного перемир’я на переговорах у Женеві. У Кремлі заявили, що за підсумками першого дня переговорів не варто очікувати якихось новин.

17 і 18 лютого у Женеві мають пройти тристоронні переговори представників України, США і Росії щодо завершення війни РФ проти України. Українська делегація прибула до Швейцарії напередодні ввечері.

Ці переговори відбуваються на тлі масованої атаки РФ, яка у ніч на 17 лютого атакувала Україну 29 ракетами та 396 ударними БпЛА.

Кличко: понад 1100 будинків на лівому березі Києва залишаються без опалення

У Києві подали тепло у всі 2 600 будинків, які залишалися без опалення внаслідок російської атаки на столичну інфраструктуру 12 лютого, заявив мер міста Віталій Кличко у вівторок.

За його даними, комунальники продовжують працювати в інших будинках, де виникають аварії, й лагодять там системи теплопостачання.

«Нагадаю також, що ще понад 1100 будинків у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без тепла після попередніх обстрілів. У них подати теплоносій наразі неможливо через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ», – нагадав мер столиці.

Читайте також: Голова КМВА: тривають роботи для перезапуску подачі опалення в будинки на Троєщині

12 лютого вночі війська РФ били балістикою по обʼєктах інфраструктури Києва, повідомив міський голова Віталій Кличко. У Києві через цю атаку ще 2 600 будинків залишилися без опалення. За словами мера, це багатоповерхівки в Деснянському, Дніпровському, Печерському та Соломʼянському районах.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

У Херсоні через російські обстріли пошкоджена критична інфраструктура – влада

У Херсоні через російські обстріли пошкоджена критична інфраструктура, повідомив у телеграмі голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

За його даними, в Дніпровському районі міста знеструмлені багато побутових споживачів та об’єкти життєзабезпечення.

Він також попередив, що ввечері можливі перебої з водопостачанням в районі ХБК та центральній частині Херсона.

Фахівці працюють над ліквідацією наслідків ударів, додав Шанько.

В ООН підтвердили загибель понад 15000 цивільних в Україні від лютого 2022 року

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули щонайменше 15 172 і було поранено 41 378 цивільних осіб, повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, оприлюднивши підтверджені дані на 31 січня 2026 року і зазначаючи, що реальна кількість жертв, ймовірно, є значно більшою.

За даними місії, щонайменше 766 дітей загинули та 2 540 отримали поранення.

В організації зазначають, що у 2025 році через війну загинули щонайменше 2 526 і було поранено 12 162 цивільних осіб – кількість жертв на 31% вища, ніж у 2024 році, і на 70% вищою, ніж у 2023 році.

За даними ООН, застосування далекобійної зброї (ракет і баражувальних боєприпасів) значно зросло у 2025 році, що спричинило 35% жертв серед цивільних осіб в Україні (686 загиблих і 4 451 поранений) – на 66% більше порівняно з 2024 роком, а кількість жертв через застосування безпілотників малої дальності у прифронтових районах зросла на 121%.

63% – 9 272 – усіх жертв у 2025 році припали на прифронтові райони.

Читайте також – Кулеба: війська РФ вночі атакували енергетику та залізничну інфраструктуру

В ООН додають, що цивільне населення по всій країні зіткнулося з тяжкими наслідками безперервних і систематичних атак на енергетичну інфраструктуру України.

Вказується, що станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.

Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням – світло було лише кілька годин на добу або його взагалі не було протягом кількох днів.

СБУ: серед уражених тилових об’єктів Росії – об’єкт виробництва дронів

Спецпризначенці Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України завдали низки ударів про тилових об’єктах Росії, повідомляє пресслужба СБУ 17 лютого.

За твердженням служби, удари були спрямовані на «ключові елементи військової інфраструктури у ворожому тилу».

Серед уражених цілей, зокрема:

  • 4 штаби та командні пункти управління
  • 3 місця дислокації особового складу, в тому числі – спецпризначенців ФСБ
  • об’єкт виробництва безпілотних літальних апаратів
  • 2 склади паливно-мастильних матеріалів
  • 2 позиції запуску БпЛА
  • склад боєприпасів
  • логістичний хаб;
  • 4 командно-спостережні пункти

«Ураження цих цілей суттєво ускладнює противнику управління підрозділами, постачання ресурсів та підготовку нових атак. Нічні удари були виконані з використанням безпілотних апаратів «FP-2» компанії «Fire Point» із бойовими зарядами масою 105 кг, що забезпечило високу ефективність операції», – йдеться в заяві СБУ.

Раніше сьогодні українські медіа повідомили з посиланням на джерело в СБУ, що служба атакувала безпілотниками завод «Метафракс Кемікалс» у Пермському краї РФ, який є одним із найбільших виробників метанолу в Росії та Європі.

Блокування Telegram та відключення зв'язку на вимогу ФСБ: до чого готується Росія?

Очі НАТО над Чорним морем: західна розвідка допомагає ЗСУ «осліплювати» ППО в окупованому Криму?

Протягом останніх кількох днів Сили оборони України знищили низку засобів російської протиповітряної оборони в окупованому РФ Криму, а також транспортно-десантний катер. До і після атак, а іноді й під час, у повітрі над Чорним морем перебували розвідувальні літаки країн НАТО.

Які відомості здобуваються у такий спосіб і чим вони корисні українським військовим, з'ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Сили безпілотних систем ЗС України 12 лютого уразили РЛС на аеродромі «Гвардійське» в окупованому Криму. Як повідомляється в телеграм–каналі СБС, атаку провели оператори 1-го окремого центру СБС засобами middle strike.

ОВА: російські дрони знову атакують одну з лікарень у Херсоні, є постраждалі

Російські військові знову атакують з дронів одну з лікарень у Херсоні, постраждали дві людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.

«Близько 09:00 ворог скинув вибухівку на 46-річну медсестру. Вона дістала вибухову й закриту черепно-мозкову травму. Опівдні під ворожий удар потрапив 64-річний чоловік. У нього діагностували вибухову травму та уламкові поранення ноги», – йдеться у повідомленні.

Стан постраждалих оцінюють як легкого ступеня тяжкості, додають в ОВА.

Напередодні місцева влада повідомляла про атаки російських дронів по одній з лікарень у Херсоні – тоді постраждали дві працівниці медзакладу.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG