Нічна атака РФ: голова Київщини повідомив про двох загиблих
Росія атакувала Київську область вночі проти 28 січня, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«У Білогородській громаді внаслідок атаки загинули двоє наших земляків – чоловік і жінка. Висловлюю щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Це непоправна втрата для родин і всього регіону», – заявив він.
Калашник додав, що ще четверо людей звернулися по медичну допомогу: у молодої жінки та двох дітей гостра реакція на стрес, чоловік отруївся продуктами горіння. Усім постраждалим надали необхідну допомогу на місці.
За даними голови області, пожежу в житловому будинку локалізували.
Зеленський готовий обговорити з Путіним питання територій і ЗАЕС – Сибіга
Президент України Володимир Зеленський готовий обговорити особисто з лідером РФ Володимиром Путіним питання контролю над територіями та функціонування Запорізької АЕС, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв’ю виданню «Європейська правда», поширеному 27 січня.
«Саме для їхнього вирішення президент готовий зустрітися з Путіним і це обговорювати. Утім, перешкодою в мирному процесі і надалі лишається Росія», – сказав Сибіга, відповідаючи на запитання про те, якими є умови домовленостей зі США про гарантії безпеки.
«Якщо говорити суто про цю 20-пунктову рамку, то це наразі документ двосторонній, який підписуватимуть США і Україна. Ну і з Росією – мають підписати США... Утім, європейська сторона – з нами, вона присутня в мирному процесі і в домовленостях про безпекові гарантії. До речі, важливо, що вперше йдеться саме про термін «безпекові гарантії», а не «запевнення» чи щось подібне», – розповів очільник українського зовнішньополітичного відомства.
Раніше цього тижня видання FT написало, нібито адміністрація США дала зрозуміти Києву, що надання гарантій безпеки може бути пов’язане зі згодою України на мирну угоду, яка передбачає відмову від Донбасу на користь Росії. Видання також цитує анонімного українського високопосадовця, який заявив, що США «зупиняються щоразу, коли можуть бути підписані гарантії безпеки».
У Білому домі заперечили повідомлення FT. «Це абсолютно не так. Єдина роль США у мирному процесі полягає у зближенні обох сторін для укладання угоди. Прикро, що Financial Times дозволяє зловмисним суб’єктам брехати анонімно», – заявила заступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі.
Одне з джерел, знайомих із позицією США, наполягає, що Вашингтон «не намагається нав’язати Україні будь-які територіальні поступки».
26 січня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що територіальне питання в рамках так званої «формули Анкориджа» має важливе значення для Росії. Кремль змісту формули не розкриває.
За даними Reuters, вона передбачає контроль Росії над усім Донбасом і заморожування решти лінії фронту. Російські чиновники регулярно апелюють до «домовленостей», які, за твердженням Кремля, були досягнуті Росією і США на американсько-російському саміті в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року, попри те, що за підсумками тієї зустрічі президентів Дональда Трампа і Володимира Путіна ні про які домовленості не повідомляли.
23–24 січня в Абу-Дабі пройшли тристоронні переговори США, України та Росії за посередництва Вашингтона. Джерела Axios стверджують, що обговорювалися всі ключові питання, включаючи Донбас.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Наступний раунд переговорів запланований в Абу-Дабі цього тижня, за повідомленнями ЗМІ, – на 1 лютого.
Масована атака РФ на Одесу та Харків: житлові будинки, дитсадки, школи
У ніч проти 27 січня Росія здійснила масовану атаку дронами на декілька міст України, враховуючи Одесу та Харків, пошкодивши житлові будинки, дитячі садки та школи.
Прокуратура: через російський удар по пасажирському поїзду на Харківщині загинули троє людей
На Харківщині через удар російських БпЛА по пасажирському поїзду загинули троє людей, ще двоє – постраждали, повідомляє у телеграмі обласна прокуратура.
За даними слідства, 27 січня поблизу села Язикове Ізюмського району російські війська атакували пасажирський потяг сполученням «Чоп – Харків – Барвінкове», було два влучання біля поїзду, ще одне – у вагон. Виникла пожежа.
У прокуратурі зазначають, що в поїзді перебували понад 155 пасажирів.
За попередніми даними, для удару російська армія застосувала три ударні безпілотники типу «Герань-2».
Раніше було відомо про двох постраждалих через удар по пасажирському поїзду. Як повідомляв віцепремʼєр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, на борту перебував 291 пасажир.
Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОГП: апеляційний суд залишив Дубінського під вартою, можливість застави для нього скасували
Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурорів Офісу Генерального прокурора та скасував рішення суду першої інстанції в частині призначення застави народному депутату, якого підозрюють у держзраді.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу генпрокурора, апеляційний суд погодився з доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, зокрема можливості впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від правосуддя.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо народного депутата, підозрюваного у державній зраді, залишено без альтернативи внесення застави, наголошують у Офісі генпрокурора.
В ОГП не уточнюють прізвища підозрюваного, але, за даними медіа, йдеться про Дубінського.
15 січня Шевченківський суд Києва встановив заставу в розмірі 33 мільйони гривень як можливий запобіжний захід депутату Дубінському, який перебуває під вартою з листопада 2023 року.
Олександру Дубінському оголосили про підозру у кількох справах. У листопаді 2023 року в Службі безпеки України повідомили, що народний депутат Олександр Дубінський отримав підозру – у державній зраді й причетності до злочинної організації. За даними слідства, він мав позивний «Буратіно» і «входив до складу злочинної організації, яку сформувало Головне управління Генштабу ЗС Росії (відоме як ГРУ)». У СБУ повідомили, що основне завдання цієї організації – «розхитування суспільно-політичної ситуації в Україні та дискредитація держави на міжнародній арені».
Згодом суд взяв його під варту.
Дубінський отримав підозру у справі щодо виїзду за кордон на основі неправдивих відомостей. Українські правоохоронці також підозрюють його в організації схеми для незаконного виїзду чоловіків за кордон. Депутат заявляв, що ДБР вручило йому підозру «за критику Єрмака та Зеленського».
Чи зупинить війну можлива відмова від Донбасу?
Президент України Володимир Зеленський каже, що угода про гарантії безпеки готова.
Водночас видання Financial Times з посиланням на обізнані з переговорами джерела пише: Зеленському дали зрозуміти, що гарантії безпеки можливі в обмін на територіальні поступки. Йдеться про відмову від Донбасу на користь Росії. За словами джерел FT, у разі виведення українських військ із підконтрольних Києву районів Вашингтон попередньо готовий збільшити постачання озброєнь для ЗСУ в мирний час. При цьому, зазначає видання, залишається незрозумілим, чи США візьмуть на себе якісь формальні зобов’язання.
Високопоставлений український чиновник заявив, що США «зупиняються щоразу, коли можуть бути підписані гарантії безпеки».
У Білому домі заперечили повідомлення FT. «Це абсолютно не так. Єдина роль США у мирному процесі полягає у зближенні обох сторін для укладання угоди. Прикро, що Financial Times дозволяє зловмисним суб’єктам брехати анонімно», – заявила заступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі.
Одне з джерел, знайомих із позицією США, наполягає, що Вашингтон «не намагається нав’язати Україні будь-які територіальні поступки».
А посланець російського керманича Володимира Путіна Кирило Дмитрієв написав, що Донбас є ключем до миру.
- Що це означає?
- Відмова від Донбасу зупинить війну?
- Зеленського змусять віддати Донбас?
- Які перспективи переговорів в OAE?
- Україна готова до поступок?
- А Росія?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Двоє жителів Бангладеш утекли з військового госпіталю до посольства своєї країни в РФ – АР
Жителі Бангладеш, які приїхали до Росії на заробітки, розповіли, як їх обманом змусили підписати контракти з міністерством оборони; двоє з них утекли з військового госпіталю до посольства, повідомило агентство Associated Press (АР).
Журналісти поговорили з трьома жителями Бангладеш, які розповіли, що їх відправили на фронт, але їм вдалося звідти втекти.
2024 року 31-річний Максудур Рахман повернувся до Бангладеш із Малайзії після закінчення робочого контракту, в пошуках нової роботи він знайшов вакансію прибиральника в російському «військовому таборі». Агент, який її розмістив, обіцяв зарплату від 1000 до 1500 доларів на місяць і можливість отримати постійну посвідку на проживання в Росії.
Рахман узяв кредит, щоб заплатити агентові близько 9800 доларів комісії. У грудні чоловік прибув до Москви, де йому та ще трьом бангладешцям видали документи російською мовою. Рахман підписав їх, оскільки вирішив, що це договір на надання послуг із прибирання. Після цього іноземців відправили на триденну військову підготовку та видали зброю, а потім перекинули на кордон із Україною.
За словами чоловіка, його та інших бангладешців змушували рити окопи. Коли Рахман сказав командиру, що це не його робота, то отримав відповідь: «Ваш агент послав вас сюди. Ми вас купили». Рахман також стверджує, що російські військові загрожували йому та іншим громадянам Бангладеш тюремним ув’язненням і били.
AP пише, що Рахман зміг повернутися додому через сім місяців. Він був поранений у ногу і опинився в підмосковній лікарні, звідки втік і дістався посольства Бангладеш у Москві. Там чоловікові оформили документи для виїзду з Росії. Ще через кілька місяців він допоміг своєму родичу Джехангіру Аламу втекти з фронту в такий же спосіб.
Ще один бангладешець, 29-річний Мохан Міяджі, розповів AP, що спочатку працював у Росії електриком на газопереробному заводі на Далекому Сході. Через важкі умови роботи він зв’язався в інтернеті з вербувальником до російської армії. Міяджі повідомив, що не хоче воювати, і той пообіцяв влаштувати його в підрозділ радіоелектронної боротьби або безпілотних систем, щоб іноземець не брав участі в бойових діях.
Після підписання контракту в січні 2025 року Міяджі опинився в Авдіївці. За словами бангладешця, його били лопатами, заковували в наручники та тримали в підвалі за відмову виконувати накази чи помилки, яких він припускався через мовний бар’єр. Чоловік також стверджує, що його змушували доставляти запаси на фронт і збирати трупи. Як саме він зміг утекти, AP не уточнює.
У листопаді 2025 року неурядова організація BRAC повідомляла, що родини вимагають повернення до Бангладеш щонайменше 10 чоловіків, які легально поїхали до Росії на заробітки, але опинилися на фронті. Скільки всього громадян цієї країни підписали контракт із російською армією, невідомо. Співрозмовники AP стверджують, що бачили на фронті сотні бангладешців.
Через примус до участі у війні в Бангладеш розслідують справу про торгівлю людьми. Слідчий у цій справі розповів AP, що на війні в Україні могли загинути близько 40 бангладешців, і деякі укладають контракти добровільно, щоб заробити.
22 січня видання «Верстка» з посиланням на дані МВС повідомляло, що у 2025 році в Росії видали громадянам Бангладеш 9,3 тисячі дозволів на роботу. Роком раніше їх було 2,8 тисячі, а 2017 року – це максимальний період, за який доступна статистика, – лише 23.
Мільйони євро за лічені дні: хто і як в ЄС допомагає українцям пережити зиму
Чеські волонтери за лічені дні зібрали для України понад 6 млн євро, а польські – понад 2 млн євро. Збори «на генератори» відкриває низка громадських організацій по Європі. Уряд Франції, тим часом, скоординував «збір» між країнами «Групи семи», а також північними та балтійськими державами.
Радіо Свобода зібрало приклади, хто і як в ЄС допомагає українцям пережити зиму в нинішніх умовах – часто без опалення після російських обстрілів.
Зеленський заявив про «хороші сигнали» з Європи щодо готовності активніше тиснути на Росію
Президент України Володимир Зеленський заявив про «хороші сигнали» з Європи щодо готовності активніше тиснути на Росію.
«Ми зараз отримуємо хороші сигнали з Європи щодо готовності європейців більш активно тиснути на агресора. Дуже важливо, щоб це був тиск, зокрема, на танкерний флот Росії – на всю інфраструктуру російського експорту нафти. Це дуже допоможе нам усім у Європі, якщо російські доходи будуть обрізані ще більше», – написав він у телеграмі.
Зеленський заявив, що вже спостерігаються «колосальні нові проблеми» в агресора з федеральним бюджетом, з інфляцією, з економічними показниками.
«Це все хороші, правильні сигнали для того, щоб мир все ж таки настав. Чим для Росії складніше, тим мир ближче», – зазначив президент.
За його словами, сьогодні урядовці та команда Офісу президента працювали з документом щодо відбудови.
«Чіткі гарантії безпеки для України та всієї Європи, абсолютно чіткі зобов’язання і можливості для відбудови України та, звісно, реальні можливості достойно закінчити цю війну. Зараз жодних сумнівів не може бути ні в кого у світі, що це за війна, хто її почав, чому війна досі триває. Всі розуміють, що це російська війна. І відповідальність також російська, щоб війну закінчити. І тиск на Росію має бути», – додав Зеленський.
26 січня група з 14 європейських країн попередила танкери «тіньового флоту» Росії в Балтійському та Північному морях. Ті з них, які не відповідатимуть певним вимогам, будуть розглядатися як судна без національної належності.
Судна можуть плавати лише під прапором однієї держави та повинні мати дійсну документацію щодо безпеки та страхування, серед інших вимог, йдеться у спільній заяві, опублікованій Міністерством транспорту Великої Британії.
Танкери, які цього не зроблять, будуть вважатися суднами без громадянства, заявили підписанти, посилаючись на статтю глобального морського договору як правову основу.
За даними Bloomberg, «тіньовий флот» налічує близько 1500 танкерів, які перевозять російську, іранську та венесуельську нафту по всьому світу. Ці судна, як правило, старші за звичайні, і часто використовують фальшиві прапори, щоб здаватися законними, не дотримуючись правил.
23-24 січня в в Абу-Дабі (ОАЕ) відбулися тристоронні переговори між Україною, США і Росією. Президент України Володимир Зеленський 24 січня назвав обговорення конструктивними і припустив, що нові зустрічі відбудуться наступного тижня – Україна, за його словами, готова рухатися далі. Спецпосланець президента США Стів Віткофф підтвердив, що нові переговори пройдуть цього тижня. Точну дату поки що офіційно не називали.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 26 січня, що питання території залишається фундаментальним для Росії, коли йдеться про досягнення угоди про припинення бойових дій в Україні. За словами речника російського президента, тристоронні переговори в ОАЕ пройшли в «конструктивному дусі», але попереду ще «значна робота».
На Сумщині через російський обстріл загинули дві людини, які намагалися евакуюватися – ОВА
На прикордонні Сумщини через російський обстріл загинули дві людини, які намагалися евакуюватися, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, подружжя з одного з прикордонних сіл Краснопільської громади намагалося залишити небезпечну територію.
«Чоловік прямував у напрямку більш безпечної місцевості, перевозячи поранену дружину на санях. Під час руху російські військові атакували цивільних, усвідомлюючи, що перед ними – мирні люди», – написав він у телеграмі.
Григоров додав, що від російського удару загинула 52-річна жінка, згодом через ще один удар російського FPV-дрона загинув її чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Фільм «2000 метрів до Андріївки» потрапив у шортліст премії BAFTA
Український фільм «2000 метрів до Андріївки» режисера Мстислава Чернова увійшов у шортліст премії BAFTA.
Окрім цього українського фільму, у шортліст категорії «Документальне кіно» потрапили: «Апокаліпсис у тропіках», «Приховування», «Містер Ніхто проти Путіна», «Ідеальна сусідка».
Цьогоріч церемонія нагородження відбудеться 22 лютого у Лондоні.
Фільм Чернова присвячений одному з епізодів українського контрнаступу 2023 року – боям за село Андріївка, розташоване в 10 кілометрах від Бахмута. Тоді Збройним силам України вдалося вибити російські війська із села, проте через деякий час воно знову ними було захоплене.
У лютому 2024 року інша стрічка Мстислава Чернова – «20 днів у Маріуполі» –перемогла у номінації «Найкращий документальний фільм» премії BAFTA.
Премія Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA) вручається з 1948 року в Лондоні.
Україна та Польща домовилися про збільшення потужностей для імпорту газу – Шмигаль
Україна та Польща домовилися про збільшення потужностей для імпорту газу, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
За його словами, оператор ГТС Польщі Gaz-System і «Оператор ГТС України» узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу з Польщі до України з початку лютого 2026 року, до кінця квітня потужності цього напрямку зростуть із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
Шмигаль назвав це «важливою домовленістю» для забезпечення стабільного теплопостачання і для критичної інфраструктури.
«Збільшення спроможностей імпорту є частиною системної роботи з посилення енергетичної безпеки України та диверсифікації маршрутів постачання газу. Польський напрямок забезпечує доступ до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту. У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG», – написав він у телеграмі.
Шмигаль раніше сьогодні повідомив, що Україна працює над отриманням гранту від однієї з країн Європи на закупівлі газу. Йдеться про 85 млн євро через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – в Києві й на Київщині.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
У Росії законодавці підтримали право ФСБ вимикати інтернет
Державна дума Росії схвалила в першому читанні законопроєкт, який розширює повноваження Федеральної служби безпеки щодо обмеження зв’язку. Поправки до закону «Про зв’язок», внесені до парламенту в листопаді, передбачають можливість вимкнення не лише мобільного зв’язку, а й стаціонарного інтернету на вимогу ФСБ з метою гарантування безпеки. Оператори зв’язку за таких обставин звільняються від матеріальної відповідальності перед абонентами.
«Законопроєкт спрямований на регулювання відносин у галузі гарантування безпеки за напрямами діяльності ФСБ Росії та протидію тероризму. Реалізація заходів, передбачених законопроєктом, не спричинить негативних соціально-економічних, фінансових та інших наслідків, у тому числі для бізнесу», – йдеться в пояснювальній записці.
Під час попереднього розгляду документа заступник голови Мінцифри Іван Лебедєв заявив, що необхідність поправок пов’язана з численними судовими позовами до операторів зв’язку. Він також наголосив, що роботу мобільного зв’язку слід обмежувати під час атак дронів.
У Росії періодично запроваджують обмеження на роботу мобільного інтернету на тлі атак безпілотників. Збої фіксуються як у провінції, так і у великих містах, включно з Москвою і Санкт-Петербуромг. Влада зазвичай пояснює відключення міркуваннями безпеки. Раніше такі обмеження вже призводили до збоїв у роботі таксі, служб доставок, онлайн-банкінгу та викликали скарги бізнесу.
Війська РФ вдарили дронами по пасажирському поїзду на Харківщині, є поранені – Кулеба
Російські війська вдарили дронами по пасажирському поїзду на Харківщині «Барвінкове – Львів – Чоп», постраждали дві людини, повідомив у телеграмі віцепремʼєр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
За попередньою інформацією, сили РФ атакували трьома БпЛА типу Shahed, влучання було перед тепловозом та у пасажирський вагон, в якому через це виникла пожежа.
«На борту перебували 291 пасажир. Людей максимально швидко евакуювали. На цю хвилину є двоє поранених– їх вивела бригада поїзда й надалі передали швидкій. Обоє госпіталізовані до медичних установ. Для евакуйованих пасажирів організовуємо резервні автобуси, а також для тих, хто очікував на станціях на зворотній рейс», – написав він у телеграмі.
Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В Одесі завершені пошуково-рятувальні роботи на місці російського удару – Лисак
В Одесі завершені пошуково-рятувальні роботи на місці російського удару, повідомляє голова міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Унаслідок ворожої атаки Одеса втратила трьох людей. Загалом постраждало 25 людей. Бажаю найскорішого одужання», – написав він у телеграмі.
Водночас Лисак додав, що ліквідація наслідків атаки РФ триває – комунальні служби розбирають завали, розчищають проїзди.
Росія завдала чергового удару по Одещині вночі проти 27 січня, місцева влада повідомляла про «серйозні руйнування» цивільної інфраструктури. Президент Зеленський повідомив, що військові та місцева влада аналізують обставини російського удару по Одесі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЄС та США розробили «програму процвітання» на 800 мільярдів доларів для повоєнної України
Європейський Союз та Сполучені Штати розробили «програму процвітання» для України, розроблену для забезпечення Києва фінансовими гарантіями разом із гарантіями безпеки для стабілізації України після закінчення війни з Росією.
В Україні офіційно розпочав роботу Офіс військового омбудсмана
Відсьогодні, 27 січня, офіційно почав роботу Офіс військового омбудсмана. Цей орган розглядатиме скарги військовослужбовців і здійснюватиме перевірки щодо можливих порушень їхніх прав, повідомляє журналістка Радіо Свобода з брифінгу в медіацентрі «Україна».
Як зазначила військова омбудсманка Ольга Решетилова, на відміну від попередньої посади уповноваженої президента, яка мала дорадчі функції, військовий омбудсман діє в межах окремого закону – це означає, що офіс розглядає саме скарги, а не звернення громадян. На їхній розгляд відводиться до 10 днів, а у випадках загрози життю чи здоров’ю військовослужбовця – до трьох днів.
Решетилова наголосила, що ключове завдання – побудувати довіру військовослужбовців до Офісу військового омбудсмана і відносити їхню довіру до держави.
Офіс військового омбудсмана складається з трьох основних департаментів: найбільший з них відповідає за розгляд скарг і проведення перевірок. Юридичний департамент займатиметься правовим супроводом, розробкою нормативних актів і взаємодією з правоохоронними органами.
«Там є відділ взаємодії і співпраці з правоохоронними органами. У випадку, якщо нами виявлено кримінальне правопорушення, ми повинні невідкладно повідомити правоохоронні органи. Але ми не збираємося просто переслати на правоохоронні органи заяву, ми також хочемо її супроводжувати і бачити хід розслідування – наскільки воно є ефективним», – розповіла Решетилова.
За її словами, третій департамент займатиметься впровадженням програм, спрямованих на покращення умов служби та добробуту військовослужбовців, зокрема у сфері медичного забезпечення та бойової підготовки. У його складі також працюватиме підрозділ, який вивчатиме бойове застосування військ і дотримання прав військових під час виконання бойових завдань.
Військова омбудсманка зазначила, що навантаження на установу вже є значним. Ще до офіційного запуску щодня надходило в середньому 110–130 звернень від військовослужбовців та членів їхніх родин. За минулі вихідні офіс отримав 320 звернень. Після публічного оголошення про початок роботи, за прогнозами керівництва, кількість скарг зросте.
Решетилова зауважила, що офіс працюватиме в умовах обмеженого фінансування. У 2026 році його бюджет на 43 мільйони гривень менший, ніж запитувалося. Через це штат не зможе досягти передбаченої законом граничної чисельності у 150 працівників. Наразі планують залучити до 80 людей. Водночас керівництво офісу має намір ініціювати зміни до бюджету, зважаючи на обсяг роботи.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков повідомив, що за результатами перевірок посадових осіб можуть притягувати до адміністративної відповідальності. Водночас для цього необхідне ухвалення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідний законопроєкт наразі перебуває на розгляді Верховної Ради.
«Цей закон фактично заблокований великою кількістю поправок народних депутатів – понад 1000 поправок. Це, як на мене, таке свідчення ставлення народних депутатів до своїх обов’язків. Тому що дуже багато поправок взагалі не стосуються ні офісу військового омбудсмана, ні захисту прав військовослужбовців. Вони стосуються якихось абсолютно інших сфер», – закликала Решетилова.
Вона закликала до народних депутатів – припинити блокувати цей законопроєкт і допомогти Офісу військового омбудсмана набути «повноцінної спроможності і притягати до відповідальності осіб за невиконання законних вимог омбудсмана».
Наразі для подання скарг працює електронна пошта skarha@milomb.gov.ua. Протягом найближчих двох тижнів планують запустити чат-бот. Згодом має запрацювати гаряча лінія та можливість подання скарг через застосунок «Армія+».
16 жовтня президент України підписав указ про призначення Ольги Решетилової військовим омбудсманом, 19 вересня було ухвалено рішення про створення Офісу військового омбудсмана, а нині він розпочав роботу відповідно до закону «Про офіс військового омбудсмана». Повідомлення про початок діяльності опубліковане в офіційному виданні «Голос України».
Офіс військового омбудсмана є постійно діючим допоміжним органом, утвореним президентом України для здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та оборони.
Росія заявила про окупацію 17 сіл та міст в Україні за січень – але це не так. Навіщо ці заяви?
Російська армія нібито захопила 17 населених пунктів в Україні за січень, що становить близько 500 квадратних кілометрів. Про це під час інспекції угруповання військ «Захід» заявив начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов.
За його словами, армія РФ успішно наступає на всіх фронтах – півночі Сумської та Харківської областей, Лиманському та Слов'янському напрямках, околицях Добропілля та сході Запорізької області.
На окрему увагу заслуговують заяви Герасимова про нібито захоплення Куп'янська-Вузлового – там, стверджує начальник генштабу ЗС РФ, вже йде зачистка міських кварталів (хоча це селище з населенням близько 8 тисяч станом на 1 січня 2022 року, згідно з даними Держслужби статистики). У пресслужбі Угруповання об’єднаних сил заяви Росії про захоплення селища спростували , зазначивши, що «Куп’янськ-Вузловий не тільки не перебуває під контролем загарбників, а навіть не дотичний безпосередній лінії зіткнення».
На мапі українського аналітичного проєкту DeepState цей населений пункт – майже за 10 кілометрів від лінії фронту.
Також Герасимов заявив, що у Куп'янську заблоковано до 800 військовослужбовців ЗСУ, а бої тривають у Ківшарівці та Глушківці за 10 кілометрів на південь від Куп'янська. Однак зважаючи на заяви українського командування та даних тих самих аналітиків DeepState, у Куп'янську Сили оборони майже закінчили зачистку.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода :
Росія ще з 20 листопада 2025 року стверджує, що Куп’янськ взятий армією РФ, а на південь від нього нібито заблоковані «15 батальйонів ЗСУ». 2 грудня Путін навіть анонсував, що вже «за кілька днів» армія РФ нібито візьме під контроль Куп’янськ-Вузловий. Українське командування ці заяви заперечує. Немає і даних об'єктивного контролю на підтвердження заяв Росії.
Кремль використовує заяви про просування в Куп’янську та його околицях для когнітивної війни, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 16 грудня. Мета такий заяв, за оцінками аналітиків, представити українські позиції як такі, що перебувають на межі краху, щоб Україна та Захід поступилися вимогам Росії.
Крім того, в ISW зазначили, що українські війська продовжують контрнаступ у напрямку Куп’янська, і навіть російські ультранаціоналістичні військові блогери визнають серйозність ситуації для російських військ.
Селище Куп’янськ-Вузловий, яке розташоване на лівому березі річки Оскіл, було окуповане армією РФ у 2022 році, однак у вересні того ж року ЗСУ його звільнили .
Армія Росії понад 20 разів атакувала на Покровському напрямку від початку дня – Генштаб ЗСУ
На фронті від початку доби 27 січня відбулося 49 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину.
Зокрема, російська армія атакувала двічі на Південно-Слобожанському напрямку, також один раз намагалася наступати в бік Куп’янська.
Штаб зафіксував по одному боєзіткненню на Лиманському та Слов’янському напрямках. На Костянтинівському російські загарбники здійснили вісім наступальних дій.
«На Покровському напрямку сьогодні противник 23 рази намагався просунутися до наших позицій поблизу населених пунктів Родинське, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік Філії, Білицького, Гришиного. Одне боєзіткнення на цей час триває», – йдеться в зведенні.
Армія РФ двічі атакувала на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському українські війська відбили сім російських атак, дві атаки досі тривають.
На Оріхівському напрямку російські війська атакували позиції ЗСУ в районі Плавнів. Ще одну атаку на Придніпровському напрямку штаб зафіксував поблизу Антонівського мосту.
Раніше угруповання військ «Схід» повідомило, що українські підрозділи продовжують активні дії в районі Покровсько-Мирноградської агломерації і контролюють північні частини обох міст.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді. Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
Влада пояснила ситуацію з обмеженням постачання гарячої води у Києві
Київська міська державна адміністрація пояснила ситуацію з обмеженням постачання гарячої води.
Як повідомляє пресслужба КМДА, наразі для відновлення послуги централізованого опалення в частині житлових будинків тимчасово обмежено постачання гарячої води.
«Вивільнену теплову потужність спрямовують на відновлення теплопостачання. Адже за низької температури повітря повторно запустити систему технічно дуже складно. Особливо це актуально в умовах, коли систему доводиться запускати не вперше, зокрема втретє – як у частині житлового фонду Деснянського району», – йдеться у повідомленні.
Місцева влада наголошує, що обмеження гарячої води відбувається не у всіх будинках, а лише тих, де це технічно необхідно для відновлення теплопостачання.
КМДА називає це «вимушеним і тимчасовим кроком», який необхідний для ліквідації наслідків російських атак, відновлення тепла в оселях і подальшої стабілізації роботи енергосистеми.
Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський 27 січня за підсумками наради з урядовцями повідомив, що у Києві без опалення після російських ударів досі залишаються 926 багатоповерхівок – у кількох районах на лівому березі столиці України.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – в Києві й на Київщині. Напередодні повідомляли про понад 1200 багатоповерхівок без тепла в Києві – з майже шести тисяч, опалення в яких зникло внаслідок атаки РФ на критичну інфраструктуру столиці 24 січня.
За даними міської влади, більшості із цих будинків двічі відновлювали або намагалися відновити опалення після попередніх масованих обстрілів 9 і 20 січня.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.