Удар РФ по Києву і Київщині: загинули дві людини, знеструмлений Славутич

Російські військові в ніч проти 5 січня завдали чергового удару по Києву і Київській області, внаслідок чого є загиблі, постраждалі й руйнування.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, в Оболонському районі Києва було влучання на рівні другого поверху в 4-поверхову будівлю медзакладу зі стаціонарним відділенням.

«Пожежа ліквідована. Під час обстеження приміщень виявлено тіло людини. Евакуйовані 25 осіб, троє людей постраждали», – йдеться в повідомленні.

Очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив про загиблого внаслідок удару РФ чоловіка.

«У Фастівському районі внаслідок ворожої атаки загинув мирний мешканець – чоловік 1951 року народження. Його тіло виявили під час гасіння пожежі у власному будинку», – написав Калашник у телеграмі.

За його словами, у Фастівському районі пошкоджені сім приватних і один багатоповерховий житлові будинки, гаражі, два автомобілі, виробничі й складські приміщення.

Крім того, через атаку РФ знеструмлений Славутич. «Усі об’єкти критичної інфраструктури переведені на резервне живлення. Місто з теплом і водою», – зазначив голова ОВА.

За даними Повітряних сил, російські війська вночі атакували Україну, зокрема, Київ і Київщину дронами. Оголошували також ракетну небезпеку. Станом на зараз дрони залишаються в повітряному просторі України, свідчать дані військових.

Удар РФ був здійснений перед двома зустрічами Києва з партнерами, спрямованими на припинення війни. На 5 січня заплановані переговори начальників генеральних штабів України і європейських країн, включаючи ключових союзників Києва – Велику Британію, Францію і Німеччину; 6 січня у Парижі пройде зустріч на рівні лідерів країн, що входять до «Коаліції охочих».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ОВА: армія РФ за день близько 30 разів атакувала Дніпропетровщину, є пошкодження

Сили РФ здійснили майже три десятки атак на Дніпропетровщині протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

«По Нікопольському району російські війська били з артилерії, застосовували також FPV-дрони. Тероризували Нікополь, Червоногригорівську, Покровську, Марганецьку та Мирівську громади», – зазначив місцевий чиновник.

За його даними, внаслідок російських ударів пошкоджені пʼять приватних будинків, кілька господарських споруд, парник і гараж. Також є пошкодження на території ліцею.

«На Синельниківщину противник скерував БПЛА. Горіла господарська будівля на території приватного подвірʼя у Васильківській громаді. Пожежу загасили», – повідомив Гайваненко.

Також за даними голови ОВА, у Грушівській громаді Криворізького району внаслідок атаки безпілотником розбита приватна оселя.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Росія: Москву атакували дрони, призупиняли роботу аеропортів, затримано близько 200 рейсів

У неділю, 4 січня, в Росії повідомили про начебто атаку безпілотників на Москву. На тлі інциденту в столиці РФ тимчасово обмежували роботу кількох аеропортів, що призвело до масових затримок авіарейсів.

Мер Москви Сергій Собянін упродовж дня публікував повідомлення про нібито знищення дронів силами протиповітряної оборони. За його заявами, перший безпілотник було збито близько 14:40 за місцевим часом. Надалі він писав про нові перехоплення щонайменше до другої половини дня.

Російські медіа, узагальнюючи заяви мера, стверджують, що загалом ППО нібито могла збити понад два десятки безпілотників, які летіли у напрямку столиці.

Через загрозу з повітря тимчасово припиняли прийом і відправлення літаків аеропорти «Домодєдово», «Внуково» та «Жуковський». За даними російських медіа, було затримано близько 200 рейсів, ще кілька авіаперельотів скасували.

Офіційної інформації про наслідки атаки або постраждалих наразі не надходило.

Українська влада і військові ситуацію не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Убивства, катування, ДТП. Як у Росії працює схема «війна проти України замість в’язниці»

У вересні Абаканський гарнізонний військовий суд засудив контрактника Михайла Казанцева до 12 років колонії особливого режиму за п’ятиденні катування та знущання з колишньої партнерки. Цей вирок редакція проєкту Радіо Свобода Сибір.Реалії виявила на сайті Абаканського гарнізонного військового суду під час аналізу судових рішень у справах учасників війни. Раніше Казанцева вже судили за тяжкі злочини, проте замість відбування покарання він підписав контракт із Міноборони та вирушив на війну. Ніщо не заважає йому повторити цей шлях і зараз.

Убив дружину і зняв із неї шкіру, розстріляв трьох людей, збив жінку і кинув її на узбіччі помирати. Після всіх цих злочинів винні не опинилися в колонії – їм призначали умовні терміни або взагалі не доводили справи до суду. Причина одна – обвинувачені підписували контракт із Міноборони РФ і одразу виходили на волю.

Більше – посиланням

Прокуратура: вибух автомобіля в Києві кваліфікували як теракт, поранений військовий

Прокуратура Києва повідомила, що кваліфікує як теракт вибух автомобіля в Оболонському районі міста.

«4 січня 2026 року у дворі будинку по вулиці Героїв Дніпра під час відкриття багажника автомобіля пролунав вибух. Внаслідок вибуху осколкові поранення отримав військовослужбовець. Жінка, яка перебувала поруч, не постраждала», – йдеться в повідомленні.

Досудове розслідування триває за частиною 1 статті 258 КК України: терористичний акт, тобто вчинення вибуху чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людей.

Раніше сьогодні київська поліція повідомила, що з’ясовує обставини вибуху позашляховика в Оболонському районі міста. «За попередньою інформацією, внаслідок події є травмовані. На місце скеровані наряди поліції, кінологи, вибухотехніки й інші служби», – йшлося в повідомленні.

Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття й запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових і цивільних об’єктах. СБУ фіксує спроби використання завербованих українців для терактів, зокрема організації вибухів, і закликає громадян повідомляти про підозрілі пропозиції.

У СБУ наголошують, що значна частина – 22% – тих, кого російські спецслужби завербували для своїх завдань в Україні, є неповнолітніми. Проєкт розслідувань Радіо Свобода «Схеми» раніше виявив, що російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації.

Україна запровадила санкції проти виробників і постачальників засобів зв’язку, РЕБ і мікроелектроніки для ВПК Росії

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій проти 95 фізичних і 70 юридичних осіб. Це – особи й компанії, пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії й діяльністю її оборонно-промислового комплексу, повідомила 4 січня пресслужба президента.

У списку з 95 осіб – один громадянин Китаю, решта – російські громадяни. Серед 70 юросіб – дев’ять китайських компаній і одна зареєстрована на Британський Віргінських Островах, інші – компанії з РФ.

«Серед них – підприємства і їхні керівники, які виробляють і постачають продукцію у сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби й мікроелектроніки для російського ВПК і силових структур. Санкції запроваджені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі й паливно-енергетичного комплексу РФ», – йдеться в повідомленні.

В Офісі президента зазначили, що запроваджені обмеження мають ускладнити обслуговування російського ВПК й обмежити його спроможності у виробництві озброєння й військової техніки, що використовуються у війні проти України.

«Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані у 20-му пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває», – заявили в ОП.

Президент Володимир Зеленський 27 червня 2025 року ввів у дію рішення РНБО про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу й інших учасників «Групи семи» на Росію й пов’язані держави.

За його словами, це рішення спрямоване на «максимально жорсткі наслідки для Російської Федерації за розв’язану проти України злочинну і неспровоковану війну».

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.

Законна і незаконна мобілізація: пояснюємо різницю

ЛЬВІВ – 2025 рік вирізнявся численними гучними скандалами, пов’язаними з роботою Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Зокрема, це були порушення, які допустили військовослужбовці ТЦК під час процесу мобілізації. Водночас працівники ТЦК самі ставали жертвами нападів тих, хто згідно Конституції має обороняти країну під час війни. Повідомлення про такі випадки розлітаються соцмережами і набирають велику кількість коментарів.

Росія спеціально вкладає значні кошти і зусилля, щоб розпалювати в українському суспільстві ненависть до ТЦК і негативне ставлення до мобілізації загалом.

Водночас, українські і закордонні аналітики вказують, що одна з головних причин успіхів російської армії на фронті ‒ це брак особового складу ЗСУ, а також наголошують, що українська влада має змінити підходи до мобілізації, щоб вирішити цю проблему.

• Яких змін вимагає робота ТЦК та СП?
• Чи законодавча ініціатива Міністерства оборони, а саме законопроєкт №14320, покращить ситуацію?
• Як Росія впливає на процес мобілізації в Україні і чи може бути ефективна протидія?

Читайте у матеріалі

У РФ повідомили про масовану атаку дронів на Москву

Ввечері 3 січня і в ніч проти 4 січня російські міста знову атакували десятки дронів, зокрема, як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, під удар потрапила Москва: про вибухи заявляли жителі Одинцовського і Домодєдовського округів.

Даних про жертви, поранених і руйнування не було.

В аеропортах «Внуково» і «Жуковський» запроваджували обмеження, затримали загалом 145 авіарейсів.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що на підльоті до столиці Росії збили 21 безпілотник, проте Міноборони РФ повідомило про 11 дронів, нібито збитих над Москвою і Московською областю.

Також Міноборони РФ заявило, що всього над різними російськими регіонами знищили 90 українських БпЛА. Пізніше ця кількість збільшилася ще на кілька десятків.

Українська влада і військові ситуацію не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Росія за добу втратила ще 900 військових у війні проти України – Генштаб ЗСУ

Росія за минулу добу втратила 900 своїх військових у війні проти України – такі дані станом на ранок 4 січня навів український Генштаб.

Загальні втрати РФ від початку повномасштабного вторгнення в командуванні ЗСУ оцінили у близько 1 211 530.

Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, армія РФ зазнала таких втрат у військовій техніці:

• танки – 11 499 (+2 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 23 855
• артилерійські системи – 35 756 (+12)
• РСЗВ – 1 590
• засоби ППО – 1 268 (+1)
• літаки – 434
• гелікоптери – 347
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 99 860 (+278)
• крилаті ракети – 4 137
• кораблі / катери – 28
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 72 776 (+88)
• спеціальна техніка – 4 035.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

На фронті за добу зафіксували 211 бойових зіткнень – командування

На фронті протягом минулої доби зафіксували 211 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 4 січня Генштаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 40 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Мирноград, Котлине, Удачне, Затишок, Філія та у бік Білицького, Сергіївки, Кучерового Яру… На Гуляйпільському напрямку наші оборонці зупинили 36 ворожих спроб просунутися вперед у районах населених пунктів Гуляйполе, Успенівка, Дорожнянка і в напрямку Добропілля, Зеленого», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними Генштабу, 22 російських атаки було на Лиманському напрямку, 21 – на Олександрівському, 19 – на Південно-Слобожанському, 18 – на Костянтинівському.

Бойові дії також тривали на Куп’янському, Слов’янському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.

За оцінкою американського Інституту вивчення війни, російські війська збільшили середні темпи просування у 2025 році завдяки новому оперативному шаблону, але не досягли своїх пріоритетних цілей у визначені терміни.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.

За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ на Донеччині, однак українські підрозділи тримають оборону й перехоплюють ініціативу.

«На коліна, будь ласка»: «ввічливі» американці штурмують російські окопи в Україні

На відео видно, як російські солдати здаються у полон українській штурмовій групі, а колишній морський піхотинець США керує процесом, переходячи з російської мови на українську – і навіть пропонує полоненим цигарки після бою.

Радіо Свобода поспілкувалося з Брюсом, який пояснив, чому став добровольцем у війні за Україну, і завдяки своїм кадрам дає можливість зазирнути у реалії «жахливих» боїв на передовій.

Війська РФ вночі запустили 52 дрони по Україні, є влучання на 9 локаціях – Повітряні сили

Російські військові в ніч проти 4 січня атакували Україну 52 ударними безпілотниками, близько 40 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 39 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 13 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння уламків на одній локації.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Людей не було, щоб нас поміняти»: бойовий медик «Вітер» 471 день тримав позицію біля Соледару

471 день безперервно тримав оборону позиції біля Соледару Сергій Тищенко з позивним «Вітер», бойовий медик 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. До війська «Вітер» лікував тварин, а на полі бою – рятує поранених побратимів і бере участь у відбитті штурмів.

6 грудня 2025 року він отримав звання Герой України.

З бійцем ми зустрілися у підземному укритті в одному з містечок на Донеччині (назву не вказуємо з міркувань безпеки). Він якраз повернувся з відпустки: місяць був удома на Київщині разом із сім'єю і готувався до виходу на чергування у стабілізаційному пункті.

«Вітер» розповів Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) про те, яким був цей 471 день поспіль на передовій, як відбивали російські піхотні штурми, чи вдавалось тримати зв'язок з рідними та як тривале перебування під землею відбилося на здоров'ї.

Читайте в дивіться за лінком

«Я не тримаюсь за крісло»: Зеленський каже, що Україна готова до виборів і компромісів

Президент України Володимир Зеленський згоден на проведення виборів, попри війну, аби показати партнерам, передусім США, готовність України до компромісу в мирних переговорах, зазначив він під час брифінгу.

«Я постійно говорив про те, що дуже складно зробити вибори під час війни через безпеку і закон, але не може бути жодних причин, які зупиняють нас на дипломатичному треку. І я не хочу, щоб ми були звинувачені американською стороною, що Росія йде на якісь компроміси, а Україна не йде. Тому я сказав: ми готові до виборів», – пояснив Зеленський.

За його словами, вибори неможливі без припинення вогню, тому український лідер закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.

«Це не значить, що вони (вибори – ред.) будуть, але готувати цей трек нам потрібно. Може так статися, що війна буде продовжуватись», – зауважив глава держави.

Він наголосив, що Україна готова до виборів. «Я не тримаюсь за крісло і не буду. Якщо це допомагає нам закінчити війну, давайте це робити», – сказав Зеленський.

22 грудня було створено робочу групу для підготовки законопроєкту про вибори під час воєнного стану. 26 грудня відбулося перше її засідання. Групу очолює перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

До складу робочої групи входить 64 учасники, зокрема представники парламенту, Офісу президента, Кабміну, військових структур, ЦВК, громадських організацій, Верховного Суду та експертного середовища.
Наступне засідання робочої групи заплановано на першу половину січня – не пізніше 9 січня.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що робоча група напрацьовуватиме всі нюанси застосування Виборчого кодексу, які пов’язані з війною, зокрема: питання голосування військовослужбовців та їхнього права обиратися; голосування українців, які наразі перебувають за межами України, проведення виборів на тимчасово окупованих територіях країни, а також питання присутності на виборах іноземних спостерігачів.

Стефанчук заявив, що закон про вибори під час воєнного стану буде використаний одноразово.

На початку грудня в інтерв’ю виданню Politico президент США Дональд Трамп, який виступає з ініціативою мирного врегулювання війни між РФ і Україною, вкотре заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».

Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти гарантувати безпеку для проведення виборів.

Пізніше Зеленський повідомив, що провів розмову з представниками Верховної Ради, і очікує від них бачення щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.

Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.

Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно неправдиво стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців.

На пресконференції в Москві 19 грудня Путін заявив, що РФ «готова подумати» над тим, щоб гарантувати безпеку в разі проведення виборів в Україні, зокрема, утриматися від ударів углиб території країни в день голосування. Він зазначив, що для виборів в Україні не припиняти вогонь, оскільки Росія вже проводила не одні вибори без перемир’я під час війни.

Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.

У Харкові на місці удару РФ знайшли фрагменти тіла ще однієї людини – влада

У Харкові на місці російського удару, здійсненого 2 січня, виявили фрагменти тіла ще однієї людини, повідомили міський голова Ігор Терехов і очільник ОВА Олег Синєгубов. Таким чином загальна кількість загиблих внаслідок цього удару зросла до чотирьох, серед них – трирічний хлопчик.

Влада повідомляє, що рятувально-пошукові роботи на місці трагедії тривають.

Раніше в ДСНС повідомляли про 31 постраждалого внаслідок російських ударів по Харкову вдень 2 січня. Серед постраждалих – немовля. За даними прокуратури, для удару сили РФ використали ракети «Іскандер».

Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок удару зруйнована пʼятиповерхова будівля, а також частина під’їзду чотириповерхового багатоквартирного будинку.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Україна провела переговори з радниками з нацбезпеки країн-партнерів: триває робота над мирним планом – Умєров

У суботу, 3 січня, в Києві відбулись зустріч з радниками з питань національної безпеки європейських країн, представниками Європейського Союзу та НАТО, повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.

Він зазначив, що з українського боку в зустрічі взяли участь представники уряду, сектору безпеки й оборони, розвідувальної спільноти та парламенту.

«Обговорили безпекові гарантії, пункти мирного плану, економічне відновлення та військово-політичні питання. Більшість позицій – 90% мирного плану – вже узгоджені, робота триває над деталями», – пояснив Умєров.

Він акцентував, що до обговорень у форматі відеозвʼязку також приєднався спецпредставник президента США Стів Віткофф. Це дозволило синхронізувати підходи України, США та європейських партнерів у режимі реального часу.

«За підсумками домовилися перейти до наступного етапу – підготовки зустрічі на рівні лідерів країн, яка відбудеться 6 січня у Парижі», – зауважив секретар РНБО.

Він додав, що напередодні, 5 січня, відбудеться окрема нарада начальників генеральних штабів європейських країн, покликана забезпечити додаткову координацію дій зі союзниками у безпековому вимірі.

Згодом президент Володимир Зеленський уточнив, що 4 січня відбулося три панелі між українською переговорною командою та 18 учасниками з різних країн та інституцій.

«Головна увага – гарантіям безпеки, відбудові та базовій рамці для реального миру. Під час зустрічі обговорили всі наявні напрацювання документів і детально торкнулись послідовності кроків: уже 5 січня відбудеться зустріч начальників генеральних штабів, а 6 січня – зустріч на рівні лідерів у Парижі. Після цих контактів розраховуємо на результативну спільну зустріч із представниками США», – наголосив Зеленський.

Зранку 3 січня Умєров повідомив, що до Києва прибули радники з питань національної безпеки 15 європейських країн.

30 грудня президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні цього тижня відбудеться зустріч радників з національної безпеки країн «Коаліції охочих».

29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.

Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.

Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».

Три фронти тиску на Путіна. Чи стане Трамп на бік України у 2026 році?

Чи стане президент Сполучених Штатів Дональд Трамп на бік України у 2026 році? Чи вичерпується запас міцності путінської Росії?

На ці та інші питання відповідають: провідний науковий співробітник Інституту досліджень війни та миру при Колумбійському університеті Раджан Менон, економіст, у минулому радник урядів кількох країн Андерс Ослунд і соціолог, співробітник Ратґерського університету Сергій Єрофеєв. Читайте за лінком

Зеленський анонсував «велике перезавантаження», яке торкнеться оборонного сектору, ДБР і ЗСУ

Президент Володимир Зеленський анонсував «велике перезавантаження», яке торкнеться оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.

«Ми починали з Кабінету міністрів України. Там не все перезавантажено. Будуть деякі зміни щодо міністерств», – анонсував президент.

За його словами, він вже передав пропозиції щодо першого віцепрем’єра та міністра енергетики, оскільки довго чекав від депутатів на їхню пропозицію.

«Я достатньо довго чекав від парламентарів їх пропозицій. Як скажу відверто, нехай фракція обговорює, разом з парламентарями, разом з урядовцями кандидатуру, яку я пропоную», – зазначив він.

Зеленський наголосив, що перезавантаження торкнеться й Міністерства оборони. Зміни почнуться, як тільки новий міністр оборони Михайло Федоров прийме посаду – коли депутати підтримають його кандидатуру. Президент також пообіцяв особисто взятися за ротацію «абсолютно всіх керівників» у сфері безпеки та правоохоронній системі.

Зеленський додав, що ротації торкнуться також Державного бюро розслідувань, про що вже неодноразово було сказано. Ротаційні процеси будуть відбуватися у січні.

Президент України Володимир Зеленський 3 січня зустрівся з Денисом Шмигалем і запропонував йому перейти з посади міністра оборони на посаду першого віцепрем’єра та міністра енергетики. Про це сам глава держави повідомив у соцмережах.

Напередодні, 2 січня, Зеленський запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Федорову стати міністром оборони.

Посада очільника енергетичного відомства залишається вакантною з 19 листопада, коли Верховна Рада звільнила міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук та Германа Галущенка через розслідування НАБУ щодо ймовірної корупції в енергетиці.

Верховна Рада 17 липня 2025 року проголосувала за призначення міністрів уряду на чолі з Юлією Свириденко. Михайло Федоров зберіг посаду в уряді, ставши першим віцепрем’єр-міністром – міністром цифрової трансформації.

Рада тоді ж затвердила Шмигаля на посаді міністра оборони. За день до цього його звільнили з посади премʼєр-міністра України, Шмигаль очолював уряд понад 5 років.

Раніше сьогодні Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс президента України. Буданов погодився, заявивши, що нього це «честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки країни».

Пізніше президент повідомив, що Головне управління розвідки Міноборони очолить керівник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко, який був на цій посаді від березня 2024 року. Про нового очільника СЗР Зеленський не повідомляв, заявивши у зверненні, що рішення буде незабаром.

Трамп: я не в захваті від Путіна, він вбиває забагато людей

Американський лідер Дональд Трамп зазначив, що «не в захваті» від російського президента Володимира Путіна, але «не боїться його».

«Я не в захваті від Путіна. Він вбиває забагато людей», – відповів Трамп на запитання про те, чи він обговорював ситуацію в Венесуелі під час їхнього останнього дзвінка.

Трамп запевнив, що сподівається досягти прогресу у мирному врегулюванні щодо війни в Україні, вкотре повторивши свою тезу про те, що він «успадкував» цю війну від Байдена, Зеленського та Путіна».

«Якби наші люди були залучені в війну України і РФ, вона не тривала б дуже довго. А зараз – це кривава бійня», – заявив американський президент.

Раніше Трамп заявив про прогрес у переговорному процесі. За його словами Трампа, одне чи два питання ще залишилось обговорити.

Раніше президент України Володимир Зеленський сказав, що 20-пунктний мирний план погоджено на 90%, гарантії безпеки погоджено на 100%.

Зеленський повідомив про намір змінити керівників ОВА у п’яти областях

Президент Володимир Зеленський анонсував зміни керівників обласних військових адміністрацій (ОВА) у п’яти областях України, йдеться у його повідомленні у телеграмі.

«Продовжуємо кадрові зміни і зараз проводимо консультації щодо нових керівників обласних адміністрацій у пʼяти регіонах: Вінницька область, Дніпровщина, Полтавщина, Тернопільщина, Чернівецька область. Коло кандидатур визначене. Завтра (4 січня – ред.) будуть ухвалені рішення, і розраховую, що Кабінет міністрів України найближчим часом погодить призначення. Наступного тижня нові керівники областей мають почати працювати. Слава Україні!», – зазначив глава держави.