Кошта після зустрічі лідерів країн ЄС заявив про «новий імпульс» у мирних переговорах
Лідери 27 країн Європейського Союзу на зустрічі 24 листопада підбили підсумки останніх подій щодо «зусиль, спрямованих на досягнення миру в Україні» – про це заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Зустріч пройшла за участі голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
«Мирні переговори отримали новий імпульс. Вчорашня зустріч у Женеві між Сполученими Штатами, Україною, інституціями ЄС та представниками Європи ознаменувала значний прогрес», – заявив Кошта.
За його словами, представники США та України повідомили лідерам Євросоюзу про конструктивні дискусії та прогрес щодо кількох питань:
«Ми вітаємо цей крок вперед. Деякі питання ще потребують вирішення, але напрямок позитивний. Ми високо оцінюємо зусилля президентів Зеленського та Трампа та їхніх команд».
МВА: троє людей у Чернігові постраждали через падіння російського дрона
У Чернігові російський «Шахед» впав на територію приватного підприємства, заявив голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський 24 листопада.
«Постраждало 3 людини. Отримали осколкові поранення», – заявив він.
Ще один російський безпілотник, за даними Брижинського, впав у полі, без руйнувань і постраждалих.
Раніше голова міста повідомив про ще двох поранених через падіння іншого дрона в приватному секторі: «Унаслідок падіння загорівся будинок. Двоє людей постраждали. Вони отримали опіки».
Читайте також: Голова Херсонщини повідомив про ще одну загиблу та поранену через російські атаки
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мирний план Трампа: в ЄС кажуть про «конструктивний прогрес», але попереду «багато роботи»
У Європейській комісії заявили про «конструктивний прогрес» у переговорах щодо мирного плану для України впродовж останніх днів і годин. Про це журналістам у Брюсселі розповіла головна речниця Єврокомісії Паула Піньо 24 листопада, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас посадовиця наголосила, що «ще багато роботи попереду».
«Центральна роль ЄС у забезпеченні остаточного та справедливого, тривалого миру для України має бути повністю відображена в будь-якому надійному плані… Ще багато роботи попереду. Ми готові зробити свій внесок», – підкреслила Піньо.
Речниця згадала зустріч лідерів блоку в гібридному форматі, що відбувається нині в африканській Анголі. Її скликав президент Євроради Антоніу Кошта, щоб скоординувати подальші кроки Євросоюзу.
«Європейська взаємодія продовжуватиметься на всіх фронтах, щоб забезпечити справедливий та тривалий мир для України», – наголосила вона.
В Єврокомісії наголосили на важливості принципу «нічого про Україну без України» й згадали про заяву президентки Урсули фон дер Ляєн у контексті ключових принципів можливої угоди для Євросоюзу, «які необхідно відобразити в будь-якому мирному плані»:
«Кордони не можуть бути змінені силою, тому ми говоримо про територіальну цілісність. По-друге, жодних обмежень для збройних сил України та ЄС, що зробить Україну вразливою до майбутніх нападів, тим самим підриваючи європейську безпеку. Президентка фон дер Ляєн також згадала про центральну роль ЄС у забезпеченні миру в Україні, яка має бути повністю врахована».
Піньо додала – це не означає, що немає інших елементів, які також можуть бути ключовими для обговорень та остаточної угоди.
Коментуючи плани надати Україні так звану репараційну позику, вона зауважила, що «це стає ще більш актуальним на цьому тлі».
«Ми дуже інтенсивно працюємо над тим, щоб у нас була працездатна, справедлива основа, яка може призвести до справедливого та тривалого миру в Україні. Це те, чого ми прагнемо разом з іншими представниками ЄС та разом з Україною», – резюмувала речниця Єврокомісії.
23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо запропонованого США мирного плану для України. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Після зустрічі державний секретар Марко Рубіо, який очолював делегацію США на переговорах, відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
«Я досі відчуваю вину»: українські діти у Великій Британії змушені складати шкільний іспит з російської
«Я досі відчуваю вину, сором за те, що це складала. Тому що це мова країни, яка вбиває моїх співвітчизників», – розповідає Люба, яка переїхала до Великої Британії після початку повномасштабної війни.
Після завершення британської середньої школи дівчині довелося складати обов’язковий іспит GCSE з декількох предметів, серед яких іноземною була російська. Раніше у британській системі освіти був іспит з української мови, але 30 років тому його скасували через реформу та невелику кількість дітей у діаспорі.
Директорка української школи у Великі Британії розповідає: нині для підлітків, зокрема біженців, немає альтернативи, а деякі навчальні заклади зумисно підштовхували дітей складати російську, щоб зберегти свої рейтинги. Після тестування, каже освітянка, з дітьми працює психолог, аби подолати пережиті травми.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає, як українська громада намагається відновити іспит з української мови і чи підтримує ініціативу влада Сполученого Королівства.
Стефанчук назвав «червоні лінії» України на мирних переговорах
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, виступаючи під час відкриття парламентського саміту «Кримської платформи», який проходить 24 листопада у Швеції, заявив, що Київ готовий до «змістовних переговорів» щодо закінчення війни з Росією, зокрема на рівні голів держав.
Водночас, за словами Стефанчука, для України є певні «червоні лінії», які «ніхто не має права перетнути – ні фізично, ні юридично, ні морально».
«Ніякого юридичного визнання російської окупації українських територій. Жодних обмежень для Сил оборони України. Жодного вето на право України обирати своїх майбутніх союзників. Будь-який справжній мирний процес має базуватися на дуже чіткому принципі: нічого про Україну без України, і нічого про Європу без Європи», – наголосив спікер.
Усі перелічені ним «червоні лінії», за даними ЗМІ, значилися у мирному плані з 28 пунктів, запропонованому днями Сполученими Штатами як основа для мирних переговорів для припинення війни РФ в Україні.
За підсумками зустрічей у Женеві в Білому домі й Офісі президента України заявили, що на переговорах американської й української делегацій рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована». Які саме правки внесли – не повідомляють.
З певними поправками, також поки що на неофіційному рівні, виступили і європейські союзники України.
Цього тижня, за даними західних ЗМІ, можливий візит українського президента Володимира Зеленського до Вашингтона – для обговорення планів мирного врегулювання із президентом США Дональдом Трампом.
Трегубов про Куп’янський напрямок: війська Росії намагаються відтіснити ЗСУ з лівого берега Осколу
Ситуація в самому Куп’янську та селищі Куп’янськ-Вузловий наразі суттєво не змінюється, заявив у ефірі телемарафону начальник управління комунікації угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов 24 листопада.
«Але противник намагається тиснути на схід від нього, намагається витискати українські війська з лівого берега річки Оскіл. Не дуже успішно, але там є справжній тиск, серйозні спроби. На відміну від самого міста, туди заходити особливо просто не виходить зараз у противника. На відміну від Куп’янська-Вузлового, незважаючи на заяви Путіна, що там оточені 15 батальйонів, які там фізично не можуть поміститися – там теж саме селище нормально стоїть, номрально укріплене. Але на схід від нього росіяни намагаються тиснути, прориватися хоч так, якщо не виходить іншим чином», – розповів він.
Оцінюючи російські резерви на цьому напрямку, Трегубов зазначив, що особового складу РФ там вистачає, хоча бракує для «серйозного нарощування сил»:
«Це підготовлені люди, але не якісь «рекси», а люди, що уклали контракт, пройшли підготовку впродовж кількох місяців, наприклад. Тобто це люди, які вже здобули певну спеціальність, не повні «чмобіки», яких тільки-но вдягнули та кинули в бій. Але це зазвичай і не люди, які воюють все життя».
Представник командування вказав на російські спроби обійти Куп’янськ після того, як спроби взяти його безпосередньо під контроль зазнали невдачі. За його словами, довкола районного центру «дуже велика кіл-зона, і навіть спроби його обійти зіштовхуються з об’єктивними складнощами».
Трегубов припустив, що можливі зміни погоди – наприклад, сильний туман – можуть сприяти прихованому пересуванню російських військ, проте зараз їм складно навіть підійти до Куп’янська.
Говорячи про співвідношення сил, речник назвав ключовою складовою російських наступальних зусиль повітряні дрони.
«Якщо в плані морських дронів, чи НРК (наземних роботизованих комплексів – ред.) Україна тут значно попереду... в плані повітряних у нас технологічно паритет, а промислово – у росіян більші промислові потужності», – констатував він.
Раніше на півночі Куп’янська тривала операція з ліквідації російських підрозділів, що просочилися до міста.
Куп’янськ має стратегічне значення для оборони Донбасу, а його втрата може призвести до оточення українських військ на лівому березі Осколу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Загроза для Куп’янська наростала з літа, і тепер ситуація ще ускладнилася. Російські війська успішно застосовували тактику проникнення малими групами.
Голова Херсонщини повідомив про ще одну загиблу та поранену через російські атаки
Російська армія атакувала селище Нововоронцовка дроном, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 24 листопада.
За його даними, удару зазнала адміністративна будівля в селищі. Загинула працівниця селищної ради.
«Медики до останнього боролися за життя 62-річної жінки, але поранення виявилися смертельними. Мої співчуття рідним і близьким», – повідомив Прокудін.
Крім того, поранень зазнала ще одна місцева жителька – 61-річну жінку госпіталізували з вибуховою травмою та уламковим пораненням ноги, повідомив голова області. Вона отримує необхідну медичну допомогу.
Раніше Прокудін повідомив, що в Херсоні вранці 24 листопада внаслідок російського обстрілу загинула одна жінка, ще одна – зазнала поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп допустив «щось хороше» після переговорів щодо мирної угоди в Женеві
Президент США Дональд Трамп допустив, що «щось хороше» може відбуватися у врегулюванні війни Росії проти України. Він написав про це в соцмережі Тruth Social за підсумками переговорів делегацій США й України в Женеві 23 листопада.
«Невже справді можливо, щоб у мирних переговорах між Росією й Україною був великий прогрес??? Не вірте, поки не побачите, але щось хороше може відбуватися», – написав Трамп.
Напередодні президент США різко висловився на адресу влади України, заявивши, що українське керівництво «не продемонструвало жодної вдячності» за американські ініціативи з досягнення миру. Після цього президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна вдячна Сполученим Штатам й особисто президенту Дональду Трампу за допомогу.
23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо пропонованого США мирного плану для України. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Після зустрічі державний секретар Марко Рубіо, який очолював делегацію США на переговорах, відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
Європейські й африканські лідери зустрінуться в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія поки не отримувала офіційними каналами будь-яких планів мирного врегулювання в Україні й «уважно відстежує» повідомлення в ЗМІ за результатами переговорів США й України у Женеві. Він також сказав, що поки що немає планів щодо зустрічі цього тижня між російськими й американськими переговорниками.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада проведе телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити мирні зусилля в Україні.
У Кремлі прокоментували переговори щодо мирної угоди в Женеві
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не отримувала офіційними каналами будь-яких планів мирного врегулювання в Україні й «уважно відстежує» повідомлення в ЗМІ за результатами переговорів США й України у Женеві.
«По суті, ви пропонуєте порівнювати публікації ЗМІ. Тут, перш за все, потрібно виходити з тієї інформації, яка надходить офіційними каналами. Такої інформації ми поки не мали і поки не хотіли б нічого порівнювати», – цитують слова Пєскова російські ЗМІ.
«Зачекаємо. Там, мабуть, діалог триває, якісь контакти продовжуватимуться. Поки ми нічого офіційно не отримували», – додав він.
Так речник російського лідера Володимира Путіна відповів на запитання про те, що російське керівництво думає про європейські пропозиції частково змінити план із 28 пунктів, запропонований адміністрацією США і спрямований на мирне врегулювання в Україні.
Він також сказав, що поки що немає планів щодо зустрічі цього тижня між російськими й американськими переговорниками.
Обидва згадані плани не оприлюднювалися офіційно, про них судять із публікацій у ЗМІ з посиланням на джерела.
23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо пропоноуваного США мирного плану для України. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Після зустрічі державний секретар Марко Рубіо, який очолював делегацію США на переговорах, відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
Європейські й африканські лідери зустрінуться в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада проведе телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити мирні зусилля в Україні.
СБУ заочно повідомила підозри командувачам армії РФ через удар по дитячому майданчику в Кривому Розі
Служба безпеки України повідомляє, що заочно повідомила про підозру чотирьом російським військовим командувачам, причетним до ракетного удару по дитячому майданчику в Кривому Розі, внаслідок якого в квітні цього року загинули 20 людей, зокрема дев’ять дітей.
«Як встановило розслідування, загальне керівництво атакою здійснював генерал-полковник Олексій Кім – начальник штабу об’єднаного угруповання військ РФ. Для організації ракетного удару він залучив віцеадмірала Олександра Пешкова – начальника Об’єднаного центру планування і координації вогневого ураження противника. За даними слідства, підготовку і технічне забезпечення повітряного нападу доручили контрадміралу Олексію Петрушину – начальнику центру управління розвідкою і координацією вогневого ураження противника об’єднаного угруповання військ РФ. Разом із ним ці завдання виконував очільник управління ракетних військ і артилерії об’єднаного угруповання військ країни-агресора полковник Олександр Кісєдобрєв», – йдеться в повідомленні.
У СБУ зазначили, що для удару по житловій забудові й дитячому майданчику в густонаселеному районі центральної частини міста російські військові використали балістичну ракету «Іскандер-М» з осколково-фугасною бойовою частиною.
Слідчі Служби безпеки заочно повідомили чотирьом російським командувача про підозру статтями про «воєнні злочини, що спричинили загибель людей, вчинені за попередньою змовою групою осіб».
Моніторингова місія ООН заявляла, що згадана атака стала найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Кошта поговорив із Зеленським перед зустріччю лідерів ЄС щодо мирних зусиль
Голова Європейської ради Антоніу Кошта провів розмову із президентом України – про це він повідомив 24 листопада.
Він вказав на те, що розмова передувала зустрічі лідерів Європейського Союзу.
«Поговорив із Володимиром Зеленським перед неформальною зустріччю лідерів ЄС щодо мирних зусиль для України, щоб отримати його оцінку ситуації», – заявив Кошта.
Він додав, що об’єднана й скоординована позиція ЄС є ключовою для «забезпечення хорошого результату мирних переговорів – для України та Європи».
Європейські й африканські лідери зустрічаються в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
У Женеві 23 листопада пройшли переговори високопоставлених делегацій США, України, Європейського Союзу і Великої Британії щодо мирних пропозицій США, про які стало відомо того тижня, і які, за словами союзників Києва, схиляються на користь Росії.
Президент України Володимир Зеленський підбив перші підсумки перемовин у Женеві і підкреслив, що «план Трампа може врахувати критичні для України елементи».
Читайте також: ISW: Кремль не зацікавлений у мирному плані й готує внутрішню аудиторію до його відхилення
Водночас президент США Дональд Трамп на тлі перемовин у Женеві різко висловився на адресу влади України та знову поклав відповідальність за війну на свого попередника Джо Байдена. На дану заяву відреагував український лідер наголосивши, що Україна вдячна Сполученим Штатам, кожному американському серцю та особисто президенту Дональду Трампу за допомогу, яка, починаючи з «Джавелінів», рятує життя українців.
Критики плану в США й інших країнах вважають, що він вигідний Росії. Представники адміністрації США відкидають таке трактування, заявляючи, що план заснований на реаліях, передбачає збереження суверенітету України і гарантії безпеки для неї.
22 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що запропонований його адміністрацією мирний план щодо України перебуває у стадії опрацювання і «не є остаточним варіантом».
Перед цим Трамп казав, що наступний четвер, 27 листопада, – це крайній термін для Києва, щоб пристати на підтриману США мирну пропозицію щодо припинення війни, яку Росія веде проти України.
За даними Reuters, адміністрація Дональда Трампа погрожує припинити надання розвідувальних даних та продаж зброї для України, якщо Київ не підпише запропоновану США мирну угоду.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачає визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачає проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачає, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600000 військових.
Президент України Володимир Зеленський отримав копію плану і повідомив, що готовий працювати зі США над ним. У його офісі наголошували, що Київ і Вашингтон домовилися «працювати над пунктами плану так, щоб це привело до гідного закінчення війни».
Росія заявила про готовність до мирних переговорів. Російський президент Володимир Путін повідомив, що Москва отримала план США із 28 пунктів щодо України, який, за його словами, «може бути покладений в основу остаточного мирного врегулювання».
Міненерго: армія РФ атакувала енергооб’єкти у 4 областях, без світла – десятки тисяч споживачі
Російські військові вночі атакували енергетичну інфраструктуру Донецької, Харківської, Чернігівської і Дніпропетровської областей, повідомило Міністерство енергетики України 24 листопада.
«Найскладніша ситуація на Дніпропетровщині: без світла – понад 60 тисяч споживачів. На Харківщині через атаку знеструмлено ще близько 10 тисяч абонентів. Енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Міненерго, внаслідок несприятливих погодних умов є знеструмлення у 45 населених пунктах на Львівщині, заживлення усіх знеструмлених споживачів очікують до кінця доби.
«Сьогодні у всіх регіонах України з 00:00 до 23:59 застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу. Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему», – наголосили у міністерстві.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
У Херсоні через російський обстріл одна жінка загинула, ще одна поранена – ОВА
У Херсоні вранці 24 листопада внаслідок російського обстрілу загинула одна жінка, ще одна – зазнала поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Близько 09:00 російські військові обстріляли Дніпровський район Херсона. Внаслідок ворожої атаки загинула 61-річна жінка… Також бригада «швидкої» доставила до лікарні 39-річну херсонку, яка дістала вибухову травму й уламкове поранення ноги. Вона отримує всю необхідну меддопомогу», – написав він у телеграмі.
Минулої доби, за словами Прокудіна, а області через російські удари постраждали п’ять людей.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку та 20 приватних будинків. Також окупанти понівечили господарчу споруду та приватні автомобілі», – повідомив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ISW: Кремль не зацікавлений у мирному плані й готує внутрішню аудиторію до його відхилення
Російські чиновники й «ультранаціоналістичні голоси» продовжують відкидати будь-який мирний план про завершення війни проти України, включно із запропонованим США планом із 28 пунктів, що не відповідав би давнім вимогам Росії щодо знищення української державності й ослаблення НАТО, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики навели заяви російських чиновників, зокрема, заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова, який 22 листопада сказав, що Росія не може відступати від вимог свого лідера Володимира Путіна, заявлених на саміті на Алясці у серпні 2025 року, і підтвердив намір Росії вирішити «першопричини» війни. Рябков визначив «першопричини» як розширення НАТО, розгортання зброї у Східній Європі й нібито дискримінацію російської мови і Російської православної церкви в Україні.
Крім того, у звіті згадуються заяви заступника голови Комітету Державної думи Росії з питань оборони Олексія Журавльова і першого заступника голови Комітету з міжнародних справ Держдуми РФ Олексія Чепи.
Журавльов, зокрема, сказав, що мирний план США спрямований на збереження «загрози на російському кордоні», і що заявлені умови європейської зустрічної пропозиції є «абсолютно неприйнятними для Росії». Чепа зазначив, що можлива передача Заходом ракет далекого радіусу дії, таких як «Томагавки», Україні в рамках мирного плану суперечитиме меті Росії з «демілітаризації», фактично спрямованої на знищення української армії, щоб вона не могла захистити Україну від поновлення російської агресії, кажуть в ISW.
Чепа натякнув, що Росія сприймає будь-яку допомогу чи гарантії безпеки для України як загрозу для РФ, а російські державні ЗМІ представили заяви Чепи як «попередження», що пояснює, чому мирна угода «неприйнятна» для Росії.
Схожі заяви роблять також наближені до Кремля блогери, кажучи, що Росія не повинна приймати жодного мирного плану, а натомість повинна продовжувати війну проти України, зазначають в Інституті вивчення війни.
«Ці різні заяви продовжують свідчити про те, що Кремль не зацікавлений у будь-яких компромісах у мирній угоді й створює внутрішні інформаційні умови для відхилення мирного плану… Кремлівські чиновники і російські воєнні блогери відкидали запропонований США 28-пунктний мирний план і повторювали відданість Росії своїм початковим максималістським воєнним цілям від моменту, коли західні ЗМІ почали повідомляти про цю пропозицію 20 листопада. Ці заяви продовжують вказувати на те, що Росія навряд чи прийме будь-який запропонований мирний план, який не передбачає капітуляції України», – йдеться у звіті.
Напередодні в Женеві відбулися переговори щодо пропонованого США мирного плану. У них брали участь представники США, України, європейських держав. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Державний секретар Марко Рубіо 23 листопада очолив делегацію США на переговорах з українськими чиновниками в Женеві в той час, як Вашингтон посилив тиск на Київ, щоб він швидко прийняв план США. Трамп висловив розчарування Україною і її європейськими союзниками за те, що вони висловили свою незгоду з його пропозицією.
Після зустрічі Рубіо відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
Європейські й африканські лідери зустрінуться в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
Кремль поки не прокоментував переговори в Женеві, хоча президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада проведе телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити мирні зусилля в Україні.
Війська РФ завдали удару по портовій інфраструктурі Одещини – ОВА
Російські військові в ніч проти 24 листопада завдали удару по півдню Одещини, атакувавши портову інфраструктуру, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Росіяни вкотре вдарили по цивільній портовій інфраструктурі регіону, пошкодивши обладнання. На неексплуатованому судні виникло загорання, яке оперативно ліквідовано рятувальниками», – написав Кіпер у телеграмі.
За його словами, дані про загиблих чи постраждалих не надходили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання 37 ударних БпЛА на 15 локаціях
Російські війська в ніч проти 24 листопада атакували Україну 162 ударними безпілотниками, понад 80 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 125 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 37 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння уламків збитих дронів на одній локації.
«Найбільше постраждали об’єкти цивільної інфраструктури і приватні домогосподарства на Харківщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині. На жаль, є жертви серед цивільного населення», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Оновлені і доопрацьовані» мирні пропозиції: ось що відомо про «значний прогрес» у припиненні війни РФ проти України
Білий дім і Офіс президента в спільній заяві США й України заявили, що переговори української й американської делегацій у Женеві 23 листопада ознаменували «суттєвий прогрес» у напрямку припинення війни РФ проти України й привели до підготовки «оновленого і доопрацьованого» рамкового документа щодо миру. Мовиться, що «сторони підтвердили, що будь-яка майбутня угода має цілковито поважати суверенітет України та забезпечити стійкий і справедливий мир».
У заяві не наведені подробиці, які зміни внесені в мирний план з 28 пунктів, запропонований президентом США Дональдом Трампом і розкритикований прихильниками Києва як занадто лояльний до Росії.
Генштаб: на фронті минулої доби було 191 бойове зіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 191 бойове зіткнення найбільше – на Покровському напрямку, повідомив вранці 24 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 62 штурмові дії агресора поблизу населених пунктів Володимирівка, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Никанорівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Філія та у бік Новопавлівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, на Костянтинівському напрямку було 29 російських атак, на Олександрівському – 19, на Гуляйпільському – 17.
Також бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав 52 авіаційних ударів та скинув 129 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 5628 обстрілів, зокрема 14 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5628 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив 19 листопада, що Сили оборони продовжують виконувати завдання в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. На Покровському напрямку, за його словами, «зберігається висока активність противника, протистояти якій допомагає чітка взаємодія та злагодженість дій наших підрозділів».
Як зазначав 14 листопада проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, важливий вузол української оборони на Донеччині – Покровськ – опинився на межі захоплення після того, як військам армії РФ вдалося прорватися до міста.
Мерц: підстав для відродження G8 немає
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не бачить підстав для повернення Росії до складу групи провідних розвинених індустріальних країн Заходу, тобто переходу від формату «Групи семи» (G7) до «Групи восьми» (G8), що існувала з 1998 по 2014 рік, коли Росія у зв’язку з окупацією Криму і початком війни на Донбасі була з неї виключена.
Мерц зробив цю заяву 23 листопада на пресконференції в Йоганнесбурзі (ПАР), де брав участь у зустрічі «Групи двадцяти».
«Якщо щось і зміниться, це буде вирішено лише всіма нинішніми членами G7, і на даний момент я не бачу... готовності знову прийняти Росію до цього кола», – сказав він.
Президент Франції Емманюель Макрон висловив аналогічну думку 22 листопада, заявивши, що умови для відновлення членства Росії відсутні.
Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що виключення Росії із цієї групи було помилкою. Відновлення G8 згадувалося і в оприлюдненому днями ЗМІ мирному плані з 28 пунктів, який США запропонували для мирного врегулювання в Україні (офіційно цей план не був опублікований).
У G7 входять Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, США, Франція і Японія.
СБС атакували хімзавод і підстанцію в окупованому Криму – Бровді
Сили безпілотних систем України завдали ударів по хімічному заводу «Бром», а також по підстанції у Красноперекопську в окупованому Криму, повідомив командувач СБС Роберт Бровді («Мадяр»).
У публікації в соцмережах ввечері 23 листопада він зазначив, що «блекануто низку енергообʼєктів на окупованих територіях», додавши, що Красноперекопська підстанція – це один із ключових вузлів енергосистеми окупованого півострова.
Підконтрольна РФ влада Криму про ці ураження не повідомляла. Напередодні повідомлялося, що ввечері 22 листопада і в ніч проти 23 листопада в окупованому Росією Криму, зокрема у Севастополі, було чути звуки роботи ППО і вибухи.
Від 2022 року територію півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
У Генштабі ЗСУ, коли підтверджують атаки, вказують, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».