Тернопіль після атаки РФ: емоції та свідчення очевидців про обстріл, який забрав життя людей
19 листопада Росія завдала удару по промисловому об'єкту та двох житлових будинках у Тернополі. Внаслідок ранкової атаки армії РФ загинули 25 людей, серед яких 3 дітей. 73 людини, серед яких – 16 дітей, отримали поранення. Наймолодшому – лише три місяці. Усіх малюків із опіками, пораненнями та отруєнням продуктами горіння госпіталізували до обласної дитячої лікарні, троє перебувають у важкому стані. У міську лікарню швидкої допомоги шпиталізовано понад 30 поранених. Постраждалі є в інших лікарнях міста. Рятувально-пошукові роботи тривають. У зв'язку з трагічними подіями у Тернополі 19-21 листопада оголошені днями жалоби.
Удар Росії по Тернополю: з-під завалів будинку дістали живим хлопця
У Тернополі під завалами знайшли живим 20-річного хлопця, з яким тримали контакт рятувальники – про це кореспондентці Радіо Свобода повідомили в місцевій поліції.
Раніше брат 20-річного Богдана Андрій розповів Радіо Свобода, що від квартири родини лишився лише балкон.
Очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко повідомляв, що хлопець приблизно 20 років перебуває в контакті з рятувальниками.
За словами Клименка, до лікарень доставили понад 70 людей, з них 47 було госпіталізовані. Серед постраждалих – 17 дітей.
Тривалість робіт з розбору завалів оцінюється до двох діб.
Раніше ДСНС повідомила, що кількість загиблих у Тернополі зросла до 25 людей, серед них троє дітей.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 19 листопада сили РФ завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 476 ударних БпЛА та 48 ракет повітряного та наземного базування. Основний напрямок удару РФ – Львівщина, Тернопільщина, Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Арахамія: «Слуга народу» підтримує розслідування корупції, але не робить «політичних оцінок»
Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 19 листопада подякував народним депутатам за «порозуміння в питанні розблокування роботи парламенту і ухвалення рішень, які мали бути прийняті ще вчора».
Таким чином він прокоментував сьогоднішнє звільнення скомпрометованих членів уряду.
«Ми підтримуємо ефективні дії НАБУ, САП, усієї антикорупційної інфраструктури щодо боротьби з корупцією. В цьому наша позиція незмінна – винні мають нести покарання незалежно від статусів, чи посад», – заявив Арахамія.
Водночас очільник фракції згадав про «політичні оцінки», озвучені сьогодні, та окремих представників «Слуги народу», які висловили свої думки з приводу ситуації в Раді.
«Це заява окремих народних депутатів, вони мають на це право. Однак зауважу, що не слід сприймати її як позицію всієї фракції. Оскільки ані фракція, ані партія з подібними заявами не виходила», – наголосив він, не уточнюючи, про кого конкретно йдеться.
Раніше народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв опублікував у фейсбуці заяву представників цієї фракції, не уточнивши, хто саме з членів фракції під нею підписується. Заява закликає до звільнення всіх фігурантів справи, створення коаліції національної стійкості та формування «уряду національної стійкості».
Верховна Рада 19 листопада звільнила міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук та Германа Галущенка.
17 листопада дві українські опозиційні партії – «Голос» і «Європейська солідарність» – закликали до відставки Кабінету міністрів і формування нової коаліції у Верховній Раді України на тлі масштабного розслідування корупції в енергетичному секторі.
Читайте також: Свириденко не прийшла до парламенту, куди її викликали депутати Верховної Ради
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».
Серед фігурантів справи, зокрема: колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського по «Кварталу 95» Тимур Міндіч, який, за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України, ексміністр енергетики Герман Галущенко, відставку якого з нишнішньої посади міністра юстиції ініціював уряд, колишній віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов. За даними НАБУ, підозри у справі оголосили вісьмом особам, були затримані – п’ятеро.
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри.
Через кілька днів очільниця уряду Юлія Свириденко заявила, що внесла до парламенту подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.
З початку доби понад пів сотні боїв відбулося лише на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 19 листопада на фронті відбулося 140 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Лише на одному Покровському напрямку боїв зафіксовано понад пів сотні боїв.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 52 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Шахове, Нове Шахове, Паньківка, Никанорівка, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Новоекономічне, Рівне, Покровськ, Котлине, Удачне, Новопавлівка, Новомиколаївка, Філія, Дачне та у напрямку населеного пункту Гришине. Сили оборони стримують натиск та відбили 48 атак противника», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Як зазначав 14 листопада проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, важливий вузол української оборони на Донеччині – Покровськ – опинився на межі захоплення після того, як військам армії РФ вдалося прорватися до міста.
Тим часом, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, який відвідав Покровський напрямок, заявив, що про контроль військ РФ над Покровськом або оперативне оточення угруповання Сил оборони України там наразі не йдеться.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg повідомив, що «будь-яке рішення про виведення військ із міста є справою військових командирів на місцях».
Російська компанія продає газ до Китаю зі знижкою до 40% – Reuters
Російська компанія «Новатек», яка є найбільшим виробником зрідженого природного газу, від серпня знизила ціни на свою продукцію на 30-40% з метою залучити покупців із Китаю до закупівлі газу всупереч санкціям, запровадженим щодо проєкту «Арктик СПГ-2». Про це повідомляє 19 серпня агентство Reuters із посиланням на інформоване джерело.
«Арктик СПГ-2» включений до списків санкцій і Сполученими Штатами, і Єросоюзом. Адміністрація Дональда Трампа неодноразово заявляла про готовність запроваджувати вторинні санкції або мита щодо компаній і країн, які продовжують закупівлю енергоносіїв у Росії або беруть участь у обході санкцій.
У повідомленні Reuters наголошується, що до зниження цін у серпні цього року компанії «Новатек» не вдавалося знайти покупців на продукцію «Арктик СПГ-2». 28 серпня до Китаю було поставлено першу партію зрідженого газу за ціною, як стверджує джерело в галузі, на 3 або 4 долари за мільйон британських теплових одиниць нижче за ринкову ціну 11 доларів. Це означає, що знижки складають близько 30% або більше. Таким чином, вантажі продаються за ціною від 28 до 32 мільйонів доларів за одне постачання, що значно нижче за ринкову вартість, яка перевищує 44 мільйони доларів, зазначає Reuters.
У повідомленні не йдеться, які саме китайські компанії купують у «Новатека» зріджений природний газ на цих умовах.
Як армія РФ намагається захопити Покровськ та Гуляйполе – і як їм протистоять Сили оборони?
Оборона Покровська триває: ввечері 18 листопада DeepState повідомив про просування армії Росії біля Новоекономічного і Миролюбівки на східній околиці напівоточеної Покровсько-Мирноградської агломерації.
Також зросла «сіра зона» на північ від Покровська – вона досягла дороги, яка йде паралельно фронту.
7-й армійський корпус ДШВ ЗСУ, який тримає там оборону, зазначив цього дня, що російські солдати були зафіксовані на північ від агломерації, а в цілому агресор намагається дійти до села Гришине, щоб обрізати логістику ЗСУ.
А 19 листопада DeepState повідомив про чергове просування армії РФ біля Гуляйполя (Запорізька область) – «клешня» витягнулася в бік дороги, що з'єднує місто із Зеленим Гаєм. У разі її перерізання ЗСУ, швидше за все, доведеться відійти з «кишені», що прикриває Гуляйполе зі сходу.
Вранці 19 листопада Генштаб ЗСУ повідомив про 50 штурмів на Покровському напрямку, а також про 36 на напрямках навколо Гуляйполя.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Мовна омбудсменка розповіла про законопроєкт, який дозволить учителям вимагати в учнів комунікувати українською на перервах
Мовне законодавство може підсилити законопроєкт, який дасть учителям інструмент, щоб вимагати в учнів комунікувати українською у межах освітнього простору. Про це уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила в інтерв'ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання про те, як посилити контроль за дотриманням мовного законодавства у школах.
За її словами, цей законопроєкт про мовне освітнє середовище авторства народних депутатів Наталії Піпи й Олександра Корнієнка, який вже є у парламенті, був би додатковим інструментом, що підсилив би правову базу.
«Чому? Тому що якщо ми говоримо про урок – так, тут превалює державна мова, але перерва – це вже начебто не процес, а середовище. І мені здається, що якраз на часі або навіть уже і трохи цей процес задавнений, аби все-таки проголосувати і дати учителям додатковий інструмент, де б вони могли на повний голос вимагати від дітей комунікувати в межах освітнього простору державною мовою», – сказала Олена Івановська.
Вона також розповіла, що до її секретаріату надходили скарги від учителів, які зіткнулися з конфліктом із батьками дітей, яким робили зауваження щодо російської мови.
«Коли вони роблять зауваження учневі, що він спілкується на перерві мовою країни-агресора, тут виникає певний конфлікт із батьками. Батьки приходять і починають звинувачувати учителя в тому, що він порушує мовні права їхніх дітей. Тому що комунікація на перерві – це приватна сфера. Розумієте? Мені здається, це (законопроєкт – ред.) не вирішить остаточно цієї проблеми, але дасть додаткові можливості і керівникам шкіл, і учителям», – переконана мовна омбудсменка.
Нині, за її словами, мовний закон переживає «своєрідну модернізацію». У парламенті працює робоча група при комітеті Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, яка готує правки до законодавства.
«Це не говорить про те, що чинний закон є непродуктивний, але за цих п'ять років побачили, що існують певні недохопи, які необхідно, скажімо, заповнити, виправити. І на цьому рівні робота триває. Я б хотіла більшої динаміки, але тут різні обставини, які, можливо, трохи уповільнюють», – зазначила уповноважена із захисту державної мови.
Політична воля до змін є, каже Івановська. На її думку, на підготовку законодавчих змін можуть піти місяці.
Серед новел, які готуються, зокрема, йдеться про уточнення щодо мови послуги.
«Там зауважено, що мовою обслуговування в Україні є державна мова. А про мову послуги нічого не сказано. Тобто, зараз дуже часто до нас надходять скарги від батьків з приватних спортивних секцій або мистецьких якихось гуртків. Власне, оголошення, тобто вся документація – державною мовою. Але сама послуга надавачем здійснюється дуже часто російською мовою. Тобто, щоб уникнути таких прогалин, їх треба просто заповнити для того, щоб цей інструмент не мав отих шпарин і працював на повну», – поділилася деталями Олена Івановська.
Київ демонструє серйозне зниження показників застосування української мови в освітньому процесі, заявив раніше цього місяця заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко.
Результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Середня цифра по Україні складає 14% на уроках та 21% – на перервах.
При опитуванні учні зазначили, що й самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах - 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%).
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у вересні 2025 року в інтерв’ю РБК-Україна заявила, що на сьогодні частина суспільства поступово повертається до російської мови, і це, за її словами, є небезпечною тенденцією.
Російський олігарх Костянтин Малофеєв, якого вважають причетним до фінансування угруповань «ДНР» та «ЛНР» із 2014 року, висловив задоволення результатами опитування серед київських учнів і тим, що російську мову «не вдається витіснити ніякими заборонами» в Україні, Молдові чи «Прибалтиці» (російське позначення країн Балтії, яке в Литві, Латвії та Естонії вважають проявом імперськості).
Число загиблих у Тернополі сягнуло 25, серед них троє дітей – ДСНС
Кількість загиблих у Тернополі зросла до 25 людей, серед них троє дітей, повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Ще 73 людини, серед яких 15 дітей, постраждали внаслідок ранкового удару російських військових 19 листопада.
«Біля пошкодженого будинку працюють 14 психологів ДСНС з різних регіонів України, які уже надали допомогу 150 людям», – ідеться в повідомленні рятувальників.
У Тернополі внаслідок ранкового удару є влучання в житлові будинки. Рятувальники розбирають завали, під якими ще можуть бути люди. У місті пошкоджені дві житлові дев’ятиповерхівки: в одній – пожежа, в іншій – руйнування з 3-го по 9-й поверх.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 19 листопада сили РФ завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 476 ударних БпЛА та 48 ракет повітряного та наземного базування. Основний напрямок удару РФ – Львівщина, Тернопільщина, Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У ЄС спростять пересування військової техніки своєю територією, Україна є частиною плану
Євросоюз готується запровадити так званий «військовий Шенген», і в межах цього планує покращити власну військову мобільність. Пакет заходів, спрямований на її покращення, 19 листопада схвалила Єврокомісія. Їх готуються реалізувати до 2027 року.
Метою є спростити й тим самим пришвидшити пересування конвоїв із важкою технікою й живою силою через внутрішні кордони держав-членів. Планується насамперед усунути регуляторні бар’єри, що затягують час, необхідний для отримання дозволів на перевезення техніки й військ.
«Нам потрібно говорити про дні, а не про тижні, щоб перемістити війська Європою. Деякі країни досі вимагають повідомлення за 45 днів, перш ніж війська інших країн зможуть проїхати через їхній кордон для навчань, наприклад», – зауважила очільниця дипломатичної служби ЄС Кая Каллас.
Єврокомісія пропонує змінити відповідну адміністративну процедуру й видавати відповідні дозволи за три дні в мирний час. Такий дозвіл буде уніфікованим. Тобто Естонії, приміром, не доведеться чекати кілька тижнів, перш ніж війська з заходу Європи пройдуть кордони кількох держав на своєму шляху й дістануться її території. У воєнний час достатньо буде лише попередження, що техніка наближається.
У межах пакету військової мобільності також пропонується поліпшити логістику для швидкого пересування військ. Визначено понад 500 вразливих місць – тунелів, мостів, залізниць, переправ, що потребують ремонту з метою подвійного використання не лише для цивільних, а і для військових потреб, зокрема, проходу важкої техніки.
На це, за словами єврокомісара з транспорту, знадобиться близько 100 мільярдів євро. Робота з відповідної модернізації інфраструктури вже триває.
«Ми модернізуємо наявну інфраструктуру як для військового, так і для цивільного використання, і це дуже важливо. Це означає розширення тунелів, зміцнення мостів, посилення залізничних колій, розширення пропускної здатності портів та аеропортів. І кожне євро, яке ми інвестуємо в інфраструктуру подвійного використання, – це інвестиція в нашу безпеку, економіку, суспільство», – наголосив єврокомісар із транспорту Апостолос Дзідзікостас.
Передбачені стрес-тести європейської логістики, частиною яких, зокрема, стане Україна.
«Ми також запроваджуємо механізм управління та координації… а також із запровадженням щорічної перевірки готовності військового транспорту та стрес-тестів. Першим буде стрес-тест, спрямований саме на забезпечення швидкого переміщення військової допомоги до України», – розповів єврокомісар із оборони Андрюс Кубілюс.
Планується також стимулювати європейську оборонну промисловість і підтримувати нових гравців галузі.
«Ми хочемо, щоб гнучкість, швидкість, співпраця та прийняття ризиків стали новою нормою в розвитку оборонного потенціалу в Європі… Для досягнення цієї мети зосереджуємося на чотирьох пріоритетах: підтримка інвестицій в оборонні компанії, прискорення розвитку нових технологій, розширення доступу до оборонного потенціалу та розвиток навичок, необхідних для підтримки технологічної переваги Європи», – резюмувала віцепрезидентка Єврокомісії Генна Віркунен.
Війна в Україні показала, що технології на полі бою змінюються кожні чотири-шість тижнів, зазначив, спілкуючись із журналістами на умовах анонімності, чиновник ЄС.
«Це швидкість, темп сучасних конфліктів. Тож нам потрібно адаптуватися до цієї реальності. Потрібно вчитися в України. Потрібно імпортувати в ЄС ту спритність, яку українці продемонстрували для розробки нових продуктів і технологій», – зауважив посадовець.
Затверджений 19 листопада Регламент про військову мобільність Єврокомісія представить Раді ЄС і Європарламенту, які своєю чергою також мають його погодити.
Тернопіль: кількість жертв росте. Наслідки російської повітряної атаки по Україні (фото)
У ніч на 19 листопада російська армія запустила по Україні пів тисячі дронів і пів сотні ракет. Ціллю уражень були енергетичні об'єкти і міста. Основні напрямки атаки – Львівщина, Тернопільщина, Харківщина. У Тернополі відбулося влучання у дві багатоповерхівки. Кількість жертв збільшується по мірі розбирання завалів. Після 15-ї години стало відомо про 25 загиблих, з них троє дітей.
Радіо Свобода зібрало інформацію про наслідки російської повітряної атаки.
Десятки загиблих, влучання в житлові будинки: міста України після масованої атаки РФ (фотосвідчення)
«6–7% повернулися у комфортну мовну бульбашку»: мовна омбудсменка про відкат українізації
6-7% українців, які перейшли на українську мову, нині повернулися до російської. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв'ю Радіо Свобода.
За її словами, у 2022–2023 роках, на тлі російської загрози, рівень самоукраїнізації був піковим, що підтверджують проведені опитування. Але ситуація змінилася і тепер «бачимо, як відбувається поступовий відкат».
«Людина не може бути постійно у такій напрузі й контролювати себе, свою поведінку. І, відповідно, цей відкат я пов'язую ще й з тим, що звичка. Люди, десь 6–7% тих, які навернулися у державну мову, з часом вони повернулися у свою таку комфортну мовну бульбашку», – зазначила Олена Івановська.
Дослідження мовних звичок українців відбувалося, зокрема, на платформі Viber.
«Там теж фіксують, що рерусифікація цьогоріч відбулася на рівні 6%. Тобто ті люди, які перейшли на українську поступово – на роботі, скажімо, вдома (тобто і в публічному, і в приватному), повертаються до своєї першої мови. Тобто перша мова – це та мова, якою виховувалися вони батьками», – поділилася мовна омбудсменка.
Івановська наголосила, що Росія тривалий час зросійщувала українство. Водночас, на її думку, планомірна державна політика українізації не зреалізується ні за 5, ні за 10 років.
«Певним і кардинальним чином, і не киваючи лише на оцей от момент самоукраїнізації, який виникає як реакція, як самозахист, як самозбереження на агресію, а, скажімо, планомірна державна політика, вона не буде і не зреалізується ні за 5 років, ні за 10. Це тривалий процес. Тому що тут важливо робити все послідовно, робити все мудро, не з наскоку, не з примусу – це важливий такий момент, але з динамікою, з такими мотиваціями, які б виходили на аргументи, на обґрунтування і на прагматику», – заявила уповноважена із захисту державної мови.
За словами Івановської, українцям потрібно запускати «внутрішнього мотиватора».
«Це має робити кожен із нас, і тим більше ті люди, які відповідальні за своїх дітей. І постійно, так би мовити, мотивувати себе: "Я – українець, це моя мова, це мій захист, це моя зброя"», – вважає Івановська.
Київ демонструє серйозне зниження показників застосування української мови в освітньому процесі, заявив раніше цього місяця заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко.
Результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Середня цифра по Україні складає 14% на уроках та 21% – на перервах.
При опитуванні учні зазначили, що й самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах - 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%).
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у вересні 2025 року в інтерв’ю РБК-Україна заявила, що на сьогодні частина суспільства поступово повертається до російської мови, і це, за її словами, є небезпечною тенденцією.
Російський олігарх Костянтин Малофеєв, якого вважають причетним до фінансування угруповань «ДНР» та «ЛНР» із 2014 року, висловив задоволення результатами опитування серед київських учнів і тим, що російську мову «не вдається витіснити ніякими заборонами» в Україні, Молдові чи «Прибалтиці» (російське позначення країн Балтії, яке в Литві, Латвії та Естонії вважають проявом імперськості).
НАБУ: обшуки провели у директора з безпеки «Нафтогазу»
Детективи Національного антикорупційного бюро за процесуального керівництва САП провели обшуки у директора з безпеки ГК «Нафтогаз України», повідомила 19 листопада пресслужба бюро.
У НАБУ додають, що жодна особа не затримувалася, про підозру не повідомляли.
«Слідчі дії санкціоновані й здійснювалися відповідно до чинного законодавства. Ці заходи не стосуються діяльності «Нафтогазу», – наголосили у бюро.
Інші деталі не розголошуються для збереження таємниці досудового розслідування.
Раніше народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить обшуки в «Нафтогазі».
«Зокрема, у директора з безпеки Віталія Бровка. В нього вже забрали телефон.
До приходу у команду очільника Нафтогазу Корецького, Бровко працював в Офісі Генпрокурора, відповідав за нагляд за ДБР», – написав він у телеграмі.
У компанії заперечили слідчі дії, зауваживши при цьому, що «Нафтогаз» максимально сприяє роботі антикорупційних та правоохоронних органів.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».
ДТЕК: війська РФ знову атакували ТЕС компанії
Російські війська знову атакували теплоелектростанцію ДТЕК, повідомила пресслужба компанії.
За повідомленням, внаслідок атаки пошкоджено обладнання.
Це вже пʼята атака на ТЕС компанії за останні два місяці, додають в ДТЕК.
Голова Івано-Франківської ОВА повідомила, що ціллю російської атаки 19 листопада на Прикарпатті стали об’єкти енергетичної інфраструктури, є постраждалі. Також на Львівщині була пошкоджена енергоінфраструктура.
У соцмережах повідомляли про звуки вибухів у Бурштині, де розташована ТЕС, яка вже неодноразово зазнавала російських обстрілів. Влада атаку на Бурштин не підтверджувала.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 19 листопада сили РФ завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 476 ударних БпЛА та 48 ракет повітряного та наземного базування. Основний напрямок удару РФ – Львівщина, Тернопільщина, Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Рада звільнила Гринчук з посади міністра енергетики
Верховна Рада підтримала звільнення Світлани Гринчук з посади міністра енергетики.
«За» це рішення проголосували 315 депутати.
Спікер Руслан Стефанчук підписав відповідну постанову. Він також оголосив перерву у засіданні парламенту.
Раніше депутати вимагали від прем’єрки Юлії Свириденко, а також від міністрів юстиції та енергетики Германа Галущенка та Світлани Гринчук звіту перед тим, як голосувати за відставку цих двох урядовців. Але Свириденко до депутатів не прийшла, замість неї віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка представив проєкт постанови про звільнення двох міністрів.
Галущенка та Гринчук на засіданні Ради також не було.
Тарас Качка, відповідаючи на запитання депутатів, зазначив, що відряджень цих посадовців не було, а фактів про перетин кордону ними також немає.
17 листопада дві українські опозиційні партії – «Голос» і «Європейська солідарність» – закликали до відставки Кабінету міністрів і формування нової коаліції у Верховній Раді України на тлі масштабного розслідування корупції в енергетичному секторі.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».
Серед фігурантів справи, зокрема: колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського по «Кварталу 95» Тимур Міндіч, який, за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України, ексміністр енергетики Герман Галущенко, відставку якого з нишнішньої посади міністра юстиції ініціював уряд, колишній віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов. За даними НАБУ, підозри у справі оголосили вісьмом особам, були затримані – п’ятеро.
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри.
Через кілька днів очільниця уряду Юлія Свириденко заявила, що внесла до парламенту подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.
Рада підтримала відставку міністра юстиції Галущенка
Верховна Рада підтримала звільнення міністра юстиції Германа Галущенка.
«За» відставку проголосували 323 депутати.
Спікер Руслан Стефанчук у парламентській залі підписав відповідну постанову.
Раніше депутати вимагали від прем’єрки Юлії Свириденко, а також від міністрів юстиції та енергетики Германа Галущенка та Світлани Гринчук звіту перед тим, як голосувати за відставку цих двох урядовців. Але Свириденко до депутатів не прийшла, замість неї віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка представив проєкт постанови про звільнення двох міністрів.
Галущенка та Гринчук на засіданні Ради також не було.
Раніше міністр юстиції Герман Галущенко, коментуючи його відсторонення від виконання обов’язків, заявив, що «не тримається за посаду міністра» і вважає, що «відсторонення на час розслідування – це цивілізований і правильний сценарій».
17 листопада дві українські опозиційні партії – «Голос» і «Європейська солідарність» – закликали до відставки Кабінету міністрів і формування нової коаліції у Верховній Раді України на тлі масштабного розслідування корупції в енергетичному секторі.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».
Серед фігурантів справи, зокрема: колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського по «Кварталу 95» Тимур Міндіч, який, за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України, ексміністр енергетики Герман Галущенко, відставку якого з нишнішньої посади міністра юстиції ініціював уряд, колишній віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов. За даними НАБУ, підозри у справі оголосили вісьмом особам, були затримані – п’ятеро.
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри.
Через кілька днів очільниця уряду Юлія Свириденко заявила, що внесла до парламенту подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.
«Це необхідно зробити»: мовна омбудсменка про блокування Telegram
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська підтримує блокування месенджера Telegram. Про це омбудсменка заявила в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання, чи допоможе позбутися засилля російської мови серед підлітків блокування окремих соцмереж.
«Це необхідно зробити, як мені видається. Це необхідно. Дійсно, якщо ми стратеги, якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську, у принципі, інакшої не буде. Або буде просто названа територія, як і називається, але тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати оці канали поширення ворожих наративів, ворожої пропаганди», – сказала Олена Івановська.
Мовна омбудсменка також додала, що потрібно більш продуктивно використовувати закон про культуру, зокрема його 15-ту статтю, в якій йдеться про розповсюдження та популяризацію творів літератури і мистецтва.
«Тобто вносити до списків тих російських виконавців, які підтримують політику своєї держави, політику агресії, політику знищення... це моя давня мрія, аби міжнародні великі стримінгові платформи зважали на законодавство країни, яка потерпає у цій жахливій війні», – зазначила вонаю
На думку Олени Івановської, для України потрібне жанрування контенту на великих платформах.
«Розумієте, зараз же ж надходить російськомовний контент не за запитом, а він просто валить отією лавиною. І такі інструменти, мабуть, Україна як держава, як жертва цієї агресії, має висувати перед великими оцими корпораціями», – додала уповноважена із захисту державної мови.
Telegram став ключовою соцмережею під час війни в Україні. Згідно з дослідженням «Інтерньюз», 72% українців використовують Telegram для новин. Деякі державні органи також довіряють цій соціальній мережі, використовуючи її для офіційної комунікації.
В Україні час від часу активізуються дискусії щодо інформаційної безпеки та потреби більш активного втручання держави в діяльність інтернет-джерел, зокрема соцмережі Telegram.
Раніше у Головному управлінні розвідки заявили, що Telegram містить у собі низку загроз для безпеки України і потрібно шукати варіанти вирішення цієї проблеми.
За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за вересень 2024 року, лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Приблизно 54% – за часткові обмеження, наприклад, блокування окремих каналів, а не закриття повністю. Водночас 60% українців підтримали би повну заборону, якщо Telegram відмовиться блокувати канали, що поширюють російську пропаганду і дезінформацію.
Розслідування OCCRP та російського медіа «Важные истории» у червні 2025 року виявило, що ключову частину інфраструктури месенджера Telegram обслуговує компанія, пов’язана з російськими спецслужбами.
ДСНС: у Тернополі кількість загиблих зросла до 20 людей
Унаслідок російського удару по Тернополю загинули 20 людей, повідомила в телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій станом на 13:18. Серед загиблих є двоє дітей.
За даними ДСНС, 66 людей постраждали, серед них є 16 дітей, рятувальники врятували 45 осіб.
Ліквідація наслідків триває.
Раніше було відомо про 16 загиблих та 64 поранених.
У Тернополі є влучання в житлові будинки. Рятувальники розбирають завали, під якими ще можуть бути люди. У місті пошкоджені дві житлові 9-поверхівки: в одній – пожежа, в іншій – руйнування з 3-го по 9-й поверх.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 19 листопада сили РФ завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 476 ударних БпЛА та 48 ракет повітряного та наземного базування. Основний напрямок удару РФ – Львівщина, Тернопільщина, Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Посол ЄС відреагувала на нічну атаку РФ на Тернопіль
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова відреагувала на нічну атаку РФ на Тернопіль.
«Тернопіль досі є свідком справжнього пекла..Поки героїчні рятувальні служби пробираються крізь завали, кількість жертв може ще зрости. Друзі постраждалих описали ніч «забути не можна» – хаос, пожежа, крики, обвалені житлові будинки. Це реальність російського терору навмисно націлений на мирних жителів. Це не боротьба проти армії. Це спроба стерти людей і їх життя», – написала вона у фейсбуці.
Матернова додала, що Україна перебуває під постійними обстрілами, але все ж продовжує боротися – «за всіх нас».
У Тернополі є влучання в житлові будинки. Рятувальники розбирають завали, під якими ще можуть бути люди. У місті пошкоджені дві житлові 9-поверхівки: в одній – пожежа, в іншій – руйнування з 3-го по 9-й поверх. Станом на 12:00 відомо про 16 загиблих, ще 64 людей зазнали поранень, серед них є 14 дітей.
На Львівщині та Прикарпатті через атаку РФ була пошкоджена енергоінфраструктура.
Читайте також: Влада закликала жителів Тернополя не виходити з дому – вміст шкідливих речовин в повітрі перевищений в 6 разів
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 19 листопада сили РФ завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 476 ударних БпЛА та 48 ракет повітряного та наземного базування. Основний напрямок удару РФ – Львівщина, Тернопільщина, Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Три варіанти фінансування України. Що пропонує Єврокомісія і які перешкоди?
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 17 листопада виклала три варіанти, які ЄС має у розпорядженні для фінансування України у 2026–2027 роках.
У листі до 27 держав-членів ЄС, з яким ознайомилось Радіо Свобода, серед варіантів: індивідуальні позики від країн-членів ЄС, залучення ЄС коштів на фінансових ринках та вже обговорювану «репараційну позику», у межах якої Брюссель хоче використати 176 млрд євро заморожених російських державних активів для надання позики Україні.
Документ також припускає можливість поєднання трьох варіантів, зазначаючи, що «очевидно, простих рішень немає», оскільки «Європа не може дозволити собі параліч – ні через вагання, ні через пошуки ідеальних чи простих рішень, яких просто не існує».
Лідери ЄС, ймовірно, визначаться із подальшими діями на зустрічі в Брюсселі 18 грудня. У жовтні вони не змогли домовитися щодо репараційної позики, оскільки Бельгія – де зберігається більшість російських суверенних активів – висловила юридичні та політичні застереження.
Далі читайте тут
Польща закриває останнє в країні консульство РФ
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський оголосив про закриття генерального консульства Росії у Гданську.
«Я ухвалив рішення відкликати згоду на роботу останнього російського консульства в Гданську», – сказав Сікорський під час виступу в Сеймі. Він додав, що Польща не планує розривати дипломатичні відносини з Росією, як цього не роблять інші країни, на території яких відбувалися акти терору або диверсії.
Дипломатичне представництво у Гданську залишалося останнім генеральним консульством Росії в Польщі. При посольстві у Варшаві працює консульський відділ, але виконує лише частину функцій і не має окремого дипломатичного статусу.