Зеленський розповів, скількома ракетами і дронами Росія атакувала Україну від початку тижня

За поточний тиждень Росія запустила по території України близько 1000 ударних дронів, майже 980 керованих авіаційних бомб (КАБів) і 36 ракет різних типів, повідомив президент Володимир Зеленський.

За його даними, наразі у Харкові та області, на Одещині, Дніпровщині тривають відновлювальні роботи після російських ударів. Працювали рятувальники також у Сумській та Чернігівській областях.

«І кожна ніч потребує багатокомпонентного захисту неба – системи ППО, бойова авіація, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі. Над кожним компонентом активно працюємо з партнерами, щоб додати Україні захисту. Підготували нові сильні домовленості з Європою, щоб суттєво зміцнити наш захист неба, нашу стійкість і нашу дипломатію. Слава Україні!» – наголосив президент.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Захист від російських дронів нині залишається гострою проблемою. FPV-дрони вже фіксуються в Запоріжжі, Харкові та інших містах прифронтової зони. Щоб захистити логістику та зробити безпечнішим пересування поблизу фронту, українські військові натягують антидронові сітки над дорогами. Під час робіт військовим доводиться не лише встановлювати сітки, але й відстрілюватися від постійних атак російських FPV. Більше – у фоторепортажі Радіо Свобода.

• Сергій Нужненко

Росія запустила по Україні ракету «Іскандер-М» і понад 170 дронів – Повітряні сили

У ніч проти 16 листопада Росія атакувала Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М» із Ростовської області і 176-ма ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» і дронами інших типів, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.

За даними військових, дрони сили РФ запускали з наступних напрямків: Курськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, – Росія, Чауда – окупований Крим.

«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 139 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 37 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на двох локаціях», – зазначили у Повітряних силах ЗСУ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

За добу Росія втратила ще 860 військових, три танки і 26 артсистем – Генштаб

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 158 260 своїх військових, зокрема 860 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 16 листопада навів Генштаб ЗСУ.

Також командування інформує про втрати Москви у військовій техніці:

• танків – 11 353 (+3 одиниці за минулу добу)
• бойових броньованих машин – 23 591 (+3)
• артилерійських систем – 34 469 (+26)
• РСЗВ – 1 543 (+2)
• засобів ППО – 1 244
• літаків – 428
• гелікоптерів – 347
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 81 286 (+409)
• крилатих ракет – 3 940
• кораблів/катерів – 28
• підводних човнів – 1
• автомобільної техніки та автоцистерн – 67 464 (+68)
• спеціальної техніки – 4 000 (+2)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Україна домовилась з Грецією про постачання газу – Зеленський

Україна домовилась з Грецією про постачання газу, повідомив президент Володимир Зеленський.

Глава держави наголосив, що це буде ще один напрямок постачання газу, щоб убезпечити максимально на зиму маршрути імпорту газу для України.

«Вже є в нас домовленості про фінансування імпорту газу, і ми закриємо потребу майже 2 мільярди євро на імпорт газу, щоб компенсувати втрати українського видобутку через російські удари», – розповів Зеленський.

Президент уточнив, що уряд України спрямував кошти на фінансування імпорту, також є допомога від європейських партнерів, європейські банки – під гарантії Єврокомісії, допомагають також українські банки та Норвегія, триває робота і з американськими партнерами, тому повне фінансування буде.

«Робимо широкі можливості для постачання зимою», – запевнив президент.

Останнім часом Росія посилила свої атаки на енергетичний сектор України й газову інфраструктуру, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

9 жовтня агентство Bloomberg писало, що російські удари знищили більше ніж половину внутрішнього виробництва природного газу в Україні, що, ймовірно, змусить Київ витратити 1,9 млрд євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива, щоб пережити зиму.

Удар по Києву 14 листопада забрав життя вдови першого загиблого на Чорнобильській АЕС у 1986-му

Унаслідок російського удару по Києву 14 листопада, жертвами якого стали семеро людей, загинула Наталія Ходемчук. Вона була вдовою працівника Чорнобильської атомної електростанції Валерія Ходемчука, який став першою жертвою аварії на четвертому енергоблоці станції 26 квітня 1986 року.

73-річна Ходемчук померла в лікарні, де лікарі намагалися врятувати її життя, повідомили в неділю в ефірі українського телемарафону.

В одному з будинків, які зазнали пошкоджень унаслідок удару російської армії, живуть родини ліквідаторів та постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Серед них була Ходемчук. У будинок, як повідомляється, врізався російський безпілотник, пожежа виникла у квартирі, де жила Ходемчук. Вона була госпіталізована з тяжкими опіками і наступної доби померла.

«Майже чотири десятиліття потому Наталія загинула в новій трагедії, знову спричиненій Кремлем. Українці, які пережили Чорнобиль, які допомогли відбудувати країну після цієї катастрофи, знову стикаються з небезпекою – терором держави-агресора», – написав у мережі Х увечері 15 листопада президент України Володимир Зеленський.

Валерій Ходемчук працював старшим оператором головного циркулярного насоса четвертого енергоблока ЧАЕС. Він чергував у зміну, коли сталася найбільша в історії ядерна катастрофа – вибух реактора з потужним викидом радіації. Валерій Ходемчук зник безвісти, мабуть, він загинув безпосередньо в момент вибуху, і його тіло залишилося під уламками конструкцій енергоблока, що вибухнув. Воно так і не було знайдено, якась рятувальна операція була неможлива через пожежу та радіацію.

У Києві відбулася акція «Порожні стільці» – нагадування про ув’язнених через війну українців

На Софійській площі в центрі Києва 15 листопада відбулася щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» – на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають у неволі через війну Росії проти України. Організаторами події були Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Захід об’єднав зусилля людей, які підтримують Україну і борються за звільнення незаконно увʼязнених цивільних та військовополонених.

Учасники розповіли історії зниклих безвісти, незаконно ув’язнених і полонених українських авторів, митців та правозахисників. Також до акції долучилися звільнені з неволі – Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія «Тайра» Паєвська, Владислав Єсипенко.

День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day) відзначається 15 листопада за ініціативою Міжнародного ПЕН. Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня є символом ув’язнених, переслідуваних, зниклих чи вбитих авторів.

З 2018 року Український ПЕН спільно з Центром громадянських свобод організовує цього дня правозахисну акцію, щоб нагадати українцям і світу про письменників, митців і всіх українців, які не можуть бути цього дня з нами через російську агресію.

За даними Інституту масової інформації, сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст-комбатант. Проте правозахисні організації досі отримують повідомлення про переслідування журналістів на окупованих територіях та їхнє увʼязнення.

Загалом 119 медійників загинули з початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Інституту масової інформації. З них 15 – під час виконання професійних обов’язків, 14 – як цивільні жертви й 90 – як учасники бойових дій.

За даними Офісу Уповноваженого з прав людини, майже 16 тисяч незаконно ув'язнених цивільних нині утримуються в Росії та на тимчасово окупованих територіях, хоча справжня цифра може бути в рази більшою. Водночас у реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про понад 70 тисяч людей.

• Сергій Нужненко

На Софійській площі в центрі Києва 15 листопада відбулася щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» – на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають у неволі через війну Росії проти України.

Росія провалила термін захоплення Покровська і Куп’янська – Зеленський

Російські військові не змогли захопити Покровськ і Куп’янськ в заплановані їхнім командуванням терміни, заявив президент України Володимир Зеленський 15 листопада за результатами наради з участю ключових керівників сфери оборони та безпеки.

«Кирило Буданов (керівник Головного управління розвідки Міноборони – ред.) доповів по ситуації на загрозливих напрямках фронту, по військових приготуваннях Росії та строках, на які розраховує окупант. Наразі Росія провалила черговий визначений Путіним термін захоплення Покровська та Купʼянська, і терміни вкотре були перенесені. Олег Іващенко (очільник Служби зовнішньої розвідки України – ред.) доповів щодо політичної ситуації в Росії, настроїв у їхньому суспільстві та в оточенні керівника держави-агресора, а також щодо економічної ситуації. Висновки зроблені», – зауважив Зеленський.

За словами президента України, учасники наради «визначили основні напрямки нашого захисту протягом найближчих тижнів, також доповнимо план оборонних заходів на зимові місяці».

Російські військові наразі намагаються закріпитися в житловій забудові, багатоквартирних будинках у Покровсько-Мирноградській агломерації на Донеччині, повідомив 14 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Про будь-які успіхи сил РФ у Куп’янську повідомлень станом на вечір 15 листопада немає.

Також російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

У Києві відбулася акція «Порожні стільці» – нагадування про ув’язнених через війну українців

На Софійській площі в центрі Києва 15 листопада відбулася щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» – на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають у неволі через війну Росії проти України. Організаторами події були Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Захід об’єднав зусилля людей, які підтримують Україну і борються за звільнення незаконно увʼязнених цивільних та військовополонених.

Учасники розповіли історії зниклих безвісти, незаконно ув’язнених і полонених українських авторів, митців та правозахисників. Також до акції долучилися звільнені з неволі – Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія «Тайра» Паєвська, Владислав Єсипенко.

День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day) відзначається 15 листопада за ініціативою Міжнародного ПЕН. Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня є символом ув’язнених, переслідуваних, зниклих чи вбитих авторів.

З 2018 року Український ПЕН спільно з Центром громадянських свобод організовує цього дня правозахисну акцію, щоб нагадати українцям і світу про письменників, митців і всіх українців, які не можуть бути цього дня з нами через російську агресію.

За даними Інституту масової інформації, сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст-комбатант. Проте правозахисні організації досі отримують повідомлення про переслідування журналістів на окупованих територіях та їхнє увʼязнення.

Загалом 119 медійників загинули з початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Інституту масової інформації. З них 15 – під час виконання професійних обов’язків, 14 – як цивільні жертви й 90 – як учасники бойових дій.

За даними Офісу Уповноваженого з прав людини, майже 16 тисяч незаконно ув'язнених цивільних нині утримуються в Росії та на тимчасово окупованих територіях, хоча справжня цифра може бути в рази більшою. Водночас у реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про понад 70 тисяч людей.

Умєров заявив про відновлення переговорів щодо обміну полоненими з Росією

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив увечері 15 листопада, що провів через посередників консультації в Туреччині та ОАЕ з приводу відновлення обміну військовополоненими з Росією.

«У результаті цих переговорів сторони погодилися активувати стамбульські домовленості. Йдеться про звільнення 1 200 українців», – написав Умєров у телеграмі.

За його словами, найближчим часом відбудуться технічні консультації, які мають «закріпити усі процедурні та організаційні моменти».

Російська сторона поки що не коментувала заяв секретаря РНБО.

Востаннє Росії та Україна повідомляли про обмін полоненими 2 жовтня 2025 року. Тоді сторони передали одна одній по 185 військовослужбовців.

За наведеними у жовтні даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з моменту повномасштабного вторгнення Росії було проведено 69 обмінів, у результаті яких із полону повернули 6235 громадян України.

2 червня делегації України і РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив тоді голова делегації України на переговорах Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.

У Запорізькому районі через удар FPV-дрона по рибалках загинула людина – Федоров

Одна людина загинула, ще одна зазнала поранень унаслідок здійсненої російськими військовими атаки на Запорізький район, повідомив голова ОВА Іван Федоров увечері 15 листопада.

«Росіяни цинічно ударили FPV-дроном по рибалках, які перебували на узбережжі Дніпра в Біленькому Першому. Одна людина загинула, ще один чоловік дістав поранень», – указав чиновник.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Лубінець заявив про чергову ймовірну страту силами РФ українських військовополонених

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив 14 листопада про черговий воєнний злочин Росії – ймовірну страту двох українських військовополонених у Запорізькій області.

«Із соцмереж стало відомо, що ворог ймовірно розстріляв двох українських військовослужбовців на околицях Затишшя. Це ще один свідомий крок РФ, спрямований на залякування та демонстративне нехтування нормами міжнародного гуманітарного права. Такі вбивства не є поодинокими випадками – вони формують системний характер злочинної поведінки держави-агресора», – написав Лубінець у телеграмі.

Офіс генерального прокурора повідомляв 23 травня, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення розслідують 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства 268 полонених російськими військовими.

Телеканал CNN 21 травня оприлюднив розслідування, за даними якого, зокрема, російські військові отримують накази від свого командування вбивати українських військовополонених.

Управління ООН з прав людини задокументувало достовірні свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених. Про це йдеться у звіті організації, оприлюдненому 30 червня.

Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.

Джерело в СБУ уточнило наслідки удару по Новоросійську: знищені чотири пускові установки С-400 і два радари

Безпілотники Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України знищили у Новоросійську чотири пускові установки комплексу С-400 «Тріумф» та два радари, уточнило для Радіо Свобода наслідки атаки 13 листопада джерело в українській спецслужбі.

«Супутникові знімки підтверджують, що Служба безпеки успішно знищила чотири пускові установки зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Вони розташовувалися на території військової частини кубанського червонопрапорного полку. Також ворог недорахувався двох важливих радарів – раннього виявлення 96Н6 (Cheese Board) та радару цілевказання 92Н6 (Grave Stone)», – інформує джерело.

Загалом на території військової частини розміщувалося орієнтовно 12 одиниць пускових установок ЗРК С-400 «Тріумф». Є висока ймовірність, що внаслідок атаки вони також зазнали пошкоджень.

«СБУ продовжує методичну роботу зі знищення систем ППО противника, які захищають важливі військові, інфраструктурні та логістичні об’єкти ворога. Кожна така знищена система — це дірка в обороні, якою точно скористаються українські безпілотники та ракети», — повідомило поінформоване джерело, додавши, що операцію було проведено СБУ за підтримки Сил безпеки й оборони (ГУР МОУ, ССО ЗСУ, Держприкордонслужби).

Україна посилила атаки дронів глибоко всередині Росії, прагнучи вивести з ладу нафтопереробні заводи та трубопроводи, а також паралізувати найбільше джерело фінансування війни в Україні для Москви.

У Москві, зі свого боку, на офіційному рівні раніше визнавали, що українські удари шкодять економіці. МЗС Росії у вересні заявило, що розглядає атаки на нафтові об’єкти як «свідоме саботування її економічної інфраструктури з боку України та її іноземних покровителів».

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Україна як щит світу: в Києві збереться міжнародна конференція Crimea Global

У Києві з 17 до 18 листопада відбудеться Третя міжнародна конференція Crimea Global. Understanding Ukraine through the South – платформа, яка поєднує Україну з країнами Африки, Азії, Латинської Америки та інших регіонів світу навколо ідей справедливості, співпраці та солідарності.

Як повідомляють у представництві президента України в АР Крим, ця подія проходитиме під гаслом Holding On, Speaking Out і буде присвячена зміцненню зв'язків країн-учасників через обговорення спільних викликів, щодо глобальної безпеки та наслідків російської агресії проти України.

Читайте про це за лінком

На фронті відбулося 69 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 15 листопада до 16:00 російські військові 69 разів атакували позиції Сил оборони, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Майже половина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 29 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Новоекономічне, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія, Дачне. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили 27 атак, бої тривають», – ідеться в денному зведенні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

12 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Покровський напрямок залишається головним у контексті російського наступу. Там фіксується найбільша кількість щоденних російських штурмових дій і зосередження значної частини угруповання РФ, що діє на території України. Зокрема, армія Росії намагається скористатися складними погодними умовами.

Російські війська протягом останніх днів активізували зусилля з проникнення у Покровськ на Донеччині на легкій техніці через південні околиці, повідомила 11 листопада пресслужба 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Навроцький заявив, що востаннє підписав закон про допомогу біженцям з України

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що погодився підписати оновлену версію закону про виплат для українців лише після внесення змін, які, за його словами, «усувають несправедливі положення».

Початкова редакція документа передбачала можливість отримання виплати 800+ навіть тими громадянами України, які не працюють у Польщі. Навроцький назвав таке рішення «нечесним щодо поляків» і відмовився ставити свій підпис.

Коригований варіант, що частково врахував його зауваження, президент зрештою схвалив. Водночас він наголосив, що» це останній випадок, коли він підтримує подібні законодавчі ініціативи».

«Уже вдруге я підписую такий закон, бо не хочу бути президентом хаосу. Але наголошую – це останній раз. Якщо нас дивляться прем’єр і парламентська більшість, то хочу нагадати: закон про допомогу українцям я підписав востаннє», – заявив Навроцький.

Глава держави підкреслив, що після трьох років війни українці мають отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі. За його словами, він очікує, що всі наступні рішення будуть «реалістичними та справедливими», а не створюватимуть додаткової напруги.

17 вересня польський Сенат проголосував за низку змін до спецзакону для українських біженців, а також щодо виплати допомоги «800+» для іноземців, у тому числі й мігрантів з України. Цей законопроєкт розробили після того, як наприкінці серпня президент Кароль Навроцький ветував поправку до закону про допомогу громадянам України.

У Генштабі ЗСУ повідомили про ураження Рязанського НПЗ і станції «Небо-У» в Криму

Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Рязанський», радіолокаційну станцію «Небо-У», військовий ешелон та декілька районів зосередження живої сили РФ, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.

«Продукція цього НПЗ: бензини А-92/95/98/100, дизель, реактивне пальне, скраплені гази та інші продукти нафтопереробки. Підприємство виготовляє в середньому 840 тисяч тонн на рік авіаційного гасу ТС-1, що використовується і повітряно-космічними силами російських окупантів», – зазначили військові.

За даними Генштабу, на території Рязанського НПЗ були зафіксовані «численні вибухи та значна пожежа».

Крім того, за даними ЗСУ, було уражено радіолокаційну станцію «Небо-У» в окупованому РФ Криму, військовий ешелон в районі Токмака на окупованій частині Запоріжжя та скупчення особового складу сил РФ поблизу Вовчанська.

«Сили оборони продовжують вживати всіх заходів, щоб підірвати воєнно-економічний та наступальний потенціали російських окупантів і змусити РФ припинити збройну агресію проти України», – підсумували в українському командуванні.

Через падіння уламків у Рязані «сталося загоряння на території одного підприємства», заявив губернатор регіону Малков без деталей. У Міноборони РФ відзвітували про збиття 64 безпілотника, з них 25 – над Рязанською областю та 17 – над Ростовською.

Водночас, місцеві пабліки вночі писали, що Рязань масовано атакували «невідомі безпілотники», працювало ППО. Росіяни скаржились на десяток вибухів у районі НПЗ.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині, частина області знеструмлена – обленерго

У суботу, 15 листопада, сили РФ атакували енергооб’єкт у Ніжинському районі, йдеться у повідомленні «Чернігівобленерго».

«Внаслідок ворожого обстрілу було пошкоджено важливий енергооб'єкт у Ніжинському районі. Знеструмлена значна частина області», – зазначили енергетики.

Водночас, місцевих жителів закликали зберігати спокій, інформаційну тишу і заходи власної безпеки.

Енергетики запевнили, щойно дозволить безпекова ситуація, енергетики приступлять до аварійно-відновлювальних робіт.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ЗСУ відійшли з Нововасилівського на «більш вигідні позиції» – Сили оборони Півдня

У зв’язку з перегрупуванням сил і з метою збереження життя військовослужбовців Сили оборони відійшли з населеного пункту Нововасилівське на Запоріжжі «на більш вигідні для оборони позиції», йдеться у повідомленні Сил оборони півдня.

«Тривають заходи блокування ворожого просування і нанесення йому комбінованого вогневого ураження», – зазначили військові.

Водночас, за даними Сил оборони, на Запоріжжі та півдні Дніпропетровщини тривають «запеклі бої» – армія РФ не зменшує інтенсивності штурмових дій, масованих артилерійських обстрілів та вогневих ударів.

Зокрема, минулої доби на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках зафіксовано майже чотири десятки бойових зіткнень.

«За минулу добу зафіксовано понад 350 обстрілів із використанням понад 1500 боєприпасів. Втрати противника склали майже 300 осіб особового складу та 58 одиниць бойової техніки, серед яких танк, бронетехніка, артилерійські системи та легкомоторна техніка», – уточнили у Силах оборони півдня.

Раніше, як повідомляли Сили оборони півдня, українські військові відійшли з позицій біля населених пунктів Новоуспенівське, Нове, Охотниче, Успенівка, Новомиколаївка на Запоріжжі.

За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ситуація на лінії фронту залишається складною, найзапекліші бої тривають у районах Куп’янська, Лимана, Сіверська, Костянтинівки, Покровська, Мирнограда та Гуляйполя.

Навіщо Кремль насправді призиває резервістів?

У Росії розпочалася кампанія з масового набору резервістів. Їх залучать до захисту критично важливих об’єктів. За вступ до лав резервістів пропонують щедрі виплати. Зазвичай до мобілізаційного резерву входять колишні контрактники.

Публікацію на цю тему читайте і дивіться за лінком