Держприкордонслужба: Міндіч виїхав за кордон законно, обмежень щодо нього не було
Державна прикордонна служба провела перевірку щодо виїзду з України фігуранта справи про корупцію в «Енергоатомі» Тимура Міндіча – про це пресслужба відомства заявила 12 листопада.
За результатами перевірки ДПСУ дійшла висновку, що він перетнув кордон законно.
«Тимур Міндіч був оформлений в прикордонному відношенні на виїзд з України в одному з пунктів пропуску відповідно до норм чинного законодавства. Усі документи, які дають право на перетин кордону під час дії воєнного стану, були в наявності. Окремо зазначимо, відносно нього не встановлювалося обмежень про заборону виїзду з України», – йдеться в повідомленні.
Служба додає, що не отримувала від будь-якого правоохоронного органу доручень для інспекторів-прикордонників у разі виявлення Міндіча на державному кордоні. В тому числі, щодо заборони йому виїзду з України, розшуку чи інформування про факт перетинання державного кордону.
НАБУ і САП вважають колишнього бізнес-партнера президента Володимира Зеленського по «Кварталу 95» Тимура Міндіча керівником злочинної організації, що влаштувала «масштабні корупційні схеми» у сфері енергетики.
10 листопада повідомлялось, що детективи НАБУ прийшли з обшуками до Тимура Міндіча й колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який нині є міністром юстиції.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.
Міндіч, який за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України незадовго до обшуків у нього 10 листопада, ситуацію поки що не коментував.
«Плівки Міндіча»: які можуть бути політичні наслідки?
В Україні увага прикута до викриття масштабної корупційної схеми в енергетиці, ключовою постаттю в якій є давній друг президента, співвласник 50 відсотків акцій студії «Квартал 95» Тимур Міндіч. Також у справі проходить і колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Йдеться про, як кажуть у НАБУ і САП, про можливе розкрадання 100 мільйонів доларів з державного компанії «Енергоатом». Цього тижня щодня з’являються нові порції записів – все виглядає як серіал з назвою «Справа Мідаса».
Але цей «серіал» може мати серйозні політичні наслідки для країни, яка вже майже чотири роки веде виснажливу війну, відбиваючи російську агресію, але в тилу якої верхівка може мати стосунок до масштабних корупційних оборудок. Розглянемо деякі політичні наслідки «операції Мідас».
Зеленський закликав до відставки Галущенка та Гринчук через справу про «Енергоатом»
Міністри юстиції та енергетики не можуть залишатися на своїх посадах, заявив президент Володимир Зеленський 12 листопада.
Він повідомив, що провів розмову з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
«Повинна бути максимальна чистота в енергетиці, всіх процесів, і кожне розслідування правоохоронців, антикорупціонерів я підтримую, ми підтримуємо. Жодних схем, і добре, що Кабінет міністрів надаватиме повне сприяння слідству і всім процесуальним судовим діям», – заявив він.
Зеленський анонсував очищення та перезавантаження правління «Енергоатому» і висловився за відставку двох членів уряду, імена яких фігурують у розслідуванні.
«Вважаю, що міністр юстиції (Герман Галущенко – ред.) та міністр енергетики (Світлана Гринчук – ред.) не можуть залишатися на посадах. Це питання, зокрема, й довіри. Якщо є звинувачення, на них треба відповідати. Рішення про відсторонення від посади – оперативне, найбільш швидке. Я попросив премʼєр-міністра України, щоб були заяви про відставку від цих міністрів», – сказав голова держави.
Він попросив депутатів Верховної Ради підтримати ці заяви і висловив думку, що далі «все має вирішуватись у юридичній площині».
Також Зеленський анонсував рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій за поданням уряду:
«Зараз усім в Україні надзвичайно складно. Проходити через відключення електрики, «руськіє» удари, втрати. Абсолютно ненормально, що при цьому в енергетиці ще якісь є схеми. Я підпишу указ про застосування санкцій проти двох людей, які фігурують у справі НАБУ щодо «Енергоатому».
За даними джерел проєкту Радіо Свобода «Схеми», під санкції, про які заявив президент, потраплять Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – фігуранти справи НАБУ щодо «Енергоатому».
Раніше сьогодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет міністрів України на своєму ранковому засіданні відсторонив міністра юстиції Германа Галущенка і вирішив покласти виконання обовʼязків міністра на його заступницю з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак. Галущенко підтримав це рішення, назвавши його «цивілізованим і правильним сценарієм».
Відсторонення відбулося на тлі розслідування НАБУ і САП у справі про «діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні й колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен, інші особи», які «вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом».
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.
У Верховній Раді 10 листопада зареєстрували проєкт постанов про звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції України, а також Світлани Гринчук із посади міністерки енергетики.
Гринчук після цього заявила, що не буде реагувати зараз, бо «не розуміє претензій».
Суд заарештував фігуранта справи «Енергоатому» Миронюка із заставою 126 млн гривень
Вищий антикорупційний суд 12 листопада обрав запобіжний захід фігуранту справи про оборудки в енергетиці Ігорю Миронюку, передає кореспондент Радіо Свобода із зали суду.
Суд взяв Миронюка під варту на 60 днів до 8 січня. Він може вийти під заставу 126 мільйонів гривень.
Адвокат Олександр Готін повідомив журналістам, що захист оскаржуватиме запобіжний захід.
«Ми впевнені, що немає складу злочину, що це вигадана справа. Ви самі чули, що органи розслідування всі прослуховування робив взагалі поза межами закону… Однозначно будемо подавати апеляційну скаргу, ми впевнені, що з часом таки доб’ємося звільнення нашого підзахисного», – сказав він.
Готін також заперечив, що його клієнт коли-небудь був радником Галущенка.
Сам Миронюк відмовився коментувати справу, сказавши, що це може нашкодити його позиції.
Прокурор САП просив для Миронюка взяття під варту без можливості застави або ж заставу в розмірі 136,6 мільйона гривень.
Миронюк фігурує у плівках Національного антикорупційного бюро. НАБУ зафіксувало, що саме він під кодовим іменем «Рокет» і Дмитро Басов – «Тенор» (імена та кодові назви спершу встановив народний депутат Ярослав Железняк, але потім їх відкрив прокурор на суді) керували тіньовим процесом: контролювали всі закупівлі, кадрові рішення і розрахунки державного енергетичного гіганта. За версією слідства, яку зачитав прокурор на засіданні 11 листопада, Миронюка підозрюють, зокрема, в незаконному збагаченні та відмиванні коштів.
На питання журналістів у суді 11 листопада Миронюк сказав, що не має стосунку ані до «Енергоатому», ані до Міністерства енергетики, а про зв’язки з Галущенком – що він його адвокат.
Галущенко, якого уряд 12 листопада вирішив відсторонити від посади міністра юстиції, заявив, що вважає відсторонення на час розслідування «цивілізованим і правильним сценарієм» і що має намір «захищати себе в юридичній площині й доводити свою позицію».
Міндіч, який за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України незадовго до обшуків у нього 10 листопада, ситуацію поки що не коментував.
Справа «Енергоатому»: суд взяв Басова під варту із можливістю застави
Вищий антикорупційний суд 12 листопада обрав запобіжний захід виконавчому директору з безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову, повідомляє кореспондент Радіо Свобода із зали суду.
Суд взяв Басова під варту на 60 днів із можливістю виходу під заставою 40 мільйонів гривень.
Адвокат Басова у спілкуванні з журналістами поставив під питання, чи голос його підзахисного дійсно фігурує на записах, які оприлюднило Національне антикорупційне бюро. За його словами, зразки голосу Басова для експертизи ще не відбирали, після повідомлення про підозру його не допитували.
«Більше того, стороні захисту навіть не давали отримати копію підозри», – сказав він.
Обвинувачення просило для Басова тримання під вартою з можливим внесенням застави у розмірі понад 45 мільйонів гривень.
Вищий антикорупційний суд України вранці 12 листопада також відновив засідання з обрання запобіжного заходу іншому підозрюваному в справі про корупційну схему в енергетиці, колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку. Засідання почалося 11 листопада, але було перенесене на сьогодні.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.
У НАБУ повідомили про підозру в цій справі вісьмом особам.
10 листопада повідомлялось, що детективи НАБУ прийшли з обшуками до бізнесмена і співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча й колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
Мін’юст згодом підтвердив, що за участі Галущенка провели слідчі дії, і заявив, що міністр надає «повне сприяння» правоохоронним органам. Водночас, як зазначили у міністерстві, «з огляду на необхідність дотримання таємниці досудового розслідування міністр утримується від публічних коментарів до завершення відповідних процесуальних дій».
Міндіч, який за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України незадовго до обшуків, ситуацію поки що не коментував.
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри.
На фронті та в евакуації: як військові, переселенці, біженці та прифронтові жителі споживають новини
Із яких джерел українці найчастіше дізнаються новини? Яким джерелам інформації довіряють? Чи стежать за телемарафоном «Єдині новини»? Чи вміють розпізнавати ворожі наративи?
Відповіді на ці питання містять результати дослідження«Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році», проведеного ГО «Інтерньюз-Україна».
Окрім загальнонаціонального опитування, дослідники поговорили і з українськими військовими, жителями прифронтових регіонів, переселенцями та біженцями.
Це допомогло зрозуміти, як споживають новини та які медіапотреби мають ті групи, яких війна торкнулася чи не найбільше і які постійно стають мішенню ворожої дезінформації.
Далі читайте тут
ЄС підготував санкції проти росіян, причетних до катувань Вікторії Рощиної та інших українців
Європейський Союз підготував санкції проти десяти громадян Росії, причетних до катувань українських військовополонених, жорстокого поводження із в’язнями, а також до політично мотивованих переслідувань журналістів, правозахисників і представників опозиції.
Серед них – керівники таганрозького СІЗО, де загинула українська журналістка Вікторія Рощина. Відповідний проєкт постанови Ради ЄС опинився у розпорядженні Радіо Свобода, ухвалити рішення планується наступного тижня.
Читайте також: Розслідування: журналістка Рощина померла в слідчому ізоляторі в Пермському краї РФ
Зокрема, до санкційного списку планується внести:
- Андрія Полякова, начальника управління Федеральної служби виконання покарань РФ по Ростовській області, відповідального за умови утримання у СІЗО-1, СІЗО-2 та колонії №12, де українські полонені зазнавали побиттів, катувань, голоду і відсутності медичної допомоги. Саме в підконтрольному йому СІЗО-2 у Таганрозі внаслідок знущань загинула українська журналістка Вікторія Рощина
- Андрія Михайліченка, заступника начальника з безпеки СІЗО-2 у Таганрозі, який, за даними ЄС, причетний до систематичних катувань. «Щонайменше 15 ув’язнених загинули внаслідок жорстокого поводження у цій установі, серед них – українська журналістка-розслідувачка Вікторія Рощина», – йдеться в обгрунтуванні санкцій
- Андрія Сапицького, заступника начальника того ж СІЗО-2 з кадрових та виховних питань, відповідального за ті самі порушення – катування, відсутність належних умов утримання і медичної допомоги
- Олександра Штода, директора того ж СІЗО-2 у Таганрозі, під керівництвом якого відбувалися систематичні тортури українських військовополонених і цивільних
- Тімура Вахрамєєва, суддю Басманного районного суду Москви, який ухвалював вироки у політично мотивованих справах проти російських журналістів Кирила Мартинова, Дмитра Колезєва, активістки Люсі Штейн та інших представників незалежної преси й громадянського суспільства
Зокрема, він також продовжував строк тримання під вартою адвокатів Вадима Кобзєва й Олексія Ліпцера, а також журналістів Костянтина Габова та Сергія Кареліна у політично вмотивованих справах проти соратників Олексія Навального.
Крім того, на початку 2023 року, обіймаючи посаду мирового судді у Таганському районі Москви, Вахрамєєв також відігравав активну роль у притягненні до відповідальності міжнародних компаній, зокрема Wikimedia та Google, за відмову видаляти факти про російську війну проти України, пояснюється у санкціях.
- Артемія Тєльмінова, слідчого Слідчого комітету РФ, який вів справи проти соратників Олексія Навального, зокрема журналістів Антоніни Фаворської, Ольги Комлевої, Костянтина Габова і Сергія Кареліна, а також адвокатів Вадима Кобзєва й Олексія Ліпцера
«Виступаючи за застосування або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він активно сприяв зусиллям російського режиму, спрямованим на придушення інакодумства в країні», – йдеться у чернетці документа
- Бориса Кожевнікова, заступника голови Апеляційного військового суду Росії, що залишив у силі вирок колишньому депутату Олексію Горінову, засудженому до трьох років колонії за висловлювання про війну проти України
«Вирок ґрунтувався на висловлюваннях Горінова в розмові з іншими ув’язненими, у яких він нібито визнав, що Крим є українською територією, а полк «Азов» входить до складу ЗСУ», – йдеться в чернетці документа.
- Максима Паніна, суддю Апеляційного військового суду, який також розглядав апеляцію Горінова та інші політичні справи, зокрема проти активістки Олени Котеночкіної та Енвера Кроша, Ріната Алієва й Вілена Темерьянова – кримських татар, «обвинувачених у нібито причетності до ісламської організації, забороненої в Росії»
- Світлану Ригалову, прокурорку управління прокуратури Володимирської області, яка здійснювала обвинувачення проти Олексія Горінова за висловлення думки про Крим і війну проти України.
- Марину Ушакову, суддю цього ж суду, яка відхилила апеляцію Олексія Горінова, а також підтримала вироки за звинуваченням у «виправданні тероризму» щодо кількох росіян, яких засудили за дописи у соцмережах чи приватні розмови щодо вибуху на Кримському мосту
За даними документа, всі десять осіб «відповідальні за серйозні порушення прав людини, репресії проти громадянського суспільства та дії, що серйозно підривають верховенство права в Росії».
Після офіційного ухвалення рішення ЄС їхні активи в Європі буде заморожено, а в’їзд до країн Євросоюзу заборонено.
29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної, яка співпрацювала з багатьма виданнями, в тому числі і з Радіо Свобода. Згідно з ним, тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, має численні сліди катувань і сліди розтину.
Читайте також: У ЄС прокоментували підготовку наступного пакету санкцій проти Росії
У жовтні 2024 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
У вересні 2025 року журналістам проєкту Слідство.Інфо вдалося встановити, що Рощина загинула в СІЗО №3 у Кізелі в Пермському краї РФ 19 вересня 2024 року. Журналістку незаконно утримували у тюрмах РФ понад рік. Її перевезли до Кізела за 8 днів до загибелі.
У місії ООН засудили «дедалі інтенсивніші» атаки РФ на енергетику України і заявили про високу кількість жертв
Україна зазнає дедалі інтенсивніших російських атак на енергетичну інфраструктуру, а кількість жертв серед цивільного населення залишається високою, заявила в щомісячному звіті, оприлюдненому 12 листопада, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
У місії зазначили, що три масштабні атаки 10, 22 і 30 жовтня були спрямовані на об’єкти енергетичної інфраструктури і призвели до аварійних відключень електроенергії у більшості областей країни. У листопаді ситуація не покращилася, російські війська завдали нові удари по енергомережі України, що знову спричинило перебої з електропостачанням по всій країні.
У жовтні загинули щонайменше 148 цивільних осіб і ще 929 були поранені – що вказує на збереження високого рівня жертв, подібного до попередніх двох місяців, наголошують в ООН.
Командування: на Запоріжжі тривають «запеклі бої», просування РФ біля Рівнопілля зупинене
Командування Сил оборони півдня прокоментувало ситуацію в Запорізькій області, де напередодні українські війська відійшли від п’яти населених пунктів.
«На Запоріжжі продовжуються запеклі бої. На Олександрівському і Гуляйпільському напрямках противник не припиняє масовані обстріли, активізувавши штурмові дії в районі населених пунктів Привільне, Зелений Гай, Рівнопілля, Павлівка, Вороне, Степове і Новопавлівське», – йдеться в повідомленні Центру комунікацій.
Військові зафіксували 25 боєзіткнень на цьому напрямку. За їхнім повідомленням, російська армія зазнає «великих втрат», намагаючись просунутись.
Читайте також: Зеленський: на Покровському напрямку й на Запоріжжі складна ситуація, в Куп’янську – «трохи легше»
Сили оборони повідомляють, що пізно увечері 11 листопада, внаслідок комплексного вогневого ураження позицій ЗСУ в районі Рівнопілля, для збереження життя особового складу українські підрозділи «перемістились на більш вигідні рубежі».
«Просування противника зупинено. Тривають дії щодо його блокування та комлексного ураження. Запеклі бої продовжуються також на інших ділянках лінії бойового зіткнення цих напрямків», – додають військові.
Напередодні Сили оборони півдня повідомили про відхід із позицій біля населених пунктів Новоуспенівське, Нове, Охотниче, Успенівка, Новомиколаївка на Запоріжжі.
Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про погіршення ситуації на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. За його словами, військові угруповання військ «Південь» ведуть «виснажливі бої» за Рівнопілля і Яблукове.
СБУ заявляє, що запобігла спробам ФСБ вчинити низку терактів у Києві
Служба безпеки України заявляє, що запобігла спробам ФСБ Росії вчинити низку терактів у Києві, зокрема замовні вбивства відомих українців, підриви у торговельно-розважальних центрах і на одній зі станцій метро в столиці України.
У СБУ зазначили, що встановили особу організатора замовних злочинів. «Ним виявився мешканець тимчасово окупованого Криму, який після захоплення півострова почав працювати на російську спецслужбу», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, згаданий фігурант підшукував «однодумців» для їх подальшого вербування до агентурного апарату ФСБ.
Генштаб ЗСУ повідомив про удар по нафтохімічному заводу в РФ
Українські сили в рамках зниження можливостей виробництва нафтохімічної продукції для потреб воєнно-промислового комплексу Росії уразили інфраструктуру ТОВ «Ставролен» у Будьонновську, Ставропольського краю РФ, повідомив Генштаб ЗСУ.
«Завод має повний цикл переробки вуглеводневої сировини та випускає полімери для виробництва композитних матеріалів, корпусних деталей, ущільнень та ізоляції для різного роду техніки армії рф. Серед іншого виробляє і складові частини до БпЛА», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі зазначили, що зафіксовані численні вибухи й пожежу в районі цілі, а результати ураження ще уточнюють.
Крім того, за даними командування ЗСУ, був уражений склад боєприпасів на окупованій території в населеному пункті Новий Світ Донецької області.
Читайте також: З початку року було майже 160 успішних уражень об’єктів нафтопереробки РФ – Малюк
«Зафіксовано ураження цілі та вибухи. Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Армія РФ вранці атакувала Харків «Шахедами», 5 людей постраждали – влада
П’ять людей, за останніми даними, постраждали внаслідок російського удару по Харкову вранці 12 листопада, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ворог спрямував три БпЛА типу «Герань-2» по Холодногірському району міста. Постраждали п’ятеро людей, чотирьох із них госпіталізували. Усім надається кваліфікована медична допомога. Двох людей працівники ДСНС врятували із заблокованих квартир», – написав Синєгубов у телеграмі.
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну 121 дроном, є влучання на 19 локаціях
Російські війська в ніч проти 12 листопада атакували Україну 121 ударним безпілотником, близько 70 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 90 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, сході, півдні та центрі країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 31 ударного БпЛА на 19 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Стрілець воєнізованої охорони «Укрзалізниці» загинув через удар дрона – Перцовський
На одному з інфраструктурних об’єктів «Укрзалізниці» під час чергування внаслідок удару російського дрона загинув стрілець воєнізованої охорони, повідомив голова правління «УЗ» Олександр Перцовський.
«На об’єкті було обладнане й працююче укриття, де до того й перебував співробітник, але черговий удар наздогнав його буквально у двох кроках від укриття, не встиг повернутись. Всі обставини вивчимо детально, щоб запобігати», – зазначив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Дніпропетровщині внаслідок удару РФ загинув 47-річний чоловік – ОВА
Російські військові атакували Васильківську громаду, що на Синельниківщині, у Дніпропетровській області, безпілотником, внаслідок цього загинув 47-річний чоловік, пошкоджена інфраструктура, повідомив 12 листопада очільник обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«БпЛА агресор спрямував і на Павлоград. Виникли пожежі. Пошкоджені приватні підприємства, авто. По Нікопольщині агресор застосував артилерію та FPV-дрон. Поцілив по райцентру і Покровській громаді. Горів приватний будинок», – написав він у телеграмі.
За словами Гайваненка, сили ППО знищили в області вісім російських безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Лавров у першому після повідомлень про опалу інтерв’ю заперечив обставини зриву саміту Путіна і Трампа
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вперше дав інтерв’ю російським ЗМІ після повідомлень про його нібито відсторонення від справ.
Раніше західні видання припускали, що чиновник міг втратити посаду через зрив саміту президентів США і Росії.
Як пише Російська служба Радіо Свобода, Лавров пропустив засідання Ради безпеки РФ і вперше за кілька років не був призначений головою делегації Росії на саміті G20 у Йоганнесбурзі. У Кремлі усунення міністра заперечували, заявляючи, що він продовжує «активну роботу».
В опублікованому 11 листопада інтерв’ю Лавров заперечив інформацію газети Financial Times, яка написала, що переговори Володимира Путіна і Дональда Трампа зірвалися після того, як МЗС Росії передав Держдепартаменту США список жорстких вимог Москви до умов миру в Україні, після чого відбулася розмова Лаврова і держсекретаря США Марко Рубіо.
Уряд відсторонив міністра юстиції Галущенка на тлі розслідування про корупцію
Кабінет міністрів України відсторонив міністра юстиції Германа Галущенка, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«Сьогодні вранці провели позачергове засідання уряду. Ухвалили рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обовʼязків міністра юстиції», – написала вона у соцмережах.
За словами прем’єрки, уряд вирішив поклали виконання обовʼязків міністра на заступницю міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
На Дніпропетровщині внаслідок удару РФ загинув 47-річний чоловік – ОВА
Російські військові атакували Васильківську громаду, що на Синельниківщині, у Дніпропетровській області, безпілотником, внаслідок цього загинув 47-річний чоловік, пошкоджена інфраструктура, повідомив 12 листопада очільник обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«БпЛА агресор спрямував і на Павлоград. Виникли пожежі. Пошкоджені приватні підприємства, авто. По Нікопольщині агресор застосував артилерію та FPV-дрон. Поцілив по райцентру і Покровській громаді. Горів приватний будинок», – написав він у телеграмі.
За словами Гайваненка, сили ППО знищили в області вісім російських безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Данія оголосила новий пакет військової допомоги Україні
Влада Данії оголосила про 28-й пакет військової допомоги для України на суму 1,4 мільярда данських крон (близько 217 мільйонів доларів). Про це повідомили у Міністерстві оборони країни.
«Завдяки цьому пакету ми забезпечуємо Україну низкою критично важливих бойових можливостей у найближчі місяці завдяки «данській моделі» й ініціативі PURL. Все ще існує велика потреба в підтримці боротьби України за свободу. І є потреба, щоб інші країни також зробили свій внесок», – заявив міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Зокрема, новий пакет передбачає додаткове фінансування «данської моделі» (фінансування закупівель озброєння для ЗСУ через відшкодування контрактів з українськими виробниками) у розмірі 100 мільйонів крон. Ще понад 372 мільйони крон спрямують на ініціативу PURL, яка передбачає закупівлю американського озброєння для України. 80 мільйонів крон підуть на закупівлю пального через Агентство НАТО з підтримки й постачання.
Росія за добу втратила у війні тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 154 180 своїх військових, зокрема тисячу осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 12 листопада навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також повідомили про втрати російської техніки:
- танки – 11 342
- бойові броньовані машини – 23 556 (+3 – за останню добу)
- артилерійські системи – 34 379 (+13)
- РСЗВ – 1 540 (+1)
- засоби ППО – 1 240 (+1)
- літаки – 428
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 79 804 (+162)
- крилаті ракети – 3 926
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 67 123 (+87)
- спеціальна техніка – 3 994 (+1).
Читайте також: Журналісти підтвердили імена понад 145 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.