На фронті за добу було 265 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 265 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 10 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 97 атак агресора у районах населених пунктів Шахове, Никанорівка, Білицьке, Затишок, Червоний Лиман, Родинське, Новоекономічне, Мирноград, Зелене, Даченське, Лисівка, Новомиколаївка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія, Дачне та в напрямках Нового Шахового, Софіївки, Рівного й Новопавлівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, на Костянтинівському напрямку було 29 російських атак, 27 – на Олександрівському, 26 – на Південно-Слобожанському, 20 – на Лиманському напрямку.
Радіо Свобода Weekly: ЗСУ та СБУ застосовують проти Росії «найефективніші санкції»
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
«Ще ефективніше, ніж західні санкції». Чого досягає Україна ударами по нафтовій галузі Росії?
Цього року – особливо останні три місяці – Україна систематично б’є по російських нафтопереробних заводах, а також інших підприємствах нафтової галузі. За даними СБУ, удари безпілотників вивели з ладу близько 37% нафтопереробних потужностей Росії.
Це може порівнятися хіба що з успішною кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту Росії, потенціал якого теж вдалося зменшити на понад третину завдяки морським дронам і ракетним ударам.
Але яка стратегічна мета дронових ударів по нафтовій галузі Росії, яка вже понад три з половиною роки веде відкриту агресію проти України? Про це тут
Увесь огляд читайте тут
Харківський метрополітен знову не зміг запустити поїзди через проблеми з електропостачанням
У метро Харкова 10 листопада знову не змогли запустити рух поїздів – через проблеми з електропостачанням, повідомила пресслужба метрополітену.
«У зв’язку з проблемою з електропостачанням тимчасово неможливо розпочати рух поїздів лініями метрополітену. Метрополітен працює в режимі укриття. Про відновлення руху буде повідомлено додатково. Роботу наземного транспорту в місті організовано з урахуванням того, що метрополітен тимчасово не перевозить пасажирів», – йдеться в повідомленні.
При припинення руху після масованої російської атаки на об’єкти енергетики Харківський метрополітен повідомив вранці 8 листопада. О шостій ранку 9 листопада заявили про відновлення руху, але вже за годину стало відомо про його припинення.
Після масованої російської атаки вночі проти 8 листопада в Україні продовжують діяти обмеження споживання електрики.
За даними Повітряних сил, в ніч проти 8 листопада війська РФ запустили 45 ракет, із яких 32 були балістичними, а також 458 дронів. Сили ППО збили або подавили 415 повітряних цілей. Зокрема, відомо про трьох загиблих у Дніпрі.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук заявила, що таку кількість балістичних ракет, які напряму атакували енергетичні об’єкти, «навіть із початку війни важко згадати, тому, звичайно, наслідки є».
Сирський: сили РФ могли отримати дані для удару по військових на Дніпропетровщині через зламаний чат
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що російська сторона могла дізнатися про місце зібрання українських військових на Дніпропетровщині й завдати удару, зламавши їхній груповий чат у соцмережах. Про це Сирський сказав у коментарі ТСН.
«Проблема не лише в тому, що було порушено заборону на проведення урочистостей у прифронтових районах. Знову був груповий чат у соцмережах, а це – ігнорування базових норм безпеки. Саме зламавши мережі, найімовірніше, росіяни дізналися про зібрання», – переказала ведуча слова Сирського.
За його словами, цю трагедію вже обговорили з командирами корпусів, і Сирський сподівається, що ухвалені дисциплінарні рішення допоможуть уникнути ризиків повторення подібних ситуацій.
Читайте також: У ВМС заявили про відсторонення «певних посадових осіб» після загибелі військових через удар РФ на Дніпропетровщині
8 листопада Державне бюро розслідувань повідомило про підозру командиру батальйону, який, за даними слідства, попри заборону Генерального штабу, зібрав понад 100 підлеглих для проведення урочистостей на Дніпропетровщині 1 листопада.
За даними слідства, в той день російські військові «атакували Дніпропетровську область двома балістичними ракетами, ймовірно, типу «Іскандер», і трьома ударними безпілотниками «Герань» безпосередньо під час нагородження».
8 листопада Центральний районний суд Дніпра взяв під варту командира без права внесення застави. Його підозрюють у недбалому ставленні до служби в умовах воєнного стану, що спричинило загибель 12 військовослужбовців і семи цивільних, зазначили в Офісі генпрокурора.
2 листопада угруповання військ «Схід» повідомило, що внаслідок російського удару 1 листопада по Дніпропетровській області є загиблі й поранені серед військовослужбовців Збройних сил.
«Втрачаємо дрони, а не людей» – командир батальйону наземних роботизованих комплексів 93-ї ОМБр
- Наземні роботизовані комплекси (НРК) використовуються ЗСУ для завдань, виконання яких несе пряму загрозу для життя бійців.
- Потреба в НРК зростає із кожним днем, бо вони стають ключовим інструментом на передовій, особливо у створених FPV-дронами «кілл-зонах».
- Офіцер із позивним «Електрик» створив перший батальйон НРК у ЗСУ.
Вивезти поранених і тіла загиблих, доправити на позицію боєприпаси, воду і харчі, провести ударну місію – обстріляти позиції противника. Тепер ці завдання на фроні все частіше перекладають на наземні роботизовані комплекси (НРК).
Це пов'язано з тим, що засилля різного роду FPV-дронів та інших дешевих ударних безпілотників робить будь-які пересування на прифронтовій території надзвичайно небезпечними. Створені дронами «кілл-зони» на різних напрямках сягають у глибину від 5-10 до 15 кілометрів. Тож часто НРК – це чи не єдиний варіант забезпечити позиції із меншим ризиком, без загибелі людей.
Розвиток НРК в Україні розпочався ще до російського повномасштабного вторгнення. Спочатку цей напрямок розвивався винятково завдяки ентузіастам і отримав новий поштовх через необхідність збереження життів бійців в умовах великої війни.
Один із таких ентузіастів – офіцер 93-ї ОМБр «Холодний Яр» із позивним «Електрик».
Свій підрозділ НРК він розвиває роками і, нещодавно, роту переформували у батальйон. Як кажуть у бригаді – це перший підрозділ такого типу у Сухопутних військах ЗСУ.
«Електрик» розповів Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) про те:
- чому НРК зараз незамінні на полі бою,
- як довго вони можуть «прожити» у зоні бойових дій,
- скільки треба часу для опанування нового НРК та його доопрацювання для потреб роботи у зоні бойових дій.
– Як вважаєте, чи достатньо у вас дронів для виконання ваших завдань?
– На жаль, в армії не буває такого, щоб було чогось достатньо. В армії завжди мало.
Що більше у нас є, тим більше роботи ми можемо зробити.
На зараз ми робимо те, що ми робимо, з тим, що ми маємо. Тут ми впираємося не у те «скільки нам треба», а у те «скільки ми можемо». Чим їх більше – тим більше ми можемо.
Чим НРК більше – тим більше ми можемо
Плюс-мінус в багато разів нас недостатньо. При тому, що ми допомагаємо не лише своїй бригаді, а всім кругом.
Немає такого підрозділу в радіусі, не знаю, скільки кілометрів, який хоч раз не прийшов, чи десять разів не прийшов до нас за допомогою – проханням вивезти чи завезти те, що ніхто не може завезти. Чи вивезти те, що ніхто не може вивезти. І це щодня.
Телефон розривається: «допоможіть, допоможіть». Потреба в нашій роботі в рази більша від наших можливостей.
Далі читайте тут
Росія за добу втратила ще понад тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 152 160 своїх військових, зокрема 1 090 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 10 листопада навів український Генштаб.
Серед втрат російської техніки в командуванні ЗСУ навели такі:
- танки – 11 342 (+7 – за добу)
- бойові броньовані машини – 23 552 (+7)
- артилерійські системи – 34 349 (+9)
- РСЗВ – 1 538
- засоби ППО – 1 239
- літаки – 428
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 79 425 (+57)
- крилаті ракети – 3 926
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 66 957 (+77)
- спеціальна техніка – 3 993.
Рупори Кремля можуть сісти за ґрати за заклики знищити Україну
Кримська правозахисна група внесла подання до Міжнародного кримінального суду проти російських медійників. Правозахисники повідомили про зібрані докази співучасті цих осіб у міжнародних злочинах, зокрема, пов’язаних із руйнуванням цивільної інфраструктури на території України.
Наскільки поширені антиукраїнські заклики в інформаційному просторі Росії та окупованому Криму? Хто озвучує ці заклики серед проросійських кримських медійників? І чи складно довести співучасть таких осіб у російських воєнних злочинах?
Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» ведуча Олена Бадюк поговорила з Іриною Сєдовою, журналісткою-розслідувачкою, експерткою Кримської правозахисної групи, та Анною Микитенко, юристкою з міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права.
Читайте і дивіться за лінком
УВ «Схід»: триває зачистка Покровська від військ Росії, логістика в районі Мирнограда ускладнена
Триває оборона в Покровську, повідомляє угруповання військ «Схід» 8 листопада. За даними командування, українські війська відбили 80 штурмів у зоні відповідальності цього угруповання від початку доби.
Військові зазначають, що в місті тривають пошуково-ударні дії для виявлення та знищення російських військ, вони «безуспішно намагаються інфільтруватися на північні околиці міста».
«Сили оборони України працюють безпосередньо в місті, виявляють та ліквідовують ворога. Наші штурмові групи зачищають від окупантів будинок за будинком. Особлива увага приділяється виявленню та знищенню ворожих екіпажів БпЛА», – йдеться в повідомленні.
Командування додає, що російські загарбники намагаються атакувати в районі Мирнограда. Підрозділи ЗСУ тримають позиції та не дозволяють їм закріпитися на околицях.
«Логістика українських підрозділів ускладнена, але забезпечується в необхідному обсязі», – додають військові.
7 листопада 7 корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України повідомив, що російські війська зменшили активність у Покровську та очікують на поповнення основними силами.
Генштаб ЗСУ 5 листопада заявляв, що оборона Покровсько-Мирноградської агломерації триває, й «оточення наших підрозділів і частин немає».
Перед цим американський Інститут вивчення війни заявляв у своєму звіті, що російські війська продовжують просування на Покровському напрямку й діють «із дедалі більшим комфортом» всередині самого міста. Водночас українські війська продовжують оборонні зусилля і контратаки на Покровському напрямку, а також звільнили значну частину території, куди проникли війська РФ, на Добропільському напрямку.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Влада Бєлгородської області РФ: понад 20 тисяч жителів лишаються без світла після роботи ППО
Над Бєлгородом і Бєлгородським районом спрацювала російська система протиповітряної оборони, заявив увечері 8 листопада губернатор області В’ячеслав Гладков.
За його попередніми даними, ніхто не постраждав. У Бєлгороді внаслідок падіння уламків зайнялися кілька гаражів.
Крім того, додав Гладков, на низці вулиць спостерігаються проблеми з електропостачанням.
«Також енергопостачання відсутнє у частині селища Дубове Бєлгородського району. Без світла залишаються понад 20 тисяч жителів. Усі аварійні та оперативні служби працюють на місцях. Енергетики відновлюють електропостачання», – заявив губернатор.
За його словами, інформація про наслідки уточнюється.
Вранці стало відомо, що безпілотники атакували вночі на суботу енергетичні підстанції у Волгоградській і Вологодській областях Росії.
Упродовж останніх тижнів Україна посилила атаки енергетичних об’єктів на території Росії. Це сталося після обіцянки президента Володимира Зеленського розширити географію ударів за допомогою українських ракет. Чи використовували ці ракети в нічних атаках, не повідомляється.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
«Піратська республіка». Як Росія «удосконалює» конфіскацію житла в окупації
У Росії розглядають законопроєкт, згідно з яким на захоплених територіях України квартири, будинки і кімнати з ознаками «безгосподарництва» визнаватимуть власністю окупаційних адміністрацій.
Житло в українців окупанти вилучають від початку збройної агресії, ще з 2014 року. Спочатку це був стихійний «віджим», але з часом загарбники почали намагатись надати йому ознаки легальності – зокрема, запровадивши у 2019-му той самий термін «безхазяйне майно».
Після ухвалення відповідного закону кількість відібраного житла в окупації, ймовірно, зросте, адже Росія «узаконить» захоплення майна українців вже на федеральному рівні.
Що відомо про новий законопроєкт, як на нього реагують українці в окупації і що робити людям, які побачили адресу свого житла у списку «безхазяйного», з'ясовували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Читайте і дивіться тут
Крим: російські силовики забрали з дому Ленура Халілова. Раніше суд звільнив його від покарання
В окупованому Криму колишнього голову незалежної мусульманської громади «Алушта» Ленура Халілова 8 листопада забрали з дому представники російських правоохоронних органів – про це повідомляє правозахисна організація «Кримська солідарність» з посиланням на його дружину Уміду Худойбердієву.
У середині жовтня Архангельський обласний суд РФ задовольнив клопотання прокурора та ухвалив повернути Халілова назад до колонії. Він перебував удома, чекаючи на оригінал апеляційного рішення суду. Тільки з ним його могли знову взяти під варту.
За словами Худойбердієвої, забирати її чоловіка вранці прийшли четверо людей у цивільному одязі. За її словами, жодних паперів силовики не залишили, рішення суду показали на руках, запропонувавши Халілову ознайомитися.
«Вони почекали, поки Ленур-ага омивання зробить перед дорогою, поки перевдягнеться. Він же хворіє, навіщо так робити і забирати його з дому?» – прокоментувала його дружина.
Вона не знає, куди повезли її чоловіка й де він перебуватиме до етапу в колонію. А силовики у відповідь на питання «нічого не сказали», не сповістили ні Халілова, ні його дружину.
У кримського мусульманина Халілова діагностували кілька захворювань: зокрема, первинний рак печінки з метастазами у лімфовузли, хронічний гепатит C, гіпертонію II ступеня, дрібні кісти печінки, кіста лівої нирки та каміння у нирках.
Захворювання Халілова входить до списку постанови уряду № 54, згідно з якою кримський татарин «не може утримуватись у виправній установі на загальних підставах, потребує лікування у спеціалізованій установі», наголошував суд Ісакогорський райсуд Архангельська, який ухвалив рішення про звільнення. Його звільнили з-під варти в серпні.
Однак після повернення чоловіка додому прокурор оскаржив це рішення і зазначив, що висновки суду з посиланням на висновок медкомісії, що Халілова не можна тримати у виправній установі на загальних підставах, «не свідчать про безумовну необхідність звільнення від відбування покарання».
Ленур Халілов – колишній глава незалежної мусульманської громади «Алушта». Він був одним із затриманих після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах. Тоді затримали загалом вісьмох людей: Руслана Нагаєва, Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Ленура Халілова, Різу Омерова, Енвера Омерова, Айдера Джеппарова та Ескендера Сулейманова.
23 вересня 2020 року правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Руслана Нагаєва і Ленура Халілова політичними в'язнями і вимагав їх негайного звільнення.
Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків у Криму. МЗС України висловило протест у зв'язку з арештами в Криму, а також закликала посилити політичний, економічний і санкційний тиск на Росію.
«Наймасованіший удар»: «Центренерго» повідомляє про зупинку генерації після атаки РФ
Теплоелектростанції компанії «Центренерго» зупинили роботу через російську атаку вночі проти 8 листопада, заявляє компанія на своїй фейсбук-сторінці.
Підприємство назвало атаку «наймасованішим ударом по нашим ТЕС з початку війни».
«Небачена раніше кількість ракет та незліченна кількість дронів, які по кілька штук на хвилину цілили по тих самих ТЕС, які ми відновили після нищівної атаки 2024 року», – йдеться в повідомленні.
«Центренерго» зазначає, що удари по генерації мали місце менше ніж за місяць після попередньої атаки. Пресслужба нагадує, що станції є цивільними об’єктами, на яких працюють цивільні люди.
«Ми зупинилися… Нині – нуль генерації. Нуль! Ми втратили те, що відновлювали в цілодобовому режимі. Повністю!» – заявили в компанії.
За повідомленням, після нічного удару тривають відновлювальні роботи:
«Ремонтні бригади роблять все можливе і необхідне для якнайшвидшої ліквідації наслідків атаки. Ми зробимо усе, аби відновити зруйноване якнайшвидше!»
Водночас компанія зазначає, що збиття балістичних ракет – «надскладне завдання», можливе лише для кількох систем у світі.
До структури «Центренерго» входять три теплові електростанції: Трипільська ТЕС у Київській області, Зміївська ТЕС у Харківській області та Вуглегірська ТЕС на Донеччині, а також відокремлений підрозділ «Ременерго» в Черкасах.
Після масованої російської атаки вночі проти 8 листопада оператор «Укренерго» анонсував дію обмежень енергоспоживання обсягом від двох до чотирьох черг 9 листопада. Компанія «ДТЕК» повідомляла про ураження своєї теплоелектростанції.
«ДТЕК» повідомляє про ще один удар Росії по теплоелектростанції
Росія вчергове атакувала теплоелектростанцію компанії «ДТЕК», повідомляє її пресслужба 8 листопада.
«Серйозно пошкоджено обладнання. Працюємо над усуненням наслідків обстрілу», – йдеться в повідомленні.
Компанія не уточнює, де розташована пошкоджена ТЕС.
За даними «ДТЕК», від початку повномасштабного російського вторгнення її теплоелектростанції зазнали атак понад 210 разів.
Оператор «Укренерго» анонсує, що заходи обмеження триватимуть до кінця доби 8 листопада. Завтра вони діятимуть протягом всієї доби обсягом від двох до чотирьох черг.
Також обмеження потужності триватимуть для промислових споживачів.
Росія вчергове атакувала Україну вночі проти 8 листопада. За даними Повітряних сил, війська РФ запустили 45 ракет, із яких 32 були балістичними, а також 458 дронів. Сили ППО збили або подавили 415 повітряних цілей. Зокрема, наразі відомо про трьох загиблих у Дніпрі.
Російські військові впродовж осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
У серпні Міненерго повідомляло, що від березня 2025 року російські сили здійснили понад 2900 атак на енергетичну інфраструктуру України.
Прокуратура: армія РФ поцілила дроном у маршрутку на Донеччині, поранені цивільні
Російські війська атакували маршрутку в Дружківській територіальній громади, повідомляє Донецька обласна прокуратура 8 листопада.
Відомство уточнює, що військові РФ вдарили FPV-дроном по автомобілю «Газель», який здійснював приватні перевезення, в селі Кіндратівка.
«В результаті влучання БпЛА постраждали 47-річний водій маршрутки та двоє його пасажирів – чоловіки 71 та 86 років. Вони дістали мінно-вибухові травми, опіки голови та кінцівок та контузії», – йдеться в повідомленні.
Поранених доставили до медичного закладу, їм надали медичну допомогу, додає прокуратура.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар по військових: суд заарештував командира, який зібрав підлеглих на нагородження
Центральний районний суд Дніпра обрав запобіжний захід командиру одного з батальйонів, який зібрав підлеглих на нагородження, повідомляє Державне бюро розслідує.
За повідомленням, суд взяв підозрюваного під варту.
«Слідством встановлено, що рішення командира провести масове зібрання в умовах високої ракетної небезпеки суперечило чинним вимогам та наказам військового керівництва», – зазначає ДБР.
Офіс генерального прокурора уточнив, що суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Його підозрюють у недбалому ставленні до служби в умовах воєнного стану, що спричинило загибель 12 військовослужбовців та семи цивільних, додає ОГП.
Раніше 8 листопада ДБР повідомило про підозру командиру батальйону, який попри заборону Генерального штабу зібрав понад 100 підлеглих для проведення урочистостей на Дніпропетровщині 1 листопада.
За даними слідства, в той день російські військові «атакували Дніпропетровську область двома балістичними ракетами, ймовірно, типу «Іскандер», та трьома ударними безпілотниками «Герань» безпосередньо під час нагородження».
2 листопада угруповання військ «Схід» повідомило, що внаслідок російського удару 1 листопада по Дніпропетровській області є загиблі та поранені серед військовослужбовців Збройних сил.
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 100 боєзіткнень від початку дня, половина – на Покровському напрямку
Сили оборони стримують російський наступ на низці напрямків, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 8 листопада. На цей час командуваня зафіксувало 116 бойових зіткнень.
Зокрема, ЗСУ відбили 10 російських атак на Північно–Слобожанському і Курському напрямках, ще дев’ять – на Південно-Слобожанському, бойові дії там тривають.
На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили чотири з п’ятьох російських атак у бік Петропавлівки й Піщаного.
Бойові дії фіксують на Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 57 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Федорівка, Никанорівка, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Промінь, Лисівка, Покровськ, Зелене, Котлине, Удачне, Молодецьке, Котлярівка, Горіхове та Філія. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 52 атаки», – йдеться в зведенні.
На Олександрівському напрямку українські війська відбили п’ять російських штурмових дій. За зведенням, армія РФ намагається просуватися в районах Зеленого Гаю, Орестополя, Привілля та Красногірського.
Чотири сутички мали місце на Гуляйпільському напрямку, одна російська атака на Оріхівському, одна «невдала спроба наступу» – на Придніпровському.
7 листопада 7 корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України повідомив, що російські війська зменшили активність у Покровську та очікують на поповнення основними силами.
Генштаб ЗСУ 5 листопада заявляв, що оборона Покровсько-Мирноградської агломерації триває, й «оточення наших підрозділів і частин немає».
Перед цим американський Інститут вивчення війни заявляв у своєму звіті, що російські війська продовжують просування на Покровському напрямку й діють «із дедалі більшим комфортом» всередині самого міста. Водночас українські війська продовжують оборонні зусилля і контратаки на Покровському напрямку, а також звільнили значну частину території, куди проникли війська РФ, на Добропільському напрямку.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
У Києві 40% учителів порушують мовний закон – офіс мовного омбудсмена
Київ демонструє серйозне зниження показників застосування української мови в освітньому процесі, заявив заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко.
Результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Середня цифра по Україні складає 14% на уроках та 21% – на перервах.
При опитуванні учні зазначили, що й самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах - 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%).
«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по Україні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі Росія впливає на наших дітей, на формування мовних звичок», – зазначив Сергій Сиротенко, коментуючи результати дослідження. Більше інформації тут
«Співати мають всі». У фінській школі дівчинку з українським корінням змусили виконувати російську «Калинку»
«Хто не буде співати – отримає погану оцінку. Тобто її поставили перед фактом, мою доньку, що зараз ми будемо співати «Калинку». Це була не просто пісня – це був весь урок, де вони знайомилися з російською культурою», – розповідає Ірина Горкун-Сілен.
Про інцидент на уроці музики в школі в місті Еспоо Ірині розповіла її 11-річна донька Ніколь. За її словами, попри відомову дитини співати російську пісню через українське коріння, вчителька наполягала, що її мають виконувати всі, бо «це не про війну». Ірина ініціювала зустріч із керівництвом школи. Там їй пояснили, що вчителька нібито не встигла поговорити з Ніколь про завдання перед уроком, не відреагувала на слова дівчинки, бо не хотіла травмувати дитину російського походження, та що «Калинку» співали всі в дитинстві.
Про те, чому Ірина вирішила публічно розповісти цю історію і як на інцидент відреагувала Фінська національна рада освіти, розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?» Читайте і дивіться тут
«Я Україні не потрібна взагалі»: хто та що має сказати людям в окупації?
Вижити без російського паспорта на окупованих територіях практично неможливо. Тих, хто відмовляється його отримувати, окупаційні адміністрації змушують реєструватися «мігрантами», погрожують депортацією, не беруть на роботу, позбавляють «соціальних виплат» та медичної допомоги. Виїхати з окупованих територій можуть далеко не всі: адже якщо люди займалися будь-якими проукраїнськими активностями, вони ризикують не пройти «фільтрацію» й при спробі виїзду опинитися у заручниках.
Які рекомендації щодо подальших дій в таких умовах дає Україна своїм громадянам на окупованих теренах? Влітку-восени 2022 року тодішня віцепрем'єрка Ірина Верещук закликала українців в окупації, зокрема, з півдня України, негайно виїжджати, відмовлятися від російського паспорта, не брати участі у «референдумах» та інших «голосуваннях» і застерігала від повернення на захоплені РФ території, аби підтвердити своє право на житло. Як бачимо, станом на 2025-й ці поради вже виглядають не надто реалістичними.
- Що Київ радить жителям ТОТ у 2025 році?
- Їм варто лишатися у своїх домівках і чекати на звільнення чи будь-якими шляхами тікати на вільну територію?
- Як рятувати тих, хто чекає Україну в окупації?
З’ясовували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у новій програмі «Рішення». Читайте і дивіться за лінком
Польща розгортає американські системи боротьби з дронами вздовж кордону з Білоруссю
До Польщі прибули американські системи боротьби з дронами MEROPS, повідомив оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
«Уздовж східного флангу НАТО розгорнуто системи, які підвищать наші можливості у виявленні та знищенні дронів. Наша союзницька співпраця приносить конкретні результати», – написав польський урядовець.
Міністр наголосив, що разом зі встановленням систем відбувається інтенсивне навчання польських солдатів, щоб вони могли швидко працювати з новими засобами захисту.
Система MEROPS (Multispectral Extended Range Optical Sight) призначена для виявлення та боротьби з безпілотними літальними апаратами, вказує Польське радіо. Система MEROPS не тільки виявляє дрони, але й передає дані про їхнє місцезнаходження наземним та повітряним підрозділам, які можуть їх збивати.
Окрім Польщі, під час роботи зі зміцнення східного флангу НАТО таку систему планують розгорнути також у Румунії та Данії.
Розгортання цих систем відбувається на тлі посилення загрози з боку Росії. Протягом останніх місяців польська влада неодноразово фіксувала російські безпілотники, що залітали на польську територію з Білорусі.