На Чернігівщині під час польових робіт здетонував російський дрон, дві людини загинули – ДСНС
У Ніжинському районі на Чернігівщині під час проведення польових робіт здетонував російський безпілотник, внаслідок чого загинули дві людини, ще одна – поранена, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Загинули двоє чоловіків – 1993 і 2004 років народження. Ще один чоловік, 1973 року народження, отримав поранення – його доставили до лікарні. Внаслідок вибуху пошкоджені три одиниці сільськогосподарської техніки», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС нагадали, що в разі виявлення підозрілих предметів, до них не можна наближатися, натомість потрібно викликати рятувальників чи поліцію.
Навесні Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, із них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.
На Дніпропетровщині через удари РФ є загиблий і поранені – ОВА
Три райони Дніпропетровської області впродовж дня 3 листопада зазнали російських ударів, загинув чоловік, поранені ще троє людей, повідомив голова ОВА Владислав Гайваненко.
«По Грушівській громаді Криворізького району агресор влучив безпілотником. На жаль, загинув 54-річний чоловік… Нікопольщина потерпала від атак FPV-дронами та артилерією. А саме – райцентр, Покровська, Червоногригорівська, Мирівська, Марганецька громади. Постраждали троє людей – 67-річна жінка та чоловіки 49 і 40 років. Усі на амбулаторному лікуванні. Пошкоджені три магазини, коледж, багатоквартиний будинок, авто. Горіла будівля, що не експлуатується», – йдеться в повідомленні.
У ВМС заявили про ураження елітного спецпідрозділу РФ на буровій установці «Сиваш»
Військово-морські сили Збройних сил України заявляють, що уразили елітний спецпідрозділ військ РФ, що перебував на буровій установці «Сиваш» у Чорному морі.
«Крім технічних засобів розвідки і спостереження російських окупантів, було знищено ворожий розрахунок ПТРК. Намагаючись видати чергову поразку за перемогу, росіяни поширюють відео нібито знищення катера ВМС ЗС України боєприпасом «Ланцет», у той час коли насправді нами було успішно застосовано дрон-камікадзе», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 3 листопада.
Який саме спецпідрозділ був уражений – не уточнюється. Російське командування повідомлення про втрати зазвичай не коментує.
У Росії тривають затримання вуличних музикантів, які підтримали «Стоптайм»
У російському місті Перм співачку Катерину Романову, яка організувала концерт солідарності з гуртом «Стоптайм», заарештували на сім діб за «відмову від огляду на наркотичне сп’яніння», повідомляє Sotavision.
Під час засідання суду захисник Романової розповів, що дівчина спочатку погодилася на огляд, але поліцейські стали вмовляти її відмовитися, не попередивши про наслідки.
22 жовтня дівчина провела концерт у центрі Пермі, на якому виконувала пісні гуртів «Кіно», «Гражданская оборона», а також пісню «Світла смуга», написану «іноагентом» Noize MC. Романова анонсувала другий виступ, але скасувала його. Попри це, в день скасованого концерту її затримала поліція, у відділку щодо співачки склали протокол про «організацію масового перебування людей у громадському місці».
Музиканти «Стоптайм» грали на вулицях Петербурга пісні відомих російських музикантів – Монеточки, Noize MC, Земфіри. Російська влада оголосила цих виконавців «іноагентами», проте справа «Стоптайм» стала першою, коли людей переслідують за публічне виконання музики «іноземних агентів». Діану Логінову, крім арештів за «організацію масового скупчення людей», оштрафували на 30 тисяч рублів: виконання пісні Монеточки «Ти солдат» суд визнав «дискредитацією» російської армії.
У ГУР заявили про знищення об’єктів ППО Росії в окупованому Криму
Головне управління розвідки Міноборони України заявляє про знищення «дороговартісних об’єктів» російської системи протиповітряної оборони в окупованому Криму в ніч проти 2 листопада.
За повідомленням, операцію провели представники Департаменту активних дій ГУР.
«У результаті удару по ворожому пункту управління зенітно-ракетного дивізіону С-400 «Тріумф», який перебував на бойовій позиції, знищено російську багатофункціональну РЛС 92Н6Е й обладнання системи автономного енергозабезпечення пункту управління С-400. Також фахівці ГУР успішно уразили аеродромний оглядовий радіолокатор «АОРЛ-1АС» і РЛС П-18 «Терек» російської окупаційної армії», – зазначили у ГУР.
Темп просування армії РФ в Україні у жовтні залишався стабільним – аналіз
Російська армія упродовж жовтня 2025 року не змінила темпів свого просування територією України, зосередивши атаки на Донецькій області, показує аналіз даних американського Інституту вивчення війни (ISW), проведений агенцією France-Presse.
Цей регіон на сході України потерпає від найінтенсивніших бойових дій упродовж майже чотирирічної війни, зараз Збройні сили України намагаються утримати важливе місто Покровськ.
Згідно з аналізом даних ISW, Росія за жовтень захопила 461 квадратний кілометр території України. Ці темпи відповідають середньомісячному приросту цього року – порівняно зі сплеском у липні, коли Росія захопила 634 квадратних кілометри.
Росія зараз контролює 81% Донецької області, яку вона включила до своєї конституції та бореться за повний контроль над нею.
Сирський заявив про збільшення тиску на Добропільському виступі для розпорошення сил РФ біля Покровська
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові збільшують тиск на Добропільському виступі.
«Продовжуємо звільнення й зачистку територій, що змушує ворога розпорошувати сили й унеможливлює концентрацію основних зусиль у районі Покровська. Минулої доби штурмові підрозділи в районі Добропільського виступу на окремих напрямках просунулися вперед. Загалом за час операції звільнено 188 км², 248,7 км² – зачищено від ДРГ противника», – написав головнокомандувач ЗСУ в соцмережах 3 листопада.
За словами Сирського, він перебуває на Донеччині, зокрема в смузі відповідальності 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Збройних сил України.
На фронті відбулося 83 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 3 листопада на фронті відбулося 83 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від артилерійських обстрілів з території російської федерації потерпіли прикордонні населені пункти, зокрема Сергіївське, Хрінівка, Орликівка, Галаганівка Чернігівської області; Кореньок Сумської області», – йдеться в денному зведенні.
Понад половина боїв зафіксована на Покровському та суміжному з ним Олександрівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 32 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Шахове, Федорівка, Нове Шахове, Мирноград, Родинське, Разіне, Червоний Лиман, Новопавлівка, Сухий Яр, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке. Сили оборони стримують натиск противника та зупинили вже 28 атак.
Сьогодні на Олександрівському напрямку ворог 11 разів атакував в районах населених пунктів Січневе, Вороне, Степове, Олексіївка, Вербове, Павлівка, Цегельне, Успенівка, Красногірське. Одне боєзіткнення продовжується дотепер. Противник завдав авіаударів по районах населених пунктів Демурине, Великомихайлівка, Орестопіль, Олексіївка», – вказано в повідомленні.
Як армія РФ досягла центру Покровська?
«Зараз дуже складно». Полювання на російські дрони та загроза майбутнього – робота 5-ї штурмової
Безпілотники давно стали ключовим фактором на полі бою війни Росії проти України. У так званому малому небі безперервно гудуть дрони різних типів, розмірів і призначення. Останнім часом у Силах оборони активно розвивають напрямок дронів-перехоплювачів, які працюють як на передовій, так і в ближньому та дальньому тилу. Як влаштована робота одного з таких підрозділів на фронті – у репортажі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
«Артилерія має мовчати, щоб не вирахували»
Український дрон-перехоплювач висить на хвості російського безпілотника «Орлан». Завдання – наздогнати й знищити.
«Проста ручна наступальна граната: легка, у неї дуже великий радіус розльоту уламків. З пульта оператор, коли підлітає вже до цілі, вручну підриває борт і уламками вражає ціль», – пояснює ситуацію військовослужбовець 5-ї окремої штурмової Київської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ Дмитро.
Підрозділ Дмитра на фронті полює за безпілотниками, які коригують авіаудари армії Росії по прифронтових містах України та позиціях ЗСУ.
«Наш оперативний черговий ППО передає нам: артилерія не може працювати, працюйте ви. Над їхніми посадками літають розвідувальні БПЛА, і наша артилерія має мовчати, щоб їх не вирахували. Ми намагаємося збивати, і тоді наша артилерія завдає ураження противнику», – розповідає він.
Далі про це читайте тут
Bloomberg: Британія поставила Україні нову партію Storm Shadow
Велика Британія поставила Україні додаткові ракети Storm Shadow, які українські військові використовують для ударів по території Росії. Про це 3 листопада повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на джерела.
Кількість ракет, які були поставлені, не називається, однак, як пише Bloomberg, його має вистачити на зимові місяці, протягом яких, як вважають співрозмовники видання, Росія посилить удари по об’єктах інфраструктури на території України.
Як зазначає агентство, дії Лондона можуть бути пов’язані з рішенням президента США Дональда Трампа найближчим часом не постачати Україні крилаті ракети «Томагавк». Storm Shadow не настільки далекобійні, як «Томагавк», проте можуть вражати об’єкти на території Росії на глибину в кількасот кілометрів. Уперше для удару по військових цілях у Росії Україна використала їх у листопаді 2024 року. Офіційно британська влада не підтверджувала і не заперечувала останні поставки.
Україна отримала позитивну оцінку на шляху до членства в ЄС – звіт Єврокомісії
Україна разом із Молдовою, Албанією та Чорногорією отримала позитивну оцінку прогресу на шляху до членства в Європейському Союзі. Про це, як повідомляє редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк, ідеться в щорічному звіті Європейської комісії про розширення ЄС, який має бути опублікований 4 листопада.
У звіті відстежується політичний розвиток у 10 країнах, які прагнуть приєднатися до блоку – Албанії, Боснії та Герцеговині, Грузії, Косові, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії, Туреччині та Україні.
У документі зазначається, що процес розширення «зараз рухається швидше, ніж за останні 15 років». Також додається, що існує «реалістична можливість» того, що нові країни приєднаються до клубу до кінця цього мандату Єврокомісії, який триває до 2029 року. Останньою країною, яка приєдналася до ЄС, була Хорватія у 2013 році.
Прямої вказівки на те, які саме країни найближче до вступу, документ не містить. Але в тексті вказано, що Чорногорія прагне завершити переговори про вступ до ЄС вже у 2026 році, а Албанія – через рік. Чорногорія розпочала переговори з усіх 33 глав, які кандидати на вступ до ЄС повинні виконати перед вступом до блоку, і закрила сім із них. Албанія відкрила 28 глав трохи більше ніж за рік, хоча ще не закрила жодного.
У звіті зазначається, що Албанія, Чорногорія, Молдова та Україна досягли прогресу у фундаментальних питаннях верховенства права, і в цих країнах накопичується досвід у боротьбі з корупцією.
Вирізав Z на чолі полоненого: СБУ ідентифікувала російського військового, підозрюваного в катуваннях
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру російському військовому через катування українських військовополонених – про це відомство заявило 3 листопада.
За повідомленням, йдеться про Володимира Полуполтінних – командира «6-го окремого мотострілецького козачого полку» угруповання «ЛНР», який входить до складу збройних формувань Південного військового округу РФ.
За даними слідства, 10 червня 2022 року фігурант наказав підлеглим катувати українських військових, які потрапили в полон під час боїв на східному фронті.
Читайте також: Генпрокурор: Україна вперше передала за кордон для суду військового РФ, підозрюваного у воєнних злочинах
«Як встановило розслідування, Полуполтінних особисто вбрав участь у тортурах. Задокументовано, що під час одного з катувань він ножем вирізав на чолі військовополоненого українця літеру «Z», – заявляє служба.
СБУ встановила, що підозрюваний – житель тимчасово окупованої частини Луганщини, який у 2014 році приєднався до підконтрольних Росії незаконних збройних формувань. З початку повномасштабної війни він у складі окупаційних угруповань російських військ брав участь у боях на сході України.
Читайте також: «Різали вуха, а потім сказали: «Йди, ти здохнеш від зараження крові». Від полону до створення центру реабілітації
Полуполтінних заочно повідомили про підозру в порушенні статей Конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року, яка забороняє «будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, і створюють серйозну загрозу здоров’ю військовополоненого, який перебуває під її охороною, вчинене групою осіб».
Українські цивільні та військові регулярно повідомляють про катування в російському полоні. У вересні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що вихід Росії з Європейської конвенції із запобігання катуванням свідчить, що катування і нелюдське поводження є «системною практикою Кремля».
ДШВ: триває «активна зачистка півночі Покровська від окупантів»
На півночі Покровська триває операція з протидії російським військовим, у Мирнограді ситуація «напружена, але не загрозлива», йдеться в повідомленні 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ станом на 13:00 3 листопада.
«За останні декілька днів Сили оборони створили можливості для виконання завдання із поповнення військ у нашій смузі відповідальності додатковим особовим складом та технікою. Триває активна зачистка півночі Покровська від окупантів. Завдяки злагодженим діям Сили оборони зупинили розширення присутності росіян у цій частині міста та не допустили перерізання ворогом дороги, що сполучає Покровськ та Родинське», – інформують у ДШВ.
Ситуацію в Мирнограді в цьому повідомленні також названо «не загрозливою».
«На підступах до південно-східних околиць Мирнограда зафіксований противник. Загальна кількість ворожого особового складу незначна – близько 10. Триває робота з їхньої ліквідації. Оборона міста вже поповнена додатковими силами», – вказують у корпусі швидкого реагування.
На Покровському напрямку фронту є результати «у знищенні окупанта», повідомив 2 листопада президент Володимир Зеленський.
26 жовтня Генштаб ЗСУ підтвердив проникнення російських військових до Покровська.
Покровськ – місто з населенням близько 1260 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім та залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Представник Збройних сил Білорусі заявив про можливу участь білоруських миротворців в Україні
Білоруські миротворці готові бути розгорнутими в Україні за необхідності, заявив начальник управління міжнародного військового співробітництва та миротворчої діяльності командування сил спеціальних операцій Збройних сил Білорусі Олексій Скабей. Про це він сказав в інтерв'ю державному телеканалу СТВ, повідомляє 3 листопада білоруська служба Радіо Свобода.
«Участь у заходах для нашої республіки – це, перш за все, підняття нашого прапора. Підняття нашого прапора в певній країні свідчить про те, що ми відкриті та віддані зобов’язанням, які колись були дані на Асамблеї ООН. Ми є членом організації, це багато про що говорить. А сама участь у заході – це для нас досвід. Можу зі 100% впевненістю сказати, що на цей момент, як тільки ми отримаємо відповідне рішення, ми будемо готові переміститися в той чи інший регіон для виконання завдань», – сказав Скабей.
Він сам брав участь у миротворчих місіях під егідою ООН, але зараз, за словами Скабея, участь у них білоруських миротворців зупинена. Миротворча місія в Україні, за словами Скабея, можлива за згодою сторін.
«Тут все залежить не лише від нас одних. Це залежить від того, як сторони приймуть рішення між собою. Те, що ми готові надати їм допомогу на прохання обох сторін – ми завжди готові», – сказав Скабей.
Питання миротворчої місії в Україні під егідою ООН наразі не розглядається, переговорний процес між сторонами зупинений, на Донбасі та вздовж усієї лінії фронту тривають інтенсивні бойові дії.
Білорусь підтримує Росію в її повномасштабній агресії проти України з лютого 2022 року, надаючи логістичні послуги, військові бази та аеродроми для нападу.
Олександр Лукашенко відкрито підтримує дії Росії. Білорусь також звинувачують у допомозі Росії в депортації українських дітей.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал оголосили про готовність своїх країн надіслати військові контингенти в Україну в рамках міжнародної «коаліції охочих». Однак обидва політики наголосили, що такий крок залежить від встановлення миру та наступних домовленостей.
Через російський обстріл постраждали двоє жителів Херсона – МВА
Російські війська обстріляли Корабельний район Херсона, повідомила міська військова адміністрація 3 листопада.
Зокрема, в стані середньої тяжкості госпіталізували 75-річного херсонця:
«Чоловік у момент атаки окупантів був на вулиці і отримав контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми, уламкове поранення голови».
Міська влада додає, що пораненому надають всю необхідну допомогу.
Раніше МВА повідомила, що до лікарні доставили 37-річного чоловіка, який також постраждав внаслідок обстрілу в Корабельному районі. У нього мінно-вибухова травма, триває дообстеження.
Читайте також: ДСНС: армія РФ атакувала дроном рятувальників, які гасили пожежу після обстрілу
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ підтвердив черговий удар по Саратовському НПЗ у Росії
Підрозділи Сил оборони України вдарили по Саратовському нафтопереробному заводу в Саратовській області Росії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 3 листопада.
Командування зафіксувало влучання в об’єкт та пожежу в районі комплексу нафтопереробних установок ЕЛОУ АВТ-6.
«Саратовський НПЗ – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств росії. Станом на 2023 рік обсяг переробки становив 4,8 млн тонн. Підприємство залучене до забезпечення потреб збройних сил РФ», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Плетенчук оцінив наслідки атаки по нафтотерміналу в Туапсе
Крім того, штаб повідомляє про удар по логістичних об’єктах загарбників на території тимчасово окупованої Луганської області. Зокрема, уражено склад матеріально-технічних засобів у Розкішному та рухомий склад пально-мастильних матеріалів у Довжанську.
«Сили оборони послідовно реалізують комплекс заходів із ураження критичних елементів воєнно-промислової бази держави-терориста з метою позбавити її можливостей продовжувати агресію», – додають військові.
Раніше місцеві телеграм-канали повідомляли про вибухи в Саратові та атаку на місцевий нафтопереробний завод вночі проти 3 листопада.
Саратовський НПЗ кілька разів зазнавав ударів ЗСУ. Минулого разу Генштаб повідомляв про удар по заводу 16 жовтня.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що «послідовно здійснюють заходи, спрямовані на підрив воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації, зокрема її здатності забезпечувати окупаційні війська пальним, боєприпасами й озброєнням, а також з метою припинення збройної агресії проти України».
Війна з Росією вчергове відчутно змінюється. Дерева вже скинули листя, і хоча це не вперше за час повномасштабного російського вторгнення, але саме цього разу фактор зміни сезонів несе значні ризики для лінії фронту і її стабільності. Засилля дронів, падіння «зеленки», суттєве погіршення погодних умов разом із активізацією російських штурмів суттєво ускладнює ситуацію з обороною поточних рубежів для Сил оборони України.
Проєкт Донбас Реалії української служби «Радіо Свобода» поспілкувався із військовими про те, як з їхньої точки зору видозмінюється війна та як вони намагаються вирішувати проблеми, з якими вже стикнулися. Читайте детально тут:
ДСНС: кількість поранених через атаки Росії на Сумщину зросла до 7, серед них є діти
Російська армія двічі атакувала Сумську область напередодні увечері та на початку доби 3 листопада, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«За попередньою інформацією, внаслідок двох російських атак постраждали 7 людей, серед них – двоє дітей», – повідомляє відомство.
Зокрема, атака на Боромлянську громаду напередодні пошкодила об’єкт інфраструктури та житлові будинки, в одному з приватних домоволодінь спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники ліквідували вогонь.
Раніше голова області повідомив про загибель жителя Тростянецької громади через удар РФ вночі проти понеділка.
Читайте також: ОВА: війська РФ вкотре атакували енергооб’єкти на Сумщині, постраждала людина
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російські обстріли: є загиблі на Донеччині та Херсонщині
Російські атаки за попередню добу вбили трьох жителів у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 2 листопада росіяни вбили 3 жителів Донеччини: 2 у Мирнограді та 1 у Старорайському», – заявив він.
Ще один житель області зазнав поранень – у Райгородку.
Очільник Дніпропетровщини Владислав Гайваненко повідомив про ракетний удар по обласному центру:
«Понівечене підприємство. Виникла пожежа, її загасили. Постраждав 37-річний чоловік. Лікуватиметься вдома».
Ще один цивільний, 73-річний чоловік, постраждав через атаку на Павлоград, лікуватиметься амбулаторно. Загалом напередодні в цьому місті постраждали четверо людей.
Читайте також: ОВА: армія Росії атакувала громаду на Сумщині, є загиблий
Армія РФ продовжила обстріли населених пунктів Херсонщини, повідомив голова області Олександр Прокудін.
За його даними, постраждали вісім багатоповерхівок та дев’ять приватних будинків, адмінбудівля та приватні автомобілі.
«Через російську агресію одна людина загинула, ще вісім – дістали поранення», – заявив він.
Очільник Харківщини Олег Синєгубов повідомив про обстріли Харкова та 12 населених пунктів області. Загалом постраждали п’ятеро людей:
«У с. Підлиман Борівської громади постраждали 66-річна жінка і чоловіки 70, 51 та 45 років; у с. Циркуни постраждала 66-річна жінка».
Атаки різними видами озброєння пошкодили інфраструктуру в Харкові, Богодухівському, Куп’янському, Ізюмському, Харківському та Лозівському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.