Трамп заявив, що Моді запевнив його у відмові Індії від російської нафти
Президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді запевнив його, що Індія припинить купувати нафту в Росії.
Трамп назвав це «великим кроком».
«Мені не подобалося, що Індія купує нафту, і він запевнив мене сьогодні, що вони не купуватимуть нафту в Росії. Це великий крок. Тепер ми збираємося змусити Китай зробити те саме», – сказав він журналістам в Білому домі.
Індія наразі не коментувала цих заяв Трампа.
За даними медіа, у вересні Дональд Трамп запропонував європейським країнам запровадити високі імпортні мита на товари з Китаю та Індії для того, щоб переконати Пекін і Делі скоротити або відмовитися від закупівель російських енергоресурсів.
Наприкінці серпня набрали чинності нові мита США на індійські товари, про які оголосив президент Дональд Трамп. Цей крок подвоює загальний тариф США на індійські товари до 50% і є, за словами американського лідера, частиною зусиль Трампа щодо послаблення економічної бази Росії.
До набуття чинності цих мит Індія звинуватила США і ЄС у подвійних стандартах щодо торгівлі з Росією. У заяві МЗС Індії йдеться про те, що Вашингтон і Брюссель продовжують торгівлю з Росією, хоча для них це «не є питанням життєвої необхідності».
Міністерство закордонних справ Індії 6 серпня заявило, що рішення Трампа про запровадження додаткових мит на товари з Індії через купівлю цією країною російської нафти є «вкрай невдалим».
Індія та Росія зобов’язалися збільшити свій річний товарообіг на 50% до 100 мільярдів доларів протягом наступних п’яти років. Індія збільшила імпорт нафти з Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, і зараз на неї припадає близько 37% експорту російської нафти, згідно з московською консалтинговою компанією Kasatkin Consulting.
На Тернопільщині поліція затримала групу військовослужбовців за підозрою у катуванні та розбої. Третя штурмова прокоментувала
На Тернопільщині поліцейські затримали групу військовослужбовців, які незаконно позбавляли волі людей, застосовували до них фізичне насильство, катували, вимагали гроші та відбирали майно. Про це повідомляє пресслужба Нацполіції.
«Зловмисники вивозили потерпілих за межі міста, били їх і вимагали гроші або цінне майно. Найбільший цинізм полягав у тому, що нападники знущалися з людей, які були важко поранені на війні та перебували на реабілітації», – йдеться у повідомленні.
За даними поліції, у 27-річного жителя Тернополя фігуранти відібрали автомобіль KIA та використовували його у власних цілях – автівку правоохоронці виявили на території Київської області.
«Іншого жителя Тернополя, застосовуючи сльозогінний газ, силоміць заштовхали у мікроавтобус і вивезли за місто. Там його роздягнули, облили легкозаймистою речовиною та змусили бігти перед авто. Згодом побили та утримували впродовж трьох днів у нелюдських умовах», – стверджують у поліції.
Наразі сімом фігурантам правоохоронці оголосили підозри.
Тернопільський активіст Роман Довбенко у фейсбуці заявив, що поліція затримала військових – представників Третьої штурмової бригади.
Третя штурмова бригада відреагувала на ці повідомлення, заявивши, що
відкрита до співпраці з правоохоронними органами і очікує на обʼєктивне розслідування.
«Третя штурмова – один з підрозділів із найнижчим рівнем злочинності серед військових. Бригада засуджує насильство проти цивільних осіб і сприятиме притягненню до відповідальності кожного, хто вчинив протиправні дії», – заявили в бригаді.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося 154 боєзіткнення, 90 з них – на трьох напрямках
На фронті за добу відбулося 154 бойові зіткнення, 90 з них – на Покровському, Костянтинівському та Олександрівському напрямках, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше кількість російських атак зберігається на Покровському напрямку, де протягом цієї доби агресор 42 рази атакував українські позиції у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Миролюбівка, Новоекономічне, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Чунишине, Удачне, Котлярівка, Горіхове та Філія.
Також інтенсивні бої були на Олександрівському та Костянтинівському напрямках – тут було 26 та 22 атаки відповідно. Ще два бойові зіткнення досі тривають.
Противник продовжує свої атаки на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Гуляйпільському напрямку бойові зіткнення не зафіксовано.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 14 жовтня повідомив, що у Покровському районі на Донеччині українські сили просунулися на окремих напрямках до 1,6 кілометра.
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Бессент: США готові запровадити мита для Китаю через закупівлю російської нафти, але Європа має долучитися
США готові запровадити мита на закупівлю Китаєм російської нафти, але європейські союзники Вашингтона мають бути готовими долучитися до цих дій, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент у середу.
«Саме купівля Китаєм російської нафти підживлює російську військову машину. Китай купує 60% російської енергоресурсів. Вони купують 90% іранської енергоресурсів», – сказав він.
Міністр додав, що США незабаром нададуть фотографії, передані українським урядом, які показують, що китайські деталі використовувалися у російських безпілотниках, які атакували Україну.
Водночас Бессент вважає, що Китай відкритий до обговорення, і він оптимістично налаштований щодо деескалації.
Раніше президент США Дональд Трамп закликав країни НАТО (до цієї організації входить більшість держав ЄС) відмовитися від закупівель російських енергоносіїв як умови посилення санкцій США проти Росії з метою змусити Москву завершити війну проти України. Критики Трампа стверджують, що такі вимоги зараз нереалістичні, і що, висуваючи їх, Трамп фактично шукає приводу не запроваджувати нові санкції. Зокрема, газета The New York Times зауважувала, що серед найбільших покупців російської нафти залишаються Угорщина і Туреччина, країни, якими Трамп «неодноразово захоплювався».
У серпні видання Bloomberg писало, що нафтопереробні заводи Китаю збільшили закупівлі російської сирої нафти, скориставшись можливістю придбати вантажі зі знижкою, від яких відмовилася Індія.
Китай позиціонує себе як нейтральну сторону у війні РФ проти України і заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін, на відміну від США та інших західних країн. Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО називають Китай «вирішальним посібником» війни, яку він ніколи не засуджував.
Проєкт «Схеми» (Радіо Свобода) в одному зі своїх розслідувань розповідав, як Китай став єдиним постачальником у РФ низки рідкісних металів для виробництва зброї після введення західних санкцій.
NYT: Пентагон розробив план передачі «Томагавк» для України, якщо буде рішення Трампа
Міністерство оборони США(перейменоване Трампом на Міністерство війни) розробило плани продажу або передачі ракет «Томагавк», якщо президент США Дональд Трамп віддасть наказ. Про це пише The New York Times 14 жовтня.
Але, як зазначає видання, постачання цих ракет буде пов’язане з величезними труднощами, не в останню чергу через те, що Україна не має морських або наземних пускових установок, необхідних для запуску ракет.
Для запуску ракет «Томагавк» Україні знадобиться пускова установка армії США під назвою «Тифон», що, за словами військових чиновників, наблизить Сполучені Штати до прямої конфронтації з Росією.
Незрозуміло, скільки ракет «Томагавк» можуть надати Сполучені Штати, як Україна безпечно їх зберігатиме та який вплив матиме обмежена кількість ракет, пише NYT.
Під час останньої зустрічі у вересні Володимир Зеленський і Дональд Трамп, серед іншого, обговорювали можливість передачі ракет Tomahawk.
Минулого тижня Трамп заявив, що «в певному сенсі («sort of» англійською мовою – ред.) ухвалив рішення» з приводу того, чи постачати ракети «Томагавк» Україні. «Я думаю, що хочу дізнатися, що вони з ними робитимуть. Куди вони їх надсилатимуть? Гадаю, мені довелося б поставити це питання», – сказав президент США журналістам в Овальному кабінеті Білого дому.
Із висловлювання Трампа поки що неможливо зробити висновок, яким саме було це рішення – позитивним чи негативним для Києва.
Президент Росії Володимир Путін наприкінці минулого тижня заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Путін також применшив значення цих ракет, назвавши їх «не зовсім сучасними», і зазначив, що надання цих ракет Україні «не змінить баланс сил на полі бою».
Ракета Tomahawk, вироблена компанією RTX, має дальність до 1 000 миль (понад 1600 кілометрів), що значно перевищує можливості американських ракетних систем залпового вогню ATACMS (близько 190 миль), які активно використовують ЗСУ. Tomahawk має більшу швидкість і бойову силу порівняно з українськими дронами, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, але часто стикаються з сучасними системами ППО.
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» і «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
Російські дрони масовано атакували Ніжин, є влучання у багатоповерхівку, поранені люди – ОВА
Російські ударні безпілотники масовано атакували Ніжин на Чернігівщині, за попередніми даними, поранені двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За його даними, дрони влучили у термінал «Нової пошти», двічі – у багатоповерхівку, цивільну інфраструктуру.
Раніше Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляла, що в Чернігові через нічну атаку російських дронів внаслідок падіння безпілотника сталася пожежа на одному з об’єктів цивільної інфраструктури, але не уточнювала, на якому саме. Згодом в ОВА повідомили, що російські дрони атакували автозаправні станції у Чернігові та приміській громаді.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Армія РФ просувається на Дніпропетровщині. Цивільні кажуть про прицільне полювання на них
Новоолександрівка – невелике село в Дніпропетровській області України. Сьогодні воно розташоване лише в 4-5 км від лінії фронту і, з тих пір як російська армія почала наступ на Дніпропетровську область, його постійно атакують російські дрони. Журналісти онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, вирушили до Новоолександрівки разом зі співробітниками спецпідрозділу української поліції «Білий янгол». Саме вони займаються евакуацією людей з прифронтових сіл на броньованому транспорті: поїздки на звичайних машинах у цю зону смертельно небезпечні.
Росія включила адвоката Надії Савченко і українських моряків до реєстру «екстремістів і терористів»
Росфінмоніторинг вніс до переліку «терористів і екстремістів» адвоката Миколу Полозова, який живе в Україні. Його ім’я додане до реєстру із зірочкою, що означає, що стосовно нього порушено справу за «терористичною» статтею.
Наприкінці 2024 року Полозова в РФ внесли до списку «іноземних агентів».
До повномасштабного російського вторгнення в Україну Полозов захищав учасниць Pussy Riot, Сергія Удальцова, українську льотчицю Надію Савченко, а також 24 українських моряків, затриманих у Чорному морі у 2018 році.
У липні 2025 року Полозова оголосили в Росії у розшук.
Німеччина виділяє 400 мільйонів євро на закупівлю далекобійних безпілотників для України
Німеччина надає 400 мільйонів євро на закупівлю далекобійних безпілотників для України в її оборонної промисловості. Про це за підсумками засідання у форматі «Рамштайн» оголосив німецький міністр оборони Борис Пісторіус, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Протиповітряна оборона є основою нашої підтримки і була такою з самого початку війни. Тому ми продовжуватимемо інвестувати в протиповітряну оборону України та заходи протидії безпілотникам», – наголосив Пісторіус.
Рішення інвестувати у виробництво далекобійних безпілотників посадовець пояснив їхніми можливостями знищувати російські логістичні ресурси за лінією фронту.
«Ми бачимо певний успіх. У Росії існує повний дефіцит (пального – ред.). Це впливає і на російських військових. Стає все важче представляти вдома цю війну як успіх. Ми можемо і хочемо вчитися в України та користуватися її досвідом», – наголосив очільник німецького Міноборони.
Посадовець також оголосив про активізацію співпраці між оборонпромом Німеччини й України «в галузі досліджень та розробки технологій – таким чином ми сприяємо обміну між промисловостями наших країн».
Пісторіус розповів також про ініціативу з модернізації наземних систем, які постачаються Україні.
«Основні бойові системи, такі як основні бойові танки та бойові машини піхоти, будуть модернізовані відповідно до найновіших стандартів. Це включає нову зброю та інноваційні датчики. Модернізація буде проводитися переважно на існуючому технічному обслуговуванні в Україні. Звичайно, до цього буде залучена оборонна промисловість України. Це буде інвестиція в довгострокове нарощування потужностей збройних сил України. А це означає, що вона триватиме навіть після потенційного припинення вогню», – резюмував міністр.
Також міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін інвестує 10 мільярдів євро в безпілотники «всіх типів і рівнів».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
У Британії пояснили, чому не купують для України американську зброю
Велика Британія спостерігає за розвитком ініціативи PURL, у межах якої союзники НАТО купують американську зброю для України, однак вважає власний внесок у допомогу Києву унікальним. Це випливає з коментаря міністра оборони Сполученого Королівства Джона Гілі за підсумками 31-го засідання у форматі «Рамштайн», передає кореспондентка Радіо Свобода.
«PURL – це один зі способів, завдяки якому найсильніші союзники України допомагають задовольнити їй військові потреби… Але ми як країна витрачаємо на військову допомогу Україні цього року більше, ніж будь-коли раніше. Ми задовольняємо потреби, які Україна нам озвучила. І ми в багатьох випадках займаємося речами, які робить і фінансує лише Велика Британія», – наголосив Гілі.
Очільник міністерства оборони Великої Британії зазначив, що механізм PURL уважно вивчають, не відповівши при цьому на запитання, чи є плани долучитися до нього.
«Цього року ми витрачаємо найбільший обсяг британської військової підтримки на допомогу Україні – чотири з половиною мільярди фунтів стерлінгів», – резюмував міністр оборони.
Раніше 15 жовтня на засіданні у форматі «Рамштайн» міністр війни США Піт Геґсет назвав ініціативу фінансування «Перелік пріоритетних вимог НАТО для України» (PURL) «ключовим механізмом для встановлення миру в Україні».
14 липня США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
За повідомленнями генерального секретаря альянсу Марка Рютте, в перші місяці після запуску проєкту PURL владося зібрати понад два мільярди євро. Насамперед за ці кошти закуповуються озброєння і боєприпаси, яких не виробляють європейські зброярі. Серед них – системи ППО.
13 країн НАТО долучилися до ініціативи PURL у перші два місяці. При цьому, попри зібрані мільярди, темпи фінансування сповільнилися, а частина великих економік – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Польща – досі поза ініціативою, йшлося в матеріалі Радіо Свобода.
Президент Володимир Зеленський публічно закликає їх приєднатися, тоді як у НАТО точиться дискусія про справедливий розподіл тягаря військової і фінансової допомоги Україні.
Зеленський VS Труханов: що насправді стоїть за рішенням про припинення громадянства?
СБУ підтвердила, що меру Одеси Геннадію Труханову припинили громадянство України на основі поданих нею документів.
Розслідувач Христо Грозєв вважає, що продемонстровані СБУ російські паспорти можуть бути підробкою.
Труханов наявність паспортів Росії заперечує.
- Як він діятиме далі?
- Чому «паспорти Труханова» відповідні служби помітили лише тепер, якщо розслідувачі заявляли про це кілька років тому?
- Чому в Одесі створюють міську військову адміністрацію?
- Які перспективи оскарження у суді припинення громадянства?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на@Радіо Свобода:
Шмигаль після «Рамштайну»: «стіна дронів» спершу потрібна для України
Україна висловила ідею створити запропоновану європейськими членами НАТО «стіну дронів» спочатку на своїй території, щоб згодом вдатися до аналогічних рішень на східному фланзі Північноатлантичного альянсу. Про це за підсумками чергової зустрічі у форматі «Рамштайн» заявив міністр оборони України Денис Шмигаль.
«Ми розуміємо, що (лідер РФ Володимир) Путін продовжуватиме свій терор, продовжуватиме знищувати наші енергетичні об’єкти, нашу цивільну інфраструктуру, тому нам потрібно більше перехоплювачів, і сьогодні це було головним напрямком нашої уваги. Нам потрібно виробляти українські безпілотники, щоб створити зону ураження, створити стіну дронів в Україні, а потім зробити таке ж на східному фланзі НАТО, східному фланзі Європи. Тож ми також обговорювали сьогодні цю можливість», – сказав Шмигаль.
Коментуючи ідею українського колеги, міністр оборони Швеції Пол Йонсон в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода зауважив, що «одне не виключає іншого».
«Україна є світовим лідером не лише у створенні дронів, а й у системах протидії БпЛА. Ми маємо багато чого навчитися від української сторони, і будемо вдячні, якщо зможемо також здійснювати закупівлі в Україні в оборонній промисловості, адже вони неймовірно наростили виробництво… Вважаю, що Європа також відстає від України в питаннях роботи з дронами, і тепер стався «дзвіночок» через ті дрони, що зайшли в повітряний простір Польщі, а також через інцидент із дроном «Шахед» у повітряному просторі Румунії. Це нагадування, що й нам слід нарощувати свої спроможності», – наголосив шведський міністр оборони.
Ідея створення інтегрованої системи протиповітряної оборони, включаючи «дронову стіну», була темою обговорення міністрів оборони країн-членів НАТО. Вони зібралися в Брюсселі 15 жовтня на своє перше офіційне засідання після саміту в червні в Гаазі.
Попри загальну згоду європейських лідерів щодо необхідності розвитку систем протидронової оборони, існують побоювання, що технології й тактика дронів розвиваються настільки швидко, що «дронова стіна» може стати застарілою вже через два-три роки після запуску.
Як показав інцидент із чотирма великими дронами, що 22 вересня порушили роботу аеропорту Копенгагена, загроза може надходити і зсередини ЄС – із суходолу чи моря. Це змушує європейських лідерів і посадовців замислитися, наскільки ефективною насправді може бути «дронова стіна».
Данія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні
Данія надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму в 1,1 мільярда крон, зокрема, 400 мільйонів крон будуть спрямовані на навчання українських військових. Про це повідомляє пресслужба міністерства оборони країни.
Крім того, пакет допомоги охоплює ініціативи, спрямовані на морську сферу та технічне обслуговування танків. Кошти також виділяються на надання палива та підтримку в сфері реабілітації, що здійснюється під егідою НАТО.
«Абсолютно важливо, щоб Данія продовжувала підтримувати оборонну боротьбу України військовою допомогою на всіх рівнях. Тому в рамках пакету допомоги Данія виділяє 1,1 мільярда крон на ініціативи, що підтримують оборону України, починаючи від морського обладнання і закінчуючи навчанням та підготовкою українських солдатів. Ці ініціативи в сукупності сприяють зміцненню бойової потужності України», – зазначає міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Міноборони країни зауважує, що, окрім вже оголошеного пакету, фінансування у розмірі 1,6 мільярда крон буде спрямовано через фонд для України на безпілотники, боєприпаси та техніку, які замовлять в української оборонної промисловості.
Данія на даний момент надала військової підтримки Україні на суму приблизно 70,3 млрд крон у період з 2022 по 2028 рік.
У 2024 році Україна та Данія запровадили новий механізм фінансування закупівель озброєння для ЗСУ через відшкодування контрактів з українськими виробниками. Цей механізм отримав назву «данська модель». За цією схемою українська сторона формує детальний перелік проєктів, що потребують фінансування, а данські фахівці проводять детальну оцінку спроможностей рекомендованих компаній та аналізують їхній попередній досвід виконання контрактів.
У червні 2025 року на той момент Рустем Умєров повідомив, що оборонна підтримка України за «данською моделлю» протягом року масштабується до 1,3 мільярда євро.
Гілі: підтримка України «має відповідати ескалації Путіна»
Велика Британія у 2025 році витрачає найбільший в історії обсяг військової допомоги Україні, оскільки «підтримка має відповідати ескалації Путіна», заявив 15 жовтня на черговій зустрічі у форматі «Рамштайн» міністр оборони Великої Британії Джон Гілі.
«Лише за останні шість місяців ми поставили в Україну понад 85 тисяч безпілотників. Ми також підписали нове промислове партнерство з Україною, яке дозволить нам швидко розробляти нові, вдосконалені безпілотники-перехоплювачі, які будуть масово вироблятися, а потім постачатися назад в Україну тисячами. І, працюючи з союзниками з Європи та за її межами, Велика Британія також уважно спостерігає, як ми підтримуємо Україну через важливий новий механізм PURL», – сказав британський міністр, додавши, що «безпечній Європі потрібна сильна Україна».
На цій же зустрічі міністр оборони України Денис Шмигаль наголосив, що загальні оборонні потреби України на 2026 рік становлять 120 мільярдів доларів, Київ спроможний покрити лише половину цієї суми. Він назвав «найефективнішим шляхом для задоволення цієї потреби» виділення кожним партнером України не менш як чверті відсотка ВВП на військову підтримку.
14 липня США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
За повідомленнями генерального секретаря альянсу Марка Рютте, в перші місяці після запуску проєкту PURL вдалося зібрати понад два мільярди євро. Насамперед за ці кошти закуповуються озброєння і боєприпаси, яких не виробляють європейські зброярі. Серед них – системи ППО.
13 країн НАТО долучилися до ініціативи PURL у перші два місяці. При цьому, попри зібрані мільярди, темпи фінансування сповільнилися, а частина великих економік – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Польща – досі поза ініціативою, йшлося в матеріалі Радіо Свобода.
Президент Володимир Зеленський публічно закликає їх приєднатися, тоді як у НАТО точиться дискусія про справедливий розподіл тягаря військової і фінансової допомоги Україні.
Оборонні потреби на 2026 рік становлять 120 млрд доларів, половину Україна закриє сама – Шмигаль
Загальні оборонні потреби України на 2026 рік становлять 120 мільярдів доларів, заявив міністр оборони Денис Шмигаль 15 жовтня на початку чергової зустрічі у форматі «Рамштайн».
«Україна покриє половину, 60 мільярдів доларів, з наших національних ресурсів. Ми просимо партнерів приєднатися до нас у покритті іншої половини», – наголосив Шмигаль.
Він назвав «найефективнішим шляхом для задоволення цієї потреби» виділення кожним партнером України не менш як чверті відсотка ВВП на військову підтримку.
«Якщо ціль 60 мільярдів доларів недосяжна для Європи, для неєвропейських партнерів, то єдиним рішенням, що залишається, є позика, забезпечена замороженими російськими активами, щоб її можна було використовувати для фінансування Збройних сил України та задоволення їхніх потреб», – відзначив міністр оборони.
Шмигаль також сказав, що для «посилення економічного тиску на Росію та знищення їхньої військової інфраструктури» українським військовим на додачу до безпілотників та ракет українського виробництва та артилерійських боєприпасів великої дальності потрібні «ракети великої дальності, які мають наші партнери». Він додав, що «назва цих ракет, яку всі знають, абсолютно широко відома».
«За нашими даними, дефіцит бензину у противника зараз становить до 20 відсотків їхніх потреб. Є значний вплив від нашої зброї», – констатував міністр оборони України.
Раніше цього тижня Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своєму звіті зазначило, що темпи переробки нафти на російських нафтопереробних заводах через українські удари будуть знижені щонайменше до середини 2026 року.
У Росії станом на кінець вересня простоювали 38% потужностей первинної переробки нафти – близько 338 тисяч тонн на добу, повідомляло російське відання РБК із посиланням на дані аналітичного агентства «Сіала».
14 липня США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
За повідомленнями генерального секретаря альянсу Марка Рютте, в перші місяці після запуску проєкту PURL владося зібрати понад два мільярди євро. Насамперед за ці кошти закуповуються озброєння і боєприпаси, яких не виробляють європейські зброярі. Серед них – системи ППО.
13 країн НАТО долучилися до ініціативи PURL у перші два місяці. При цьому, попри зібрані мільярди, темпи фінансування сповільнилися, а частина великих економік – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Польща – досі поза ініціативою, йшлося в матеріалі Радіо Свобода.
Президент Володимир Зеленський публічно закликає їх приєднатися, тоді як у НАТО точиться дискусія про справедливий розподіл тягаря військової і фінансової допомоги Україні.
«Укренерго»: майже в усіх областях України застосували аварійні відключення електрики
Через складну ситуацію в енергосистемі в усіх областях України, крім Донецької та частини Чернігівської областей, застосовані аварійні відключення електроенергії, повідомляє «Укренерго».
За повідомленням, причина запровадження обмежень – наслідки попередніх російських атак на енергетичну інфраструктуру.
На Чернігівщині обленерго наразі застосовує три черги погодинних відключень, в усіх постраждалих від обстрілів регіонах тривають аварійно-відновлювальні роботи, додають в «Укренерго».
З початку повномасштабного вторгнення Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України, перші такі атаки почалися у жовтні 2022 року. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) прогнозували, що Росія може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
10 жовтня сили РФ завдали масованого удару по Україні. Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, це був один з найбільших сконцентрованих ударів саме проти обʼєктів енергетики, були суттєві пошкодження енергетичної інфраструктури. У дев’яти областях були запроваджені аварійні відключення світла.
Мера Одеси Труханова усунули через паспорт Росії. Причини і наслідки
Міського голову Одеси Геннадія Труханова усунули з посади через існування в нього російського паспорта, а його українське громадянство було припинене президентом Володимиром Зеленським. З ім’ям Труханова, який вже понад 10 років був міським головою Одеси, пов’язані кілька кримінальних розслідувань, звинувачення його в симпатіях до «русского мира», а також – віднедавна – і в невмілому менеджменті після того, як в Одесі внаслідок повені загинули, за офіційними даними, дев’ятеро людей.
Геґсет: ми збираємося покласти край війні в Україні – під керівництвом Трампа і в союзі з Європою
Сполучені Штати спільно з європейськими партнерами налаштовані завершити війну, яку Росія веде проти України, заявив міністр війни США Піт Геґсет на початку чергової зустрічі у форматі «Рамштайн» 15 жовтня.
«Ключовим механізмом для встановлення миру в Україні, як уже згадувалося, є ініціатива фінансування «Перелік пріоритетних вимог НАТО для України» (PURL). Усім країнам потрібно перетворити цілі на зброю, зобов'язання на можливості, а обіцянки на силу», – закликав очільник Пентагону.
За його словами, «якщо не буде шляху до миру в короткостроковій перспективі, то Сполучені Штати разом з нашими союзниками вживуть необхідних заходів, щоб покласти на Росію ціну за її продовження агресії».
«Якщо ми повинні зробити цей крок, Міністерство війни США готове зробити свій внесок таким чином, яким можуть це зробити лише Сполучені Штати. Ми чітко усвідомлюємо, що найефективнішим стримуванням російської агресії є номер один – смертоносна, боєздатна НАТО під керівництвом Європи, і номер два – боєздатна українська армія, здатна захищатися й таким чином стримувати російську агресію. Під непохитним керівництвом президента Трампа, і зокрема разом з нашими європейськими союзниками, ми збираємося покласти край війні в Україні», – вважає Піт Геґсет.
15 жовтня міністри оборони країн-членів НАТО обговорюють на своєму черговому засіданні підтримку України й порушують, зокрема, питання залучення до допомоги їй тих союзників, які беруть участь у цьому меншою мірою.
14 липня США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
За повідомленнями генерального секретаря альянсу Марка Рютте, в перші місяці після запуску проєкту PURL владося зібрати понад два мільярди євро. Насамперед за ці кошти закуповуються озброєння і боєприпаси, яких не виробляють європейські зброярі. Серед них – системи ППО.
13 країн НАТО долучилися до ініціативи PURL у перші два місяці. При цьому, попри зібрані мільярди, темпи фінансування сповільнилися, а частина великих економік – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Польща – досі поза ініціативою, йшлося в матеріалі Радіо Свобода.
Президент Володимир Зеленський публічно закликає їх приєднатися, тоді як у НАТО точиться дискусія про справедливий розподіл тягаря військової і фінансової допомоги Україні.
Пісторіус: Берлін продовжуватиме зміцнювати ППО України, надасть додаткову допомогу на 2 млрд євро
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін виділить Україні додаткові 2 мільярдів євро.
«Ми не повинні дозволяти собі відволікатися. Ми повинні мати чітку перспективу. Ви можете розраховувати на Німеччину. Ми продовжуватимемо та розширюватимемо нашу підтримку України. Завдяки новим контрактам Німеччина надасть додаткову підтримку на суму понад 2 мільярди євро. Це включатиме пакет PURL на загальну суму 500 мільйонів доларів США», – сказав він.
За його словами, Берлін продовжуватиме зміцнювати протиповітряну оборону України новими контрактами на постачання ще двох систем протиповітряної оборони IRIS-T, включаючи велику кількість керованих ракет, а також переносних ракет протиповітряної оборони.
«Ми поставимо високоякісну протитанкову зброю, засоби зв’язку та сучасну ручну зброю. Ми також розпочнемо комплексний проект модернізації систем озброєння, які вже поставлені в Україну, та продовження терміну їхньої служби. Це гарантує, що системи озброєння, які ми постачаємо, адаптовані до змінних реалій поля бою та можуть продовжувати надійно та ефективно використовуватися Збройними силами України», – пояснив міністр.
Берлін продовжуватиме розширювати співпрацю між німецькою та українською оборонною промисловістю, додав Пісторіус.
У червні Борис Пісторіус заявляв, що Німеччина запланувала на 2025 рік 7 млрд євро допомоги для України, однак цю суму можуть збільшити ще майже на 2 млрд євро.
У серпні міністр фінансів країни та віцеканцлер уряду Німеччини Ларс Клінгбейль заявив, що Берлін надаватиме Україні 9 млрд євро щороку протягом найближчих років.
Німеччина оголосила про масштабні інвестиції в дрони
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін інвестує 10 мільярдів євро в безпілотники «всіх типів і рівнів».
Він зауважив, що генсек НАТО Марк Рютте представив план посилення захисту від безпілотників, з огляду на нещодавні інциденти Берлін вітає це.
«Німеччина, звичайно, також зробить тут помітний внесок. Перш за все, ми хочемо забезпечити, щоб численні окремі заходи працювали разом, як годинник. І щоб досягти цього та гарантувати його в найближчі роки, Німеччина інвестує 10 мільярдів євро в безпілотники всіх типів і рівнів, як наступальних, так і оборонних, відповідно до бюджетних планів на найближчі роки», – сказав Пісторіус перед початком засідання міністрів оборони НАТО.
15 жовтня відбувається міністерська НАТО. Також сьогодні ж ввечері запланована вечеря міністрів оборони ЄС. Зокрема, очікується обговорення доцільності створення «дронової стіни».
Попри загальну згоду європейських лідерів щодо необхідності розвитку систем протидронової оборони, існують побоювання, що технології та тактика дронів розвиваються настільки швидко, що «дронова стіна» може стати застарілою вже через два-три роки після запуску.
У вересні кілька європейських країн НАТО зазнали атак дронів. Наймасованішим був наліт на Польщу, в повітряний простір якої близько 20 дронів увійшли в ніч проти 10 вересня.
19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу увійшли до повітряного простору Естонії над Фінською затокою та перебували там загалом 12 хвилин.
Міноборони Росії заявило, що російські літаки не порушували повітряний простір Естонії і що три російські літаки виконали «запланований політ» з аеродрому Карелія до невизначеного аеродрому в Калінінградській області відповідно до міжнародного права.
У НАТО 23 вересня засудили Росію за порушення повітряного простору Естонії, заявивши, що РФ «несе повну відповідальність за ці дії, які є ескалаційними».
У Кремлі заявили, що погрози країн НАТО збивати російські літаки небезпечні своїми наслідками і є ще одним суттєвим витком напруги поблизу російських кордонів.