Армія РФ просувається і не закріплюється біля Сіверська: що це за тактика?
У районі села Серебрянка Донецької області збільшилася «сіра зона», повідомили аналітики DeepState 13 жовтня. За їхніми даними, це одна з найбільших «сірих» ділянок на лінії фронту, де фіксується постійний тиск російської армії без закріплення або контролю місцевості.
«Дивна тактика противника, яка не передбачає закріплення на місцевості, а «тупе» забігання в глибину», – зауважують аналітики.
У DeepState також додали, що російські війська не закріплюються в Серебрянці – південніше вони просто проїжджають повз село і українські позиції, навіть на мотоциклах.
Старший сержант 54-ї окремої механізованої бригади Максим Бутолін повідомив в ефірі телемарафону «Єдині новини», що армія РФ провела ротацію, посилила угруповання під Сіверськом (від адмінмеж міста до околиць Серебрянки навпростець близько 4 кілометрів), а також накопичує сили і техніку в тилу – ймовірно, готуючись до механізованого наступу.
Він також зазначив, що російське військове командування нещодавно перекинуло в цей район близько 500 військовослужбовців з полігонів.
Згідно з ранковим зведенням Генштабу ЗСУ, за минулу добу на Слов'янському напрямку – відомство зараховує ділянку довкола Сіверська нього – противник провів сім атак, у тому числі в районах Серебрянки, Ямполя та Григорівки.
Сирський: штурмові підрозділи на окремих напрямках просунулися до 1,6 кілометра в районі Покровська
У Покровському районі на Донеччині українські сили просунулися на окремих напрямках до 1,6 кілометра, повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
«Попри невдалі намагання ворога просунутися на деяких напрямках, нашими воїнами протягом минулої доби проведено пошук і знищення противника на території 3,4 кв км Покровського району Донецької області. Штурмові підрозділи на окремих напрямках просунулись до 1,6 км», – йдеться в його повідомленні у фейсбуці.
За словами Сирського, загалом за час Добропільський операції, станом на ранок 13 жовтня, звільнено 182,4 кв км території, 224,7 кв км – «зачищено від ДРГ противника».
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Наслідки українських ударів по НПЗ Росія відчуватиме щонайменше до середини 2026 року – МЕА
Темпи переробки нафти на російських нафтопереробних заводах через українські удари будуть знижені щонайменше до середини 2026 року, пише Bloomberg із посиланням на щомісячний звіт Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Інтенсивність українських ударів по російських нафтогазових об’єктах різко зросла в серпні та вересні 2025 року. За даними видання, з початку серпня Україна завдала щонайменше 28 ударів по ключових російських НПЗ, збільшивши дальність атак, що призвело до дефіциту бензину в кількох регіонах.
«Раніше ми передбачали нормалізацію нафтопереробної активності до кінця року, але тепер дотримуємося обережнішого прогнозу», – зазначають у МЕА. За даними агентства, через постійні атаки переробка сирої нафти в Росії скоротилася приблизно на 500 тисяч барелів на добу.
Згідно з прогнозами МЕА, обсяг переробки нафти в Росії складе трохи менш як 5 мільйонів барелів на добу до червня 2026 року, а потім відновиться до 5,4 мільйона барелів на добу. При цьому, як зазначається, прогноз переглядатиметься з огляду на надходження додаткової інформації.
«Повертаються додому в чорних пакетах»: новий призов до армії РФ в окупації
1 жовтня на окупованих територіях України розпочався осінній призов до російської армії. За кілька днів до цього, 29 вересня, президент Росії Володимир Путін підписав відповідний указ про проведення військового призову на строкову службу. Цей процес триватиме до 31 грудня. Загалом російська влада планує призвати 135 тисяч людей віком від 18 до 30 років.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» докладніше дізнавався про те:
- Як відбувається призов до російської армії в окупації?
- Що чекає на строковиків під час проходження служби і які є ризики?
- Наскільки Росія зацікавлена у залученні жителів окупованих територій до своєї армії і з якою метою це робить?
Раніше, 24 вересня цього року, російська Державна дума у першому читанні схвалила законопроєкт про проведення призову до армії протягом усього року – з 1 січня до 31 грудня. Якщо його ухвалять в цілому, то, починаючи з 2026 року, російські призовні комісії працюватимуть постійно.
У Центрі національного спротиву зазначили, що термін служби у російській армії залишається 12-місячним, а призовників, в тому числі з окупованих територій, запевняють, що їх не відправлятимуть на фронт. Але практика інша, наголошують у підпіллі.
За їхніми даними, «учорашні строковики опиняються в окопах на українській землі. Чоловіків з окупованих територій Кремль трактує як додатковий ресурс і примушує йти до військкоматів через роботодавців, лікарні чи блокпости».
Далі читайте про це тут
На нафтовому терміналі у Феодосії другу добу триває пожежа, дим видно за 25 км
Другу добу триває пожежа на нафтоналивному терміналі у Феодосії в окупованому Росією Криму після української атаки.
Як повідомляє телеграм-канал «Кримський вітер», над містом пливе дим, який видно навіть зі Старого Криму, розташованого приблизно за 25 кілометрів від нафтобази.
Запах гару відчувається за 10 кілометрів від місця пожежі, повідомляють читачі телеграм-каналу.
Феодосійський нафтоналивний термінал зазнав нової атаки в ніч з 12 на 13 жовтня. Значна частина його території була охоплена пожежею.
Заграва від пожежі, що спалахнула, була помітна зі Старого Криму, що на північ від Феодосії, і Алупки, розташованої західніше на Південному березі Криму.
Підконтрольна Росії влада евакуювала з небезпечної зони близько 830 осіб.
Попереднього удару по нафтоналивному терміналу у Феодосії було завдано в ніч проти 6 жовтня, про це повідомляли місцеві телеграм-канали, а пізніше заявили і у ЗСУ.
Раніше цей термінал неодноразово зазнавав атак Сил оборони України. У жовтні 2024 року нафтобаза Феодосії горіла близько тижня. Після удару 6 жовтня цього року – трохи більше ніж чотири доби.
За час російсько-української війни були уражені 12 із 34 резервуарів. Внаслідок нещодавньої атаки на нафтобазі у Феодосії було пошкоджено ще 11 ємностей, 10 з яких були з паливом.
Феодосійський нафтоналивний термінал є найбільшим у Криму з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік і ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.
Від 2022 року територію півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
ОВА: у Херсоні через атаку РФ загинула літня жінка, один із поранених – у тяжкому стані
У Херсоні внаслідок російського удару 14 жовтня загинула літня жінка, ще четверо людей постраждали, один із них перебуває в тяжкому стані, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У ці хвилини медики борються за життя 55-річного чоловіка, який дістав вибухову травму, уламкові поранення голови, руки та грудної клітини. Його стан – тяжкий. Ще трьом людям – 57-річному чоловіку та жінкам 60 й 62 роки – бригада «швидкої» надали допомогу на місці. У них діагностували контузії, вибухові й закриті черепно-мозкові травми», – написав голова ОВА у телеграмі.
Він додав, що удару по Дніпровському району Херсона загарбники завдали опівдні.
Минулого тижня в Моніторинговій місії ООН з прав людини заявили, що в Україні протягом 2025 року кількість жертв серед цивільних осіб внаслідок російських ударів різко зросла: загальне число жертв за перші дев’ять місяців року збільшилося на 31% порівняно з 2024 роком. «Це суттєве зростання поки що не демонструє ознак уповільнення», – відзначають експерти.
Як ідеться в повідомленні, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну місія задокументувала дані про щонайменше 14 383 загиблих цивільних людей в Україні, серед яких 738 дітей, а також про 37 541 поранену людину, зокрема 2 318 дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сибіга й Лубінець закликали світ відреагувати на удар по гуманітарній місії ООН на Херсонщині
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував російський удар по вантажівках Управління з координації гуманітарних справ ООН у Білозерській громаді 14 жовтня.
Він вказав на те, що чотири автівки з офіційним маркуванням везли допомогу мирним жителям. Одна з них згоріла, ще одна серйозно пошкоджена.
«Знищення Росією гуманітарного вантажу – черговий свідомий терористичний акт та порушення міжнародного гуманітарного права. Світ має діяти рішуче – такі напади не можуть залишатися без відповіді», – заявив Лубінець.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що вантажівки відрядила Всесвітня продовольча програма ООН. Вони були в складі конвою та доставляли продукти харчування і «життєво необхідну допомогу».
«Ще одне жорстоке порушення міжнародного права, яке демонструє повну зневагу Росії до життя цивільних і до її міжнародних зобов’язань. Ми закликаємо держави-члени ООН рішуче засудити чергову атаку на гуманітарних працівників та посилити тиск на агресора», – додав урядовець.
Раніше голова Херсонщини Олександр Прокудін повідомив, що вранці 14 жовтня Росія атакувала гуманітарну місію в Херсонській області. Сама місія наразі не коментувала повідомлення про обстріл.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Як обмін даними зі США допоміг Києву завдавати точних ударів по НПЗ Росії
США вже кілька місяців передають Україні розвідувальні дані, які допомагають Києву завдавати точних ударів по російських енергетичних об’єктах: НПЗ, газопереробних заводах та інших. Передана інформація, зокрема, дає змогу українським військовим точніше визначати позиції російської ППО і радарів, що стоять навколо нафтопереробних підприємств. І це дозволяє їм прокладати маршрут для своїх ударних безпілотників так, щоб ті не були збиті на підльоті до заводу.
Спершу про передачу Києву розвідувальних даних про радари стеження і ППО написала Financial Times із посиланням на кількох українських і американських чиновників. Але цю інформацію онлайн-мережі «Настоящее время», створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, також підтвердив український військовий експерт Роман Світан.
Один зі співрозмовників FT сказав, що Київ самостійно обирає цілі для ударів, а США лише допомагають йому виявляти вразливі місця. Однак інші джерела видання стверджують, що саме США визначають список пріоритетних цілей для ударів по Росії, оскільки розглядають ці удари як інструмент, який може змусити Кремль сісти за стіл мирних переговорів. За словами Романа Світана, полковника запасу Збройних сил України, американські експерти справді краще розуміють логістику російської нафти і тому радять, куди цілити в конкретний момент, щоб удар був ефективнішим. «Але ми (Україна) самі вирішуємо, куди пріоритетніше вдарити», – коментує український експерт твердження статті FT.
Росія: в Дагестані заборонили публікувати фото наслідків атак дронів
Жителям російського регіону Дагестан заборонили публікувати в інтернеті фотографії з мостами, системами протиповітряної оборони і наслідками атак українських безпілотників. Подібну заборону раніше вже запровадили у кількох регіонах Росії.
Указ підписав голова республіки Сергій Меліков, повідомляє російське державне агентство «РИА Дагестан».
Нові заходи місцева влада пояснює міркуваннями безпеки.
Крім наслідків атаки дронів, місцевим жителям і ЗМІ тепер не можна повідомляти і про тип безпілотників, місце їх запуску, падіння і траєкторію польоту. Також не можна розкривати дані про розташування об’єктів Міноборони Росії, енергооб’єктів і промислових підприємств.
Заборона не стосується чиновників.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
WP: Китай наростив експорт компонентів для дронів до Росії
Китай влітку значно наростив експорт до Росії компонентів, необхідних для виробництва безпілотників на оптоволокні, пише 14 жовтня The Washington Post, зазначаючи, що Пекін тим самим надав Росії суттєву допомогу у війні проти України.
На думку аналітиків, на яких посилається газета, різке зростання експорту оптоволоконних кабелів і літій-іонних акумуляторів, а також інших компонентів для дронів демонструє, як тісне партнерство між російськими і китайськими виробниками допомагає Москві отримати перевагу на полі бою.
Пекін декларує, що займає нейтральну позицію у повномасштабній війні Росії проти України, а китайські підприємства, на частку яких припадає 80% світового ринку комерційних безпілотників, офіційно скоротили прямий експорт готових БпЛА до Росії.
Однак офіційні дані про торгівлю Китаю показують, що Пекін дозволив різко збільшити постачання компонентів, що дають змогу російським виробникам створювати дрони на оптоволокні, пише видання.
Оператори можуть керувати такими апаратами за допомогою тонких кабелів без побоювань, що противник заглушить сигнал і зіб’є безпілотник із курсу.
Москва все частіше використовує ці дрони, оскільки вони менш уразливі для перехоплення.
The Washington Post наводить дані митного управління Китаю, згідно з якими в травні й червні до Росії було експортовано рекордну кількість оптоволоконних кабелів довжиною в 190 400 і 208 000 кілометрів відповідно. У серпні цей показник зріс до 524 800 кілометрів.
Виходячи з високої вартості поставлених партій, науковий співробітник Атлантичної ради Джозеф Вебстер, який відстежує зростання експорту, робить висновок, що йдеться про продукцію військового призначення.
Китай позиціонує себе як нейтральну сторону у війні РФ проти України і заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін, на відміну від США та інших західних країн. Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО називають Китай «вирішальним посібником» війни, яку він ніколи не засуджував.
КНР продовжує активні контакти з Москвою. Лідери двох країн, Володимир Путін та Сі Цзіньпін, зустрічалися десятки разів і підписали угоду про стратегічне партнерство без обмежень у лютому 2022 року, менш ніж за три тижні до того, як Росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, що допомагає їй подолати наслідки західних економічних санкцій.
Проєкт «Схеми» (Радіо Свобода) в одному зі своїх розслідувань розповідали, як Китай став єдиним постачальником у РФ низки рідкісних металів для виробництва зброї після введення західних санкцій.
У РФ відкрили справу проти членів «Антивоєнного комітету» за створення «терористичного товариства»
Проти російського бізнесмена Михайла Ходорковського та ще 22 членів «Антивоєнного комітету Росії» порушили кримінальну справу про насильницьке захоплення влади та організацію «терористичного» товариства та участь у ньому, заявила пресслужба російської ФСБ.
Серед фігурантів справи – колишній прем’єр-міністр Михайло Касьянов, чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров, політик Леонід Гозман, галерист Марат Гельман, політик Володимир Кара-Мурза, журналіст Віктор Шендерович, ексдепутат Держдуми Дмитро Гудков, актор Артур Смольянінов, політологиня Екатерина Олексашенко, бізнесмен Борис Зімін, головний редактор «Нової газети Європа» Кирило Мартинов, політик Максим Резнік.
За версією слідства, про «необхідність ліквідації чинної влади Росії» заявлено в установчому документі Комітету.
Крім того, Ходорковський та інші учасники організації, як стверджується, «фінансують визнані в РФ терористичними українські воєнізовані націоналістичні підрозділи, а також ведуть рекрутингову діяльність щодо набору осіб у ці формування для подальшої реалізації задуму щодо захоплення влади в РФ силовим шляхом».
Щодо Ходорковського також відкрили справу про публічні заклики до здійснення терористичної діяльності.
«Антивоєнний комітет Росії» створили в лютому 2022 року із заявленою метою протистояти повномасштабній війні РФ проти України.
«Ми віримо у цінність людського життя та права кожного на свободу. Режим Путіна – пряма загроза цим принципам. Наша мета – об’єднати сили для опору цьому режиму», – сказано на сайті об’єднання.
У січні 2024 року Генеральна прокуратура РФ внесла комітет до реєстру «небажаних» організацій.
Міненерго: Росія атакувала енергетичну інфраструктуру Харківщини та Сумщини
Російські війська атакували об’єкти енергетики в двох областях, повідомляє Міністерство енергетики 14 жовтня.
«Ворог завдав ударів по енергетичній інфраструктурі Харківщини та Сумщини. Енергетики працюють безперервно, відновлюючи електропостачання споживачам», – йдеться в повідомленні.
Міністерство додає, що тривають заходи для підтримки стабільної роботи енергосистеми.
У Чернігівській області тривають обмеження споживання електроенергії.
«Підготовка до зимового періоду триває: здійснюються ремонтні та відновлювальні роботи на енергетичних об’єктах, формуються запаси ресурсів і посилюється захист критичної інфраструктури, щоб гарантувати безперебійне постачання електроенергії та тепла населенню», – йдеться в повідомленні.
Оператор «Укренерго» повідомляє у вівторок, що споживання залишається високим. Це пояснюють низькою температурою та утриманням хмарної погоди в більшості регіонів України, що зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій.
«Через наслідки попередніх російських ударів по енергооб’єктах регіону – на ранок «Чернігівобленерго» застосовує графіки погодинних відключень обсягом трьох черг. В інших областях заходи обмеження наразі не застосовуються», – йдеться в повідомленні.
Компанія просить не вмикати кілька потужних електроприладів одночасно з 16 до 22 години.
З початку повномасштабного вторгнення Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України, перші такі атаки почалися у жовтні 2022 року. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) прогнозували, що Росія може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
У серпні Міненерго повідомляло, що від березня 2025 року російські сили здійснили понад 2900 атак на енергетичну інфраструктуру України.
В ISW проаналізували, як Росія може використати резервістів у війні після пропонованих змін до закону
Росія може розпочати мобілізацію членів свого активного резерву на поступовій основі для підтримки своєї війни проти України, але навряд чи наразі проведе масштабну примусову мобілізацію резерву для різкого збільшення чисельності російської армії, пише американський Інститут вивчення війни.
В ISW проаналізували законопроєкт, розроблений Міністерством оборони Росії щодо залучення резервістів до виконання завдань у мирний час, у тому числі за межами Росії.
Аналітики зазначають, що Кремль навряд чи оголосить загальну мобілізацію резервістів («запасу») через побоювання щодо впливу на стабільність режиму, російську економіку й адміністративну спроможність російської військової бюрократії.
«Поправка, ймовірно, дозволить Кремлю розгортати резервістів у бойових діях швидше, ніж це було можливо за попереднім механізмом, який вимагав офіційного оголошення війни або наказу про мобілізацію», – йдеться у звіті.
Обов’язкова мобілізація резервістів також може дозволити Росії генерувати війська дешевше, зазначають в ISW, оскільки поточний метод генерування добровольців на війну за рахунок високих виплат значно збільшив державні витрати РФ і посилив інфляцію.
«Обов’язкові поетапні призови резервістів можуть дозволити Кремлю «демобілізувати» військовослужбовців, мобілізованих у 2022 році, щоб заспокоїти певні частини російського суспільства і стверджувати, що російські війська в Україні воюють на повністю добровільній основі», – кажуть аналітики.
При цьому вони вказують, що така обов’язкова постійна мобілізація резервістів може створювати більші політичні ризики для Кремля. «Кремль, ймовірно, вкладе значні ресурси в те, щоб переконати російський народ, що резервісти, яких відправляють до України, зробили це добровільно. Обов’язкова військова служба залишається непривабливою і суперечливою, і Путін може зіткнутися з більшими внутрішньополітичними ризиками, якщо Кремлю не вдасться переконати російський народ, що мобілізовані резервісти, які загинули в Україні, поїхали туди «добровільно», – йдеться у звіті.
При цьому в Інституті вивчення війни зазначають, що пропонована поправка навряд чи передбачає масштабний примусовий призов до резерву, подібний до того, який привів сотні тисяч росіян до армії у 2022 році.
«Путін уже має правові механізми, необхідні для масштабної одноразової примусової мобілізації будь-якого масштабу, і жодних змін для призову з метою різкого розширення російської армії на даний момент не потрібно. Описані вище правові коригування сприятимуть значно меншим поступовим призовам, які могли б підтримувати чисельність російської армії на поточному рівні на постійній основі з меншими фінансовими витратами. Отже, це попередження не означає, що Путін готується різко або швидко розширити чисельність російської армії», – підсумували аналітики.
13 жовтня російська урядова комісія із законопроєктної діяльності схвалила пропоновані Міністерством оборони Росії зміни до законодавства. Автори законопроєкту пропонують внести поправки до закону «Про оборону» і встановити, що «для виконання окремих завдань у сфері оборони» при виникненні збройних конфліктів, при проведенні контртерористичних операцій і при використанні збройних сил за межами Росії можуть залучатися громадяни РФ, які перебувають у мобілізаційному людському резерві російської армії.
Рішення про їх призов на спеціальні збори ухвалюватиме президент РФ.
Відповідно до чинного закону, резервістів у Росії можуть викликати на навчальні збори один раз на рік. Тепер пропонується доповнити законопроєкт поняттям «спеціальні збори». На даний час резервістів у Росії можна залучати до виконання завдань тільки в період мобілізації або у воєнний час. Законопроєкт пропонує поширити таку можливість і на мирний час.
Голова комітету Держдуми Росії з оборони Андрій Картаполов підтвердив журналістам, що автори законопроєкту мали на увазі, зокрема, можливість використання резервістів на території України, у тому числі в тих її районах, про незаконну анексію яких Росія не оголошувала – це, наприклад, Сумська чи Харківська області.
Картаполов також заявив, що в законопроєкті йдеться не про всіх громадян, які перебувають у запасі (це більшість дорослих громадян Росії чоловічої статі), а лише про тих, хто перебуває в мобілізаційному резерві, тобто уклав спеціальний контракт і отримує за це грошову винагороду.
Зеленський про нічні атаки Росії: головною ціллю була енергетика, тривають відновлювальні роботи
Президент Володимир Зеленський прокоментував атаки Росії на українські регіони вночі проти 14 жовтня.
«Головні цілі – наша енергетика. Дев’яносто шість ударних дронів було, більшість вдалося збити, але, на жаль, не всі», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Зокрема, президент згадав про удари по Харкову, де постраждала лікарня, а також Кіровоградщині, Сумщині та Донеччині. За його словами, всюди, де це потрібно, працюють необхідні служби й тривають відновлювальні роботи.
«Щодня, щоночі Росія б’є по електростанціях, лініях електропередачі, під ударами наші газові об’єкти. Світ може позбавити Москву можливості завдавати цих жорстоких ударів проти життя. Партнери знають, що для цього потрібно: Patriot, NASAMS, SAMP/T, інші життєво важливі системи», – перерахував Зеленський.
Він додав, що Київ розраховує на дії Сполучених Штатів і Європи, країн «Групи семи», усіх партнерів, які мають ці системи та можуть їх надати.
«Україні потрібно достатньо засобів ППО, щоб закрити небо від ракет, дронів, КАБів, тоді російський повітряний терор втратить будь-який сенс», – наголосив він.
Раніше обласна влада та ДСНС повідомили про знеструмлення п’ятьох населених пунктів через російські удари по Кіровоградській області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Прокудін: армія Росії обстріляла вантажівки місії ООН на Херсонщині
Росія атакувала гуманітарну місію в Херсонській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 14 жовтня.
За його даними, російські військові били з дронів та артилерії по вантажівках Управління з координації гуманітарних справ ООН у Білозерській громаді.
«Чотири білі автівки з маркуванням – не військова техніка, а машини, які везли допомогу людям», – заявив голова області.
Він уточнив, що один автомобіль згорів, ще один серйозно пошкоджений. Дві вантажівки змогли виїхати з-під обстрілу. Люди не постраждали.
«Сьогодні «друга армія» світу перемогла кілька тонн «гуманітарки». Терористи – більше тут сказати нічого», – прокоментував Прокудін.
Пресслужба УКГС ООН в Україні наразі не повідомляла про інцидент.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Кримчанку Латіфу Малахову звільнили з російської колонії після понад 4 років ув’язнення
Кримську мусульманку Латіфу (Ніну) Малахова, засуджену через благодійність за статтею про фінансування тероризму, звільнили з російської колонії – про це повідомила «Кримська солідарність» із посиланням на правозахисницю та журналістку Лутфіє Зудієву, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Як повідомляється, Малахова відбула повний термін ув’язнення в колонії №3 у селищі Двубратському Краснодарського краю РФ. Наразі жінка перебуває вдома – в орендованій квартирі у Сімферополі, разом із дочкою, яка під час ув’язнення матері жила з її родичами.
«Перші півтора роки пройшли дуже тяжко. Морально та фізично було складно звикнути. Потім я взяла себе в руки – спорт, читання, правильне харчування. Але здоров’я все одно підірване», – розповіла Малахова.
Вона зазначила, що за час ув’язнення схудла на 12 кілограмів – у неї з’явилися проблеми зі шлунком, турбують постійний головний біль та ослаблений імунітет.
Двічі Малахова опинялася у ШІЗО через здійснення намазу на робочому місці. Однак згодом їй вдалося домовитися з адміністрацією колонії, щоб дозволили молитися під час перерв.
Чоловік Латіфи Малахової Рузиль Яппаров все ще перебуває в ув’язненні.
Малахова має провести ще рік під обмеженням волі. Їй заборонили залишати Сімферополь, перебувати поза домом після 22 години та до 6 години ранку, відвідувати масові заходи, а також змінювати житло чи роботу без дозволу інспекції ФСВП. Також вона має відмічатися в інспектора двічі на місяць.
15 лютого 2021 року кримську мусульманку Латіфу (Ніну) Малахову затримали в Казані разом із чоловіком Рузилем Яппаровим. Пару разом із новонародженою дочкою Меліссою співробітники ФСБ відправили літаком до Криму.
За словами Малахової, у день затримання силовики погрожували жінці відібрати у неї доньку та відправити до притулку. Тоді вона дала свідчення у справі про фінансування фондів, пов’язаних з іменем ісламського проповідника Ісраїла Ахмеднабієва, більш відомого як Абу Умар Сасітлінський.
У березні 2021 року Латіфу Малахову та її дружину Рузіля Яппарова внесли до переліку терористів та екстремістів на сайті Росфінмоніторингу. Людям, які потрапили в цей список, російські банки блокують рахунки, вони не можуть влаштуватися на роботу, взяти кредит, здійснювати фінансові операції по карті.
У липні 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Малахову до чотирьох років та шести місяців колонії за звинуваченням у «зборі грошей для терористичної організації під виглядом благодійності».
На початку жовтня голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник назвала переслідування жінок на окупованих Росією територіях України, особливо в Криму, окремою, цілеспрямованою політикою Москви.
Воює за Україну, щоб не почуватися зрадником. Як білоруський юрист став бойовим медиком «Вакулою»
Білоруський юрист Михайло пішов воювати за Україну, щоб не почуватися зрадником. У російсько-українській війні він став бойовим медиком «Вакулою». Про те, як непомітно «витікають» поранені, чому він не любить жаргонні вислови «двохсотий» і «трьохсотий» і як сам купує собі спорядження на зиму, чоловік розповів Білоруській службі Радіо Свобода.
Поліція Києва: інцидент із побиттям військового у кріслі колісному, ймовірно, був інсценований для провокації
Поліція Києва заявляє, що, за попередніми даними, інцидент із побиттям військового в кріслі колісному на вулиці Паньківській, відео якого поширювалося в соцмережах напередодні, був інсценований, ймовірно, з метою провокації.
«Вчора в столичних телеграм-каналах було поширено відео, на якому троє невідомих декілька раз вдарили чоловіка, одягненого у військову форму і скинули його з крісла колісного на землю. За фактом виявленої публікації на місце події негайно були скеровані наряди поліції та слідчо-оперативна група Голосіївського району. До цього будь-яких повідомлень до правоохоронців не надходило», – йдеться в повідомленні.
«Прибувши за вказаною адресою, поліцейські опитали свідків і переглянули відео з камер спостереження. Попередньо встановлено, що інцидент був інсценований, ймовірно, з метою провокації», – додали правоохоронці.
У поліції зазначили, що зараз встановлюють всіх учасників події.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Неодноразово зазначалось, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Наприклад, у квітні минулого року Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України попереджали, що Росія проводить чергову інформаційну операцію проти України під назвою «Ухилянт», щоб зірвати мобілізацію, чоловіки знімають себе на відео за кордоном на відпочинку і називають себе «ухилянтами».
На Харківщині через обстріли РФ за добу постраждали 62 людини, є загиблі на Донеччині й Запоріжжі
Російські війська обстрілювали Харків і вісім населених пунктів області протягом попередньої доби, повідомив голова області Олег Синєгубов вранці 14 жовтня.
За його даними, загалом внаслідок обстрілів постраждали 62 людини:
«У м. Харків травмувалися чоловіки 79 і 68 років, жінки 75, 73, 44, 69, 74 років, також гострої реакції на стрес зазнали 50 пацієнтів лікарні; у м. Куп’янськ постраждали 78-річна, 58-річна і 71-річна жінки та 57-річний, 72 річний чоловіки».
Російські атаки пошкодили та зруйнували обʼєкти цивільної інфраструктури в Харкові, Харківському та Куп’янському районах, додав Синєгубов.
На Донеччині внаслідок обстрілів загинули двоє жителів Костянтинівки, заявив голова регіону Вадим Філашкін. Ще п’ятеро людей в області зазнали поранень – четверо в Костянтинівці і один у Лимані.
Пошкодження зафіксували в Краматорському та Бахмутському районах. Загалом російські війська 30 разів обстріляли населені пункти області.
За даними голови Дніпропетровщини Сергія Лисака, напередодні російські війська обстрілювали Павлоградський, Синельниківський і Нікопольський райони. Увечері поранень зазнали двоє жителів Покровської громади Синельниківщини:
«Постраждали чоловіки 26 та 32 років. Понівечена інфраструктура».
Також на Нікопольщині через атаку FPV-дронами пошкоджений приватний будинок.
Російські війська обстрілювали також населені пункти Херсонщини, атакували критичну та соціальну інфраструктуру, повідомив голова області Олександр Прокудін.
Зокрема, постраждали житлові будинки, приміщення освітнього закладу та ботанічного саду, адміністративна будівля, магазин, гараж та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 8 людей дістали поранення», – додав він.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про двох загиблих у Пологівському районі області протягом доби.
Загалом, за його даними, російські війська завдали 532 удари по 14 населених пунктах Запорізької області. Обласна влада отримала 27 повідомлень про пошкодження житла, автівок та об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міноборони Росії запропонувало використовувати резервістів за межами РФ
Міністерство оборони Росії розробило законопроєкт щодо залучення резервістів до виконання завдань у мирний час, у тому числі за межами Росії.
Про документ, який 13 жовтня схвалила урядова комісія із законопроєктної діяльності, повідомляє російське видання РБК.
Автори законопроєкту пропонують внести поправки до закону «Про оборону» і встановити, що «для виконання окремих завдань у сфері оборони» при виникненні збройних конфліктів, при проведенні контртерористичних операцій і при використанні збройних сил за межами Росії можуть залучатися громадяни РФ, які перебувають у мобілізаційному людському резерві армії.
Рішення про їх призов на спеціальні збори ухвалюватиме президент РФ.
Відповідно до чинного закону, резервістів у Росії можуть викликати на навчальні збори один раз на рік. Тепер пропонується доповнити законопроєкт поняттям «спеціальні збори». На даний час резервістів у Росії можна залучати до виконання завдань тільки в період мобілізації або у воєнний час. Законопроєкт пропонує поширити таку можливість і на мирний час.
Голова комітету Держдуми Росії з оборони Андрій Картаполов підтвердив журналістам, що автори законопроєкту мали на увазі, зокрема, можливість використання резервістів на території України, у тому числі в тих її районах, про незаконну анексію яких Росія не оголошувала – це, наприклад, Сумська чи Харківська області.
Картаполов також заявив, що в законопроєкті йдеться не про всіх громадян, які перебувають у запасі (це більшість дорослих громадян Росії чоловічої статі), а лише про тих, хто перебуває в мобілізаційному резерві, тобто уклав спеціальний контракт і отримує за це грошову винагороду.