Мінфін: Україна отримала від Євросоюзу вже 14 млрд євро із 18,1 млрд, передбачених у межах ERA
Україна отримала від Європейського Союзу черговий транш на 4 мільярди євро в межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), повідомляє Міністерство фінансів 1 жовтня.
«Загалом, у рамках інструменту ERA, Мінфін вже залучив від Європейського Союзу 14 млрд євро, із передбачених 18,1 млрд євро. Очікується, що решту коштів від ЄС Україна отримає до кінця 2025 року», – йдеться в заяві.
Отримані кошти можуть бути спрямовані на пріоритетні видатки державного бюджету у соціальній і військовій сферах, а також на відновлення.
Міністр фінансів Сергій Марченко констатував, що з лютого 2022 року Єврсоюз є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – вона сягає 62,5 мільярда євро.
«Кошти ERA стали важливим інструментом забезпечення бюджетних потреб у 2025 році. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. Подальше використання заморожених активів РФ для потреб України залишається на порядку денному зустрічей з європейськими колегами», – йдеться в коментарі Марченка.
У вересні міністр оборони Денис Шмигаль після розмови з єврокомісаром Валдісом Домбровскісом анонсував, що наступний транш за механізмом ERA очікується в жовтні.
Extraordinary Revenue Acceleration – ініціатива G7, яка передбачає надання Києву фінансових ресурсів коштом прибутків від заморожених активів Росії.
Вибори у Чехії: допомога Україні під загрозою?
Парламентські вибори в Чехії, які відбудуться 3-4 жовтня, можуть змінити проєвропейську позицію країни, що вплине на підтримку України проти Росії.
Очікується, що перемогу здобуде мільярдер Андрей Бабіш і його популістська партія ANO, яка, ймовірно, утворить коаліцію з маргінальними партіями, що підтримують політику Угорщини та Словаччини.
Проросійська пропаганда через TikTok вплинула на передвиборчу кампанію, посиливши антисистемні настрої та підтримку радикальних партій.
Посли ЄС можуть дати «зелене світло» новим санкціям проти РФ найближчими днями – журналіст
Посли ЄС можуть домовитися щодо нових санкцій проти РФ найближчими днями, повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк.
«Лідери ЄС сьогодні не домовляться щодо останніх санкцій проти РФ у Копенгагені, але є надія, що посли ЄС зможуть дати зелене світло цим заходам на зустрічі в п’ятницю», – написав він у соцмережі Х.
1 жовтня в Копенгагені пройде саміт ЄС, а 2 жовтня там відбудеться саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС).
19 вересня Єврокомісія презентувала черговий – 19 – пакет санкцій проти РФ. У ньому, серед іншого, пропонується, що Євросоюз повністю відмовиться від російського газу з 1 січня 2027 року – раніше дедлайн планувався на кінець 2027 року. Також пропонуються санкції щодо ще 118 суден так званого тіньового флоту Росії.
Зеленський оголосив містами-героями населені пункти семи областей
Президент України Володимир Зеленський 1 жовтня підписав указ про присвоєння почесної відзнаки «Місто-герой України» 16 населеним пунктам у семи областях України.
Згідно з рішенням глави держави, такий статус відтепер матимуть прифронтові міста на Донеччині (Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ, Покровськ), Запоріжжі (Гуляйполе та Оріхів), Дніпропетровщині (Павлоград, Марганець, Нікополь), Харківщині (Куп’янськ), Сумщині (Суми і Тростянець).
Також до списку зараховані міста Баштанка і Вознесенськ на Миколаївщині, які відіграли важливу роль у зупиненні просування військ РФ у 2022 році, і місто Старокостянтинів на Хмельниччині, яке є важливим елементом оборони України та регулярно зазнає російських обстрілів.
В указі йдеться, що рішення ухвалене «з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України».
У зверненні після оприлюднення указу Зеленський назвав ці 16 населених пунктів «містами, завдяки яким врятовані тисячі життів наших людей».
Загалом уже 26 міст мають відзнаку міста-героя. Президент Володимир Зеленський встановив почесну відзнаку «Місто-герой України» 6 березня 2022 року та присвоїв її Волновасі, Гостомелю, Маріуполю, Харкову, Херсону й Чернігову, а 24 березня 2022 року – Бучі, Ірпеню, Миколаєву та Охтирці.
Начальник Генштабу: завершився перехід ЗСУ на корпусну систему
Українські війська повністю перейшли на корпусну систему, заявив начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов в інтерв’ю агентству «Укрінформ» 1 жовтня:
«На даному етапі перехід Збройних Сил України на корпусну структуру завершено. Усі новостворені корпуси уже виконують завдання у складі визначених угруповань. Є, звісно, нюанси щодо укомплектованості, підготовки і щодо змін, які вже відбуваються всередині цих структур», – сказав він.
За словами Гнатова, Генштаб організував велику роботу щодо одночасної підготовки всіх десяти новостворених управлінь корпусів. До підготовки особового складу управлінь корпусів залучали, зокрема, інструкторів країн-партнерів.
Командувач назвав корпусну реформу однією з причин, чому «не були реалізовані плани ворога щодо швидких наступальних дій на території Донеччини, Харківщини, Запоріжжі».
«Управління новостворених корпусів укомплектовані до визначених показників, що дозволяє виконувати бойові (спеціальні) завдання за призначенням», – зазначив він.
Гнатов додав, що в організаційній структурі армії тривають і інші зміни – наприклад, створення Штурмових військ та Кіберсил ЗСУ.
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський 8 вересня повідомив, що ЗСУ завершують перехід на корпусну систему.
У квітні президент Володимир Зеленський за підсумками Ставки верховного головнокомандувача повідомив про формування корпусної системи
У лютому 2025 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов розказав, що Ставка призначила 18 командирів армійських корпусів та визначила їхній склад. Усі вони, за словами журналіста, займатимуть свою смугу фронту та отримають визначений постійний комплект військ, а зміни відбудуться протягом місяця.
Делегація України включно з Єсипенком обговорила в Європарламенті становище політв’язнів в РФ і Криму
Українська делегація на чолі за народною депутаткою Євгенією Кравчук провела зустрічі з політичними групами в Європарламенті ALDE та EPP, суддею Європейського суду з прав людини Ніколаєм О’Флаерті та президентом ПАРЄ Теодорусом Русопулосом, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
До делегації увійшли колишні політв’язні – журналіст Крим.Реалії Владислав Єсипенко та кореспондент УНІАН Дмитро Хилюк.
Під час зустрічі обговорювали захист прав журналістів у російських в’язницях, українських політв’язнів, а також цивільних полонених.
Єсипенко та Хилюк згадали про порушення прав журналістів на окупованих територіях та наголосили на бездіяльності в деяких випадках міжнародної організації Червоний Хрест, яка стосується українських військовополонених та цивільних ув’язнених на окупованих територіях і особливо в Криму.
Також було порушено питання повернення українських ув’язнених, незаконно вивезених до Росії з тимчасово окупованих територій, де їх активно залучають до російської армії з метою участі у війні проти України.
Також на початку цього тижня стартувала сесія ПАРЄ, де членкиня постійної делегації України Кравчук презентує резолюцію «Журналісти мають значення: необхідність посилення зусиль для звільнення українських журналістів, які утримуються в полоні Росії».
Крім того, 1 жовтня вперше буде проведено акцію «Victory for Victoria», присвячену загиблій у полоні журналістці Вікторії Рощиній та всім військовим кореспондентам та журналістам.
ПАРЄ проводитиме захід пам’яті щорічно під час осінньої сесії – на пропозицію президента асамблеї Теодороса Русополоса.
Владислав Єсипенко – журналіст проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Він висвітлював соціальні та екологічні проблеми у Криму, знімав вуличні опитування та репортажі про життя на анексованому півострові. 10 березня 2021 року Єсипенка затримали співробітники ФСБ Росії за звинуваченням у зборі інформації «на користь українських спецслужб» та зберіганні «саморобного вибухового пристрою» в автомобілі.
Правозахисники та керівництво Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) неодноразово називали переслідування Владислава Єсипенка російськими силовиками політично вмотивованими та закликали його звільнити. Але вийти на волю журналісту вдалося лише після закінчення всього терміну ув’язнення, в червні 2025 року.
Після удару дрона в окупованій Новій Каховці помер «голова ради депутатів» – Сальдо
В окупованій Новій Каховці, розташованій на лівобережжі Херсонської області, помер голова російської «ради депутатів» міста Володимир Леонтьєв. Про це 1 жовтня повідомив очільник окупаційної адміністрації Херсонщини Володимир Сальдо.
О 9:51 він інформував, що Леонтьєв зазнав тяжкого поранення внаслідок атаки українського дрона «Баба-Яга», а об 11:07 додав, що поранення виявилися несумісними з життям.
«На бойовому посту від підлого удару противника загинув справжній патріот, який палко любив Росію та Херсонщину», – написав Сальдо.
Українські військові наразі не інформували про цей випадок.
У квітні 2022 року українська прокуратура оголосила Леонтьєву про підозру в колабораційній діяльності. За версією українського слідства, 2 квітня Леонтьєв розпочав співпрацю з окупаційною владою та «був проголошений керівником тимчасово громадянської адміністрації Нової Каховки». Прокуратура стверджувала, що він закликав жителів до співпраці з російською армією та говорив про необхідність «налагодження зв’язків із державою-агресором».
На Херсонщині регулярно гинуть чиновники та політики, які пішли на співпрацю з окупаційною владою.
29 серпня мертвим знайшли народного депутата від партії «Слуга народу» Олексія Ковальова, який під час війни перейшов на бік Росії та обіймав «міністерську» посаду на Херсонщині.
На початку серпня того ж року було отруєно Володимира Сальда, призначеного росіянами головою «обладміністрації» Херсонської області, його забрали в реанімацію до Москви, він вижив.
25 вересня у готелі в Херсоні загинув колишній депутат Верховної Ради від Партії регіонів Віталій Журавко.
Зустріч із дітьми і вшанування загиблих: Зеленська повідомила про візит принцеси Анни до Києва
Сестра короля Великої Британії принцеса Анна приїхала до України і зустрілася з дружиною президента Оленою Зеленською – про це Зеленська повідомила 1 жовтня.
«Учора разом із Її Королівською Високістю Принцесою Анною, єдиною донькою Королеви Єлизавети II та Принца Філіпа, герцога Единбурзького, та з Дарією Герасимчук, радницею – уповноваженою Президента України з прав дитини, ми прийшли до «Мартирологу» – місця вшанування пам’яті українських дітей, яких убила Росія», – написала вона в своєму телеграм-каналі.
Перша леді зазначила, що відомо про загибель щонайменше 657 дітей внаслідок російської агресії. Зокрема, кілька дітей загинули останніми днями:
«Дванадцятирічну Олександру, ученицю 7-го класу, Росія вбила три дні тому, у цю неділю, просто в її будинку, у кімнаті, під час ранкового обстрілу Києва. А вчора на Сумщині російські терористи вбили братиків, чотирирічного Дениса та шестирічного Єгора, їхню вагітну маму і тата прямим влучанням дрона».
Згодом Зеленська повідомила, що разом із представницею королівської родини зустрілася з дітьми, які пережили окупацію рідних населених пунктів. Серед них – 12-річний Сашко з Маріуполя, чия мати досі в полоні, 17-річна дівчина, якій вдалося повернутися з російського «дитячого табору», і жителька окупованих територій, якій вдалося виїхати тільки по досягненню 18-річчя.
Зеленська нагадала, що з російського полону вдалося повернути 1 645 дітей, але боротьба за інших триває. Міжнародна коаліція за повернення дітей об’єднує 42 країни, Раду Європи та Європейський Союз.
«Велика Британія – одна з найактивніших учасників коаліції та ініціативи Bring Kids Back UA, що об’єднує міжнародних експертів для розробки механізмів повернення. Разом із Її Королівською Високістю Принцесою Анною та Омбудсманом Дмитром Лубінцем ми відвідуємо Центр захисту прав дитини та спілкуємося з поверненими дітьми, серед яких Сашко, Валерія, Марта», – розповіла вона.
За її словами, представниці фонду «Голоси дітей» розповіли учасникам зустрічі про психологічні виклики, з якими стикаються українські діти в Росії, і про складнощі в подоланні травм для повернення до нормального життя.
«Українські психологи вже мають великий досвід допомоги таким дітям, бо в країні діє програма реінтеграції повернених. Наші діти викликають захоплення. Але краще б вони мали звичайне, мирне дитинство. Робимо все, щоб повернути й компенсувати його для них», – додала Зеленська.
Напередодні британські ЗМІ повідомляли про візит принцесси Анни до України. Офіційно він не анонсувався.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
Тиждень без електрики: Росія відрізає Запорізьку АЕС від України чи перетворює на «брудну бомбу»?
«Ситуація критична», – так президент України Володимир Зеленський оцінив те, що зараз відбувається з окупованою Росією Запорізькою атомною електростанцією, що залишилася без електропостачання через російські обстріли.
Десятий за рахунком блекаут на ЗАЕС стався 23 вересня 2025 року. Як повідомляв «Енергоатом», надвечір була відключена остання лінія, яка живила окуповану станцію від української мережі.
Чому сталося чергове знеструмлення ЗАЕС та як це повʼязане з планами Росії підʼєднати ЗАЕС до своєї мережі, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У РФ письменнику Бикову загрожує 7 років колонії – за інтерв’ю про удар по селу Гроза
У суді в столиці РФ Москві сторона обвинувачення просить призначити сім років колонії заочно письменнику Дмитру Бикову – в справі про поширення «фейків» про армію РФ та невиконання обов’язків «іноземного агента», повідомляє видання «Медіазона».
Справу про «фейки» про російську армію проти письменника порушили через інтерв’ю Youtube-каналу «Популярна політика». У жовтні 2023 року письменник говорив про російський удар по поминках у селі Гроза в Харківській області, внаслідок якого загинули 59 людей.
У справі про відмову Бикова ставити плашку «іноагента» йдеться про публікації в його телеграм-каналі з 22 до 25 лютого 2025 року.
Адвокатка Ольга Подоплєлова назвала переслідування Бикова політично вмотивованим.
Дмитра Бикова, який нині працює в одному з університетів США, заочно заарештували 8 серпня. На засіданні слідчий говорив, що Биков «тривалий час незгодний із внутрішньою і зовнішньою політикою» Росії.
Командування: сили ППО вночі збили 44 російських безпілотники
Російська армія вночі запустила по Україні 49 ударних безпілотників типу Shahed, «Гербера» і інших типів із напрямків Міллерова, Брянська, а також з окупованого Криму, повідомляє командування Повітряних сил 1 жовтня.
Крім того, російські військові запустили протикорабельну ракету «Онікс» з Криму й чотири балістичні ракети «Іскандер-М/KN-23» з Орловської області.
Повітряну атаку відбивали авіація, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
«За попередніми даними, станом на 09.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 44 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, сході та в центрі країни», – йдеться в зведенні.
Військові зафіксували влучання п’яти ракет та безпілотників на шести локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Opendatabot: за час повномасштабної війни в Україні втратили майже пів мільйона одиниць стрілецької зброї
За час повномасштабної війни в Україні втратили понад 491 тисячу одиниць зброї – про це повідомляє портал даних Opendatabot із посиланням на дані Міністерства внутрішніх справ 1 жовтня.
За матеріалом, в Україні викрали або втратили 491 426 одиниць стрілецької зброї. Лише 6% зброї було викрадено, більшість – втрачено.
Opendatabot зазначає, що реєстр оновлюється щодня: до переліку додаються нові записи й зникають ті, що були знайдені.
«У 2 рази побільшало втраченої та викраденої зброї за останній рік: з 270,9 тисячі у вересні 2024-го до майже півмільйона у вересні цьогоріч», – повідомляють аналітики.
Найчастіше зникають автомати – понад 149 тисяч, майже третина від загальної кількості. На другому місці мисливські рушниці – понад 135 тисяч. Близько чверті втраченої зброї складають карабіни, пістолети під гумову кулю та бойові пістолети. Найбільш масово зникають автомати АК-74 – понад 99 тисяч випадків і пістолети Макарова – понад 21 тисячу.
Найбільше одиниць зброї зникають у Києві – 78,5 тисяч одиниць. На другому місці Донеччина – 72,2 тисячі. Далі йдуть Миколаївщина (50,1 тисячі), Київщина (50,1 тисячі) та Запорізька область (36,9 тисячі).
На початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року цивільні в Україні отримували вогнепальну зброю. Згодом, втім, місцева влада закликала громадян повернути зброю та боєприпаси до неї.
У 2023 році у Євросоюзі заявили, що не спостерігають масштабних порушень в обігу зброї в Україні на тлі російської агресії.
«Куп’янськ нескорений». Що відбувається у закритому для цивільних місті
Місто Куп’янськ на Харківщині закрили для в’їзду цивільних. Там відключили воду, електрику та газ. З міста, де залишаються ще сотні жителів, зупинили евакуацію.
В українському Генштабі кажуть, що це необхідно для боротьби з російськими диверсійними групами. На півночі міста тривають бої.
Журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, поговорили із захисниками Куп’янська.
У Ярославлі сталася пожежа на одному з найбільших російських НПЗ
У російському місті Ярославлі вночі 1 жовтня загорівся нафтопереробний завод «Ярославнафтаоргсинтез», який належить компанії «Славнефть». Російські телеграм-канали, в тому числі Astra, публікують кадри пожежі на підприємстві.
Влада Ярославської області підтверджує факт пожежі на одному з НПЗ, але не стали уточнювати його назву. Очільник регіону Михайло Євраєв твердить, що причина пожежі — техногенна, а не удар дронів.
«Жителі були стурбовані тим, що це міг бути результат ворожої атаки безпілотників. Але те, що сталося, з цим ніяк не пов’язане. Атак БПЛА сьогодні зафіксовано не було», – написав губернатор у соцмережах.
«Ярославнафтаоргсинтез» – п'ятий за потужністю нафтопереробний завод у Росії.
По російських НПЗ регулярно завдають ударів українські безпілотники. Через атаки дронів підприємства частково або повністю зупиняють роботу, це спричиняє дефіцит палива і зростання цін на нього.
Російські війська обстріляли Сумщину 96 разів, поранені четверо людей – ОВА
Російська армія обстрілювала 19 громад Сумської області 96 разів протягом попередньої доби, повідомляє обласна військова адміністрація вранці 1 жовтня.
Найбільше обстрілів зафіксували в Сумському, Шосткинському, Конотопському та Охтирському районах. Російські війська застосовували безпілотники, зокрема, FPV-дрони, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню.
За даними ОВА, через обстріли постраждали четверо мирних жителів. Зокрема, через удари FPV-дронами постраждали 54-річний чоловік у Глухівській громаді і 46-річна жителька Путивльської громади.
«У Конотопській громаді внаслідок атаки БпЛА поранений 79-річний чоловік. У Великописарівській громаді через скидання ВОГ з БпЛА поранення отримав 36-річний чоловік», – додає обласна влада.
Атаки пошкодили об’єкти цивільної інфраструктури, приватні будинки, нежитлові будівлі й автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося понад півтори сотні боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 30 вересня на фронті зафіксовано 155 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав двох ракетних та 54 авіаційних ударів, застосував дві ракети та скинув 112 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 3 931 обстріл, зокрема 112 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5 246 дронів-камікадзе… За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили один район зосередження особового складу, озброєння і військової техніки ворога», – йдеться у ранковому зведенні.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському та суміжному з ним Новопавлівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 51 штурмову дію агресора у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Горіхове та Філія.
На Новопавлівському напрямку противник вчора здійснив 24 атаки у районах населених пунктів Зелений Гай, Піддубне, Вороне, Соснівка, Січневе, Калинівське, Тернове, Ольгівське та Новогригорівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За спостереженнями британської розвідки, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
Число потерпілих унаслідок удару РФ по Дніпру сягнуло 31 – голова ОВА
До 31 зросло число потерпілих унаслідок російського повітряного удару по Дніпру, завданого 30 вересня, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Побільшало серед них і неповнолітніх. З ушкодженнями по допомогу до медиків звернувся 17-річний хлопець», – написав чиновник.
Лисак також розповів про російські дронові та артилерійські удари по кількох громадах області, внаслідок яких є руйнування інфраструктури, але людських жертв вдалося уникнути.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила понад 900 військових за добу
Російська армія втратила близько 920 військових протягом попередньої доби, заявив Генеральний штаб Збройних сил України 1 жовтня.
За оцінкою командування, загальні втрати РФ за час повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 мільйона 111 480 людей особового складу.
Також, за даними штабу, армія Росії втратила в техніці:
- 11 223 танки (+1 за добу)
- 23 294 бойові броньовані машини (+3)
- 33 324 артилерійські системи (+13)
- 1 505 реактивних систем залпового вогню
- 1 224 засоби протиповітряної оборони
- 427 літаків
- 346 гелікоптерів
- 65 552 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+249)
- 3 790 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 63 274 автомобілі та автоцистерни (+33)
- 3 979 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Зубков у Португалії: провокація російських спецслужб і просування ідей «русского мира»
Визнаний російською владою «амбасадором російського Криму» власник ялтинського зоопарку «Казка» та парку левів «Тайган» Олег Зубков вирушив у поїздку разом зі своїм прессекретарем Тетяною Алексагіною до Португалії.
Офіційна мета поїздки: перевірити як працює його бізнес у цій європейській країні.
Експерти вважають це російською пропагандистською акцією, черговою провокацією російських спецслужб.
Унаслідок нічного удару РФ по Харкову поранені щонайменше шестеро людей – влада
Уночі 1 жовтня російські військові завдали ударів по Харкову керованими авіабомбами, поранені щонайменше шестеро людей, інформують представники місцевої влади.
«Ворог атакував Харків та передмістя. За попередньою інформацією, по Київському району було завдано удар КАБ. Також було зафіксовано пуски «балістики», – повідомив о 2:14 голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
За даними міського голови Харкова Ігоря Терехова, внаслідок влучань по Салтівському та Київському районах зафіксовані руйнування приватних будинків, гаражів, виникли пожежі.
«Також пожежа на одному із міських ринків. Також зафіксована сильна пожежа на території гаражного кооперативу», – додав мер Харкова.
Станом на четверту годину ранку було відомо про щонайменше шістьох постраждалих. Чотири з них — 80-річна жінка, 34-річний, 25-річний та 27-річний чоловіки — шпиталізовані з вибуховими пораненнями, ще одному 21-річному чоловікові надали допомогу на місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.