Командування повідомляє про сотню боєзіткнень на фронті від початку доби
Від початку доби на фронті відбулося 100 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 18 вересня.
Вісім сутичок мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, ЗСУ відбили три російських атаки з чотирьох на Південно-Слобожанському.
На Куп’янському напрямку російські окупанти двічі намагалися прорвати оборону в бік Куп’янська та Новоосинового.
Також тривають бойові дії на Лиманському, Сіверському та Торецькому напрямках. На Краматорському російські загарбники двічі намагалися прорвати українську оборону в районах населених пунктів Олександро-Шультине та Біла Гора.
Шмигаль: Україна найближчим часом зможе застосовувати 1000 дронів-перехоплювачів на добу
Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що Україна найближчим часом зможе застосовувати щонайменше 1000 дронів-перехоплювачів на добу.
«Ми розуміємо, що 800 дронів за ніч – це той рівень, який РФ уже продемонструвала на практиці. Відповідно, нам треба мати не менше 1000 дронів-перехоплювачів. Цей рівень буде досягнутий. Я не можу говорити, який на сьогодні рівень, але уже найближчим часом цей рівень буде реалізований», – сказав Шмигаль на пресконференції з польським колегою Владиславом Косіняк-Камишем у Києві.
За його словами, для України – «не питання випускати 1000 дронів», але справа в кількості наземних комплексів управління, радарів, відповідних елементів, які, зокрема,використовують штучний інтелект для наведення.
«(Йдеться про) великий комплекс, і його імплементація забирає трохи часу. Але ми впевнено, згідно з графіком, рухаємося до цієї цілі, яка перед нами поставлена», – додав міністр.
Читайте також: ЗМІ: міністри оборони України й Польщі домовилися про співпрацю щодо безпілотних систем
На початку вересня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про створення ешелованої системи протидії російським «Шахедам».
У серпні Міністерство оборони допустило до експлуатації у ЗСУ понад 25 зразків українських безпілотних комплексів-перехоплювачів для протидії російським дронам.
У липні президент Зеленський заявив про необхідність виробництва 500–1000 перехоплювачів на добу.
Сили РФ скинули на Костянтинівку 250-кілограмову бомбу, є загиблі – поліція
Сили РФ вранці скинули бомбу «ФАБ-250» на Костянтинівку на Донеччині – згинули п’ятеро людей загинуло, повідомили в Нацполіції.
«Внаслідок атаки загинули 5 людей – дві жінки 62 і 65 років та троє чоловіків - 65,67,74 років. Пошкоджено чотири багатоквартирні будинки», – йдеться у повідомленні.
Зеленський: у рамках Добропільського контрнаступу українські військові звільнили сім населених пунктів
Президент України Володимир Зеленський заявив, що у рамках Добропільської контрнаступальної операції українські військові звільнили 160 квадратних кілометів та сім населених пунктів.
«Крок за кроком воїни звільняють нашу землю: від початку операції вже 160 квадратних кілометрів та сім населених пунктів, ще більш ніж 170 квадратних кілометрів і дев'ять населених пунктів очищені від окупантів. Майже сотню окупантів вдалося взяти в полон, і лише цими тижнями росіяни мають вже тисячі втрат пораненими та вбитими», – написав він у телеграмі.
Зеленський повідомив, що на Донеччині він зустрівся з українськими воїнами, які беруть участь у Добропільській контрнаступальній операції, відзначив їх державними нагородами. Також була доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про перебіг операції, загальну ситуацію на фронті та майбутні плани.
Штаб: до України повернули тіла 1000 загиблих військових
В Україну повернули 1000 тіл, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
У штабі додають, що найближчим часом слідчі правоохоронні органи спільно з експертними установами МВС будуть проводити всі необхідні експертизи та ідентифікацію репатрійованих тіл.
Читайте також: Клименко: до Росії повернули два тіла з військовими жетонами армії РФ
Як пише російське РБК, Україна також повернула Росії 24 тіла.
У червні відбувся завершальний етап репатріаційних заходів, проведених згідно зі Стамбульськими домовленостями, загалом Україна отримала 6057 тіл. Тепер проводяться експертизи й ідентифікація репатрійованих тіл.
ЗМІ: міністри оборони України й Польщі домовилися про співпрацю щодо безпілотних систем
Міністр оборони України Денис Шмигаль і його польський колега Владислав Косіняк-Камиш домовилися про створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем із залученням військових обох країн – про це Шмигаль, зокрема, заявив на пресконференції 18 вересня, передає агентство «Інтерфакс».
Шмигаль назвав створення групи одним із важливих кроків, про які сторони домовилися під час зустрічі. Вона має стати платформою для координації і розробки спільних ініціатив.
«Ми будемо інтегрувати новітні технології захисту і ініціювати нові проєкти, які мають посилити захист наших людей і нашої критичної інфраструктури», – сказав міністр оборони.
ЗМІ: міністри оборони України й Польщі домовилися про співпрацю щодо безпілотних систем
Міністр оборони України Денис Шмигаль і його польський колега Владислав Косіняк-Камиш домовилися про створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем із залученням військових обох країн – про це Шмигаль, зокрема, заявив на пресконференції 18 вересня, передає агентство «Інтерфакс».
Шмигаль назвав створення групи одним із важливих кроків, про які сторони домовилися під час зустрічі. Вона має стати платформою для координації і розробки спільних ініціатив.
«Ми будемо інтегрувати новітні технології захисту і ініціювати нові проєкти, які мають посилити захист наших людей і нашої критичної інфраструктури», – сказав міністр оборони.
Центральним елементом спільної оперативної групи будуть програми спільного навчання, додав Шмигаль.
Раніше про плани утворити співпраці щодо безпілотників заявило Міністерство оборони Польщі з посиланням на Косіняка-Камиша.
«Ми підпишемо угоду про співпрацю між міністерствами, а також про набуття навичок з експлуатації безпілотників. Переговори будуть зосереджені на розвитку спільних промислових ініціатив» ,. Я думаю, що це те, чого поляки дуже чекають – після таких величезних зусиль, щоб допомогти населенню», – заявив міністр.
Віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш приїхав до Києва з делегацією Міноборони та Збройних сил Польщі. Як повідомляло польське міністерство, він планував обговорити з українським колегою військову співпрацю, подальшу підтримку України та безпекову ситуацію на тлі агресії РФ.
Удар по РФ на понад 1000 км: «Газпром Нафтохім Салават» уразили дрони СБУ
Далекобійні дрони Служби безпеки України долетіли до російського Башкортостану, атакувавши один з найбільших у РФ нафтопереробних і нафтохімічних заводів – ТОВ «Газпром Нафтохім Салават», повідомило Радіо Свобода джерело в СБУ.
За попередньою інформацією, дрони уразили установку ЕЛОУ-АВТ-4, яка спершу очищає нафту від води та солей, а потім перетворює її на бензин, дизель, гас і мазут, також на території заводу фіксуються сильна пожежа та підіймається чорний стовп диму.
«СБУ системно перекриває потік нафтодоларів у військовий бюджет РФ. Кожна «бавовна» по російському НПЗ зменшує здатність агресора воювати проти України. Діпстрайки вглиб РФ демонструють: безпечних регіонів для ворога більше не існує», – повідомило поінформоване джерело в СБУ.
Факт пошкодження НПЗ також підтвердила місцева влада. Голова російського регіону Башкортостан Радій Хабіров повідомив, що «два безпілотники літакового типу» 18 вересня атакували нафтопереробний завод «Газпром нафтохім» у Салаваті. За його словами, загиблих і постраждалих немає, на підприємстві почалася пожежа.
Як пише проєкт Радіо Свобода Idel.Реалії, 18 вересня у Башкортостані не оголошували режим безпілотної небезпеки – попередження були у сусідній Оренбурзькій області Росії.
ТОВ «Газпром нафтохім Салават» зазнавало атаки у травні 2024 року. Це підприємство входить до ПАТ «Газпром» і керує найбільшим нафтопереробним комплексом на півдні Башкортостану, писало російське видання РБК Уфа.
Підприємство здійснює повний цикл переробки вуглеводневої сировини і виробляє понад 150 найменувань продукції: автомобільних бензинів, дизельного палива, мазуту, бітуму, поліетиленів.
Попередня атака безпілотників на Башкортостан відбулася 13 вересня – було пошкоджене підприємство «Башнафти» в Уфі.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Кремлі підтвердили відставку давнього соратника Путіна Козака
У Кремлі 18 вересня підтвердили, що заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак подав у відставку.
Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що Козак справді подав у відставку «за власним бажанням». При цьому він не уточнив причини такого рішення і того, чим далі займатиметься Козак.
За словами Пєскова, указ про відставку поки не опублікований.
Раніше сьогодні російське видання «Інтерфакс» повідомило з посиланням на свої джерела, що прохання про відставку Дмитра Козака з посади заступника керівника адміністрації президента Росії задоволене, і п’ятниця стане його останнім робочим днем у Кремлі.
Напередодні про те, що Козак, який вважається одним із наближених до Володимира Путіна чиновників, подав у відставку, повідомило російське видання РБК з посиланням на джерела. Стверджується, що Козак подав у відставку за власним бажанням. Чиновники його рівня дуже рідко залишають адміністрацію РФ, тому повідомлення про відставку привернули підвищену увагу.
Козак – уродженець України, з Володимиром Путіним працював із 1990-х років. Після приходу Путіна до влади, тобто останні 25 років, обіймав високі посади в адміністрації президента Росії й уряді. Крім того, він керував переговорною групою Росії на обговореннях з Україною реалізації Мінських угод.
На засіданні Ради безпеки Росії 21 лютого 2022 року перед широкомасштабним вторгненням в Україну, навіть якщо судити з його публічної частини, Козак закликав до продовження переговорів з Україною.
У серпні джерела New York Times стверджували, що до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Козак попереджав Путіна про його можливі наслідки, включаючи жорсткий опір української армії і суспільства. Після початку широкомасштабної війни він намагався домовитися про перемир’я, але його пропозиції Путін відкинув.
Ще один план можливого досягнення миру, як писала NYT, він представив у серпні цього року.
Американський Інститут вивчення війни пов’язав відставку Козака з його розбіжністю у поглядах на війну з більшістю оточення Путіна, зазначивши, що вона «свідчить про те, що Путін і його радники об’єднуються навколо своєї відданості продовженню війни в Україні й навколо максималістських військових вимог Путіна».
При цьому є й інші версії, зокрема, як пише Російська служба Радіо Свобода, про те, що Козак зазнав поразки в апаратній боротьбі з заступником голови адміністрації президента РФ Сергієм Кирієнком, або про те, що Путін має намір його використати як неформального посланця для вирішення важливих питань.
Зеленський підписав закон щодо ратифікації угоди про сторічне партнерство з Британією
Президент Володимир Зеленський 18 серпня підписав закон, який ратифікує Угоду про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.
«Повернуто з підписом від Президента України», – йдеться в картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.
Напередодні Верховна Рада ратифікувала угоду про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією.
Угоду про сторічне партнерство підписали 16 січня 2025 року. Документ складається з 14 статей, які, серед іншого, стосуються зміцнення обороноздатності, безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО, посилення співпраці у сфері енергетики, у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, використання потенціалу соціокультурних зв’язків, а також співробітництва з питань міграції.
Також, за словами президента Володимира Зеленського, щорічно Україна отримуватиме від Великої Британії військову допомогу на щонайменше 3,6 мільярда доларів – це закріплює угода про сторічне партнерство.
Трамп прибув на зустріч зі Стармером
Президент США Дональд Трамп 18 вересня прибув до заміського маєтку прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера поблизу Лондона.
Як очікується, лідери обговорять торговельні й геополітичні питання на двосторонніх переговорах, а пізніше сьогодні дадуть спільну пресконференцію.
Трамп перебуває у Великій Британії з безпрецедентним другим державним візитом.
Напередодні британська королівська родина привітала Дональда Трампа і його дружину Меланію бенкетом у Віндзорському замку.
Видання Politico писало, що союзники України намагаються зробити все можливе, щоб утримати Дональда Трампа на своєму боці, і до цього залучили короля Англії.
Журналісти зазначають, що існує надія, що наступ королівської чарівності закладе основу для прем’єр-міністра Кіра Стармера і його помічників, щоб переконати Трампа чинити більший тиск на президента Росії Володимира Путіна у прагненні до миру в Україні.
Трамп – перший президент США, якого запросили з двома державними візитами до Британії. У Лондоні протестували проти його приїзду.
У 2019 році, під час його попереднього терміну на посаді президента, Трампа приймала королева Єлизавета II.
Термін від Путіна сплив. Росія перетворює українців на «нелегалів» у власних домівках
10 вересня сплив термін, за який жителі окупованих територій України мали оформити російські паспорти або «легалізуватися» за російськими правилами як іноземці. Такий термін для них визначив своїм указом президент Росії Володимир Путін.
Правозахисники з Центру прав людини Zmina застерігали, що після цієї дати окупаційна влада може розпочати примусові депортації з захоплених територій України. Чи справдилися ці прогнози та чи може українська влада вплинути на ситуацію, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Уряд Австралії знижує граничну ціну на російську нафту та запроваджує нові санкції проти «тіньового флоту»
Уряд Австралії знижує граничну ціну на російську нафту та запроваджує цільові санкції проти ще 95 суден російського «тіньового флоту». Про це повідомляє пресслужба міністерки Австралії Пенні Вонг.
Як зазначається в повідомленні, зниження верхньої межі ціни на нафту з 60 до 47,60 доларів США за барель призведе до падіння ринкової вартості російської сирої нафти та допоможе позбавити російську військову економіку доходів від нафти.
«Австралія вжила цих заходів спільно з нашими міжнародними партнерами, включаючи Євросоюз, Велику Британію, Канаду, Нову Зеландію та Японію. Австралія зберігає повну заборону на імпорт нафти та нафтопродуктів з Росії», – повідомляють в МЗС.
Канберра також введе цільові санкції щодо ще 95 суден російського «тіньового флоту». З урахуванням цих додаткових санкцій австралійський уряд наклав санкції на понад 150 суден тіньового флоту з моменту введення перших санкцій у червні 2025 року.
Австралія запровадила понад 1600 санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Канберра обіцяє продовжувати вживати скоординованих і рішучих заходів, щоб позбавити Росію можливості фінансувати своє вторгнення, зокрема шляхом обмеження її доходів від нафти.
У липні Євросоюз схвалив 18 пакет санкцій проти Росії. Деталі обмеження ціни на нафту не були одразу розкриті, але Reuters цитує дипломатів, які заявили, що пакет санкцій знижує верхню межу ціни на російську нафту, встановлену G7, до 47,6 доларів за барель. Це рішення набуло чинності 3 вересня.
Малоймовірно, що ЄС на даному етапі введе повну заборону на видачу віз для росіян – журналіст
Малоймовірно, що ЄС на даному етапі введе повну заборону на видачу туристичних віз для громадян Росії, повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк.
«Навіть якщо для цього заходу потрібна лише кваліфікована більшість, занадто багато держав-членів ЄС висловлюють свою незгоду», – написав він у соцмережі Х.
Раніше журналіст Радіо Свобода повідомляв, що одна з потенційних ключових пропозицій у новому пакеті санкцій полягає в обмеженні туристичних віз шляхом запровадження суворіших правил та подальшому обмеженні кількості дипломатів у блоці. Новий санкційний пакет, як очікувалося, мав бути представлений 17 вересня. Однак його презентацію відклали.
Як пише Politico, Єврокомісія повідомила послам країн ЄС, що санкційний пакет варто очікувати 19 вересня або 22 вересня. Два дипломати розповіли виданню, що деякі чиновники сподіваються на більш ранню публікацію.
Зеленський підписав закон про військового омбудсмена
Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про військового омбудсмена», який напередодні в цілому ухвалила Верховна Рада. Про це свідчать дані на сайті парламенту.
Рішення ухвалити документ у другому читанні і в цілому 17 вересня підтримали 283 народних депутати.
Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що рішення Верховної Ради є «кроком до справедливості, до посилення нашої армії, до кращої обороноздатності держави».
«Військовий омбудсмен працюватиме при президентові України і реалізує демократичний цивільний контроль у секторі безпеки й оборони. Зокрема, прийматиме скарги військовослужбовців, буде здійснювати перевірки у військових частинах й управлінських установах, формуватиме звіти та взаємодіятиме з іншими органами влади», – написав він у фейсбуці.
Законопроєкт про військового омбудсмена був внесений на розгляд парламенту як невідкладний у травні цього року. 3 червня Верховна Рада підтримала його в першому читанні. У липні уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей Ольга Решетилова у коментарі Радіо Свобода заявляла, що остаточне ухвалення законопроєкту про військового омбудсмена блокується через «правковий спам».
Інститут військового омбудсмена в Україні створили у квітні 2024 року. На цю посаду наприкінці того ж року президент призначив правозахисницю Ольгу Решетилову.
Росія: дрони атакували НПЗ «Газпрому» у Башкортостані
Голова російського регіону Башкортостан Радій Хабіров повідомив, що «два безпілотники літакового типу» 18 вересня атакували нафтопереробний завод «Газпром нафтохім» у Салаваті. За його словами, загиблих і постраждалих немає, на підприємстві почалася пожежа.
«Спрацював пасивний і активний захист, охорона підприємства відкривала вогонь. Ступінь ушкоджень з’ясовуємо. Наразі ліквідуємо пожежу, всі служби на місці», – написав Хабіров у телеграмі.
До заяви голови Башкортостану український Telegram-канал Exilenova+ розповсюдив фото і відео стовпа диму – ймовірно, на території «Газпром нафтохім Салават».
У місцевих групах у «ВКонтакті» також публікували фото пожежі, користувачі писали про «дивний дим і хімічний запах».
Як пише проєкт Радіо Свобода Idel.Реалії, 18 вересня у Башкортостані не оголошували режим безпілотної небезпеки – попередження були у сусідній Оренбурзькій області Росії.
ТОВ «Газпром нафтохім Салават» зазнавало атаки у травні 2024 року. Це підприємство входить до ПАТ «Газпром» і керує найбільшим нафтопереробним комплексом на півдні Башкортостану, писало російське видання РБК Уфа.
Підприємство здійснює повний цикл переробки вуглеводневої сировини і виробляє понад 150 найменувань продукції: автомобільних бензинів, дизельного палива, мазуту, бітуму, поліетиленів.
Попередня атака безпілотників на Башкортостан відбулася 13 вересня – було пошкоджене підприємство «Башнафти» в Уфі.
Башкортостан залишається лідером за кількістю загиблих у війні проти України як серед регіонів Поволжя, так і загалом по Росії. Згідно з підрахунками Idel.Реалії, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну вже загинули щонайменше 7 063 уродженці республіки.
Українські військові атаку в Башкортостані не коментували.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сили спецоперацій ЗСУ заявили про ураження Волгоградського НПЗ у Росії
Сили спеціальних операцій ЗСУ заявили про ураження Волгоградського нафтопереробного заводу у Росії у ніч на 18 вересня. Про це повідомляє пресслужба ССО у телеграмі.
За попередньою інформацією, зупинено роботу НПЗ.
Сили спеціальних операцій додають, що продовжують завдавати асиметричних дій з метою зупинки противника.
У ЗСУ нагадують, що Волгоградський НПЗ задіяний у забезпеченні потреб Збройних сил РФ, цей НПЗ є найбільшим виробником паливно-мастильних матеріалів в Південному федеральному окрузі РФ – щорічний об’єм переробки складає 15,7 млн тонн, що становить 5,6 % від всієї переробки нафти в РФ.
Підтвердження інформації про зупинку роботи НПЗ з інших джерел немає.
Раніше сьогодні у Росії заявили про масовану атаку безпілотників на Волгоградську область без уточнення про удар по НПЗ.
У серпні НПЗ у Волгоградській області уже зазнавав атак – 14 та 19 серпня. Генштаб ЗСУ, зокрема, повідомляв, що у ніч на 14 серпня українські військові завдали ураження по Волгоградському нафтопереробному заводу (ТОВ Лукойл). За даними штабу, влучання ударних БпЛА спричинили на заводі сильні пожежі.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Угорщина не змінила свою позицію щодо відмови від російського палива – міністр
Угорщина, як і раніше, виступає проти відмови від російських викопних видів палива швидше, ніж планувалося, заявила в четвер міністерка охорони навколишнього середовища Аніко Райш.
«Я думаю, ви знаєте нашу позицію. Ми є однією з небагатьох країн у регіоні, що не мають виходу до моря. Наша позиція завжди базувалася на енергетичній безпеці Угорщини», – сказала журналістам Райш, яку цитує агенція Reuters.
Вона відповідала на запитання, чи підтримає Угорщина швидше припинення використання російських викопних палив або додаткові санкції щодо нафти та газу.
«Ми знаємо, що перед нами стоять важливі завдання, але давайте не будемо мріяти», – додала угорська міністерка.
Від моменту широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Європа намагалася звільнитися від залежності від РФ у постачанні енергоносіїв. Європейська комісія запропонувала законодавство про поступове припинення імпорту російської нафти та газу до ЄС до 1 січня 2028 року.
Водночас Угорщина і Словаччина, лідери яких мають тісні зв’язки з Кремлем, продовжують імпортувати російські енергопродукти, незважаючи на кроки ЄС щодо диверсифікації.
Війська РФ атакували підрозділ ДСНС у Ніжині, один рятувальник загинув – ОВА
Один рятувальник загинув, ще двоє були травмовані внаслідок російського удару по Ніжину Чернігівської області 17 вересня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вʼячеслав Чаус.
«Агресор знову атакував Ніжин. Безпілотниками – «Шахедами» і «Геранями» – вдарив по одному із підрозділів ДСНС. Цинічно і жорстоко: у день рятівника – по рятувальниках. На жаль, 45-річний надзвичайник загинув від отриманих травм. 36-річний рятувальник зазнав поранень. Зараз він перебуває під наглядом лікарів у столичному шпиталі. Ще один рятівник – у травматологічному відділенні. Постраждалому – 31 рік», – йдеться в повідомленні.
Крім того, Чаус повідомив, що російські війська зі ствольної артилерії вдарили по фермерському господарству в Новгород-Сіверському районі. Там пошкоджене зерносховище і складське приміщення. А в Корюківському районі через атаку БпЛА сталася пожежа лісового масиву.
Всього за минулу добу загарбники 22 рази обстріляли Чернігівщину, повідомив голова ОВА.
15 вересня у ДСНС заявляли, що російські військові цілеспрямовано вдарили по рятувальниках, які ліквідовували пожежу на об’єкті критичної інфраструктури, що спалахнула внаслідок атаки БпЛА у Ніжинському районі на Чернігівщині. Тоді були травмовані четверо рятувальників.
Раніше рятувальники ДСНС були також атаковані російським дроном на Київщині.
Спеціалісти ООН із прав людини зазначали, що в серпні 2025 року удари російських безпілотників ближнього радіусу дії спричинили в Україні більше жертв серед цивільних осіб, ніж будь-яка інша зброя: загинули 58 цивільних і 272 – були поранені. У серпневій доповіді місії зазначається, що близько 72% усіх жертв було зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема в Донецькій і Херсонській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.