У Росії заявили про масовану атаку БпЛА на Волгоградську область – там розташований НПЗ «Лукойла»
У Росії заявили про масовану атаку безпілотників на Волгоградську область.
Як заявив у телеграмі губернатор області Андрій Бочаров, внаслідок падіння уламків БПЛА у Червоноармійському районі Волгограда вибито вікна та пошкоджено покрівлю у двох приватних домоволодіннях. Постраждалих немає.
Як пише телеграм-канал SHOT з посиланням на очевидців, у південній частині Волгограда було чутно звуки низки вибухів.
В аеропорту Волгограда вночі вводили план «Ковер». Скасовано два московських рейси.
Міноборони РФ стверджує про перехоплення та знищення 43 українських безпілотників, зокрема 11 БПЛА – над територією Волгоградської області.
У серпні атаки зазнав НПЗ у Волгоградській області. Генштаб ЗСУ повідомляв, що у ніч на 14 серпня українські військові завдали ураження по Волгоградському нафтопереробному заводу (ТОВ Лукойл), що забезпечує російську армію нафтопродуктами. За даними штабу, влучання ударних БпЛА спричинили на заводі сильні пожежі.
Про ураження чи пошкодження НПЗ у Волгограді у ніч на 18 вересня наразі не повідомляється.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Повітряні сили: після нічної атаки РФ зафіксовано влучання 26 дронів на 6 локаціях
Російські війська в ніч на 18 вересня атакували Україну 75 безпілотниками, понад 40 із них – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряною обороною збито/подавлено 48 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, сході і в центрі країни. Один ворожий БпЛА – в повітрі», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання 26 ударних БпЛА на шести локаціях.
Раніше сьогодні місцева влада повідомляла, що російські військові вночі атакували залізничну інфраструктуру в Миргородському районі Полтавщини. Крім того, на Полтавщині 17 вересня російський безпілотник влучив по автозаправній станції, постраждали чотири людини. У Бориспільському районі на Київщині внаслідок російського удару сталася пожежа на складських приміщеннях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Термінового виїзду потребують понад 1300 дітей». На Дніпропетровщині розширюють зону евакуації
Зону примусової евакуації сімей із дітьми на Дніпропетровщині знову розширюють. Влада визначила майже два десятки сіл, із яких зобов’язали вивезти дітей. За їхніми даними, термінового виїзду «потребують понад 1300 дітей», пише телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Польська делегація на чолі з міністром оборони приїхала до Києва
Віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш приїхав до Києва з делегацією Міноборони та Збройних сил Польщі.
Як повідомляє польське міністерство в соцмережі Х, він планує обговорити з українським колегою військову співпрацю, подальшу підтримку України та безпекову ситуацію на тлі агресії РФ.
Напередодні речник МЗС Георгій Тихий поінформував, що цього тижня польська делегація високого рівня має прибути до України для вивчення українського досвіду.
Цей візит відбувається після того, як Польща збила кілька з майже 20 російських безпілотників, яку порушили її повітряний простір 10 вересня. Це був перший випадок, коли сили НАТО відкрили вогонь по російських цілях із моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Після порушення повітряного простору Польщі дронами РФ у російському відомстві стверджували, що його війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
На фронті за добу було 184 боєзіткнення – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 184 бойові зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 18 вересня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 69 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Золотий Колодязь, Новоекономічне, Шахове, Лисівка, Муравка, Звірове, Молодецьке, Родинське, Миролюбівка, Промінь, Новоукраїнка, Нове Шахове та в напрямках Покровська, Новопавлівки й Нового Донбасу», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, на Новопавлівському напрямку було 22 російські атаки, на Лиманському – 21, на Торецькому – 17.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора загарбники завдали по території України ракетного удару однією ракетою і 95 авіаційних ударів, скинувши 153 керовані авіаційні бомби. Крім цього, залучили для ураження 6097 дронів-камікадзе та здійснили 4766 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 174 – з реактивних систем залпового вогню», – йдеться у зведенні.
За спостереженнями британської розвідки, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
Минулого тижня президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що «є хороші результати у прикордонні Сумщини». За його словами, українські підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Крім того, Зеленський заявив про значні втрати у російських сил і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
31 серпня Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
В ISW пояснили, про що свідчить відхід із Кремля соратника Путіна, який виступав за припинення війни
Звільнення з адміністрації російського президента Дмитра Козака, який раніше був одним із найближчих радників Володимира Путіна і контролював стратегію Кремля щодо України і висловив незгоду з політикою щодо війни проти України, свідчить про те, що Путін залишається відданим наміру продовжувати війну, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
«Високопосадовці Кремля, ймовірно, за схвалення президента Росії Володимира Путіна, звільнили заступника керівника апарату Кремля Дмитра Козака з його кремлівської посади після років незгоди з політикою Путіна щодо війни в Україні… Ймовірне рішення Путіна витіснити зі свого близького оточення відомого високопосадовця Кремля після висловлення бажання припинити війну в Україні ще раз свідчить про те, що Путін і його радники об’єднуються навколо своєї відданості продовженню війни в Україні й навколо максималістських воєнних вимог Путіна», – заявляють в ISW.
Про те, що Дмитро Козак написав заяву про звільнення з посади заступника голови адміністрації президента РФ за власним бажанням, напередодні повідомило російське видання РБК із посиланням на два джерела, знайомі з рішенням Козака. Обидва джерела кажуть, що Козак розглядає різні пропозиції переходу до бізнесу.
Козак – один із давніх соратників Путіна. У 2000 році, з приходом Путіна на посаду президента Росії, Козак обійняв посаду спочатку заступника керівника, а потім і першого заступника керівника його адміністрації. 2004 року він перейшов на роботу в російський уряд. Надалі працював повноважним представником президента РФ у Південному федеральному окрузі, міністром регіонального розвитку, віцепрем’єром.
В адміністрацію президента РФ він повернувся 2020 року, на посаду заступника її керівника Антона Вайно. 10 серпня газета The New York Times писала, що Козак нещодавно представив Путіну план припинення бойових дій в Україні, а також закликав до внутрішніх реформ у Росії, включаючи посилення контролю над силовими структурами і створення незалежної судової системи.
У публікації зазначалося, що Козак, який тривалий час займався важливими державними проєктами і регіонами, останнім часом поступово втратив вплив у Кремлі. При цьому Козак залишався одним із небагатьох високопосадовців у Росії, відомих своєю приватною незгодою з війною РФ проти України.
Джерела NYT також стверджували, що ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Козак попереджав Путіна про його можливі наслідки, включаючи жорсткий опір української армії і суспільства. Після початку широкомасштабної війни він намагався домовитися про перемир’я, але його пропозиції Путін відкинув. Попри це, Козак зберігає певний доступ до Путіна і продовжує брати участь у неофіційних контактах із західними представниками, написала у серпні NYT.
Раніше в ISW неодноразово наголошували, що російський лідер Володимир Путін залишається відданим досягненню своїх цілей на полі бою в Україні шляхом тривалої війни і не зацікавлений у мирних зусиллях, пропонованих США, Україною й іншими державами.
Війська РФ атакували залізницю на Полтавщині, в УЗ кажуть про затримку поїздів
Російські військові вночі атакували залізничну інфраструктуру у Миргородському районі Полтавщини, повідомив очільник обласної військової адміністрації Володимир Когут.
За його словами, внаслідок удару виникли пожежі, які були локалізовані підрозділами ДСНС. Одна людина травмована.
В «Укрзалізниці» повідомили про затримки в русі поїздів. «Внаслідок нічного обстрілу Полтавщини і тимчасового знеструмлення кількох дільниць у регіоні було задіяно резервні тепловози», – йдеться в повідомленні.
За даними УЗ, у межах трьох годин затримуються декілька пасажирських поїздів:
- №102 Херсон – Краматорськ,
- №63/111 Харків, Ізюм – Львів,
- №64/112 Львів – Харків, Ізюм,
- 791 Кременчук – Київ.
«Станом на 07:00 пошкодження локалізовано, а напругу подано – поїзди (в тому числі приміські електропоїзди) надалі рухатимуться своїм ходом», – додали в залізниці.
Напередодні в «Укрзалізниці» також заявляли про «комплексну атаку» Росії на залізницю, через що були затримки в русі поїздів.
Віцепрем’єр із відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що російські війська «прицільно б’ють по залізничній інфраструктурі..., щоб ускладнити перевезення пасажирів і вантажів, зірвати стабільну роботу транспорту і створити додатковий тиск на людей, на економіку».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ у війні: понад 900 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 098 380 своїх військових, зокрема 930 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 18 вересня навів український Генштаб.
Крім того, у командуванні ЗСУ повідомили, яку техніку втратила РФ:
- танки – 11191 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23277
- артилерійські системи – 32879 (+33)
- РСЗВ – 1491 (+1)
- засоби ППО – 1217
- літаки – 422
- гелікоптери – 341
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 60469 (+390)
- крилаті ракети – 3718
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 62000 (+122)
- спеціальна техніка – 3965.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.
Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Донецьк вимре? Які насправді в Донбасу шанси на воду під російською окупацією
Донецьк не дочекається води – навпаки, її стане ще менше. Місту та решті частини, підконтрольної Росії, Донецької області загрожує вимирання, вважають експерти. Куди поділася вода в Донецьку і чому її не варто чекати окупованому Донбасу – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
На Полтавщині через атаку РФ на АЗС постраждали 4 людей – ДСНС
На Полтавщині, де 17 вересня російський безпілотник влучив по автозаправній станції, кількість постраждалих зросла до чотирьох, повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій. Раніше йшлося про одну травмовану людину.
«Внаслідок удару виникла пожежа і руйнування будівлі. Постраждали четверо людей – троє водіїв і касир. Пошкоджено автомобілі, будівлю й обладнання станції», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, до ліквідації наслідків залучали рятувальників, піротехніків і кінологів ДСНС, спеціальну техніку й інженерне обладнання.
Пожежу вже загасили, а роботи з розбору завалів завершили, йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський підписав указ про підготовку свого послання до Ради
Президент Володимир Зеленський розпорядився готувати своє щорічне звернення до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Відповідний указ він підписав 17 вересня.
Документ, оприлюднений на сайті голови держави, передбачає створення робочої групи з підготовки проєкту послання. Ця група, очолювана головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, має в місячний строк визначитися зі структурою і графіком підготовки проєкту послання, змістом відповідних матеріалів і до 1 грудня 2025 року підготувати й подати документ на розгляд.
Указ передбачає, що керівник робочої групи може залучати до роботи в ній представників органів виконавчої влади, наукових установ, громадських об’єднань, а також вітчизняних й іноземних учених, незалежних експертів.
Дата самого виступу президента в парламенті поки що невідома.
Минулого року Зеленський виступав зі щорічним посланням президента України до парламенту й українського народу 19 листопада, представляючи «план стійкості» України.
На Київщині через російський удар горять складські приміщення – ОВА
У Бориспільському районі на Київщині внаслідок російського удару сталася пожежа на складських приміщеннях, повідомили в обласній військовій адміністрації.
«Оперативні служби на місці події. Вживаються всі необхідні заходи», – зауважив очільник ОВА Микола Калашник.
За його словами, наслідки нічного удару також зафіксували в Бучанському районі: тут виникла пожежа у приватному будинку, її вже локалізували.
Повідомлень про постраждалих поки що не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
УЗ: низка поїздів затрималася через удар Росії, триває відновлення живлення на пошкодженій ділянці
Частина рейсів, які затрималися найбільше через російську атаку, мусили об’їздити пошкоджену ділянку і вже наближаються до своїх кінцевих станцій, заявила «Укрзалізниця» увечері 17 вересня. Зворотні рейси цих поїздів також прямуватимуть із затримками.
За даними перевізника, затримуються понад 30 рейсів, з них 11 – на кілька годин.
Зокрема, на пасажирів поїзда №119/120 Дніпро – Хелм, який затримується на понад 6 годин, чекають у Хелмі шість автобусів до Любліна та Варшави, заявляє перевізник.
Також, за повідомленням, пасажирів шести поїздів дніпровського напрямку, які мали найбільший час затримки, забезпечила їжею організація World Central Kitchen, яка «системно допомагає залізничникам турбуватись про пасажирів у таких критичних ситуаціях».
«Відновлення живлення в районі атакованих підстанцій досі триває, поїзди проходять ділянку під резервними тепловозами, які заздалегідь підготували залізничники. До остаточного відновлення інфраструктури затримки поїздів зберігатимуться і завтра, особливо це стосується поїздів з довгими маршрутами, що курсують через пошкоджену ділянку», – заявляє компанія.
Пасажирів просять слідкувати за оновленнями на офіційних сторінках та перевіряти сповіщення в застосунку «Укрзалізниці». Пасажири поїзда «Інтерсіті+» №731 Запоріжжя – Київ прибудуть до Києва із «суттєвим запізненням» і зможуть залишитися на вокзалі до закінчення комендантської години.
Раніше сьогодні в «Укрзалізниці» повідомили, що російські війська вночі здійснили чергову «комплексну атаку» на залізницю, через що є затримки в русі поїздів.
За даними Повітряних сил, російські війська в ніч на 17 вересня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М/KN-23» і зенітною керованою ракетою С-300, а також 172 безпілотниками, понад 100 з яких – «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 40 російських атак на Покровському напрямку протягом дня
Протягом дня на фронті відбулося 155 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 17 вересня.
Вісім штурмових дій армії РФ Сили оборони відбили на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському російська армія 11 разів штурмувала позиції ЗСУ поблизу Вовчанська, Одрадного та в бік Григорівки й Обухівки, чотири бої тривають.
ЗСУ зупинили п’ять із шести російських атак на Куп’янському напрямку – армія РФ наступала в районах Борівської Андріївки, Кіндрашівки, Богуславки та в напрямку Куп’янська.
15 боєзіткнень мали місце на Лиманському напрямку, п’ять із них тривають на момент зведення. 11 російських штрумів Сили оборони відбили на Сіверському напрямку. Бойові дії також тривали на Краматорському та Торецькому напрямах.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 43 рази намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Золотий Колодязь, Новоекономічне, Звірове, Молодецьке, Родинське, Миролюбівка, Промінь, Новоукраїнка, Нове Шахове та в напрямку Покровська. У трьох локаціях бої не вщухають дотепер», – повідомляє Генштаб.
Російські війська 16 разів намагалися прорвати оборону ЗСУ на Новопавлівському напрямку, один бій триває.
Одну атаку командування зафіксувало на Гуляйпільському напрямку. На Оріхівському російська армія тричі наступала в районі Кам’янського за підтримки авіації.
«На Придніпровському напрямку ворог один раз марно намагався наблизитися до позицій наших оборонців у напрямку Антонівського мосту, також противник завдав авіаудару по районах населених пунктів Антонівка та Інгулка», – йдеться в зведенні.
За спостереженнями британської розвідки, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська та Слов’янська.
Минулого тижня президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що «є хороші результати у прикордонні Сумщини». За його словами, українські підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Крім того, Зеленський заявив про значні втрати у російських сил і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
31 серпня Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
«Ми не можемо віддати це місто». Що відбувається в Костянтинівці, яку намагається захопити армія РФ
На вихідних під черговий російський обстріл потрапила Костянтинівка на Донеччині. Там загинули троє людей, ще семеро були поранені. Російські війська зараз намагаються оточити місто. Це важливий транспортний вузол, який має велике значення для оборони області. У Костянтинівці побувала знімальна група телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
МЗС нагадує хасидам про неможливість гарантувати їм повну безпеку під час паломництва до Умані
Російська агресія продовжує створювати загрози життю та безпеці людей в Україні, йдеться в заяві Міністерства закордонних справ від 17 вересня з приводу прийдешнього свята Рош га-Шана.
Відтак відомство закликає прочан-хасидів, які планують здійснити паломництво до Умані, «врахувати неможливість гарантування повноцінної безпеки іноземним громадянам на території України».
«У разі відвідання Умані попри застереження української влади, слід зважати на те, що в Україні діє правовий режим воєнного стану, що передбачає низку додаткових регулювань, зокрема обмеження свободи пересування, комендантську годину, посилене патрулювання, заборону проведення масових заходів та зібрань, а також застосування примусових заходів до осіб, які не дотримуються встановлених обмежень», – заявляє відомство.
МЗС просить іноземців враховувати при плануванні поїздок до України:
- перевантаженість наземного транспортного сполучення та можливі затримки руху транспорту через обстріли транспортної інфраструктури
- брак укриттів для паломників у місцях їхнього масового перебування в Умані
- відсутність достатньої кількості медиків і медичних закладів в Умані для медичного обслуговування паломників
По додаткову інформацію та роз’яснення в зв’язку з паломництвом до Умані МЗС рекомендує звертатися до відповідних міністерств, служб та відомств: Міністерства внутрішніх справ, Нацполіції, Державної прикордонної служби, Державної митниці, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Черкаської обласної державної адміністрації та Уманської міської ради.
Cвято Рош га-Шана цьогоріч відзначатимуть з 22 по 24 вересня.
Як повідомляла Вінницька ОДА, Вінницька область є транзитною територією на шляху паломників до Умані, їхній маршрут пролягає з аеропортів Молдови та Румунії через пункт пропуску «Могилів-Подільський» та з аеропортів Польщі – залізницею до станції Вінниця, звідки автобусами до Умані. За попередніми оцінками, цього року до України прибуде понад 40 тисяч паломників-хасидів, що більше, ніж у попередні роки.
Минулого року до Умані прибули понад 33,5 тисяч паломників.
В Умані є могила цадика (праведника) Нахмана, засновника так званої брацлавської течії хасидизму, – одна з найшанованіших святинь і місце паломництва для представників цієї течії. Усі юдеї з цієї течії хасидизму вважають своїм обов’язком побувати хоча б раз у житті на могилі цадика Нахмана і вірять, що новий рік, якщо вони зустрінуть його на святі Рош га-Шана саме в Умані, обов’язково буде для них щасливим.
Робота рятувальників під час великої війни. Фоторепортаж до Дня рятівника
17 вересня в Україні відзначають День рятувальника. Це – день людей, які витягують поранених з-під завалів, гасять пожежі після ракетних ударів, евакуюють дітей і літніх людей з прифронтових міст, надають допомогу під час повеней і техногенних катастроф.
Пожежні частини та підрозділи ДСНС неодноразово ставали цілями російських обстрілів. Від початку повномасштабної війни, за словами очільника МВС Ігоря Клименка, загинули 107 рятувальників. Щонайменше 400 рятувальників були поранені.
З лютого 2022 року підрозділи ДСНС здійснили 232 241 виїзд, ліквідували 28 030 пожеж, врятували 6 492 особи та надали психологічну допомогу майже 295 тисячам людей.
День рятувальника відзначають не лише співробітники аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та спеціальних формувань. Це також свято громадян, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і захисті життя та здоров’я людей.
У добірці фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка – робота рятувальників у Києві, Бородянці, Лисичанську, Бахмуті, Харкові, Кременчуці, Чернігові та Костянтинівці у 2022–2025 роках.
Робота рятувальників під час великої війни. Фоторепортаж до Дня рятівника
З окупованих територій вивезли 16 дітей, серед них – донька засуджених Росією за «шпигунство»
З окупованих територій вдалося вивезти ще 16 дітей – про це повідомили ініціатива Bring Kids Back UA та голова Офісу президента Андрій Єрмак 17 вересня.
За повідомленням ініціативи, серед них – 15-річна дівчина, яка виїхала з окупованих регіонів разом із тіткою:
«Її мама, тато і старший брат уже понад 2 роки перебувають у полоні. Росіяни сфабрикували проти них справи та засудили за «шпигунство» більш ніж на 15 років».
Проєкт додає: будинок родини ще двох дівчат згорів разом із документами. 15-річна дівчинка останні три роки майже не виходила з дому – родина боялася, що окупаційна влада відбере дітей.
«10-річного Мирослава окупаційна влада намагалася незаконно відібрати у рідних батьків. Представники окупаційної «служби опіки» вимагали оформити «опіку». Вони шантажували маму хлопчика та стверджували, що хлопчик за надуманими причинами не може жити з рідними батьками», – йдеться в повідомленні. Імена дітей змінили з міркувань безпеки.
Bring Kids Back UA додає, що врятовані діти та їхні родини перебувають у безпеці, отримують психологічну підтримку та відновлюють документи. Ініцатива подякувала організаціям Save Ukraine і We Are All Ukrainians, а також Об’єднаному центру з координації пошуку і звільнення військовополонених та незаконно утримуваних осіб.
Конкретні регіони, з яких вдалося вивезти дітей, організація не уточнює. Голова Херсонщини Олександр Прокудін повідомляв 17 вересня про повернення групи дітей з окупованої частини області, не уточнивши їхню кількість. Наймолодшій дитині, за його словами, дев’ять місяців, найстаршій – 17 років.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
РФ судитиме кримчанина за коментар про атаку на Кремль
Російський суд розглядатиме провадження проти 50-річного жителя Керчі в окупованому Криму за коментар у соціальній мережі, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії». За твердженням російських силовиків, він нібито виправдовував атаку на резиденцію президента Росії в Кремлі, повідомила підконтрольна РФ прокуратура Криму.
«Силовиками був установлений громадянин РФ 1975 року народження, який, використовуючи псевдонім, на сторінці однієї зі спільнот у месенджері Telegram розмістив коментар, що містить публічне виправдання атаки безпілотними літальними апаратами на резиденцію президента Російської Федерації в Кремлі», – пише російське державне агентство РИА Новости.
У затриманого вилучили комп’ютер. Його самого заарештували. Справу розглядатиме Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону.
Раніше 17 вересня стало відомо, що російський суд засудив до 14 років ув’язнення Євгена Курдоглу з Молдови за нібито «підготовку вибуху на насосній станції» в Керченському районі Криму. Як стверджується, фігурант діяв на замовлення української розвідки і в разі підриву міг залишити близько 200 тисяч людей на півострові без води.
Правозахисники прогнозують, що кількість справ за статтями про державну зраду, співпрацю та шпигунство, порушену силовиками РФ, зростатиме, ймовірно, в кілька разів. Зараз ФСБ порушує такі справи практично щодня, хоча до 2014 року їх було не більш як 10 на рік. Після повномасштабного вторгнення в Україну стаття про державну зраду фактично перетворилася в РФ на одну з найпопулярніших для тих, хто виступає проти війни.
Міноборони: зміни в процедурі спрощують списання військового майна
Міністерство оборони затвердило зміни, які спрощують процедури списання військового майна та комплектування безпілотних апаратів і систем – про це відомство повідомило 17 вересня.
Як пояснюють у міністерстві, відтепер командири бригад можуть списувати втрачене, пошкоджене чи знищене в бою майно за єдиним актом списання.
«Єдиний простий принцип діє для всіх військових частин, що ведуть бухгалтерський облік, у тому числі для бригад, які не входять до складу родів військ. Це забезпечує уніфікацію процесу та усуває неоднозначності в документації. Єдиним актом можна списати будь-яке майно, крім нерухомого – будівель та споруд», – йдеться в повідомленні.
Максимальна вартість майна, що підлягає такому списанню – 1,7 мільйона гривень.
За коментарем міністра Дениса Шмигаля, Мінборони мінімізує бюрократичне навантаження на бойові підрозділи, а оновлений алгоритм списання дозволить командирам самостійно затверджувати єдині акти списання:
«Зокрема, врегульовуються особливості списання безпілотників, боєприпасів та їх компонентів. При цьому, якщо облік ведеться в цифровому форматі, затвердження акту стає ще простішим і зручнішим, адже більше не потрібно буде вносити дані в паперові книги».
За роз’ясненням міністерства, відтепер безпілотні апарати, системи, комплектуючі і боєприпаси до них списуються лише за актом списання в результаті пусків. Інші акти не потрібні. Якщо протягом доби запускається більше одного БПЛА, складається один акт списання для всього підрозділу за добу.
Міністерство зазначає, що раніше розукомплектувати БПЛА було можливо лише з дозволу Командування Сил логістики.
У серпні заступниця міністра оборони Оксана Ферчук назвала вісім пріоритетних напрямків у сфері цифровізації української армії. Серед них – цифрові рішення щодо обліку військовослужбовців, військовозобов’язаних, оборонних ресурсів, втрат на полі бою і медичної інформації.