Командування повідомило про бойові дії на фронті протягом дня
Сили оборони продовжують давати відсіч спробам російської армії просунутися вглиб території України, «завдаючи йому ефективного вогневого ураження та виснажуючи по всій лінії фронту», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 8 травня.
За даними штабу, від початку доби на фронті відбулося 154 бойових зіткнення.
Українські війська відбивали російські штурми на Харківському та Куп’янському напрямках – на останньому триває одна сутичка.
На Лиманському напрямку протягом доби російські загарбники атакували позиції ЗСУ 21 раз, неподалік Надії, Новоєгорівки, Рідкодуба, Греківки, Новомихайлівки, Колодязів, Зеленої Долини та Торського. Один бій тривав на момент зведення.
Читайте також: 20-30% зруйновано, більшість людей виїхала. Як наближення армії РФ знищує Костянтинівку
Бойові дії тривали на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 55 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Олександропіль, Єлизаветівка, Гродівка, Миролюбівка, Даченське, Звірове, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Котлярівка, Преображенка та Андріївка. Дотепер тривають п’ять боєзіткнень», – повідомляє командування.
Також ЗСУ відбили 24 із 25 російських атак на Новопавлівському напрямку – поблизу Розливу, Новосілки, Новополя, Привільного та Бурлацького.
Штаб також звітує про три відбитих російських штурми на Оріхівському напрямку і п’ять – на Придніпровському.
Читайте також: «Ось група штурмовиків підходить». Що відбувається на лінії фронту в Україні після обіцяного Путіним перемир’я
За зведенням, на Курському напрямку підрозділи Сил оборони протягом дня відбили 16 атак російських військ, ще два боєзіткнення тривають.
Сили оборони звільнили близько 2 квадратних кілометрів на північ від села Липці Харківської області – про це повідомив проєкт DeepState вранці 8 травня, згодом інформацію підтвердив Генштаб ЗСУ.
А 13-та бригада НГУ «Хартія» розповіла в соцмережах подробиці: за їхніми словами, йдеться про лісовий масив, який російські військові називали «Берлін». Наступальні дії, як зазначили нацгвардійці, тривали з листопада. У результаті українським захисникам вдалося відновити контроль «над важливою природною і тактично значущою ділянкою місцевості».
Зеленський повідомив деталі розмови з президентом США
Президент Володимир Зеленський розповів про телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом 8 травня.
За його словами, сторони обмінялися привітанням днем перемоги над нацизмом у Європі. Вони привітали ратифікацію Верховною Радою угоди про економічне партнерство – «по-справжньому історичного документа, який відкриває багато нових можливостей для співпраці».
«Обговорили необхідність подальших зусиль заради миру, зокрема конкретні кроки, які можуть бути зроблені. Президент Трамп поцікавився ситуацією на полі бою, і я коротко його поінформував. Також повідомив, що Україна готова до 30-денного припинення вогню хоч відсьогодні. Ми очікуємо від Росії на згоду із цією пропозицією», – заявив він.
Читайте також: Веніславський: Україна не передає надра – готується ревізія дозволів, які отримали олігархи
За словами Зеленського, в розмові він підтвердив, що Україна готова до переговорів у будь-якому форматі, але для цього Росія має показати серйозність намірів завершити війну, почавши з повного й безумовного припинення вогню.
«Президент Трамп підтвердив, що хоче завершення цієї війни, готовий допомагати та підтримує необхідність припинення вогню. Ми погодили подальші контакти», – підсумував голова держави.
Трамп наразі публічно не коментував розмову із Зеленським. Водночас після розмови він опублікував допис у своїй соцмережі Truth Social, повідомивши, що переговори з Росією та Україною тривають, і закликавши до 30-деного безумовного припинення воню. За його словами, якщо перемир’я «не буде виконуватися», США та їхні партнери запровадять подальші санкції.
Раніше речник Зеленського повідомив, що він проводить телефонну розмову з президентом США. Вона відбулася в той же день, коли Верховна Рада проголосувала за ратифікацію угоди про утворення спільного інвестиційного фонду між Україною та США.
Прокудін повідомляє про загиблу через російську атаку на Херсонщині
Внаслідок атаки російського дрона загинула жителька Херсонщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 8 травня.
«Попри оголошене Росією так зване «перемирʼя», ворог продовжує атакувати Херсонщину з БпЛА», – заявив він.
За даними Прокудіна, російські військові вдарили FPV-дроном по селу Понятівка в Херсонському районі:
«За попередньою інформацією, внаслідок удару загинула 35-річна жінка. Мої співчуття рідним та близьким».
Згодом голова області повідомив про загрозу російських БПЛА в Херсоні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб прокоментував звільнення лісового масиву на Харківщині
Генеральний штаб Збройних сил України 8 травня підтвердив звільнення лісової ділянки на Харківщині.
За заявою командування, цього досягли зусиллями 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія», 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка та інших підрозділів Сил оборони України.
«Відновлено контроль над кількома квадратними кілометрами тактично значущої місцевості на північ від населеного пункту Липці Харківської області», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Ось група штурмовиків підходить». Що відбувається на лінії фронту в Україні після обіцяного Путіним перемир’я
Штаб уточнює, що бої за цю місцевість тривали близько пів року. Загальні втрати російських військ у цьому районі оцінюють у понад 1 500 військових убитими та пораненими, а також «кілька сотень» одиниць різного озброєння і військової техніки. Російська сторона актуальні дані про свої втрати не оприлюднює.
«Відновлення контролю над зазначеною територією дало змогу віддалити лінію бойового зіткнення від Харкова та зміцнити оборону всієї області», – додає Генштаб.
Сили оборони звільнили близько 2 квадратних кілометрів на північ від села Липці Харківської області, повідомив проєкт DeepState вранці 8 травня.
А 13-та бригада НГУ «Хартія» розповіла в соцмережах подробиці: за їхніми словами, йдеться про лісовий масив, який російські військові називали «Берлін». Наступальні дії, як зазначили нацгвардійці, тривали з листопада. У результаті українським захисникам вдалося відновити контроль «над важливою природною і тактично значущою ділянкою місцевості».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав анонсоване Кремлем триденне перемир’я «фарсом» і написав, що Росія продовжує атакувати по всій лінії фронту. За його даними, Москва порушила перемир’я 734 рази. Кореспондент телеканалу «Настоящее время» , створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки, в ніч на 8 травня побував поблизу лінії фронту на Лиманському напрямку та поговорив з українськими військовими про те, що вони бачать на позиціях і чого очікують.
ВР ратифікувала угоду про надра: чи відкриють таємні пункти та як відповість Трамп?
Верховна Рада України підтримала ратифікацію угоди про корисні копалини між Україною і США та створення інвестиційного фонду відбудови. За таке рішення сьогодні проголосували 338 народних обранців від різних депутатських фракцій та груп.
І хоч документ підтримала конституційна більшість, чимало опозиційних парламентарів називають процес ухвалення рішення прикладом інституційного провалу через незалученість парламенту на етапі переговорів.
Так само дорікають владі й за те, що досі для суспільства не оприлюднили таємні частини угоди.
Тож що ця угода означатиме для України та якою буде реакція адміністрації США?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Федоров: на Запоріжжі через атаку російського дрона загинула жінка
Російська армія атакувала цивільних у Приморському на Запоріжжі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 8 травня.
За його даними, FPV-дрон вдарив по автомобілю, в якому перебувало двоє людей. Загинула 63-річна жінка.
«Внаслідок атаки пасажирка загинула. Водій залишився неушкодженим», – заявив Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Reuters: РФ та США обговорюють відновлення постачання російського газу до Європи
Представники Вашингтона та Москви провели переговори щодо можливого відновлення постачання російського газу до Європи, повідомляє 8 травня Reuters з посиланням на вісім джерел, знайомих з ходом обговорень.
За даними джерел агентства, «відновлення ролі Москви на газовому ринку ЄС може допомогти забезпечити мирну угоду з президентом Росії Володимиром Путіним». Участь США у відновленні постачань газу може допомогти Росії подолати «політичний опір» у Європі та дати Вашингтону можливість контролювати обсяги постачань, повідомили джерела Reuters.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та спеціальний представник президента РФ Володимира Путіна з питань інвестицій та економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв обговорили питання постачань газу під час переговорів щодо припинення російсько-української війни, стверджують два джерела агентства.
Під час переговорів між представниками Москви та Вашингтона обговорювалася, зокрема, участь американських інвесторів у проєктах, пов’язаних із газопроводом «Північний потік» або «Газпромом». Один із варіантів полягає в тому, що російський газ буде придбаний американською компанією, яка експортуватиме його до Європи як власний.
«Газпром», який «прагне відновити постачання до Європи», розглядає можливість запропонувати німецьким клієнтам короткострокові дворічні контракти та значні знижки, повідомили джерела. Водночас російська компанія традиційно укладає контракти з клієнтами на десятиліття.
До повномасштабної війни РФ проти України російський трубопровідний газ становив близько 40% від загального обсягу постачань газу до Європейського союзу, причому Німеччина була найбільшим імпортером. У 2024 році ця частка становила близько 10% від загального обсягу постачань, але в січні 2025 року вона скоротилася вдвічі після того, як Україна припинила транзит російського газу. Єдиним трубопроводом, яким російський газ постачається до ЄС, залишається «Турецький потік», через який отримує газ Угорщина.
Наприкінці січня 2025 року газета Financial Times повідомила, що посадовці ЄС стали обговорювати, чи варто країнам ЄС відновити закупівлю російського трубопровідного газу в рамках потенційної угоди щодо України. Три джерела, знайомі з переговорами, повідомили, що до цієї ідеї схвально поставилися деякі посадовці в Німеччині та Угорщині. Пропозиція також має підтримку в деяких країнах ЄС, які розглядають її як можливість знизити витрати на енергію в Європі. Водночас пропозиція відновити постачання газу з Росії «розлютила» чиновників у Брюсселі та деяких країнах Східної Європи.
Європейські країни є ключовими покупцями російського скрапленого природного газу, який дорожчий за трубопровідний газ. Експорт скрапленого газу з Росії у 2024 році досяг рекордного рівня 33,6 мільйона тонн.
Зеленський: угода зі США означає спільну інвестиційну роботу «на десятиліття»
Президент Володимир Зеленський прокоментував ратифікацію у Верховній Раді інвестиційної угоди зі Сполученими Штатами 8 травня.
Він подякував членам власної команди, причетним до підготовки угоди, і 338 депутатам, які проголосували за ратифікацію документа. Президент додав, що розраховує отримати ратифікаційний закон на підпис найближчим часом – «юридичні процедури будуть завершені, і зможемо почати створення фонду».
«Такої перспективної економічної угоди у відносинах між Україною та Америкою ще не було. Це спільна інвестиційна робота зі США на десятиліття», – заявив він.
За словами Зеленського, зараз угода створює основу для безпекової взаємодії, а в перспективі десятиліть – можливість для України та Америки наростити взаємовигідну економічну співпрацю, розвинути промисловість і робочі місця в обох країнах і забезпечити технологічний розвиток.
«Як ми й домовлялися з Президентом Трампом, угода відкриває нову сторінку відносин між Україною та Сполученими Штатами», – підсумував він.
Верховна Рада 8 травня проголосувала за ратифікацію угодипро утворення спільного інвестиційного фонду між Україною та США.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю угоду, заявив, що вона значно змінилась у процесі підготовки, тепер це «справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну». Президент 1 травня повідомив про розмову із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, зокрема про ратифікацію угоди.
Президент США Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але підписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
Міністри закордонних справ семи європейських країн опублікували в американській газеті The New York Times спільну статтю «Уроки Другої світової війни, щоб уникнути Третьої світової». Ініціатива публікації належала очільнику українського зовнішньополітичного відомства Андрію Сибізі, якого підтримали міністри закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, Латвії Байба Браже, Литви Кястутіс Будріс, Молдови Міхай Попшой, Польщі Радослав Сікорський і Чехії Ян Ліпавський.
Серед іншого, міністри наголошують, що Росія «не має права монополізувати перемогу над нацизмом, яка була здобута багатьма націями та народами».
«Навіть Червона Армія була багатонаціональною, в її лавах воювало щонайменше шість мільйонів українців. Замість того, щоб вшановувати пам’ять жертв Другої світової війни, режим пана Путіна створив потворний культ перемоги, використовуючи колективну перемогу над нацистами для виправдання своєї нинішньої агресії та звірств проти українців. Майбутній парад 9 травня, яким Росія щороку відзначає перемогу Радянського Союзу над нацистською Німеччиною, задуманий як прославляння цього культу. Пан Путін використає його, щоб зібрати більше росіян на передову, зміцнити свій режим і створити враження, що його міжнародна ізоляція зникає. Ці плани мають провалитися», – вказує інтернаціональний колектив авторів.
Речник МЗС України Георгій Тихий, повідомляючи про вихід статті, відзначає, що «це саме наша, українська ініціатива, до якої долучилися іноземні колеги».
«Процес узгодження правок між сімома командами міністерств закордонних справ – це непросто, чесно вам скажу. Особливо враховуючи, що текст на дуже чутливі історичні теми. Тим не менше, нам вдалося узгодити єдиний текст, історичний наратив, і сучасні політичні висновки для світу. Дякую колегам-дипломатам із шести столиць, а також нашим послам, за терплячість в узгодженні правок і фіналізації цього тексту», – написав представник українського МЗС.
У Москві 9 травня відбудеться військовий парад, присвячений 80-річчю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. До президента РФ Володимира Путіна на цьому заході приєднається голова Китаю Сі Цзіньпін, президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва, президент Венесуели Ніколас Мадуро, президент Сербії Александар Вучич та інші лідери. Єдиний представник країн Євросоюзу, якого також очікують на параді в Москві – прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.
Латвія, Литва та Естонія заявили, що закриють свій повітряний простір для літаків закордонних лідерів, які прямують до Москви. У ЄС виступають проти відвідин урочистостей у Москві під час війни Росії проти України.
ОВА: на Харківщині дитина підірвалася на вибуховому пристрої, її госпіталізували
У селі Зарічне Старосалтівської громади дитина підірвалася на невідомому вибуховому пристрої, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синегубов 8 травня.
«11-річний хлопчик в полі знайшов невідомий предмет, який здетонував. Внаслідок вибуху дитина отримала важкі поранення та була госпіталізована», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Голова області додав, що лікарі надають постраждалому необхідну допомогу. Він також закликав жителів Харківщини пам’ятати про мінну небезпеку на всій території області:
«В жодному разі не можна чіпати невідомі предмети. У випадку виявлення таких предметів необхідно одразу викликати на місце відповідні служби за номерами 112, 101 або 102».
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.
Мінкульт: від початку повномасштабної війни в Україні загинули 201 митець та 105 медійників
Міністерство культури та стратегічних комунікацій 8 травня оновило дані про діячів мистецтва та медіа, якій загинули за час повномасштабного російського вторгнення.
«З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року війна забрала життя 201 митця та 105 українських та іноземних медійників. Ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії», – йдеться в повідомленні.
Мінкульт нагадує про сталінські репресії 1920-30-х років, які знищили покоління українських митців, відоме як «Розстріляне відродження».
«Ці митці були гордістю нашої нації. Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець – це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру», – заявляє відомство.
Міністерство також вказало на роль журналістів у висвітленні війни в «умовах підвищеного ризику»:
«Вони фіксують події війни, щоб надати Україні та світу достовірну інформацію про те, що відбувається. Медійники 24/7 збирають неспростовні докази злочинів окупантів та висвітлюють силу, подвиг і мужність наших захисників».
Як вважають у Мінкульті, злочини Росії проти журналістів і медіа становлять серйозну загрозу для свободи слова та інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності та права людини.
Україна на початку травня посіла 62-ге місце в світовому Індексі свободи преси,який укладає організація «Репортери без кордонів» (RSF). Це на одне місце нижче за минулорічний рейтинг.
СБУ повідомила про підозру капітану судна за вивезення краденого зерна з Криму
Українські правоохоронці повідомили про заочну підозру капітану судна, яке вивезло з окупованого Криму не менше 5 тисяч тонн викраденого українського зерна – про це повідомляє пресслужба СБУ 8 травня.
Як стверджується, в листопаді 2024 року фігурант незаконно зайшов і вийшов із закритого порту анексованого Севастополя, звідки вивіз щонайменше 5 тисяч тонн української пшениці, яку Росія вивезла з окупованих територій Запорізької та Херсонської областей.
«Капітаном вантажного судна виявився громадянин однієї із країн Південної Азії. Він усвідомлював протиправність своїх дій та намагався приховати сліди злочину: періодично відключав трекер та вносив фіктивні відомості про маршрути корабля, а також фальсифікував товарно-транспортні накладні», – йдеться у повідомленні.
Фігуранту повідомили йому про підозру за статтею ч. 2 ст. 332-1 Кримінального кодексу України (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї).
У квітні стало відомо, що у внутрішніх водах Чорного моря затримали іноземне судно, задіяне в незаконному перевезенні до третіх країн української агропродукції, вивезеної з окупованих територій.
Питання «зараз навіть не стоїть» – Мерц про надсилання військових ФРН в Україну
Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що питання про надсилання німецьких військовослужбовців в Україну для гарантування миру «зараз навіть не стоїть». Мерц сказав про це в інтерв’ю газеті Die Welt, витяг з якого наводить DW.
На думку Мерца, ситуація в Україні ще дуже далека від припинення вогню та від мирної угоди.
В інтерв’ю, яке канцлер дав у літаку під час своєї першої поїздки за кордон у статусі голови уряду, Фрідріх Мерц згадав про інші можливості участі Берліна в наданні гарантій безпеки Києву або спостереженні за припиненням вогню. «Ми, звичайно, могли б продовжити надавати дуже сильну підтримку українській армії, постачати її озброєннями за допомогою США в рамках спільних європейських зусиль», – сказав Мерц.
Фрідріц Мерц вважає, що доки не буде постійного припинення вогню та відповідної угоди з Росією, Берлін не може надати жодної інформації щодо масштабів гарантій безпеки Україні. «Ми просто ще не знаємо умов», – заявив канцлер 7 травня на спільній пресконференції в Парижі з президентом Франції Емманюелем Макроном.
Говорячи про роль Вашингтона, Мерц зазначив, що війна Росії проти України не може бути припинена «без подальших політичних зобов’язань Сполучених Штатів», і європейці, за його словами, «не можуть замінити США», проте готові зробити свій внесок.
Мерца був обрано новим німецьким канцлером 6 травня. Менш ніж через 24 години після вступу на посаду він уже зустрівся у Парижі з Макроном та прем’єр-міністром Дональдом Туском у Варшаві, зазначає агентство DPA. Воно пише, що з французьким лідером Фрідріц Мерц домовився про «новий старт» відносин між двома країнами з метою, як зазначається, зміцнення Європи.
На зустрічі з Дональдом Туском Фрідріц Мерц також вказав на важливу військову роль Польщі у гарантуванні безпеки східного флангу НАТО, а також зусилля Варшави з підтримки України. Туск на зустрічі висловив обережну критику на адресу планів Мерца щодо посилення перевірок на кордонах, у тому числі з Польщею, щоб стримувати нелегальну міграцію.»Я розумію необхідність посилення прикордонного контролю. Але це має застосовуватися насамперед до зовнішніх кордонів», – наголосив Туск на спільній пресконференції.
ЗСУ відтіснили російську армію від Харкова: деталі
Сили оборони звільнили близько 2 квадратних кілометрів на північ від села Липці Харківської області, повідомив проєкт DeepState вранці 8 травня.
А 13-та бригада НГУ «Хартія» розповіла в соцмережах подробиці: за їхніми словами, йдеться про лісовий масив, який російські військові називали «Берлін».
Наступальні дії, як зазначили нацгвардійці, тривали п’ять з половиною місяців, з листопада. У результаті українським захисникам вдалося відновити контроль «над важливою природною і тактично значущою ділянкою місцевості».
Втрати армії Росії протягом цього часу, за їхніми даними, склали майже 1500 солдатів, понад 200 одиниць озброєння та 175 одиниць техніки.
У бригаді зазначили, що прорив оборони противника та захоплення плацдарму на початковому етапі операції був здійснений спільно з підрозділами 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
Тим часом у Москві лідери РФ і Китаю – Володимир Путін і Сі Цзіньпін – провели переговори, після яких, за словами Сі, «вийшли на низку нових домовленостей».
У параді 9 травня на Красній площі, за словами Путіна, візьме участь розрахунок військовослужбовців з Китаю – він стане найбільшим серед іноземних військових контингентів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Путін і Сі провели переговори в Москві, за підсумками оприлюднили спільну заяву
Президент РФ Володимир Путін провів 8 травня в Кремлі переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном.
За підсумками зустрічі сторони підписали кілька угод, у тому числі спільну заяву Росії та Китаю про «подальше поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії в нову епоху». Говорячи про російсько-китайські відносини, Путін заявив, що вони досягли найвищого рівня за всю історію розвитку і «не залежать від внутрішньополітичних чинників чи поточної світової кон'юнктури».
Також президент РФ зазначив, що підходи Москви та Пекіна «при розгляді ключових міжнародних та регіональних проблем збігаються або дуже близькі». «Обидві країни проводять незалежну та самостійну зовнішню політику, зацікавлені у формуванні більш справедливого та демократичного багатополярного світоустрою», – додав Путін.
Сі Цзіньпін підтвердив важливість «зміцнювати політичну взаємодовіру та активізувати стратегічну взаємодію Китаю та Росії».
Війна Росії проти України в спільній заяві РФ і КНР не згадана.
Сі Цзіньпін прибув до Москви на заходи на честь 80-річчя завершення війни з нацизмом у Європі. 9 травня він планує взяти участь у військовому параді з цієї нагоди в російській столиці.
Президент Володимир Зеленський 8 травня присвоїв звання Героя України голові Служби безпеки України Василю Малюку, командирові 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» майору Роберту Бровді, пілоту Су-25, полковнику штурмової авіації Ігорю Пархоменку.
Героями України посмертно стали сержант 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем Павло Петриченко, сержант Володимир Тодор, старший солдат Олександр Кандауров, старший солдат Анатолій Тегза.
Також звання Героя України отримали полковник Павло Розлач, підполковник Сергій Рощин, лейтенант Андрій Кіяненко, молодший лейтенант Олександр Гарану.
Відповідні укази 8 травня оприлюднені на сайті глави держави.
Путінське «парадне припинення вогню» є фарсом – МЗС України
Російські військові не дотримуються оголошеного президентом РФ Володимиром Путіним на 8–10 травня, заявив 8 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, посилаючись на розмову з військовим командуванням.
«Як і очікувалося, путінське «парадне припинення вогню» виявляється фарсом. Згідно з нашими військовими даними, попри заяви Путіна, російські війська продовжують наступати по всій лінії фронту. З півночі до полудня Росія здійснила 734 порушення режиму припинення вогню та 63 штурмові операції, 23 з яких досі тривають; 586 обстрілів позицій наших військ, 464 з яких із застосуванням важкого озброєння; 176 ударів FPV-дронів; та 10 авіаударів із застосуванням 16 керованих авіабомб», – написав очільник зовнішньополітичного відомства, додавши, що Україна ділиться з партнерами всією інформацією про порушення режиму припинення вогню.
«Україна залишається готовою до щонайменше 30-денного повного припинення вогню та заходів зміцнення довіри, що дозволить провести мирні переговори та відкрити реальний шлях до справедливого та сталого миру», – додав Андрій Сибіга.
У Кремлі 28 квітня заявили, що президент Росії Володимир Путін оголосив перемир’я у «дні 80-річчя Перемоги» – 8, 9 і 10 травня.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю пропозицію РФ, нагадав, що Україна підтримує ідею США щодо припинення вогню, а також пропонувала 30-денну паузу, і назвав заяву Путіна «черговою спробою маніпуляцій»: «Немає причин чекати 8 травня. І вогонь має бути припинений не на кілька днів, щоб потім знову вбивати. Негайне, повне та безумовне припинення вогню і щонайменше на 30 днів, щоб було гарантовано та надійно, – це те, що може дати основу реальній дипломатії».
Після оголошення РФ перемир’я на кілька днів у травні в Білому домі заявили, що президент США Дональд Трамп хоче бачити «постійне припинення вогню».
20-30% зруйновано, більшість людей виїхала. Як наближення армії РФ знищує Костянтинівку
Російські війська посилили удари по Костянтинівці, використовуючи керовані авіабомби, дрони на оптоволокні та артилерію. У місті залишилося орієнтовно 9 тисяч жителів, хоча до повномасштабного вторгнення РФ тут жили понад 67 тисяч. Аналітики DeepState вважають, що армія РФ цілеспрямовано знищує Костянтинівку, аби паралізувати логістику ЗСУ. Від «сірої зони», де тривають бої, до міської межі – менше за 9 кілометрів, до того ж, з двох напрямків: від Часового Яру та Торецька.
Ті жителі, які ще лишаються, не поспішають евакуйовуватися. Виїжджають здебільшого лише тоді, коли їхнє житло вже зазнало значних пошкоджень або зруйноване. За оцінками місцевої влади, від 20 до 30% міста вже повністю зруйновано.
Костянтинівка залишається крайньою південною точкою укріпленої лінії на Донбасі. У разі її втрати агресору відкриється шлях на Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали про ситуацію у місті начальника Костянтинівської міської військової адміністрації Сергія Горбунова.
Парламент України ратифікував інвестиційну угоду зі США
Верховна Рада 8 травня проголосувала за ратифікацію угоди про утворення спільного інвестиційного фонду між Україною та США.
За це рішення проголосували 338 депутатів.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю угоду, заявив, що вона значно змінилась у процесі підготовки, тепер це «справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну». Президент 1 травня повідомив про розмову із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, зокрема про ратифікацію угоди.
Президент США Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але підписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.