Двоє людей загинули, двоє поранені на Херсонщині через ранкові удари РФ – влада
На Херсонщині вранці 29 січня внаслідок російських ударів загинули двоє людей, ще двоє – поранені, повідомили в обласній військовій адміністрації.
«Близько восьмої ранку росіяни атакували з БпЛА Антонівку. Через скидання вибухівки з дрона травми, несумісні з життям, дістав 52-річний чоловік… Російські війська вбили чоловіка у Благовіщенському. Близько 10:00 росіяни атакували житловий будинок, через що смертельні поранення дістав 23-річний місцевий житель», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, орієнтовно о 9:00 і близько 11:00 російські війська завдали дронових ударів по Херсону, внаслідок чого були поранені 45-річний і 47-річний чоловіки.
Минулої доби на Херсонщині, як повідомив голова ОВА Олександр Прокудін, внаслідок російських атак дві людини загинули, 14 – були поранені.
«Російські військові били по житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили дві багатоповерхівки і 19 приватних будинків. Також окупанти понівечили газопровід, гараж, складське приміщення і транспортні засоби», – йдеться в повідомленні.
Пізніше в ОВА додали, що ще двоє людей, які зазнали поранень напередодні, вранці 29 січня звернулися за допомогою до медиків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини дронами, скидаючи боєприпаси з безпілотників на людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Деснянському районі Києва через падіння уламків дрона сталася пожежа – КМВА
У Деснянському районі Києва після ранкової російської атаки зафіксовано падіння уламків дрона на відкритій місцевості, внаслідок чого виникла пожежа, повідомили у міській військовій адміністрації.
«За повідомленням начальника КМВА Тимура Ткаченка, є займання трави і кущів… Без постраждалих. Пожежу на площі до 2 га локалізовано», – йдеться в повідомленні.
У Києві близько 9-ї ранку 29 січня влада повідомила про роботу протиповітряної оборони через російський дрон РФ.
Раніше сьогодні мер Віталій Кличко повідомляв, що в Києві поблизу станції метро в Дарницькому районі впали уламки збитого удосвіта російського безпілотника.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЄС у 16-му пакеті санкцій не запровадить повну заборону на імпорт ЗПГ з РФ
Євросоюз не запроваджуватиме повну заборону на закупівлю російського зрідженого природного газу (ЗПГ) в 16-му пакеті санкцій, який 29 січня має бути офіційно представлений країнам ЄС.
Як випливає з проєктів документів, із якими ознайомилося Радіо Свобода, нові санкції передбачатимуть припинення постачання російського ЗПГ на термінали, які не підключені до загальної газорозподільної системи ЄС. Таке обмеження не вплине на більшу частину імпорту сировини з РФ до ЄС.
Згідно зі звітом, опублікованим 28 січня, торік постачання ЗПГ з Росії до ЄС зросло майже на 4% порівняно з 2023 роком.
У грудні 10 країн ЄС, включно з Фінляндією, Польщею та країнами Балтії, закликали Європейську комісію «заборонити імпорт російського газу та ЗПГ якнайшвидше».
ЄС уже заборонив більшу частину імпорту російського вугілля та нафти. Однак запровадити санкції щодо трубопровідного газу з Росії поки що не вдається, оскільки кілька європейських країн все ще від нього залежать, а для запровадження таких заходів потрібне одноголосне схвалення членів блоку. Відмова від російського ЗПГ може бути здійснена як через санкції, так і в рамках «дорожньої карти» поступового обмеження закупівель.
Крім обмежень на постачання ЗПГ, 16-й пакет санкцій ЄС щодо Росії передбачає штрафи для 74 нафтових танкерів з так званого тіньового флоту Росії, а також обмеження на імпорт російського алюмінію.
За даними Bloomberg, обмеження будуть поступовими і дозволять європейським покупцям імпортувати алюміній з Росії протягом року за системою квот, перш ніж набуде чинності повна заборона. ЄС, як і раніше, закуповує в Росії близько шести відсотків цього металу.
Євросоюз розглядає відключення ще близько 15 російських банків від системи міжнародних платежів SWIFT, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела. За даними на вересень 2024 року, у Росії до SWIFT залишаються підключені понад 200 банків.
Також у новому пакеті буде розширене, в тому числі за рахунок Китаю та КНДР, число осіб і організацій, які підпадуть під санкції у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Додаткові заходи будуть запроваджені проти російських засобів інформації, які беруть участь у дезінформаційній кампанії, координованій російською владою.
У 14-му пакеті санкцій Євросоюз запровадив заборону реекспортувати через порти в Євросоюзі російський ЗПГ, призначений для третіх країн.
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження НПЗ у місті Кстово в РФ
Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив ураження вночі 29 січня нафтопереробного заводу в Росії, який «задіяний у забезпеченні окупаційної армії РФ».
«Підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони у ніч на 29 січня 2025 року уразили Нижньогородський нафтопереробний завод (Кстово, Нижньогородська область РФ)», – інформують у Генштабі.
За повідомленням, після удару БпЛА «зафіксовано потужну пожежу на території об’єкту, результати та масштаби пошкоджень уточнюються».
Російські регіони в ніч на 29 січня зазнали другої за тиждень масованої атаки безпілотників. Міноборони Росії прозвітувало про нібито знищення 104 дронів, губернатори нарахували їх на принаймні на 19 більше, пише російська служба Радіо Свобода.
За даними російського відомства, дрони зафіксували над дев’ятьма областями: Курською, Брянською, Смоленською, Тверською, Бєлгородською, Нижньогородською, Калузькою, Ростовською, Ленінградською.
Зокрема, в місті Кстово Нижньогородської області РФ внаслідок нальоту безпілотників виникла пожежа на території промзони, де розташований нафтопереробний завод «ЛУКОЙЛ-Нижегороднафтооргсинтез», а також хімічні підприємства і теплоелектростанція.
В уряді Австралії заявили, що їхній громадянин, який воював за Україну і про загибель якого після полону РФ повідомляли раніше, може бути живим і перебувати під вартою в Росії.
29 січня прем’єр-міністр Ентоні Альбанізі повідомив у коментарі телеканалу ABC, що уряд отримав від російської влади підтвердження того, що Дженкінс живий, і Міністерство закордонних справ і торгівлі шукає додаткових підтверджень цього.
«Це заява російської влади нашому департаменту… Ми отримали цю інформацію через Міністерство закордонних справ і торгівлі, але ми шукаємо підтвердження», – сказав голова уряду.
Водночас міністерка закордонних справ Австралії Пенні Вонг заявила, що її міністерство «отримало підтвердження того, що Оскар Дженкінс живий і перебуває під вартою», і закликала Росію звільнити його.
У грудні російський «військовий кореспондент» Олександр Сладков опублікував відео, на якому російські військові розмовляють із полоненим австралійцем та кілька разів б’ють його. Чоловік називається Оскаром Дженкінсом, 32-річним викладачем біології, він каже, що живе в Австралії та Україні.
15 січня австралійський телеканал ABC повідомив, що Дженкінс міг бути вбитий. Журналісти посилалися на інших іноземців, які воюють за ЗСУ. Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Прем’єр-міністр Австралії тоді заявив, що звернувся до Росії з проханням прокоментувати повідомлення про загибель Дженкінса. «Ми закликаємо Росію негайно підтвердити статус Оскара Дженкінса. Ми, як і раніше, серйозно стурбовані», – сказав Албанізі.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков на прохання прокоментувати заяву австралійської сторони сказав, що йому невідомо, «чи порушувалося в офіційному порядку це питання австралійцями». «Можливо, дипломатичними каналами вже були якісь дії, але до нас це не доходило. Можливо, є сенс перевірити це в міністерстві закордонних справ», – відповів він.
Наприкінці грудня речниця МЗС РФ Марія Захарова повідомляла, що влада Австралії звернулася до Росії з приводу затримання російськими військовими австралійця Оскара Дженкінса. За її словами, інформація про затриманого громадянина Австралії «перевіряється».
Відносини між Австралією і Росією є напруженими протягом багатьох років. Зокрема, Австралія виступила проти російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, засудивши його як незаконне й аморальне.
В Агенції оборонних закупівель пізніше буде новий керівник – Жумаділов
Тимчасовий виконувач обов’язків керівника Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Арсен Жумаділов розповів 29 січня в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»), що нині працює разом із відстороненою від управління Мариною Безруковою. За його словами, нині не йдеться про передачу справ, бо вона з посади не пішла, а лише відсторонена, і Безрукова опрацьовує документи, які надійшли в АОЗ до 27 січня. Сам Арсен Жумаділов додав, що перебуває у відпустці на основному місці роботи, в Державному операторі тилу (ДОТ).
«У ДОТі я цей тиждень у відпустці насправді. Цілком імовірно, що вона опрацьовує документи, які надійшли до неї на підпис чи на погодження станом на минулу п’ятницю, наприклад, на минулий тиждень. Все те, що надходить на підписання і на погодження з 27 січня, коли я ухвалив наказ підприємства, і довів до всього колективу те, що я став до виконання обов’язків. Усі відповідні документи вже надходять мені на підпис. Тобто це і платіжні документи, і договори тощо. Щодо передачі справ не йдеться через те, що передача справ відбувається тоді, коли керівник іде з посади. Наразі пані Марина Безрукова не йде з посади, вона відсторонена від виконання обов’язків. Якщо або коли вона йтиме з посади, тоді звісно, у мене є очікування, що справи будуть передані належно», – розповів Жумаділов.
Арсен Жумаділов сказав Радіо Свобода, що пропозиція очолити Агенцію оборонних закупівель надійшла від міністра оборони України Рустема Умєрова 24 січня. Міністр запропонував Жумаділову очолити АОЗ через те, що ДОТ схожий у регулюванні діяльності – це спростило перехід до керування Агенцією оборонних закупівель, що необхідно в умовах війни.
«Це була просто планова моя відпустка, яку я погодив ще на початку січня. І був такий запит, який був пов’язаний із тим, що якщо якась інша людина ззовні сюди буде заходити і розбиратися зі справами, то вона буде дуже довго вивчати контекст, усі обставини перед тим, як підписувати той чи інший документ. А оскільки я працюю в тій же системі, я зарегульований майже так само, як і Агенція оборонних закупівель, – я маю на увазі як керівник Державного оператора тилу – то для мене перехопити цю естафетну паличку і з нею далі швидко бігти, – це не таке вже і складне завдання», – заявив Жумаділов.
За його словами, він має напрацювати пропозиції міністерству оборони України та поліпшити закупівельні процеси в Агенції оборонних закупівель. Жумаділов каже, що «необхідно провести деякі заходи щодо того, щоб тут побудувати роботу більш ефективно, переконатись в тому, що всі процеси належно побудовані та готові до того, щоб забезпечувати наше військо якнайкраще».
«Тобто це стосується всього закупівельного процесу. Маємо просканувати те, що відбувається тут, і вийти з певним баченням того, що необхідно змінити. Ми запропонуємо бачення, я його дам на розгляд міністру. І далі вже міністерство має визначатися із постійним керівником Агенції оборонних закупівель. Як воно буде з ним визначатися, це вже питання до міністерства оборони», – розповів посадовець.
21 січня наглядова рада АОЗ повідомила, що її члени одноголосно ухвалили рішення про подовження контракту з Мариною Безруковою. Після цього журналістка та членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко повідомила, що міністерство оборони не погодило це рішення наглядової ради, при тому, що, за її словами, МОУ і не мало б його погоджувати, зауважили журналісти проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».
22 січня наглядова рада Агенції оборонних закупівель міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Як пояснили в агенції, відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником.
Але 24 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що військове відомство не продовжуватиме контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, а також пообіцяв покарати «всіх, хто провалив роботу» щодо оборонних закупівель. Також Міністерство оборони відкликало двох представників держави з Наглядової ради.
За словами Умєрова, перезапуск Наглядової ради відбудеться найближчим часом, а директором АОЗ буде призначено Арсена Жумаділова, який очолює «Державного оператора тилу». Сам Жумадіов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Війська РФ вночі атакували Україну 57 дронами й «Іскандером», 29 БпЛА збили – Повітряні сили
У ніч на 29 січня російські війська атакували 57-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків Курська, Міллерова, Приморсько-Ахтарська в РФ і Чауди в окупованому Криму, а також балістичною ракетою «Іскандер-М» із Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:30 підтверджено збиття 29 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Кіровоградській, Хмельницькій, Дніпропетровській та Одеській областях», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах додали, що 14 безпілотників-імітаторів – «локаційно втрачені без негативних наслідків».
Внаслідок атаки РФ постраждали Миколаївщина, Одещина, Харківщина, Київщина і Сумщина, додали в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Вогонь поки не зупиняється»: як працюють бійці 110-ї бригади ТрО на Запоріжжі (відео)
По скупченню піхоти, військовій техніці та зброї противника працюють бійці 110-ї окремої бригади територіальної оборони на Запоріжжі. Для захисту напрямку вони застосують стаціонарні установки «Партизан». Їх ділянка фронту межує з Новопавлівським напрямком, де останні тижні тривають бої за Велику Новосілку. Що нині відбувається на суміжних ділянках фронту та як ситуація на півдні Донбасу позначилась на них вони розповіли Радіо Свобода під час візиту на передову.
«Складно уявити Путіна і Зеленського у одній кімнаті»: переговори будуть, попри рішення РНБО?
Повернення Дональда Трампа у Білий дім і перші його заяви після інавгурації активізували у медійному полі розмови про ймовірність переговорів між Україною та Росією у найближчій перспективі. Де, за яких умов, за чиєї участі і як можуть відбутися ці переговори, невідомо, адже жоден офіційний план американською адміністрацією оприлюднений не був.
Поруч з тим сигнали про готовність говорити, але з урахуванням українських інтересів, висловлювали і в Києві.
Щодо Росії, то в останніх своїх заявах російський президент Володимир Путін, відповідаючи на запитання державних медіа, зазначив, що російська сторона готова до переговорів, утім, є нюанс – в Україні, за його словами, існує заборона на такі переговори.
- Чи так це насправді?
- І, хто крім Зеленського та Путіна, може підписувати можливі угоди про припинення вогню?
Радіо Свобода зібрало думки експертів.
У Києві через дрони РФ працювала ППО – влада
У Києві близько 9-ї ранку 29 січня влада повідомила про роботу протиповітряної оборони через російський дрон РФ, у столиці України, а також у Київській, Чернігівські і Полтавській областях оголошували повітряна тривога.
«У столиці працюють сили ППО по ворожих БпЛА. Перебувайте в укриттях», – написав у телеграмі міський голова Києва Віталій Кличко.
Згодом Повітряні сили оголосили про відбій тривоги скрізь, крім Полтавщини.
Раніше сьогодні Кличко повідомляв, що в Києві поблизу станції метро в Дарницькому районі впали уламки збитого російського безпілотника.
За його словами, уламки пошкодили огорожу й окремо розташовану будівлю прохідної Дарницького депо.
«Всі служби на місці. Наразі пожежі немає, потерпілих не виявили», – додав Кличко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Умєров посадив Жумаділова на два стільці одночасно? Які наслідки для оборони?
Міністр Оборони Рустем Умєров хоче взяти під свій контроль Агенцію оборонних закупівель, тому, попри вибір Наглядової ради, не захотів продовжити контракт з Мариною Безруковою. Так говорять деякі українські антикорупціонери та народні депутати.
Про скандал в Міноборони зі звільненням та призначенням нового і тимчасового директора Агенції оборонних закупівель говоримо в еклюзивному інтерв’ю з директором Державного оператора тилу Арсеном Жумаділовим.
Чому він пішов на цю посаду попри скандал? Як може одна людина керувати двома агенціями із закупівель одночасно? Чи це спроба Умєрова контролювати мільйонні потоки зброї? Чи має міністр оборони піти у відставку?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб: ЗСУ за добу відбили 88 атак сил РФ на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби відбулося 193 бойових зіткнення, повідомив Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні 29 січня.
Найбільше атак російських сил було на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку 88 атак відбито нашими захисниками. Ворог намагався просунутись неподалік населених пунктів Водяне Друге, Миролюбівка, Єлизаветівка, Промінь, Сухий Яр, Лисівка, Зелене, Відродження, Шевченко, Покровськ, Сергіївка, Удачне, Надіївка, Успенівка, Нововасилівка, Новоолександрівка, Олексіївка, Муравка, Дачне, Богданівка, Курахове та Улакли», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках і на Курщині в РФ, зазначили у Генштабі.
Днями президент Володимир Зеленський заявив, що «доручив посилити командний склад військ на Донеччині» і направив генерал-майора Михайла Драпатого, командувача Сухопутних військ, для керівництва оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця». «Це – найжорстокіші напрямки боїв», – зазначив Зеленський.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня в ефірі Радіо Свобода казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
У Росії заявили про масовану атаку дронів, на території Кстовської промзони – пожежа
Російські регіони в ніч на 29 січня зазнали другої за тиждень масованої атаки безпілотників. Міноборони Росії прозвітувало про нібито знищення 104 дронів, губернатори нарахували їх на принаймні на 19 більше, пише Російська служба Радіо Свобода.
За даними російського відомства, дрони зафіксували над дев’ятьма областями: Курською, Брянською, Смоленською, Тверською, Бєлгородською, Нижньогородською, Калузькою, Ростовською, Ленінградською.
Зокрема, в місті Кстово Нижньогородської області РФ внаслідок нальоту безпілотників виникла пожежа на території промзони, де розташований нафтопереробний завод «ЛУКОЙЛ-Нижегороднафтооргсинтез», а також хімічні підприємства і теплоелектростанція.
Російські телеграм-канали публікують відео і фото з масштабною пожежею, ймовірно, зняті місцевими жителями.
Губернатор Нижньогородської області підтвердив факт нальоту українських дронів на Кстов, заявивши, що «на територію одного з підприємств Кстовської промзони» впали уламки збитого безпілотника, і що в результаті виникло «займання». За попередніми даними, постраждалих немає.
Завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстові – одне з найбільших нафтопереробних підприємств у Росії, що забезпечує бензином Москву. Навесні 2024 року воно зазнавало атаки безпілотників, внаслідок якої були пошкоджені установки первинної переробки нафти.
У Смоленській області Росії один із безпілотників збили «під час спроби нападу на об’єкт ядерної енергетики», заявив губернатор Василь Анохін. Про який об’єкт йдеться, Анохін не уточнив. Про те, що уламки знищеного БпЛА впали в районі Смоленської АЕС, пише телеграм-канал Shot. При цьому на самій атомній електростанції заявили, що вона «працює у штатному режимі».
У Бєлгородській області під час атаки дроном багатоквартирного будинку постраждала одна людина.
Вночі припиняли роботу аеропорти Санкт-Петербурга і Казані.
Українські військові цю атаку в РФ наразі не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Армія Росії за добу війни втратила 1670 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія за минулу добу втратила у війні проти України 1670 військових, а загалом від початку повномасштабного вторгнення – близько 834 670 осіб – такі дані станом на ранок 29 січня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ в українському командуванні заявили про такі:
- танки ‒ 9886 (+10)
- бойові броньовані машини ‒ 20597 (+24)
- артилерійські системи – 22395 (+29)
- РСЗВ – 1264 (+1)
- засоби ППО ‒ 1050
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 23456 (+57)
- крилаті ракети ‒ 3054 (+1)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 35366 (+97)
- спеціальна техніка ‒ 3721 (+3).
Міністерство оборони Великої Британії заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, йдеться у дописі відомства в соцмережі Х.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Нові субсидії переселенцям на оренду житла: хто та як зможе отримати відшкодування?
Із 29 січня 2025 року переселенці з окупованих територій та зони бойових дій можуть подавати заяви на відшкодування плати за оренду житла. Це відбуватиметься у рамках експериментального державного проєкту, який розрахований на 2 роки. Втім, щоб отримати таку допомогу, людина або родина має відповідати певним умовам.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) проаналізували постанову уряду№1225 і підготували детальне пояснення: хто зможе отримати гроші, скільки та що для цього потрібно.
Росія: у щонайменше чотирьох областях заявили про атаку дронів
У низці російських регіонів заявили про атаки безпілотників.
Губернатор Смоленської області Василь Анохін заявив, що у різних районах регіону цивільні об'єкти зазнали масованої атаки БПЛА.
«На даний час засобами ППО та РЕБ Міністерства оборони Росії знищують їх. За попередньою інформацією, один з безпілотників збитий під час спроби нападу на об'єкт ядерної енергетики», – написав він у телеграмі.
При цьому, за його даними, постраждалих чи руйнувань немає.
Уламки збитого БПЛА впали на територію підприємства Кстовської промзони Нижньогородської області, пожежники ліквідують пожежу, повідомив губернатор Гліб Нікітін. Потерпілих від падіння уламків немає.
Як уточнює телеграм-канал Astra, у Кстово розташований завод «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» – одне з найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Навесні 2024 року воно вже зазнавало атаки безпілотників.
Також влада Тверської області РФ заявила про атаку безпілотників. Як повідомив губернатор Ігор Руденя, відбито атаку вже 20 БПЛА над Торопецьким округом регіону. Про постраждалих та пошкодження не повідомляється.
Влада Брянської області заявила про перехоплення і знищення 26 безпілотних літальних апаратів літакового типу. Постраждалих немає.
У Татарстані також попереджали про небезпеку атаки безпілотників, була призупинена робота аеропорту Казані.
Міноборони РФ наразі про цю атаку на російські регіони не повідомляє. Українські військові наразі не повідомляли про атаки по території РФ уночі 29 січня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
У Києві біля станції метро впали уламки російського дрона – мер
У Києві поблизу станції метро в Дарницькому районі впали уламки російського безпілотника, повідомив у телеграмі міський голова Віталій Кличко.
За його словами, уламки пошкодили огорожу й окремо розташовану будівлю прохідної Дарницького депо.
«Всі служби на місці. Наразі пожежі немає, потерпілих не виявили», – додав Кличко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЗМІ: США передають Україні близько 90 ракет Patriot зі складів в Ізраїлі
Цього тижня американські військові перевезли близько 90 ракет протиповітряної системи Patriot зі складу в Ізраїлі до Польщі, щоб доставити їх в Україну, повідомили Axios три джерела, обізнані з цим.
За даними видання, це також найбільш значна поставка зброї з Ізраїлю в Україну з моменту російського вторгнення майже три роки тому.
Зазначається, що система стала менш актуальною, оскільки Ізраїль розробив власні системи протиповітряної оборони, а більшість батарей Patriot були використані для тренувань або залишені на зберіганні.
Джерела повідомили Axios, що після того, як ЦАХАЛ оголосив про виведення ракет з експлуатації, українські чиновники звернулися до США та Ізраїлю з ідеєю: Ізраїль поверне ці ракети назад до США, щоб їх відремонтували і відправили в Україну.
Читайте також: Посол Бродський розповів, як Ізраїль підтримує Україну і чому не зброєю
Протягом кількох місяців Ізраїль зволікав, побоюючись, що Росія може вжити заходів у відповідь. Український чиновник розповів Axios, що прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу тижнями відмовлявся відповідати на його дзвінки з цього приводу. Але наприкінці вересня він нарешті схвалив цю ідею, каже ізраїльський чиновник.
Представник офісу прем’єр-міністра Ізраїлю підтвердив, що система Patriot була повернута до США, додавши, що «нам невідомо, чи була вона доставлена в Україну».
Останніми днями літаки С-17 ВПС США прибули на авіабазу на півдні Ізраїлю і вилетіли до Жешува на сході Польщі, який є вузловим пунктом для перекидання зброї в Україну.
Джерела повідомили, що цим рейсом було перевезено близько 90 перехоплювачів Patriot, які можуть бути використані Україною.Додаткове обладнання, таке як радари та інше спорядження, спочатку буде передано до США для ремонту.
Високопоставлений ізраїльський чиновник повідомив мені, що Ізраїль заздалегідь поінформував Росію про цей крок і підкреслив, що він «лише повертає систему Patriot до США», а не постачає зброю Україні.
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: більшість атак РФ – на Покровському напрямку
Загалом на фронті від початку цієї доби відбулося 174 бойових зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Найбільше боїв було на Покровському напрямку – тут противник 75 разів атакував у районах населених пунктів Водяне Друге, Миролюбівка, Єлизаветівка, Промінь, Сухий Яр, Лисівка, Зелене, Відродження, Шевченко, Покровськ, Сергіївка, Удачне, Надіївка, Успенівка, Нововасилівка, Новоолександрівка, Олексіївка, Дачне, Богданівка, Курахове та Улакли.
За даними штабу, також на Сіверському та Торецькому напрямках було по 17 атак, зокрема, біля Білогорівки, Новосілки та Верхньокам’янського, Кримського, Диліївки, Дачного, Торецька та Щербинівки.
В Курській області українські захисники сьогодні відбивали десять атак противника, на даний час триває один бій.
Російські атаки були на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 21 січня зазначив, що, зважаючи на геолоковані знімки за 20 січня, ЗСУ також вдалося відновити позиції в Котлиному на південний захід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону речник заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться», зазначив проєкт Радіо Свобода Донбас. Реалії.
Влада Сумщини повідомила про загиблого через удар дрона РФ напередодні
Внаслідок російської агресії одна людина в Сумській області загинула напередодні, повідомила обласна військова адміністрація 28 січня.
«Великописарівська громада: 27.01.2025 у вечірній час здійснено удар FPV дроном (1 вибух). Внаслідок обстрілу загинула 1 цивільна особа», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, протягом вівторка російські війська 71 раз обстріляли прикордонні райони Сумської області, обласна влада зафіксувала 116 вибухів.
«Обстрілів зазнали Юнаківська, Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Глухівська, Есманьська, Шалигинська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади», – повідомляє ОВА.