«Важливо пам’ятати». Автор «Бахмуту» на презентації чеського перекладу
«Я дуже радий, що перший переклад книги вийшов чеською», – поділився Мирослав Лаюк, автор книги «Бахмут», на презентації чеського перекладу твору. Подія відбулася у Празі 23 січня за участі самого письменника. Подробиці – у репортажі Радіо Свобода.
«Бахмут» створений спільно з фотографом Данилом Павловим, чиї фотографії висвітлювали на проєкторі під час виступу письменника. Чеською твір перекладали Вероніка Ценкова, Катерина Газукіна, Тереза Хланьова, Зузана Шпінкова, а ініціаторка чеського видання – Олександра Войтішкова.
Книга, за яку автор Мирослав Лаюк отримав премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року, була написана на підставі великого панорамного репортажу. Його Лаюк та Павловий підготували після того, як провели два тижні на початку весни 2023 року в Бахмуті на Донеччині. Письменник та фотограф відправились туди, щойно медіа почали писати про те, що російські війська почали заходити у Бахмут. А там на них чекали історії із різних бригад, історія капеланів, зенітника, який щойно збив російський літак, історії артилеристів, чекала ніч із піхотинцями з позицій неподалік.
Війська РФ атакували два цивільних авто на Сумщині, трьох людей поранено – прокуратура
Російські війська 24 січня упродовж дня атакували, за попередніми даними, FPV-дронами два цивільних авто, які рухались по території Миропільської громади Сумського району. Унаслідок цих атак було поранено трьох людей, повідомила обласна прокуратура.
«Унаслідок атаки ворога, яка сталась близько 10:45,поранення зазнав водій авто. Близько 13:45 окупанти атакували безпілотником іще один транспортний засіб, у якому поранено двох цивільних чоловіків. Пошкоджено два транспортні засоби», – вказано у дописі.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Донеччини, Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Умєров: замість Марини Безрукової Агенцію оборонних закупівель очолить Арсен Жумаділов
Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Міноборони не буде продовжувати контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Мариною Безруковою, також він обіцяє відсторонити «всіх, хто провалив роботу» щодо оборонних закупівель.
«На жаль, за останні пів року замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри, «зливи» контрактів, «злив» інформації (правоохоронці обовʼязково ще перевірять ці факти), піар бездіяльності та невиконання КРІ підпорядкованим підприємством МОУ. Закупівлі зброї, які повинні бути закритими під час воєнного стану та повномасштабної війни з росією, чомусь перетворилися на «Амазон», де кожен користувач інтернету може у реальному часі бачити, хто і що купує, в яких обсягах та у яких виробників. А масштаби цих закупівель, які були б принаймні співмірними з піаром у ЗМІ, наші захисники на фронті так і не відчули», – написав міністр у фейсбуці 24 січня.
Він зазначив, що подав клопотання до Кабінету міністрів на звільнення свого заступника Дмитра Кліменкова. Також Міністерство оборони відкликає двох представників держави з Наглядової ради.
«Це стане прецедентом в історії державного корпоративного управління, коли два незалежних представники Наглядової ради підтримали позицію держави, а уповноважений державою представник інтересів держави проігнорував рекомендації органу управління», – вказано у дописі.
За словами Умєрова перезапуск Наглядової ради відбудеться найближчим часом, а директором АОЗ буде призначено Арсена Жумаділова, який є директором «Державного оператора тилу».
Сам Жумадіов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.
«Я погодився взяти на себе відповідальність за закупівлі летальної номенклатури в, мʼяко кажучи, складний час. Побудувати системну роботу з забезпечення війська – моя єдина мета. Я обіцяю докласти максимум зусиль, щоб виконати це завдання», – написав він у фейсбуці.
22 січня Наглядова рада Агенції оборонних закупівель Міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Як пояснили в агенції, відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником.
Напередодні, 21 січня, Наглядова рада АОЗ повідомила, що її члени одноголосно ухвалили рішення про подовження контракту з Мариною Безруковою. Після цього журналістка та членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко повідомила, що Міністерство оборони не погодило це рішення Наглядової ради, при тому, що, за її словами, МОУ і не мало б його погоджувати, зауважили журналісти проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Восени 2024 року Кабінет міністрів затвердив склад наглядових рад двох закупівельних підприємств українського Міноборони – «Агенції оборонних закупівель» та «Державного оператора тилу», що в МОУ охарактеризували як «завершення важливого етапу реформування закупівельних агенцій».
Із грудня 2023 року в Україні запрацювала нова агенція – «Державний оператор тилу», яка займатиметься закупівлями для армії. 30 жовтня міністр оборони України Рустем Умєров підписав наказ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором цього органу.
Кримінальне провадження за провал оборони Харківщини Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило за фактом самого прориву державного кордону в травні 2024 року. Так радниця з комунікацій директора ДБР Тетяна Сапьян відповіла на запитання Радіо.Свобода (проєкт Свобода.Ранок), чи звертався хтось до ДБР з клопотанням про відкриття такого провадження та що стало причиною розслідування цієї справи.
Сапьян пояснює, що тоді цей прорив кордону викликав суспільний резонанс, що, за її словами, і спонукало ДБР розпочати розслідування.
«Як таке розслідування може початися? Ну, ні для кого не було секретом факт, що були запитання, ну, відбувся прорив, ворог почав просуватися, це ж для нас з вами не було секретом», – каже речниця.
На уточнююче запитання, чи за всіма фактами прориву державного кордону російськими військами ДБР відкривало кримінальне провадження проти командирів ЗСУ, які його допустили, вона зазначила: «Я можу стверджувати лише той факт, що кримінальні провадження, де під запитанням, чи можна було уникнути цієї ситуації, відкриті, що стосується саме оборони».
Також Тетяна Сапьян відповіла, чи будуть слідчі ДБР в рамках цієї справи щодо провалу оборони кордону на Харківщині допитувати Головкома ЗСУ Олександа Сирського, генерал-лейтенанта, екскомандувача обʼєднаних сил ЗСУ з лютого по червень 2024 року Юрія Содоля або Олега Синєгубова – голову Харківської ОВА, які відповідали також за оборону Харківського напрямку та побудову фортифікацій. Вона сказала, що не виключає такої можливості.
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
Читайте також: Провал оборони Харківщини. Що відомо про затриманих і в чому їх звинувачують
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Юрію Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі п’ять мільйонів гривень. 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу.
Державне бюро розслідувань увечері 22 січня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.
Сам генерал у зверненні, яке поширив його адвокат, зазначив, що командири не винні у нестачі військових і озброєння: «Зараз мені закидають, що смуга бригади перевищувала норму. Якщо в Україні у Генерального штабу немає достатньо бригад і озброєння, щоб дотримуватися норм, то в цьому винні не командири».
22 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 25 мільйонів гривень застави колишньому командиру 125-ї бригади ТрО Артуру Горбенку.
Раніше 21 січня в цій же справі суд обрав запобіжний захід полковнику Іллі Лапіну.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку тривають 16 атак військ РФ, ще 30 штурмів – зупинено
Російські війська продовжують штурмувати позиції Збройних сил України. Загалом, від початку доби відбулося 117 бойових зіткнень, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 24 січня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 46 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Єлізаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Покровськ, Новоукраїнка, Удачне, Котлине, Новоєлізаветівка, Успенівка, Срібне, Андріївка, Дачне, Улакли та Янтарне. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 30 атак, 16 боєзіткнення – досі тривають», – вказано у дописі.
За даними штабу, Сили оборони відбивають 25 атак РФ поблизу Часового Яру, Васюківки, Новомаркового та Білої Гори на Краматорському напрямку, 17 боєзіткнень ще тривають.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбивали шість атак російських загарбників, п’ять атак ще тривають - тривають. Противник здійснив понад 240 обстрілів, зокрема чотири - із реактивних систем залпового вогню», – зазначили військові.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Новопавлівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
Путін готовий зустрітися з Трампом. Єрмак каже, що не буде переговорів про Україну – без України
Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий до мирних переговорів і зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Про це він сказав 24 січня російському державному телеканалу «Россия 24».
Лідер Росії вважає, що якщо мирні переговори почнуться в рамках нинішнього правового поля, вони будуть нелегітимними через українське законодавство, яке забороняє Зеленському вести прямі переговори з Путіним.
«Нам було б краще зустрітися, виходячи з реалій сьогоднішнього дня, спокійно поговорити по всіх тих напрямках, які цікавлять і Сполучені Штати, і Росію. Ми готові. Але, повторюю, це в першу чергу, звичайно, залежить від рішень і вибору нинішньої американської адміністрації», – сказав він.
Володимир Путін також заявив, що з Дональдом Трампом у нього «завжди були винятково ділові й водночас прагматичні та довірчі відносини». «Я не можу не погодитися з ним у тому, що якби у нього у 2020 році не вкрали перемогу, то, можливо, і не було б тієї кризи в Україні, яка виникла у 2022 році», – заявив очільник РФ.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у відповідь на це інтервʼю наголосив, що Путін намагається просувати ідею переговорів Росії із США без участі України.
«Він хоче домовитися про долю Європи – без Європи. І прагне говорити про Україну – без України. Цього не буде. Путіну давно потрібно повернутися в реальність самому, або його повернуть. Так це не працює в сучасному світі», – вказано у дописі.
4 жовтня 2022 року Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 вересня, яке, зокрема, передбачає неможливість ведення переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним і необхідність посилення обороноздатності України.
Дональд Трамп напередодні вперше безпосередньо звернувся до лідера Росії Путіна із закликом зупинити війну в Україні: «З огляду на все це я збираюся зробити Росії, чия економіка зазнає краху, і Путіну дуже велику послугу. Домовитеся зараз і припиніть цю безглузду війну! Далі буде гірше».
Трамп пригрозив накласти великі податки, тарифи та санкції на всі товари, які йдуть із РФ до США та інших країн.
Спікер лідера РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков відреагував на де-факто ультиматум Трампа, заявивши, що не бачить у його заяві «особливо якихось нових елементів».
Днями телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що Трамп доручив помічникам організувати телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. За їхніми словами, президент США хоче поспілкуватися з президентом РФ у перші дні після інавгурації, щоб обговорити особисту зустріч. Як стверджується, у Трампа сподіваються швидко розпочати роботу над врегулюванням війни Росії проти України.
Після інавгурації президент США Дональд Трамп заявив, що він може поговорити з Путіним найближчим часом, але не назвав конкретних термінів.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
Екскомандувач ОТУ «Харків» Галушкін пропонує Зеленському відправити його на фронт на посаді солдата
Бригадний генерал, колишній командувач оперативно-тактичного управління «Харків» Юрій Галушкін звернувся до президента України Володимира Зеленського, передає кореспондент Радіо Свобода.
У суді, де йому обирають запобіжний захід, він повідомив журналістам, що готовий повернутися на фронт захищати Україну на посаді звичайного солдата.
За словами Галушкіна, це буде корисніше, ніж відправити його до вʼязниці.
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Юрію Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі п’ять мільйонів гривень. 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу.
Державне бюро розслідувань увечері 22 січня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.
«Через прорахунки в командуванні та самовільний відхід із займаних позицій бійців та певних підрозділів 125-ї окремої бригади територіальної оборони була втрачена стратегічна ініціатива і ворог зумів заглибитися в смугу оборони бригади на відстань до 10 км, що дозволило йому знову із артилерії обстрілювати Харків», – ідеться в повідомленні ДБР.
Сам генерал у зверненні, яке поширив його адвокат, зазначив, що командири не винні у нестачі військових і озброєння: «Зараз мені закидають, що смуга бригади перевищувала норму. Якщо в Україні у Генерального штабу немає достатньо бригад і озброєння, щоб дотримуватися норм, то в цьому винні не командири».
У Давосі презентували видання харківської друкарні, зруйнованої російськими ракетами – Мінекономіки
На Всесвітньому економічному форумі у Давосі перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко презентувала видання найбільшої в Україні друкарні «Фактор-Друк» – блокнот «Уроки стійкості» з історіями українських підприємців, повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
За даними відомства, «на сторінках блокнота – десять історій підприємців, які пройшли через релокацію, знищення, історії тих, хто відновив свій бізнес, вклав значні інвестиції у нові спроможності, чи працює поруч з лінією фронту – у Краматорську, Покровську, Нікополі та інших містах».
«Цей блокнот є наочним прикладом стійкості українського бізнесу. У травні минулого року ми з величезним болем спостерігали, як внаслідок російської ракетної атаки догорають книги на найбільшій друкарні України «Фактор-Друк». Частина її виробничих приміщень була зруйнована вщент. Друк підручників, книжок зупинився. А вже сьогодні ми тримаємо в руках продукцію, яка на 100% виготовлена «Фактор-Друком» навіть попри те, що паралельно ще триває відновлення друкарні», – зазначила Свириденко під час форуму.
За її словами, «після ракетних обстрілів з боку Росії, вся Україна об’єдналася навколо підтримки друкарні й видавництва Vivat, які входять до групи компаній «Фактор».
«До вторгнення РФ «Фактор-Друк» був поліграфічним підприємством повного циклу, та донедавна через знищення частини обладнання компанія могла виконувати лише частину процесів. «Уроки стійкості» – один з перших продуктів, які друкарня виготовила повністю власними силами на обладнанні, відновленому після обстрілу», – зазначила Свириденко.
Відомо також, що «значний внесок у відновлення роботи підприємства зробив філантроп Говард Баффет».
Раніше, 23 травня 2024 року, внаслідок ракетного обстрілу РФ було зруйновано поліграфічний комплекс «Фактор-Друк» у Харкові. Під час ракетної атаки на підприємстві перебувало понад 50 працівників. Семеро загинули, 21 людина зазнала поранень. Зруйновано майже половину технологічних ліній компанії. Зараз триває відновлення повного циклу виробництва.
У 2025 році Всесвітній економічний форум (ВЕФ) проходить у Давосі із 20 по 24 січня під загальною темою «Співпраця заради інтелектуальної епохи». Серед питань дискусійних майданчиків зокрема такі проблеми як геоекономічна невизначеність, виклики використання штучного інтелекту, переосмислення економічного зростання, захист планети... і проблеми, пов’язані із російською агресією. У заході беруть участь близько 3 тисяч лідерів із понад 130 країн. Близько 350 урядовців, у тому числі 60 глав держав і урядів.
У Росії заявили, що відмова від НАТО має бути умовою припинення війни. У МЗС відреагували
Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко вимагає, щоб скасування обіцянки Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо майбутнього членства України в Альянсі стало ключовою умовою припинення війни Росії проти України.
Російський чиновник назвав «катастрофічним для європейської безпеки» рішення Бухарестського саміту НАТО, в якому було закріплено на найвищому рівні намір альянсу прийняти Україну і Грузію.
«Невідкликання цього формулювання буде створювати двозначність, яка абсолютно неприйнятна для нас, коли ми говоримо про необхідність досягнення життєздатного, стійкого, залізобетонного врегулювання конфлікту в Україні та навколо неї», – сказав Грушко.
Речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на вимогу РФ скасувати обіцянку НАТО в Бухаресті наголосив, що Росії «не давали слово з цього питання».
«Ой, лишенько, союзник Північної Кореї виставляє ультиматуми НАТО. Повна фігня. Москві слова не давали з цього питання. Росія веде загарбницьку війну в Європі. Її окупаційні війська знаходяться в Україні та інших європейських країнах. Архітектура європейської безпеки побудована на захисті від Росії», – зазначив він.
У квітні 2008 року на саміті в Бухаресті НАТО пообіцяло, що Україна та Грузія одного дня будуть в альянсі і що шлях до членства в НАТО.
За підсумками саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявляв, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня минулого року представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій.
«Є плани»: як ЗСУ зриватимуть оточення Великої Новосілки?
Сили оборони докладають зусиль, аби не дозволити агресору оточити Велику Новосілку на півдні Донеччини. Про це повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов в ефірі телемарафону 24 січня.
«Повного оточення там немає. Є ризик оперативного оточення, але проводяться зусилля, щоб його не допустити і щоб росіянам не вдалося заблокувати підходи до селища, хоча вони намагаються взяти їх під вогневий контроль», – повідомив Трегубов.
За його словами, особливі труднощі створює географічне розташування Великої Новосілки – річка перетинає селище і обмежує маневри ЗСУ. Але, зазначив речник, Сили оборони розробляють плани з нівелювання цих складнощів.
Велика Новосілка – останній відносно великий форпост Сил оборони на півдні Донбасу. Тут ЗСУ відвоювали деякі території влітку 2023 року, а Росія розпочала свої штурми у відповідь восени 2024 року.
Проєкт DeepState у ніч проти 24 січня оновив карту, позначивши просування агресора на околицях Великої Новосілки. За день до цього аналітики повідомляли, що російські війська розпочали активні штурми селища. Найактивніше – на східній околиці, де тривалий час противник накопичував піхоту та будував фортифікації.
За даними Генштабу ЗСУ, загалом минулої доби на Новопавлівському напрямку, до якого відомство зараховує Велику Новосілку, було 7 штурмів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У МЗС Китаю заявили, що вітають бажання Трампа «якнайшвидше» завершити «українську кризу»
Китай вітає наміри адміністрації Дональда Трампа якнайшвидше завершити «українську кризу», заявила під час брифінгу речниця МЗС КНР Мао Нін, коментуючи заяву Трампа про «очікування на участь Пекіна у припиненні російської війни проти України».
«Ми раді бачити, що всі сторони відіграють конструктивну роль і створюють умови для деескалації та політичного врегулювання «української кризи» (так у Китаї називають війну РФ проти України – ред.)», – сказала Мао.
За її словами, в Пекіні продовжують наполягати на тому, що «єдиним життєздатним шляхом врегулювання конфлікту є діалог і переговори».
«Китай продовжить сприяти мирним переговорам і готовий підтримувати зв’язок щодо цього питання з іншими сторонами», – зазначила дипломат, не згадуючи Сполучені Штати.
Вона також утрималася від підтвердження чи спростування слів Трампа під час його відеозвернення у Давосі про те, що «він обговорював питання завершення війни з головою КНР Китаю Сі Цзіньпіном під час їхньої телефонної розмови 17 січня».
«Щодо «кризи в Україні», Китай залишатиметься відданим сприянню переговорам про мир», – заявила речниця відомства.
Раніше, 23 січня, під час онлайн-виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі президент США Дональд Трамп заявив, що «планує налагодити плідну взаємодію з Китаєм» та висловив очікування, що «КНР може використати свій вплив на Росію, щоб завершити її війну проти України».
Китай декларує «нейтралітет» щодо російсько-української війни, проте від її початку надає Росії дипломатичну, економічну підтримку та наростив торгівлю з РФ і постачання дефіцитної мікроелектроніки й інших товарів, значною мірою, завдяки яким Росія може виробляти зброю і продовжувати агресію.
На Київщині внаслідок атаки дронів пошкоджені 5 багатоквартирних і 13 приватних будинків – поліція
На Київщині внаслідок атаки російських дронів у ніч проти 24 січня, пошкоджені п’ять багатоквартирних та 13 приватних будинків, йдеться у повідомленні Національної поліції.
«Станом на 12:30 зафіксовано пошкодження 13 приватних та п'яти багатоквартирних будинків, з них 45 квартир, 13 автомобілів, два магазини, господарча споруда, паркан, амбулаторія та стоматологія», – йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що наразі «триває ліквідація наслідків ворожої атаки».
Правоохоронці нагадали, що внаслідок атаки російських дронів троє людей загинули та двоє зазнали ушкоджень.
У Нацполіції зазначили, що «на місцях подій працюють поліцейські, вибухотехніки Київщини, працівники ДСНС та комунальні служби».
Раніше стало відомо, що на Київщині 24 січня «уламки російських дронів впали у двох районах. Були пошкоджені будинки, зокрема, у місті Глеваха спалахнула багатоповерхівка».
У Київській області внаслідок атаки загинули троє людей, повідомила місцева влада.
Крім того, одному зі сіл Львівського району внаслідок падіння уламків «Шахеда» пошкоджений житловий будинок: вибиті вікна, двері, поруч утворилася вирва діаметром 4 метри. Попередньо, обійшлося без жертв та постраждалих, зазначили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Атака на один з найбільших в Росії НПЗ та рязанську ТЕЦ (відео)
Українські військові заявили про ураження НПЗ і ТЕЦ у Рязані, які «задіяні у забезпеченні російської окупаційної армії». «Цей НПЗ – один з найбільших РФ з потужністю переробки у 17 млн тонн нафти на рік. Там палають мінімум три резервуари», – йдеться у повідомленні джерел СБУ. Там загорілися мінімум три резервуари, а також цех із установкою гідроочищення дизельного пального й авіаційного гасу. Місцеві жителі зафіксували понад 50 вибухів, повідомили джерела у відомстві. У Міноборони РФ заявили про знищення понад 120 дронів над територією Росії.
«Армії РФ найгірше у Кринках та Олешках»: що відомо про бойові дії на Херсонщині?
Російські військові створюють нові укріплення на окупованій частині Херсонщини. За даними Центру журналістських розслідувань, окупанти продовжують мілітаризувати курорти у регіоні, зокрема, на Арабатській стрілці. Вони перетворюють пансіонати, дитячі табори, готелі, будинки та підприємства на військові казарми, ремонтні бази та склади зброї.
Чи продовжує РФ нарощувати ударне угруповання з метою форсування річки Дніпро? Як часто російська армія атакує позиції Сил оборони на півдні та чи продовжує бої за острови на Херсонщині – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Координаційний штаб: в Україну повернули тіла 757 загиблих військових
Україна повернула на підконтрольну територію тіла 757 загиблих військовослужбовців, йдеться у повідомленні Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
У Коордштабі розповіли, що серед повернених «на щиті» українських військових:
- 451 захисник із Донецького напрямку;
- 71 із Бахмутського напрямку;
- 51 із Вугледарського напрямку;
- 13 із Луганського напрямку;
- 137 із Запорізького напрямку.
Також за даними Координаційного штабу, з моргів на території Росії повернено 34 загиблих українських військових.
Агенція оборонних закупівель на рік продовжила повноваження своєї директорки
Наглядова рада Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Як пояснили в агенції, відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником. «Відповідно і строк дії контракту є однією з його умов, яку уповноважена переглядати наглядова рада. Чинна редакція статуту агенції не зобов’язує погоджувати свої рішення про зміну умов контракту керівника (зокрема пролонгацію угоди) з Міністерством оборони України», вказано в повідомленні.
«Це рішення Наглядової ради стосується не конкретного керівника, а АОЗ як інституції, її суб’єктності. І я переконана, що це дуже важлива передумова для того, аби вся система оборонних закупівель України працювала як єдиний механізм: злагоджено, ефективно, підзвітно, керуючись найкращими практиками НАТО та будуючи всю роботу довкола вчасного та якісного забезпечення наших військових», – зауважила директорка АОЗ Марина Безрукова.
Раніше члени Наглядової ради АОЗ ухвалили рішення про ініціювання комплексного аудиту діяльності агенції з залученням міжнародної ради аудиторів НАТО.
Кремль не зважає на нову загрозу санкцій від Трампа. Але чи варто Путіну турбуватися?
На третій день свого президентства Дональд Трамп пригрозив посилити санкції проти Росії, якщо Кремль не зробить кроків до укладення мирної угоди з Україною. Як відреагували у Москві і що думають аналітики про це попередження?
Задовго до інавгурації цього тижня і навіть до своєї перемоги на виборах у листопаді Дональд Трамп обіцяв завершити війну Росії проти України, при цьому майже не розкриваючи, як він планує це зробити.
22 січня Трамп окреслив один із важелів, який, за його словами, планує використовувати, аби змусити Росію сісти за стіл переговорів – критично важливий перший крок до будь-якої угоди. Він заявив, що введе нові санкції проти Москви, якщо вона виявить упертість.
«Якщо ми не укладемо угоду найближчим часом, у мене не залишиться іншого вибору, окрім як запровадити високі податки, мита та санкції на все, що Росія продає Сполученим Штатам і іншим країнам-учасникам», – написав Трамп у своєму пості на соціальній платформі Truth Social.
Попередні заяви Трампа, у яких він хвалив Путіна, критикував допомогу США Україні та висловлював бажання швидко завершити бойові дії, викликали занепокоєння серед прихильників України. Вони побоюються, що Трамп може пожертвувати інтересами Києва заради угоди, яка зміцнить Росію.
Проте цього тижня Трамп використовує жорстку риторику проти Росії.
Пост від 22 січня є останнім із серії різких заяв, у яких він наголошував, що війна руйнує Росію, і закликав Путіна шукати мир, поки не стало запізно: економіка Росії «розвалюється», написав він.
Далі читайте тут
Путін «чекає сигналу» для розмови із Трампом – речник Кремля
Президент Росії Володимир Путін готовий до розмови з президентом США Дональдом Трампом, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.
«Путін готовий, ми чекаємо на сигнали», – повідомив Пєсков журналістам 24 січня.
Відповідаючи на запитання, чи варто чекати «саме того дзвінка» у вихідні, представник президента сказав: «Тут важко ворожити на кавовій гущі. Якщо щось буде, ми вас проінформуємо».
Пєсков також заявив, що результат війни Росії проти України не залежить від світових нафтових цін, а самі бойові дії пов'язані з «загрозою національної безпеки Російської Федерації».
Зеленський призначив нового постійного представника президента в Криму
Глава держави Володимир Зеленський призначив Ольгу Куришко постійним представником президента України в Автономній Республіці Крим, йдеться у відповідному указі.
«Призначити Куришко Ольгу Миколаївну постійним представником президента України в Автономній Республіці Крим», – зазначено в документі.
Відомо, що Куришко здобула освіту у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого. Працювала юристкою у приватному, державному та громадському секторах, зокрема у КримSOS.
Куришко приєдналася до команди представництва у грудні 2021 року. Вона брала участь у розробці стратегічних документів стосовно реінтеграції Криму, а також працювала над нормативно-правовими актами захисту прав мешканців окупованого півострова.
У червні 2023 року Куришко призначили на посаду заступника постпреда президента в Криму, а у грудні 2024 року – в. о. представника президента.
У Генштабі та СБУ підтвердили удари по НПЗ і ТЕЦ у Рязані
Українські військові заявили про ураження 24 січня об'єктів, які «задіяні у забезпеченні російської окупаційної армії».
«Безпілотники Служби безпеки України та Сил спеціальних операцій ЗСУ цієї ночі відпрацювали по потужностях Рязанської нафтопереробної компанії. Цей НПЗ – один із найбільших у РФ із потужністю переробки 17 мільйонів тонн нафти на рік. Там палають мінімум три резервуари. Додатково пожежа, яка виникла внаслідок ударів БпЛА, охопила цех, де розташована установка гідроочищення дизельного палива та авіаційного гасу. Місцеві жителі фіксували в соцмережах, що нарахували понад 50 вибухів. Окрім того дрони СБУ та ССО завітали на нафтоперекачувальну станцію «Рязань» та на рязанську ТЕЦ», – ідеться в повідомленні джерела Радіо Свобода в СБУ.
У Генштабі ЗСУ оприлюднили додаткові подробиці.
«У результаті ударів виникли пожежі на виробничих потужностях «Рязанської нафтопереробної компанії» та на нафтоперекачувальній станції «Рязань». Також уражено завод мікроелектроніки «Кремній Ел» у Брянську. Це одне з ключових підприємств мікроелектронної промисловості Росії. Завод виробляє широкий асортимент мікросхем і компонентів, які використовуються у стратегічно важливих системах озброєння – ракетних комплексах «Тополь-М», «Булава», зенітних ракетних системах С-300 та С-400, а також у бортовій електроніці бойових літаків», – вказали українські військові.