У Запоріжжі кількість поранених через удар РФ перевищила пів сотні
До 51 зросла кількість поранених внаслідок російського удару по Запоріжжю, що стався пізно ввечері 22 січня, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Люди продовжують звертатися за медичною допомогою. У лікарнях обласного центру наразі 22 людини. Інші лікуються амбулаторно», – написав Федоров у телеграмі.
Раніше повідомляли про 45 постраждалих, серед яких – четверо співробітників ДСНС, які під час ліквідації наслідків удару РФ потрапили під повторний обстріл.
Одна людина загинула, а серед поранених також є немовля.
За даними Повітряних сил, війська РФ завдали удару по Запоріжжю чотирма балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23 із Воронезької області РФ.
За даними влади, у місті зруйнована одна багатоповерхівка, ще 30 – пошкоджені, також пошкоджені приватні будинки і нежитлові приміщення у Шевченківському та Олександрівському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Європарламент засудив спроби Росії фальсифікувати історію для виправдання агресії
Європейський парламент проголосував за резолюцію щодо дезінформації та фальсифікації історії з боку Росії, які використовуються для маніпулювання громадською думкою та виправдання війни проти України, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Резолюцію схвалили 23 січня за результатами дебатів, які відбулися наприкінці 2024 року. Під час дебатів євродепутати наголосили, що Кремль систематично використовує викривлення історичних фактів як зброю у своїй гібридній війні. Особливу увагу парламентарі звернули на те, як Росія намагається заперечити саме існування української нації та державності.
«Дезінформація є фундаментальною частиною російської військової діяльності. Фронт цієї гібридної війни проходить через наші демократії, університети, парламенти, медіа та інші інституції. Вона спрямована на створення недовіри та розпалювання внутрішніх розбіжностей», – наголосила верховна представниця ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики, колишня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.
Депутати також відзначили, що російська пропаганда намагається переписати історію не лише України, але й інших європейських країн. Зокрема, Росія заперечує факт окупації країн Балтії в 1940 році, стверджуючи, що вони «добровільно приєдналися» до СРСР. Щодо Польщі – продовжує заперечувати відповідальність за Катинський розстріл та намагається представити напад на Польщу в 1939 році як «визволення». У випадку з Чехією та Словаччиною – поширює наратив про те, що введення військ у 1968 році було нібито спричинено діями українців, які були в окупаційних частинах радянської армії та Політбюро радянської комуністичної партії.
«Путін використовує історію як військові підрозділи», – зазначив польський євродепутат Анджей Халіцький.
Парламентарі закликали до посилення протидії російській дезінформації та підтримки незалежних ЗМІ. У резолюції також підкреслюється важливість збереження історичної правди та протидії спробам виправдати агресію через маніпуляції з історичними фактами.
Два німецькі Patriot почали патрулювання в Польщі біля кордону з Україною
Від 23 січня і впродовж найближчих пів року дві німецькі системи протиповітряної оборони Patriot охоронятимуть летовище «Ясьонка» у Ряшеві, поблизу українського кордону. Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час зустрічі зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом і німецькими військовими, які обслуговуватимуть цю військову техніку.
«Батареї Patriot будуть розміщені довкола аеропорту, щоб охороняти наше небо і небо союзників, а також процес постачання техніки в Україну», – сказав Владислав Косіняк-Камиш.
Він наголосив, що з другого дня повномасштабного вторгнення летовище «Ясьонка» стало головним хабом гуманітарної і військової допомоги для України: «Вже майже три роки 90%, а часто навіть 95% допомоги для України йде через летовище в Ряшеві». Розміщення німецьких Patriot Косіняк-Камиш назвав «великим кроком у напрямку посилення безпеки Польщі і її повітряного простору». До цього захистом логістичного хабу займалися американці.
Також польський міністр анонсував ще одне підсилення захисту на східному фланзі НАТО, повідомивши, що незабаром німецькі винищувачі Eurofighter Typhoon розпочнуть патрулювання повітряного простору над Польщею і Румунією.
9 січня моніторинговий проєкт German Aid to Ukraine повідомив, що Німеччина планує на пів року розмістити на території Польщі для захисту логістичного хабу дві батареї зенітних ракетних комплексів Patriot, а також перекинути в країну 200 німецький військових. Це означає, що німецькі сили повертаються до Польщі після більш ніж річної перерви, оскільки вони вже були тимчасово дислоковані в Замості – неподалік місця падіння ракети, де загинули двоє польських громадян.
Окрім Німеччини, захистом аеропорту в Ряшеві з грудня 2024 року займаються військові з Норвегії. Країна перекинула до Польщі солдатів, зенітно-ракетний комплекс NASAMS і чотири винищувачі F-35 – інформує моніторинговий проект German Aid to Ukraine.
Генсекретар НАТО: США мають зберегти підтримку України, але Європа повинна платити більше
США мають продовжувати постачати Україні зброю для опору агресії Росії, але Європа повинна більше інвестувати в оборону, нарощувати виробництво озброєнь і брати більшу частку витрат на допомогу Києву, сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте 23 січня у виступі на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
«Щодо України нам потрібно, щоб США залишалися залученими. Якщо нова адміністрація Трампа бажає продовжувати постачати Україну зі своєї оборонно-промислової бази, рахунок заплатять європейці, я абсолютно в цьому переконаний, ми повинні бути готові це робити», – відзначив він.
Він сказав, що президент США Дональд Трамп має рацію, коли каже, що Європа повинна платити більше, щоб допомогти Україні виграти війну, оскільки «це конфлікт глобального рівня, але все ж Україна ближча до Європи, ніж до США».
Рютте не назвав конкретних цифр того, скільки заплатить Європа, і не сказав, чи отримав згоду європейських лідерів із цього приводу.
Уповноважений Трампа зі спеціальних місій Річард Ґренелл по відеозв’язку виступив на засіданні в Давосі з участю Рютте. Ґренелл розкритикував генерального секретаря НАТО, який раніше був прем’єр-міністром Нідерландів і підтримав позицію альянсу, що Україна стане членом альянсу в майбутньому.
«Американський народ – це той, хто платить за оборону. Ви не можете просити американський народ розширити парасольку НАТО, коли нинішні члени не платять належної частки – і це включає нідерландців, які повинні активізуватися», – сказав Ґренелл.
Президент США Дональд Трамп раніше цього тижня заявив, що Європейський союз повинен робити більше для підтримки України.
У МЗС Росії назвали «неприйнятною» ідею про миротворців НАТО в Україні
Росія відкидає ідею країн НАТО направити миротворчі війська в Україну в разі припинення вогню у війні з Росією – у Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що такий крок загрожуватиме «неконтрольованою ескалацією».
Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що ця ідея є абсолютно неприйнятною для Росії.
На брифінгу вона згадала нещодавні заяви прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса про те, що їхні країни можуть долучити свої війська до миротворчих сил в Україні.
Читайте також: Європейські війська в Україні. Чи має ідея направлення миротворчого контингенту шанси на успіх?
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю виданню Süddeutsche Zeitung 18 січня не відкинув ідею направлення миротворчих військ для гарантування безпеки демілітаризованої зони в Україні в разі припинення вогню, заявивши, що його країна як «найбільший партнер НАТО в Європі, очевидно, зіграє свою роль».
Сирський відвідав Покровський напрямок – каже, що особливу увагу приділив 155 бригаді
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав Покровський напрямок, де противник зосереджує основні зусилля та веде активні наступальні дії.
Як йдеться у повідомленні Сирського у фейсбуці, під час роботи на командних пунктах він заслухав командирів бригад щодо особливостей ведення бойових дій, проблемних питань та вжив всіх заходів щодо їх вирішення.
«Особливу увагу приділив 155-й окремій механізованій бригаді. Варто відзначити, що бригада поступово набуває визначених бойових спроможностей. Всі негативні моменти та труднощі, які виникли під час її розгортання в Україні, проаналізовані, зроблено висновки, що будуть враховані під час подальшої підготовки військовослужбовців», – написав він.
Розстріл українських полонених на Донеччині: в ОГП почали розслідування
Офіс генерального прокурора повідомляє про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкритому через черговий розстріл російськими військовими українських військовополонених.
«За попередніми даними, під час штурму позицій українських військ на Донеччині окупанти захопили в полон шістьох військовослужбовців Сил оборони України і в подальшому розстріляли… Наразі проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин злочину та осіб, причетних до його скоєння», – йдеться повідомленні.
В ОГП наголосили, що розстріл військовополонених є серйозним порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими і класифікується як тяжкий міжнародний злочин.
Розвідка Британії проаналізувала угоду між Росією та Іраном
Партнерство Росії та Ірану майже напевно зумовлене взаємними безпековими та економічними інтересами, однак рівень недовіри між країнами залишається, зазначає Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на свою розвідку.
«Партнерство Росії та Ірану майже напевно було зумовлене взаємними безпековими та економічними інтересами, оскільки обидві держави зблизилися після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Росія залишається залежною від іранської військової підтримки, оскільки війна в Україні триває. Однак рівень недовіри залишається, і напруженість у відносинах між двома країнами, найімовірніше, буде перешкоджати розширенню їхньої співпраці», – вважають британські військові.
17 січня 2025 року президент Росії Володимир Путін і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали нову 20-річну угоду про всеосяжне стратегічне партнерство. Угода є частиною ширшої структури співпраці між двома державами в різних галузях, що майже напевно є зобов'язанням зміцнювати двосторонні зв'язки. Вона охоплює співпрацю у сфері оборони та безпеки, економіки, торгівлі, транспорту, енергетики, технологій, інформаційної та кібернетичної безпеки.
На відміну від угод з КНДР і Білоруссю, угода між Росією і Іраном не містить положення про взаємну оборону, звертає увагу британська розвідка.
Суд: військовий Гнезділов, який публічно пішов у СЗЧ, має повернутися до своєї бригади
Бабушкінський районний суд Дніпра 23 січня ухвалив рішення у справі військовослужбовця 56-ї ОМПБр Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив свою частину. Як повідомляє із зали суду кореспондент Радіо Свобода, суд погодився із клопотанням захисту про звільнення від кримінальної відповідальності та повернення на посаду в бригаду.
За три дні Сергій Гнезділов має повернутися до місця служби на посаду оператора БпЛА, апеляція сторін процесу можлива упродовж семи днів.
У Кремлі відреагували на погрози Трампа щодо санкцій
Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі не побачили нічого нового в погрозах президента США Дональда Трампа запровадити нові санкції проти Росії, якщо угоду щодо припинення війни РФ проти України не буде досягнуто.
«Ми не бачимо тут якихось особливо нових елементів, – сказав Пєсков журналістам 23 січня. – Йому (Трампу – ред.) подобаються ці методи, принаймні подобалися під час його першого президентства».
«Ми ретельно фіксуємо всі нюанси. Ми залишаємося готовими до діалогу, про це неодноразово говорив президент Путін – до рівноправного діалогу, до взаємоповажного діалогу», – додав речник Кремля.
Через атаки РФ у Костянтинівці та Краматорську загинула людина, є травмовані – прокуратура
Внаслідок російських ранкових атак у Костянтинівці та Краматорську загинула людина, ще троє травмованих, повідомляє пресслужба прокуратури Донецької області.
За даними слідства, сили РФ 23 січня о 04:20 завдали авіаудару по Костянтинівці – було влучання по приватному сектору, в одному з будинків загинула 53-річна жінка, її чоловік 70 років дістав контузію і осколкове поранення.
У прокуратурі зазначають, що вже через 10 хвилин війська РФ обстріляли Краматорськ – боєприпас поцілив по домівках місцевих жителі, двоє чоловіків віком 41 та 64 роки зазнали черепно-мозкових травм зі струсом головного мозку.
Потерпілим надано медичну допомогу. Попередньо, сили РФ для удару застосували ФАБ-250 з модулем УМПК.
Внаслідок влучання у населених пунктах пошкоджено щонайменше 16 приватних будинків та два автомобілі. Розпочато досудові розслідування у кримінальних провадженнях за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. ч. 1, 2 ст. 438 КК України).
Зеленський уточнив свою заяву щодо чисельності миротворців
Президент України Володимир Зеленський уточнив, що можлива чисельність миротворців, які будуть потрібні для запобігання новому нападу Росії на Україну після будь-якої можливої угоди про припинення вогню, залежатиме від чисельності української армії.
«Я не сказав, до речі, що нам потрібно 200 000. Мене запитав журналіст: 200 тисяч. Я сказав, це може бути більше, може бути менше», – сказав Зеленський в інтерв’ю Bloomberg.
За його словами, для зупинення Путіна потрібна мільйонна армія, однак якщо США і Європа наполягатимуть на необхідності скорочення армії, тоді знадобляться інші війська.
«Якщо ми зменшимо її на 200 тисяч, на 300 тисяч, на 500 тисяч. Це означатиме, що замість них потрібні будуть інші війська. У тій кількості, на яку ми зменшили», – сказав Зеленський.
Ракетою на світанку по багатоповерхівці. Наслідки удару РФ по Запоріжжю
На світанку 23 січня, коли люди спали у своїх домівках, російська армія вдарила по Запоріжжю. Спочатку це була атака російських дронів-«шахедів». А о 4-ій ранку РФ завдала ракетного удару по житловій забудові. В результаті один багатоквартиний житловий будинок був зруйнований, а ще понад 30 пошкоджені вибухами.
Загинув 47-річний чоловік, який проживав у багатоповерхівці, по якій припав основний удар. ОВА повідомляє про щонайменше 45 постраждалих, серед них і немовля.
«Люди продовжують звертатись до медичних закладів після нічної ворожої атаки», – написав у телеграмі голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Від російської атаки також постраждала міська інфраструктура: 20 тисяч людей у Запоріжжі залишилися без світла, 17 тисяч – без централізованого опалення.
Фотосвідчення із Запоріжжя дивіться тут
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до міжнародних організацій – ООН та МКЧХ – через черговий випадок розстрілу російськими військовими полонених військовослужбовців ЗСУ.
У мережі шириться чергове відео про ймовірний розстріл російськими військовими беззбройних українських військовополонених.
«На відео окупанти власноруч зафіксували власний злочин – розстріл у спину шістьох українських воїнів, які потрапили у полон. Відео обривається, коли на землі лежить сьомий воїн, його доля невідома. Розстріл кожного із потрапивших у полон відбувається на очах у інших побратимів. При цьому окупанти наказують їм «лежати та закрити рот», а «оператор» злочину озвучує «Один – мій», а згодом видно, як він випускає низку куль у спину одному з військовополонених», – написав він у телеграмі.
Дмитро Лубінець наголосив, що Україна потребує справедливості та відповідальності для тих, хто вчиняє злочини і не дотримується жодних норм.
«Чергове надсилаю інформацію про цей злочин ООН та МКЧХ. Цей факт повинен бути зафіксований! Відсутність відповідальності перетворив злочин у системність. На це не можна закривати очі», – додав омбудсмен.
Читайте також: Лубінець: за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
Як зазначив у жовтні минулого року представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція почала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
У Росії заочно засудили до 7 років журналістку Яніну Соколовську
Останкінський районний суд Москви заочно засудив українську журналістку Яніну Соколовську, яка відома, зокрема, участю в ток-шоу на російських федеральних каналах до семи з половиною років колонії. Її визнали винною у поширенні так званих фейків про російську армію за мотивами ненависті. Картка справи доступна на сайті суду, повідомляє телеканал «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
Про кримінальну справу проти Соколовської стало відомо у липні 2023 року. У серпні минулого року її оголосили в розшук і заочно заарештували. Як уточнили в Слідчому комітеті РФ, справу порушили через пости журналістки в її телеграм-каналі на 600 передплатників, зроблених з березня по травень 2022 року. Соколовська нібито публікувала «відомо неправдиву інформацію» про дії російських військових проти мирних громадян України. Які саме пости стали причиною переслідування – невідомо.
Соколовська – колишній кореспондент "Известий», співпрацювала з «Коммерсантом» та «РИА Новости Украина». Вона була постійною учасницею передач «60 минут», «Время покажет», «Воскресный вечер с Владимиром Соловьевым». За даними РБК, у лютому 2023 року Соколовська виїхала з Росії до Європи.
Після повномасштабного вторгнення в Україну російська влада почала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання.
Кремль про занепокоєння Путіна станом економіки РФ: ситуація стабільна, попри певні проблеми
Російська економіка є стабільною і зберігає відносно високі темпи розвитку, незважаючи на певні проблемні чинники, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков 23 січня, коментуючи статтю агентства Reuters.
Видання, посилаючись на інформацію від п’яти знайомих із ситуацією джерел, написало, що президента Росії Володимира Путіна все більше турбують диспропорції в російській економіці в умовах війни проти України.
«Ситуація оцінюється як стабільна, запас міцності є. Проблеми теж є, але проблеми, на жаль, зараз є супутниками практично всіх держав», – цитує Пєскова російське державне агентство новин ТАСС.
За словами двох із джерел Reuters, серед частини російської еліти поширилася думка на користь завершення війни шляхом переговорів. Видання пише, що останні два роки російська економіка, що наповнюється експортом нафти, газу та інших корисних копалин, впевнено росла – навіть в умовах кількох етапів західних санкцій. Проте вже кілька місяців внутрішня економічна активність стає все більш напруженою через брак робочої сили та високі відсоткові ставки, встановлені для боротьби з інфляцією, яка прискорилася на тлі високих військових витрат.
«Стратегічно важливі» для Путіна території: чого очікують від Трампа українці, які живуть в окупації
«Що людям робити далі, якщо якісь територіальні поступки дійсно стануть реальністю?»
«Серед цих людей, є почуття того, що Україна їх не зрадила, про них не забула»
«Ми чітко розуміємо те місце, яке займає територія Херсонської та Запорізької областей у геополітичних планах ворога»
«Ані в планах президента Трампа, ані навіть в наших планах, немає чіткого розуміння, як говорити про території, а отже про них говорити просто і не будуть».
Президент США Дональд Трамп доручив своєму спецпредставнику з питань України Кіту Келлогу закінчити війну за 100 днів, пише The Wall Street Journal. Як вважає новий державний секретар США Марко Рубіо, війну треба завершити так, щоб вона не відновилася за 2-4 роки. На фоні цих заяв президент України Володимир Зеленський попередив: Україна ніколи не визнає окуповані території частиною Росії.
Як експерти розцінюють перші заяви Трампа і його команди та чого від зміни господаря Білого дому очікують жителі окупованої частини українського півдня – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Зараз в очікуванні подальших кроків від Вашингтону перебувають не тільки представники влади в Києві та Москві, але й жителі окупованих територій.
Журналіст із Каховки Олег Батурін зараз живе на підконтрольній українській владі території, але досі має звʼязок з тими, хто лишається в окупації та ділиться спостереженнями: інавгурацію Трампа та його перші заяви як президента обговорювали і жителі правобережної, і жителі окупованої лівобережної Херсонщини.
Більше читайте тут
Північна Корея передасть Росії додаткові 150 ракет й артилерію – Буданов
Північна Корея, як очікується, направить підкріплення Росії до Курської області РФ, зокрема ракетні й артилерійські війська, а також балістичні ракети малої дальності KN-23, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
«Ми не очікуємо побачити багато нових наземних сил», – сказав Буданов в інтерв’ю виданню The War Zone. Чисельність і те, коли прибудуть ці сили, він не уточнив.
За словами Буданова, в останні три місяці Північна Корея поставила Росії майже 120 170-мм самохідних артилерійських установок M1989 Koksan і 120 240-мм реактивних систем залпового вогню M-1991, і, ймовірно, поставить ще стільки ж у майбутньому. «У них дуже багато таких систем», – сказав голова ГУР.
Окрім артилерії, очікується, що Пхеньян направить Москві ще 150 балістичних ракет малої дальності KN-23 у 2025 році, сказав Буданов, додавши, що минулого року їх відправили 148.
Ракетний удар РФ по Запоріжжю: число постраждалих знову зросло
Кількість постраждалих через російський удар у Запоріжжі зросла до 31 людини, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, серед постраждалих є четверо співробітників ДСНС, які під час ліквідації наслідків удару РФ потрапили піл повторний обстріл.
Голова ОВА Іван Федоров уточнив, що станом на 11:38 вже 45 постраждалих –
люди продовжують звертатись до медичних закладів після нічної атаки.
Раніше повідомлялось про 25 постраждалих.
Reuters: Путін все більше стурбований станом економіки Росії
Президента Росії Володимира Путіна все більше турбують диспропорції в російській економіці в умовах війни проти України, що триває, пише агентство Reuters, посилаючись на інформацію від п'яти знайомих із ситуацією джерел. Вони говорили на умовах анонімності.
За словами двох із них, серед частини російської еліти поширилася думка на користь завершення війни шляхом переговорів. Reuters пише, що останні два роки російська економіка, що наповнюється експортом нафти, газу та інших корисних копалин, впевнено росла – навіть в умовах кількох етапів західних санкцій. Проте вже кілька місяців внутрішня економічна активність стає все більш напруженою через брак робочої сили та високі відсоткові ставки, встановлені для боротьби з інфляцією, яка прискорилася на тлі високих військових витрат.
Reuters зазначає, що у публікації «вперше фіксується» рівень стурбованості Володимира Путіна становищем в економіці, про яке говорять джерела, і те, як ситуація впливає на погляди в Кремлі.