ДСНС: протягом доби через російські обстріли в Україні постраждали 5 рятувальників
Лише за одну добу через російські обстріли в різних регіонах України постраждали п’ятеро рятувальників, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Крім того, за повідомленням, були пошкоджені чотири одиниці техніки, «яка мала рятувати життя».
«Цинізм ворога не має меж – окупанти свідомо б’ють по тих, хто несе добро і допомогу», – зазначили в ДСНС.
Представники США і НАТО посперечалися в Давосі щодо членства України в Альянсі
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та спеціальний посланець США у гарячих точках Річард Гренел під час дискусії на «Українському сніданку» в Давосі продемонстрували різні підходи до питання членства України в Альянсі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Дискусія розпочалась із реплік Марка Рютте, що Україні потрібні надійні гарантії безпеки, які не варто зараз обговорювати публічно, щоб не почалися «переговори з Путіним без Путіна за столом, а він просто сидітиме у своєму кріслі в Москві і ставитиме галочки». Рютте водночас наполіг, що він сподівається на членство України в НАТО «якомога швидше».
Спецпосланець США Річард Гренелл, який доєднався до дискусії через відео звʼязок, у відповідь дорікнув Рютте – і як генсеку НАТО, і як колишньому премʼєр-міністру Нідерландів, де витрати на оборону доходять до 2% від ВВП.
«Ви cтикнетеся з серйозними проблемами, якщо генеральний секретар НАТО говоритиме про приєднання України до Альянсу. Американці платять за оборону, і ви не можете просити американський народ розширювати парасольку НАТО, коли нинішні члени не сплачують свою справедливу частку. Це стосується й Нідерландців, яким потрібно активізуватися», – заявив Гренелл.
У відповідь Марк Рютте погодився, що 2% ВВП на оборону, які зараз є цільовим показником НАТО, «навіть близько не достатньо».
«НАТО колективно не зможе захистити себе через 4-5 років, якщо ми будемо триматися показника 2%», – наголосив генсек Альянсу.
За його словами, Китай виробляє військову продукцію у шість разів швидше, ніж США, а вся промисловість НАТО «від Каліфорнії до Анкари» виробляє за рік стільки боєприпасів, скільки Росія за кілька місяців.
«І не думайте, що Китай виробляє непотріб, як 10-20 років тому. Кораблі, які вони будують, якісно на тому ж рівні», – попередив Рютте.
Рютте також звернувся до європейців, зазначивши, що якщо нова адміністрація Трампа продовжить постачати Україні зброю, було б справедливо, щоб за це платили європейці.
«Я абсолютно впевнений, що ми маємо бути готові це зробити, адже зараз вони платять більше, ніж європейці. І тут Трамп має рацію – це світовий конфлікт, але Україна ближча до Європи, ніж до США», – заявив Рютте.
Читайте також: Трамп має рацію, що ЄС «недостатньо витрачає» на оборону – Каллас
Напередодні єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав Європейський союз кардинально збільшити оборонні витрати і прискорити термін досягнення військових цілей НАТО з 2044 до 2030 року через зростаючу загрозу з боку Росії.
У вересні минулого року Андрюс Кубілюс заявив, що впродовж наступних кількох років необхідно інвестувати понад 500 мільярдів євро у розвиток оборонної промисловості Європи.
Війська РФ вночі атакували 92 дронами, 57 із них збили – Повітряні сили
Російські військові в ніч на 23 січня атакували Україну 92-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерова, Орла, Курська, Брянська і Приморсько-Ахтарська, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:30 підтверджено збиття 57-х ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. 27 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків). Три БпЛА в повітрі – бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Повітряних сил, російські війська застосували чотири балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 із Воронезької області РФ по місту Запоріжжя.
Зброя є, але немає кому стріляти. Мобілізація не покриває втрати?
- В ЗСУ немає кому стріляти?
У 110-ій бригаді, яка веде важкі бої біля Великої Новосілки, пишуть, що в них є зброя, але немає кому стріляти. А на карті Deep State видно, що населений пункт фактично в напівоточенні.
Які причини цього?
Провалена мобілізація, нестача кадрів та зброї, мобілізація 18-ти річних. Ці теми обговорюють ледь не щодня. Хтось в окопі, бо місяцями не може піти у відпустку, бо його немає ким замінити. Хтось на кухні, чекаючи рідних з війни. Хтось у кабінетах, де військові рахують, кого з яких родів військ можна передислокувати на фронт аби закрити нагальні потреби. А хтось в кабінетах, де ухвалюють рішення.
То що робити? Чи можливо це виправити?
- Чи забиратимуть 18-річних на фронт після проходження базової військової підготовки?
Студенти усіх вищих навчальних заходів України з 1 вересня 2025 року мають пройти базову військову підготовку (БЗВП). Вона складатиметься із 300 академічних годин теоретичних і практичних занять.
Ті студенти, які не зможуть скласти іспит після БЗВП або відмовляться прийняти військову присягу, «не зможуть у майбутньому проходити навчання у вищих навчальних закладах», заявив заступник міністра оборони України Сергій Мельник.
Після цієї заяви у соцмережах почали обговорювати те, що студенти, які пройдуть БЗВП і будуть відраховані з університету, можуть бути мобілізовані до війська. На що відерагував голова Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.
«Мобілізація у нас з 25 років. Тому мобілізація 18-річних студентів після БЗВП неможлива в принципі. Не варто розповсюджувати неперевірену інформацію», – написав Коваленко у Telegram.
Володимир Зеленський 22 січня на Всесвітньому економічному саміті у Давосі також підтвердив, що Україна не планує зниження мобілізаційного віку із 18 років.
У швейцарському Давосі сьогодні очікують на участь президента США Дональда Трампа.
Про це дивіться у програмі Свобода.Ранок:
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було понад 100 боїв, більшість – на Покровському напрямку
повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних ударів із застосуванням чотирьох ракет, а також 74 авіаударів, скинувши 116 КАБ, здійснив понад 5200 обстрілів, з них 117 – із реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак зафіксовано на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 62 штурмових і наступальних дії агресора поблизу населених пунктів Зелене Поле, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Леонтовичі, Звірове, Покровськ, Новосергіївка, Котлине, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та в напрямках Янтарного, Променя, Зеленого.
Читайте також: Армія РФ захопила Курахове: Покровську, Запоріжжю і Дніпру приготуватися?
Також сили РФ продовжують свої атаки на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському напрямках.
На Торецькому напрямку противник здійснив 14 атак в районі Торецька.
Триває операція на Курському напрямку, де українські військові відбили дев’ять російських атак на напрямку. Противник завдав 21 авіаційного удару, скинувши 34 КАБи.
На Харківському, Сіверському, Оріхівському, Гуляйпільському напрямках агресор наступальних дій не проводив.
ОВА: у Запоріжжі через удар РФ зруйнована багатоповерхівка, ще 30 пошкоджені
Через російський ракетний удар у Запоріжжі зруйнована одна багатоповерхівка, ще 30 – пошкоджені, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
За його даними, також пошкоджені приватні будинки та нежитлові приміщення у Шевченківському та Олександрівському районах Запоріжжя – комунальники вже ліквідують наслідки атаки.
Пізно ввечері 22 січня сили РФ завдали, за даними місцевої влади, п’ять ударів дронами по Запоріжжю, виникла пожежа. Згодом вночі 23 січня у місті була оголошена повітряна тривога через загрозу балістики, пролунали вибухи.
За даними ОВА, внаслідок ракетних ударів РФ у Запоріжжі загинула людина, постраждали 25 людей, серед яких є двомісячна дитина.
Дональд Трамп дав перше телевізійне інтерв'ю із Білого дому. Що сказав про Україну?
Президент США Дональд Трамп дав своє перше річне інтерв'ю із Білого дому програмі Hennity телеканалу Fox News. Основні заяви 47-го президента США зібрав Голос Америки.
Дональд Трамп у своєму перешому телевізійному інтерв'ю із Овального кабінету Білого дому на посаді 47-го президента США відповідав на питання, які виникли після підписання ним перших указів. Інтервʼю торкалося широкого кола тем, переважно внутрішньої політики США.
Так зокрема, він сказав, що може затримувати гроші містам, які не співпрацюють з його жорсткими імміграційними заходами.
Звертаючись до подій останнього часу, зокрема, сказав, що не вважає, що Каліфорнія повинна отримувати федеральну допомогу на лісові пожежі, якщо штат не змінить екологічну політику, яку він критикував.
У ISW проаналізували можливе нове розгортання нових сил КНДР в Росії
Північна Корея, ймовірно, розгорне новий військовий контингент у Росії до середини березня 2025 року, ці нові сили навряд чи зможуть суттєво покращити російські операції, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Ці нові північнокорейські сили навряд чи зможуть суттєво покращити російські операції і, швидше за все, зіткнуться з такими ж високими втратами і ускладненнями при взаємодії з російськими військами, як і нинішній північнокорейський контингент, за умови, що російське командування продовжуватиме використовувати північнокорейські війська так само, як і дотепер», – йдеться у звіті.
За оцінками ISW, весь північнокорейський контингент в Росії може бути вбитий або поранений в бою приблизно до середини квітня 2025 року за нинішніх темпів втрат, а нове розгортання північнокорейських військ – чи то з метою посилення нинішнього угруповання, чи то з метою ротації наявних сил – ймовірно, має на меті підтримати темпи російських операцій, незважаючи на великі втрати, що становлять близько 30 000 - 45 000 осіб (разом вбитими і пораненими) щомісяця.
Аналітики нагадують, що, за повідомленнями, північнокорейські війська провели щонайменше місяць тренувань на сході Росії перед розгортанням у Курській області для подальших навчань у ближньому тилу в листопаді 2024 року і приєдналися до бойових дій принаймні на початку грудня 2024 року.
Цей графік приблизно узгоджується з можливістю того, що новий контингент північнокорейських військ може пройти навчання і замінити скорочуване північнокорейське угруповання в Курській області до середини квітня 2025 року, якщо припустити, що наступна група північнокорейських військ, про яку повідомлялося, тренуватиметься стільки ж, скільки і їхні попередники, припускають в Інституті вивчення війни.
Напередодні видання The New York Times із посиланням на високопосадовця міністерства оборони США писало, що упродовж найближчих двох місяців КНДР надішле підкріплення до північнокорейських військових, які вже воюють проти України на боці Росії.
Читайте також: Україна готова віддати полонених з КНДР, якщо Кім Чен Ин організує обмін – Зеленський
Про прибуття перших північнокорейських військових на Курщину стало відомо восени минулого року.
До Росії, за даними США, Південної Кореї й України, у жовтні прибули від 10 до 12 тисяч північнокорейських військових. Їх залучили до участі у війні на боці Росії, підрозділи КНДР використовують у Курській області.
Москва і Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
11 січня Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати». Там також зазначили, що один із полонених залишався без їжі та води протягом чотирьох-п’яти днів, перш ніж його захопили українські сили.
Ракетний удар по Запоріжжю: кількість постраждалих зросла до 24 людей
Кількість постраждалих внаслідок російського ракетного удару по Запоріжжю зросла до 24 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
Раніше було відомо про 16 постраждалих, серед них є двомісячна дитина.
Пізно ввечері 22 січня сили РФ завдали, за даними місцевої влади, п’ять ударів дронами по Запоріжжю, виникла пожежа. Згодом вночі 23 січня у місті була оголошена повітряна тривога через загрозу балістики, пролунали вибухи.
За даними ОВА, внаслідок ракетних ударів РФ у Запоріжжі загинула людина, постраждали 24 людей, серед яких є двомісячна дитина.
За добу війни РФ втратила понад 1300 солдатів – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабної війни проти України втратила близько 825 320 солдатів, за останню добу – 1340, такі дані станом на ранок 23 січня наводить український Генштаб.
Серед техніки, яку втратила Росія у війні, в Генштабі ЗСУ назвали таку:
- танки ‒ 9850(+6 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20497 (+12)
- артилерійські системи – 22256 (+62)
- РСЗВ – 1262
- засоби ППО ‒ 1050
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 23111 (+72)
- крилаті ракети ‒ 3051
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 34905 (+68)
- спеціальна техніка ‒ 3714(+3).
Міністерство оборони Великої Британії 19 січня заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, йдеться у дописі відомства в соцмережі Х.
Читайте також: ISW прокоментував дані про втрати військ Північної Кореї в Росії
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
ISW: Кремль розпочав інформаційну операцію задля створення хибного враження про економіку РФ
Кремль розпочав інформаційну операцію задля створення хибного враження, що російська економіка працює добре, незважаючи на численні показники макроекономічних негараздів. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Президент Росії Володимир Путін заявив під час наради з економічних питань 22 січня, що 2024 рік був «сильним роком» для російської економіки – Росія має керований дефіцит бюджету в 1,7 відсотка і досягла 26-відсоткового збільшення доходів, не пов’язаних з нафтогазовим сектором.
Агентство Bloomberg повідомило 21 січня, що Міністерство фінансів Росії оприлюднило звіт, в якому прогнозується економічне зростання і припускається, що доходи російського бюджету в грудні 2024 року сягнуть рекордного рівня в понад 4 трильйони рублів (близько 40 мільярдів доларів) – на 28 відсотків більше, ніж у грудні 2023 року, і це найвищий рівень, зафіксований з 2011 року.
Однак, як зауважують аналітики, ці дані не враховують неприйнятний рівень російських витрат на оборону, нестримну інфляцію, зростаючий дефіцит та ерозію російського суверенного фонду добробуту.
ISW продовжує спостерігати за макроекономічними даними, які прямо суперечать заявам Кремля про те, що російська економіка розвивається добре.
Читайте також: Обвал рубля: економіка Росії продовжує втрачати стійкість
Нещодавно Кремль схвалив політику, спрямовану на збільшення витрат на оборону, в той час як російське суспільство стикається з нестачею робочої сили, демографічними проблемами, зменшенням заощаджень і зростаючою залежністю від допомоги, оскільки російська економіка працює зі зростанням процентних ставок, завищеними зарплатами і погіршенням виробничих потужностей – ці економічні реалії свідчать про те, що кремлівські заяви про те, що економіка Росії розвивається добре, не відповідають дійсності, додають у Інституті вивчення війни.
У жовтні минулого року Світовий банк прогнозував, що в Росії внаслідок більш жорсткої монетарної політики та «дедалі сильніших обмежень щодо виробничих потужностей і трудових ресурсів» очікується сповільнення зростання економіки з 3,6% у 2023 році до 3,2% цього року та 1,6% – наступного.
ОВА: через ракетний удар РФ по Запоріжжю постраждали 16 людей, серед них – немовля
Російські війська завдали ракетного удару по Запоріжжю – загинула людина, постраждали 16 людей, серед них є двомісячна дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
За його даними, п’ятеро людей перебувають у важкому стані.
«Ракетна атака росіян на Запоріжжя забрала життя однієї людини. Загинув 47-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Федоров повідомив, що внаслідок російського удару пошкоджені житлові будинки у Запоріжжі.
Зеленський наполягає на участі військових США у миротворчому контингенті в Україні
В разі розміщення миротворчих військ в Україні серед них мають бути військові Сполучених Штатів, вважає президент Володимир Зеленський. Про це він заявив у інтерв’ю Bloomberg на полях зустрічі Всесвітнього економічного форуму в Давосі, опублікованому 22 січня.
Зеленський, зокрема, наголосив, що іноземні військові, в разі їх відрядження до України, не будуть розміщені в центрі Києва.
«Вони не проводитимуть час розслаблено. Це дуже важливо, тому що я чув, що деякі союзники казали: так, все гаразд, ми можемо бути в центрі якогось міста. Ні-ні, нам не потрібен такий контингент», – заявив він.
Читайте також: Міністр оборони Німеччини допустив направлення миротворчих військ в Україну
Президент погодився, що миротворці матимуть перебувати на лінії фронту, з українськими військовими, «тому що це означатиме безпеку». Водночас, додав він, така місія неможлива без участі Сполучених Штатів:
«Це не вдасться без США. Я поясню чому. Навіть якщо окремі європейські друзі думають, що це можливо – ні, неможливо. Перш за все, ніхто не ризикуватиме без США. Друге: це може розділити НАТО, розділити США і Євросоюз. Це мрія Путіна, розколоти цей союз».
Зеленський також висловив думку, що Китай міг би спільно з президентом США Дональдом Трампом «підштовхнути» Володимира Путіна до миру.
«Але не без нас, це важливо», – додав він.
Раніше британська преса повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон почали обговорювати можливість відправлення британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
Читайте також: Європейські війська в Україні. Чи має ідея направлення миротворчого контингенту шанси на успіх?
Емманюель Макрон вперше заговорив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну ще наприкінці лютого 2024 року, але тоді ця ідея не знайшла підтримки серед країн-партнерів.
Федоров: Росія вдарила по Запоріжжю 5 дронами
Російська армія атакувала Запоріжжя, повідомив 22 січня голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог наніс попередньо 5 ударів шахедами по місту. На ліквідацію направлені всі екстрені служби», – повідомив він.
Федоров також оприлюднив кадри пожежі з місця влучання.
Більше половини боїв від початку доби зафіксовано на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку цієї доби на фронті відбулося 103 бойових зіткнення. Найбільше атак військ РФ зафіксовано на Покровському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 22 січня.
«На Покровському напрямку, росіяни 55 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Зелене Поле, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Леонтовичі, Звірове, Покровськ, Новосергіївка, Котлине, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та в напрямках Янтарного, Променя, Зеленого. Дотепер триває сім боєзіткнень. Крім того, ворог завдав авіаційних ударів бомбами та некерованими ракетами по районах населених пунктів Сухий Яр, Костянтинівка, Зелене Поле, Гродівка», – вказано у дописі.
«Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де противник протягом доби провів 9 безуспішних штурмів позицій українських підрозділів. Ворог завдав 15 авіаційних ударів 20 керованими бомбами та здійснив 327 артилерійських обстрілів», – кажуть у ЗСУ.
Також війська РФ наступали на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському і Придніпровському напрямках. На Харківському, Сіверському, Оріхівському, Гуляйпільському напрямках противник наступальних дій не проводив.
«Російські загарбники завдали по території України двох ракетних та 18 авіаційних ударів, застосувавши чотири ракети та 29 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 852 дрони-камікадзе та здійснили понад чотири тисячі обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться у дописі.
За даними проєкту Deep State, у ніч проти 22 січня Сили оборони України відбили позиції армії РФ біля селища Шевченко та в Удачному на південному фланзі Покровська.
Американський інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 21 січня зазначив, що, зважаючи на геолоковані знімки за 20 січня, ЗСУ також вдалося відновити позиції в Котлиному на південний захід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону речник заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться», зазначив проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
ЄС надасть Україні у 2025 році допомогу на 35 мільярдів євро – Домбровскіс
Європейський союз надасть Україні у 2025 році фінансову допомогу на 35 мільярдів євро, повідомив 22 січня віцепрезидент Єврокомісії, єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.
«ЄС надає фінансову підтримку через кредитну ініціативу G7 ERA та Ukraine Facility», – зазначив він у мережі Х.
Єврокомісар додав, що також обговорив кроки України для наближення до єдиного ринку ЄС під час зустрічі з першою віцепремʼєр-міністеркою України Юлією Свириденко на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.
У грудні 2024 року в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.
10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.
Розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі боєприпасів: суд взяв під варту експосадовця Міноборони Лієва
Суд у Полтаві обрав 22 січня запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення понад 9 мільйонів гривень застави для колишнього посадовця Міністерства оборони України Олександра Лієва.
Він є підозрюваним у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Експосадовець перебуватиме в СІЗО до 14 березня.
Служба безпеки України 27 січня 2024 року повідомила, що за сприяння Міноборони викрила чиновників оборонного відомства і менеджерів «Львівського арсеналу», які підозрюються у розкраданні державних коштів під час закупівлі боєприпасів. У СБУ кажуть, що вони намагалися вкрасти майже 1,5 мільрда гривень на придбанні 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал», потім Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну, однак вона не відправила жодного артснаряду, а отримані кошти вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах.
Пʼятьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою).
Підозру отримали: колишній та нинішній керівники департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії «Львівський арсенал», а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури. СБУ заявила про затримання одного із фігурантів на спробі виїхати за межі України.
У відомстві не уточнили прізвищ підозрюваних. Проте ЗМІ повідомили, що серед фігурантів – Олександр Лієв, який був керівником департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Також обшуки пройшли і в чинного керівника цього департаменту Тоомаса Накхура, і в керівника «Львівський арсенал» Юрія Збітнєва.
Олександр Лієв звинувачення правоохоронців відкидає, а підозру назвав безглуздою.
Олександр Лієв, який з січня 2022 року тимчасово виконував обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки МОУ, на початку лютого 2023 року звільнився після публікацій, серед іншого, про його нібито російське громадянство. Тоді ж, як він заявив, звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити джерела журналіста «на предмет мотиву».
У березні минулого року Вищий антикорупційний суд змінив міру запобіжного заходу перебування під вартою стосовно Олександра Лієва та відпустив його з СІЗО під особисте зобовʼязання.
Білоруські державні медіа показали ув’язненого ексдобровольця полку Калиновського Веремейчика
Державні медіа Білорусі 22 січня поширили агітаційний сюжет, у якому показали затриманого торік колишнього добровольця полку Кастуся Калиновського Василя Веремейчика – про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода.
Судячи з 20-хвилинного ведіо, зйомки Василя Веремейчика відбувалися не в слідчому ізоляторі. Сам Веремейчик одягнений у цивільне. Питання ув’язненому ставила провладна журналістка Людмила Гладка, що перебуває під санкціями Євросоюзу.
Як пише видання «Наша Нива», розмову з колишнім добровольцем, ймовірно, записали в готелі «Вікторія», розташованому через дорогу від Палацу Незалежності в Мінську.
На відео, яке показане в сюжеті під час розмови з Веремейчиком, також багато жорстоких кадрів із закривавленими трупами та пораненими бійцями. Вони жодним чином не приховані, також сюжет не містить жодного попередження про цей контент для дітей та вразливих глядачів.
Білоруська служба Радіо Свобода дотримується політики не цитувати заяви, отримані за невідомих обставин від осіб, які перебувають під вартою.
Василь Веремейчик – колишній боєць полку Калиновського із позивним «Пацюк». У 2020 році він брав участь у протестах у Білорусі, після чого виїхав до України. Після початку повномасштабної війни Росії проти України долучився до білоруських добровольців. Був поранений, намагався легалізуватися в Литві і після відмови деякий час жив у В’єтнамі. У листопаді 2024 року там його затримали і передали Білорусі.
Відомо, що раніше Веремейчику заборонили в’їзд в Україну. За інформацією з відкритих джерел, рішення могла ухвалити Служба безпеки України або інші компетентні органи. Дружина Веремейчика Євгенія стверджує, що до цього могло бути причетне колишнє керівництво полку Калиновського, а також представник Об’єднаного перехідного кабінету з нацбезпеки й ексзаступник командира Калиновського полку Вадим Кабанчук. Вона вважає, що це стало результатом внутрішніх конфліктів і боротьби за владу в полку в 2022 році. Кабанчук свою причетність до заборони на в’їзд Веремейчику заперечує.
Пережила окупацію, «витягла» чоловіка-військового з емоційної ями, коли через поранення той втратив обидві ноги. 30-річну Анну Марчак – переселенку з-під Мелітополя – під час повномасштабної війни спіткало чимало драматичних подій. У перші дні великого вторгнення вона разом з чотирирічною донькою опинилася в захопленому російськими військами селі, де мала ризик поплатитися життям за те, що – дружина українського бійця. А вже за рік пережила новину про втрату чоловіком Іваном обох кінцівок, разом з ним пройшла місяці лікувань та реабілітацій. Зараз подружжя мешкає в Дніпрі: Іван допомагає з будівництвом реабілітаційного центру для військових з ампутаціями, Анна долучається до його праці. А ще веде сторінки в соцмережах, де відверто розповідає, через що їм довелося пройти.
Подружжя розказало проєкту Радіо Свобода «Ти як?» історію створення родини, пережите під час війни, підтримку одне одного в трагічних обставинах, а також про свої мрії на майбутнє.
Суд обрав запобіжний захід для екскомандира 155-ї механізованої Дмитру Рюмшину
Екскомандиру 155-ї механізованої бригади «Анна Київська» Дмитру Рюмшину обрали запобіжний захід. Його взяли під варту з альтернативою застави в 90 мільйонів гривень, повідомив 22 січня Радіо Свобода його адвокат.
Вчора суд переніс засідання на середу. Воно відбувалося у закритому режимі.
Правоохоронці підозрюють екскомандира бригади у бездіяльності військової влади в умовах воєнного стану, заявляючи, що він «не реагував на правопорушення в його підрозділі, у тому числі на самовільне залишення військової частини його бійцями». Окремі випадки СЗЧ, за даними слідства, відбулися на території ЄС, де бригада проходила навчання.
Дмитро Рюмшин заявив Радіо Свобода на судовому засіданні 21 січня, що своєї провини не визнає.
Ситуація в 155-й механізованій бригаді стала публічною 31 грудня, коли про це написав журналіст Юрій Бутусов. За його словами, ще до першого бою підрозділ самовільно залишили більше ніж тисяча мобілізованих, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
Тим часом, 6 січня агенція France-Presse із посиланням на офіційного представника французької армії повідомила, що кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання.
8 січня командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий повідомив, що в командуванні Сухопутних військ запрацювала гаряча лінія для військовослужбовців 155-ої окремої механізованої бригади «Анна Київська». Телефон довіри відкрили для прямого контакту з бійцями для стабілізації ситуації в бригаді. Драпатий вважає, СЗЧ – це головний виклик, з яким стикнулася бригада через низьку ефективність та мотивацію командирів середньої ланки, які безпосередньо керують людьми. Також він пообіцяв працювати над забезпеченням і підготовкою бригади.