Шольц: найближчим часом союзники обговорять гарантії безпеки для України
Союзники найближчим часом обговорять гарантії безпеки для України по завершенні війни, повідомив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв’ю німецькому виданню Rheinische Post, опублікованому 22 січня.
«По-перше, було б гарною новиною, якби війна в Україні закінчилася. Але навіть тоді ми все одно повинні були б гарантувати безпечне майбутнє України. Далі йтиметься про гарантії безпеки, а також про те, як Україна може утримувати сильну армію, яку ми оснащуватимемо разом. Найближчим часом ми обговоримо це з нашими союзниками. Але поки що такі спекуляції недоречні. Адже через голови українського народу нічого не вирішується. І до миру нам ще далеко», – сказав Шольц.
Напередодні, виступаючи в Давосі, президент Володимир Зеленський заявив, що частиною гарантій безпеки, які потрібні Україні, будуть миротворчі сили. За його словами, для запобігання новому нападу Росії на Україну після будь-якої можливої угоди про припинення вогню знадобиться щонайменше 200 тисяч європейських миротворців.
70% українців не поїдуть до іншої країни в разі відкриття кордонів, 21% готові до цього – опитування
70% опитаних українців заявили, що не хотіли б виїжджати до іншої країни на постійне місце проживання в разі відкриття кордонів України для всіх категорій населення, свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Виїхати за таких умов хотів би 20,7% респондентів, не змогли визначитися з відповіддю 9% опитаних.
Як вказують автори дослідження, серед респондентів частка чоловіків, які хотіли б виїхати до іншої країни, становить 25%, а жінок – 17%.
Не можна чекати до 2044-го: єврокомісар закликав посунути цілі НАТО на 14 років
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав Європейський союз кардинально збільшити оборонні витрати і прискорити термін досягнення військових цілей НАТО з 2044 до 2030 року через зростаючу загрозу з боку Росії. Про це він заявив під час конференції з нагоди 20-річчя Європейської оборонної агенції (EDA), повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Колишній литовський премʼєр-міністр і євродепутат Андрюс Кубілюс, якого нещодавно президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн призначила першим в історії ЄС комісаром із питань оборони і космосу, відповідає за посилення європейської оборонної технологічної та промислової бази через спільні інвестиції і закупівлі.
«Я очікую, що парламент і Європейська рада швидко досягнуть згоди щодо EDIP – Програми європейської оборонної промисловості. Це допоможе збільшити виробництво, – заявив Андрюс Кубілюс. – Цільові показники НАТО мають бути досягнуті не пізніше ніж 2030 року замість запланованого 2044 року».
Читайте також: Каллас: «ЄС хоче, щоб Україна перемогла». Як ескалація війни повертається на користь України?
За його словами, розвідки країн-членів ЄС попереджають: якщо нічого не робити, через п’ять років Росія може бути готова до військової конфронтації з НАТО і Європейським союзом. При цьому російська військова економіка вже працює на повну потужність – заводи виробляють зброю і боєприпаси цілодобово.
«Росія цього року витратить 40% федерального бюджету на оборону й безпеку – це 9% ВВП. Тоді як країни ЄС минулого року в середньому витратили лише 1,9% ВВП на оборону», – наголосив Кубілюс.
За його словами, ЄС вже досяг значного прогресу у нарощуванні виробництва боєприпасів. «Завдяки програмі ASAP виробництво артилерійських снарядів зросло з 300 тисяч у 2023 році до 2 мільйонів у 2025 році. Також успішно реалізується перша програма спільних закупівель EDIRPA, в рамках якої інвестиції ЄС у розмірі 300 мільйонів євро залучили загальні закупівлі на 11 мільярдів євро», – розповів єврокомісар.
Через російські обстріли Костянтинівки поранені дві людини – влада
Через російські обстріли Костянтинівки поранені дві людини, повідомив голова обласної військової а адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні з самого ранку місто перебуває під постійним вогнем артилерії та авіації. Наразі відомо про 2 поранених: 74-річного чоловіка та 59-річну жінку», – написав він у телеграмі.
У МЗС Росії заявили, що бачить «вікно можливостей» для переговорів з адміністрацією Трампа
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков 22 січня заявив, що Москва бачить «невелике вікно можливостей» для досягнення домовленостей з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа.
«Сьогодні ми нічого не можемо сказати про ступінь здатності нової адміністрації домовлятися, але все ж, порівняно з безнадійністю в усіх аспектах попереднього голови Білого дому (Джо Байдена – ред.), сьогодні є, хай і невелике, але вікно можливостей», – заявив Рябков, виступаючи в Інституті США і Канади РАН.
«Важливо тому розуміти, з чим і з ким доведеться мати справу, як краще вибудовувати відносини з Вашингтоном, як максимізувати можливості, мінімізувати ризики», – додав Рябков.
СБУ заявила про викриття керівництва черкаського хімзаводу на співпраці з РФ
Служба безпеки України заявила про викриття керівництва черкаського хімзаводу на співпраці з Росією.
Як повідомляє пресслужба відомства, встановлено, що представники українського хімзаводу налагодили оптові поставки добрив та мінералів для аграрної галузі РФ – протягом 2022-2024 років вони нелегально переправили до Росії власну продукцію на суму 1,8 млн доларів США.
За даними слідства, для прихованого переправлення українського товару до РФ фігуранти використовували афілійовану компанію на Близькому Сході – продукцію черкаського виробника спочатку направляли до близькосхідного «посередника», а звідти здійснювали реекспорт до Росії.
У СБУ зазначають, що серед ключових російських замовників були одні з найбільших компаній агропромислового комплексу країни-агресора – «Щьолково Агрохім» та «Альтерит», з лютого 2022 року на російські підприємства понад 216 тонн хімічної продукції.
Під час обшуків за місцями роботи та проживання фігурантів виявлено документацію, мобільні телефони та комп’ютерну техніку із доказами оборудки.
Слідчі Служби безпеки повідомили керівнику черкаської компанії про підозру за ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору), триває розслідування.
У березні 2022 року – після початку російського повномасштабного вторгнення – набули чинності законодавчі зміни, якими було запроваджено кримінальну відповідальність за співпрацю з державою-агресором в інформаційній, освітній, політичній, військовій, адміністративній, господарській та трудовій сферах.
У Чехії зменшується інтерес до ситуації в Україні – опитування
У Чехії зменшується інтерес до ситуації в Україні – в останньому кварталі 2024 року розвитком ситуації в Україні цікавилися 43% чехів, що на 14% менше, ніж на початку року і є найнижчим з початку відкритого російського військового втручання в лютому 2022 року. Про це свідчать дані опитування чеського Центру дослідження громадської думки (CVVM).
Порівняно з історичним максимумом навесні 2022 року, коли 78% чехів цікавилися – 33% «однозначно цікавилися» і 45% «скоріше цікавилися», поточний інтерес до розвитку ситуації в Україні знизився – до 13% і 30% відповідно.
Водночас 73% респондентів вважають ситуацію в Україні загрозою світовому миру, європейській безпеці – 71% і 61% вважає її загрозою безпеці Чехії.
36% громадян Чехії погоджуються з кроками влади щодо підтримки України, а 58% не погоджуються – 32% громадян Чехії вважає, що уряд Чехії підтримує Україну належним чином, лише невелика частина респондентів сказала, що підтримує її надто мало (4%), майже 58% вважають підтримку надмірною.
Читайте також: У Чехії пройшла триденна піша хода на підтримку оборонного фонду для України
Значна більшість громадян погоджуються з дипломатичним тиском міжнародної спільноти на Росію (73%), менше половини погоджуються з повною політичною та економічною ізоляцією Росії (49%), а 45% схвалюють фінансову допомогу та підтримують надання Україні військової техніки – 42%. З іншого боку, лише трохи більше десятої частини (11%) чеської громадськості підтримали б відправку солдатів до боротьби.
В опитуванні, яке проводилося з середини вересня до кінця листопада 2024 року, Центр дослідження громадської думки (CVVM) поставив низку запитань щодо війни в Україні. Дослідження з’ясовувало, чи цікавить людей розвиток ситуації в Україні та чи вважають вони це загрозою безпеці Чехії, Європі та миру у світі, як громадяни ставляться до кроків влади на підтримку України та як бачать можливе заходів міжнародної спільноти.
Україна юридично не відмовиться від своїх територій – президент
Україна юридично не відмовиться від своїх територій, які зараз перебувають під контролем Росії, навіть якщо «всі союзники світу» проситимуть її про це, заявив український президент Володимир Зеленський. Він сказав про це під час зустрічі із представниками Міжнародної медіаради, до якої входять головні редактори провідних ЗМІ, у рамках засідання Всесвітнього економічного форуму у швейцарському місті Давос.
«Для нас вони завжди залишатимуться окупованими територіями, поки ми туди не повернемося», – наголосив Зеленський.
Йдеться про Крим, а також частину територій кількох областей України – всього під російським контролем зараз близько 20% міжнародно визнаної української території.
Війська РФ вночі атакували Україну майже 100 БПЛА. У ЗСУ розповіли, скільки з них збили
Українські військові вночі збили 65 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів, ще 30 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, російські дрони збили у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях.
Внаслідок нічної російської атаки пошкоджені установи, промислові підприємства, господарчі будівлі, приватні та багатоквартирні будинки у Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Черкаській, Сумській та Хмельницькій областях.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 22 січня (із 19.00 21 січня) війська РФ атакували 99-ма «Шахедами» і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Чауда – ТОТ Криму, Міллерово, Брянськ, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ.
Зеленський, Каволі, Стубб, Крістерссон: які заяви щодо підтримки України прозвучали у Давосі
Що зараз загрожує Україні у зв'язку з триваючим наступом російської армії? Як зупинити війну Росії проти України? Як підтримувати Україну в умовах, коли з приходом Дональда Трампа США можуть зменшити свій внесок у відсіч російської агресії? Що мають робити ЄС та НАТО, щоб бути готовими до стримування Росії? Ці питання обговорювали на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі (ВЕФ). Голос Америки зібрав головні тези, які прозвучали.
Президент України Володимир Зеленський у виступі в Давосі закликав Європу збільшити витрати на оборонне виробництво, демонструвати єдність в безпековій політиці. А щодо мирного процесу в Україні, він відзначив, що одним із складників безпекових гарантій Києву має бути дислокація щонайменше 200 тисяч європейських миротворців.
«Нам потрібна єдина європейська політика безпеки та оборони», – заявив Володимир Зеленський 21 січня на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) у Давосі.
Зеленський критично висловився щодо теперішнього місця Європи у глобальних альянсах, розвитку технологій, заявивши, зокрема, що Росія виробляє у декілька разів більше боєприпасів та військової техніки, ніж усі європейські країни разом.
Він закликав Європу працювати спільно з Україною над створенням систем озброєнь, зокрема протиповітряної оборони, заявивши, що Європа потребує власної версії «залізного купола», здатної впоратися з будь-якими типами ракет.
«Усі європейські країни повинні бути готові витрачати на безпеку стільки, скільки справді потрібно», – додав Зеленський.
Він деталізував, що якщо для забезпечення безпеки в Європі необхідно витратити 5% ВВП, «то нехай так і буде – це є 5%».
Читайте далі тут
Трамп має рацію, що ЄС «недостатньо витрачає» на оборону – Каллас
Головний дипломат ЄС Кая Каллас заявила, що блок повинен прислухатися до вимоги президента США Дональда Трампа витрачати більше коштів на оборону.
«Минулого року країни-члени (ЄС) колективно витратили в середньому 1,9% ВВП на оборону. Росія витрачає 9%. Ми витрачаємо мільярди на наші школи, соціальне забезпечення, охорону здоров’я. Але якщо ми не будемо інвестувати більше в оборону. Все це буде під загрозою. Нездатність Європи інвестувати у військовий потенціал також посилає небезпечний сигнал агресору. Слабкість запрошує його увійти. Президент Трамп має рацію, кажучи, що ми витрачаємо недостатньо. Настав час інвестувати», – сказала вона.
За її словами, Євросоюзу потрібні інвестиції від держав-членів і приватного сектору, а також із спільного європейського бюджету.
У грудні минулого року видання Financial Times з посиланням на джерела писало, що президент США Дональд Трамп вимагатиме від країн-членів НАТО збільшити витрати на оборону до 5 відсотків ВВП.
Призначений президентом США Дональдом Трампом спецпредставником з питань України Кіт Келлог має план щодо припинення війни в Україні, але Трамп буде особисто контролювати переговори, пише видання The Wall Street Journal.
«Президент Трамп доручив генерал-лейтенанту у відставці Кіту Келлогу закінчити війну в Україні за сто днів. Майже ніхто не вірить, що він зможе це зробити – особливо росіяни. Скоріше, кажуть, що роль Келлога як спеціального посланника в Україні, яка припадає на хвилю подібних призначень, є першим кроком у мирних переговорах, які Трамп має намір тримати під своїм контролем», – пише видання.
Але, зауважує WSJ, домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним буде набагато складніше, ніж Трамп обіцяв під час передвиборчої кампанії, коли говорив, що покладе край конфлікту до того, як вступить на посаду.
Як і деяких інших спеціальних посланців Трампа, Келлога, схоже, призначили, незважаючи на брак відповідного досвіду. Колишні колеги Келлога кажуть, що його військовий досвід може бути важливим для президента, коли він зважує наслідки надання або відмови у наданні допомоги Україні.
Але він ніколи не працював дипломатом, і, якщо його досвід роботи в Білому домі свідчить про це, він не братиме участі в жодних реальних переговорах з Росією, кажуть його колишні колеги.
На початку січня Келлог заявив, що має на меті спробувати знайти рішення для завершення повномасштабної війни РФ проти України протягом 100 днів з моменту інавгурації Трампа, яка відбулася 20 січня. За його словами, президент США «не намагається щось дати Путіну чи росіянам, він насправді намагається врятувати суверенітет України».
- Командування шукає «цапів-відбувайлів»?
Галушкін, Горбенко, Лапін. Двоє українських генералів та полковник опинилися на лаві підсудних.
В ДБР кажуть: через недбалість цих командирів ЗСУ армія РФ змогла захопити частину території Харківщини у травні 2024 року. Тепер їм загрожує до 10 років позбавлення волі.
Чи винні лише вони?
Військові 125-ї бригади сказали, що винне вище командування, бо не забезпечило всім необхідним. А інші емоційно кажуть, що «за таке судити мало».
- Хто насправді винен у втраті території на Харківщині?
То чи справедливо судять військових за втрату територій? Чи це командування не надало їм всього необхідного? Хто і як може справедливо розслідувати такі справи? Чи можна покладати провину лише на командирів відповідальних за напрямки? Чи ж таким чином вище військове керівництво шукає «цапів-відбувайлів»?
Про це дивіться у програмі Свобода. Ранок:
Зеленський: для гарантії безпеки Україні знадобиться щонайменше 200 тисяч миротворців
Президент Володимир Зеленський заявив, що для запобігання новому нападу Росії на Україну після будь-якої можливої угоди про припинення вогню знадобиться щонайменше 200 тисяч європейських миротворців.
Український лідер сказав про це, виступаючи на зустрічі з представниками Міжнародної медіаради у рамках засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
«200 тисяч, це мінімум. Це мінімум, інакше це – нічого», – зазначив Зеленський.
За словами президента, принаймні така кількість буде потрібна як гарантія безпеки в умовах, якщо російські збройні сили складатимуть 1,5 мільйона осіб, а Україна матиме лише половину з цього числа.
ОВА: у лікарні помер 56-річний чоловік, який учора потрапив під удар російського БпЛА у Херсоні
У лікарні помер 56-річний чоловік, який учора зранку потрапив під удар російського БпЛА у Херсоні, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Він нагадав, що внаслідок тієї дронової атаки ще троє людей поранені – двоє чоловіків зазнали травм середнього ступеня тяжкості, за життя тяжкопораненої жінки лікарі продовжують боротися.
За даними Прокудіна, через російську агресію минулої доби загинула людина, ще 11 зазнали поранень.
Читайте також: Сафарі на людей. Російські військові навмисне полюють дронами за цивільними на Херсонщині
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський у День соборності нагадав про приховану силу українців та помилки минулого
Президент України Володимир Зеленський привітав українців з Днем соборності.
«Кожного року в цей день ми завжди згадували ці уроки соборності, ми робили живі ланцюги, ми казали, як важливо берегти єдність і бути пліч-о-пліч. Але настав день, і нам випало це довести. 24 лютого. День, який став вирішальним моментом. Таким іспитом на єдність, на зрілість, на віру в Україну. І ми об’єднались. Українці всі об’єднались. Не декларативно, не на папері, не за якоюсь командою, а за покликом всередині», – сказав він у своєму зверненні.
Зеленський нагадав, що разом українці змогли зберегти Україну, дали відсіч окупанту, стримали цю велику навалу разом.
«У цьому слові – «разом» – прихована сила українців. Це про нас, про те, на що здатні ми, коли ми обираємо не якісь власні амбіції, а обираємо Україну. Обираємо її інтереси. Коли обираємо не срач, а меч. Боронити своє. Боронити своїх. Боронити всіма силами», – зауважив він.
Генштаб повідомив про 121 боєзіткнення на фронті за добу
Ситуація на фронті залишається складною, протягом минулої доби зафіксовано 121 боєзіткнення, повідомив у ранковому зведенні 22 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше боїв було на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 61 штурмову дію агресора у бік населених пунктів Водяне Друге, Зелене Поле, Єлизаветівка, Гришине, Новосергіївка, Ппетропавлівка, Миролюбівка, Промінь, Мирноград, Новий Труд, Покровськ, Звірове, Успенівка, Слов’янка, Срібне, Шевченко, Андріївка, Улакли, Янтарне, Дачне», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Армія РФ прорвала оборону ЗСУ під Тернами? Це дорога на Лиман і Сіверськ
Крім того, за даними Генштабу, українські військові відбивали російські атаки на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках і на Курщині.
19 січня в інтерв’ю «ТСН Тиждень» головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Сили оборони роблять все, щоб не допустити захоплення Покровська російською армією. Тим часом, як констатував в ефірі Радіо Свобода Віктор Трегубов, речник ОСУВ «Хортиця», російські війська обходять Покровськ на Донеччині із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
У ДСНС показали наслідки ударів російських дронів у Миколаєві й Сумах
Державна служба з надзвичайних ситуацій показала наслідки російських ударів по Миколаєву і Сумах пізно ввечері 21 січня. Внаслідок ударів безпілотників у цих містах є руйнування і виникли пожежі.
У Миколаєві, за даними ДСНС, частково зруйнований мансардний поверх багатоквартирного будинку. «Пожежу в квартирі на шостому поверсі, яка охопила площу 100 кв. м, ліквідовано. З будинку евакуювали 200 людей, наразі всі повернулися у свої оселі. Вибухова хвиля пошкодила віконне скління в 4 багатоквартирних і 1 приватному житловому будинку», – йдеться в повідомленні.
Серед постраждалих внаслідок атаки, за даними рятувальників, – 74-річна жінка, яку госпіталізували, і чоловік з гострою реакцією на стрес. Йому надали першу допомогу, від госпіталізації він відмовився.
У Сумах безпілотник вдарив по житловому сектору. За даними ДСНС, три людини зазнали легких травм і гострої реакції на стрес. Після надання медичної допомоги, люди відмовилися від госпіталізації.
Росія за добу втратила 1950 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Росія за минулу добу втратила 1950 своїх військових, а загалом від початку повномасштабної війни проти України – близько 823 980 осіб – такі дані станом на ранок 22 січня наводить український Генштаб.
Серед техніки, яку втратила Росія у війні, в Генштабі ЗСУ назвали таку:
- танки ‒ 9844 (+11 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20485 (+8)
- артилерійські системи – 22194 (+60)
- РСЗВ – 1262
- засоби ППО ‒ 1050
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 23039 (+141)
- крилаті ракети ‒ 3051
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 34837 (+155)
- спеціальна техніка ‒ 3711 (+1).
Міністерство оборони Великої Британії 19 січня заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, йдеться у дописі відомства в соцмережі Х.
Читайте також: ISW прокоментував дані про втрати військ Північної Кореї в Росії
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Європейські війська в Україні. Чи має ідея направлення миротворчого контингенту шанси на успіх?
Деякі європейські чиновники оцінюють перспективу розгортання європейських військових сил в Україні у якості миротворчого контингенту як малоймовірну. Чому?
Прихід президента США Дональда Трампа до влади, ймовірно, ознаменує тектонічний зсув у політиці Вашингтону щодо України – із задекларованим прагненням до мирної угоди або припинення вогню і чітким бажанням США вийти з конфлікту.
Це змусило європейських лідерів обговорювати раніше немислимі ідеї про те, як забезпечити післявоєнну безпеку України без участі США.
Очолює список пропозиція президента Франції Емманюеля Макрона щодо розгортання європейських військових сил в Україні, якщо укладуть угоду.
Вперше про це заговорили майже рік тому, а після перемоги Трампа на виборах знову заговорили з новою силою. Минулого місяця міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що Рим хотів би приєднатися до потенційної місії, а його німецький колега Борис Пісторіус сказав, що Берлін «готується» і «розглядає сценарії».
Читайте далі тут