Лисак: у лікарні померла ще одна жертва удару по Кривому Рогу, число загиблих зросло до п’яти
До п’яти зросло число загиблих унаслідок здійсненого 17 січня російського ракетного удару по Кривому Рогу, повідомив зранку 18 січня голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«На жаль, є трагічна новина з Кривого Рогу. У лікарні померла жінка, яка постраждала через ракетний удар напередодні», – вказав чиновник.
Він також повідомив про нічні російські удари по Павлограду та по Нікопольському району – перший атакували дронами, другий обстріляли з артилерії. В обох випадках обійшлося без загиблих чи поранених.
Увечері 17 січня влада повідомляла, що до 14 людей збільшилася кількість постраждалих у Кривому Розі, серед них четверо дітей.
Раніше того ж дня Сергій Лисак повідомляв про завершення аварійно-рятувальних робіт у Кривому Розі після російської атаки.
За даними влади, вдень 17 січня російські війська завдали ракетного удару по Кривому Рогу на Дніропетровщині. Правоохоронці розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зараз у кожній гарячій точці України – свій «аеропорт». Розповідь «кіборга» Артема Залізного
Артем Залізний боронив Донецький аеропорт 88 із 242 днів. Він – військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади. Тоді йому було 22 роки. Потрапив до аеропорту, розповідає, наприкінці травня 2014-го у складі 72-ї бригади, коли українські військові щойно відстояли летовище в бою з російськими гібридними силами.
Пам’ятає, як тримали позиції в будівлях нового й старого терміналів, як на українську піхоту «перли» танками, як гинули бойові побратими, серед яких і близькі друзі.
Досвід, здобутий в аеропорту, каже боєць, безцінний – він знадобився йому під час повномасштабної війни, на яку пішов у перший же день добровольцем. Читайте і дивіться про це за лінком
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу відбулося 174 бої, майже половина з них – на Покровському напрямку
Упродовж минулої доби, 17 січня, на фронті зафіксовано 174 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, майже половина цих боїв відбулася на Покровському напрямку.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного удару із використанням двох ракет, залучив для ураження 2147 дронів-камікадзе. Також ворог здійснив близько чотирьох тисяч артилерійських обстрілів, з них 154 – із реактивних систем залпового вогню. За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу, озброєння і військової техніки та два засоби ППО російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Російські сили далі намагаються просунутися до Покровська та Мирнограда.
«На Покровському напрямку впродовж минулої доби наші захисники зупинили 79 штурмових дій агресора в районах Зеленого Поля, Водяного Другого, Єлизаветівки, Променя, Лисівки, Шевченка, Звірового, Удачного, Успенівки, Срібного, Дачного, Улаклів та Янтарного», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«У Курській області минулої доби українські воїни відбили 16 атак загарбників», – додають у Генштабі ЗСУ.
Російська армія втратила понад 1300 військових за добу – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 1 340 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 18 січня.
За оцінкою штабу, загальні втрати російської армії за час повномасштабної війни сягнули 817 160 військових.
Також командування оновило дані про втрати Росії в техніці:
- 9 803 танки
- 20 394 бойова броньована машина (+13)
- 22 040 артилерійських систем (+21)
- 1 262 реактивні системи залпового вогню
- 1 046 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 579 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+13)
- 3 049 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 34 325 автомобілів і автоцистерн (+69)
- 3 699 одиниць спеціальної техніки.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
Унаслідок ракетних ударів по Києву та Запоріжжю є загиблі і поранені – влада
Зранку 18 січня російські військові завдали ракетних ударів по Києву та Запоріжжю, повідомили представники місцевої влади.
У столиці близько 6:00 удару балістичними ракетами зазнав район станції метро «Лук’янівська», загинули щонайменше четверо людей, поранень зазнали ще троє, вказав голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«Займання в Шевченківському районі. Нежитлова будівля… Також у Шевченківському районі повибивало вікна і є задимлення в підʼїзді житлового будинку. Пошкоджені й скляні елементи входу на станцію метро «Лукʼянівська». Її наразі закривають на вхід і вихід. Поїзди прямують без зупинки на станції… У Шевченківському районі також пошкоджений трубопровід водопостачання. Ремонтні бригади прямують на місце», – вказав у своїх повідомленнях міський голова Києва Віталій Кличко.
Унаслідок російського обстрілу об’єкта інфраструктури в Запоріжжі восьмеро людей зазнали поранень. Постраждали житлові будинки, адмінбудівля та приватний транспорт, проінформував голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
«Одна жінка у важкому стані. Ще двоє жінок та троє чоловіків у стані середньої тяжкості. Усі постраждалі у лікарні. Медики надають необхідну допомогу. На місці влучань працюють п'ять бригад швидкої допомоги», – написав чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія: дрони атакували нафтобазу в Калузькій області – медіа
Ввечері 17 січня дрони атакували нафтобазу у Калузькій області РФ, пишуть російські телеграм-канали.
Повідомляється, що «дрон спробував атакувати промислове підприємство в місті Людиново». За словами очевидців, «уламки впали на територію заводу і зараз там гасять пожежу.
За даними пабліка SHOT, близько 21:00 (за київським часом) «над містом було чутно кілька вибухів, після чого в районі місцевої нафтобази почалася пожежа».
Як повідомив губернатор Калузької області Владислав Шапша, «внаслідок атаки БПЛА є загоряння на території промислового підприємства».
«На місці працює оперативна група. І співробітники рятувальних служб. За попередньою інформацією постраждалих немає», – додав він.
Про це також пише телеграм-канал BAZA.
Місто Людиново розташоване майже за 180 км від кордону з Україною.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані. Київ наразі ці заяви російської сторони не коментував.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні минулого року Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні 2024 року, від початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Генштаб ЗСУ: за добу на Покровському напрямку було понад 60 російських атак, 15 боїв ще тривають
Від початку доби на фронті загалом відбулося 155 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на цій ділянці фронту противник 64 рази атакував у районах Зеленого Поля, Водяного Другого, Єлизаветівки, Променю, Лисівки, Шевченка, Звірового, Удачного, Успенівки, Срібного, Дачного, Улаклів та Янтарного. Ще 15 боєзіткнень продовжуються до цього часу.
Також активні бої були на Краматорському напрямку, де противник атакував в районах Часового Яру та в напрямку Ступочок та Білої Гори – 24 спроби російських військ потіснити ЗСУ із займаних позицій не мали успіху, триває два боєзіткнення.
На Торецькому напрямку сьогодні відбулося 18 боєзіткнень біля Торецька, Диліївки, Кримського та Щербинівки. Наразі триває одне боєзіткнення.
Також російські атаки були на Харківському напрямку – у районі Вовчанська, на Куп’янському – біля Голубівки, Степової Новоселівки та Кругляківки, на Лиманському – поблизу Копанок, Твердохлібового, Макіївки та Тернів, на Сіверському – в напрямку Білогорівки, на Новопавлівському – біля Великої Новосілки, а також на Придніпровському напрямку.
На Курщині Сили оборони відбили дев’ять штурмових дій російських військ, до цього часу тривають три боєзіткнення.
На інших напрямках – без особливих змін.
Днями український президент Володимир Зеленський в інтервʼю польським ЗМІ заявив, що найскладніша ситуація на фронті на сході України, де наразі велика концентрація російських військ і техніки, і де український військових менше. Президент додав, що на фронті не вистачає допомоги і перед усім це питання не про кількість людей – наразі є бригади, які укомплектовані щодо зброї на 60-70% через затримку процесів постачання допомоги від партнерів України.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
«Важіль впливу»: Каллас каже, що немає підстав скасовувати санкції проти Росії
Наразі немає підстав для скасування санкцій Європейського Союзу проти Росії, зазначила глава дипломатії ЄС Кая Каллас в інтерв’ю AFP.
«Нам однозначно потрібні санкції. Це наш важіль впливу, і було б дуже дивно від нього відмовитися», – сказала Каллас.
Вона зазначила, що «російський диктатор Володимир Путін не змінив своїх цілей, тому немає підстав для скасування санкцій».
«Якими б не були переговори, ми опинимося в набагато слабшій позиції, якщо санкції будуть зняті передчасно. Я також не думаю, що в інтересах Сполучених Штатів відмовитися від санкцій зараз», – додала глава дипломатії ЄС.
Раніше стало відомо, що Європейський союз погрожує запровадити додатковий пакет санкцій проти так званого «тіньового флоту» Росії після чергового пошкодження електрокабелю в Балтійському морі та затримання нафтового танкера владою Фінляндії.
Обмеження щодо «тіньового флоту» Росії увійшли до 15-го пакета санкцій Євросоюзу, затвердженого 16 грудня. До списку санкцій було внесено ще 52 судна з третіх країн, які, як стверджується, дозволяють підтримувати енергетичний сектор Росії і причетні до перевезення військової техніки для російської армії. Загальна кількість суден під санкціями Євросоюзу сягнула 79. Їм заборонено входити до портів ЄС та отримувати послуги від європейських компаній.
Зеленський провів Ставку: йшлося про виробництво зброї та закупівлі
У п’ятницю, 17 січня, президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Питання різні, але загалом – про нашу незалежність у зброї. Виробництво дронів, ракетна програма, технологічні компоненти для армії, зокрема роботизовані системи. Ми працюємо над більшими закупівлями та над більшими масштабами виробництва в Україні. Вдячний усім партнерам, які нам допомагають», – наголосив глава держави у новому відеозверненні.
Раніше Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Відповідний указ №854/2024 від 13 грудня оприлюднений на сайті глави держави.
Згідно з документом, президент увів до складу Ставки нещодавно призначеного командувача Сухопутних військ Збройних Сил України Михайла Драпатого і заступника керівника Офісу президента України Павла Палісу.
Цим самим указом глава держави вивів зі складу Ставки Олександра Павлюка.
Військовий облік 17-річних: з чим у юнаків можуть виникнути проблеми
Президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно із яким, із 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статті, яким виповнюється 17 років, повинні стати на військовий облік. Це звична процедура, але згідно з нововведеннями, термін, упродовж якого 17-річні можуть стати на військовий облік, збільшили. Раніше це можна було зробити лише до березня. Радіо Свобода пояснює детальніше, що змінилося і які можуть бути питання.
Відтепер, щоб стати на військовий облік, у юнаків будуть два шляхи: електронний кабінет призовника з використанням електронної ідентифікації (дуже актуально для тих, хто наразі перебуває за кордоном) або ж особистий похід у ТЦК і заповнення там певного переліку документів. Це, наприклад, медичні характеристики, щоб розуміти чи в людини є проблеми зі здоров’ям. А також надання копій документів, що посвідчують особу, та фотокарток.
Щоправда, якщо юнак не пройшов ідентифікацію у «Резерв+» вчасно, а відтак застосунок не згенерував військово-обліковий документ, йому таки доведеться прийти до ТЦК особисто, пояснив у коментарі Радіо Свобода військовий адвокат Євген Филипець.
В Україні загинула 24-річна доброволиця з Білорусі
В Україні загинула 24-річна доброволиця з Білорусі Марія Зайцева, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Марія Зайцева брала участь у акціях протесту 2020 року і 9 серпня отримала поранення від світлошумової гранати в Мінську біля стели. Після цього вона перенесла кілька операцій у Білорусі, а потім потрапила на лікування до Чехії.
Після початку повномасштабної війни РФ стала до лав захисників України.
16 січня, за день до смерті, Марії Зайцевій виповнилося 24 роки.
Умєров: у застосунок «Армія+» додали три нові електронні рапорти
У застосунку «Армія+» з’явилася можливість подання трьох нових типів рапортів, повідомив 17 січня Міністр оборони України Рустем Умєров.
За його словами, в оновленій версії застосунку додано такі електронні рапорти:
- на приймання посади;
- на здавання посади;
- на відпустку для вагітних – 126 днів відпустки (70 днів до пологів і 56 після) із можливістю продовження ще на 14 днів у разі народження двох або більше дітей.
Умєров наголосив, що тепер у «Армія+» доступно вже 22 електронні рапорти. Щоб нові послуги стали доступні, потрібно оновити застосунок.
З 8 серпня 2024 року в Україні запрацював мобільний застосунок для українських військовослужбовців «Армія+».
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
«Лишитися осторонь – це дико»: історії пілотів FPV-дронів з-під Курахового
Екіпаж ударних БпЛА 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ працює в районі Курахового. Дістатися до їхніх позицій Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) було непросто: пересування ускладнене ламаною лінією фронту, роботою російських дронів і розбитими дорогами. До того ж, за словами бійців, у їхньому секторі відповідальності російські військові атакують щодня. У вільний від польотів час бійці поділилися своїми історіями.
До місця роботи екіпажу висуваємося у сутінках, аби не привертати увагу розвідувальних дронів військ РФ. На позиції бійці швидко розвантажують дрони та інше приладдя, переносять речі у бліндаж і чекають на наказ.
ОВА: число постраждалих у Кривому Розі зросло, серед них – четверо дітей
До 14 людей збільшилася кількість постраждалих у Кривому Розі, повідомив голова Дніпропетровської військової обласної адміністрації Сергій Лисак.
Раніше було відомо про дев’ятьох поранених.
«Серед них – четверо дітей. Хлопчики 9 та 12 років. А ще дівчата, одній з яких лише 1,5 роки. Іншій – 9. Її госпіталізували. Лікарі оцінюють стан пацієнтки як відносно задовільний», – написав він у телеграмі.
За його словами, у лікарні залишаються п’ятеро поранених, троє – «важкі».
Уряд помʼякшив тариф для споживачів, які використовують електроопалення – Шмигаль
Споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть повний тариф лише за ті обсяги електрики, які перевищують ліміт в 2 тисячі кВт/год. За решту спожитої електроенергії вони сплачуватимуть за тарифом 2,64 грн. Відповідне рішення ухвалили 17 січня на засіданні Кабінету міністрів, повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.
«На час опалювального сезону держава забезпечила незмінність тарифу на електроенергію для населення на рівні 4,32 грн за кВт⋅год. Також передбачено пільговий тариф – 2,64 грн – людям, які використовують електроопалювальні установки. До сьогодні він стосувався тих, хто споживає до 2 тис. кВт/год електроенергії на місяць. Проте є багато людей, які споживають більше цього ліміту й були змушені платити за повним тарифом», – зазначив Шмигаль.
31 травня 2024 року Кабінет міністрів встановив новий тариф на електроенергію для споживачів.
Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук повідомила, що підвищення тарифу на електроенергію для населення було необхідним для відновлення пошкодженої внаслідок російських обстрілів генерації. Гринчук нагадала, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» та гідроелектростанції «Укргідроенерго».
ОВА: у Кривому Розі завершилися рятувальні роботи після удару РФ, число постраждалих зросло
У Кривому Розі завершилися аварійно-рятувальні роботи після російської атаки, зросло число постраждалих, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Раніше було відомо про чотирьох загиблих та сімох поранених.
«Четверо людей загинули. Дев’ятеро – постраждали. З них п’ять госпіталізовані, решті лікарі надали допомогу на місці. Пошкоджені 4 багатоповерхівки, 17 приватних будинків, з десяток авто», – написав він у телеграмі.
За даними влади, вдень 17 січня російські війська завдали ракетного удару по Кривому Рогу на Дніропетровщині. Правоохоронці розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: від початку доби відбулося 97 боєзіткнень, майже половина – на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті зафіксовано 97 бойових зіткнень. Найбільше атак російської армії відбулося на Покровському напрямку, йдеться у зведенні Генерального штабу Збройних сил України 17 січня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку з початку доби російські загарбники здійснили 41 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій в районах Зеленого Поля, Водяного Другого, Єлизаветівки, Променю, Лисівки, Шевченка, Звірового, Удачного, Успенівки, Срібного, Дачного, Улаклів та Янтарного. Сили оборони стримують натиск та відбили 27 атак противника, 14 боєзіткнень ще тривають», – вказано у дописі.
За даними штабу, на Краматорському напрямку російська армія намагається просуватися вперед в районі Часового Яру та в напрямку Ступочок та Білої Гори. Вісім з 16 атак підрозділи Сил оборони відбили, бої продовжуються.
«На Лиманському напрямку за день загарбницька армія здійснила 11 атак на позиції українців поблизу Копанок, Твердохлібового, Макіївки та Тернів. П’ять боєзіткнень тривають до цього часу», – кажуть у ЗСУ.
Також російські війська наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Придніпровському напрямках і в Курській області РФ.
За даними проєкт DeepState, армія Росії знову просунулась біля Великої Новосілки – цього разу у Времівці на південний захід від селища.
«Сіра зона» таким чином перетнула південні околиці селища, а отже, що агресор, швидше за все, зміг зайти у Велику Новосілку та завʼязати там бої.
Велика Новосілка – останній відносно великий форпост Сил оборони на півдні Донбасу. Тут ЗСУ відвоювали деякі території влітку 2023 року, а Росія розпочала свої штурми у відповідь восени 2024 року.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
Велика Новосілка: чим загрожує ЗСУ втрата останнього форпосту на півдні Донбасу
Армія Росії знову просунулась біля Великої Новосілки – цього разу у Времівці на південний захід від селища, повідомив увечері 16 січня проєкт DeepState.
«Сіра зона» таким чином перетнула південні околиці селища, а отже, що агресор, швидше за все, зміг зайти у Велику Новосілку та зав'язати там бої.
Буквально за добу до цього DeepState також повідомляв про просування армії РФ біля селища – вона окупувала село Нескучне та просунулась у Времівці. Таким чином окупація територій там прискорилася після захоплення російськими військами Курахового.
Вранці 17 січня Генштаб ЗСУ повідомив про 11 атак Росії на цьому, Новопавлівському напрямку.
Велика Новосілка – останній відносно великий форпост Сил оборони на півдні Донбасу. Тут ЗСУ відвоювали деякі території влітку 2023 року, а Росія розпочала свої штурми у відповідь восени 2024-го.
США таємно вклали півтора мільярда доларів у виробництво дронів в Україні – NYT\
Адміністрація президента США Джо Байдена 16 січня розсекретила останню частину документів про надану Україні військову допомогу, вони стосуються секретної програми підтримки виробництва безпілотників, пише The New York Times. З цих матеріалів випливає, що, крім технічної підтримки, Сполучені Штати витратили не менш як 1,5 мільярда доларів на допомогу українським підприємствам, які виробляють військові БПЛА.
США виділяли гроші як на підтримку виробників дронів, так і на закупівлю деталей для безпілотників. Крім того, США надіслали до України співробітників американської розвідки, які допомагали українським військовим у розробці програми виробництва БПЛА.
Завдяки підтримці США Україна змогла розпочати виробництво дронів нового покоління на своїй території і згодом розширити його, заявили американські чиновники. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван зазначив, що це справило «реальний стратегічний вплив» на перебіг російсько-української війни. За його словами, безпілотники «стали відігравати все більш важливу роль» у війні і, ймовірно, будуть одним із головних видів озброєння у майбутніх боях.
Салліван наголосив, що Україна вперше розпочала використовувати безпілотники під час першого контрнаступу восени 2022 року. Після менш успішного контрнаступу ЗСУ у 2023 році, за його словами, американські чиновники вирішили наростити підтримку українських виробників дронів. Салліван додав, що російська армія 2023 року змогла стримати наступ українських військових, зокрема, завдяки використанню дронів.
Наприкінці 2022-го і на початку 2023 року в російсько-українській війні відбулася «революція дронів»: практично в кожному підрозділі обох армій з’явилися комерційні розвідувальні безпілотники. У 2023 році ЗСУ, а потім і ЗС РФ отримали тисячі дронів-камікадзе. Наприкінці того ж року президент України Володимир Зеленський говорив, що за 2024 рік Україна планує зробити мільйон таких дронів, а також не менш як 10 тисяч ударних безпілотників середньої та більшої дальності.
У січні 2025 року під час зустрічі контактної групи на німецькій базі «Рамштайн» Володимир Зеленський анонсував «рекордні плани» з виробництва безпілотників в Україні та постачання БПЛА Києву від союзників. Скільки всього дронів планується поставити на озброєння ЗСУ у 2025-му, він не уточнив.
Дмитру Масловському, який загинув у рукопашному бою, присвоєно звання Героя України – Зеленський
Старшому солдату 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ Дмитру Масловському, який загинув на Донеччині у рукопашному бою з російським військовим, присвоєно звання Героя України. Про це повідомив 17 січня президент Володимир Зеленський.
«Останній бій Дмитра, бій на Донеччині, бачили мільйони українців. Взірцева хоробрість нашого хлопця. Україна завжди памʼятатиме цю хоробрість. Передав «Золоту Зірку» Героя України мамі нашого воїна», – вказано у дописі.
17 листопада 2024 року Дмитро Масловський (позивний «Кобра», загинув у рукопашному бою з російським військовим у селі Трудове на Донеччині неподалік від Курахового під час бою з російським військовим. Відео його останнього бою було поширено в соціальних мережах.
Командування 71-ї окремої єгерської бригади, у складі якої служив Дмитро, зробило подання на присвоєння йому звання Героя України посмертно.