У Києві зустрілися міністри закордонних справ України та країн Південно-Східної Європи
У Києві 17 січня відбулася зустріч на рівні міністрів закордонних справ України та країн Південно-Східної Європи, під час якої представники урядів ухвалили спільне комюніке. Документ засуджує будь-яку підтримку міжнародним співтовариством Росії у війні та підтримує Україну на шляху до довготривалого миру і вступу до Євросоюзу.
Комюніке містить понад 10 пунктів, серед яких:
- засудження порушень міжнародного гуманітарного права;
- об’єднання зусиль щодо документування та розслідування незаконного утримання українських цивільних осіб;
- підтримка Кримської платформи, яка спрямована на повернення під контроль України тимчасово окупованих територій, включно з півостровом Крим;
- засудження будь-яких спроб Росії силою та незаконно анексувати частини території України;
- підтримку «формули миру», яка є реалістичним та життєздатним механізмом, спрямованим на відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру, безпеки та стабільності для України та всієї Європи.
- засудження участі військового персоналу третіх країн у бойових діях проти України, що є ескалацією російської агресивної війни на міжнародному рівні.
«Київ – місто, яке перетворилося на символ мужності, сили та свободи. Ми зібралися, щоб визначити послідовну підтримку українському народу в цій жорстокій війні», – заявив міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордон Грилич Радман.
Комюніке ухвалили Україна, Молдова, Словенія, Албанія, Хорватія, Боснія та Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Румунія, Туреччина, Греція.
Наступне засідання на рівні міністрів закордонних справ України та країн Південно-Східної Європи може відбутися в Хорватії.
Міноборони: курси військової підготовки у ВНЗ почнуться з вересня, триватимуть 300 академічних годин
Базова загальновійськова підготовка для студентів вищих навчальних закладів розпочнеться з вересня 2025 року, повідомляє Міністерство оборони з посиланням на заступника міністра оборони Сергія Мельника 17 січня.
За повідомленням, курс передбачає 300 академічних годин і складатиметься з двох частин:
- теоретична – 90 академічних годин, які студенти проходитимуть у закладах освіти
- практична – 210 академічних годин у навчальних частинах, центрах Збройних сил та інших установах
Як уточнив заступник міністра, теоретичний курс матимуть пройти і чоловіки, і жінки.
«Практичний же курс є обов’язковим лише для чоловіків, які придатні до військової служби за станом здоров’я. Жінки проходитимуть практику тільки за власним бажанням і після проходження медичного огляду», - додав він.
Як анонсує міністерство, в рамках курсу студенти отримають базові знання з тактичної, розвідувальної та психологічної підготовки, домедичної допомоги та основ військової дисципліни, а також вчитимуться поводитися зі зброєю. Після проходження курсу БЗВП студенти складають військову присягу та отримають сертифікат і військо-облікову спеціальність.
Раніше Міноборони повідомляло, що президент Володимир Зеленський 15 січня підписав законопроєкт щодо змін до закону України про військовий обов’язок і військову службу. Закон передбачає зміни щодо прийняття громадян України на військовий облік, а також їх медичне обстеження під час проходження базової загальновійськової підготовки
18 травня минулого року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Звіт HRW: Росія намагається стерти українську ідентичність на окупованих територіях
Росія продовжує посилювати тиск на жителів окупованих територій України – про це йдеться в звіті правозахисної організації Human Rights Watch про становище прав людини у світі в 2024 році. Звіт, зокрема, стосується російських атак на Україну та ситуації на окупованих територіях.
«Хоча багато урядів ЄС та США висловлювали відданість правосуддю за тяжкі злочини російських сил, притягнення до відповідальності просувається повільно», – йдеться в звіті.
Так, з січня по грудень правозахисники зафіксували щонайменше 459 атак на медичну інфраструктуру та персонал, в ході яких були поранені 119 медичних працівників та 50 пацієнтів.
Автори звіту, зокрема, згадують про масштабні повітряні атаки на українську енергосистему в першій половині минулого року. З березня по серпень Росія завдала 101 такого удару по 17 регіонах, що «значно скоротило енергопостачання цивільним».
Окремі розділи звіту присвячений політиці окупаційної російської влади в захоплених регіонах материкової України та на Кримському півострові. Як фіксує HRW, окупанти продовжують нав’язувати російське законодавство, в тому числі шляхом призначення «федеральних суддів», що є порушенням міжнародного гуманітарного права. Також Росія продовжує тиснути на жителів окупованих регіонів щодо отримання російських паспортів, вдаючись до переслідувань, залякувань, свавільних затримань та обмежень доступу до соціальних послуг.
«Російська влада продовжувала пригнічувати українську мову та навчальну програму та нав’язувати російську програму та російську мову як мову навчання в школах на окупованих територіях України», – йдеться в тексті.
Організація також згадує про затримання та переслідування українських журналістів, волонтерів, громадських і релігійних лідерів, які відмовляються співпрацювати з окупаційною владою. Крім того, триває примусове залучення місцевих до російської армії, що є військовим злочином.
У Криму, констатують правозахисники, російська окупаційна влада продовжувала переслідувати активних членів кримськотатарської громади, журналістів та інших критиків дій Росії на півострові. За даними HRW, з грудня 2023 року по вересень 2024 року суди в Криму засудили 254 людини за «дискредитацію збройних сил Росії».
Звіт згадує про відмову ув’язненим кримчанам в належній медичній допомозі. Наприклад, ув’язнена активістка Ірина Данилович «залишалася під вартою в колонії на півдні Росії без доступу до належної медичної допомоги». А політв’язня Олександра Сізікова ув’язнили, попри інвалідність, яка надає йому правовий захист.
Днями проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» повідомив про випадки звільнень українських вчителів у школах окупованого Генічеська на Херсонщині. Днями місцевий телеграм-канал опублікував повідомлення від вчительки, яку звільнили, а на її місце призначили людей з Дагестану. Випадки, коли працівники з російських регіонів приїжджають у захоплені населені пункти України, підтверджують і українські посадовці.
У Кривому Розі до чотирьох зросло число загиблих внаслідок ракетного удару РФ – влада
Щонайменше троє людей загинули в Кривому Розі загинули внаслідок російського ракетного удару вдень 17 січня, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. За його даними, також є поранені, про їхню кількість чиновник не написав.
Перед тим Лисак вказував, що внаслідок атаки РФ пошкоджені навчальний заклад та житлова забудова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Радіо Свобода стало доступним в окупації через браузер Ceno
Радіо Свобода та проєкти української служби Донбас.Реалії, Крим.Реалії та Новини Приазов’я відтепер доступні на тимчасово окупованих територіях України без VPN – через браузер Ceno.
Ceno – це мобільний браузер на базі операційної системи Android канадської компанії eQualitie. За допомогою технології Р2Р (пірінгова мережа) дані сайтів кешуються, а користувачі можуть обмінюватися контентом.
Завдяки цьому жителі тимчасово окупованих територій України зможуть без VPN заходити на сайти, заблоковані Росією, – зокрема, Радіо Свобода та Крим.Реалії.
Завантажити браузер Ceno можна з Google PlayMarket або F-droid (для користувачів пристроїв із операційною системою Android). Щоб знизити безпекові ризики на випадок, якщо вас зупинять військові РФ чи представники окупаційних адміністрацій та інших підконтрольних РФ органів, розробники Ceno радять:
– відвідувати сайти в приватному режимі Ceno (Персональний/Personal Mode). Якщо заходити на ресурси в загальнодоступному режимі перегляду, IP-адреса реєструється в мережі BitTorrent і може бути пов’язана із сайтами, які відвідував користувач.
– змінити піктограму браузера Ceno: Меню браузера – Налаштування – Налаштування панелі інструментів – Змінити іконку застосунку;
– Ceno не зберігає жодних особистих даних (логіни, файли cookie), однак на додачу до цього користувач може миттєво очистити усі дані браузера на пристрої, натиснувши на піктограму мітли в адресному рядку або через Меню – Налаштування – видалити дані перегляду.
Раніше на окупованих Росією українських територіях разом зі значним обмеженням доступу до YouTube припинили працювати повністю чи частково деякі VPN-сервіси, про це Донбас.Реалії повідомили місцеві жителі. Відкрити YouTube стало неможливо з багатьма безкоштовними VPN-сервісами в Донецьку і Луганську, зокрема, Lantern, NTHLink та Psiphon.
Інтернет на окупованих територіях України контролюється за таким же принципом, як на території Росії. В окупації обмежений чи заблокований доступ до українських сайтів, а також таких месенджерів, як WhatsApp, Viber, Signal.
У липні 2024 року The New York Times, як стверджується, отримав близько 40 документальних доказів того, що в Росії на прохання влади створили програми для стеження за користувачами месенджерів Telegram, WhatsApp та Signal. Їх можуть використовувати ФСБ та поліція.
«Укренерго»: рівень споживання електроенергії знижується, але потреба в економії зберігається
Національна компанія «Укренерго» фіксує скорочення споживання електроенергії – про це йдеться в зведенні оператора 17 січня.
«Сьогодні, 17 січня, споживання електроенергії, станом на 9:30, було на 1,2% нижчим, ніж в цей же час попереднього дня – у четвер», – повідомляє компанія.
За її даними, добовий максимум споживання 16 січня був зафіксований вранці і був на тому ж рівні, що й максимум попереднього дня.
Водночас оператор нагадує, що українська енергосистема продовжує відновлюватися після російських повітряних атак, аварійно-відновлювальні роботи на енергооб’єктах тривають.
«З 08:00 до 20:00 сьогодні зберігається необхідність ощадливого споживання електроенергії. Будь ласка, не вмикайте у цей час кілька потужних електроприладів одночасно», – йдеться в повідомленні.
Російські війська завдали чергової масштабної ракетної атаки по Україні вранці 15 січня. Оператор «Укренерго» запроваджував про аварійні відключення в кількох областях. Голова Львівської області повідомляв про два влучання в об’єкти критичної інфраструктури в регіоні.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише 2024 року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Розмови про поступки: чи є ще шанси на деокупацію південних територій України?
Західні партнери України дедалі частіше заявляють, що Україна має піти на територіальні поступки Росії. Претендент на посаду державного секретаря США Марко Рубіо 15 січня назвав нереалістичним сценарій повернення Україною всіх окупованих земель. На думку Рубіо, необхідні поступки і з боку Росії, і з боку України. Раніше президент Франції Емманюель Макрон теж закликав Україну до «реалістичних дискусій» щодо повернення територій.
Що означають всі ці заяви і як вони позначаться на територіях українського півдня, окупованих з 2022 року, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Нацполіція повідомляє про нові обшуки через незаконний перетин кордону
Національна поліція проводить обшуки у справах про незаконний перетин кордону військовозобов’язаними – про це відомство заявило 17 січня. За даними пресслужби, тривають понад 200 обшуків.
«Поліцейські за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора розпочали проведення обшуків на території 19 регіонів України в осіб, причетних до незаконних оборудок», – йдеться в повідомленні.
За даними відомства, правопорушення вчиняються за допомогою шахрайства, підробки документів, несанкціонованого втручання в роботу електронних реєстрів та підкупу службових осіб.
Правоохоронці додають, що повідомлять подробиці після завершення слідчих дій.
Нацполіція України 10 січня повідомила про понад 600 одночасних обшуків по всій країні у справі про організацію незаконних каналів переправлення через кордон чоловіків призовного віку. Тоді в поліції назвали це «тільки першим етапом спецоперації» з перекриття каналів вивозу чоловіків за кордон.
У російському Енгельсі четвертий день після удару дронів горить нафтобаза
У місті Енгельс у Саратовській області Росії четвертий день горить нафтобаза комбінату «Кристал», по якій у ніч на 14 січня вдарили українські безпілотники.
Губернатор регіону Роман Бусаргін повідомив, що площа займання «значно знизилася».
«Профільні служби та фахівці продовжують працювати на місці та робити все необхідне для ліквідації», – написав він.
У ЗСУ заявили, що в ніч проти 14 січня українські військові завдали удару по інфраструктурі військового аеродрому Енгельс-2, на якому базуються літаки Ту-95МС та Ту-160. За їхніми даними, внаслідок удару знову спалахнули цистерни нафтобази, де зберігається авіаційне паливо для бомбардувальників. Влада Саратовської області того ж дня запровадила режим надзвичайної ситуації міжмуніципального рівня.
Це вже другий з початку січня 2024 року удар безпілотниками по нафтобазі комбінату «Кристал», який спричинив сильне займання. Минулого разу нафтобаза горіла шість днів. За день до другого удару безпілотниками Бусаргін говорив, що пожежники ліквідували відкрите горіння на нафтобазі.
СБУ: затримана бухгалтерка «Укрзалізниці», яка передавала РФ дані про рух ешелонів ЗСУ
Служба безпеки України повідомила 17 січня, що «викрила на співпраці з ФСБ головну бухгалтерку однієї з філій АТ «Укрзалізниця» в Полтавській області».
«Зв’язковим» агентки виявився її чоловік – бойовик окупаційних угруповань РФ, який воює проти України на східному фронті. За матеріалами справи, посадовиця «зливала» окупантам час, напрямки та особливості вантажу військових ешелонів, що рухалися залізничним сполученням у регіоні. Найбільше ворога цікавили поїзди Сил оборони, що перевозили на передову важку бронетехніку, артилерійське озброєння та боєприпаси. Щоб отримати розвіддані, посадовиця використовувала службову документацію, з якою працювала як головбух держустанови. Також вона розпитувала «додаткову» інформацію про перевезення у своїх колег», – інформує українська спецслужба.
СБУ стверджує, що жінка передавала дані «спочатку через свого чоловіка, який воює за рашистів у Донецькій та Запорізькій областях», а згодом отримала прямий зв’язок із російським куратором.
Контррозвідка СБУ затримала жінку за місцем проживання в Полтаві.
«За даними слідства, фігурантка до 2014 року проживала в Горлівці на Донеччині, але після захоплення міста переїхала до Полтави».
Слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України, серед яких є державна зрада. Інкриміновані статті передбачають довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
У СБУ також планують заочно повідомити про підозру чоловіку затриманої.
У Румунії виявили «сліди можливого удару безпілотника» – після нічної атаки РФ на Одещині
Румунські військові 17 січня виявили «сліди можливого удару безпілотника» в прикордонному з Україною повіті Тулча, повідомило зранку міністерство національної оборони Румунії, підтвердивши «порушення повітряного простору» країни.
У пресрелізі військового відомства повідомляється, що 17 січня російська армія відновила атаки з безпілотників на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в Україні поблизу кордону з Румунією.
«Починаючи з 1:35 ночі два літаки F-16 ВПС Румунії у складі бойової служби Повітряної поліції вилетіли з 86-ї авіабази Борча для моніторингу повітряної ситуації. Літак повернувся на базу близько 3:48», – ідеться в повідомленні.
Як повідомляє румунська служба Радіо Свобода, житель розташованого через Дунай від українського Ізмаїла прикордонного села Плауру Костел Тенасе розповів, що чув звук безпілотника, який пролітав над цією територією, і що дрон, можливо, впав у сусідньому селі Петледжанка. Інформацію місцевого жителя додатково підтвердити не вдалося.
З вересня 2023 року повідомлення про повітряну небезпеку надходили жителям прикордонних із Україною районів Румунії неодноразово.
Голова Херсонщини: чоловік загинув внаслідок російської атаки на Антонівку
Російські війська атакують Антонівку зранку 17 січня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Внаслідок одного з дронових ударів загинув чоловік, який перебував на зупинці громадського транспорту. Мої співчуття рідним і близьким вбитого», написав він у своїх соцмережах.
Також, додав Прокудін, російські обстріли Херсонщини напередодні пошкодили багатоповерхівку та 15 приватних будинків. За даними обласної влади, внаслідок агресії Росії протягом попередньої доби семеро людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія випустила по Україні 50 безпілотники та дві ракети «Іскандер-М» протягом ночі – військові
Російські війська атакували Україну ракетами й безпілотниками протягом ночі на 17 січня, повідомляє командування Повітряних сил 17 січня.
За даними військових, російська армія випустила дві балістичні ракети «Іскандер-М» із Ростовської області, а також 50 ударних безпілотників Shahed і безпілотників-імітаторів різних типів із напрямків Міллерова, Орла, Брянська, Курська та Приморсько-Ахтарська.
На 9 ранку Повітряні сили підтверджують збиття 33 ударних БПЛА Shahed та інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях.
«Зафіксовано влучання ворожих ударних безпілотників у підприємства на Одещині, також, внаслідок падіння збитих ворожих БпЛА, пошкоджено будівлі установ, приватного підприємств та домогосподарств на Харківщині, Черкащині та Київщині», – йдеться в повідомленні.
Дев’ять дронів-імітаторів були локаційно втрачені без негативних наслідків. Ще один безпілотник вийшов із повітряного простору України в напрямку Румунії.
Зокрема, внаслідок падіння уламків збитих цілей під час атаки російських БпЛА на Київщину в одному із населених пунктів була поранена дитина 2012 року народження.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулося 141 боєзіткнення, понад 50 – на Покровському напрямку
Російська армія атакувала позиції Збройних сил протягом доби 16 січня, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ вранці в п’ятницю. За зведенням, напередодні відбулося 141 бойове зіткнення.
Російські війська, за даними штабу, не проводили активних дій на Харківському напрямку. Натомість на Куп’янському відбулося вісім сутичок: Сили оборони відбивали атаки в районах Петропавлівки, Голубівки, Загризового та Піщаного.
На Лиманському напрямку ЗСУ зупинили 13 атак – основні зусилля армія РФ зосереджувала в районах населених пунктів Копанки, Новосергіївка, Греківка, Зелений Гай, Макіївка, Зелена Долина, Торське, Новоплатонівка, Терни та Зарічне.
«На Сіверському напрямку минулої доби ворог п’ять разів атакував в районах Білогорівки, Верхньокам’янського та Івано-Дар’ївки. Сім спроб загарбників просунутись вперед поблизу Привілля, Білої Гори, Григорівки та Часового Яру зупинили українські воїни на Краматорському напрямку», – йдеться в зведенні.
Штаб повідомляє про 14 спроб російських військ просунутися вперед у районах Кримського, Леонідівки, Торецька та Щербинівки на Торецькому напрямку.
«53 атаки за минулу добу відбили наші захисники на Покровському напрямку. Найбільшу активність ворожі війська проявляють неподалік населених пунктів Зелене Поле, Єлизаветівка, Миролюбівка, Водяне Друге, Промінь, Лисівка, Новий Труд, Покровськ, Шевченко, Звірове, Котлине, Успенівка, Слов’янка, Петропавлівка, Андріївка, Улакли, Курахове, Дачне та Янтарне», – повідомляє командування.
Крім того, Сили оборони продовжують стримувати російський наступ на Новопавлівському напрямку. Війська РФ 11 разів намагалися прорвати оборону поблизу Костянтинополя, Великої Новосілки та Времівки.
Командування не фіксувало активних дій армії Росії на Гуляйпільському напрямку, на Оріхівському вона «без успіху» атакувала Новоданилівку. Також російські війська чотири рази безрезультатно намагалися захопити позиції ЗСУ на Придніпровському напрямку.
На Курському напрямку, йдеться в зведенні, російська армія вдалася до 20 штурмів позицій ЗСУ.
На Волинському та Поліському напрямках ситуація суттєво не змінювалася, на кордоні з Чернігівською та Сумською областями російська армія «зберігає військову присутність, проводить розвідувальну діяльність та артилерійські обстріли».
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
Що вимагає Кремль і на що погоджується Україна? Сигнали про переговори
Кремль хоче, щоб Україна стала нейтральною державою, зменшила армію та скоротила військові зв’язки з НАТО. Пішла на обмін територіями і по суті віддала контроль над частиною країни. Про це пише агенція Bloomberg.
Публічно президент України Володимир Зеленський каже, що перед тим, як сісти за стіл переговорів, Україні потрібні гарантії безпеки. Це він сказав в інтерв’ю польським журналістам.
На які умови потенційно могла би піти Україна для завершення війни? Чи ведеться зараз підготовка до переговорів?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Російська армія втратила понад 1600 військових за добу – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 1 670 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 17 січня.
За оцінкою штабу, загальні втрати російської армії за час повномасштабної війни сягнули 815 820 військових.
Також командування оновило дані про втрати Росії в техніці:
- 9 803 танки (+12)
- 20 381 бойова броньована машина (+13)
- 22 019 артилерійських систем (+4)
- 1 262 реактивні системи залпового вогню
- 1 046 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 566 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+63)
- 3 049 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 34 256 автомобілів і автоцистерн (+124)
- 3 699 одиниць спеціальної техніки (+2)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW прокоментував дані про втрати військ Північної Кореї в Росії
Із поточними темпами втрат північнокорейських військ вони можуть бути ліквідовані до середини весни, вважають у Інституті дослідження війни. Про це йдеться в звіті від 16 січня.
«Увесь північнокорейський контингент із приблизно 12 000 військовослужбовців, який зараз перебуває в Курській області, може бути вбитий або поранений у бою до середини квітня 2025 року, якщо північнокорейські сили й надалі будуть страждати від поточного високого рівня втрат», – вважають дослідники.
Інститут посилається на дані української сторони про втрати серед військових КНДР. Зокрема, президент Володимир Зеленський на початку січня 2025 року заявляв про загибель або поранення 3 800 північнокорейських військовослужбовців.
«Міністр оборони України Рустем Умеров 5 листопада 2024 року заявив, що північнокорейські сили брали участь у «невеликих» зіткненнях в Курській області, але російські «воєнкори» 6 грудня почали заявляти, що північнокорейські сили беруть участь у більш значних бойових діях. Таким чином, північнокорейці, ймовірно, зазнавали приблизно 92 втрат на день з початку участі у значних бойових діях на початку грудня 2024 року», – вважають у інституті.
Також аналітики згадують дані розвідки Південної Кореї (NIS), яка 13 січня оприлюднила дані, за якими 300 північнокорейців були вбиті в бойових діях, ще 2 700 були поранені в Курській області.
«Північнокорейські війська, ймовірно, продовжуватимуть страждати від більшого співвідношення поранених до вбитих у бою, як це типово для збройного конфлікту – і неясно, чи повернуться до бою поранені північнокорейські солдати», – додають автори звіту.
Днями Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині. За даними СБУ, одного з солдатів КНДР 9 січня 2025 року захопили бійці тактичної групи № 84 ССО, а іншого – воїни-десантники Збройних Сил України.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї.
Про прибуття перших північнокорейських військових на Курщину стало відомо восени минулого року.
До Росії, за даними США, Південної Кореї й України, у жовтні прибули від 10 до 12 тисяч північнокорейських військових. Їх залучили до участі у війні на боці Росії, підрозділи КНДР використовують у Курській області.
Москва і Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль уникає визнання присутності північнокорейських військ у Курській області Росії чи участі їх у бойових діях там проти українських сил, щоб не визнавати, що РФ для відвоювання власної території потрібні іноземні війська.
«Не встиг підірватися». Із перших вуст про те, як ССО вперше взяли в полон солдата КНДР
На війні Росії проти України, у Курській області РФ, вперше взяли в полон солдатів з КНДР – президент Володимир Зеленський повідомив про двох. Одного з них захопили оператори 8-го полку Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Як відбувалася операція, чому раніше не вдавалося полонити бійців із Північної Кореї та як армія РФ намагалась завадити захопленню північнокорейського бійця – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) ексклюзивно розповіли оператори з позивними «Грек» та «Борсук».
Британія ініціює переговори з Польщею щодо угоди для оборони від «російської агресії»
Прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер 17 січня планує відвідати Варшаву для переговорів із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Як заявив офіс Стармера, очікується, що під час візиту Британія та Польща почнуть роботу над новою угодою про оборону та безпеку.
«Договір сприятиме тіснішій співпраці наших збройних сил, щоб захистити Європу від російської агресії та робити більше для боротьби з дезінформацією та гібридними загрозами. Крім того, країни працюватимуть разом, щоб зупинити банди, які незаконно перевозять людей, забезпечити наші енергетичні постачання та захистити нашу інфраструктуру», – йдеться в повідомленні.
Стармер сказав, що настав час «вивести партнерство на наступний рівень» у світлі «дедалі більших загроз безпеці Європи» – від агресії президента Росії Володимира Путіна до «зловмисних груп контрабандистів».
Стармер заявив у Києві 16 січня, що будь-яка угода про припинення війни в Україні має «гарантувати» безпеку та незалежність України.
Цей візит став останньою зустріччю президента України Володимира Зеленського з високопосадовцями країн-союзників України перед інавгурацією новообраного президента США Дональда Трампа 20 січня.
Напередодні Стармер вперше відвідав Україну за час роботи на посаді. Він заявив, що «працюватиме з усіма нашими союзниками», щоб забезпечити «достатньо міцне» врегулювання, яке дозволить гарантувати безпеку України, «будь-який можливий мир і стримувати будь-яку майбутню агресію».
Під час візиту він і президент України Володимир Зеленський підписали угоду про 100-річне партнерство. У ній Лондон і Київ зобов’язалися «поглибити оборонну співпрацю» та підвищити оборонну промисловість України, визнаючи її «майбутнім союзником по НАТО».
Після підписання угоди Стармер сказав, що Британія також обговорить із союзниками розміщення миротворчих військ в Україні, щоб допомогти гарантувати безпеку після будь-якого припинення вогню з Росією. Таку пропозицію раніше висунув президент Франції Еммануель Макрон, який обговорив її із Зеленським.
Офіс президента України оприлюднив підписану з Британією угоду. Документ складається з 14 статей, які, серед іншого, стосуються зміцнення обороноздатності, безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО, посилення співпраці у сфері енергетики, у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, використання потенціалу соціокультурних зв’язків, а також співробітництва з питань міграції.
Також, за словами Зеленського, щорічно Україна отримуватиме від Великої Британії військову допомогу на щонайменше 3,6 мільярда доларів – це закріплює угода про сторічне партнерство.
Україна отримає 3,3 млрд доларів гуманітарної допомоги від ООН – Зеленський
Об’єднаних Націй у 2025 році надасть 3,3 млрд доларів на гуманітарну підтримку України, повідомив президент Володимир Зеленський після зустрічі з делегацією ООН.
Зеленський у телеграмі повідомив, що 16 січня провів зустріч із делегацією ООН, яку очолювали координатор надзвичайної допомоги Томом Флетчером та верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
Президент відзначив, що «делегація відвідала не лише Київ, а й південні регіони України, а також Дніпровську, Сумську та Харківську області, включно з Куп’янськом».
«Ми глибоко цінуємо всю підтримку України й особливо вдячні за рішення виділити цього року 3,3 мільярда доларів на гуманітарну допомогу українському народу», – розповів він.
Крім того, Зеленський запропонував ООН долучитися до ініціативи «Продовольство з України», спрямованої на допомогу сирійському народу.
Цьогоріч гуманітарні організації в Україні прагнуть допомогти шести мільйонам людей. Ідеться про фінансову підтримку, їжу, медичні послуги та доступ до освіти у надзвичайних ситуаціях. Для реалізації цих планів необхідні 2,6 мільярда доларів. Якщо коштів буде достатньо, а гуманітарна обстановка дозволятиме, то гуманітарні працівники продовжать працювати і допомагати українцям по цілій країні, у тому числі поблизу лінії фронту. Також у планах гуманітарних організацій у 2025-2026 роках підтримати 11 країн, які прийняли біженців. Це дозволить двом мільйонам людей отримати розширені послуги у сфері захисту. Для цього необхідні 1,2 мільярда доларів у 2025-26 роках.