Опівночі 18 липня строк дії зернової угоди спливає, і Росія як одна зі сторін не має наміру його подовжувати. Серед причин розриву домовленостей прессекретар російського президента Дмитро Пєсков назвав невиконання «частини угоди, яка стосується Росії». Цей поворот не став сюрпризом, адже Росія неодноразово погрожувала виходом із угоди. Чому ініціатива заблокована, який план «Б» в України, котра серед найбільших експортерів агропродукції у світі і як «визволятимуть» потрібне багатьом збіжжя її партнери? Радіо Свобода пояснює, що треба знати про Чорноморську зернову ініціативу і все, що з нею пов’язано.
Навіщо потрібна зернова угода?
До великої війни Україна очолювала світові об’єми експорту соняшника, в продажах кукурудзи посідала друге місце, ячменю – третє, забезпечуючи також десяту частину глобальних потреб у пшениці. За даними Всесвітньої продовольчої програми, української агропродукції вистачало, щоб нагодувати ще десять країн із кількістю населення як в Україні. Через вплив пандемії коронавірусу та здорожчання енергоносіїв ціна на збіжжя зростала. Ще більше загострило кризу російське вторгнення, фактично ізолювавши українську агропродуцію від світових ринків. Україна втратила доступ до близько чверті посівних площ, а порти, через які виїжджало за кордон до 90% зерна, опинилися заблокованими.
Це і започаткувало дискусії про створення «зернового коридору» між Україною, Росією, Туреччиною та ООН – остання, зокрема, всіляко намагалася запобігти голоду, що насувався. Надто – в країнах Близького Сходу й Африки, що покладаються насамперед на українське зерно. В ООН попереджали, що загроза опинитись відрізаними від їжі нависає над 44 мільйонами людей.
22 липня 2022-го домовленості завершилися підписанням у Стамбулі угоди, котра забезпечувала відкриття морських шляхів Росією, а відтак – вивезення українського зерна. Домовленість поширювалася на три українські порти: Одеський, Чорноморський, Південний і дозволяла вантажним суднам безпечно проходити Чорне море узгодженим гуманітарним коридором у напрямку Стамбула. Вже на турецькій території кораблі та їхні вантажі підлягали інспекції. Представники України, Росії, Туреччини і ООН спільно переконувалися, що на борту немає зброї чи боєприпасів, а потім зерно потрапляло до Європи, Африки, в Індію, Китай. Україна неодноразово скаржилася на затягування перевірок із російського боку, Росія – на доставку зерна передовсім до більш заможних країн, а вже потім – бідних. На це в ООН відповідали, що не завжди початковий пункт призначення збігається з кінцевим. Апелювали й тим, що сам факт наявності зерна на ринку пом’якшує інфляцію.
Чому Росія заблокувала ініціативу?
Погрози вийти з зернової ініціативи лунали від Росії фактично упродовж усього періоду її функціонування. У жовтні 2022 року вона оголосила про припинення своєї участі, пояснивши це буцімто атакою безпілотників на кораблі Чорноморського флоту. В подальшому угода подовжувалася не на 120, а на 60 днів, а зараз Росія оголосила про її зупинку, посилаючись на невиконання своїх вимог. В обмін на подовження Чорноморської зернової ініціативи в Москві хотіли усунення перешкод на шляху до експорту російського продовольства і добрив.Російський сільськогосподарський сектор не підпадає під прямі санкції, але Москва стверджує, що на заваді його виробникам стають інші обмеження, що ускладнюють, приміром, здійснення платежів. Саме тому Росія пропонувала обміняти роботу зернової ініціативи на доступ Россільгоспбанку до міжнародної платіжної системи SWIFT, і в ООН не виключали такої поступки. Серед інших вимог – постачання сільгосптехніки та запчастин до неї, розблокування транспортної логістики та страхування, відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті – Одеса», а також розблокування зарубіжних рахунків російських компаній, які пов'язані з виробництвом і транспортуванням продовольства і добрив.
Російську вимогу в частині повернення доступу до SWIFT «дочці» Россільгоспбанку генсекретар ООН Антоніу Гуттеріш назвав «політично життєздатною», висловивши сьогодні глибоке розчарування тим, що Росія лишила його пропозиції без уваги.
Як сприйняли зупинку угоди у світі?
Зупинка зернової угоди для світу не стала несподіванкою, оскільки Росія готувала його до такого сценарію. Радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван в інтерв’ю CBS заявляв, що США готові до будь-якого повороту й тісно співпрацюють у цьому напрямку з Україною. Росії ж пророкував «величезні дипломатичні втрати», оскільки вона «відвертається від потреб країн Глобального Півдня, Африки, Латинської Америки й Азії» в необхідному їм продовольстві за доступними цінами.Беззаперечну користь зернової угоди мільйонам людей по всьому світу відзначив і президент Євроради Шарль Мішель, вгледівши в її зупинці загрозу продовольчій безпеці й доступу вразливим верствам населення до зерна та добрив. Він підтримує «зусилля Організації Об'єднаних Націй та генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша щодо продовження дії зернової угоди».
Крок Росії припинити Чорноморську ініціативу президентка Єврокомісії назвала «цинічним», рішуче його засудивши. Урсула фон дер Ляєн зазначила, що ЄС «працює над забезпеченням продовольчої безпеки для незахищених верств населення світу», згадавши в цьому контексті «лінії солідарності». Це сухопутні й річкові шляхи, що дозволяють експортувати українську агропродукцію транзитом через Євросоюз за допомогою річкових портів, автомобільних доріг і залізниць. Однак вони не розраховані на об’єми, необхідні для вивезення всього збіжжя. А в прикордонних з Україною країнах – Угорщині, Польщі, Словаччині, Румунії та Болгарії – на додачу до цього діє заборона на імпорт окремих категорій українського продовольства до 15 вересня. Дозволений лише транзит.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, чия країна при укладенні зернової угоди виступала посередником, заявив про наміри обговорити з главою Російської Федерації Володимиром Путіним її подовження. «Я вірю, що Путін хоче, щоб цей гуманітарний коридор продовжував функціонувати», – заявив турецький президент, коментуючи вихід Росії з ініціативи. Він зв’яжеться з російським президентом по телефону, не чекаючи нагоди зустрітися з ним особисто в серпні.
Чи є в України план «Б»?
За словами президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, Чорноморська зернова ініціатива увійшла в історію як «великий дипломатичний успіх». За рік роботи вона дозволила перевезти понад 33 млн тонн зернових, що запобігло продовольчому дефіциту в багатьох країнах. Україні ж аграрний експорт приніс торік понад 20 млрд доларів і став головним джерелом надходженням валюти в охоплену війною країну, якщо не рахувати фінансову допомогу від партнерів.На рішення Росії вийти з зернової ініціативи світові ринки, які свого часу вона допомогла стабілізувати, відреагували негайно. Агентство Bloomberg повідомляє про здорожчання пшениці на Чиказькій товарній біржі на понад 4%.
В українському МЗС заздалегідь вказували на ймовірність такого сценарію, оцінюючи його вірогідність на 99,9%. Серед причин цьому називали транзит російського аміаку, для здійснення якого, вочевидь, уже не потрібна українська територія. За словами посла МЗС з особливих доручень, координатора ради експортерів та інвесторів Ольги Трофімцевої, гендиректор російського «Уралхіму» недавно відзвітував Володимиру Путіну, що «термінал для експорту аміаку з РФ уже майже добудовано, а це означає, що аміакопровід «Тольятті-Одеса» вже й не такий важливий». Вона також зазначала, що в українського Мінінфраструктури є план «Б», який, однак, поки не бачила.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи вихід Росії з зернової ініціативи, заявив 17 липня в інтерв’ю африканським журналістам про готовність України обходитися без неї. «Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, – то всі готові продовжувати постачання зерна», – сказав український президент. Ці сигнали українські дипломати направлять за його дорученням посередникам – ООН та Туреччині. Їхньої відповіді в публічному просторі поки не було.
Лишається незрозумілим, у яких об’ємах і якими маршрутами Україна тепер переправлятиме за кордон своє збіжжя. Адже разом із виходом з Чорноморської зернової ініціативи Росія відкликала і гарантії безпеки судноплавства, що діяли в цих рамках, тим самим відновлюючи там режим небезпечного району.Сьогоднішнє рішення Росії, заявив генсекретар ООН, вдарить по вразливих верствах населення повсюди. «Але це не зупинить наших зусиль сприяти безперешкодному доступу на світові ринки харчових продуктів і добрив як з України, так і Російської Федерації (…). Ми зосередимося на пошуку шляхів вирішення. У голодному світі, котрий страждає, на карту поставлено забагато», – підсумував Гуттеріш.
