На думку аналітиків Atlantic Council, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна об'єднують прагнення нарощувати світовий вплив та геополітичне суперництво зі США. Чи є зближення Москви і Пекіна свідченням того, що ці дві держави стають стратегічними союзниками? Це питання обговорили у політологічному центрі «Атлантична рада» у Вашингтоні, повідомляє «Голос Америки».
Риторика лідерів Росії та Китаю за останні місяці – а може, й кілька останніх років – дозволила міжнародним оглядачам заговорити про явне зближення Російської Федерації та КНР.
Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна об'єднують прагнення нарощувати вплив своїх держав та геополітичне суперництво зі Сполученими Штатами. Чи є шанси на те, що Росія та Китай стануть союзниками?
Політолог «Атлантичної Ради» Девід Шуллман (Dr. David Shullman, Atlantic Council)
Аналітик оцінює нинішні відносини Росії та Китаю як «партнерство на стадії розвитку».
Дві країни будують плани співробітництва у багатьох сферах: ядерної енергетики, кібербезпеки, супутникових технологій, і багато в чому цей прогрес пов'язаний із схожими геополітичними установками.
Тільки за останні місяці ми бачимо значне збільшення співпраці Москви та Пекіна у військовій сфері
«Я бачу тут два головні фактори довгострокових відносин, – наголошує Девід Шуллман. – Перший фактор – це суперництво [обох держав] зі Сполученими Штатами, чию політику і в Москві, і в Пекіні розглядають як ідеологію гегемонії.
Другий фактор – вороже ставлення до ліберально-демократичних цінностей та світової системи, яка функціонує за затвердженими правилами. Ось ці два фактори можуть бути скріплюючим елементом російсько-китайських відносин у найближчому майбутньому.
Особливо – у питаннях оборони. Тільки за останні місяці ми бачимо значне збільшення співпраці Москви та Пекіна у військовій сфері: безпрецедентні за масштабом військові маневри в Тихоокеанському регіоні, спільні розробки систем оповіщення про ракетні атаки та інше».
Харлі Балзер, професор Джорджтаунського університету (Harley Balzer, Georgetown University)
Експерт вказує на те, що партнерство РФ та КНР в економіці та торгівлі теж навряд чи зміцнить їхні відносини, оскільки у галузі енергетики продавець (Москва) і покупець (Пекін) постійно конфліктують із приводу цін, і не завжди здатні вирішити протиріччя. Саме тому США зараз продають Китаю в 5-6 разів більше зрідженого газу, ніж Росія.
Є різниця між споживчими технологіями (Китаю) та високими технологіями (Заходу)
«У всьому, що стосується розвитку бізнесу та зміцнення відносин – освіта професійних груп, контакти з обох боків кордону, здійснення регіональних проектів – між Росією та Китаєм зараз спостерігається слабка, і навіть знижена активність. Вони підписали безліч меморандумів про співпрацю у науково-технічній галузі, у сфері освіти, але більшість із них так і не побачила реального втілення. Наприклад, Китай дуже помітно просунувся у техніці та машинобудуванні. Проте, є різниця між споживчими технологіями та високими технологіями. Так, середня ціна технічних пристроїв, які Росія закуповує у Німеччині – близько 100 тисяч доларів, а тих, що імпортуються з Китаю – менше тисячі доларів. Йдеться просто про техніку різного рівня», – зазначає Харлі Балзер.
Елізабет Вишник, професор Монтклерського університету (Elizabeth Wishnick, Montclair State University):
– Я думаю, тут треба бути обережними, щоб не сприйняти паралельні дії за скоординовані. Якщо скупчення російських військ біля кордону з Україною збіглося за часом із тиском Китаю на Тайвань – це ще не означає наявності у них скоординованої надстратегії.
У той же час, побувавши нещодавно у Владивостоці, я побачила, що взаємопроникнення та зміцнення зв'язків на місцевому рівні має місце: росіяни їздять до Китаю на прийом до стоматолога, пенсіонери з Росії навіть переїжджають жити до Китаю, а китайські туристи масово їздять у прикордонні міста Росії... Отже, деяка інтеграція Росії у північно-східну Азію явно відбувається. Але ці контакти на побутовому рівні – зовсім не те, на що Кремль очікує від Китаю.
Висновки:
- Росія і Китай будують плани співробітництва у багатьох сферах, зокрема у ядерній енергетиці, кібербезпеці, супутникових технологіях.
- Наразі Москві та Пекіну важко долати взаємні складнощі у політичній, економічній і навіть соціокультурній сферах. До того ж, поки Росія прагне повернути собі місце серед найвпливовіших держав світу, Китай вже є такою державою.
- На думку аналітиків, укладання формального всеосяжного російсько-китайського договору про військовий союз є малоймовірним: інтереси цих держав фокусуються на різних регіонах. Крім того, взаємна недовіра між Москвою і Пекіном має глибоке історичне коріння.
- Що об'єднує лідерів Росії та Китаю сьогодні – це схожий погляд на геополітику, зазначають аналітики. І президент Путін, і голова Сі прагнуть, щоб світ був менш демократичним, оскільки це зміцнює їхню владу.
- І в Москві, і в Пекіні розуміють, що Вашингтону важче витримувати тиск із двох сторін.
