Українські дипломати звернулися за офіційними поясненнями до білоруської влади у справі допиту опозиційного журналіста і блогера Романа Протасевича так званою «генпрокуратурою» угруповання «ЛНР», що діє на окупованій російськими гібридними силами частині Луганщини. В МЗС України вважають, що у такий спосіб Росія намагається затягнути Білорусь «у свій геополітичний порядок денний». Українські правозахисники сумніваються в тому, чи взагалі цей допит відбувся, оскільки інформація від офіційних органів державної влади Білорусі суперечить даним, які надходять від російських гібридних сил.
Проти «генпрокурора ЛНР» в Україні є кримінальна справа
Якщо прийняти той факт, що Романа Протасевича дійсно допитав так званий «генеральний прокурор» угруповання «ЛНР» Сергій Горенко, то це свідчить про те, що у режиму Олександра Лукашенка вже немає речей, які б він не зробив у порушення норм міжнародного права, зазначила у коментарі Радіо Свобода правозахисниця, голова правління організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук.
Дозвіл на проведення «слідчих дій» від угруповання «ЛНР» із опозиційним білоруським журналістом означає, що Олександр Лукашенко де-факто визнав окупаційні «органи влади».
Росія за допомогою підконтрольних квазі-формувань вибудовує псевдоправовий простір, де людське життя не має жодної цінності. Все це можна було спостерігати в ОРДЛО.
Тепер свій голос сюди додає і Білорусь, зауважує в розмові з Радіо Свобода координаторка ГО «Медійна ініціатива за права людини» Ольга Решетилова. Згадуючи про особу «генерального прокурора ЛНР» Сергія Горенка, наголошує вона, слід говорити, що проти нього в Україні відкрите кримінальне провадження.
Коли українські ЗМІ згадують про Сергія Горенка, вони мають акцентувати увагу на тому, що це заява терористаОльга Решетилова
«Коли українські ЗМІ згадують про Сергія Горенка, вони мають акцентувати увагу на тому, що це заява терориста. У 2016 році порушену проти нього справу було передано до Сватівського районного суду Луганської області.
Вона слухалась за відсутності обвинуваченого, потім суд призупинив її, а самого Горенка оголосили в розшук. Українське правосуддя визнало його дії як терористичні, про це треба пам’ятати», – розповіла Ольга Решетилова.
Бізнес на заручниках
За даними Офісу генерального прокурора, нині в Україні розслідується майже 2000 кримінальних справ щодо злочинів, скоєних під час збройного конфлікту на сході України. За офіційною статистикою, на окупованих територіях в ув’язнені перебувають 235 людей.
Проте правозахисники одностайні в думці, що це лише верхівка айсбергу. Точних даних немає, зазначає Олександра Матвійчук, але щоб отримати бодай орієнтовну кількість людей, що утримуються гібридними силами, ці дані необхідно збільшити у кілька разів.
Відомі непоодинокі випадки, коли рідних і близьких затриманої особи змушували платити викупОлександра Матвійчук
«Відомі непоодинокі випадки, коли рідних і близьких затриманої особи змушували платити викуп. Тобто це перетворилося вже на бізнес. До мене нещодавно звернулися рідні однієї жінки, яка опинилась в ув’ֹязненні у бойовиків.
В українських документах вона не була облікована, і я консультувала рідних, як звернутися до міжнародних організацій і до органів державної влади», – розповідає Олександра Матвійчук.
Від чого потерпають полонені на окупованих територіях?
- Тортури і катування;
- Утримання в нелюдський умовах;
- Відсутність медичної допомоги, особливо в часи пандемії;
- Примус до рабської праці;
- Психологічний тиск і приниження.
Нині Євросоюз запроваджує вже четверту хвилю санкцій проти Білорусі, зазначає Ольга Решетилова, необхідно також, щоб ці санкції «зачепили» ватажків контрольованих Росією сил.
«Ці санкції необхідно запроваджувати і посилювати. США в цьому плані дещо активніші, ніж держави Євросоюзу. Для мене немає різниці між Лукашенком чи тим же Сергієм Горенком», – наголосила правозахисниця.
Закон про воєнних злочинців
У травні цього року Верховна Рада ухвалила закон про воєнних злочинців. Цей документ суттєво розширює можливості українського правосуддя давати оцінку ганебним порушенням прав людини і міжнародного гуманітарного права на території України, зауважує Ольга Решетилова.
Тепер ми можемо чітко називати воєнними злочинцями тих осіб, хто викрадає, катує і страчує наших громадянОльга Решетилова
«Тепер ми можемо чітко називати воєнними злочинцями тих осіб, хто викрадає, катує і страчує наших громадян. Це тепер закріплено законом», – зауважила Ольга Решетилова.
«Холодну амністію» для воєнних злочинців зупинено. Так оцінюють ухвалення цього закону в Українській Гельсинській спілці з прав людини.
Роками правозахисники разом із рідними загиблих і колишніми полоненими вимагали ухвалення цього документа, пише УГСПЛ на своїх сторінці у фейсбуці: «Винним у тисячах звірств на ТОТ (тимчасово окупованих територіях – ред.) вдавалось уникати покарання, зокрема, через відсутність у Кримінальному кодексі України відповідальності за злочини проти людяності».
Як зазначає Олександра Матвійчук, у цьому документі йдеться не про будь-які злочини чи навіть вбивства, а саме про міжнародні злочини, які не мають терміну давності.
Цей закон має підписати президент. Далі, наголошує правозахисниця, почнеться наступний етап боротьби за його правильну імплементацію: мають бути порушені кримінальні провадження за правильними стаття, щоб винні у звірствах не уникнули покарання.
