Тиждень невтішної дипломатії щодо того, як покласти край війні РФ проти України, поглибив розбіжності між Сполученими Штатами та іншими західними державами, а також поставив нові питання щодо майбутньої американської допомоги Україні. Китай шукає, як це можна використати.
Для Пекіна дипломатичні тріщини між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками – остання з яких спричинена суперечкою в Овальному кабінеті між президентом США Дональдом Трампом і його українським колегою Володимиром Зеленським – відкривають нові можливості, щоб відновити власні зіпсовані відносини з Європою.
Пекін бачить ширші можливостіЕндрю Смол
«Це однозначно було добре для Китаю, – сказав Радіо Свобода Ендрю Смол, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла в Берліні, який раніше консультував Європейську комісію щодо стратегії Китаю. – Пекін бачить ширші можливості, які можуть виникнути: від непередбачених подій на Тайвані до більш глобальної співпраці з Росією та ослаблення Сполучених Штатів».
Як Китай може отримати користь від зміни політики США?
Китай уже звертався до Брюсселю та європейських столиць. Це було ще перед конфліктом у Вашингтоні, коли Зеленський достроково залишив Білий дім, не підписавши важливу угоду про корисні копалини.
Постійні контакти китайських дипломатів мали на меті використати побоювання, що зусилля США перезавантажити відносини з Росією та швидко припинити війну в Україні призведуть до того, що європейські країни можуть бути покинуті їхніми союзниками. Про це Радіо Свобода повідомили троє чиновників Європейського союзу.
Пекін, який проголошував нейтралітет, але підтримував Росію під час її повномасштабного вторгнення в Україну, тепер прагне розширити свої позиції та отримати вигоду з трансатлантичного розколу. Це стосується й плану Трампа встановити 25-відсоткові мита на товари, вироблені в ЄС. Брюссель на це заявив, що відповість власними контрзаходами проти економіки США.
Ендрю Смолл каже, що ця спроба Китаю все ще перебуває на ранній «фазі встановлення фактів», щоб «дізнатися, які можливості доступні в цьому новому контексті».
«Що б не запропонував Китай, це буде сприйнято скептично, – каже Смол. – Але Пекін вважає, що певні можливості стануть доступні після цієї першої фази, особливо якщо підвищать мита».
Чи хоче Китай бути миротворцем в Україні?
Китай здебільшого був задоволений тим, що залишався осторонь на тлі бурхливої дипломатичної активності після вступу Трампа на посаду в січні. Але офіційні особи досліджували європейську політику.
На Мюнхенській конференції з питань безпеки в лютому міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Китай вважає, що всі зацікавлені сторони повинні брати участь у мирних переговорах. Він підкреслив роль Європи в них напередодні американсько-російських переговорів в Ер-Ріяді, в яких не брали участі Київ чи європейські офіційні особи.
«На місці Китаю я б говорила європейцям те, що вони хочуть почути. І це те, що Європа та Київ мають бути за столом, де обговорюватимуть майбутнє України», – сказала Радіо Свобода Жужа Анна Ференці, доцентка Національного університету Донг Хва в Тайвані та колишня радниця Європейського парламенту.
У кулуарах конференції китайський полковник у відставці Чжоу Бо потрапив у новини під час інтерв’ю, де він висловив перспективу розміщення китайських та індійських миротворців в Україні як частину дій з припинення війни.
За цим послідували коментарі Вана на зустрічі міністрів закордонних справ «Групи двадцяти» у Південній Африці. Там він сказав, що нещодавні американсько-російські переговори в Саудівській Аравії були «вікном можливостей для миру» в Україні і що «Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи».
Ференці вважає ці коментарі «пробними кулями», якими Пекін перевіряє, наскільки сприйнятливим буде його охоплення. Вона попереджає, що багаторічні торговельні суперечки між Брюсселем і Пекіном, а також напружені зв’язки через економічну підтримку Китаєм Росії під час війни та постачання товарів подвійного призначення для його військових зусиль буде важко похитнути.
Пекіну також доведеться подолати уявлення про те, що його дипломатичні зусилля спрямовані більше на формування іміджу, ніж на справжню миротворчість.
Незабаром після початку війни китайський лідер Сі Цзіньпін поспішив назвати Китай нейтральним, а китайські дипломати закликали до миру на міжнародних форумах. У 2023 році Пекін оприлюднив мирний план з 12 пунктів для України, який, здавалося, створював основу для припинення вогню та мирних переговорів. Але в ньому не містилося чіткої дорожньої карти для припинення війни, і його відкинули західні офіційні особи, закладаючи основу для миру на умовах Росії.
Подібним чином офіційні особи ЄС кажуть, що Пекін не надасть жодних нових пропозицій блоку з 27 країн у своїх перших раундах спілкування, крім риторики про ненадійні Сполучені Штати та перспективи нормалізації торговельних відносин.
«Це неминуче, що на нас вплинуть заяви з Пекіна, які звучать добре для нас, – сказав Ференці. – Але менш надійні Сполучені Штати не роблять Китай більш надійним».
Чи вплине напруженість навколо української дипломатії на Азію?
Адміністрація Трампа заявила, що її зусилля спрямовані на те, щоб спонукати союзників оплачувати більшу частку власних оборонних потреб, переналагодити торговельні відносини та покласти край війні в Україні.
Міністр оборони США Піт Геґсет також заявив, що якщо Сполучені Штати скоротять військову допомогу Україні, це дозволить Вашингтону зосередити ресурси на Азійсько-Тихоокеанському регіоні, де, за словами адміністрації, протидія Китаю є пріоритетом.
Але є перші ознаки того, що підхід Вашингтона до припинення війни в Україні матиме негативні наслідки далі на сході, зокрема на Тайвані, демократичному острові на півдні Азії, який Китай вважає своєю територією.
Тайвань уже давно зіштовхується з можливістю китайського вторгнення, але зараз тиск, схоже, зростає.
28 лютого Міністерство оборони Китаю не виключало застосування сили проти Тайваню, а речник відомства Ву Цянь попередив Сполучені Штати, що «підступні трюки щодо Тайваню призведуть лише до зворотного результату».
Ці коментарі з’явилися після того, як влада Тайваню заявила, що затримала вантажне судно з екіпажем громадян Китаю, яке, на їхню думку, могло обірвати підводний кабель зв’язку. Після цього китайські військові провели біля південного узбережжя острова, за словами Тайбея, неоголошені «навчання зі стрільб».
Здатність Тайваню стримувати потенційну атаку залежить від того, чи готові Сполучені Штати допомогти. Тайванський уряд розглядає допомогу США Україні як певний сигнал того, як Вашингтон може відреагувати в разі кризи з Китаєм.
Раян Хасс, колишній директор Ради національної безпеки США у справах Китаю, сказав, що зусилля Трампа припинити війну в Україні та його нещодавня суперечка з Зеленським в Овальному кабінеті, безсумнівно, викличуть занепокоєння в Тайбеї. Але й додав, що унікальна позиція Тайваню як виробника 90 відсотків найпередовіших напівпровідників у світі залишає його в унікальному становищі зі Сполученими Штатами.
Трамп закликав Тайбей збільшити витрати на оборону та заявив, що він хоче перенести до Сполучених Штатів деякі ливарні заводи острова з виробництва напівпровідників, які виготовляють мікросхеми переважно для технологічних компаній США. Однак будь-яке перенесення буде дорогим і повільним.
Хасс каже, що це робить Тайвань «незамінним для цілей Трампа щодо американського промислового відродження», оскільки він хоче оновити виробництво вдома.
«Тайваню потрібні США, але Сполученим Штатам також потрібен Тайвань, – написав Хасс у соцмережі X. – Трамп знає цей факт. Між американськими технологічними компаніями та тайванськими ливарними заводами існує додатковий розподіл праці, який неможливо замінити».
Генеральний директор компанії Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) відвідав Білий дім 3 березня і після цього оголосив про плани зробити нові інвестиції в США на суму 100 мільярдів доларів.
TSMC, найбільший у світі виробник чіпів за контрактом і провідний постачальник для великих американських виробників обладнання, заявив, що план передбачає будівництво п’яти заводів у Сполучених Штатах у найближчі роки.
Форум