Повномасштабне вторгнення Росії в Україну три роки тому стало геополітичним землетрусом, що сколихнув багаторічний міжнародний порядок. Наслідки для громадян Росії були далеко не однаковими, сильно відрізняючись залежно від регіону, верств населення та інших чинників.
Для Дмитра, батька двох дітей із сибірського міста Новосибірськ, трирічна широкомашстабна війна Росії проти України стала радше незручністю, ніж чимось іншим.
Айтішник, який виступає проти політики очільника Росії Володимира Путіна, зазнав втрат у бізнесі через західні санкції, спостерігає зростання цін на деякі товари, такі як автомобілі, а також турбується про те, що його син піддається небезпечній націоналістичній пропаганді в школі.
Проте загалом Дмитро – який завжди проводив відпустку на сімейній дачі або в сусідньому Алтаї – каже, що його життя не надто змінилося з моменту вторгнення. Йому майже 50 років, і він пережив свою частку потрясінь, включаючи розпад Радянського Союзу в 1991 році, обвал рубля та дефолт у 1998 році, а також світову економічну кризу 2008-2009 років, яка сильно вдарила по Росії.
«Ситуація складна через санкції, адже російське програмне забезпечення просто не таке якісне, як американське. Але у мене достатньо грошей, щоб покрити витрати – окрім покупки нового автомобіля», – сказав він, додавши, що автомобілі «стали дуже дорогими» і дедалі більше китайськими.
Як і інші, хто розмовляв із Російською редакцією Радіо Свобода, Дмитро попросив не розголошувати його прізвище з міркувань безпеки, оскільки держава жорстко придушує будь-які форми критики.
Для Вікторії, матері двох дітей у Москві, яка має родичів в Україні, початковий шок і страх від початку великої війни поступово розчинилися. Дефіцит деяких ліків, викликаний панічними закупівлями в перші дні вторгнення, давно забутий. Зростання цін на багато товарів було компенсоване вищими зарплатами. А численні нові атракції, що з’явилися в Москві за останні три роки, зробили життя у певному сенсі приємнішим.
Найбільшим впливом для неї стала неможливість подорожувати на Захід. Колись щорічна відвідувачка європейських столиць, таких як Париж чи Рим, Вікторія та її сім'я з 2022 року відпочивають переважно на Близькому Сході або всередині Росії. Туристична галузь Росії отримала значний приплив інвестицій після того, як Захід закрив свої двері для країни у відповідь на вторгнення. Алтай, Кавказ та Сочі на Чорному морі стали основними напрямками для неї та її московських друзів.
«Жоден із моїх друзів не відчув значних труднощів через війну», – додала вона. «Але я з Москви, і ситуація в регіонах інша».
Вторгнення Росії в Україну 2022 року стало одним із визначальних моментів XXI століття, спричинивши колосальні людські втрати та зруйнувавши західний світовий порядок, що існував з часів Другої світової війни.
І так само, як його наслідки розгортаються по-різному в усьому світі, вони також нерівномірно впливають на саму Росію, частину з 144 мільйонів громадян війна практично не зачепила, деякі – здобули вигоду, а ще багатьох – позбавили прав чи навіть життя.
Регіони відчувають вплив
Москвичі – за винятком політично активних громадян або представників певних меншин, таких як мігранти та ЛГБТК+ спільнота – були здебільшого убезпечені від найгірших наслідків війни, таких як мобілізація, що підтверджує Вікторія.
У регіонах – таких як Бєлгород на кордоні з Україною або в Бурятії, одному із найбідніших регіонів Сибіру – вплив війни був значним і різноманітним, від зростання кількості робочих місць і зарплат до численних смертей і поранень.
Чоловіки з регіонів становлять основну частину російських солдатів, які воюють в Україні. Для них участь у війні стала своєрідним лотерейним квитком, де головний приз за повернення живим – величезна фінансова винагорода за місцевими мірками.
Зарплати військових у кілька разів перевищують місцеві середні заробітки, що дає тим, хто виживає, змогу придбати першу квартиру, кращий автомобіль або вперше дозволити собі відпочинок за кордоном. Значну роль високих зарплат у залученні чоловіків із бідних регіонів до армії підтверджує те, що вони самі називають свою військову службу «роботою».
Фактично, війна стала величезним перерозподілом багатства з державного резервного фонду до найбідніших регіонів у вигляді військових зарплат, виплат сім’ям загиблих і поранених, а також замовлень на військову техніку. У 2025 році Росія збільшує оборонні витрати на чверть – до 150 мільярдів доларів. Багато російських військових заводів розташовані в регіонах.
«Військові витрати спричинили споживчий бум по всій країні, а не лише в Москві. Але це не може тривати довго. Щойно буде укладено мирну угоду, це припиниться, і доходи значно впадуть», — сказав Радіо Свобода Кріс Віфер, засновник аналітичної компанії Macro-Advisory.
Проте війна також принесла біль і страждання в Росію, попри те, що основні бойові дії ведуться на території України. Кремль зберігає мовчання щодо втрат, але колишній міністр оборони США Ллойд Остін у січні заявив, що Росія зазнала понад 700 000 втрат у цій війні, що спричинило величезне навантаження на і без того недостатньо фінансовану систему охорони здоров’я країни. Етнічні регіони, такі як Бурятія, зазнали особливо великих втрат.
Прибуття чорних мішків для тіл і трун із загиблими солдатами в маленькі міста й села на початку війни стало шоком. Тепер, коли кількість загиблих обчислюється сотнями тисяч, громадяни дедалі більше звикають до звісток про смерть ще одного сусіда.
«Спочатку про кожну смерть говорили, ми ходили на похорони. А зараз я навіть не знаю, хто помер останнім, чи померли вони взагалі, або скільки їх було», – сказала 40-річна вчителька з Улан-Уде.
Війна принесла руйнування в деякі російські регіони та відвернула фінансування від освіти та інших соціальних послуг. Бєлгород регулярно зазнає обстрілів, а частину сусідньої Курської області захопила Україна, що принесло війну в домівки принаймні для невеликої частини російського населення. Об’єкти енергетичної та військової інфраструктури в західних регіонах Росії – від Санкт-Петербурга до Краснодару – також регулярно зазнають ударів.
Репресивна держава
З початком повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Путін прискорив наступ на свободу слова, об’єднань і приватності – найбільше від репресій постраждали ліберали, ЛГБТК-спільнота, мігранти та жінки.
Тих, хто висловлює опозицію війні, регулярно затримують за звинуваченнями в екстремізмі та засуджують до тривалих термінів ув’язнення. ЛГБТК-організації були заборонені, а гей-бари закриті. Тим часом мігрантів із Центральної Азії примушують воювати або депортують.
Російський опозиційний рух фактично розгромлений: лідери ув’язнені, вбиті або змушені тікати з країни, а їхні прихильники або емігрували, або припинили публічну критику через страх арешту.
Путін також посилив патріотичну індоктринацію на всіх рівнях суспільства, особливо в школах, де учнів вчать «любити батьківщину» та заохочують до служби країні.
Потужне поєднання війни, пропаганди та репресій розкололо суспільство: росіяни все частіше доносять на сусідів, які насмілюються критикувати війну навіть у приватних розмовах, наприклад, у кабінеті лікаря.
Тим часом, оскільки війна погіршує і без того критичну демографічну ситуацію в Росії, уряд обмежує доступ до абортів і стимулює народжуваність.
Останніми місяцями понад десяток російських регіонів ухвалили закони, що забороняють «примушування до аборту».
Поворот на Схід, розрив із Заходом
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну також розірвало багаторічні торговельні зв’язки із Заходом. Американські та європейські компанії – зокрема виробники та роздрібні мережі – вийшли з країни. На їхнє місце прийшли російські та азійські компанії.
«Якщо пройтися вулицями, можна помітити, що знайомі західні бренди та магазини зникли. Їх замінили або російські компанії, які продають схожі товари, або азійські бренди, – зазначає аналітик Віфер. – І, безперечно, на дорогах стало набагато більше китайських автомобілів».
Європейських туристів, які раніше відвідували Москву та Санкт-Петербург у літні місяці, тепер замінили туристи з арабських країн і, меншою мірою, з Китаю. Це відбулося на тлі заборони польотів російських авіакомпаній до країн Заходу та їхнього переорієнтування на Близький Схід і Азію. Війна змусила Росію змінити економічний курс на користь Азії, особливо Китаю, після того як Захід обмежив або припинив імпорт енергоносіїв і відрізав країну від своїх фінансових ринків.
Навіть якщо після укладення мирної угоди дипломатичні та бізнес-зв’язки із Заходом будуть повністю відновлені, торгівля та інші відносини навряд чи повернуться до колишнього стану, вважає Кріс Віфер.
«Росіяни не обов’язково повернуться до старих звичок – купувати західні товари або подорожувати переважно до Європи, оскільки вони вже звикли до нових брендів і напрямків», – додає він.
Форум