Вибір редакції: світ
Росія перекрила газ і тисне на уряд Молдови: наслідки
Коли 1 січня зупинився транзит російського природного газу через Україну, це стало кінцем цілої епохи.
Це також стало ударом по Москві, який продемонстрував, як рішення очільника Росії Володимира Путіна розв'язати повномасштабну війну проти сусідньої країни підірвало здатність РФ використовувати енергопостачання як важіль впливу в Європі. Але не в Молдові.
Росія намагається використати цю ситуацію, як стверджують аналітики та посадовці, щоб послабити проєвропейську владу Молдови, яка межує з Україною та членом ЄС Румунією, і де Кремль прагне відновити свій вплив і контроль.
Після десятиліть залежності від російського газу для обігріву своїх домівок і забезпечення роботи заводів, Молдова останніми роками диверсифікувала джерела енергії, частково через повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році, яке змусило всю Європу переглянути своє енергопостачання.
Це означає, що зупинка транзиту, спричинена відмовою України продовжити контракт на транзит із російським «Газпромом», не мала значного безпосереднього впливу на більшу частину Молдови. Через чотири дні після зупинки газопостачання більшість молдовських домогосподарств залишалися з теплом і електроенергією.
Але картина в Придністров'ї, відокремленому регіоні на лівому березі Дністра, значно похмуріша. У регіоні, де розташовані російські війська і який де-факто самостійно керує своїми справами – за підтримки Москви – від часів війни, що спалахнула після розпаду СРСР, багато людей мерзнуть у своїх домівках.
Перекриття газу змусило багатьох із 450 тисяч мешканців регіону вдягати більше одягу, використовувати електрообігрівачі та мерзнути у своїх домівках. За словами посадовця фактичного уряду, ця ситуація змусила зупинити всі промислові підприємства, за винятком виробництва продуктів харчування.
Розпалювання невдоволення
Ця ситуація може бути спробою Росії посилити напруження між урядом Молдови та владою і жителями Придністров’я, одночасно провокуючи невдоволення через зростання цін по всій країні.
Молдова, яка донедавна отримувала до 80% електроенергії від Кучурганської електростанції у Придністров’ї, наразі змушена шукати інші джерела. Електростанція, що раніше працювала на російському газі, тепер частково перейшла на імпортне вугілля. Очікується, що цього року Молдова почне імпортувати більше електроенергії з Румунії, хоча ціни, ймовірно, будуть вищими.
Росіяни явно роблять ставку не тільки на тиск на Україну, Європу і Молдову, вони фактично залишили Придністров'я напризволящеВільям Гілл
Росія могла б постачати газ до Молдови через трубопровід «Турецький потік» у Чорному морі, що могло б полегшити кризу в Придністров'ї та забезпечити роботу Кучурганської електростанції. Однак, за повідомленнями, молдовські чиновники були здивовані тим, що «Газпром» не продовжив постачання цим маршрутом.
«Росіяни явно роблять ставку не тільки на тиск на Україну, Європу і Молдову, вони фактично залишили Придністров'я напризволяще. Це дійсно здивувало всіх», – вважає Вільям Гілл, колишній посол США, який тривалий час працював у Молдові.
На його думку, така позиція Росії може обернутися проти неї, адже це сприяє зближенню де-факто влади Придністров’я з центральним урядом у Кишиневі. Холодний прийом, який Москва наразі демонструє Придністров’ю, може пришвидшити цей процес.
Однак Кремль також активно намагається перекласти провину на проєвропейський уряд у Кишиневі. Лідери Придністров’я, схоже, підтримують цю риторику, відкидаючи пропозиції Кишинева про допомогу, зокрема генераторами, гуманітарною допомогою та медичними ресурсами.
«Російська державна пропаганда почала поширювати повідомлення, в яких звинувачують Молдову та її уряд у ситуації, і змальовують апокаліптичні сценарії для регіону, ще за кілька тижнів до зупинки транзиту газу», – зазначає Марія Голубєва, колишня депутатка латвійського парламенту й експертка Центру аналізу європейської політики.
Посилення пропаганди
Пропаганда посилилася після 1 січня, і, за словами Голубєвої, можна очікувати, що в найближчі тижні ситуація тільки загостриться, оскільки влада Придністров’я ігнорує пропозиції Кишинева про вирішення проблеми.
Тим часом, офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова, говорячи про постачання газу до Європи в цілому, безпідставно заявила, що «відповідальність за припинення постачань російського газу повністю лежить на Сполучених Штатах і маріонетковому київському режимі», а також на європейських союзниках України.
Ця ситуація розгортається на тлі зимових холодів, які лише набирають обертів, і на тлі політичної напруги в Молдові перед парламентськими виборами, які, як очікується, відбудуться восени 2025 року.
Проєвропейська президентка Молдови Майя Санду переобралася на посаду в листопаді 2024 року після виборчої кампанії, що була позначена звинуваченнями молдовського уряду в агресивному втручанні Росії. Сторона, яка підтримує інтеграцію з ЄС, здобула перемогу з мінімальною перевагою на референдумі про подальше зближення Молдови з Європейським союзом.
Кремль явно зосереджений на майбутніх парламентських виборах у Молдові, вважають експерти.
Правляча партія Санду «не має таких сильних позицій, як під час президентських виборів чи референдуму щодо ЄС, тож Росії достатньо трохи посилити тиск, і це може змусити її опинитися в ситуації, де вона програє вибори», – зазначає у коментарі Радіо Свобода Оана Попеску-Замфір, директорка румунського аналітичного центру Центр глобального фокусу (Global Focus Center).
За її словами, Молдова може закуповувати газ на європейському ринку, але за значно вищими цінами, ніж ті, які країна платила «Газпрому».
«Російська стратегія виглядає так: змусити їх (нинішню владу Молдови – ред.) витратити весь бюджет на енергетику замість економічного розвитку, змусити їх пережити зиму, а потім, ближче до виборів, ще більше підняти інфляцію та ціни, які вже зараз дуже високі», –додала вона.
Без достатньої допомоги від Заходу, зазначає Попеску-Замфір, ця стратегія Кремля має всі шанси спрацювати.
Переглянути всі оновлення за день
Продажі Tesla у світі падають. Чому ж в Україні попит зростає?
Глобальні продажі Tesla різко впали протягом першого кварталу 2025 року через обговорення ролі Ілона Маска в політиці США, але його електромобілі залишаються затребуваними в Україні.
У чому причина?
Що зробило електромобіль доступнішим
Хоча глобальні продажі Tesla різко впали протягом першого кварталу 2025 року, продажі електромобілів Tesla в Україні зросли. Посилення конкуренції з боку недорогих китайських виробників електромобілів зробило ціни на Tesla доступнішими для деяких українських споживачів.
За даними Асоціації автовиробників України, у лютому та березні спостерігалося зростання попиту на електромобілі, лідером з продажу вживаних електромобілів є Tesla.
У дилерському центрі в Києві Анатолій Трепак, нещодавній покупець Tesla, розповів, що він ще звикає до їзди на своєму новому автомобілі.
«Це великий крок у порівнянні зі Skoda Superb, але це те, чого я хотів», – каже він.
Український таксист розповів, що заплатив лише 18 000 доларів за вживану Tesla. Ціна різко знизилася, порівняно з попередніми роками.
«Два-три роки тому жодна [вживана] Tesla не продавалася б менш ніж за 40 000 доларів. Зараз можна купити пристойну машину за 20 000 доларів», – мовить Богдан, продавець автомобілів у Києві.
«Тепер більше людей можуть собі це [авто] дозволити», – додає він.
Подяка для Маска
Автомобілі Tesla стали об’єктами вандалізму в США та Європі через негативну реакцію на роль генерального директора Ілона Маска в політиці США. У дилерському центрі Богдан стоїть біля стіни, завішаної фотографіями автомобілів Tesla, які продаються. Поруч із фотографіями в кутку до стіни поставили картонну вирізку Маска, «щоб він міг думати про свою поведінку, твіти та інше», як каже Богдан.
Київський автодилер розповідає, що деякі власники зараз хочуть продати свої Tesla. Інші, натомість, не поспішають. Такі власники почали розміщувати на своїх автомобілях жартівливі наклейки на бампери. На одній наклейці написано: «Я купив цю Tesla до того, як Ілон збожеволів».
Власник Tesla Анатолій Трепак каже, що не асоціює Маска з компанією Tesla.
«Маск добре попрацював, створивши автомобіль і компанію, і я дякую йому за це, але ні за що інше, – каже чоловік. – Він мав залишити свою думку при собі».
«Закріплення страху»: Угорщина здійснила правовий наступ на ЛГБТК і свободу зібрань – правозахисники
Угорська служба Радіо Свобода
Парламент Угорщини, попри тривалі і масові акції протестів, схвалив 15-ту поправку до конституції країни, що, серед іншого, обмежує свободу зібрань та фактично забороняє проведення ЛГБТ-прайду. Парламентська опозиція протестувала під час голосування, перекриваючи гудками слова спікера, а на вулиці свою незгоду виражали учасники протестів, пише угорська служба Радіо Свобода.
У чому ж суть цих обмежень? Чому вони спричинили протести? І які прогнози на розвиток подій в Угорщині?
ЛГБТК+ спільнота Угорщини, кажуть її представники, не залишаться осторонь протестів проти нової поправки до конституції Угорщини, яка загрожує кримінальним переслідуванням тим, хто відвідує публічні заходи.
Права популістська партія прем'єр-міністра Віктора Орбана «Фідес» підтримала цю законодавчу зміну – одну з понад десятка ухвалених за останні роки і спрямованих проти інакомислення, свободи слова та освіти.
Поправка, ухвалена 14 квітня, офіційно забороняє публічну демонстрацію гомосексуальності та гендерного розмаїття і затверджує повноваження поліції використовувати технологію розпізнавання облич.
Прихильники закону просували його як необхідний для захисту «фізичного, розумового і морального розвитку дітей» – але міжнародні правозахисні групи стверджують, що він порушує основні громадянські права на свободу вираження поглядів.
Поправка також закріплює на законодавчому рівні визнання лише двох статей, забезпечуючи конституційну основу для заперечення гендерної ідентичності деяких людей в Угорщині.
Крок проти права на зібрання?
Тим часом підтримка ЛГБТК+ спільноти з боку громадськості в Угорщині тільки зростає, за словами адвокатки Естери Полгарі з Товариства «Капелюшник», неурядової організації, яка представляє інтереси жертв дискримінації через їхню сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.
«Я думаю, що (ЛГБТК+ спільнота – ред.) отримала ширшу підтримку з боку самого суспільства, – сказала вона в інтерв'ю Радіо Свобода. Це також пов'язано з великим невдоволенням серед людей. Вони не задоволені тим, як ідуть справи»
Я думаю, що ЛГБТК+ спільнота отримала ширшу підтримку з боку самого суспільства
У відповідь на нові обмеження протести в Будапешті стали креативними, запустивши сатиричний марш із закликом до більшого конформізму. Демонстранти були одягнені в сіре замість райдужних кольорів минулих прайдів у місті.
30-та річниця Будапештського прайду все ще запланована на 28 червня, коли міжнародні прихильники, як очікується, пройдуть маршем разом з місцевими жителями.
Нова поправка ще не має практичного впливу на свободу вираження поглядів в Угорщині, сказала Полгарі, додавши, що її буде важко застосувати через розпливчастість формулювань.
«Ніхто не розуміє, і я, як юристка, не можу визначити, що є демонстрацією або просуванням гомосексуальності та гендерного різноманіття», – сказала вона.
«Послаблення захисту прав людини»
Журналіст Радіо Свобода Пабло Горонді сказав, що ця поправка є частиною стійкого прогресу заходів, що обмежують інакомислення і публічні зібрання.
«Насправді це один з декількох кроків, це останній крок кампанії уряду Орбана, можна сказати, проти геїв, ЛГБТК+ спільноти», – сказав Горонді.
За словами Горонді, нові репресії можуть мати наслідки далеко за межами організаторів Будапештського прайду.
«Ця поправка насправді є кроком проти права на зібрання. Тож не лише для гей-спільноти, але й для будь-кого, проти кого уряд може виступати або хто, на його думку, має меседж, який уряд не схвалює, або з якихось причин не хоче бачити публічно просунутим», – каже Горонді.
Ця поправка насправді є кроком проти права на зібрання
Правозахисна група Угорський Гельсінський комітет назвала цю поправку засобом «законодавчого закріплення страху» в країні.
У заяві групи йдеться: «Ці закони є значною ескалацією зусиль уряду, спрямованих на придушення інакомислення, послаблення захисту прав людини і зміцнення своєї влади».
«План Б», щоб обійти угорське вето: як ЄС планує продовжувати санкції проти Росії
Розширення санкцій проти Росії стало одним із найгостріших питань для Європейського союзу, особливо цього року. А те, що Угорщина протистояла цим санкціям, змушує чиновників у Брюсселі хвилюватися: чого очікувати під час наступного продовження в липні?
То чи може ЄС продовжити санкції проти Росії, попри шантаж Угорщини?
Чи спокуситься Європа на скорочення санкцій?
Такі продовження санкцій відбуваються кожні шість місяців. Їх поділяють на дві групи: секторальні санкції, як-от заборона на імпорт різних російських товарів, і санкційні списки, що передбачають заборону на видачу віз і заморожування активів понад 2500 російських осіб і компаній.
Секторальні санкції зазвичай поновлюють у січні та липні, а списки – у березні та вересні. Усього це чотири рішення на календарний рік, і всі вони повинні бути ухвалені одноголосно 27 країнами-членами ЄС.
Як у січні, так і в березні Угорщина, яка тривалий час критикувала санкції ЄС проти Кремля, починала розмови про своє вето. Зрештою Будапешт дав зелене світло, але не без певних поступок з боку Брюсселю.
Представники ЄС у Брюсселі розповіли журналісту Радіо Свобода, що вже є занепокоєння щодо майбутнього розширення секторальних санкцій у липні – і того, що може вимагати Будапешт.
Питання ускладнюється ширшою розмовою про політику санкцій Заходу щодо Москви та поточні переговори про припинення вогню між Росією, Україною та Сполученими Штатами.
Пом’якшення санкцій у тій чи іншій формі висували перед Кремлем як потенційний «пряник» – принаймні з боку Вашингтону. Хоча європейці, які не беруть участі в переговорах, поки що відкинули цю ідею.
Питання в тому, чи такі дискусії ще триватимуть улітку.
«Три місяці – це ціле життя в політиці, і до того часу [президент США Дональд] Трамп може втомитися від Росії та натомість посилювати санкції», – розповів один чиновник ЄС, з яким спілкувався журналіст Радіо Свобода. Хоча водночас співрозмовник визнав, що в інших країн ЄС може виникнути спокуса скоротити масштаби [санкцій].
За словами дипломатів, постійна загроза трансатлантичної торговельної війни, що вдарить по економіках країн ЄС, може знову спричинити заклики до пом’якшення санкцій щодо російського газу, алюмінію, сталі і ширшої торгівлі з Москвою.
Який запасний план Європи щодо санкцій?
Щоб обійти потенційне вето Угорщини цього літа або запобігти тому, щоб інші країни-члени ЄС могли вибірково усувати певні деталі з санкційної політики, найвидатніші юристи в Брюсселі зараз вивчають юридичні тексти, щоб розробити «план Б». Це потрібно на випадок, якщо «план А» – «чисте» продовження санкцій – виявиться неможливим у липні.
І могли б знайти таке рішення.
Цю ідею вже висловлювали, коли в розпалі був процес оновлення санкційних списків у березні. Його досі не перевірили, тож сумнівно, чи він цілком законний.
Це теж складно, принаймні для тих, хто не входить до «брюссельської бульбашки».
Але виглядає це так: санкції ЄС складаються з двох юридичних документів – рішення та регламенту. Їхні тексти по суті ідентичні й функціонують разом; держави-члени погоджуються та ухвалюють рішення, яке потім втілюється як регламент.
Регламент належить продовжувати кожні шість місяців одноголосно, а рішення – ні. Фактично рішення залишається в силі, якщо уповноважена більшість не проголосує за його скасування.
Це означатиме, що санкції можуть залишатися в силі без потреби в офіційному продовженні. Такий крок унеможливить для Угорщини «шантаж» решти групи.
За словами дипломатів, з якими спілкувався журналіст Радіо Свобода, це крайній запасний варіант – і тимчасовий.
Угорщина та потенційно інші, ймовірно, подадуть на ЄС до суду через це, оскільки такий підхід буде безпрецедентним. Як сказав один дипломат:
«Це відбувалося на дуже хиткій юридичній основі, оскільки ми завжди використовували одностайність для продовження санкцій – саме так це завжди працювало».
Але в розробці є й інші запасні плани. Можливо, найбільш очевидним є те, що Європейська комісія запропонує додаткові санкції в найближчі тижні. Це стане сімнадцятим пакетом санкцій із моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Але хитрість у тому, що ці нові санкції насправді не будуть ухвалені. Натомість відбуватимуться торги в обмін на те, що Угорщина погодиться на продовження загальних санкцій.
У цьому сценарії Будапешт міг би претендувати на перемогу в тому, що нові санкції не ухвалять, а чинні триватимуть до кінця року.
Інший можливий шлях – дозволити скасувати дію санкцій, але компенсувати це підвищенням мит для Росії в усіх еквівалентних секторах економіки. Таке рішення не вимагає одностайності, тому може бути успішним. Але що блок робитиме, наприклад, з усіма експортними обмеженнями, які він уже наклав на Росію?
Один із варіантів – дозволити закінчити термін дії санкцій ЄС, але повторити ті самі заходи на національному рівні. Однак далеко не всі країни-члени мають національне законодавство про санкції і натомість покладаються на європейську структуру. Як наслідок, впровадження дуже скоро стане неоднорідним і непослідовним у всьому блоці.
Існує ще одна потенційна дилема. Крім продовження санкцій, більшість країн-членів ЄС хочуть, щоб блок почав переговори з Україною про вступ не пізніше червня.
Це означає, що потрібно буде подолати ще потенційне вето Угорщини приблизно одночасно із санкційним.
Цілком можливо, що деякі заморожені кошти ЄС, які раніше ну біли надані Будапешту через занепокоєння верховенством права, доведеться надати, щоб вирішити дві проблеми.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Судовий процес над колишнім президентом Косова щодо воєнних злочинів досягнув важливого етапу
Дорунтіна Бафтіу
ПРИШТИНА – Упродовж більш ніж двох років прокурори Косова збирали докази, допитували десятки свідків, вибудовуючи свою аргументацію, чому колишній президент Хашим Тачі має бути засуджений за його роль у вбивстві або утриманні під вартою безлічі людей під час і після війни за незалежність країни.
15 квітня судовий процес досягнув важливого етапу: обвинувачення завершило виклад своїх аргументів, а адвокати Тачі та трьох інших посадовців розпочали виступ на захист.
Цей судовий процес є найбільш значущим на сьогодні для суду, офіційно відомого як Спеціалізована судова палата та спеціалізована прокуратура в справах Косова, який є частиною міжнародних зусиль з розслідування міжусобиць, що охопили країну під час і після війни за незалежність наприкінці 1990-х років.
Сторонні спостерігачі критикують справу обвинувачення, стверджуючи, що ті не змогли довести, що Тачі розділяє відповідальність за «спільну злочинну діяльність», яка була спрямована на «колабораціоністів» і «зрадників» з метою «здобуття влади» після набуття країною незалежності.
«Дві найсерйозніші частини у звинуваченні: твердження про спільну злочинну діяльність та ланцюг командування, – згідно з нашим аналізом, прокуратура не змогла довести, що такі речі існували на практиці», – сказав в інтерв’ю Косовській службі Радіо Свобода Ехат Міфтарадж, директор Косовського юридичного інституту.
Суд також зіткнувся зі зростаючим тиском з боку Сполучених Штатів, які є основним фінансовим донором суду, а також основним постачальником юридичних кадрів.
Рік Ґренелл, який був спеціальним посланником з питань мирних переговорів щодо Сербії та Косова за часів першої адміністрації президента Дональда Трампа, назвав затримання Тачі «великою несправедливістю».
Визвольні рухи
За кілька років до того, як у 2008 році став першим прем'єр-міністром Косова після здобуття незалежності, Тачі був одним із засновників Армії визволення Косова (АВК), воєнізованого угруповання, яке вело багаторічну боротьбу за відокремлення Косова від Сербії та Югославії.
У 1999 році НАТО здійснило бомбардування югославських військових частин, щоб зупинити кампанію терору, яку Белград розпочав проти Косова.
Провінція проголосила незалежність від Сербії у 2008 році. Сербія не визнає незалежність Косова досі. Відносини між двома країнами напружені, місцеві етнічні анклави конфліктують через муніципальні правила, хоча обидві країни також обмінялися дипломатичними представниками.
У 2016 році, того ж року, коли Тачі був обраний президентом, Європейський союз підтримав створення гібридного суду, який би розслідував злочини, скоєні під час і після війни, зокрема, АВК. Суд, розташований у Гаазі, укомплектований переважно міжнародними суддями та юристами, але має повноваження відповідно до конституції Косова.
У 2020 році суд висунув звинувачення Тачі та трьом іншим лідерам АВК, стверджуючи, що вони були відповідальними за допомогу у створенні мережі з 40 місць позбавлення волі, де утримували понад 400 осіб. Щонайменше 102 особи були вбиті, а понад 20 вважаються зниклими безвісти, заявив прокурор.
Тачі, який пішов у відставку з посади президента після пред’явлення йому звинувачень, а також його співобвинувачені перебувають у досудовому ув'язненні в Гаазі з листопада 2020 року.
Співобвинуваченими Тачі є Кадрі Веселі, колишній голова Демократичної партії Косова, Реджеп Селімі, депутат, який зараз пов'язаний з нинішнім прем'єр-міністром Альбіном Курті, та Якуп Краснікі, колишній спікер парламенту Косова.
Адвокати захисту відкинули всі звинувачення, стверджуючи, що в АВК не було ефективного ланцюга командування.
«Велика несправедливість»
Хоча зараз АВК розпущена, це формування залишається популярним серед багатьох косоварів, які пов’язують з нею боротьбу, що призвела до здобуття незалежності. Тачі також залишається популярною фігурою, що підживлює критику суду в косовському суспільстві.
Основні європейські прихильники суду продовжують підтримувати його роботу. Однак за адміністрації Трампа Сполучені Штати, які є основним постачальником юридичних кадрів для суду, стали голосним критиком.
Американці посідають друге місце після Нідерландів за кількістю персоналу, які працюють у суді, віцепрезидент суду та його нинішній головний прокурор також є громадянами США.
На момент пред'явлення звинувачень Тачі планував поїздку у Вашингтон і був змушений її скасувати.
Прокурором, який виніс обвинувальний висновок, був Джек Сміт. Він пізніше був призначений спеціальним радником за попередника Трампа, Джо Байдена, і саме йому було доручено висунути два кейси кримінальних звинувачень проти самого чинного президента США.
Сам Трамп і більшість його прихильників-республіканців жорстко критикували дві кримінальні справи, які Сміт порушив проти нього, стверджуючи, що вони були політично мотивованими.
Ґренелл, якого Трамп перепризначив спеціальним посланником на початку свого другого терміну в січні, неодноразово закликав до закриття суду. У лютому, в День незалежності Косова, він назвав подальше утримання Тачі під вартою «великою несправедливістю».
«Європейці не змогли протидіяти цій несправедливості протягом останніх 5 років, – сказав Ґренелл у нині видаленому дописі в X. – А державні інституції Косова не змогли вжити необхідних правових заходів, щоб покласти край цій несправедливості – через політику».
Якби адміністрація США офіційно закликала до закриття суду, це могло б серйозно зашкодити процесу, сказав Міфтарадж. Однак, додав він, міжнародні партнери хочуть бачити завершення судового процесу, і він сказав, що шанси на політичне рішення, яке повністю закриє його, «невеликі».
Міфтарадж сказав, що очікує, що весь процес завершиться і суд винесе вирок, навесні 2026 року.
Весняний наступ Росії: що задумав Путін?
Упродовж зими Сили оборони України відбивали постійні штурми російської армії, а подекуди й намагалися перехопити ініціативу на полі бою. Окремим завданням було уникнути оточення і важких втрат під час виведення підрозділів із Курської області РФ.
Російські ж війська почали уповільнювати темпи багатомісячного виснажливого руху вперед по всій 1100-кілометровій лінії фронту. Поки вони використовують вологі польові умови, щоб поповнити чисельність підрозділу та запаси зброї в очікуванні кращої погоди.
Російська армія перекрила українські лінії постачання на Курщині, що дозволило витіснит українські війська за кордон. Цим поклали край ганебній для Росії Курській операції ЗСУ.
Зараз, за словами українського високопоставленого військового офіцера, Росія вже почала новий весняний наступ на північному сході України.
Україна ж дала відповідь, вдруге перетнувши кордон із Росією: у Бєлгородській області. Це може відбуватися з метою попередити весняний наступ і вивести російські війська з рівноваги.
Ось як у загальних рисах розгортаються події на фронті під час четвертої весни повномасштабної війни Росії проти України.
Для аналітиків той факт, що російські підрозділи готувалися до нового наступу, був здебільшого очікуваним, особливо після відносно спокійної зими.
«Справді є виснаження і з точки зору особового складу, і з точки зору бронетехніки. Взагалі дуже важко наступати кілька місяців, але Росія просувається вже більше року, – каже керівник New Geopolitics Research Network у Києві Михайло Самусь телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки. – Це, природно, виснажує збройні сили».
Квітнева зброя
9 квітня, через кілька днів після того, як президент Володимир Зеленський попередив, що російські війська збираються для нового наступу на Сумську та Харківську області, Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський підтвердив слова Зеленського.
«Можу сказати, що президент абсолютно правий, і цей наступ фактично вже почався, – сказав Сирський в інтерв'ю українському виданню LB.ua. – За кілька днів, майже тиждень, ми спостерігаємо майже вдвічі більшу кількість ворожих атак на всіх основних напрямках»
Сумська область України межує із Курською областю Росії, тому, на думку експертів, було б логічно, щоб російські підрозділи просувалися через кордон, а українські війська залишалися у тилу за лініями оборони.
Харківський контрнаступ наприкінці 2022 року, який охопив більшу частину регіону, став кульмінацією для України. Однак на східних ділянках регіону Росія намагалася місяцями прорвати українські лінії оборони, що пролягали з півночі на південь уздовж річки Оскіл. Так вона створювала загрозу для Куп’янська.
Друге за величиною місто України – Харків, залишилося пріоритетом для російського командування, хоч воно того й не визнавало. Російські війська уже четвертий рік тероризують населення міста ракетами та безпілотниками.
На Донеччині російські війська витратили кілька місяців на штурми Покровська, критичного транзитного вузла для української оборони у цьому регіоні. Ймовірно, росіяни намагаються оточити місто.
Але українським підрозділам вдалося дещо відкинути частину російських сил від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов заявив 27 лютого у коментарі Українській службі Радіо Свобода, що спроба Росії оточити Покровськ провалилася.
Найбільшою проблемою України був брак чисельності військ на лінії фронту, що перешкоджало її здатності стримувати напади Росії.
За оцінками західних офіційних осіб, разом обидві сторони зазнали втрат у понад 1 мільйон убитими та пораненими.
ЗСУ перебувають у набагато кращому становищі, ніж ранішеКаволі
Тим не менше, західні військові чиновники заявили, що боєздатність України ще не повністю вичерпана.
«Я не думаю, що програш українців є неминучим, – заявив минулого тижня на слуханнях у Конгресі Головнокомандувач обʼєднаних сил НАТО в Європі генерал армії США Крістофер Каволі. – Вони перебувають у набагато кращому становищі, ніж раніше»
Чи вдалася Курська операція і яку відповідь готує Путін?
Прорив підрозділами ЗСУ кордону з Курською областю Росії знаменував найбільше вторгнення іноземних військ на територію Росії з часів Другої світової війни.
Віддаючи накази, українські командири сподівалися досягти кількох цілей:
- показати, що вони здатні до творчої тактики бою;
- стягнути російські війська з інших місць уздовж лінії фронту,
- послабивши тиск на виснажену українську оборону;
- та отримати територіальну розмінну монету для майбутніх переговорів з Росією.
Перший пункт втілили більш-менш успішно. Він відобразив креатив, який, за словами експертів, українська влада демонструвала протягом усієї війни. Натомість другої мети, як здається, не досягли. Замість того, щоб залучити підрозділи з інших місць, російське командування розгорнуло частини чинних підрозділів разом із північнокорейськими військами.
Зважаючи на те, що Росія майже відтіснила українські війська з Курщини, третя мета також, здається, не була досягнута.
Тим не менш, наприкінці минулого місяця українські командири віддали наказ про нове вторгнення через кордон, цього разу – в Бєлгородську область Росії.
Мета, за словами українського військового експерта Олександра Мусієнка, – попередити майбутні плани Росії.
«Ми розуміємо, що після того, як Росія постійно стягує додаткові сили для перегрупування своїх позицій і поповнення втрат, зростають ризики для Сумщини, – каже Мусієнко Українській службі Радіо Свобода. – Щоб протистояти цим ризикам, ми проводимо превентивні дії, щоб не дати ворогу швидко розпочати наступальні дії».
«Саме тому ми говоримо про активну оборону – не дати ворогу швидко просуватися на територію України та мінімізувати ризики для Сумської області», – наголошує експерт.
Водночас намагання російської армії прорватися до Харкова та Сум може відображати вказівки, які Путін дав головнокомандувачу Валерію Герасимову минулого місяця, коли відвідав Курську область.
«Звичайно, я просив би в майбутньому подумати про створення зони безпеки на кордоні», – сказав тоді Путін.
А як щодо припинення вогню?
Минулого місяця Кремль і Білий дім оголосили про загальні підходи щодо припинення вогню, обмеження атак на енергетичну інфраструктуру (електростанції, лінії електропередач, підстанції тощо). Київ схвалив обмежене припинення вогню за умови, що його дотримається Москва.
Пізніше досягнули попередньої домовленості про обмеження бойових дій у Чорноморському регіоні.
Це сталося в рамках спроби відновити масштабні поставки українських та російських сільськогосподарських товарів. Проте Кремль наполягав на кількох умовах, які, за словами зовнішніх експертів, здавалися складними, якщо не неможливими.
Тепер, майже через місяць, режим припинення вогню зазнав краху.
4 квітня російська балістична ракета з касетним боєприпасом влучила у житловий мікрорайон міста Кривий Ріг. Це призвело до загибелі щонайменше 20 людей, у тому числі дев’яти дітей на дитячому майданчику.
Останніми днями президент США Дональд Трамп, який не раз декларував, що прагне швидко зупинити війну, висловив розчарування тим, що Росія продовжує бомбардувати Україну.
«Я не в захваті від того, що відбувається з бомбардуванням, тому що вони бомблять, як божевільні, прямо зараз, – сказав Трамп журналістам 7 квітня. – Вони бомблять – я не знаю, що там відбувається».
- 11 квітня посланець Дональда Трампа Стів Віткофф прилетів у Санкт-Петербург і, як повідомляють у Кремлі, зустрівся із очільником Росії Володимиром Путним.
- За словами речника Кремля Пєскова, крім обговорення «різних аспектів українського врегулювання», можлива і розмова про потенційну зустріч Путіна з президентом США Дональдом Трампом.
Генерали США підняли тривогу. Що не так із протиповітряною обороною НАТО?
Двоє колишніх високопоставлених військових командувачів США заявили, що європейський повітряний щит не готовий протистояти масштабній загрозі з боку Росії. Водночас голова оперативної групи протиповітряної та протиракетної оборони ВМС США сказав Радіо Свобода, що перехоплення вогню противника «завжди є грою у котика і мишки».
Які слабкі місця існують у протиповітряній обороні НАТО? Та як цьому можна зарадити?
Ці коментарі прозвучали в той момент, коли європейські країни розпочали масштабну програму переозброєння, узгоджену минулого місяця. Протиповітряна оборона у ній – на чолі списку.
Це також може статися у деяких великих містах ЄвропиБрідлав
«Ви бачите, що сталося у великих містах України. Це також може статися у деяких великих містах Європи», – сказав Радіо Свобода Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі.
«Якщо ви сидите і думаєте, що перебуваєте у якійсь магічній бульбашці, як у телевізійних програмах, то це не так», – додав він.
Вразливе місце
Щоденні повітряні атаки Росії по Україні наочно демонструють важливість протиповітряної оборони.
Згідно з лютневим аналізом Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, Росія щодня запускала в середньому 24,3 ракети та безпілотники по Україні з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Загалом це понад 25 000 одиниць озброєння.
Результатом цим атак є масштабне руйнування енергетичної інфраструктури України і як наслідок – відключення електроенергії, а найголовніше – масові жертви серед цивільного населення, руйнування житлових будинків, шкіл і лікарень.
Росія використовує різні засоби: від модифікованих керованих авіабомб радянських часів і безпілотних літальних апаратів – до крилатих ракет.
Все це потребує різних форм захисту.
Майк Дван, командир 64-ї оперативної групи ВМС США, запевнив Радіо Свобода, що НАТО забезпечує повний діапазон прикриття повітряних загроз.
Його підрозділ у складі Шостого флоту базується в італійському Неаполі. А сам він говорив із журналістами із американського об’єкта в Редзіково, що на балтійському узбережжі Польщі. Його командування об’єднує базу, подібну до бази в румунському Девеселу, і флотилію есмінців США, що діють з Іспанії.
Вони використовують систему під назвою Aegis для захисту проти балістичних ракет.
«Ми робимо це у верхніх шарах атмосфери, вище ніж 100 кілометрів. Усі ці перехоплення відбуваються в космосі», – каже Дван.
Торік систему двічі успішно застосували проти іранських балістичних ракет середньої дальності, націлених на Ізраїль.
«Ми запровадили ланцюжок знищення, схожий до того, який застосовують для загрози, що надходить до НАТО», –додає Дван.
Система покладається на мережу датчиків, але це, каже Брідлав, також є її слабким місцем.
«Деякий час було хибне відчуття, що все гаразд: у нас є Девеселу, є Польща, є ці дві чудово забезпечені американські потужності. Але знайте: фільми, у яких ви бачите командні центри, де кожна випущена ракета задіяна, є вигадкою», – наполягає Брідлав.
Об’єкт протиракетної оборони в Редзіково на півночі Польщі є інтегрованим в систему оборони НАТО. Там розміщена система Військово-морських сил США Aegis Ashore, яка здатна виявляти, відстежувати та знищувати балістичні ракети на початковому етапі їх польоту. Перша така установка в Європі почала діяти у Румунії в 2016 році.
Ймовірність влучення
Брідлав ужив термін із професійного сленгу POK ( Probability Of Kill) – тобто ймовірність потрапляння в ціль. Цей показник коливатиметься від 95 відсотків у ділянках із високою щільністю датчиків –до лише 30 відсотків в інших.
Європа, за словами Брідлава, потребувала «згущення мережі». Але тепер ситуація динамічно змінилася.
«Ми привели їх у центри моделювання ракет і показали їм, як це працює», – каже Брідлав.
У Редзіково є три пускові установки по вісім ракет кожна. Чи можлива перевантаженість цих потужностей?
«Цілком», – каже Дван.
«Тут, у Польщі, ми заздалегідь спланували відповіді для пріоритетного охоплення, так само як і в Румунії та наших системах есмінців у морі…. Завжди ніби йде гра «в котика і мишку»: скільки цілей летять і скільки ми можемо збити».
Але є різні ешелони захисту, наголошує Дван. Якщо Aegis не зможе перехопити ракету, це стане завданням, наприклад, для батареї Patriot.
«Багаторівневий захист» означаэ, що «будь-який потенційний супротивник справді повинен подумати не просто двічі, а, можливо, три чи чотири рази», перш ніж атакувати, – вважає Дван.
Російська загроза безпілотників
Але тепер, ще однією ключовою вразливістю НАТО став захист від безпілотників.
Росія, атакуючи Україну, має тепер багато досвіду і засобів.
«Найперше, вбивчою є сама кількість дронів. Ми маємо величезну кількість безпілотних літальних апаратів, які атакують [Україну]. Протиповітряна оборона Америки, а тим більше Європи, не готова до такого роду війн», – констатує Дван.
Суцільного щита не існуєГоджес
Генерал-лейтенант Бен Годжес, екскомандувач Сухопутних сил США у Європі, притримується схожої думки.
«У нас ніколи не було достатньо протиповітряної оборони, щоб охопити все. Зазвичай віддають пріоритет тому, що має бути захищеним, – каже він. – Суцільного щита не існує».
Годжес каже, що військові аналытики НАТО використають «типові дані» про російські атаки проти України і прораховують можливі варіанти щодо портів Бремергафен (Німеччина), Гданськ(Польща) або Клайпеда (Литва).
Так з'ясують, чи достатньо протиповітряної та протиракетної оборони для захисту неба.
Годжес каже. що він не певен.
Німеччина очолила Європейську ініціативу Sky Shield (ESSI) у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Об’єднання 24 європейських країн має на меті уможливити спільні закупівлі систем протиповітряної та протиракетної оборони та сприяти взаємодії.
Але деякі країни, такі як Франція, Іспанія та Італія, не приєдналися до ініціативи. Франція критикувала її за включення неєвропейських систем (таких як Patriots) і компонентів.
Генерал Годжес сказав, що винищувачі НАТО компенсують деякі слабкі сторони в обороні спільного неба Європи.
«Наші військово-повітряні сили є критично важливою частиною цього. Ймовірно, наша співпраця, особливо з Фінляндією та Швецією, дасть нам можливості, яких наразі немає в українців, щоб протистояти російським повітряним і ракетним атакам»
Але ж що тепер із співпрацею зі США?
У ситуації, що склалася, Європа намагається зміцнити свою оборону відбуваються на тлі невизначеності щодо поточних зобов’язань США щодо спільної безпеки.
Чи зможе Європа обійтися без США?
Ось що каже Годжес:
«Найбільшою прогалиною були б ВПС США, раннє попередження, розвідка… а потім внесок США в повітряне командування НАТО в Рамштайні».
ESSI передбачає використання систем Arrow-3, які також можуть перехоплювати балістичні ракети. Але це займе час. До того ж, ці системи не виробляються в Європі, це розробки Ізраїлю і Сполучених Штатів.
- У Європі розміщені понад 100 тисяч військовослужбовців США, але теперішній глава Пентагону Піт Геґсет сказав, що європейські союзники не повинні вважати, що триватиме вічно.
- 8 квітня Крістофер Каволі, голова Європейського командування Збройних Сил США та Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, на слуханнях комітету з питань збройних сил Палати представників США наголосив, що послідовно рекомендує зберігати на тому ж рівні військову присутність на континенті з моменту повномасштабноно вторгнення Росії в Україну.
- Заява Каволі прозвучала на тлі повідомлень у ЗМІ про те, що міністерство оборони США, нібито розглядаєможливість виведення з країн Східної Європи до 10 тисяч військовослужбовців.
Європа і США: розбіжності. Чого очікувати від «коаліції охочих» та «Рамштайну»
Дві ключові зустрічі щодо України в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі – «коаліції охочих» та Контактної групи у форматі «Рамштайн» – як прогнозують аналітики, ще більше проявлять розбіжності між США та їхніми європейськими союзниками.
Сполучені Штати не братимуть участі в першій зустрічі, а також, ймовірно, не відіграватимуть жодної ролі в другій, оскільки європейські країни прагнуть просувати до реалізації власні плани.
Але чи можливо це без американського «захисного механізму»?
Перше зібрання 10 квітня скличе міністрів оборони країн із так званої «коаліції охочих», до якої також входять Канада та Австралія.
Цю групу з 30-ти країн сформували на початку березня після гучного конфлікту між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі. Однією з головних цілей групи є створення військових сил, які будуть розгорнуті в Україні після початку перемир’я чи укладання мирної угоди.
Велика проблема у процесі створення цих сил полягає в тому, що багато країн, включно з Великобританією, заявили, що це буде можливим лише з «підстаховкою від США», тобто наданням підтримки з повітря, логістики та розвідки.
Поки що від Сполучених Штатів не було чіткого сигналу про те, що вони готові допомогти.
Чекати сигнал від США чи діяти самостійно?
Колишній верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі Філіп Брідлав сказав Радіо Свобода, що не вірить у наявність політичної волі у Вашингтоні для участі в цій ініціативі, але Європа, на його думку, має діяти незалежно і продовжувати реалізовувати свої плани.
«Якщо пан Путін подивиться через паркан і побачить велику коаліцію охочих, до якої входять Велика Британія, Франція та Німеччина, то зробить паузу», – вважає Брідлав.
Незрозуміла ситуація також із Німеччиною. Поки неясно чи планує вона будь-яку військову присутність в Україні. Країна перебуває в політичному перехідному періоді після виборів у лютому, зараз тривають переговори щодо формування нового коаліційного уряду.
Це буде найбільший подарунок, який коли-небудь робили для Росії – якщо дати їй час відновитисяБрідлав
Велика Британія та Франція очолили «коаліцію охочих», зобов’язавшись надати військову силу для місії, і будуть господарями переговорів 10 квітня.
«Думаю, що Європа могла б зробити це сама», – каже Брідлав.
«Російська армія виснажена. Їй життєво необхідна перерва, щоб провести переозброєння та відновлення. Це буде найбільший подарунок, який коли-небудь робили для Росії – якщо дати їй час відновитися»
Думки Брідлава перегукуються із попередніми коментарями Бена Годжеса, колишнього командувача армією США в Європі, який у березні сказав Радіо Свобода, що в європейських силах є «жінки та чоловіки з хорошим обладнанням», які можуть впоратися з роботою без участі США.
Але залучення США залишається ключовим пунктом порядку денного.
«Європейці повинні переконати Трампа підтримати цю ідею», – коментує для Радіо Свобода Джеймі Ши, який обіймав різні керівні посади в НАТО до виходу на пенсію в 2018 році.
«Очевидно, що це будуть невеликі сили не на передовій... Велике питання полягає в тому, чи будуть сили коли-небудь розгорнуті, якщо не буде миру і війна триватиме?», – каже Ши.
«Немає заміни для жорсткої сили»
Наступного дня після зустрічі «коаліції охочих» трансатлантичний розкол між США і Європою знову проявиться на засіданні Контактної групи з оборони України, створеної у 2022 році тодішнім міністром оборони США Ллойдом Остіном.
Не можна стріляти прапорами чи пафосними промовами. Немає заміни реальній силіГеґсет
Остін очолював ці зустрічі, спрямовані на координацію військової допомоги Україні, яка відбиває повномасштабну агресію Росії. Але його наступник, Піт Геґсет, схоже, вирішив їх проігнорувати. У заяві Пентагону від 4 квітня зазначено, що він буде в поїздці до Панами.
«Лідери наших європейських союзників повинні брати на себе основну відповідальність за захист континенту», –сказав Геґсет у лютому.
«Цінності – це важливо. Але не можна стріляти цінностями. Не можна стріляти прапорами чи пафосними промовами. Немає заміни реальній силі», – наголосив Піт Геґсет, закликаючи Європу до збільшення витрат на оборону.
Америці потрібно продовжувати демонструвати лідерство в ЄвропіБрідлав
Він зробив ці заяви наступного дня після того, як відвідав попереднє засідання Контактної групи, але не головував на ньому.
«Відсутність Геґсета свідчить про те, що США не мають нового пакету підтримки, який можна було б оголосити», –припускає колишній чиновник НАТО Ши.
«Сполучені Штати, ймовірно, все ще прив'язують надання допомоги до результатів переговорів щодо угоди про надра з Україною», – вважає він.
«Особисто я вважаю міністра Геґсета своїм другом. Але також я вважаю величезною помилкою те, що він не їде», –висловився генерал Брідлав. І додав:
«Америці потрібно продовжувати демонструвати лідерство в Європі»
ЄС збільшує військову допомогу Молдові: чому саме тепер?
9 квітня посли Європейського Союзу дадуть зелене світло для найбільшого в історії блоку військового пакету допомоги Молдові. Його вартість становить 20 мільйонів євро.
Цей крок є важливим, оскільки країна є конституційно нейтральною, а ЄС раніше надавав лише допомогу, яка вважалася «нелетальною». Це, наприклад, військові транспортні засоби, повітряне спостереження та обладнання для підвищення кібербезпеки.
Однак торік ситуація змінилася, коли Брюссель виділив 9 мільйонів євро на ракети-перехоплювачі малої дальності для систем протиповітряної оборони.
Молдова перебуває у вразливій ситуації з огляду на те, що дедалі войовничіша та агресивна Росія тисне на країни, які хочуть наблизитися до Заходу, вважають депутати ЄС.
Згідно з пропозицією, з якою ознайомилося Радіо Свобода, гроші підуть на «вісім систем протиповітряної оборони малої дальності, що складаються приблизно з восьми пускових установок і приблизно 24 ракет».
У документі зазначається, що втіленням цього займеться Естонський центр оборонних інвестицій, який постачав обладнання Кишиневу і торік.
У пропозиції вказано, що «пропонований захід допомоги поліпшить продуктивність та оперативну ефективність Збройних сил Молдови шляхом заміни застарілого обладнання радянських часів та/або створення нових можливостей».
Найбільша підтримка
Молдова амбітно прагне приєднатися до ЄС цього десятиліття, і переговори про вступ офіційно мають розпочатися найближчими місяцями. У документі також ідеться, що ці заходи також спрямовані на наближення Кишинева до євроспільноти.
Такі дії вжиті «з метою зміцнення спроможності Молдови брати участь у місіях і операціях [ЄС], спільної військової політики безпеки та оборони, прискорення дотримання стандартів Союзу та оперативної сумісності».
Схвалення цих заходів відбулося лише через тиждень після того, як ті ж самі посли ЄС схвалили ще один пакет фінансової допомоги, призначений доповнити цей.
Інший пакет вартістю 40 мільйонів євро – це те, що блок називає нелетальною військовою допомогою.
З цієї суми половина піде на придбання приблизно 33 тактичних машин високої мобільності, які замінять стару бронетехніку радянського типу. Інші 20 мільйонів євро призначені для тактичної інтегрованої системи протиповітряної оборони малої дальності, яка, по суті, дозволяє безперебійно функціонувати пусковим установкам і ракетам, що входять до «летального» пакету.
Чи збережеться роль США?
60 мільйонів євро разом є найбільшою щорічною сумою, що надходить до Молдови з тих пір, як Брюссель почав надавати такий тип підтримки у 2021 році.
Таким чином загальна сума сягне 197 мільйонів євро, і всі кошти надходитимуть у рамках Європейського фонду миру (EPF), бюджетного фонду поза межами ЄС.
Саме цей фонд дозволив ЄС як суб’єкту надати Україні мільярди євро летальної допомоги після початку російського повномасштабного вторгнення.
Ще один цікавий аспект пропозиції полягає в тому, що в ній звучить натяк на те, що Сполучені Штати за нової адміністрації Трампа можуть відмовитися від активної ролі в оборонному секторі Молдови.
Оглядачі пишуть: «У минулому Сполучені Штати зробили великий внесок у оборонну сферу Молдови, як щодо підготовки, так і підтримки обладнання. Рішення нової адміністрації США щодо підтримки, наданої в майбутньому, очікуються».
А щодо Вірменії?
Ухвалення рішення у EPF щодо Молдови було простим, а обговорення цього питання між робочими групами ЄС проходило без серйозних збоїв.
Це різко контрастує із запитами EPF щодо України, які Угорщина блокувала протягом майже двох років, а також із нещодавньою новою пропозицією щодо Вірменії — проти якої Будапешт також виступив проти.
Угорщина минулого року відклала перше в історії фінансування EPF для Єревана вартістю у 11 мільйонів євро на кілька місяців, перш ніж затвердити його. Тепер вона повторює тактику зволікання.
Новий пакет для Вірменії, документ про який бачило Радіо Свобода, вартує 20 мільйонів євро. Вони призначені передусім на медичне обладнання для збройних сил Вірменії.
Як і торік, дипломати ЄС стверджують, що офіційний Будапешт утримує схвалення, коли стверджує, що Азербайджану, який має тісні стосунки з очолюваним Фідес урядом Угорщини, слід запропонувати щось подібне.
Як боснійські собаки-сапери допомагають у розмінуванні України (відео)
Всесвітньо відома своїм досвідом знешкодження наземних мін після Балканських війн 1990-х років боснійська команда фахівців із розмінування перебуває в Україні та допомагає тренувати саперів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році третина території України була замінована. Минулого року розмінували близько 35 000 квадратних кілометрів. Боснійські сапери є частиною Норвезької народної допомоги і працюють з собаками-шукачами мін, яких розводять і тренують у Сараєво. Спеціальний кінологічний підрозділ працює тепер із мінними полями в Україні, а також допомагає рятувальникам на місцях обстрілів.
Посланець Путіна. Хто такий Кирило Дмитрієв і яку мету він має у переговорах зі США
Голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та спецпредставник очільника Росії з інвестиційно-економічного співробітництва з іноземними країнами Кирило Дмитрієв заявив, що у Вашингтоні зустрічається з представниками адміністрації США.
Що відомо про путінського перемовника, з якого зняли санкції задля поїздки до Вашингтона? І яке завдання йому дали у Кремлі для переговорів із американськими дипломатами?
Дмитрієв є першим високопоставленим російським чиновником, який відвідує Вашингтон у державних справах з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Йдеться про побудову більш безпечного та процвітаючого світу для всіхДмітрієв
Офіційні особи, яких цитує Reuters, сказали, що Білий дім наказав Державному департаменту видати Дмитрієву короткостроковий дозвіл на в'їзд до країни. В іншому випадку посланника не допустили б, оскільки він перебуває під санкціями США, заявили чиновники.
«Якою б не була ваша політика – діалог між США та Росією має значення. Йдеться про побудову більш безпечного та процвітаючого світу для всіх», – написав Дмитрієв у соцмережі X. До поста він додав зображення реактивного лайнера, що досягає східного узбережжя США.
Розмови про Україну чи про гроші: яка мета візиту Дмитрієва?
Під час переговорів із Віткоффом посланець Путіна Дмитрієв має обговорити зміцнення відносин між США та Росією, повідомляє CNN.
Трамп, який нещодавно висловив розчарування темпами переговорів про припинення вогню, згадав про війну Росії проти України 2 квітня наприкінці своєї промови, в якій оголосив про різке зібльшення мит на імпорт товарів із країн ЄС та інших торгових партнерів США.
Трамп знову пообіцяв покласти край війні та сказав, що вважає, що Сполучені Штати «отримують хорошу співпрацю з боку Росії та України» в переговорному процесі.
Дмитрієв може стати ключовою особою у налагодженні відносин між Москвою та Вашингтоном, які після розв'язання Росією війни проти України впали на найнижчий рівень з часів Холодної війни. Російський посланець відіграв важливу роль і у контактах зі Сполученими Штатами, коли Трампа вперше обрали президентом у 2016 році.
Нещодавно Дмитрієв згадав безліч ініціатив, над якими Росія та Сполучені Штати могли б працювати разом, включно з видобутком рідкісноземельних мінералів, енергетикою, освоєнням Арктики та космічною сферою.
Вони не збираються говорити про майбутнє УкраїниКара-Мурза
Опозиційний російський діяч Володимир Кара-Мурза зазначив, що Дмитрієв не є дипломатом, і сказав, що його приїзд до Вашингтона та переговори з Віткоффом добре показують напрямок, у якому йдуть переговори.
«Судячи з характерів цих двох співрозмовників, вони не збираються говорити про людей. Вони не збираються говорити про мир. Вони не збираються говорити про майбутнє України», – заявив Кара-Мурза в ефірі CNN 2 квітня.
«Вони говоритимуть про гроші. Вони говоритимуть про прибутки. Вони говоритимуть про рідкіснооземельні мінерали», – додав він.
Кара-Мурза також додав, що РФПІ – російський суверенний фонд – «є тіньовою державною агенцією, яка є дуже непублічною», через яку протікають мільярди доларів.
Він зазначив, що нещодавно велике розслідування, опубліковане Фондом боротьби з корупцією (ФБК), (організація, заснованована критиком Кремля та опозиційним політиком Олексієм Навальним, який за підозрілих обставин помер трохи більше року тому в російській в'язниці – ред.), стверджує, що Дмитрієв причетний до великої корупції.
Кара-Мурза також зауважив, що коментарі Віткоффа в недавньому інтерв'ю колишньому ведучому Fox News Такеру Карлсону засвідчили, що посол США не сприймає Путіна таким, яким він є насправді.
Віткофф сказав, що Путін був «надзвичайно люб'язним» під час їхньої зустрічі у Кремлі, й додав, що він не вважає Путіна «поганим хлопцем». Війна та «всі складові, які до неї призвели», створюють «складну ситуацію», – сказав Віткофф Карлсону. «Це ніколи не одна людина, правильно?»
Кара-Мурза відбував 25-річний термін ув'язнення в Росії. Його звільнили в результаті обміну полоненими в серпні 2024 року. Він називає Путіна «політиком, який нападає на інші країни, тримає політичних опонентів у в'язницях і наказує їх убити».
Абсолютно неприйнятно, коли посадовці адміністрації США діють як пропагандисти КремляКара-Мурза
«Я вважаю абсолютно неприйнятним бачити, як високопосадовці адміністрації Сполучених Штатів діють як пропагандисти Кремля та відбілюють усі злочини, які вчинив Володимир Путін як проти нашого власного народу в Росії, проти народу України, так і проти народу багатьох інших країн у всьому світі», – говорить Кара-Мурза.
Він спростував коментар Віткоффа про те, що конфлікт «ніколи не стосується однієї людини», сказавши, що в історії це ставалося часто.
«Так було з Адольфом Гітлером. Так було зі Сталіним. Тепер це відбувається із Володимиром Путіном», – каже він.
Хто такий Дмитрієв і що в нього на думці
У лютому Кирило Дмитрієв брав участь у переговорах щодо обміну американця Марка Фогеля, йдеться у сюжеті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
Віткофф тоді відзначив внесок Дмитрієва, але назвав його просто «джентльменом на ім'я Кирило».
Потому Дмитрієв, який багато років контактував із країнами Перської затоки, ввійшов до складу делегації Росії на переговорах США в Ер-Ріяді. Після цього Путін призначив його своїм представником по економічному співробітництву з закордонними державами.
Колишній заступник голови МЗС Росії вважає, що головне завдання Дмитрієва – досягти зняття американських санкцій. Сам він вважає, що компанії зі США втратили 300 мільярдів доларів, коли пішли з російського ринку.
За даними агенції Bloomberg, саме Дмитрієв переконав Путіна вести переговори з Трампом, засновані на бізнес-інтересах: від проєктів в Арктиці до пропозицій по рідкісноземельних металах.
Кирило Дмитрієв народився у Києві, навчався в США: у Стенфорді і Гарварді. Працював спочатку у великих американських банках і фірмах, згодом – в Україні і Росії. 14 років тому очолив Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ), завданням якого було привабити в країну гроші з-за кордону.
А ще Дмитрієв одружений із давньою подругою дочки Володимира Путіна і допомагав колишньому зятю президента Кирилу Шамалову, як писало видання «Важливі історії».
Фонд боротьби з корупцією знайшов у сім'ї Дмитрієва різні об'єкти нерухомості, що вартують майже 90 мільйонів доларів. Це квартири в елітних житлових комплексах в Москві, приміщення в хмарочосах «Москва-сіті», маєток на Рубльовці, будинки на Лазурному березі, квартири в Куршевелі і Дубаях.
Налагоджувати контакти з командою Трампа Дмитрієв почав ще у 2016 році. Він згаданий у звіті спецпрокурора Роберта Мюллера про спроби Росії втрутитися в американські вибори. Начебто тоді він за завданням Путіна працював над планом примирення Москви і Вашингтона.
Тепер Дмитрієв пише в соцмережах, що Третьої світової вдалося уникнути і пропонує Ілону Маску співпрацювати в космосі.
Китай випробує нерви Тайваню військовими маневрами з бойовою стрільбою
За допомогою реактивних літаків, військових кораблів та пропагандистського пресингу Китай імітував атаки та морські блокади під час військових навчань біля Тайваню. Офіційний Пекін назвав це попередженням після того, як президент острова назвав Китай ворожою іноземною силою. Радіо Свобода має більше подробиць про це.
Дводенні військові навчання навколо Тайваню, які включали бойову стрільбу на далекі дистанції, завершилися цього тижня, повідомило командування китайських військ на Східному театрі. Але те, що ці навчання не були плановими, вказує на ескалацію з боку Пекіна проти самоврядного острова.
Китай давно погрожував вторгнутися та анексувати Тайвань, якщо той відмовиться мирно прийняти об’єднання.
У той час як попередні китайські навчання мали на меті перевірити реакцію Тайпею на вторгнення, Пекін каже, що навчання цього тижня під назвою «Strait Thunder» були зосереджені на його здатності китайських збройних сил вражати ключові цілі, такі як порти та енергетичні об’єкти на острові.
У своїй заяві китайські військові заявили, що навчання перевіряли «інтегровані можливості спільних операцій» у скоординованому захопленні морського та повітряного простору навколо Тайваню, блокуванні морських шляхів та зійснення атак на морські та наземні цілі.
Чи будуть США захищати?
Це заслуговує на увагу, оскільки представляє різноманітні варіанти розвитку кризи навколо Тайваню.
Також очевидно, що Пекін хоче надіслати повідомлення президенту США Дональду Трампу та його адміністрації, що Китай не полишив намір так чи інакше взяти 23-мільйонний острів під свій контроль.
Тайванські політики тепер повинні готуватися не лише до відбиття можливого прямого вторгнення, але й мають знайти шляхи протидії економічній блокаді, якщо Китай піде на те, щоб перекрити торгівлю та постачання острова, поки він не підкориться Пекіну.
Іншим сценарієм може бути те, що аналітики з питань безпеки називають «карантином». Це коли Китай може обмежити повітряний і морський рух на Тайвань і посилити контроль над потоком торгівлі, використовуючи свою берегову охорону та інші сили, але не армію безпосередньо.
Китай використовує свободу і відкритість Тайваню для вербування банд, ЗМІ, коментаторів, політичних партійПрезидент Тайваню
Такий крок може призвести до труднощів у мобілізації міжнародної підтримки для Тайваню та залишити острів уразливим до того, як партнери Тайпею зможуть відповісти.
Епіцентром маневрів під час навчань «Strait Thunder» були, розташовані в середній і південній частинах Тайванської протоки, важливі шляхи глобального судноплавства.
Острів імпортує майже всі свої енергоносії та значною мірою залежить від імпорту продовольства.
Тож у разі такого варіанту подій блокада чи навіть карантин можуть паралізувати Тайвань.
Пекін хотів продемонструвати Тайваню цю загрозу своїми військовими маневрами, але не обмежився цим. Китай вдався до жорсткої риторики проти лідерів острова та звернувся до його жителів із повідомленнями про військову перевагу Китаю.
Дискредитація лідера Тайваню
Коли військові Китаю оголосили про навчання, вони також розпочали інформаційну кампанію, заявляючи, що вони «наближаються» до «тайванських сепаратистів», а також серію нападів на президента Тайваню Лай Чін Те.
Одне пропагандистське відео зоображало Лая отруйним «паразитом», який намагається захопити Тайвань, поки врешті-решт не зустрічає вогненний кінець.
Лай є популярною мішенню для кампаній дискредитації з боку Пекіну, а Управління Китаю у справах Тайваню назвало навчання «суворим покаранням» за його «нестримну провокацію» з нещодавніми діями, які «викрили його потворний бік… антигуманності».
Так у Китаї розцінили промову президента Тайваню від 13 березня, де Лай виклав дорожню карту, як дати відсіч Пекіну, і назвав Китай «іноземною ворожою силою».
«Китай використовує свободу, різноманітність і відкритість демократичного Тайваню для вербування банд, ЗМІ, коментаторів, політичних партій і навіть військовослужбовців збройних сил і поліції на дійсній службі та у відставці для здійснення дій, спрямованих на розділення, знищення та підрив нас зсередини», – сказав тоді Лай.
Ця промова послідувала після иісяців агресивної риторики Пекіна, а також серії інцидентів: від справ про шпигунство до захоплення суден, які намагалися розірвати підводні кабелі комунікацій, що пролягають біля узбережжя Тайваню.
Лай також намагався зберегти підтримку США для Тайваню під час президентства Трампа, зокрема, пообіцявши збільшити військові видатки Тайваню до понад 3% ВВП вже цього року.
Китай є єдиною реальною загрозою для ДепартаментуМіністр оборони США
Китайські навчання відбулися після візиту в регіон міністра оборони США Піта Хегсета минулого тижня та публікації Washington Post із посиланням на внутрішню записку Пентагону, підписану ним, яка закликає американських військових надати пріоритет стримуванню китайського захоплення Тайваню.
«Китай є єдиною реальною загрозою для Департаменту, і заперечення факту захоплення Китаєм Тайваню – при одночасному захисті CША – є єдиним (пріоритетним) сценарієм Департаменту», – написав Хегсет у доповідній записці.
Дональд Трамп ще не озвучив деталі своєї політики щодо Тайваню. Він сказав, що не буде повідомляти, чи надішле він війська США для захисту Тайваню під час кризи, чи ні.
А відтак, Китай такими кроками, як нещодавні військові маневри, намагається позначити свої червоні лінії навколо Тайваню і з’ясувати, якою може бути реакція США.
Нові тарифи Трампа і прогнози щодо їхнього впливу на США і світ
США за рішенням адміністрації Дональда Трампа із 2-го квітня запровадили низку масштабних тарифів на імпорт у межах своєї амбітної економічної програми, спрямованої на переформатування торговельних відносин Сполучених Штатів як з союзниками, так і з супротивниками. Які наслідки це матиме як для самих США, так і для світової економіки?
Трамп і його адміністрація називають день запровадження тарифів «Днем визволення» для Сполучених Штатів, бо на їхню думку, це зменшить залежність країни від іноземних товарів у межах ширшої політики, спрямованої на відновлення американського виробництва, скорочення торговельного дефіциту США та зменшення державного боргу.
Президент оголосить тарифний план, який скасує несправедливу торговельну практику, що обкрадала нашу країну протягом десятилітьКеролайн Левітт
«Тарифний план, який скасує несправедливу торговельну практику, що обкрадала нашу країну протягом десятиліть, – заявила журналістам прессекретарка Білого дому Каролайн Левітт. – Він робить це в інтересах американських робітників».
Левітт зазначила, що в кінцевому підсумку саме Трамп вирішив, які тарифи запровадити, і президент США та його радники обговорювали різні сценарії впродовж тижнів і днів, що передували оголошенню про це.
Ці сценарії варіюються від всеосяжних тарифів до 20 відсотків, які вплинуть практично на кожну країну, що веде бізнес зі Сполученими Штатами, до так званого взаємного тарифного підходу, коли Вашингтон відповідає доларом за долар на тарифи інших країн на американську продукцію.
Також може бути запровадження раніше відкладених 25-відсоткових мит на Мексику та Канаду, а також тарифів на лісоматеріали, мідь, фармацевтичні препарати та мікрочіпи.
Трамп вже оголосив про 25-відсоткові тарифи на імпорт автомобілів, які набудуть чинності 3 квітня.
Які найсвіжіші думки адміністрації Трампа щодо тарифів?
Те, який підхід Трамп обере щодо тарифів, може більше розповісти про те, як він і його адміністрація мають намір використовувати фінансові заходи.
Адміністрація Трампа хоче як збільшити доходи за допомогою тарифів – імпортних мит на товари, що ввозять до США, так і використати їх як важіль впливу на інші країни, щоб змусити їх знизити власні тарифи або здійснити інші політичні кроки, як-от посилення боротьби з міграцією та торгівлею наркотиками.
Але деякі економісти та аналітики ринку зазначають, що якщо тарифи будуть предметом переговорів і з часом можуть бути знижені, це обмежить обсяг доходів, які вони можуть приносити в кінцевому підсумку.
Висловлювалися також інші занепокоєння щодо впливу, який тарифи можуть мати на зростання цін у Сполучених Штатах, і ширших економічних наслідків.
Тарифи Трампа та його погрози запровадити ще вже призвели до падіння американських акцій і викликали побоювання, що економіка країни може піти в рецесію. S&P 500, ринковий індекс, що відстежує капіталізацію 500 провідних компаній, акції яких котируються на фондових біржах США, перебуває на шляху до найбільшого квартального падіння з осені 2022 року.
Яким буде глобальний вплив американських тарифів на авто?
Шок від тарифів на авто може бути значним і мати довготривалі наслідки в Європі та Азії.
В Азії ці заходи можуть мати значний вплив на економіки Південної Кореї та Японії, які значною мірою покладаються на свої автомобільні сектори. В Європі наслідки можуть вдарити по Німеччині та сусідніх країнах, які також тісно інтегровані в ланцюжок поставок автомобільної промисловості Європейського союзу.
Словаччина, яка покладається на автомобільну промисловість як рушійну силу своєї економіки, буде «в трійці» найбільш постраждалих країн ЄС, заявила 28 березня міністерка економіки Словаччини Деніса Сакова.
За оцінками Goldman Sachs, майже половина з 16 мільйонів автомобілів, проданих у США минулого року, були імпортованими, загальною вартістю понад 330 мільярдів доларів.
Деякі дослідження показують, що ці заходи можуть допомогти досягти результатів, про які говорить адміністрація Трампа.
Автовиробники, в тому числі південнокорейські Hyundai і Kia, вже оголосили про плани збільшити виробництво в США.
Yale Budget Lab, незалежний дослідницький центр, пов’язаний з Єльським університетом, також підрахував, що нові автомобільні тарифи Трампа можуть збільшити доходи від 600 до 650 мільярдів доларів у період з 2026 по 2035 рік.
Але те ж дослідження показало, що ці збори призведуть до зростання цін на автомобілі в США в середньому на 13,5%, що еквівалентно додатковим $6400 до ціни середньостатистичного нового автомобіля 2024 року.
За прогнозами фінансової консалтингової компанії Anderson Economic Group (AEG), 25-відсоткові тарифи Трампа на сталь і алюміній, які набули чинності 12 березня, також призведуть до зростання цін на автомобілі з традиційними двигунами на 250-800 доларів США, а на електромобілі – на 2500 доларів США і більше.
Чи посилять нові тарифи глобальну торговельну війну?
Тарифи Трампа вже зіткнулися іp заходами у відповідь від кількох країн, а оголошення від 2 квітня може призвести до нового витка, який ще більше розпалить глобальну торговельну війну.
Канада і Китай запровадили відповідні тарифи на низку американських товарів, а ЄС заявив, що запровадить 50-відсоткові мита на американське віскі, мотоцикли і моторні човни, а також додаткові тарифи з середини квітня на жувальну гумку, м’ясо птиці, соєві боби та інші товари.
У ЄС також пригрозили, але не запровадили 25-відсотковий тариф на весь американський імпорт.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила 1 квітня, що Брюссель має «сильний план» протидії новим американським тарифам, які, як повідомляється, можуть торкнутися американських банків і великих технологічних компаній.
Торговельна напруженість між Пекіном і Вашингтоном, які обмінялися запровадженням тарифів з лютого, також може зрости після оголошення Трампа про «День визволення».
Однак президент США також висунув ідею знизити тарифи на китайські товари, щоб укласти угоду з китайською материнською компанією TikTok, ByteDance, оскільки наближається 5 квітня – крайній термін, коли додаток мають продати, згідно із вимогою США.
Згідно із законодавством США, ByteDance повинна була відмовитися від власності на TikTok до 19 січня, інакше їй загрожувала заборона. Однак Трамп надав 75-денний пільговий період.
Як Угорщина протистоїть ордеру на арешт МКС під час візиту Нетаньягу
Коли прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу відвідає Угорщину, він майже напевно не буде затриманий, незважаючи на ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом (МКС) у зв’язку з імовірними воєнними злочинами в Газі.
Угорщина, як держава-учасниця Римського статуту МКС, юридично зобов’язана заарештувати його, але її внутрішня правова ситуація є складною і дає уряду достатньо простору для маневрів, щоб прийняти його.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан публічно запросив Нетаньягу в листопаді, невдовзі після того, як МКС видав ордер на арешт.
«Я гарантую йому, якщо він приїде, що рішення МКС не матиме сили в Угорщині», – сказав Орбан.
Очікується, що 2 квітня ізраїльський лідер прибуде з чотириденним візитом до Угорщини.
Які політичні причини?
Політичні причини тут зрозумілі. Віктор Орбан тісно співпрацює з Беньяміном Нетаньягу та президентом США Дональдом Трампом, який також розкритикував ордер на арешт.
Минулого місяця Трамп запровадив санкції проти МКС, розкритикувавши як «безпідставні» його ордери на арешт Нетаньягу і колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта.
Держави не мають права в односторонньому порядку визначати обґрунтованість судових рішень
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто привітав це рішення у своєму повідомленні в соціальних мережах, звинувативши МКС у тому, що він є «політичним інструментом».
В обвинувальному висновку йдеться про те, що Нетаньягу, «імовірно, несе відповідальність за воєнні злочини, пов’язані з голодом як методом ведення війни і навмисним нападом на цивільне населення, а також за злочини проти людяності, пов’язані з вбивствами, переслідуваннями та іншими нелюдськими діями в період щонайменше з 8 жовтня 2023 року до щонайменше 20 травня 2024 року».
Якою є правова позиція?
Юридична ситуація складніша. Суд не може нікого заарештувати; швидше, він покладається на країни, які підписали Римський статут, у виконанні своїх ордерів.
«Держави не мають права в односторонньому порядку визначати обґрунтованість судових рішень», – заявив прессекретар суду Фаді Ель-Абдалла в інтерв’ю Радіо Свобода. Він сказав, що це «юридичне зобов’язання перед судом» виконувати їх.
Цю думку підтримали два старші юристи, які розмовляли з Радіо Свобода.
«Якщо пан Нетаньягу відвідує державу-учасницю, наприклад, Угорщину або Німеччину, і його не заарештовують, ця держава порушує свої зобов’язання за Римським статутом МКС», – сказав Кай Амбос, голова кафедри міжнародного кримінального права Геттінгенського університету в Німеччині.
«Невиконання ордерів МКС на арешт підриває легітимність суду», – сказав Амбос, який працював суддею у справах воєнних злочинів у спеціальних палатах щодо Косова, міжнародному суді, створеному для розгляду злочинів, скоєних під час конфлікту в Косові в 1990-х років.
Тамаш Адані, доцент міжнародного права в Угорщині, погодився з цим, але також вказав на один нюанс.
«Якщо говорити глобально, то є країни, де коли вони ратифікують міжнародний договір, він стає частиною національного законодавства», – сказав він.
Невиконання ордерів МКС на арешт підриває легітимність судуКай Амбос
«Більшість інших країн, де типова мова багатосторонніх договорів не є офіційною мовою..., покладаються на процес, який називається промульгацією», щоб зробити міжнародне зобов’язання частиною національного законодавства, сказав він.
Угорщина ратифікувала Римський статут у 2001 році, за першого уряду Орбана. Але вона так і не здійснила другий крок, який, по суті, полягає у включенні статуту до національного правового кодексу країни.
«Питання складне, тому що, з точки зору міжнародного права, Угорщина має юридичне зобов’язання дотримуватися цього. Але угорське національне законодавство не дає можливості владі [це зробити]», – сказав Адані.
Цю аргументацію також використала угорська влада.
«Завдяки колишньому президенту Яношу Адеру нам вистачило розуму ніколи не робити це частиною національного законодавства», – заявив 13 березня речник уряду Гергей Гуляш.
Проте Адані сказав, що закон не зовсім чіткий з цього питання, оскільки Нетаньягу звинувачують у злочинах, які вважаються частиною звичаєвого міжнародного права з 1940-х років.
«Я дуже впевнений, що ті частини Римського статуту, які більшість держав вважають звичаєвим міжнародним правом за своєю природою, повинні застосовуватися в Угорщині навіть без офіційної промульгації», – сказав він.
Лише Угорщина?
Гуляш вказав на ще одну причину не заарештовувати Нетаньягу. Коли судовий ордер був виданий, Німеччина дала неоднозначну відповідь.
«Мені важко уявити, що ми будемо проводити арешти на цій підставі», – сказав речник уряду Штеффен Гебештрайт, додавши, що юридичні питання щодо ордера потребують уточнення.
Тоді, у січні, лідер християнських демократів Фрідріх Мерц заявив, що знайде «шляхи і засоби», щоб запросити Нетаньягу до Німеччини. Згодом партія Мерца виграла федеральні вибори, і зараз він готується до вступу на посаду наступного канцлера країни.
Якщо країна такого розміру і могутності, як Німеччина, вважає, що вона повинна нехтувати власним внутрішнім законодавством, то який сенс у всьому цьому?Гергей Гуляш
Гуляш, речник угорського уряду, скористався цим.
«Якщо країна такого розміру і могутності, як Німеччина, вважає, що вона повинна нехтувати власним внутрішнім законодавством, оскільки рішення Міжнародного кримінального суду настільки абсурдне, то який сенс у всьому цьому?» – сказав він.
Які можуть бути наслідки?
Коментарі Мерца спричинили шквал дискусій у Німеччині.
Амбос зазначив, що за невиконання ордера на арешт, виданого Асамблеєю держав-учасниць МКС, яка відповідає за різні питання суду, в тому числі за обрання суддів і прокурорів та формування його бюджету, можуть бути застосовані «санкції».
«Така ситуація якраз виникла у зв’язку з візитом і незатриманням Володимира Путіна в Монголії», – додав він, маючи на увазі візит російського президента у вересні.
Путіна підозрюють у воєнному злочині – незаконній депортації населення (дітей) і незаконному переміщенні населення (дітей) з окупованих територій України до Росії.
«Наслідком для Угорщини є те, що ми можемо втратити право голосу в Асамблеї держав-учасниць», – сказав Адані, додавши, що може відбутися «судове розслідування такої поведінки Угорщини».
Я абсолютно впевнений, що арешту не будеТамаш Адан
Політичні наслідки можуть бути досить обмеженими.
Угорщина вже перебуває в значній ізоляції в Європейському союзі, де її звинувачують у відступі від демократії та обмеженні свободи ЗМІ. Її проросійська позиція також призвела до дипломатичних проблем.
«Я абсолютно впевнений, що арешту не буде», – сказав Адані. – Нетаньягу збирається безпечно повернутися додому».
Уряд Угорщини не одразу відповів на запитання Радіо Свобода щодо цієї статті.
Уряд Угорщини готується до виходу з МКС
А тим часом Угорщина готується вийти з Міжнародного кримінального суду, заявив міністр юстиції Тузсон Бенце на нещодавній нараді послів у Будапешті, повідомила угорська служба Радіо Свобода 2 квітня.
За інформацією журналістів, підготовка до цього кроку вже триває в Міністерстві закордонних справ та зовнішньоекономічних зв’язків. Остаточне рішення має бути затверджено парламентом, а сама процедура може тривати до року.
Політичне рішення про вихід Угорщини з МКС, за інформацією джерел, було ухвалено ще кілька тижнів тому, однак уряд очікував на реакцію США. Після того як 5 лютого президент Дональд Трамп оголосив про запровадження санкцій проти МКС, угорська влада сприйняла це як «зелене світло».
Очікується, що проєкт постанови про вихід з МКС незабаром буде опубліковано на сайті парламенту. Якщо він буде ухвалений, Угорщина стане першою країною ЄС, яка вийде з-під юрисдикції Гаазького трибуналу.
Грузинські фотожурналісти стурбовані присудженням премії World Press Photo фотографу ТАРС
Грузинські фотографи, які висвітлювали багатомісячні протести в столиці Грузії Тбілісі, кажуть, що вони «глибоко стурбовані» присудженням премії World Press Photo фотографу, який співпрацює з російським державним інформаційним агентством ТАРС (російською ТАСС).
Російський фотожурналіст Михайло Терещенко знімав протести у центрі Тбілісі наприкінці 2024 року. Протестувальники вийшли на вулиці після того, як прем’єр-міністр Грузії несподівано призупинив переговори про вступ країни до Євросоюзу. Серія знімків Михайла Терещенка із нічними акціями протесту перемогла у категорії «Європейські історії» премії World Press Photo 2024.
30 березня грузинські фотожурналісти оприлюднили у соціальних мережах відкритий лист, в якому наголосили, що ТАРС – фінансоване Кремлем інформаційне агентство – представляє саме ті політичні сили, проти яких багато грузинських протестувальників і вийшли на вулиці.
«Нагородження за висвітлення антиросійських демонстрацій фотографа, який підтримує кремлівський наратив, є не тільки вкрай суперечливим, але й прямо ображає тих, хто ризикує своїм життям, щоб протистояти російському втручанню в суверенітет і майбутнє Грузії», – заявили фотографи.
У World Press Photo (WPP) відреагували на скарги щодо премії, зазначивши, що фотографії були представлені їхньому журі анонімно, а тому оцінювалися виключно за візуальними та журналістськими якостями.
«Ми не усуваємо фотографів з жодної країни», – йдеться у заяві WPP.
«Ми визнаємо реалії державної пропаганди, але водночас вважаємо, що навіть фотографи, які працюють у місцях з обмеженою свободою преси, можуть створювати змістовні роботи. Ми також віримо в підтримку фотожурналістів і фотографів-документалістів з регіонів з обмеженою свободою преси. Ця проблема є в дуже багатьох країнах, в тому числі і в Росії».
Раніше Терещенко працював разом із військовими РФ під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У нещодавньому інтерв’ю він назвав захоплення Маріуполя російськими військами «визволенням».
У WPP відмежувалися від висловлювань російського фотожурналіста. «Ми не несемо відповідальності за заяви фотографів-переможців або за те, як їхні роботи використовуються інформаційними агентствами», – йдеться у заяві.
WPP заявляє, що не буде скасовувати нагороду до завершення перевірки того, як було обрано лауреата.
Фотографії з Тбілісі – не єдина суперечлива тема цьогорічного нагородження. Українці висловили протест проти поєднання двох фотографій з протилежних сторін російського вторгнення. На одному знімку зображений поранений російський боєць, на іншому – українська дитина, яка постраждала від російської агресії.
«Це найгірший приклад хибної моральної еквівалентності між агресором і тим, хто захищається від агресії. В української дитини не було вибору – її країна зазнала несправедливого нападу», – написав речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у відповідь на опубліковані зображення.
WPP описав ці дві фотографії як «потужне поєднання», яке створює «більш тонкий погляд на конфлікт з далекосяжними глобальними наслідками».
Росія хоче зняття санкцій в обмін на припинення вогню. ЄС не готовий
Протягом останніх тижнів, якщо дивитися на заяви, то Сполучені Штати, Україна та Росія розробляли схеми припинення вогню. Одна з них спрямована на захист енергетичної інфраструктури (за версією Росії) чи об'єктів енергетики та інфраструктури (за версією США), а інша – на зменшення військової активності в Чорному морі. Але що в реальності?
Путін виставив умови. І головна з них була публічно озвучена: послаблення санкцій. У заяві Кремля, оприлюдненій після підписання угоди про припинення вогню в Чорному морі 25 березня, Росія заявила, що дотримуватиметься угоди лише в тому випадку, якщо Захід частково скасує санкції, запроваджені після початку її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Ця вимога включає зняття обмежень на експорт добрив і страхових компаній, які його покривають, а також повторне підключення кількох російських банків до глобальної платіжної системи SWIFT.
Кілька лідерів ЄС вже відхилили прохання Москви, зокрема, під час зустрічі 27 березня в Парижі, де високопосадовці з понад 30-ти країн зібралися, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Коли я розмовляв із багатьма європейськими дипломатами, всі вони вказували на те, що в заяві Білого дому, оприлюдненій того ж дня, не було жодної згадки про послаблення санкцій.
Як сказав один посол ЄС, посилаючись на нещодавні переговори про припинення вогню в Ер-Ріяді:
«У Саудівській Аравії не було укладено жодної угоди про це, тож нам нема чого вирішувати»
Торговельні відносини ЄС з Росією
Очевидно, що європейці не були присутні на переговорах про припинення вогню, але вони мають досить вагомий вплив на російські санкції.
SWIFT – це бельгійська компанія, і ЄС вже відключив від SWIFT 23 російські банки, в тому числі такі великі, як «Сбербанк» і банк «Открытие».
Європейці також усвідомлюють, що торговельні відносини Росії з Європою глибші, ніж зі Сполученими Штатами.
Ще до повномасштабного вторгнення експорт США до Росії становив менше 0,5% від загального обсягу американського світового експорту. Для ЄС цей показник становив 6%, що еквівалентно 250 мільярдам євро.
Запровадження широкомасштабних санкцій ЄС вдарило по Москві ще сильніше. За оцінками відповідального за санкції в ЄС Девіда О'Саллівана, з початку 2022 року обмежувальні заходи позбавили Росію доходів на суму понад 450 мільярдів євро.
Чи розглядають європейці можливість хоча б часткового послаблення санкцій проти Росії?
Відповіді, які звучать найчастіше: просте «ні» або «ми відмовимося від цього».
Офіційні особи вказують на триваючі атаки Росії на Україну з використанням безпілотників і ракет, а також на висновки нещодавньої зустрічі ЄС, які сигналізують про потенційне посилення заходів, а не послаблення тиску.
Як зазначено в Основних результатах засідання Європейської Ради щодо України від 20 березня:
ЄС залишається готовим посилити тиск на Росію
«Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, в тому числі за допомогою подальших санкцій та посилення виконання вже існуючих заходів»
Європейська комісія ще не запросила країни-члени ЄС на зустрічі для обговорення нового пакету санкцій, який став би сімнадцятим за останні три роки. Але вони розглядають такі питання, як закриття лазівок для обходу санкцій.
Фактор Угорщини
Висновки засідання Європейської Ради від 20 березня були схвалили 26 із 27 країн-членів ЄС.
Хто не приєднався? Угорщина, яка тривалий час критично ставиться до санкцій ЄС.
Це важливо, адже скасування секторальних санкцій ЄС вимагає одностайності, а її зараз просто немає.
Як зазначалося вище, багато країн-членів закликають до посилення санкцій, а не до послаблення. Але ось у чому заковика: кожні шість місяців, у січні та липні, весь пакет санкцій має бути продовжений – і це також вимагає одностайного схвалення.
Саме тут Угорщина, а можливо, й інші країни, можуть захотіти втрутитися і почати скорочення. У січні Будапешт погрожував повним блокуванням і дав зелене світло лише після того, як отримав письмові запевнення, що російська нафта продовжуватиме надходити до Угорщини.
Дипломати ЄС, з якими я спілкувався, вже побоюються того, як може виглядати липневе продовження санкцій і на які поступки їм, можливо, доведеться піти, щоб забезпечити накладання санкцій в цілому.
На черговому саміті ЄС наприкінці червня, ймовірно, відбудуться інтенсивні торги щодо цього питання, оскільки Угорщина розраховує на отримання більшої кількості заморожених коштів ЄС для себе. У той час як кілька країн-членів ЄС прагнуть розпочати переговори про вступ до ЄС з Києвом до літа – крок, який Будапешт досі блокував.
Підключення до SWIFT деяких банків і дозвіл на ввезення російських добрив на територію ЄС є, очевидно, в цьому плані є простіше простого. Але це, звісно, залежатиме від того, як виглядатиме ситуація в Україні на той час.
Знову «метод салямі»
Однак очевидно одне: незважаючи на негайну відмову європейських дипломатів, Москва посіяла зерно.
Як сказав Радіо Свобода один європейський дипломат:
«Я вважаю, що росіяни вдалися до розумного «методу салямі». Вже на переговорах про припинення вогню вони висувають далекосяжні вимоги, які, насправді, більше підходять для обговорення всеосяжної мирної угоди. Цього разу саме ми повинні бути «трансакційними» і віддавати цей потужний інструмент лише за справедливу ціну».
Тож якою може бути ця справедлива ціна?
У певному сенсі європейські чиновники чекатимуть на відповідь від Києва. Але, за словами тих, з ким я розмовляв, контури можуть включати обмежене послаблення санкцій в обмін на заморожування лінії фронту, невизнання окупованих територій російськими, продовження західних військових поставок в Україну з можливістю застосування санкцій у відповідь у разі порушення.
Питання в тому, чи зможуть Брюссель і Київ змусити Москву погодитися на таку угоду і що про неї подумають Сполучені Штати.
Форум