Фарангіс Наджібулла
Коли розпочалася війна в Україні, Казахстан організував кілька екстрених рейсів для евакуації своїх громадян з країни. Але родина Дарменових вирішила залишитися та допомагати українському народу у важкі часи.
Як з’явилися «юрти незламності»
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, сім’я етнічних казахів Дарменових жила за 25 кілометрів від Києва. Вони мали змогу повернутися до Казахстану, щоб уникнути війни та руйнувань. Натомість вирішили залишитися в Україні та захищати країну, яку називали домівкою понад два десятиліття, як могли.
Батько родини з п’яти осіб Марат Дарменов, який живе в селі Білогородка, швидко зголосився допомогти постраждалим від війни. Оскільки українці зіштовхнулися з перебоями в електропостачанні, нестачею води та відключенням опалення на тлі невпинних російських повітряних ударів, 55-річний чоловік запропонував людям притулок, їжу та тепло. Їх надавали в традиційній казахській юрті – круглому наметі, вкритому повстю або шкурами тварин.
Дарменов та інші казахські волонтери назвали їх «юртами незламності» – за аналогією з державними «пунктами незламності», які надавали допомогу вимушено переміщеним українцям і тим, хто потерпав від відключень світла. Фотографії першої юрти, встановленої на початку 2023 року в Бучі, потрапили в міжнародні новини. Відтак посипалися приватні пожертви, переважно з Казахстану.
Цю першу юрту подарував казахстанський бізнесмен Даулет Нуржанов. Відтоді він відправляв їх Дарменову, який встановлював юрти в містах і селищах по всій Україні. Останню звели в Нововолинську в січні. Тоді, каже Дарменов, він проїхав приблизно 500 кілометрів на Волинь, щоб поставити намет і приготувати для місцевих плов.
«Я завантажив свої каструлі й інше кухонне начиння в мікроавтобус, щоб зробити плов. Взяв і піч, і дрова, і одноразовий посуд – їздив з усією кухнею. На церемонії відкриття кожної юрти ми пригощаємо відвідувачів пловом», – згадує Дарменов. І додає, що завжди пропонує їжу та напої безкоштовно.
«Апокаліптичне видовище»
Волонтерство Дарменова розпочалося наприкінці березня 2022 року. Це сталося після того, як українські війська відтіснили російську армію від околиць Києва. Так зруйнували початкову мету Москви захопити українську столицю та взяти під контроль країну за короткий проміжок часу.
Дарменов закрив успішний меблевий бізнес, яким разом із родичами керував до війни, та приєднався до інших представників казахської діаспори, які вирішили розвозити їжу жителям звільнених від окупації міст і сіл. Його старший син, Дастан приєднався до ЗСУ, щоб воювати за Україну.
Марат Дарменов згадує, як відвідував Гостомель, що на околиці Києва. Українські військові звільнили селище на початку квітня 2022-го після запеклих боїв, що тривали понад місяць.
Волонтер поставив велику каструлю на плиту в центрі Гостомеля й взявся готувати плов. Охочі казахи допомагали йому смажити баурсаки (борошняна страва, подається з молоком або чаєм).
«Це було апокаліптичне видовище: ні газу, ні електрики, ні води. Великі супермаркети згоріли, – згадує Дарменов. – Українські військові сказали нам: «Залишайтеся на місці і не рухайтеся, бо росіяни все замінували».
«Місцеві жителі стояли в черзі, а ми роздавали їжу. Ми сказали їм, що ми – казахи, але громадяни України. Люди нас обіймали. Одна жінка сказала, що жила в Казахстані. Інша сказала, що звідти її чоловік, ще хтось мав там родича. Я все знімав на свій телефон», – розповідає волонтер.
Відео з юртою поширювали в соціальних мережах – зі зворушливими повідомленнями та шаною. Дарменов та інші казахські волонтери отримували слова підтримки та пропозиції допомоги з Казахстану та інших країн.
Серед тих, хто запропонував поміч, був німець казахського походження, який передав Дарменову 10 тонн різних продуктів.
«Частину рису та олії, на яких ми готували людям плов і баурсаки, я відклав, а решту роздав лікарням, реабілітаційним центрам і внутрішньо переміщеним особам зі східних регіонів», – згадує Дарменов.
Що налякало Росію
Кадри та зображення казахських «юрт незламності» завірусилися – навіть Кремль звернув на них увагу. Обурена Москва вимагала від Астани офіційних пояснень, «щоб уникнути подальшого розкручування цієї теми з метою нанесення шкоди російсько-казахстанському стратегічному партнерству і альянсу», як заявила в січні 2023 року речниця МЗС РФ Марія Захарова.
У відповідь речник МЗС Казахстану Айбек Смадіяров заявив, що «нема чого пояснювати».
«Це ініціатива приватних казахстанських компаній. Вони це організували, транспортували, надають допомогу. Ми не бачимо тут жодної проблеми», – сказав тоді журналістам Смадіяров.
Дарменов вважає, що гнівна реакція Москви свідчить про те, що праця казахських волонтерів «не була даремною».
«HIMARS так не налякав Росію, як наші юрти», – сказав Дарменов, маючи на увазі ракетну систему американського виробництва, яка дозволила Києву відкинути російські сили.
Дарменов сподівається, що війна закінчиться і в Україну повернеться мир. Він хоче, щоб солдати повернулися додому неушкодженими. Серед них – і його син Дастан.
На момент повномасштабного вторгнення Дастану було 22 роки. Попри те, що це непризовний вік, хлопець вирішив добровільно піти в армію. На фронті, на сході України, він кілька разів отримував поранення.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум