Вибір редакції: світ
Уряд Грузії планує заборонити використання піротехніки на протестах
Лука Пертая
ТБІЛІСІ – Коли повітря стало важчим від сльозогінного газу і хмар диму, протестувальник у масці побіг до спецпризначенців, стріляючи зі своєї саморобної зброї. Його імпровізований пристрій – рухомий ствол, схожий на саморобний кулемет Гатлінга, – випустив стрімкий ланцюг феєрверків.
Така тактика може залишитися у минулому, оскільки правляча партія «Грузинська мрія», як очікується, цього тижня прискорено ухвалить у парламенті нові закони, які заборонять протестувальникам мати при собі піротехніку і закривати обличчя під час демонстрацій.
Протягом 13 днів грузини щоночі збираються в центрі Тбілісі, а також в інших містах країни, щоб висловити протест проти рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС до 2028 року. У Тбілісі використання протестувальниками піротехніки для боротьби з поліцією, озброєною сльозогінним газом і водометами, стало визначальним символом демонстрацій.
Ця остання хвиля протестів послідувала за спірними парламентськими виборами 26 жовтня, на яких перемогу здобула «Грузинська мрія», правляча партія, що перебуває при владі з 2012 року і яку критики звинувачують у дедалі більшій авторитарності. Лідерка проєвропейської опозиції і президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що вибори були сфальсифіковані за допомогою Росії.
|
Днями прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що РФ не має стосунку до цього і не втручається у внутрішні справи Грузії. Опозиційні лідери Грузії стверджують, що результати були сфальсифіковані. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі й міжнародні спостерігачі, в тому числі ОБСЄ, також висловили стурбованість, відзначаючи випадки залякування виборців, підкуп голосів й інші порушення, які свідчать, зокрема, про «демократичний регрес» у країні. На тлі цих звинувачень Європейський союз і США закликали до ретельного розслідування порушень на виборах. Всі чотири опозиційні партії заявили про відмову брати участь у роботі нового парламенту. Опозиція проводить акції протесту. Владна партія «Грузинська мрія» заперечує фальсифікацію виборів і звинувачує опозиційні партії й неурядові організації у цілеспрямованій кампанії наклепу й дезінформації. |
Хоча протестувальники наполягають на тому, що вони використовують піротехніку для самозахисту, Міністерство внутрішніх справ заявляє, що багато його співробітників отримали поранення під час протестів.
Нещодавні протести показали нам важливість швидких дійШалва Папуашвілі
«Нещодавні протести показали нам важливість швидких дій як у регулюванні піротехніки, так і в забороні маскування на публічних зібраннях», – заявив 9 грудня голова парламенту «Грузинської мрії» Шалва Папуашвілі.
У Тбілісі вже важко знайти піротехніку, оскільки багато магазинів уже її розпродали, а іншим наказали зачинитись. Хоча частина законодавчих змін, що регулюють використання піротехніки, може набути чинності на початку лютого.
Згідно з цими змінами, демонстрантам буде заборонено використовувати піротехніку на публічних зібраннях і мітингах, а для імпорту, експорту, виробництва і продажу піротехнічних виробів у Грузії буде потрібен дозвіл. Повідомляється, що за порушення правил будуть накладатися штрафи. Законопроєкти ще не були опубліковані на сайті парламенту, і подальші подробиці невідомі.
Заборона на носіння масок опосередковано обмежує свободу зібраньСаба Брахвелі
«Заборона на носіння масок опосередковано обмежує свободу зібрань, – каже Саба Брахвелі, юрист Фундації громадянського суспільства, що базується в Грузії.
«Вони карають людей за те, що вони носять протигази і не дихають газом, який вони випускають», – каже він, маючи на увазі широке використання сльозогінного газу грузинським спецпідрозділом.
Напади на працівників ЗМІ
Для багатьох протестувальників пропозиція про заборону закривати обличчя виглядає особливо іронічно, враховуючи, що грузинський спецназ, якого широко звинувачують у надмірному насильстві проти демонстрантів, сам носить маски.
Люди в чорному одязі і масках напали на знімальну групу опозиційного телеканалу «Пірвелі» під час прямого ефіру 7 грудня. Журналістка Мака Чихладзе та оператор Георгій Шецирулі були госпіталізовані зі струсом мозку і наразі перебувають на лікуванні у тбіліській лікарні.
Телеканал назвав нападників «тітушками» – термін, що використовується для позначення найнятих урядом головорізів – і звинуватив високопосадовців Міністерства внутрішніх справ в організації нападу.
Окрім масок, ніхто з силовиків не має жодних ідентифікаційних номерівСаба Брахвелі
З початку протестів наприкінці листопада насильство проти опозиції та журналістів стало більш поширеним явищем, що спричинило засудження з боку США та Європейського союзу. 4 грудня грузинські правоохоронці провели обшуки в офісах кількох опозиційних партій, лідерів протестів і правозахисників.
«Окрім масок, ніхто з силовиків не має жодних ідентифікаційних номерів», – каже Брахвелі, що може полегшити безкарність дій. Міжнародна асоціація начальників поліції рекомендує співробітникам поліції носити жетони і таблички з іменами або інші ідентифікаційні знаки на видному місці під час операцій з управління натовпом постійно.
Бунт у державному секторі
Представники партії «Грузинська мрія» також оголосили про плани «спростити реорганізацію» в державному секторі, що, на думку критиків, може сприяти політично вмотивованим звільненням державних службовців, які виступають проти позиції партії щодо політики ЄС.
Сотні державних службовців підписали заяви з критикою рішення уряду відкласти переговори з ЄС до 2028 року. Працівники багатьох відомств, зокрема міністерств оборони, освіти, закордонних справ та мерії Тбілісі, публічно виступили проти цього рішення.
Ця зміна просто легалізує звільнення людей з роботи через їхні політичні поглядиСаба Брахвелі
«Ця зміна просто легалізує звільнення людей з роботи через їхні політичні погляди, – каже Брахвелі. – Це знищує як трудові права, так і свободу вираження поглядів».
«Грузинська мрія» також просуває новий законопроєкт, який змінить вимоги до набору поліцейських. За повідомленнями грузинських ЗМІ, зміни означатимуть, що Міністерство внутрішніх справ матиме право наймати людину на роботу в поліцію без проходження конкурсного відбору.
Натія Мезврішвілі, одна з лідерок опозиційної партії «За Грузію» і колишня заступниця міністра внутрішніх справ, каже: «Схоже, що мільярдер, засновник «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі вирішив офіційно прийняти в поліцію неформальних бандитів у масках, і саме це спонукало до зміни закону про поліцію. Завдяки цій зміні кожен, хто ступить на службу в поліцію, може стати поліцейським».
Зураб Гірчі Джапарідзе, один з лідерів опозиційного блоку «Коаліція за зміни», назвав запропоновані зміни до законів про поліцію та державну службу «етапами диктатури».
Переглянути всі оновлення за день
100 днів Трампа: гучні обіцянки і шалений темп
Після повернення Дональда Трампа на посаду президента США він активно докладав зусиль, щоб показати американцям: його адміністрація невпинно виконує обіцянки. З огляду на те, що Конгрес контролюють республіканці, Трамп отримав свободу дій на реформу федерального уряду та радикальні зміни у зовнішній політиці.
У вівторок, 29 квітня, минає 100 днів перебування Дональда Трампа на посаді 47-го президента США. Безперечно, що його вплив відчутний усюди Але от якими будуть довгострокові наслідки кроків Трампа і його адміністрації, поки що, залишається неясним.
Більше про це в аналізі агенції Associated Press.
Деякі з указів Трампа є лише заявами про наміри або підготовкою до того, що ще не реалізовано. Наприклад, у перший день він оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері, щоб стимулювати виробництво. Але обіцяного результату він очікує лише наступного року, коли закликав виборців розраховувати на значне зниження рахунків за комунальні послуги.
Інколи цілі Трампа суперечать одна одній. Він пообіцяв як зниження вартості життя, так і введення мит на імпортні товари, що, найімовірніше, призведе до зростання цін.
Інші питання залишаються без руху.
Далеко не очевидно також, чи всі дії Трампа були законними. Він зіткнувся з судовими позовами щодо деяких своїх рішень, а отже, багато з того, що він зробив, може бути скасовано в ході розгляду справ у судах.
Ось огляд того, як просувається виконання його обіцянок:
Трамп обіцяв зниження цін
Інфляція знижувалася з моменту свого піку в 9,1% у 2022 році. У січні, коли відбулася інавгурація Трампа, вона становила 3%, а в березні — 2,4%. «Ми вже вирішили проблему інфляції», – похвалився Трамп. Але Федеральна резервна система попередила, що плани президента щодо запровадження мит, найімовірніше, призведуть до зростання цін через оподаткування імпортних товарів.
Крім того, малоймовірно, що Трампу вдасться «повністю погасити борг». Його плани щодо зниження податків зменшать надходження до бюджету, необхідні для покриття державних витрат. До того ж він давав подібну обіцянку ще у 2016 році, але під час його першого президентства державний борг зріс.
Трамп посилив заходи проти нелегальної імміграції
Дональд Трамп явно досяг прогресу в реалізації своєї головної обіцянки – контролювати кордон.
Кількість людей, які намагалися незаконно перетнути кордон США з Мексики, різко зменшилася в останній рік президентства Джо Байдена: з піку в 249 740 у грудні 2023 року до 47 324 у грудні 2024-го.
За президентства Трампа ці показники знизилися до 8 346 у лютому та 7 181 у березні.
Наразі незрозуміло, чи відповідає рівень депортацій за Трампа політиці Байдена в цьому питанні минулого року – офіційні дані ще не оприлюднено.
Тим часом Служба імміграції та митного контролю (ICE) проводить масові арешти по всій країні. Багатьох людей, які стверджують, що не порушували закон, депортували без належної судової процедури.
Одна з таких справ – Кілмара Абрего Гарсії. Його депортували до в’язниці в Сальвадорі, незважаючи на відсутність кримінального минулого та без судового розгляду висунутих проти нього звинувачень адміністрації , що він є членом банди.
Трамп пообіцяв знизити рахунки за енергію
Під час передвиборчої кампанії Трамп дав виборцям обіцянку, яку вони зможуть оцінити самостійно – просто поглянувши на свої комунальні рахунки. Він пообіцяв знизити витрати на енергію наполовину або навіть на три чверті протягом 12–18 місяців.
Часом Трамп обережно висловлювався: «Якщо не спрацює, ви скажете: «Ну, я за нього голосував, і все одно він знизив ціни суттєво».
Інколи ж він говорив беззастережно: «За моїм планом ми зменшимо ціни на енергію та електрику вдвічі», – сказав він на мітингу в Мінт-Гіллі, Північна Кароліна, у вересні.
Трамп запровадив мита
Трамп ніколи не приховував своєї прихильності до збільшення тарифів мит на ввезення товарів у США і часто говорив, що інші країни обкрадають Сполучені Штати у міжнародній торгівлі.
«Я введу загальні мита на більшість імпортних товарів», – заявляв він під час виборчої кампанії.
Дональд Трамп виконав обіцянку із розмахом, хоча з частими застереженнями.
Трамп почав із підвищення мит на Канаду, Мексику та Китай – нібито як покарання за допуск фентанілу (синтетичного опіоду) до США. Потім 2 квітня він оголосив про ще ширше оподаткування імпортних товарів – частину того, що він назвав «Днем визволення». Згодом Трамп відмовився від деяких частин цього плану, вирішивши замість цього вести переговори, однак залишив чинними мита на китайські товари – аж до 145%.
Фондовий ринок зазнав різких коливань через високі імпортні мита та непослідовність у їх застосуванні. Трамп виявив більшу терпимість до ринкової нестабільності, ніж під час свого першого терміну.
Дональд Трамп не зміг завершити війну, як обіцяв
На мітингах минулого літа Трамп обіцяв мир між Росією та Україною – лише завдяки своїй перемозі на виборах.
«Ще до того, як я потраплю до Овального кабінету, незабаром після перемоги на виборах, я завершую жахливу війну між Росією та Україною», – сказав він на конференції Національної гвардії в Детройті у серпні.
До того часу він повторював цю обіцянку щонайменше з травня.
Але цього не сталося.
Інколи він формулював обіцянку інакше – що закінчить війну за один день. Цей день так і не настав.
(Згодом в інтерв'ю Time до 100 днів президентства Дональд Трамп пояснив: «Я сказав це образно, і я сказав це як перебільшення, щоб підкреслити свою думку – ред.)
Трамп обіцяв амбітне зниження податків
Оглядачі думають, що за перші 100 днів свого президентства Дональд Трамп випробував межі своїх повноважень, але тепер для здійснення податкових обіцянок йому потрібен Конгрес.
Він пообіцяв скасувати податки на чайові, понаднормові години та виплати із соціального забезпечення, а також заявив, що зробить постійними податкові пільги, ухвалені під час його першого терміну.
Нічого з цього поки не сталося.
А зі зростанням тарифів податкове навантаження, ймовірно, лише зросте – принаймні в короткостроковій перспективі.
Однак президент співпрацює з республіканцями в Конгресі над ухваленням відповідного законопроєкту.
Через крихку більшість Республіканської партії у Палаті представників і Сенаті буде складно заручитися майже одностайною підтримкою навіть усередині партії для того, що Трамп називає «великим, прекрасним законом».
Трамп націлився на освіту
Погрози Трампа перекрити мільярди податкових коштів для вищих навчальних закладів випливають із кількох передвиборчих обіцянок – боротися з антисемітизмом у кампусах, протистояти програмам різноманіття, рівності та інклюзії (DEI) та позбутися іноземних студентів, яких він вважає ворожими до американських цінностей.
Після того як кілька відомих університетів заявили про готовність підкоритися вимогам Трампа, Гарвард залишився непохитним.
У відповідь Трамп закликав позбавити Гарвард статусу неприбуткової організації, пригрозив забороною прийому іноземних студентів (які становлять понад чверть його студентів) і заморозив понад 2 мільярди доларів у вигляді грантів та контрактів.
Але такі дії поширилися далеко за межі Гарварду. Адміністрація Трампа взялася за інші університети по всій країні та щонайменше тимчасово скасувала юридичний статус багатьох іноземних студентів.
…і на культуру
Обіцяна Трампом боротьба з «вок» політикою стрімко охопила уряд: програми різноманіття з часів Байдена були згорнуті, а згадки про це – вилучені з офіційних комунікацій.
Ця ініціатива поширилася глибоко в культурні інституції й вийшла далеко за межі федерального працевлаштування та практик.
Особливо у Пентагоні розпочався хаотичний процес ревізії: тисячі зображень і матеріалів на вебсайтах та інших платформах позначили для видалення.
Наприклад, фотографія бомбардувальника часів Другої світової війни Enola Gay була під загрозою через слово «gay» (гей), як і матеріали, присвячені темношкірим, навахо та жінкам-героїням.
Зрештою, більшість цих матеріалів вдалося зберегти.
Один із виконавчих указів Трампа – «про відновлення правди та здорового глузду в американській історії» – забороняє використання федеральних коштів для програм Смітсонівського інституту, що просувають «неправильну ідеологію».
Трамп пообіцяв обмежити права трансгендерних людей
Трамп виступав проти участі трансгендерних спортсменів у жіночих змаганнях і загалом проти суспільного прийняття небінарного розуміння гендеру, особливо у штатах під контролем демократів. Він пообіцяв боротися з «трансгендерним божевіллям».
Як президент, він підписав укази про заборону трансгендерним спортсменам брати участь у жіночих командах.
Також він звернувся до Верховного суду з проханням скасувати рішення нижчих судів, які заблокували його спробу виключити трансгендерних осіб зі збройних сил.
DOGE? «Я б із задоволенням»
Торік Ілон Маск запропонував Трампу створити Department of Government Efficiency (DOGE) – відомство для скорочення державної бюрократії.
Трамп відповів: «Я б із задоволенням».
Результат виявився набагато масштабнішим, ніж очікувалося.
Маск почав безпосередньо працювати на адміністрацію, залучивши своїх соратників. Їхні прихильники отримали доступ до різних урядових відомств, доступ до чутливих даних, допитували кар’єрних чиновників і просували скорочення персоналу.
Результати – суперечливі.
Трамп і Маск дійсно спричинили шок у системі, домоглися звільнення десятків тисяч службовців і анонсували подальші зміни. Але відчутної економії досягти не вдалося.
Маск знизив свій цільовий показник економії коштів уряду з $1 трлн до $150 млрд. І навіть цей нижчий показник наразі під сумнівом.
DOGE, ймовірно, перебільшив свої результати.
Трамп пояснив, що Маск працюватиме в уряді як спеціальний державний службовець лише протягом 130 днів. І додав, що мільярдер зрештою захоче повернутися до своєї компанії.
«Йому потрібно керувати великою компанією, і в якийсь момент він повернеться. Я б залишив його так довго, як зможу. Він дуже талановитий хлопець, я люблю дуже розумних людей, і він дійсно розумний, виконав гарну роботу. І, напевно, Ілон захоче повернутися в свою компанію», – сказав Дональд Трамп про Маска.
Трамп пообіцяв помилувати учасників штурму Капітолія – і виконав
Після того як 6 січня 2021 року натовп прихильників Трампа увірвався у Капітолій, то спочатку він назвав це «огидною атакою» і заявив, що «обурений насильством, беззаконням і хаосом».
Але згодом риторика Трампа змінилася. Під час президентської виборчої кампанії він назвав учасників заворушень «патріотами» та «заручниками системи правосуддя» й пообіцяв: «Я підпишу їхні помилування в перший день».
Саме так і сталося.
Близько 1 500 осіб, включно з тими, хто нападав на поліцейських, були помилувані за наказом Трампа.
Трамп змінив екологічний захист
У межах обіцяної політики підтримки нафтової, газової та вугільної галузей Трамп підписав низку указів на підтримку видобутку цих невідновлюваних джерел енергії. Але це не мало конкретних наслідків.
Один з указів скасував те, що Трамп назвав «мандатом Байдена на електромобілі» – хоча насправді такого мандату не існувало.
Трамп просто відмовився від необов’язкової цілі Байдена, за якою електромобілі мали б становити половину нових продажів авто до 2030 року.
Указ також передбачає скасування федерального винятку, який дозволяє Каліфорнії поетапно заборонити продаж бензинових авто до 2035 року.
Але тут Трамп передав ініціативу Конгресу, а закон наразі ще не ухвалено.
Росія збільшує розрив із Україною у військових витратах: у чому причина?
Щорічний звіт про світові військові витрати засвідчує, що Україна витрачає на оборону більше за свій ВВП, ніж будь-яка інша країна, але все ще поступається Росії в озброєнні.
У звіті, опублікованому Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI) 28 квітня, йдеться, що військові витрати України у 2024 році становили 64,7 мільярда доларів, що складає близько 34 відсотків ВВП. Але це менше від половини витрат Росії.
Також повідомляється, що витрати РФ становили близько 7 відсотків ВВП і зросли за рік на 38 відсотків, порівняно зі зростанням в Україні лише на 2,9 відсотка.
«Україна наразі спрямовує всі свої податкові надходження на військові потреби. У такому обмеженому фіскальному просторі Україні буде складно продовжувати збільшувати військові витрати», – вважає дослідник SIPRI Дієго Лопес да Сілва.
Він зауважує, що Росія «збільшує розрив у витратах з Україною».
Скільки допомоги отримує Україна?
Хоча Україна збільшила витрати на оборону після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, вона також значною мірою покладалася на підтримку Сполучених Штатів та європейських країн.
За даними Кільського інституту світової економіки, від лютого 2022 року до лютого 2025 року Україна отримала близько 65 мільярдів доларів військової допомоги від США та 64 мільярди доларів від європейських країн.
Ці цифри відображають сильну підтримку, яку адміністрація колишнього президента США Джо Байдена надала Києву. Та з моменту вступу на посаду нинішнього президента США Дональда Трампа не оголошували про жоден новий пакет військової допомоги.
«Нещодавня пауза в наданні допомоги США посилює тиск на європейські уряди, щоб вони зробили більше як щодо фінансової, так і військової допомоги», – заявив 15 квітня Таро Нішікава, керівник проєкту відстеження підтримки України Кільського інституту.
Скільки Європа витрачає на оборону?
Війна Росії в Україні також сприяла «безпрецедентному зростанню» оборонних витрат у Європі у 2024 році, кажуть у SIPRI.
Німеччина піднялася на четверте місце у світовій лізі оборонних витрат: вони складають 88,5 мільярдів доларів, що на 28 відсотків більше, ніж торік. Фрідріх Мерц, який, як прогнозують, буде обраний наступним канцлером Німеччини в травні, дав зрозуміти, що після вступу на посаду має намір піти ще далі.
Польща, яка відчула сильну загрозу через агресію Росії в Україні, збільшила витрати на 31 відсоток. Її оборонний бюджет становить 4,2 відсотка ВВП, це найвищий показник у НАТО.
Європейські країни також перебувають під тиском адміністрації Трампа, яка спонукає їх витрачати більше на оборону. Деякі американські чиновники говорили про необхідність збільшення витрат до 5 відсотків ВВП.
Це більше, ніж витрачає Вашингтон. Хоча все одно Сполучені Штати у номінальному значенні витрачають найбільше у світі (торік це близько 997 мільярдів доларів).
Бюджет на трильйон доларів
Донедавна адміністрація Трампа обіцяла «скоротити витрати» в Пентагоні. Йшлося про сотні мільярдів доларів у найближчі роки на тлі ширших заходів щодо скорочення витрат у федеральному уряді.
Але 7 квітня вона, схоже, змінила курс, коли оголосила про плани щодо рекордного бюджету на трильйон доларів.
Оборонний бюджет США становив 37 відсотків від загальних світових військових витрат у 2024 році.
Китай був другим за величиною витрат із оціночним бюджетом у 314 мільярдів доларів. Ця сума становить близько половини всіх військових бюджетів у Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Росія ж посіла третє місце. Її витрати на оборону подвоїлися з 2015 року. У SIPRI зазначили, що загальні витрати були «непрозорими», а багато інформації зараз засекречено. Реальні суми, за словами SIPRI, ймовірно, вищі за оціночні.
Значна частина грошей пішла на субсидування «виробників зброї, які, як повідомляється, перебували на межі банкрутства», а також на соціальну підтримку та оплату праці військовослужбовців.
Чому Іран скорочує витрати
У той час, як уряди різних країн світу збільшували свої витрати, Іран став винятком.
У 2024 році спостерігалося 10-відсоткове падіння витрат цієї країни на оборону. Це відбувалося навіть у період надзвичайної напруженості в регіоні, яка пов’язана з озброєними близькосхідними проксі (опосередкована третя сторона конфлікту, метою якої є вплив на стратегічний результат на свою користь – ред.) в конфліктах з Ізраїлем.
У звіті SIPRI таке падіння пояснюють впливом високої інфляції, яку спричинили західні економічні санкції.
«Бійня примар». Як російська розвідка вербувала в’язнів на війну проти України
Російська військова розвідка (ГРУ) контролювала вербування в’язнів до штурмових підрозділів, відомих як «Шторм Z». Вона також фінансувала ці підрозділи та збирала інформацію про втрати. Про це у своєму фільмі «Бійня примар. Як російські в’язні воюють в Україні» повідомляє розслідувальний проєкт «Система» на Радіо Свобода(проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время», що створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки, та Російської служби Радіо Свобода).
«Шторм Z»
Вербування в’язнів на війну проти України розпочалося влітку 2022 року – саме тоді у ПВК «Вагнер» почали набирати ув’язнених до своїх лав.
Але з лютого 2023 року Міністерство оборони Росії стало єдиною організацією, відповідальною за відправлення засуджених на передову.
Частину оперативного управління підрозділами «Шторм Z» здійснювали з Південного військового округу Росії.
Дві військові частини 8-ї гвардійської загальновійськової армії, разом із центром навчання і розгортання штурмових та підкріплювальних підрозділів, відповідали за навчання бійців та ведення документації, включно з фінансовими записами.
Центр, який розробляв тактику, що використовувалася штурмовими підрозділами засуджених, був створений у складі об’єднаної групи військ, яка є командним центром у війні РФ проти України.
Спочатку його очолював генерал Сергій Суровікін, а зараз – начальник Генерального штабу Валерій Герасимов.
Ще одним командним центром підрозділів «Шторм Z» є ГРУ.
Роль наглядача
«Система» отримала документи, які свідчать про те, що контракти, підписані в’язнями, мають спеціальний гриф секретності та зберігаються у спеціальному архіві ГРУ.
Інформацію про померлих в’язнів надсилає керівництво 8-ї гвардійської загальновійськової армії захищеною поштою до розвідувального управління, Головного управління Генерального штабу (ГУ ГШ, сучасна назва ГРУ).
«Фінансове забезпечення та обробка різних виплат добровольцям штурмової роти [Z] покладаються на московську військову частину 45807», – йдеться в одному з документів, підписаному полковником 8-ї армії Сергієм Івановим.
Також вказана адреса цієї військової частини: Москва, Хорошевське шосе, 76б. Це та сама адреса, що й штаб ГРУ, а командиром частини 45807 є Ігор Костюков, який є керівником ГРУ.
Проєкт «Шторм Z» був офіційно запущений наказом начальника Генерального штабу від 24 лютого 2023 року, згідно з документальним фільмом «Системи».
Водночас Міністерство оборони та ГРУ об’єднали різні розрізнені формування найманців в єдину структуру: «Добровольчий корпус».
До цього корпусу входили підрозділи, де служили в статусі «добровольців», як-от деякі підрозділи БАРС (Бойовий армійський резерв країни) та близько десятка загонів ПВК «Редут».
Колишні в’язні підрозділів «Шторм Z» воювали проти України у тому ж статусі «добровольців», підписавши так звані добровольчі контракти. Контракти мали кілька обмежень; наприклад, в’язні не могли розірвати їх за власним бажанням, вони отримували нижчі зарплати та мали менше пільг.
У лютому 2023 року ГРУ закріпило за собою роль наглядача практично за всіма «добровольчими» підрозділами, і «Шторм Z», очевидно, не став винятком.
Який план Європи щодо мирних переговорів між Україною та Росією?
Протягом минулого тижня європейські країни, переважно представлені Францією, Німеччиною та Великою Британією, намагалися активно долучитися до переговорів між США, Україною та Росією. 17 квітня у Парижі відбулися кілька зустрічей на високому рівні, а ще одна – у Лондоні 23 квітня, попри те, що американські димпломати вирішили знизити її рівень. 26 квітня президент США Дональд Трамп зустрівся з українським лідером Володимиром Зеленським, коли вони вони обоє відвідували церемонію похорону папи Римського Франциска у Ватикані.
Після розмов із кількома європейськими дипломатами, обізнаними з ситуацією, Радіо Свобода стало зрозуміло, що у відповідь формується певний план дій.
Що робить Європа для просування мирних переговорів між Росією та Україною?
Першим пріоритетом є збереження участі американців у процесі та забезпечення їхнього діалогу з українцями.
Наскільки успішною буде ця мета – поки що незрозуміло, адже Вашингтон пригрозив вийти з переговорів, якщо незабаром не буде досягнуто прогресу.
Втім, посадовці, з якими я спілкувався, вважають, що це може бути лише тактичний хід, для тиску на Україну. Вони зазначають, що Трамп має схильність демонструвати жорстку позицію публічно, а згодом повертатися до переговорів – як це вже траплялося нещодавно з його різкими митними обмеженнями, які він то запроваджував, то скасовував.
Європейці ж прагнуть забезпечити так зване «поетапне врегулювання» – спочатку припинення вогню, дотримане обома сторонами, а потім – сталий мир.
Вважається, що такий підхід може краще гарантувати безпекові інтереси України і не дозволити, щоб усе відбувалося на умовах Москви. Є надія, що готовність України дотримуватися режиму припинення вогню протягом останнього місяця – на відміну від Росії, яка цього не зробила – демонструє, що Київ діє сумлінно, на відміну від Москви.
Меморіали, сльози та руїни: місце удару балістичної ракети в Києві на наступний день після трагедії (фоторепортаж)
Це також дало б Європі час для формування так званих «сил гарантування безпеки» в західній частині України з бодай певною політичною підтримкою з боку США – хоча, за словами європейських дипломатів, безпосередня участь американців наразі виключається.
Нинішня концепція полягає не стільки в розміщенні наземних сил, скільки в повітряному патрулюванні з метою гарантування безпеки аеропорту у Львові та навколишніх територій як ключового транспортного вузла України.
Крім того, Європа має намір і надалі надавати військову допомогу Україні.
Хоча є усвідомлення, що повністю заповнити порожнечу після США буде неможливо, існує надія, що європейське фінансування продовжиться, а новий уряд Німеччини, який сформується на початку травня, буде більш відкритим – зокрема, щодо надання Україні давно очікуваних крилатих ракет Taurus.
А як щодо заклику США визнати Крим російським?
Що стосується деяких вимог США у межах потенційної мирної угоди, європейці мають чітку позицію: де-юре визнання Криму частиною Росії ніколи не відбудеться – якщо, звісно, сама Україна не погодиться на це.
Питання ж де-факто визнання територій, які нині перебувають під контролем Росії, – інше.
Також прийнятним вважається варіант, за якого членство України в НАТО буде відкладене або зняте з порядку денного.
Кілька європейських країн у минулому фактично прикривалися позицією США, коли адміністрація Байдена на самітах НАТО у Вільнюсі (2023) та у Вашингтоні (2024) заблокувала запрошення України до альянсу.
А от потенційне членство України в ЄС – інша справа. Брюссель і всі ключові європейські столиці однозначно наполягають: Москва не має жодного голосу в цьому питанні.
За словами дипломатів, обізнаних із деталями запропонованої США мирної угоди, Росія погоджується з тим, що Україна може приєднатися до Євросоюзу. Найвірогіднішим варіантом називають так званий «кіпрський сценарій»: тобто вся територія України формально вважатиметься частиною ЄС, хоча фактично – лише ті її частини, які перебувають під контролем Києва.
Одне з положень, яке наразі зникло з обговорень – на велику радість європейців – це заклик до проведення нових виборів в Україні. Дипломати кажуть, що ця вимога, яка раніше звучала як потенційна умова, тихо зникла з риторики США. Водночас, за деякими джерелами, Росія все ще може наполягати на її поверненні.
Чи може Європа послабити санкції проти Росії?
Що стосується санкцій, то хоча Сполучені Штати запропонували Росії полегшення санкцій, європейці не підтримують таку ідею. Для того, щоб скасувати нинішні санкції, потрібна одноголосна підтримка, а такої єдності наразі немає.
Насправді, мені сказали, що Париж і Берлін прагнуть збільшити тиск на Росію і, зокрема, ввести ще більш жорсткі заходи в найближчі тижні.
17-й раунд обмежувальних заходів проти Кремля готували після смертоносних російських атак на Суми та Кривий Ріг на початку квітня, і Брюссель тепер прискорить ці зусилля.
ЄС також завершує блокування активів і введення візових заборон проти 15 громадян РФ, яких звинувачують у проведенні гібридних атак на ЄС в окремому пакеті санкцій.
Як і у випадку з усіма питаннями, пов'язаними з Росією, посадовці ЄС визнають, що буде важко отримати згоду Угорщини, тому наступний пакет санкцій, ймовірно, буде символічним, а не болючим.
Європейцям також потрібно отримати згоду Будапешта на продовження секторальних санкцій проти Росії в липні. Є багато побоювань, що цього не станеться, і що навіть інші держави-члени почнуть вибирати санкційні заходи, які їм не подобаються. Тому зараз тривають пошуки альтернативних варіантів, щоб підтримати дію санкцій.
Єдине, що більшість країн хоче зберегти – це майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів у ЄС. Це важливо не лише через те, що ЄС хоче використовувати цю суму як важіль тиску на Москву для фінансування відновлення України.
Прибутки від заморожених активів наразі фінансують військові потреби України, а кредит у розмірі 45 мільярдів євро від Групи семи (G7) для підтримки макрофінансових потреб Києва на 2025 рік забезпечений цими замороженими активами як заставою. Тому Європа буде прагнути зберегти хоча б деякі санкції проти Росії в майбутньому.
Чи стане наступним папою Римським угорець?
Після смерті папи Франциска 21 квітня відразу розгорілися дискусії про те, хто стане його наступником на чолі Святого Престолу. Одним із фаворитів, принаймні за версією букмекерів, є Петер Ердо, архієпископ Естергом-Будапешта.
72-річний угорський кардинал обіймав кілька визначних посад у Католицькій церкві за останні десятиліття і вже був потенційним кандидатом на роль єпископа Риму ще у 2013 році, коли врешті обрали Франциска.
То які ж у Ердо шанси стати наступником аргентинця? І, можливо, ще цікавіше – які в нього стосунки з дедалі авторитарнішим консервативним прем’єром Угорщини Віктором Орбаном?
Хто такий Петер Ердо?
Без сумніву, Ердо – цілком «папабілі» – так називають кандидатів, яких вважають реальними претендентами на папство.
Формально будь-який охрещений чоловік-католик може бути обраний, але з XIV століття на цю посаду обирали лише кардиналів – вищих членів духовенства. Нині налічується 252 кардинали, але право голосу мають лише 135 – ті, кому ще не виповнилося 80 років.
Ердо може спробувати заручитися необхідними двома третинами голосів під час Папського конклаву, що розпочнеться на початку травня (не раніше ніж через 16 днів після смерті папи – згідно з чинними правилами).
Його кардинальське резюме вражає. З 2006 по 2016 рік він очолював Раду єпископських конференцій Європи – ключову організацію, що представляє католицьких єпископів Європи.
Це має значення, адже європейські кардинали й досі становлять найбільший виборчий блок на майбутньому конклаві. Але Ердо працював не лише на європейському рівні.
Очолюючи раду, він мав регулярні контакти з єпископатами Африки, Азії та Латинської Америки, вибудовуючи багато зв’язків із Глобальним Півднем, який нині вважається новою силою в Католицькій церкві.
Факт, що він вільно володіє італійською та латиною – двома ключовими мовами для вищих посад у Римі – а також є визнаним експертом з канонічного права, – значно зміцнює його позиції серед вузького кола впливових осіб.
Можливо, його найвідомішим досягненням стало те, що він домігся проведення Міжнародного Євхаристійного конгресу в рідному Будапешті у 2021 році.
Цей конгрес, який зазвичай відбувається раз на чотири роки, є масштабним зібранням духовенства, включно з папою, а також мирянами, і передбачає великі відкриті меси.
Це дало йому чудову платформу для публічної дипломатії та налагодження необхідних контактів як у Ватикані, так і в католицьких парафіях у всьому світі.
Проте, можливо, його найбільшою перевагою – і причиною, чому він може перемогти, – є його прагматизм.
Хоча Ердо вважається консерватором, який, наприклад, відкрито виступає проти прийняття до причастя розлучених католиків, він співпрацював із більш прогресивним Франциском і не критикував його публічно, на відміну від інших традиціоналістів.
Папа навіть залучив його до організації спеціальних ватиканських зустрічей щодо сімейних питань, а Франциск двічі відвідував Угорщину за 12 років свого понтифікату.
Чи пов’язаний Ердо з Віктором Орбаном?
А як щодо зв’язків Ердо з керівною партією Угорщини «Фідес» і Орбаном, який позиціонує себе як захисника юдео-християнських цінностей, зокрема від інституцій ЄС, які, на його думку, виступають проти націй і християнства загалом?
Державний бюджет Угорщини щедро підтримує Католицьку церкву, як і інші визнані конфесії. Зокрема – через фінансування релігійної освіти, виплати компенсацій за майно, конфісковане в комуністичну епоху, або банальне спонсорство подій, як-от згаданий Євхаристійний конгрес.
Політично під час міграційної кризи 2015 року Ердо порівняв прийом мігрантів зі сприянням торгівлі людьми.
Це було ближче до войовничої риторики Орбана, ніж до більш толерантного підходу папи Франциска.
Втім, незабаром після цього Ердо застеріг від протиставлення релігій і поставив під сумнів, чи можна вважати континент християнським – що, здається, суперечить орбанівській риториці про «ісламізацію Європи».
Він, здається, дотримується тієї ж прагматичної позиції щодо уряду Угорщини, що й стосовно різних таборів у самій Католицькій церкві. Хоча він ніколи відкрито не підтримував партію, католицькі священники в усій країні часто закликали свої парафії голосувати за «Фідес».
Ердо обирає свої битви з Будапештом обережно. Він мовчав щодо деяких законів останніх років, але був голосним у критиці інших.
Наприклад, він відмовився відкрито засуджувати ухвалений 2018 року закон проти безхатченків – питання, що суперечить вченню папи Франциска.
Натомість коли уряд вирішив націоналізувати клініки ЕКЗ (штучного запліднення) роком пізніше, Ердо не стримувався з критикою.
Попри все, більшість ватиканських спостерігачів і надалі вважають, що наступним папою може стати африканець чи азієць – вперше в історії. Але компромісний кандидат, який міг би стабілізувати різні фракції після прогресивних і бурхливих років понтифікату Франциска, цілком може бути представником Угорщини.
Китай може скасувати санкції проти чиновників ЄС?
Китай і Європарламент перебувають на «завершальній стадії» переговорів про зняття санкцій із європейських законодавців, що має відкрити двері для налагодження відносин між Пекіном і ЄС.
«Дискусії з китайською владою тривають і перебувають на завершальній стадії», – повідомив Радіо Свобода речник Європейського парламенту.
Європейський парламент завжди мав намір домогтися скасування санкцій і відновити відносини з Китаєм
Голова Європейського парламенту Роберта Мецола «спочатку поінформує лідерів груп, як тільки китайська влада офіційно підтвердить, що санкції були зняті», – додав речник. «Європейський парламент завжди мав намір домогтися скасування санкцій і відновити відносини з Китаєм».
Обговорення питання про скасування санкцій відбуваються в той час, коли Пекін намагається досягти успіху на тлі розгортання торговельної війни з адміністрацією президента США Дональда Трампа. На тлі 145% тарифів з боку США, найбільшого експортного ринку Китаю, Пекін тепер прагне поліпшити відносини з Європейським Союзом після багатьох років напружених зв'язків з блоком, що складається з 27 країн.
Пекін запровадив санкції ще у 2021 році проти кількох членів Європейського парламенту після того, як Брюссель застосував власні заходи проти китайських посадовців та організацій через порушення прав людини щодо уйгурів та інших мусульманських меншин, таких як етнічні казахи та киргизи, у китайській провінції Сіньцзян.
У відповідь на це Європейський парламент заморозив ратифікацію Всеосяжної угоди про інвестиції між ЄС та Китаєм (CAI), яка була покликана поглибити торговельні зв'язки між двома величезними ринками.
Угода про скасування санкцій, про яку вперше повідомила німецька газета Suddeutsche Zeitung, викликала припущення, що Китай і ЄС рухаються до нормалізації своїх зв'язків, оскільки обидві країни зазнають тиску з боку адміністрації Трампа.
ЄС і Китай також мають намір провести саміт у Пекіні в липні.
Представник ЄС, який говорив з Радіо Свобода на умовах анонімності, щоб обговорити внутрішні дискусії, сказав, що «це правильно, що ми працюємо над скасуванням санкцій».
Ноа Баркін, старший радник консалтингової компанії Rhodium Group, каже, що Пекін прагне використати зняття санкцій як передумову для посилення торговельних зв'язків з Брюсселем після багатьох років напруженості через підтримку Китаєм Росії у її війні проти України та рекордної кількості торгових розслідувань, розпочатих Європейською комісією щодо китайських компаній та державної торговельної політики.
У своєму блозі від 23 квітня Баркін написав, що чиновники ЄС повідомили йому, що «Китай сподівається, що зняття санкцій призведе до відродження CAI, посилаючи потужний сигнал про співпрацю між ЄС і Китаєм у той час, коли Пекін і Брюссель перебувають під сильним тиском глобальної торговельної війни, розпочатої президентом Дональдом Трампом».
Баркін додав, що, незважаючи на ці очікування з боку Китаю, він вважає, що «шанси на значне зближення між ЄС і Китаєм невеликі».
Шанси на значуще зближення між ЄС і Китаєм невеликі
Санкції ЄС щодо китайських компаній залишаться в силі, і незрозуміло, чи планує Китай вилучити з чорного списку всіх депутатів Європарламенту та європейських інституцій, проти яких були введені санкції ще в 2021 році, чи лише деяких з них.
До списку депутатів Європарламенту увійшли Міхаель Ґалер та Міріам Лексманн, законодавці з Німеччини та Словаччини, Рафаель Глюксманн з Франції та Ільхан Кючюк з Болгарії.
Райнхард Бутікофер, німецький депутат і колишній керівник делегації Європейського парламенту в Китаї, з тих пір покинув цю інституцію.
До китайського чорного списку також увійшли два комітети, пов'язані з ЄС, три національні парламентарі, Інститут дослідження Китаю «Меркатор», Фонд «Альянс демократій» та два науковці, які досліджують Китай і Сіньцзян.
Рівень переговорів у Лондоні знижений. Перемир'я не буде?
Представники США, України та Європи зустрічаються в Лондоні в середу, щоб обговорити припинення війни Росії в Україні, але шанси на будь-який прорив виглядають незначними після того, як більшість міністрів закордонних справ відмовилися від пропозицій, незважаючи на тиск США щодо угоди про перемир’я.
Держсекретар США Марко Рубіо скасував свою поїздку до Лондона, а зустріч, у якій також повинні брати участь міністри закордонних справ Великої Британії, України, Франції та Німеччини, була відкладена.
Європейський чиновник сказав, що Марко Рубіо висловив стурбованість тим, що Україна може повернутися до своїх попередніх жорстких позицій, що унеможливить будь-який прорив на переговорах.
Пониження рівня переговорів відбулося, незважаючи на попередження президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон може піти, якщо найближчим часом не буде прогресу в угоді, і Трамп заявив у неділю, що сподівається, що Москва та Київ цього тижня досягнуть угоди, щоб припинити трирічний конфлікт.
Небагато дипломатів вважали це реалістичним, враховуючи наявність значних прогалин.
Рубіо розмовляв з міністром закордонних справ Великобританії Девідом Леммі пізно у вівторок і сказав, що з нетерпінням чекає перенесення своєї поїздки в найближчі місяці після "технічних зустрічей" у середу.
Речник британського прем’єр-міністра Кіра Стармера заявив, що на переговорах м’яч на боці Росії: «Ми чітко підтримуємо спроби президента Трампа встановити мир і заклики України до Росії до повного припинення вогню».
Спеціальний представник Трампа Стів Віткофф не брав участі в переговорах у Лондоні. Але на паралельно він зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним цього тижня в Росії, повідомили в Білому домі.
Лондонська зустріч є продовженням аналогічної сесії в Парижі минулого тижня, де представники США, України та Європи обговорювали шляхи досягнення миру. Представник Трампа в Україні генерал Кіт Келлог все ще буде в Лондоні для переговорів.
За словами європейських дипломатів, метою минулого тижня було те, щоб американці, європейці та українці сформулювали спільну позицію, намагаючись наблизити Вашингтон до європейської та української позиції.
Крок до припинення вогню
Голова Офісу президента Україна Андрій Єрмак заявив в Лондоні, що цей раунд переговорів зосередиться на досягнені повного і безумовного припинення вогню як першого кроку до миру
«Шлях до миру непростий, але Україна повністю була і залишається відданою мирним зусиллям», – сказав Єрмак в Лондоні.
Він прибув у супроводі міністра закордонних справ Андрія Сибіги та міністра оборони Рустема Умєрова.
«Незважаючи ні на що, ми працюватимемо задля миру», – сказав Єрмак.
Попри це, до обговорення на цьому раунді переговорів є багато як формальних, так і неформальних тем.
Доведеться домовлятисяДмитро Орєшкін
«Мені здається, що війна зайшла в глухий кут, – сказав російський політолог Дмитро Орєшкін у коментарі для телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки. – Очевидно, що темпи наступу Росії зменшуються з місяця в місяць, і немає жодних підстав очікувати раптового прискорення. Тому, так чи інакше, доведеться домовлятися».
Крим – це Україна
Після зустрічей у Парижі минулого тижня, в яких брав участь Рубіо, американські чиновники, за повідомленнями, представили українським переговорникам пропозицію, яка передбачає, що Вашингтон визнає анексію Криму Росією 2014 року.
Невідомо, наскільки Білий дім дійсно налаштований реалізувати цю ідею, про що повідомляли The Wall Street Journal, Bloomberg та CNN. Якщо це відбудеться, то стане різким відходом від давньої політики США і вступить у суперечність із Конгресом, який схвалив закони, що виступають проти будь-якого такого кроку.
Це було б надзвичайно складно і для президента України Володимира Зеленського. Українці переважною більшістю вважають півострів у Чорному морі своєю територією. Із можливими виборами на горизонті, згода Зеленського на претензії Росії могла би стати політичним самогубством.
Окрім Криму, Росія заявила про анексію ще чотирьох регіонів, які частково окуповані її військами: Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.
Пропозиція про 30-денне припинення вогню, на яку Москва і Київ нібито погодилися за наполяганням Вашингтона, неодноразово порушувалася обома сторонами.
Після минулотижневої зустрічі в Парижі Рубіо висловив невдоволення повільним прогресом у переговорах і заявив, що Вашингтон може взагалі вийти з цього процесу.
«Але зараз нам потрібно визначитися – буквально за кілька днів, – чи це реально в короткостроковій перспективі, – сказав Рубіо 18 квітня. – Бо якщо ні, тоді, я вважаю, ми просто рухатимемося далі».
Очікувалося, що Рубіо візьме участь у зустрічі в Лондоні. Однак 22 квітня речниця Державного департаменту США Тамі Брюс повідомила, що він не приєднається до переговорів.
«Це не заява щодо самих переговорів. Це заява про логістичні труднощі в його графіку», – пояснила вона.
За даними Financial Times, Віткофф також не буде присутнім у Лондоні.
«Коаліція охочих»
Упродовж кількох місяців триває обговорення можливого розгортання європейських сил в Україні для забезпечення потенційного перемир’я між Києвом і Москвою.
Ініціативу активно просувають лідери Великої Британії та Франції. Йдеться про можливе направлення контингенту від 10 до 30 тисяч військовослужбовців після припинення вогню.
Москва до цієї ідеї ставиться вкрай негативно. Присутність солдатів країн-членів НАТО на території України створила б для Кремля катастрофічну картину в інформаційному полі – не кажучи вже про принципову й непохитну позицію Москви щодо будь-якої участі НАТО в українських справах.
Тим часом адміністрація Трампа виключила участь США в операції, зайнявши позицію, що саме європейці мають відігравати провідну роль у такій ініціативі. І це попри те, що США мають безпрецедентні можливості у сфері логістики та транспорту, не кажучи вже про масштаб їхньої промислової бази.
Окрім Великої Британії та Франції, жодна інша країна не виявила особливого ентузіазму до участі в такій військовій місії. Австралія, Данія та Швеція заявили, що відкриті до цієї ідеї. А от країни Східної Європи, зокрема Польща та Чехія, ставляться обережно через занепокоєння про безпеку своїх кордонів із Росією.
За словами одного з європейських дипломатів, який спілкувався з Радіо Свобода на умовах анонімності, останніми тижнями також обговорюється інша ідея – надання винищувачів та іншої авіаційної техніки для захисту повітряного простору України, особливо в районі Львова та західних областей.
«Питання НАТО не обговорюється»
Однією із головних причин, яку Кремль назвав для початку повномасштабної війни у лютому 2022 року, було прагнення України вступити до НАТО.
Уряд Зеленського неодноразово підтверджував свою відданість ідеї членства в альянсі, вбачаючи в цьому ключову противагу агресивній Росії на кордонах.
Водночас, окрім ідеї з Кримом, адміністрація Трампа запропонувала повністю виключити можливість вступу України до НАТО як частину потенційної мирної угоди.
«Питання НАТО не обговорюється», – заявив Кіт Келлог, один із головних посланців Білого дому, в інтерв’ю Fox News 20 квітня.
Хоча вступ України до НАТО ніколи не був на порядку денному найближчим часом і не мав широкої підтримки серед країн-членів альянсу, повне виключення цього варіанту могло б стати серйозним заохоченням для Москви.
Однак для Зеленського це є великою проблемою: прагнення до членства в НАТО закріплено в Конституції України з 2019 року. І, як і у випадку з Кримом, будь-яке рішення щодо цього питання йому доведеться пояснювати українським виборцям.
Наступного дня після лондонських переговорів генеральний секретар НАТО Марк Рютте має вирушити до Вашингтона, де запланована його зустріч із Трампом.
Гра зі словами і з атомами
Найбільша атомна електростанція України, розташована на березі Каховського водосховища, на південний захід від міста Запоріжжя, перебуває під контролем Росії з перших тижнів вторгнення.
Ця станція з шістьма реакторами раніше виробляла до 20% електроенергії України. У спробі зберегти електропостачання на тлі постійних обстрілів з боку Росії, Київ прагне відновити контроль над АЕС або принаймні доступ до її енергетичних потужностей.
Під час телефонної розмови із Зеленським у березні Трамп озвучив ідею, що США могли б взяти під контроль деякі – або навіть усі – енергетичні об’єкти України, включно з атомними електростанціями.
Тепер офіційно на порядку денному – ця ідея передбачає, що Запорізька АЕС постачатиме електроенергію як Україні, так і контрольованим Росією територіям України.
Зеленський виступив проти цієї ідеї, однак можливі компроміси: наприклад, призначення громадян США до складу виконавчої ради «Енергоатому» – державного енергогенеруючого підприємства.
Рідкоземельні ресурси
Хоча це питання офіційно не стоїть на порядку денному лондонських переговорів, воно тісно пов’язане із загальним контекстом: мова про цінні мінеральні ресурси України титан, кобальт і так звані рідкоземельні метали.
Адміністрація Трампа активно просуває ідею отримання широкого доступу до цих ресурсів, аргументуючи це тим, що це могло б частково компенсувати мільярди доларів, витрачені США на постачання зброї для України.
Наприкінці лютого Зеленський прилетів до Вашингтона для підписання рамкової угоди, яка б відкрила шлях до зростання американських інвестицій без втрати доходів чи суверенітету над українськими надрами.
Однак зустріч у Овальному кабінеті завершилась скандалом, поставивши під сумнів не лише угоду про надра, а й подальше надання зброї та розвідданих з боку США.
Після тижнів переговорів, українські та американські представники, схоже, досягли компромісу. Минулого тижня Трамп заявив, що угоду підпишуть 24 квітня.
Чому це важливо? Хоча б тому, що це усуває одну з головних перешкод для продовження постачання зброї з боку США – чого Україна гостро потребує.
Перемир’я, припинення вогню, мирна угода
З лютого адміністрація Трампа веде прямі переговори з Кремлем – чого побоюються як українці, так і європейці, остерігаючись, що їх можуть виключити з процесу врегулювання.
Віткофф уже тричі зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним, востаннє – 11 квітня в Санкт-Петербурзі. Радник Путіна з міжнародної політики Юрій Ушаков заявив, що Віткофф планує повернутися до Москви після лондонських переговорів.
Ми готові максимально конструктивно просуватися вперед заради досягнення безумовного припинення вогню, а далі – реального та стійкого мируВолодимир Зеленський
«Лондонські переговори мають першочергову мету – домогтися безумовного припинення вогню. Це має стати відправною точкою», – йдеться у заяві Зеленського після розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
«Ми готові максимально конструктивно просуватися вперед, як це вже було не раз, заради досягнення безумовного припинення вогню, а далі – реального та стійкого миру», – додав він.
Чи буде реалізоване тимчасове перемир’я чи довгострокове припинення бойових дій – значною мірою залежить від Москви, яка наразі має перевагу на полі бою й менше зацікавлена в поступках зі своїх «максималістських» позицій.
19 квітня Путін оголосив 30-годинне «великоднє перемир’я», представивши це як жест доброї волі.
Два дні по тому Путін заявив, що відкритий до прямих переговорів із Зеленським – чого не траплялося від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Сміх крізь сльози: над чим жартує білоруська стендаперка в еміграції
Марго Бафф
Під час гумористичного шоу стендаперки, яка виступає під сценічним псевдонімом «Зла Саша», глядачі вибухають сміхом. Артистка порівнює політику США з репресіями в її рідній країні, Білорусі. Сам захід відбувається у Вільнюсі.
«Вони перевіряють телефони на кордоні [США], і заарештовують людей за протести… Що я на це скажу? Ха-ха-ха, хіба це вперше?»
Справжнє ім’я стендаперки – Саша Гуща. Вона опирає свій гумор на тому, що їй довелося пережити.
У дитинстві дівчина отримала значні опіки рук і обличчя під час пожежі в будинку. У 2020 році її поранили під час силового розгону у Білорусі акцій протесту проти оголошення Олександра Лукашенка переможцем президентських виборів.
Саші довелося поїхати зі своєї країни.
Чорний гумор
«Здебільшого я використовую чорний гумор», – розповідає вона телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
«Коли починаю свій виступ, підходжу до мікрофона на сцені і кажу: «Привіт, мене звуть Зла Саша. Я з Білорусі. Я колишня чемпіонка Білорусі з гри «Камінь-ножиці-папір».
Цей жарт апелює до її зовнішнього вигляду: глядачі бачать, що пальці дівчини так і не відновилися після отриманих ушкоджень. Саша перенесла 39 операцій і не боїться жартувати над своєю зовнішністю.
«Я не зустрічаюся з чоловіками, тому що я в такому стані», – каже вона аудиторії. Після паузи завершує жарт: «Це називається мати стандарти».
«Мені дуже подобається ця дуальність: я намагаюся жартувати смішно, щоб люди отримували задоволення, але водночас закладаю дрібку дискомфорту», – розповідає артистка.
Що підтримує в еміграції
Гуща каже, що в дитинстві її дражнили та знущалися над нею. Тепер, додає дівчина, люди підходять до неї і вимагають розповісти, що з нею сталося.
Якось на прийомі в Міністерстві охорони здоров'я Білорусі хтось запропонував віддати її в дитячий будинок.
Але згодом дівчина отримала повну медичну допомогу завдяки благодійниці з білоруської громади в США.
«Вона нас повністю спонсорувала кілька років, надсилала нам гроші на авіаквитки, проживання, харчування», – розповідає Гуща.
У 2020 році дівчина долучилася до політичних протестів. Масові акції охопили Білорусь після того, як президент Олександр Лукашенко оголосив про перемогу на виборах, які багато хто вважав сфальсифікованими.
Лукашенко відповів жорстоким розгоном з боку сил безпеки: відбулися масові арешти й побиття, кілька людей загинуло.
У 2022 році Гуща, як і багато інших білорусів, покинула рідну країну. Тепер живе в Литві.
І, як каже сама Саша, вона тримається завдяки гумору.
Папа Франциск: віхи життя, акценти папства й оцінка війни Росії проти України
Мерхат Шаріпжан, Рей Ферлонг
Папа Франциск, до обрання Хорхе Маріо Берґольйо, народився у столиці Аргентини Буенос-Айресі. У 2013 році його обрали 266-им папою Римсько-католицької церкви, і він став першим латиноамериканцем, який посів престол Св. Петра, першим єзуїтом серед пап та першим із понтифіків, хто народився за межами Європи за понад тисячоліття.
Спочатку Берґольйо, син італійських емігрантів, працював хіміком-технологом. Але у 1958 році він вирішив пов'язати свою долю із церквою і долучився до ордену єзуїтів.
Через 11 років його посвятили у священники.
Із 1973-го до 1979 року Берґольйо був суперіором (очільником) єзуїтів Аргентини.
У 1998 році його призначили архиєпископом Буенос-Айресу.
Через три роки папа Римський Іван Павло ІІ ввів його до Колегії кардиналів.
У 2013 році, після відставки папи Бенедикта XVI, конклав кардиналів обрав Хорхе Маріо Берґольйо новим папою Римським. Він обрав ім’я Франциск на честь святого Франциска Ассізького, що мало символізувати «прихильність до смирення та бідних».
Акценти Франциска
Під час свого папства папа Франциск робив акцент у своїх заявах на милосерді, соціальній справедливості та турботі про довкілля.
У 2015 році Папа Франциск видав енцикліку «Laudato si» (українською: «Хвала Тобі»), закликаючи до глобальних дій щодо зміни клімату та турботи про довкілля.
Франциск також посилив міжконфесійний діалог, зокрема підписавши Документ про людське братерство з Великим Імамом мечеті Аль-Азгар в Єгипті, Ахмедом Мухаммедом аль-Таїбом у 2019 році – історичну угоду, яка сприяє миру та співіснуванню між різними конфесіями.
Папа Франциск був відомий своїм пастирським підходом, виступаючи за «бідну Церкву для бідних» і простягання руки допомоги маргіналізованим громадам.
Він доклав зусиль для реформування фінансової системи Ватикану та боротьби з сексуальними зловживаннями католицьких священнослужителів.
У 2025 році він опублікував свою автобіографію «Надія», в якій розповів про своє життя і папську місію.
В останні роки життя здоров'я папи Римського значно погіршало. У 2021 і 2023 роках він переніс дві операції у черевній порожнині. Також папа Франциск мав проблеми з опорно-руховим апаратом і часто пересувався на візку.
Незважаючи на це, стверджують у Ватикані, Франциск дотримувався суворого графіка, продовжував виконувати свої пастирські обов'язки та здійснювати міжнародні подорожі.
На початку 2025 року Папу Франциска госпіталізували з полімікробною інфекцією дихальних шляхів, яка переросла в подвійну пневмонію. Його стан вимагав тривалого перебування у лікарні.
Попри це, папа Франциск виголосив традиційне великоднє благословення Urbi et Orbi (Місту та світові) 20 квітня.
«Щасливого Великодня», – сказав аргентинський понтифік слабким голосом зі свого інвалідного візка на балконі базиліки Святого Петра.
Але вже 21 квітня у Ватикані повідомили, що 266-ий папа Римський Франциск помер.
Йому було 88 років.
Після цього повідомлення віряни почали збиратися на площі Св. Петра у Римі.
Папа Франциск і війна Росії проти України
У останній із щорічних молитов «Ангел Господній» папи Франциска прозвучало, що третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого є «болючою і ганебною подією для всього людства».
Він також висловив «солідарність із замученим українським народом».
Аналітики вважають, що ця заява понтифіка була його останньою спробою надати Ватикану голос щодо розв'язаної Росією війни проти України.
Хоча попередні заяви папи Франциска, загалом можна трактувати як заклик до росіян і українців помиритися, що категорично не сприймали в Україні.
Особливу критику викликала заява у березні 2024 року, в якій Франциск закликав Україну знайти «мужність підняти білий прапор» для мирних переговорів з Росією.
Пізніше папа Римський сказав, що «першою умовою» миру є те, щоб Росія «припинила свою агресію».
Однак, протягом свого папства Франциск загалом уникав конкретної критики на адресу Росії через її повномасштабну агресію проти України. Це викликало розчарування.
У червні 2022 року папа Франциск хоч і засудив «жорстокість» російських військ, ала разом з тим припустив, що війна була «можливо, якимось чином спровокована». Це прямо перегукується із головною тезою Кремля, який бездоказово звинувачує Україну в тому. що саме вона спровокувала велику війну.
- Засудивши агресивні дії Москви, Франциск проте ніколи прямо не згадував Путіна, і весь час намагався дотримуватися лінії рівновіддаленості або рівнонаближеності до «стражденного» українського народу та до «великого російського народу». Це викликало невдоволення українців – жертв російської збройної агресії.
- Навесні 2022 року, після початку повномасштабної агресії Росії проти України – з бомбардуванням та обстрілами усієї території і вторгненням російської армії по всій довжині сухопутного і морського російсько-українського кордону, папа Римський Франциск схвалив проведення напередодні Великодня Хресної дороги за спільної участі українки й росіянки, що мало символізувати примирення. Офіційний Київ назвав цей крок обурливим. У 2023 році під час тієї ж події влаштували подібну сцену за участі українського та російського юнаків. «І знову спроба прирівняти жертву й агресора», – відреагували у МЗС України.
- Президент України Володимир Зеленський зустрічався із папою Франциском у Ватикані: у травні 2023 року і у жовтні 2024 року під час офіційного візиту до Італії.
- Керівництво України неодноразово запрошувало Франциска відвідати Україну. Але він так і не приїхав.
У «коаліції охочих» щодо України важке завдання – планувати без плану миру
Масштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, а європейські союзники тим часом тихо формують «силу стримування» на випадок припинення вогню. Але без мирної угоди – і чітких зобов’язань – залишаються серйозні питання: що саме планується, коли й як?
Серед дипломатів «коаліцію охочих» щодо України жартома називають «коаліцією тих, хто чекає».
Утворена на початку березня 2025 року для створення військової місії в Україні, яка мала б підтримати мирний план, що завершив би повномасштабне вторгнення Росії, коаліція поки що залишається туманною. До неї входять переважно європейські країни НАТО, а також Австралія, Канада, Японія та Нова Зеландія.
Раніше цього місяця спільна французько-британська технічна група приїхала до України, щоби оцінити потреби Києва щодо так званої «сили стримування». А 10 квітня міністри оборони країн коаліції вперше зібралися в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Очікується, що на рівні лідерів коаліція зустрінеться в Києві 9 травня.
Однак попри всі ці зустрічі й гучні заяви, досі майже нічого конкретного не вирішено – переважно через надто багато невідомих чинників. Яким буде можливе припинення вогню? Яку роль відіграватимуть США? І, навіть якщо про це не хочуть говорити відкрито: які будуть правила бою?
Європейські дипломати, з якими спілкувалося Радіо Свобода, описали перші тижні роботи коаліції як «обережне планування», «впорядкування справ» або створення «сценаріїв «що як». «Або «що коли», якщо хочете, щоб я був оптимістом», – додав один із дипломатів.
Також читайте:
Ймовірна дата припинення вогню і місія з підтримки безпеки. Які кроки готує «коаліція охочих»? (Ексклюзивне інтерв'ю із міністром оборони Естонії Ханно Певкуром)
Очікування та відповіді
Париж і Лондон – які фактично очолюють цей процес – 11 квітня розіслали всім учасникам анкету з питанням, які ресурси кожна країна готова надати: літаки, кораблі, дрони або навіть піхотинців.
Відповіді мали надійти до 18 квітня, і після їхнього аналізу теоретично можуть з’явитися конкретні часові рамки та сценарії.
Хоча вже окреслено кілька базових моментів.
Дипломати повідомили, що основна ідея – розгортання місії на п’ять років. Перші війська мали б прибути до України протягом 72 годин після оголошення повного припинення вогню. Але вони не перебуватимуть біля зони конфлікту.
За словами одного дипломата, ймовірно, буде створено буферну зону навколо лінії фронту (можливо, під наглядом ООН), за якою стоятимуть українські війська, а ще далі – війська коаліції.
Охорона неба
Є різні ідеї щодо того, що саме могли б робити такі сили.
Один із варіантів – охорона критичної інфраструктури на заході України. Зокрема, створення «безпечної зони» навколо Львова для посадки літаків. Для цієї повітряної складової Франція та Британія мають потужні ВПС, але можуть долучитися й Нідерланди.
«Якщо ми говоримо про безпечне небо, то очевидно, що з нинішніми можливостями Україна не може впоратись із цим самостійно», – сказав міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.
«Сказати, скільки техніки ми можемо надати – відносно легко. Наприклад, ми маємо F-35 і знаємо, скільки з них можна розгорнути. Але складніше – створити всю місію та чітко визначити її повітряну частину».
Ще одна амбітна ідея – присутність коаліції на «флангах» України, тобто біля кордону з Білоруссю або навколо Одеси.
Присутність на півночі була б логічною з огляду на масштабні російсько-білоруські військові навчання, які заплановані на осінь 2025 року. А присутність біля Одеси пов’язана з морським компонентом, який наразі виглядає найбільш розробленим.
На зустрічі в Брюсселі 10 квітня Туреччина заявила, що готова взяти на себе відповідальність за цей напрям. Анкара могла б дбати про безпечні зернові маршрути, розміновувати Чорне море й виступати як головна країна багатонаціональних морських сил у регіоні.
Скільки іноземних військових може бути в Україні?
Дипломати називають цифру близько 30 тисяч військових, хоча зауважують, що це «ідеальний сценарій, якого важко досягти».
Фактично це дві повноцінні військові дивізії. Але для ротації потрібно ще 90 тисяч резервістів.
Чи зможе коаліція зібрати щось подібне?
Проблема в тому, що більшість країн не готові до зобов’язань через невизначеність щодо припинення вогню між Росією та Україною.
Франція і Велика Британія очолюють процес. Балтійські країни (Естонія, Латвія, Литва) підтримують. Бельгія, Данія, Нідерланди – «проактивні». Німеччина поки зайнята внутрішніми питаннями. Польща та Чехія – орієнтуються на вибори. Країни на фронті не хочуть відправляти військових далеко від дому.
«Більшість країн відвідують зустрічі, але перебувають у режимі слухача», – поділився один дипломат після брюссельського саміту Росія та США.
Два «слони в кімнаті» – це США і Росія. Франція наполягає, що США не потрібні як «гарант», але інші вважають, що Америка критично важлива хоча б для логістики й розвідки.
Без американської допомоги Європа не зможе здійснити масштабну операцію: потрібні літаки, супутникові знімки. Хоча Британія й Франція мають хорошу розвідку, лише США можуть надати найсучасніші супутникові дані.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп не дав ніяких гарантій щодо участі США. Та й важко чекати зобов’язань від Вашингтону, коли в самих європейців немає чіткого плану.
А як же Стаття 5?
Втручання США може означати не лише технічну допомогу, а й участь у захисті військ.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур наголосив: «Ми повинні чітко розуміти: жоден солдат – український чи європейський – не має йти в бій, не знаючи, що за його спиною є підтримка».
Ключове питання – як діяти, якщо Росія атакує західні сили? Чи відповідатимуть вони вогнем?
Хоча ця місія не є операцією НАТО, ведуться розмови, що вона може бути покрита Статтею 5 Північноатлантичного альянсу.
Чи означає це повномасштабну війну НАТО з Росією? Не обов’язково. Один посол зазначив: відповідь може бути обмеженою – наприклад, по позиціях в окупованих районах України.
Варіант «Їжака»
Для багатьох усе це – гра з вогнем. Тому все більше країн схиляються до альтернативного плану: «опція їжака» – тобто максимально озброїти Україну, щоби вона могла самостійно стримувати Росію.
«Єдине питання зараз – не скільки європейських солдатів буде в Україні, а які озброєння й фінанси отримає українська армія», – сказав один європейський військовий планувальник.
Інший дипломат підтвердив: «Багато країн бачать це як найкращий варіант – замість того, щоб ризикувати життями своїх солдатів в Україні».
Китай посилює позиції на світовому ринку рідкісноземельних металів
Світові поставки рідкісноземельних елементів, важливої групи з 17 елементів, які використовуються у всьому: від акумуляторів електромобілів до життєво важливих оборонних технологій, здебільшого контролюються Китаєм.
Їхні назви важко вимовляти, вони необхідні для сучасного виробництва і все частіше опиняються в центрі ескалації торговельної війни між Сполученими Штатами та Китаєм.
Зараз Пекін прагне використати цей стратегічний важіль на тлі зростаючого торговельного конфлікту і посилення напруженості у відносинах з Вашингтоном.
У відповідь на нещодавнє запровадження мит Китай обмежив продаж до Сполучених Штатів семи рідкісноземельних елементів. Хоча це не пряма заборона, але цей крок вимагає від виробників подавати заявки на отримання від китайського уряду експортних ліцензій. У відповідь зростає занепокоєння, що це призведе до шокових змін ціни і пропозиції, які можуть особливо сильно вдарити по американських оборонних компаніях.
Чим нафта була для 20-го століття, тим рідкіснооземельні мінерали є для 21-гоШон МакФейт
«Чим нафта була для 20-го століття, тим рідкіснооземельні мінерали є для 21-го», – каже Шон МакФейт, ад’юнкт-професор Школи громадянства та публічної політики ім. Д.Максвелла при Сірак’юському університеті. «Мікрочіпи, зелені технології та квантові обчислення потребують рідкісноземельних металів, а Китай має найбільшу їх кількість. Це імператив національної безпеки, який виходить за межі фондового ринку».
Пекін контролює понад дві третини світового видобутку рідкісноземельних елементів і понад 90% переробних потужностей. Китай також фактично утримує монополію на світову переробку важких рідкісноземельних елементів, які використовуються в оборонному секторі США для виготовлення потужних магнітів, необхідних для виробництва винищувачів, військових кораблів, ракет, танків та лазерів.
Поки що невідомо, як саме Китай впроваджуватиме ці нові обмеження, але у звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), вашингтонського аналітичного центру, попереджається, що вони, ймовірно, призведуть до паузи в експорті, оскільки Пекін встановлює систему ліцензування, і спричинять перебої в постачанні для деяких американських фірм, зокрема, тих, що працюють у секторі національної безпеки.
«Сполучені Штати особливо вразливі до цих ланцюгів поставок, – йдеться у звіті від 14 квітня. – Наразі в Сполучених Штатах не відбувається видобутку важких рідкісноземельних елементів».
Як Китай обмежує видобуток рідкісноземельних металів?
Нові експортні обмеження стосуються семи середніх і важких рідкісноземельних елементів, які відіграють важливу роль в оборонному секторі: самарію, гадолінію, тербію, диспрозію, лютецію, скандію та ітрію.
Ітрій, наприклад, використовується як високотемпературне покриття для реактивних двигунів, що запобігає їхньому розплавленню під час польоту.
Аналітики кажуть, що Пекін прагне використати цю залежність.
Хоча Пентагон і американські компанії зберігають запаси, вони, за оцінками, не є достатньо великими, щоб витримати тривале порушення ланцюга постачання. На додаток до заборони на самі елементи, Пекін також вніс 16 американських компаній (усі з яких, за винятком однієї, працюють в оборонній та аерокосмічній галузях) до списку експортного контролю, обмеживши їх в отриманні товарів подвійного призначення, враховуючи рідкісноземельні елементи.
Дімітар Георгієв, доцент Сірак’юського університету, каже, що розглядає останні обмеження радше як крок Пекіна, який сигналізує «про його здатність призупинити цей експорт у разі подальшої ескалації торговельної війни».
«Важливо пам’ятати, що більшість імпортерів вже деякий час занепокоєні цим, тому, ймовірно, мають запаси принаймні на кілька місяців», – сказав він.
Проте ці заходи і здатність їх посилювати є для Китаю потужним інструментом. Домінування Пекіна на ринку дозволяє йому не лише обмежувати пропозицію, але й диктувати ціни, що дає йому змогу підвищувати ціни для певних споживачів або знижувати поставки рідкісноземельних металів, які він не контролює, утримуючи ціни на низькому рівні.
Це було видно з попередніх заходів, вжитих Китаєм. У 2023 році Пекін обмежив експорт галію та германію, які використовуються в мікросхемах, радарах і супутниках. За цим послідувала повна заборона на їх експорт до США в грудні 2024 року.
Відтоді ціни злетіли до небес, а світовий ринок розколовся. За даними консалтингової компанії Project Blue, галій, куплений у західних країнах, у два-три рази дорожчий за той, що купується в Китаї.
Звіт CSIS також попереджає, що китайський експортний контроль становить пряму загрозу боєготовності збройних сил США, що посилює занепокоєння законодавців і аналітиків щодо відставання США у сфері оборонного виробництва.
«Навіть до останніх обмежень оборонно-промислова база США працювала з обмеженими потужностями і не мала можливості нарощувати виробництво, щоб задовольнити попит на оборонні технології», – йдеться у звіті.
Автори доповіді наводять оцінку, зроблену офіційним представником Повітряних сил США в 2022 році, що Китай отримує передові системи озброєнь і обладнання в п’ять-шість разів швидше, ніж Сполучені Штати.
«Подальші заборони на імпорт критично важливих мінеральних ресурсів лише збільшать розрив, дозволяючи Китаю зміцнювати свій воєнний потенціал швидше, ніж США», – підсумовують автори звіту.
Як можуть відповісти США?
Зіткнувшись з тиском з боку Китаю, експерти кажуть, що Сполученим Штатам необхідно запровадити політику, спрямовану на підтримку виробництва всередині країни, і шукати нові джерела за кордоном.
Ще в 1980-х роках Сполучені Штати були лідером з видобутку рідкісноземельних елементів, але зростання цін призвело до того, що на початку 2000-х років шахта Mountain Pass в Каліфорнії – їхній флагман – була закрита.
Відтоді ця шахта була знову відкрита, і наступні адміністрації США, в тому числі Трампа під час його першої президентської каденції, виділяли інвестиції на видобуток і збагачення рідкісноземельних металів.
Давайте не будемо встановлювати тарифи на те, що нам потрібно для розбудови нашої інфраструктуриДеніел О’Коннор
Але наздогнати Китай у видобутку рідкоземельних елементів, а також інших важливих корисних копалин – справа трудомістка і дорога. Деякі працівники галузі також заявили, що інші частини тарифів, запроваджених Трампом, можуть мати зворотний ефект, що ускладнить швидке нарощування видобутку рідкісноземельних елементів.
У подкасті Rare Earth Exchanges підприємець Деніел О’Коннор заявив, що такі обкладені митом матеріали, як сталь і алюміній, мають вирішальне значення для видобутку і переробки. «Давайте не будемо встановлювати тарифи на те, що нам потрібно для розбудови нашої інфраструктури», – сказав він.
На цьому тлі Сполучені Штати також намагаються забезпечити постачання з-за кордону: адміністрація Трампа прагне отримати більший доступ до рідкісноземельних та інших критично важливих мінералів у Гренландії та Україні, де Київ і Вашингтон, за повідомленнями, близькі до досягнення домовленостей.
Вашингтон також спонсорує нові шахти в Бразилії та Південній Африці. А також фінансує перший великий завод з переробки важких рідкісноземельних металів за межами Китаю, в Техасі – хоча пройдуть роки, перш ніж він зможе показати результати.
Тим часом, як очікується, Пекін продовжуватиме згортати експорт своїх рідкісноземельних металів на тлі загострення напруженості у відносинах з Вашингтоном.
«Це стало частиною стратегії Пекіна у протистоянні з Вашингтоном», – написав 14 квітня Ніл Ширінг, головний економіст Capital Economics.
«Використання як зброї цього контролю над критично важливими корисними копалинами і гонка інших країн за альтернативними поставками – це буде головною ознакою зруйнованої глобальної економіки».
Продажі Tesla у світі падають. Чому ж в Україні попит зростає?
Глобальні продажі Tesla різко впали протягом першого кварталу 2025 року через обговорення ролі Ілона Маска в політиці США, але його електромобілі залишаються затребуваними в Україні.
У чому причина?
Що зробило електромобіль доступнішим
Хоча глобальні продажі Tesla різко впали протягом першого кварталу 2025 року, продажі електромобілів Tesla в Україні зросли. Посилення конкуренції з боку недорогих китайських виробників електромобілів зробило ціни на Tesla доступнішими для деяких українських споживачів.
За даними Асоціації автовиробників України, у лютому та березні спостерігалося зростання попиту на електромобілі, лідером з продажу вживаних електромобілів є Tesla.
У дилерському центрі в Києві Анатолій Трепак, нещодавній покупець Tesla, розповів, що він ще звикає до їзди на своєму новому автомобілі.
«Це великий крок у порівнянні зі Skoda Superb, але це те, чого я хотів», – каже він.
Український таксист розповів, що заплатив лише 18 000 доларів за вживану Tesla. Ціна різко знизилася, порівняно з попередніми роками.
«Два-три роки тому жодна [вживана] Tesla не продавалася б менш ніж за 40 000 доларів. Зараз можна купити пристойну машину за 20 000 доларів», – мовить Богдан, продавець автомобілів у Києві.
«Тепер більше людей можуть собі це [авто] дозволити», – додає він.
Подяка для Маска
Автомобілі Tesla стали об’єктами вандалізму в США та Європі через негативну реакцію на роль генерального директора Ілона Маска в політиці США. У дилерському центрі Богдан стоїть біля стіни, завішаної фотографіями автомобілів Tesla, які продаються. Поруч із фотографіями в кутку до стіни поставили картонну вирізку Маска, «щоб він міг думати про свою поведінку, твіти та інше», як каже Богдан.
Київський автодилер розповідає, що деякі власники зараз хочуть продати свої Tesla. Інші, натомість, не поспішають. Такі власники почали розміщувати на своїх автомобілях жартівливі наклейки на бампери. На одній наклейці написано: «Я купив цю Tesla до того, як Ілон збожеволів».
Власник Tesla Анатолій Трепак каже, що не асоціює Маска з компанією Tesla.
«Маск добре попрацював, створивши автомобіль і компанію, і я дякую йому за це, але ні за що інше, – каже чоловік. – Він мав залишити свою думку при собі».
«Закріплення страху»: Угорщина здійснила правовий наступ на ЛГБТК і свободу зібрань – правозахисники
Угорська служба Радіо Свобода
Парламент Угорщини, попри тривалі і масові акції протестів, схвалив 15-ту поправку до конституції країни, що, серед іншого, обмежує свободу зібрань та фактично забороняє проведення ЛГБТ-прайду. Парламентська опозиція протестувала під час голосування, перекриваючи гудками слова спікера, а на вулиці свою незгоду виражали учасники протестів, пише угорська служба Радіо Свобода.
У чому ж суть цих обмежень? Чому вони спричинили протести? І які прогнози на розвиток подій в Угорщині?
ЛГБТК+ спільнота Угорщини, кажуть її представники, не залишаться осторонь протестів проти нової поправки до конституції Угорщини, яка загрожує кримінальним переслідуванням тим, хто відвідує публічні заходи.
Права популістська партія прем'єр-міністра Віктора Орбана «Фідес» підтримала цю законодавчу зміну – одну з понад десятка ухвалених за останні роки і спрямованих проти інакомислення, свободи слова та освіти.
Поправка, ухвалена 14 квітня, офіційно забороняє публічну демонстрацію гомосексуальності та гендерного розмаїття і затверджує повноваження поліції використовувати технологію розпізнавання облич.
Прихильники закону просували його як необхідний для захисту «фізичного, розумового і морального розвитку дітей» – але міжнародні правозахисні групи стверджують, що він порушує основні громадянські права на свободу вираження поглядів.
Поправка також закріплює на законодавчому рівні визнання лише двох статей, забезпечуючи конституційну основу для заперечення гендерної ідентичності деяких людей в Угорщині.
Крок проти права на зібрання?
Тим часом підтримка ЛГБТК+ спільноти з боку громадськості в Угорщині тільки зростає, за словами адвокатки Естери Полгарі з Товариства «Капелюшник», неурядової організації, яка представляє інтереси жертв дискримінації через їхню сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.
«Я думаю, що (ЛГБТК+ спільнота – ред.) отримала ширшу підтримку з боку самого суспільства, – сказала вона в інтерв'ю Радіо Свобода. Це також пов'язано з великим невдоволенням серед людей. Вони не задоволені тим, як ідуть справи»
Я думаю, що ЛГБТК+ спільнота отримала ширшу підтримку з боку самого суспільства
У відповідь на нові обмеження протести в Будапешті стали креативними, запустивши сатиричний марш із закликом до більшого конформізму. Демонстранти були одягнені в сіре замість райдужних кольорів минулих прайдів у місті.
30-та річниця Будапештського прайду все ще запланована на 28 червня, коли міжнародні прихильники, як очікується, пройдуть маршем разом з місцевими жителями.
Нова поправка ще не має практичного впливу на свободу вираження поглядів в Угорщині, сказала Полгарі, додавши, що її буде важко застосувати через розпливчастість формулювань.
«Ніхто не розуміє, і я, як юристка, не можу визначити, що є демонстрацією або просуванням гомосексуальності та гендерного різноманіття», – сказала вона.
«Послаблення захисту прав людини»
Журналіст Радіо Свобода Пабло Горонді сказав, що ця поправка є частиною стійкого прогресу заходів, що обмежують інакомислення і публічні зібрання.
«Насправді це один з декількох кроків, це останній крок кампанії уряду Орбана, можна сказати, проти геїв, ЛГБТК+ спільноти», – сказав Горонді.
За словами Горонді, нові репресії можуть мати наслідки далеко за межами організаторів Будапештського прайду.
«Ця поправка насправді є кроком проти права на зібрання. Тож не лише для гей-спільноти, але й для будь-кого, проти кого уряд може виступати або хто, на його думку, має меседж, який уряд не схвалює, або з якихось причин не хоче бачити публічно просунутим», – каже Горонді.
Ця поправка насправді є кроком проти права на зібрання
Правозахисна група Угорський Гельсінський комітет назвала цю поправку засобом «законодавчого закріплення страху» в країні.
У заяві групи йдеться: «Ці закони є значною ескалацією зусиль уряду, спрямованих на придушення інакомислення, послаблення захисту прав людини і зміцнення своєї влади».
«План Б», щоб обійти угорське вето: як ЄС планує продовжувати санкції проти Росії
Розширення санкцій проти Росії стало одним із найгостріших питань для Європейського союзу, особливо цього року. А те, що Угорщина протистояла цим санкціям, змушує чиновників у Брюсселі хвилюватися: чого очікувати під час наступного продовження в липні?
То чи може ЄС продовжити санкції проти Росії, попри шантаж Угорщини?
Чи спокуситься Європа на скорочення санкцій?
Такі продовження санкцій відбуваються кожні шість місяців. Їх поділяють на дві групи: секторальні санкції, як-от заборона на імпорт різних російських товарів, і санкційні списки, що передбачають заборону на видачу віз і заморожування активів понад 2500 російських осіб і компаній.
Секторальні санкції зазвичай поновлюють у січні та липні, а списки – у березні та вересні. Усього це чотири рішення на календарний рік, і всі вони повинні бути ухвалені одноголосно 27 країнами-членами ЄС.
Як у січні, так і в березні Угорщина, яка тривалий час критикувала санкції ЄС проти Кремля, починала розмови про своє вето. Зрештою Будапешт дав зелене світло, але не без певних поступок з боку Брюсселю.
Представники ЄС у Брюсселі розповіли журналісту Радіо Свобода, що вже є занепокоєння щодо майбутнього розширення секторальних санкцій у липні – і того, що може вимагати Будапешт.
Питання ускладнюється ширшою розмовою про політику санкцій Заходу щодо Москви та поточні переговори про припинення вогню між Росією, Україною та Сполученими Штатами.
Пом’якшення санкцій у тій чи іншій формі висували перед Кремлем як потенційний «пряник» – принаймні з боку Вашингтону. Хоча європейці, які не беруть участі в переговорах, поки що відкинули цю ідею.
Питання в тому, чи такі дискусії ще триватимуть улітку.
«Три місяці – це ціле життя в політиці, і до того часу [президент США Дональд] Трамп може втомитися від Росії та натомість посилювати санкції», – розповів один чиновник ЄС, з яким спілкувався журналіст Радіо Свобода. Хоча водночас співрозмовник визнав, що в інших країн ЄС може виникнути спокуса скоротити масштаби [санкцій].
За словами дипломатів, постійна загроза трансатлантичної торговельної війни, що вдарить по економіках країн ЄС, може знову спричинити заклики до пом’якшення санкцій щодо російського газу, алюмінію, сталі і ширшої торгівлі з Москвою.
Який запасний план Європи щодо санкцій?
Щоб обійти потенційне вето Угорщини цього літа або запобігти тому, щоб інші країни-члени ЄС могли вибірково усувати певні деталі з санкційної політики, найвидатніші юристи в Брюсселі зараз вивчають юридичні тексти, щоб розробити «план Б». Це потрібно на випадок, якщо «план А» – «чисте» продовження санкцій – виявиться неможливим у липні.
І могли б знайти таке рішення.
Цю ідею вже висловлювали, коли в розпалі був процес оновлення санкційних списків у березні. Його досі не перевірили, тож сумнівно, чи він цілком законний.
Це теж складно, принаймні для тих, хто не входить до «брюссельської бульбашки».
Але виглядає це так: санкції ЄС складаються з двох юридичних документів – рішення та регламенту. Їхні тексти по суті ідентичні й функціонують разом; держави-члени погоджуються та ухвалюють рішення, яке потім втілюється як регламент.
Регламент належить продовжувати кожні шість місяців одноголосно, а рішення – ні. Фактично рішення залишається в силі, якщо уповноважена більшість не проголосує за його скасування.
Це означатиме, що санкції можуть залишатися в силі без потреби в офіційному продовженні. Такий крок унеможливить для Угорщини «шантаж» решти групи.
За словами дипломатів, з якими спілкувався журналіст Радіо Свобода, це крайній запасний варіант – і тимчасовий.
Угорщина та потенційно інші, ймовірно, подадуть на ЄС до суду через це, оскільки такий підхід буде безпрецедентним. Як сказав один дипломат:
«Це відбувалося на дуже хиткій юридичній основі, оскільки ми завжди використовували одностайність для продовження санкцій – саме так це завжди працювало».
Але в розробці є й інші запасні плани. Можливо, найбільш очевидним є те, що Європейська комісія запропонує додаткові санкції в найближчі тижні. Це стане сімнадцятим пакетом санкцій із моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Але хитрість у тому, що ці нові санкції насправді не будуть ухвалені. Натомість відбуватимуться торги в обмін на те, що Угорщина погодиться на продовження загальних санкцій.
У цьому сценарії Будапешт міг би претендувати на перемогу в тому, що нові санкції не ухвалять, а чинні триватимуть до кінця року.
Інший можливий шлях – дозволити скасувати дію санкцій, але компенсувати це підвищенням мит для Росії в усіх еквівалентних секторах економіки. Таке рішення не вимагає одностайності, тому може бути успішним. Але що блок робитиме, наприклад, з усіма експортними обмеженнями, які він уже наклав на Росію?
Один із варіантів – дозволити закінчити термін дії санкцій ЄС, але повторити ті самі заходи на національному рівні. Однак далеко не всі країни-члени мають національне законодавство про санкції і натомість покладаються на європейську структуру. Як наслідок, впровадження дуже скоро стане неоднорідним і непослідовним у всьому блоці.
Існує ще одна потенційна дилема. Крім продовження санкцій, більшість країн-членів ЄС хочуть, щоб блок почав переговори з Україною про вступ не пізніше червня.
Це означає, що потрібно буде подолати ще потенційне вето Угорщини приблизно одночасно із санкційним.
Цілком можливо, що деякі заморожені кошти ЄС, які раніше ну біли надані Будапешту через занепокоєння верховенством права, доведеться надати, щоб вирішити дві проблеми.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Судовий процес над колишнім президентом Косова щодо воєнних злочинів досягнув важливого етапу
Дорунтіна Бафтіу
ПРИШТИНА – Упродовж більш ніж двох років прокурори Косова збирали докази, допитували десятки свідків, вибудовуючи свою аргументацію, чому колишній президент Хашим Тачі має бути засуджений за його роль у вбивстві або утриманні під вартою безлічі людей під час і після війни за незалежність країни.
15 квітня судовий процес досягнув важливого етапу: обвинувачення завершило виклад своїх аргументів, а адвокати Тачі та трьох інших посадовців розпочали виступ на захист.
Цей судовий процес є найбільш значущим на сьогодні для суду, офіційно відомого як Спеціалізована судова палата та спеціалізована прокуратура в справах Косова, який є частиною міжнародних зусиль з розслідування міжусобиць, що охопили країну під час і після війни за незалежність наприкінці 1990-х років.
Сторонні спостерігачі критикують справу обвинувачення, стверджуючи, що ті не змогли довести, що Тачі розділяє відповідальність за «спільну злочинну діяльність», яка була спрямована на «колабораціоністів» і «зрадників» з метою «здобуття влади» після набуття країною незалежності.
«Дві найсерйозніші частини у звинуваченні: твердження про спільну злочинну діяльність та ланцюг командування, – згідно з нашим аналізом, прокуратура не змогла довести, що такі речі існували на практиці», – сказав в інтерв’ю Косовській службі Радіо Свобода Ехат Міфтарадж, директор Косовського юридичного інституту.
Суд також зіткнувся зі зростаючим тиском з боку Сполучених Штатів, які є основним фінансовим донором суду, а також основним постачальником юридичних кадрів.
Рік Ґренелл, який був спеціальним посланником з питань мирних переговорів щодо Сербії та Косова за часів першої адміністрації президента Дональда Трампа, назвав затримання Тачі «великою несправедливістю».
Визвольні рухи
За кілька років до того, як у 2008 році став першим прем'єр-міністром Косова після здобуття незалежності, Тачі був одним із засновників Армії визволення Косова (АВК), воєнізованого угруповання, яке вело багаторічну боротьбу за відокремлення Косова від Сербії та Югославії.
У 1999 році НАТО здійснило бомбардування югославських військових частин, щоб зупинити кампанію терору, яку Белград розпочав проти Косова.
Провінція проголосила незалежність від Сербії у 2008 році. Сербія не визнає незалежність Косова досі. Відносини між двома країнами напружені, місцеві етнічні анклави конфліктують через муніципальні правила, хоча обидві країни також обмінялися дипломатичними представниками.
У 2016 році, того ж року, коли Тачі був обраний президентом, Європейський союз підтримав створення гібридного суду, який би розслідував злочини, скоєні під час і після війни, зокрема, АВК. Суд, розташований у Гаазі, укомплектований переважно міжнародними суддями та юристами, але має повноваження відповідно до конституції Косова.
У 2020 році суд висунув звинувачення Тачі та трьом іншим лідерам АВК, стверджуючи, що вони були відповідальними за допомогу у створенні мережі з 40 місць позбавлення волі, де утримували понад 400 осіб. Щонайменше 102 особи були вбиті, а понад 20 вважаються зниклими безвісти, заявив прокурор.
Тачі, який пішов у відставку з посади президента після пред’явлення йому звинувачень, а також його співобвинувачені перебувають у досудовому ув'язненні в Гаазі з листопада 2020 року.
Співобвинуваченими Тачі є Кадрі Веселі, колишній голова Демократичної партії Косова, Реджеп Селімі, депутат, який зараз пов'язаний з нинішнім прем'єр-міністром Альбіном Курті, та Якуп Краснікі, колишній спікер парламенту Косова.
Адвокати захисту відкинули всі звинувачення, стверджуючи, що в АВК не було ефективного ланцюга командування.
«Велика несправедливість»
Хоча зараз АВК розпущена, це формування залишається популярним серед багатьох косоварів, які пов’язують з нею боротьбу, що призвела до здобуття незалежності. Тачі також залишається популярною фігурою, що підживлює критику суду в косовському суспільстві.
Основні європейські прихильники суду продовжують підтримувати його роботу. Однак за адміністрації Трампа Сполучені Штати, які є основним постачальником юридичних кадрів для суду, стали голосним критиком.
Американці посідають друге місце після Нідерландів за кількістю персоналу, які працюють у суді, віцепрезидент суду та його нинішній головний прокурор також є громадянами США.
На момент пред'явлення звинувачень Тачі планував поїздку у Вашингтон і був змушений її скасувати.
Прокурором, який виніс обвинувальний висновок, був Джек Сміт. Він пізніше був призначений спеціальним радником за попередника Трампа, Джо Байдена, і саме йому було доручено висунути два кейси кримінальних звинувачень проти самого чинного президента США.
Сам Трамп і більшість його прихильників-республіканців жорстко критикували дві кримінальні справи, які Сміт порушив проти нього, стверджуючи, що вони були політично мотивованими.
Ґренелл, якого Трамп перепризначив спеціальним посланником на початку свого другого терміну в січні, неодноразово закликав до закриття суду. У лютому, в День незалежності Косова, він назвав подальше утримання Тачі під вартою «великою несправедливістю».
«Європейці не змогли протидіяти цій несправедливості протягом останніх 5 років, – сказав Ґренелл у нині видаленому дописі в X. – А державні інституції Косова не змогли вжити необхідних правових заходів, щоб покласти край цій несправедливості – через політику».
Якби адміністрація США офіційно закликала до закриття суду, це могло б серйозно зашкодити процесу, сказав Міфтарадж. Однак, додав він, міжнародні партнери хочуть бачити завершення судового процесу, і він сказав, що шанси на політичне рішення, яке повністю закриє його, «невеликі».
Міфтарадж сказав, що очікує, що весь процес завершиться і суд винесе вирок, навесні 2026 року.
Форум