Думаєте, що угода, оголошена між Києвом і Вашингтоном щодо цінних рідкісних мінералів України – це важлива угода? Читайте між рядків. Або дрібний шрифт. Або і те, і інше.
Президент США Дональд Трамп привітав цю «дуже велику угоду» і заявив, що вона «компенсує» деякі з мільярдів доларів, витрачених на озброєння і допомогу, які Вашингтон надав Україні для захисту від повномасштабного вторгнення Росії.
Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський назвав її «рамковою угодою» і заявив, що вона допоможе забезпечити підтримку США у подальшій боротьбі України.
«Ця угода може великий успіх мати чи тихенько пройти, – сказав він на прес-конференції 26 лютого. – Великий успіх залежить від нашої розмови з президентом Трампом».
«Для мене і для всіх нас у світі важливо, щоб американська допомога не припинялася», – сказав він.
Насправді ж угода дійсно є технічно рамковою, а не юридично зобов'язуючим контрактом.
В основі угоди лежить пропозиція щодо створення спільного фонду, який фінансуватиметься за рахунок майбутніх надходжень від видобутку цінних корисних копалин в українських надрах. Угода має 17 пунктів, 4 сторінки англійською та українською мовами, і підписана Міністром фінансів США Скоттом Бессентом та Першою віце-прем'єр-міністркою України Юлію Свириденко.
Для мене і для всіх нас у світі важливо, щоб американська допомога не припиняласяВолодимир Зеленський
Але угода є лише наміром створити фонд, а не його фактичним юридичним створенням, зазначають експерти. Невідомо, коли саме це станеться. Це також означає, що все ще залишається багато простору для маневрів щодо того, як він насправді виглядатиме.
У концепції також йдеться про майбутні доходи, а не про поточні потоки доходів. І, як видається, відокремлює доходи від таких підприємств, як «Нафтогаз». Державний енергетичний гігант формує до 15% державного бюджету. Угода передбачає, що Київ має відраховувати до фонду 50% доходів від майбутніх державних проектів з видобутку корисних копалин.
Кошти фонду будуть спрямовані на проекти всередині України: «збільшення розвитку, переробки та монетизації всіх державних і приватних українських активів, включаючи, але не обмежуючись, родовища мінералів, вуглеводнів, нафти, природного газу та інших видобувних матеріалів, інфраструктуру, порти та державні підприємства».
Це зміна порівняно з попередніми проектами, в яких спочатку йшлося про те, що гроші підуть на оплату американської зброї та допомоги, проти чого заперечував Зеленський. Крім того, на реалізацію таких інфраструктурних проєктів підуть роки – можливо, задовго до того, як Трамп піде з посади.
«Угода занадто розпливчаста, щоб мати якесь економічне значення, поки в Україні триває війна, і в осяжному майбутньому після неї», – сказав Максиміліан Гесс, аналітик з політичних ризиків Інституту досліджень зовнішньої політики, аналітичного центру у Філадельфії.
«Але якщо це дійсно дасть Трампу перемогу, якої він бажає, і якщо підтримка України продовжиться, то це дуже хороша угода для України», – сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода.
Михайло Самусь, який очолює дослідницьку мережу «Нова геополітика» в Києві, погодився, що найважливіше – це остаточна угода. Тим часом, за його словами, і Трамп, і Зеленський можуть представити її як перемогу.
«З українського боку це спроба зупинити конфронтацію з адміністрацією Трампа», – сказав він. «Для Трампа ж він хоче показати, що має результат. Це означає, що Трамп може сказати: «Ми отримали компенсацію для наших платників податків (за підтримку України – ред.). Це спроба сказати щось американському електорату: «Бачите, ми отримали ще одну перемогу».
«Розумний, справедливий, точно не неоколоніальний та не імперський»
Зеленський має складну історію відносин із Трампом, починаючи з того, коли американські законодавці вперше оголосили Трампу імпічмент у 2019 році (зрештою, Сенат його виправдав).
Після повернення Трампа на посаду президента США український лідер доклав зусиль, щоб передісторія не завадила поставкам зброї, якої відчайдушно потребують збройні сили України.
Трамп ображав Зеленського, називав його диктатором, помилково припускав, що Україна розв'язала війну, і вимагав якнайшвидшого проведення нових президентських виборів. Додайте до цього потужний поштовх з боку більшої частини Республіканської партії до скорочення зобов'язань США з надання зовнішньої допомоги в усьому світі.
І тут в гру входять українських корисні копалини, як так звані рідкісноземельні мінерали, так і інші цінні метали, такі як літій і титан. Рідкісноземельні мінерали використовуються в оборонних технологіях, а також у виробництві акумуляторів, комп'ютерів і мобільних телефонів. Літій також є основним компонентом для акумуляторів; титан використовується, зокрема, у виробництві літаків.
Чиновники адміністрації Трампа, які бачать, що Сполучені Штати конкурують з Китаєм за доступ до цінних корисних копалин, пріоритезували блокування поставок. Ось чому Гренландія була пріоритетом. Тепер це стосується і України.
Угода занадто розпливчаста, щоб мати якесь економічне значення, поки в Україні триває війна, і в осяжному майбутньому після неїМаксиміліан Гесс
Що ж до мови в угоді, є певні сумніви щодо того, скільки саме рідкісних, цінних корисних копалин Україна має в своєму розпорядженні.
Геологічна служба України стверджує, що країна має значні запаси рідкоземельних та інших цінних мінералів; однак значна частина цих запасів знаходиться на територіях, що перебувають під контролем Росії.
Більше того, Геологічна служба США припускає, що ці запаси можуть бути перебільшеними. Дослідницький звіт S&P Global також поставив під сумнів українські оцінки, заявивши, що вони ґрунтуються на дослідженнях десятирічної давнини.
Українські родовища літію, титану і навіть урану є більш розвіданими, так само як і нафтові та газові родовища.
Невеликою перемогою Зеленського та його переговірників є те, що в угоді міститься заклик до того, щоб надходження до Об'єднаного фонду реконструкції сприяли «безпеці, захищеності та процвітанню України» – хоча в угоді зазначено, що це буде визначено лише в остаточній угоді про фонд.
Це зміна у порівнянні з попередніми проектами і заявами американських чиновників, які припускали, що доходи фонду підуть на погашення частини витрат на озброєння, що постачається США.
Для спостерігачів, українських чи інших, ця угода є маленькою перемогою обох лідерів.
«З економічної точки зору, це хороша можливість залучити зовнішній капітал – потенційно генеруючи кілька мільярдів доларів реінвестицій щороку», – зазначає Наталія Шаповал, економістка Київської школи економіки, у своєму дописі на X.
«З політичної точки зору, це азартна гра: Адміністрація Зеленського сподівається, що поглиблення економічних зв'язків може зрештою призвести до кращих зобов'язань у сфері безпеки. Наразі, я б сказала, що Україна діє з обережним оптимізмом».
Томаш Копечний, посланник чеського уряду з питань відновлення України, назвав це «успіхом дипломатичних переговорів для обох країн».
«Саму угоду я вважаю розумною, справедливою, безумовно, не неоколоніальною і не імперською», – сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода. «Сама угода – це, по суті, спосіб зацікавити американські підприємства, американський бізнес і американський уряд у відновленні України не тільки на папері, але й через конкретні фінансові та інвестиційні схеми».
Ніяких гарантій безпеки. Але є пункт про безпеку
Уряд Зеленського (зі свіжими спогадами про провал Будапештського меморандуму 1994 року) вже давно наголошує на необхідності гарантій безпеки, які допоможуть запобігти будь-якій майбутній російській агресії.
Угода дійсно містить пункт про безпеку: «Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України щодо отримання гарантій безпеки, необхідних для встановлення тривалого миру». Хоч і один оглядач назвав цей пункт дипломатичним «шедевром», він ні до чого не зобов'язує Вашингтон. У попередніх проєктах цього пункту не було.
Трамп заявив журналістам у Білому домі 25 лютого, що угода надає Україні «військову техніку і право воювати далі».
Однак на зустрічі з урядовцями наступного дня він повторив своє наполягання на тому, що Сполучені Штати не надаватимуть гарантій безпеки.
«Я не збираюся надавати гарантії безпеки, які які виходять за рамки дуже великих», – сказав він. «Ми попросимо Європу зробити це».
«Я сподіваюся і молюся, що це те, що потрібно Трампу, щоб сказати: «Добре, тепер ми збираємося допомогти Україні», – сказав Ед Верона, експерт Атлантичної ради у Вашингтоні, який працював в енергетичних і гірничодобувних компаніях в Росії, а також досліджував інвестиції в Україну.
Зеленському «вдалося отримати для себе кращу угоду, ніж перші два проекти, які були представлені. І тому він дуже хоче поїхати до Вашингтона, підписати і сказати: «Добре, чудово», – сказав Верона в інтерв'ю RFE/RL. «І сподіваюся, що, можливо, це заспокоїть Дональда Трампа. І Трамп зможе сказати: «Дивіться, що у мене є». Вони підписали цю угоду. Це добре для Америки».
Форум