У Росії від 24 лютого 2022 року оскверняють могили учасників повномасштабного вторгнення в Україну. Їх підпалюють, наносять на надгробки свастики, зрізають чи псують стяги. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Север.Реалії» виявили щонайменше 55 випадків осквернення могил учасників війни за три роки вторгнення.
Псувати пам’ятники та могили військових у Росії почали ще у перші місяці війни.
Перший відомий випадок стався в анексованому Криму. 61-річна пенсіонерка Валерія Гольденберг, уродженка Полтави, вилила кров та фекалії на могилу загиблого на війні проти України мінометника Валентина Ісайчева. За словами Гольденберг, вона зробила це «із почуття помсти та співчуття народу України». Пенсіонерка визнала провину, її засудили до двох років колонії-поселення. Вона вже вийшла на волю.
2022 року випадки псування могил ще були рідкістю. За перший воєнний рік, крім справи Гольденберг, порушили ще дві. У Тамбовській області у червні 2022 року невідомі нанесли напис, який «прославляє героїв України», на тротуарну плитку біля могили Антона Манохіна, який служив в одному з підрозділів Росгвардії та загинув на війні наприкінці лютого 2022 року. Що саме це був за напис, у МВС не повідомили.
У липні 2022 року у Забайкаллі затримали п’ятьох підлітків, які виховувалися у місцевому інтернаті. Їх звинуватили у тому, що вони пошкодили могилу єфрейтора Сергія Зайцева, який загинув в Україні, а також написали образи на одній із могил, розкидали вінки та сміття. В обох випадках про вироки не повідомлялося.
Зростання у сім разів
У 2023 році кількість випадків осквернення могил зросла в сім разів. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Север.Реалії» виявили 21 такий випадок. При цьому поховання військовослужбовців підпалювали, залишали на стягах літери Z та нацистську символіку.
Так, у Хабаровську місцевого активіста Ангела Ніколаєва засудили до 15 років позбавлення волі за підпал військкомату, він також зірвав військову символіку з автобусів та наніс на російські стяги, встановлені на могилах учасників війни проти України, «зображення символів, візуально схожих на нацистську символіку та атрибутику».
У місті Міасі Челябінської області у листопаді 2023 року невідомі підпалили могилу російського військовослужбовця Олега Марченка. Слідчий комітет порушив кримінальну справу, могилу відновили, але про затримання підозрюваних не повідомлялося.
У лютому 2023 року невідомі підпалили могилу 20-річного учасника війни Володимира Цигонія на цвинтарі Євпаторії.
Загиблий служив у 810-й бригаді морської піхоти Чорноморського флоту РФ, воював на Донецькому напрямку. Він брав участь у російській окупації Маріуполя та Волновахи, а потім вирушив до Херсонської області, де загинув 9 жовтня 2022 року.
В управлінні МНС в анексованому Росією Криму підтвердили підпал, але співробітники кладовища вважають, що причиною займання стала лампадка на могилі військовослужбовця.
Паліїв не знайшли. Одним із підозрюваних був товариш по службі загиблого. Але він провину заперечував.
Підпали могил також відбувалися у Читі, Артемівському, Новосибірській області, Рязані и Іванові.
У Владивостоку постраждали не самі могили, а стяги, які були на них встановлені. Невідомізрізали39 російських триколорів, але залишили нечіпаними прапори морської піхоти та військової розвідки. Як стверджували місцеві жителі, раніше на цих могилах були встановлені стяги ПВК «Вагнер», але після заколоту Євгена Пригожина їх прибрали. Поліція підозрюваних не знайшла, але оголосила про винагороду в 200 тисяч рублів за їх затримання.
У Хабаровську на російські стяги та прапори військових підрозділів нанесли червоні свастики. За даними поліції, постраждали 24 поховання.
Ще один випадок не цілком підходить під визначення псування могил, але все ж таки силовики вважали його таким. 6 жовтня 2022 року пенсіонерка з Петербурга Ірина Цибанєва прийшла на Серафимівський цвинтар, знайшла там могилу батьків президента РФ Володимира Путіна і залишила на ній записку: «Батьки маніяка, заберіть його до себе. Від нього стільки болю та бід, весь світ молить про його смерть. Смерть Путіну. Ви виростили виродка та вбивцю».
Цибанєву швидко затримали та відправили під домашній арешт у справі про осквернення місць поховання за мотивами ідеологічної ворожнечі.
За словами Цибанєвої, це не було політичною акцією, а записка не мала стати суспільним надбанням і якби не кримінальна справа, то вона забула б про неї. Через місяць суд випустив Ірину з-під домашнього арешту, замінивши його забороною певних дій. У травні 2023 року пенсіонерку засудили до двох років умовно.
Підлітки проти могил
У 2024 році у РФ кількість випадків пошкодження могил учасників російсько-української війни продовжувала зростати, але незначно – 25 випадків.
Часто у оскверненні поховань брали участь підлітки. У Калузькій області двоє підлітків вирішили записати на цвинтарі ролики для TikTok: вони лягали на могили і танцювали біля них, використовуючи російський стяг. Одне із поховань виявилося могилою учасника війни. У результаті підлітків відправили до центру тимчасового тримання для неповнолітніх правопорушників на 15 діб. Їхніх батьків оштрафували за невиконання своїх обов’язків.
У Волгограді неповнолітня дівчина та її 23-річний хлопець у травні 2024 року зірвали стяги, розламали хрести та потопталися по вінках на могилах учасників вторгнення в Україну.
У Кузбасі на цвинтарі селища Промишленна троє школярів 10-11 років розбили фотографії на 18 могилах. Діти розповіли поліції, що прийшли на цвинтар, де похований вітчим однієї дитини з присутніх там, він загинув на війні. Діти хотіли зібрати з могил цукерки, але потім «через пустощі» почали камінням розбивати портрети на надгробках.
У Читі 16-річний підліток зафарбував портрети подружжя на цвинтарі в Засопці, а на могилі учасника війни розпилив фарбу на стяг Росії, наніс на нього напис «УКР», а також написав на прапорі ПВК «Вагнер» «Україна». Після цього він підпалив стяги та вінки на могилі. Його відправили на два роки до інтернату.
2025 року сталося вже п’ять випадків осквернення могил учасників вторгнення в Україну.
Одне з найгучніших – це пошкодження могили військового кореспондента російського видання «Известия» Олександра Федорчака. У ніч на 31 березня невідомі підпал могили Федорчака та трьох загиблих на війні російських військовослужбовців.
Крім могили Федорчака, також спалили поховання військових Євгена Галагуза, Віталія Лукашова та Сергія Главатого. Їхні прізвища оприлюднив депутат російського парламенту анексованого Криму Іван Манучаров, зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Порушили одразу дві кримінальні справи – за статтями про наругу над тілами померлих та місцями їхніх поховань та про пошкодження військового поховання. Підозрюваних ще не затримали.
У Калінінграді житель міста Гвардійська поблизу меморіалу перемоги та пам’яті поклав на два поховання учасників війни проти України штучні квіти та підпалив. Проти нього порушили справу. Навіщо він це зробив, у повідомленні Слідчого комітету не сказано. У Читі 32-річний безпритульний підпалив могилу військового, щоб зігрітися. Його затримали.
Покарання за осквернення могил у Росії
У російському Кримінальному кодексі є дві статті, які передбачають покарання за осквернення могил. Стаття 243.4 КК – знищення або пошкодження військових поховань та стаття 244 КК – наруга над тілами померлих та місцями їхнього поховання.
Із 2020 року до другого півріччя 2024-го (пізніші дані ще не опубліковані) за обома статтями в Росії засудили 162 особи, але це не означає, що всі ці справи були пов’язані з псуванням поховань саме учасників війни. Як показали підрахунки проєкту Радіо Свобода «Север.Реалії», кримінальні справи були порушені менш ніж у половині випадків. У повідомленнях про інші події йшлося лише про те, що розпочалася перевірка.
Проте за першою статтею, тобто тією, що стосується саме військових поховань, кількість вироків зростає. За даними статистики судового департаменту Верховного суду Росії, у 2020 році за нею не засудили жодної людини, у 2021 – чотирьох, а в перший воєнний рік – вже 11 осіб. У 2023 році засудили 12 осіб, а за перше півріччя 2024 року – чотири особи.
Санкції за цією статтею передбачають штрафи, примусові та обов’язкові роботи та позбавлення волі до п’яти років. Але реальні терміни – рідкість: з 2020 року до тюремного ув’язнення засудили шестеро людей, причому чотирьох із них – 2022 року.
За другою статтею – про наругу над похованнями – у 2020 році засудили 29 осіб, у 2021-му – 25, у 2022-му – 33, у 2023-му – 22 особи, а за перше півріччя 2024-го – теж 22, відповідно статистика за весь 2024 рік може стати рекордною, порівняно з попередніми роками. 18 засуджених засудили до реальних термінів. При цьому санкції за цією статтею передбачають позбавлення волі до п’яти років лише у трьох випадках: злочин був скоєний групою осіб, за мотивами політичної ненависті та із застосуванням насильства. В інших випадках засудженим загрожують штрафи, роботи та арешт.
