У 2022 році бюджет Міністерства оборони буде найбільшим за всю історію незалежної України, заявляє голова відомства Олексій Резніков. При цьому він визнає, що ресурсів не вистачає на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
Державний бюджет на наступний рік передбачає витрати пов’язані з обороною, які дорівнюють маже 6 відсоткам ВВП. Вимога НАТО до країн-учасниць – витрачати на оборону лише 2 відсотка внутрішнього валового продукту. Чому ж тоді міністрові оборони України не вистачає коштів на достатнє фінансування армії?
323,13 мільярда гривень з державного бюджету України призначені для витрат за статтями, пов’язаними з обороною. Але міністр оборони Олексій Резніков під час години запитань до уряду у Верховній Раді, заявив, що ресурсів не вистачає для виконання одного з пріоритетних завдань – підвищення грошового забезпечення українських військовослужбовців.
В середньому солдат отримує 10 тисяч 200 гривень. Потрібно плюс 18 мільярдів гривеньОлексій Резников
«Мінімальна моя задача… сьогодні в середньому солдат отримує 10 тисяч 200 гривень, а середня мінімальна можливість заробляти – 14300 гривень, тому як мінімум моя задача на 30 відсотків збільшити таку можливість.
Для того щоб це відбулося в наступному році, потрібно плюс 18 мільярдів гривень. Їх, на жаль, сьогодні в державному бюджеті немає, тому ми будемо шукати компромісні рішення: протягом 3 років вибудуємо модель зрозумілу, прозору, а найголовніше – справедливу», – сказав Резніков.
Оборона і безпека
Армії не вистачає коштів зокрема через те, що далеко не весь оборонний бюджет витрачається на Міністерство оборони та Збройні сили, з нього фінансується також РНБО, Національна гвардія, Національна поліція та Держприкордонслужба, пояснює у коментарі Радіо Свобода віцепрезидент Інституту європейської інтеграції Геннадій Друзенко. Насправді, за словами експерта, фінансування ЗСУ суттєво не зросло, відтак плинність військових кадрів лишається невирішеною проблемою.
У сфері ракетного забезпечення, у сфері фінансування солдатів і офіцерів – лишаємося жити у країні мрій, відірваній від реальностіГеннадій Друзенко
«Звучить ніби надихаюче, це більший відсоток ВВП, ніж спрямовують на оборону Росія чи Сполучені Штати. Але диявол у деталях – за красивими цифрами мало того, що стосується оборони. Там де мали бути проривні рішення – у сфері ракетного забезпечення, у сфері фінансування солдатів і офіцерів – лишаємося жити у країні мрій, відірваній від реальності.
У реальності 65 відсотків контрактників, це основна ударна сила ЗСУ, звільняються після першого контракту. Для людей це спосіб «перекантуватися» в період безробіття. Серед офіцерського складу від 2017 року звільнилися близько 17 тисяч, а підписали контракт лише близько 12 тисяч», – каже Друзенко.
Стандарт НАТО
Розподіл оборонного бюджету навпіл між безпосередньо оборонним відомством та безпековими відомствами в Україні відбувається щороку, нагадує у коментарі Радіо Свобода керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Він додає, що навіть 3 відсотки ВВП спрямованих на виконання оборонних здач – це більше за стандартні для країн НАТО 2 відсотка. Втім, зауважує експерт, в Україні витрачають ці кошти дещо за іншими принципами, ніж у Північноатлантичному союзі.
Більше витрачаємо на утримання того що є і на задоволення оперативних потребОлександр Мусієнко
«Якщо ми говоримо про стандарт НАТО, то ми досі, на жаль, не відповідаємо одному з його критеріїв – це бюджет розвитку. Йдеться про закупівлю і розробку нового озброєння, проведення більшої кількості навчань та й загалом про якісний компонент. Більше витрачаємо на утримання того що є і на задоволення оперативних потреб.
Міністром оборони ставляться амбітні задачі, зокрема по соціальній програмі: закрити програму по житлу для учасників бойових дій, підвищити заробітну плату. Також стоять виклики по оборонному замовленню. І не забуваймо, що ми збільшили чисельність Збройних сил. Цілий ряд факторів, що на наступний рік бюджет має бути більшим», – наголошує Мусієнко.
«Військовий тягар»
Відсоток ВВП спрямований на оборону, насправді, не відображає рівня забезпечення армії, а говорить лише про розмір так званого «військового тягара», тобто навантаження на економіку країни та суспільство через необхідність боронитися, зазначає у коментарі Радіо Свобода співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру імені Разумкова Олексій Мельник.
Ключ до вирішення у розвитку національної економіки, тобто у збільшенні наповнення бюджетуОлексій Мельник
«Тут слід говорити про реальні цифри, розподілені на кількість військовослужбовців. Можу запевнити, що тут буде далеко не на користь України. Те, що 3 роки поспіль, попри подорожчання та інфляцію немає підвищення матеріального забезпечення військовослужбовців аж ніяк не добре впливає на моральний дух армії.
2 відсотка ВВП вважаються оптимальними, для країн які мають реальні загрози. Подальше збільшення, якщо це триває роками, то підривається економіка і виникають загрози дестабілізації у суспільстві через погіршення соціальних умов. Це може бути загрозою для безпеки не меншою, ніж зовнішні загрози. Прикладом цього можна вважати Туреччину, яка постійно воює, тому вимушена витрачатися, відтак це відбивається на економіці.
Тому ключ до вирішення у розвитку національної економіки, тобто у збільшенні наповнення бюджету, або у залученні міжнародної допомоги, що також доволі розповсюджена практика. До прикладу, Ізраїль, який є розвиненою економікою, при цьому близько 90 відсотків закупівель новітніх озброєнь реалізуються за рахунок військової допомоги з боку Сполучених Штатів», – говорить Мельник.
Крім бюджетних видатків на оборону, Україна отримає міжнародну допомогу від урядів Франції (12,6 млрд грн), Великої Британії (6,7 млрд грн) і США (1,7 млрд грн),повідомляє МОУ.
2 грудня Верховна Рада підтримала в другому читанні закон про державний бюджет на 2022 рік. Доходи заплановані в сумі 1,311 трильйона гривень, видатки – 1, 497 трильйона.
За статтями, пов’язаними з обороною, передбачені витрати на суму 323,13 млрд грн, що дорівнює 6% ВВП. На грошове забезпечення і зарплати військовим підуть 71,2 млрд грн. На розвиток стратегічної промисловості надається 7,5 млрд грн.
Також, за даними МОУ, 5,5 мільярда гривень буде спрямовано на забезпечення житлом учасників АТО/ООС зі статусом внутрішньо переміщених осіб.
