Великодню ніч у Києві найбільші церкви мали зустріти без вірян через коронавірус. Напередодні свята керівництво держави нібито домовилося із главами трьох конфесій (ПЦУ, УГКЦ та УПЦ (МП)) про карантинні обмеження в храмах. Формально усі церкви погодилися обмежити вхід вірянам і контролювати дотримання ними визначеної дистанції та наявність у них захисних масок. Але не усі столичні храми виконали обіцянку дотримуватися правил карантину, запровадженого через поширення COVID-19.
Що не так із Києво-Печерською лаврою?
Єрусалим, 18 квітня. Благодатний вогонь зійшов у церкві Гробу Господнього. Церемонія сходження пройшла без звичного натовпу. Карантинні обмеження змінили хід церковних обрядів по всьому світу. За лічені години чартерним рейсом вогонь добрався до церкви Московського патріархату, яка називає себе українською православною.
По периметру Києво-Печерської лаври стоять нацгвардійці, кілька поліцейських автівок і поліцейські з металошукачами. На заході сонця багряне світло падає на купол Великої лаврської дзвіниці. У вікнах монастиря миготить синє світло – відбиваються спецсигнали. Тут вони повсюди: то від поліцейських «пріусів», то від «швидкої». Остання тут часто.
За 2 години перебування біля в’їзду в лавру можна було налічити два десятки автомобілів швидкої допомоги. То приїдуть на виклик, то привезуть після обстеження монахів. В лаврі було інфіковано близько ста монахів та священників. І все б нічого, але за лічені кроки до одного з епіцентрів розповсюдження COVID-19 шикується жива черга із прочан і священників за Благодатним вогнем. Із лампадками приїхали здебільшого представники релігійних громад Московського патріархату із регіонів.
«Річ в тому, що я з благословення нашого настоятеля приїхав. Він не зміг приїхати з Броварів. У нас була зустріч, наших благочинних із мером міста. Вони проговорили усі правила: дотримання дистанції, засоби захисту – все, як необхідно. Прихожани ставляться із розумінням», – розповідає Радіо Свобода Олексій, тримаючи в руках лампаду. Він один із перших, хто приїхав до Воскресенської церкви за цим вогнем.
Минулого року вогонь роздавали одразу після прильоту в аеропорту Бориспіль. Пізніше його доправляли в Києво-Печерську лавру, де очільник УПЦ (МП) митрополит Онуфрій здійснював богослужіння і роздавав вогонь прихожанам. Цього ж року лавра на карантині, а сусідній храм не на території історичної пам’ятки, відтак вхід майже не обмежений.
Правоохоронці спонукають людей дотримуватися необхідної дистанції. Відтак кілька десятків людей спочатку розтягнулися на сотні метрів. Але все ж ближче до «роздачі вогню» знову скупчуються. І поки люди очікують можливості потрапити в храм за вогнем, намісник Воскресенської церкви Сергій Ющик несе лампаду до перекритого входу в лавру.
«Христос Воскрес!» лунає звідти. Священник передає монахам лампаду й каже: дивіться, не загасіть. З рук в руки. Пізніше, витерши руку об руку, Ющик запевняє, що у монахів у це велике християнське свято обов’язково підніметься настрій.
«Ми зараз передаємо маленький символ знамення нашого свята», – каже священник.
Знамення свята розійшлося серед вірян швидше, коли настоятель вийшов до вірян та роздав вогонь усім.
«Інтервал – три метри одне від одного. Розійдіться, і ми вас відпустимо. Добре? – звертається до натовпу Сергій Ющик, – Три метри одне від одного, запалюємо. Це прямо із храму».
Поліція насторожилася, адже люди стали тісніше одне до одного.
«Так, так, з керівництвом узгоджено», – реагуючи на випередження сказав Ющик. За лічені хвилини біля входу стало пусто. Люди розійшлися.
Цього року в головна святиня УПЦ (Московського патріархату) закрита на вхід. Основним храмом, урочисту літургію в якому відправляла УПЦ, став Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир у Феофанії.
ПЦУ і Володимирський собор
У столиці варто вирізняти ще щонайменше два центральні храми, де свої богослужіння звершують православні.
Це Володимирський собор, який своїм головним вважає группа священників на чолі з Філаретом, й котрі далі себе називають УПЦ (КП), попри ліквідацію цієї церковної структури шляхом саморозпуску напередодні Об’єднавчого собору, й котра нині юридично не існує.
І Михайлівський Золотоверхий – головний собор Православної церкви України (ПЦУ) на чолі з Епіфанієм, єдиної канонічної церкви в Україні, відповідно до рішення Вселенського патріархату.
Задовго до закликів керівництва країни обмежитися трансляцією святкування Великодня, в ПЦУ рекомендували своїм вірянам залишатися вдома та довіряти порадам медиків. Відтак, кажуть нам у Михайлівському соборі, на прихожан у Великодню ніч в храмі не чекають. Між тим, в церкві при вході є безкоштовні санітайзери. Кожен, хто все ж увійде в храм, матиме можливість очистити не лише душу, але й руки. Чого ми не зустріли в жодному іншому з тих, що відвідали.
«Ми добре пояснили нашим людям, що нині краще залишатися вдома. Ми це робили неодноразово, і ми віримо, що нас почули», – каже нам один зі священників. Все ж кілька людей прийшли із великодніми кошиками до храму. Церковна брама не зачинена, та все ж у приміщенні здебільшого священники.
«Я хочу підкреслити, що ми – єдина з українських церков, які ухвалили відповідні документи на своїх керівних органах. Не просто предстоятель закликає до певних речей, до дотримання певних норм, але загалом це все викладено документом, згідно з рішенням синоду ПЦУ. І перший синод відбувся приблизно місяць тому», – сказав напередодні Великодня в інтерв’ю Радіо Свобода предстоятель ПЦУ Епіфаній.
До Володимирського храму від Михайлівської площі пішки добиратися не менше від 20 хвилин. Йдучи цим шляхом, ми не побачили не те що людей із кошиками… Жодної душі. Лише кілька автівок, переважно – таксі.
Перед входом у собор патрулюють кілька поліцейських. Вони по черзі гріються у запаркованому «пріусі». Один із патрульних періодично поглядає в середину собору.
У храмі візуально ніби і дистанція дотримується, і маски на обличчях у прихожан. Та правило: не більше від 10 людей у церкві – не про цей собор. Кілька десятків людей із великодніми кошиками прийшли на богослужіння у храм. Виглядало, що частина людей у церкві намагалася опустити очі перед камерами, хтось навіть і прикритися. Чи то соромилися, чи то щось карантинне, це ми залишимо на розсуд читачів.
Утім, на ранок столична поліція повідомить, що «Під час богослужінь у церквах перебувало не більше 10 осіб, як і передбачено карантинними заходами». Нижче на світлинах ви побачите дещо іншу картину.
У Володимирському соборі освячення Великодніх кошиків проходило для кожного окремо. Утім, в кінці служби усі кошики склали докупи та окропили святою водою.
«Біля телевізора освячувати паски неможливо. Освячувати треба у якомусь місці, як я уже говорив: чи то у магазині, чи то у пекарні, чи то у храмі, але не натовпом, але перед телевізором освячувати паски неможливо», – сказав патріарх Філарет, настоятель Володимирського собору.
Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ
Про Великдень в онлайні чи не найпершим заявив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук). Він звернувся до усіх вірних УГКЦ не приходити на богослужіння, а великодню службу звершувати за зачиненими дверима церкви.
Головний храм греко-католиків у Києві й справді зачинив свої двері для мирян. Десятки пустих чорних стільців вишикувалися рядами по просторому холу Патріаршого собору Воскресіння Христового. Священники тримали дистанцію одне від одного, і богослужіння проходило виключно із церковниками.
Ті парафіяни, хто мав намір прийти, зробили це. До десятка людей на відстані більше трьох, а то й п’яти метрів одне від одного. Вони стоять на вулиці. У когось вишиванка на грудях, хтось кошики з вишитими рушниками й оздобленими кольоровими крашанками приніс. В масці –через одного. Гучне відлуння чутно ще за сотні метрів вглиб вулиць «Лівобережки».
