ЛЬВІВ ‒ Інспектор патрульної поліції у Львові Сергій Желіба розповів Радіо Свобода, що після його публічного виступу про проблеми в патрульній поліції Львівщини, його покарали. Керівництво управління патрульної поліції у Львівській області заперечує те, що на працівника чиниться тиск.
Чи існує в поліції система покарань?
У 2015 році Львів став другим містом після Києва, де на вулиці вийшли патрулювати поліцейські. Нова форма, нові автомобілі, привітне ставлення поліцейських до громадян. Серед 400 патрульних, які присягали на площі Ринок служити вірно і чесно українському народові, були люди переважно віком 30 років.
Це були особи із різних сфер, і банківські працівники, і військовослужбовці, і підприємці, і юристи, і менеджери, і колишні міліціонери.
Тоді у Львові на одне місце у патрульній поліції претендували 30 кандидатів, а це навіть більше, аніж у столиці. На сьогодні, з тих, хто пройшов конкурс і гордо стояв на центральній площі міста, залишилось заледве 20-30%.
Мотивація: чесно захищати громадян у некорумпованій поліції
У 2015 році почав службу у рядах патрульної поліції Львова колишній військовослужбовець Збройних сил України Сергій Желіба. Його мотивація була, як і у більшості колег по службі, захищати громадян чесно у некорумпованій новій структурі, бути відкритим до людей, отримувати за працю гідну зарплату, творити справедливу поліцію. Але, з різних причин, люди почали звільнятись із патрульної поліції.
У грудні минулого року патрульні поліцейські, у тому числі і львівські, розпочали всеукраїнський тихий страйк, вимагаючи підвищення зарплати, вирішення питань щодо обліку робочого часу, доплат за понаднормову роботу.
Для прикладу, у 2015, коли Сергій Желіба прийшов у патрульну поліцію, його зарплата, як і колег, була 8100 гривень, сьогодні ‒ 14300 гривень уже після її підняття у січні цього року на 10%.
Після публічного виступу інспектора УПП Сергія Желіби про проблеми на службі, він із 31 січня, як розповів Радіо Свобода, чергує в адміністративній будівлі і такий крок розцінює, як переслідування чи покарання через його висловлювання.
«Я відкрито закликав наше керівництво висловитись щодо того, чи потрібно поліцейським підняти зарплату. Бо у посадовій інструкції прописано дбати про особовий склад. Ми з колегами говорили, але нас не почули. Я дав інтерв’ю і одразу у мене вже була розмова з керівниками. Не знаю, чи це була їхня воля. Одразу перевели чергувати в адмінбудівлю з 31 січня (1 лютого інспектор вдруге відкрито говорив в етері про проблеми ‒ ред.).
Пробують зламатиСергій Желіба
«Пробують зламати тих, хто ще не зламався, робити так, як людині не підходить. Бо є люди, які не хочуть їздити за кермом, бо не вміють, а хочуть ходити у піше патрулювання, є, які навпаки, хочуть сидіти на шлагбаумі, тобто чергувати в адмінбудівлі. Мені сказали: «Ось, посиди, бо ти не мав говорити». Розумію, які можуть бути наслідки. Але не жалкую ні про що».
Коли на арешт-майданчик я скеровував бензовоз, в якому було 35 тон дизпалива без документів під акцизний товар, до мене подзвонили з Києва і запитали, на основі якої статті Закону України про Нацполіцію я керуюсь. Я назвав 64 статтю, а це присяга. Так і відповів. Більше не дзвонили», ‒ говорить Сергій Желіба Радіо Свобода.
В Управлінні патрульної поліції у Львівській області заперечують факт застосування тиску щодо працівника після його критичних висловлювань. Адже про проблеми у патрульній поліції говорили й інші співробітники управління.
Керівник УПП Львівщини Роман Пилипенко погоджується з тим, що грошове забезпечення у патрульній службі ‒ незадовільне.
Жоден вид наряду не є покараннямРоман Пилипенко
«Це безглуздо було б здійснювати тиск на людей, які говорять про проблеми, які очевидні для керівництва. Жодного разу якомусь співробітникові патрульної поліції не заборонялося відвідувати теле, радіо ефіри, спілкуватися з журналістами. Коментарі про проблеми щодо зарплати, захисту поліцейських давав не один інспектор. Я поцікавився у керівника батальйону, скільки разів даний інспектор заступав у наряд по охороні адмінбудівлі. У 2021 році ‒ це 41 раз, в 2022 році ‒ 7 разів. Я б хотів зауважити, що жоден вид наряду не є покаранням в патрульній поліції», ‒ прокоментував ситуацію Роман Пилипенко, начальник УПП у Львівській області.
Система покарань працює?
Чи можна вважати тиском чи покаранням дії керівництва патрульної поліції щодо підлеглого, якого переведено на чергування в адмінбудівлі на певний час, якщо людина не просила про це?
Це не один із видів покараньДмитро Швець
«Це можна розцінювати як дискримінацію і тиск. Більше того, це не один із видів покарань,є інші приклади. Піший патруль у центрі міста цілу ніч має справу з п’яними туристами, інші патрулюють на автомобілі. Умови кардинально відрізняються, коли патрулюєш автомобілем і коли у пішому патрулюванні. Таке у них було регулярно, що хтось чергує в одному місці, зараз нікуди певно і не зникло. Друге, це право не преміювати безпідставно. Можуть зменшувати премію на підставі банального рапорту командира взводу. Багато способів тиску існує», ‒ каже адвокат Дмитро Швець.
За словами інспектора патрульної служби Сергія Желіби, 95% колег, з якими він починав працювати, звільнились. Хтось не витримав фізично, хтось розчарувався у службі, бо мав інші очікування, комусь не сподобалось ставлення, несправедливий розподіл грошових премій.
Максим Підболячний серед тих, хто у 2017 році звільнився з патрульної поліції. У цей час він уже був заступником начальника управління патрульної поліції Львівщини.
Мала б бути справедливістьМаксим Підболячний
«Пішов, коли побачив, що все закладене реформою почало нівелюватися. Батальйон заступає на зміну на день чи ніч. Є «розстановка сил і засобів», де вказано у листочку кількість екіпажів, в якому районі, якому складі. Адже мають бути автоекіпажі, піші, чергування в адмінбудівлі, тобто «будці», як кажуть. Але є питання, як це має бути організовано керівництвом батальйону. Мали б бути враховані індивідуальні особливості, кому що вдається чи ні з особового складу. Мала б бути якась справедливість і кожен із батальйону мав би відчергувати три рази у «будці» і нікому б не було образливо. Якщо людина сама не просилась, а її примусово раз-другий-третій ставлять на таке чергування, то це щось означає? Дуже багато людей звільнились, не менше 80%. Є великий відтік кадрів», ‒ говорить екс-працівник патрульної поліції Максим Підболячний.
У 2015 році патрульні поліцейські були мотивовані, вони відчували довіру громадян і впевненість. На сьогодні ситуація змінилась, зауважує депутат Львівської міськради Валерій Веремчук, який у 2014 році був серед тих львів’ян, які створили «Самооборону», забезпечуючи порядок у місті.
Адже після «ночі гніву» з 18 на 19 лютого 2014 року, міліція немов «зникла» зі Львова. Тоді невідомі особи спровокували людей на погроми відділів міліції, управління СБУ, прокуратури, приміщення суду. Львівські правоохоронці боялись одягати форму з огляду недовіри до них із боку громадян.
Тому львів’яни об’єднались і самостійно чергували на вулицях, охороняли важливі об’єкти. Багато з тих, хто був у числі «Самооборони», у 2015 році давали присягу, як патрульні поліцейські.
Залишатимуться безмовні виконавціВалерій Веремчук
«Дуже багато патрульних із першої хвилі звільняються. Створюються умови, коли у правоохоронні органи приходять люди, яким офіційна велика зарплата не потрібна, бо знають, як самим заробити гроші. Прикро, що великий кредит довіри до поліцейських, як це було на початку, падає. Декларували, що поліція з народом, відкрита. Розумію, що є вертикаль влади, одним дзвінком можна дати вказівку молодшому по званню чи посаді, але таким чином люди, які йшли у 2015 році у поліцію, щоб служити суспільству, не будуть у такій системі працювати. Хто себе поважає, той шукатиме інше місце, а залишатимуться безмовні виконавці, які потім можуть зробити те, що робили міліціонери і беркутівці на Майдані, коли виконували злочинні накази», ‒ каже Валерій Веремчук.
Інспектор патрульної поліції Сергій Желіба зауважив, що не має наміру самостійно звільнятись зі служби.
