Після обурення в соціальних мережах, «тихого страйку» українських патрульних і відкритих звернень київського оперуповноваженого Дмитра Ринкового, в Національній поліції погодились підняти зарплату своїм працівникам. Втім, чіткого механізму та прозорої комунікації з особистим складом все одно немає, говорять поліцейські. Ба більше, поки йдеться лише на 10% і тільки для окремих категорій працівників. 11 січня з поліцейськими обіцяє зустрітись радник президента Володимира Зеленського – питання для обговорення збирають серед самих поліцейських.
У листопаді 2021 року оперуповноважений Дмитро Ринковий записав своє перше відеозвернення – про провал реформи національної поліції. Йшлось і про погане забезпечення, зокрема пальним, і про відсутність службового житла, і про вкрай низькі зарплати, і про відсутність мотивації до кар’єрного зростання через корупційну складову керівництва, і про погане харчування тощо.
Міністерство внутрішніх справ та Національна поліція не коментували публічно це звернення.
1 січня 2022 року Ринковий оприлюднив друге звернення – в ньому він розповів, що поліцейські не отримали в кінці року «ковідні» виплати та 13-ї зарплату, на яку вони розраховували.
Він знову нагадав про вкрай низькі зарплати особистого складу Національної поліції, вимагав відставки голови національної поліції Ігоря Клименка та міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського та заявив, що керівництво намагається його звільнити.
5 січня Ринковий записав ще одне звернення, де повідомив про своє звільнення, як він каже «заднім числом».
Ще раніше, з 20 грудня 2021 року у Львові розпочався так званий «тихий страйк» патрульної поліції.
Як розповів журналістам інспектор патрульної поліції Львівської області, керівник профспілки Тарас Пристай, ідея такого страйку полягає в тому, щоб не виписувати постанови по незначних правопорушеннях.
«Основні виклики ми опрацьовуємо стандартно, складаємо матеріали по 130 (керування автівкою напідпитку) і 124-й (порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів). Про це знає керівництво у Львові, про це знає керівництво у Києві. Ми розуміємо, що вже завтра нам не піднімуть зарплату до 30 тисяч гривень, але можна іншим чином покращити ситуацію і з зарплатою, і з робочим графіком і з навантаженням», – заявив поліцейський.
Зараз «страйк» продовжується, і підтримується в інших регіонах, говорить Радіо Свобода львівський патрульний, який попросив не називати його імені. Він працює в патрульній поліції з 2018 року. Зарплата не змінювалась десь три роки, розповідає поліцейський.
«Страйк продовжується, незважаючи, що вчора президент України зібрав керівництво поліції з цього питання. Вони дали певні обіцянки, але жодних цифр немає. Поліцейські не знають, що їх чекає. Виплати з минулого року, зокрема «ковідні», нам ніхто не збирається повертати. Отримали тільки 1157,08 гривні – чисто символічні якісь, такого ще не було ніколи», – каже він.
Зустріч міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, голови Національної поліції Ігоря Клименка і, можливо, президента Володимира Зеленського, відбулась 5 січня. Поліцейським пообіцяли поетапне підвищення грошового забезпечення з січня 2022 року.
«Першочергово зарплати зростуть в патрульних, спецпризначенців та поліцейських, які несуть службу в зоні ООС. Також ми очікуємо наступного підвищення у квітні. Зауважу, керівники Нацполіції, структурних та територіальних підрозділів підвищення зарплат НЕ ОТРИМАЮТЬ», – зазначив Клименко у фейсбуці.
У поліцейських чатах обговорюється внутрішнє розпорядження, згідно з яким зарплату поки підвищать на 10%, причому поки що йдеться тільки про Київ, можливо міста-мільйонники.
«Що таке 10%? Невідомо, чи це від загальної зарплати в 13000, чи тільки від окладу, який в нас близько 4000 гривень. Решта – це премії. І навіть 1300 гривень – це копійки», – пояснює Радіо Свобода цей же львівський патрульний. Якщо зарплату не підвищать, люди просто почнуть масово звільнятись, каже він, тому що поліцейським потрібно забезпечувати себе та свої сім’ї.
Поліцейським запропонував зустрітись Офіс президента
В Офісі президента зацікавились протестом поліцейських, каже колишній правоохоронець. Його сестра досі працює в Національній поліції, він побоюється за її безпеку, тому просить не називати його справжнє ім’я та місце роботи.
Він звільнився з лав ще міліції близько 10 років тому, але майже всі друзі досі служать у правоохоронній структурі. Багато хто наприкінці 2021 року скаржився йому на відсутність «13-ї зарплати» і «ковідних» доплат – в середньому люди отримали ті самі 13 тисяч гривень. Це і стало останньою краплею для поліцейських, говорить він, тому що багато хто розраховував на суму вдвічі більше.
Колишній міліціонер – активний учасник телеграм-чатів українських поліцейських. Каже, що на початку 2022 року в чатах почали обговорювати питання президенту – говорили і про низькі зарплати, і про проблеми із професійною підготовкою керівництва.
«Дня чотири тому побачив повідомлення, що представник Офісу президента хоче зустрітись із працівниками поліції у Черкасах. Написав, чому в Черкасах, можна ж у Києві. Комунікації відбувались через Ігоря Блошко», – розповідає колишній правоохоронець.
Він допомагає із проєктом вимог від діючих працівників – збирає інформацію та готовить її до презентації. Серед приблизних вимог, які він продемонстрував Радіо Свобода, і виплата «13-ї зарплатні», і підвищення зарплат, і удосконалення пільг, і зміна керівників обласних управлінь Нацполіції, і забезпечення оргтехнікою і канцтоварами поліцейських.
11 січня поліцейських на зустріч кличе радниця президента Володимира Зеленського, уповноважена з питань забезпечення прав захисників України Альона Вербицька. Вона покликала на зустріч представників усіх областей та закликала до прозорого спілкування.
Радіо Свобода поспілкувалось із одним з керівників середньої ланки Національної поліції, який завідує сектором дізнання в одному з міст-мільйонників, й який також попросив не називати його імені. Поліцейський планує відвідати зустріч із Вербицькою, хоча й сумнівається в якихось справжніх змінах. Зарплатня і рядового складу, і молодших чи середніх керівників дійсно невисока – в середньому 14-15 тисяч гривень. Поліцейських рятували «ковідні» та інші виплати, але минулого року їх не було.
«Рядовий склад фактично кинутий на призволяще – робіть все, як хочете, головне, щоб ніхто не чіпав. Частіше за все така логіка керівництва. Ще й Кримінально-процесуальний кодекс таким чином прописаний, що до тебе завжди можна було прийти, перевірити, щось знайти і притягнути до відповідальності – ти заручник ситуації», – говорить поліцейський та припускає звільнення людей з лав поліції.
Він розповів, що йому та його підлеглим часто доводиться виходити на охорону громадського порядку – на різні масові заходи. Замість виконання прямих обов’язків слідчих чи дізнавачів, можуть відправити чергувати вулицями. «Хочеться, щоб людина прийшла і тиждень подивилась, як насправді все відбувається», – говорить він, коментуючи можливість реальних змін після очікуваної зустрічі із Вербицькою.
Захист прав патрульних закінчився звільненням – експатрульний
«Ще у 2015 чи у 2016 році ми намагались відстоювати права патрульних, – говорить Радіо Свобода колишня патрульна Зоя Мельник. – Зусилля координували у телеграм-чаті, який свого часу створило керівництво патрульної поліції, планували створити профспілку патрульних, яка б захищала від свавілля керівництва». Проте, як тільки там розпочались незручні питання, в чат спочатку додалось декілька десятків тисяч людей, а потім його взагалі прикрили, говорить колишня поліцейська.
«Ми запитували і про людей, яких призначали на керівні посади без конкурсу та досвіду, і про забезпечення поліції. Зокрема, нам говорили, що ми маємо за власні кошти мити робочі машини – ті, в яких возимо поранених чи бездомних людей. Нас почали викликати «на килим» і давити поодинці. В них це вийшло – всі замовкли. Нам постійно затуляли пельку – для мене це закінчилось звільненням. Ще одного бунтаря, Антона Снєжкова, звільнили взагалі за пост у фейсбуці», – розповідає Мельник.
Вона працювала у патрульній поліції Одеси з моменту створення правоохоронної структури. У 2019 році Мельник звільнили з формулюванням «за дисциплінарні порушення», а за словами самої поліцейської – через викриття проблем із захистом прав патрульних, погане забезпечення, критику планів по кількості протоколів для водіїв від керівництва і викриття корупційних схем, зокрема. Через два роки Мельник перемогла у суді і відновилась на посаді.
Тому, на її думку, недавні виступи поліцейського Дмитра Ринкового є керованими або частиною політичної гри між людьми Арсена Авакова і Дениса Монастирського. Коли вона чи інші патрульні намагались публічно говорити про проблеми, про які зараз говорить Ринковий, це закінчувалось звільненнями, дисциплінарними покараннями чи іншими засобами боротьби із незадоволеними поліцейськими, каже Мельник.
Слідчий із вислугою 25 років отримує 15 тисяч – ексрадник голови Нацполіції Одещини
Зазвичай відкрито готові говорити ті працівники поліції, що вже звільнились, зазначає полковник кримінального розшуку міліції у відставці Владислав Сердюк. Він також був радником одного з керівників одеської обласної поліції, Гіоргі Лордкіпанідзе. Діючі працівники поліції зазвичай не спілкуються із журналістами.
«Повстання підняла та молодь, що прийшла в поліцію, зокрема автор відеозвернення. Старі працівники ніколи б не пішли на це. Це радує, що зростає нове покоління поліцейських, які вже не будуть мовчати. Водночас це сумно – вони викрили старі проблемі, про які я говорю вже багато років», – говорить Сердюк.
Він побоюється, що через страйк поліцейські почнуть саботувати роботу – так було в 2014-2016 роках. Деякі правоохоронці таким чином протестували проти люстрації, а потім атестації працівників поліції.
«Я коли став радником Лордкіпанідзе, то почав, перш за все, їздити по районних відділках. Вони були напівпусті, а решта працівників нічого не робили. Якщо зараз розпочнеться такий саботаж, якщо патрульні поліцейські, наприклад, припинять виїжджати, одразу українське суспільство це відчує», – говорить Сердюк.
На його думку, ситуація із незадоволенням молоді є результатом того, що відносини у поліції , зокрема між рядовими співробітниками і керівництвом, залишились «міліцейськими»: маніпуляції з зарплатами, кумівство, вимагання з підлеглих долі з хабарів, замовчування проблем і усунення від посад незгодних із керівництвом тощо.
Низькі зарплати звичайних поліцейських (значно менше аніж в ДБР, НАБУ, судовій охороні чи департаменті стратегічних розслідувань) призводять до неякісної роботи та зростання рівня корупції, говорить Сердюк. Один з його друзів, старший офіцер кримінального розшуку Національної поліції з понад 25-річним стажем має зарплату не більше від 15 тисяч гривень.
Поки Радіо Свобода готувало цей матеріал, у парламенті зареєстрували два законопроєкти про підвищення зарплати для поліцейських – 6506 від 05.01.2022 та 6506-1 від 06.01.2022.
