Рівно 5 років тому у ці дні відбувався саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі, під час якого колишній президент України Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про Асоціацію з ЄС. Після цього розпочався Євромайдан, сталася анексія Криму та розпочалася війна на сході України. Однак Угода з Європейським союзом таки була підписана вже новим урядом України. Депутат Європарламенту від Німеччини Ребекка Гармс в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода дала свої оцінки змінам, що відбулися в Україні за цей час.
– Які ваші відчуття через 5 років після Революції гідності і фактично 5 років після початку російської агресії проти України? Де і з чим, на ваш погляд, зараз Україна?
– Навіть, якщо здебільшого лунають лише приємні спостереження, то треба розуміти, що у всьому є світло і тінь. Найбільшою тінню через 5 років після Євромайдану залишається анексія Криму та війна на Донбасі – це найбільші трагедії після вбивства Небесної сотні. На мій погляд, ця війна відбувається, тому що Кремль та Путін хотіли захистити свою власну олігархічну та корумповану систему, і вони не могли прийняти бажання України розвиватися шляхом демократичної держави з верховенством права. Це мають зрозуміти та прийняти усі перед тим, як братися за оцінку того, що Україні вдалося зробити за ці 5 років. Я дуже рада, що Євромайдан досягнув того, що так хотів зруйнувати Путін – зокрема підписання Асоціації з Європейським союзом. Саме це дало змогу Україні розпочати глибинні реформи.
Євромайдан досягнув того, що так хотів зруйнувати Путін
– Чи можете Ви назвати топ-5 успіхів та топ-5 поразок України за цей час?
– Україна вирішила мати незалежні антикорупційні інституції – і це мірило змін. Тому що ніхто не має забувати, що глибинні реформи усієї системи правосуддя принесуть ще більш відчутні результати у боротьбі з корупцією на всіх рівнях. Робота системи відкритих державних закупок Prozzoro теж дуже важлива.
Також значним здобутком є запровадження електронних декларацій для чиновників. Хочу відзначити і запущений процес із децентралізації – вона допоможе зробити усі процесі в державі більш прозорими. Я схвально оцінюю також реформу охорони здоров’я, поліції та системи освіти.
Однак не варто забувати, що шлях від ухвалення рішення до імплементації часом в Україні триває дуже довго. Чого ж насправді бракує, так це реформи виборчої системи.
Попри те, що виборчий закон був підготовлений понад рік тому, досі нема ознак того, що він буде запровадженій найближчим часом. Я дуже вітаю рішення щодо створення суспільного мовлення в Україні, однак зменшення бюджету негативно позначиться на його запровадженні. Часто буває так, що Верховна Рада спочатку ухвалює дуже позитивні рішення, проте пізніше депутати вносять зміни з протилежною спрямованістю.
Це скандал! Через 5 років після початку війни на Донбасі переселенці досі не мають можливості волевиявлення
– Нещодавно ви також вказували на проблему реалізації виборчого права серед внутрішніх переселенців…
– Я думаю, що це скандал! Фактично, через п’ять років після початку війни на Донбасі переселенці досі не мають можливості волевиявлення. Я переконана, що Україна має зареєструвати ці зміни перед наступними виборами. Зараз ситуація така, що у цих людей нема гарантії доступу до виборів.
– Чи не вбачаєте ви у цьому політичний контекст?
– Я не думаю, що під цим є якесь політичне підґрунтя, адже ті з переселенців, хто на підконтрольній території, і так вже обрали Україну та європейський шлях. Це все громадяни України, і мені все одно, з якого вони регіону. Усім українцям повинен бути забезпечений рівноцінний доступ до виборів.
– Минулого тижня завершила роботу передвиборча моніторингова місія з ЄС та США, в якій ви також брали участь. Назвіть, будь ласка, основні результати цього моніторингу.
Перейти на повністю пропорційну систему – всі у місії погодились з цією рекомендацією до української влади
– Важливо, що обидві частині цієї місії (делегати Національного демократичного інституту (США) і Європарламенту – ред.) наполягають на тому, що у разі, якщо закон про вибори буде проголосований на початку наступного року, то часу буде достатньо для його імплементації до парламентських виборів.
Місія вважає, що кращий виборчий закон сприятиме посиленню демократії в України, особливо у контексті того, як українські партії та блоки розподіляють місця у парламенті за результатами голосування. Це шкодить стабільності та надійності політичних результатів виборів. Зараз забагато гнучкості та змін у блоках вже після виборів.
Ми також рекомендуємо перед початком виборчих перегонів прописати норми поведінки та уникати мови ворожнечі
Перейти на повністю пропорційну систему – всі у місії погодились з цією рекомендацією до української влади. І я думаю, що Венеційська комісія теж встигне дати свій висновок, якщо закон буде ухвалено у січні-лютому.
Друга важлива рекомендація стосується можливості чесного доступу до виборів для всіх політичних партій, так само як і до медіа. Прозорість кампанії та фінансування партій теж важливий інструмент для проведення чесних виборів. Ми також рекомендуємо українським колегам перед початком виборчих перегонів прописати норми поведінки та уникати мови ворожнечі.
– За підсумками роботи цієї місії було відзначено, що поляризація українського суспільства може бути використана російськими силами як важіль впливу на виборчу кампанію. Чи відчули Ви підґрунтя до реваншу старих еліт?
– Це одна з проблем в Україні – оце відчуття того, що в Україні є не лише політичні конкуренти. Іноді, до речі, я можу сказати, що конкуренція замала – тому може мати місце таке поняття, як ви сказали, реванш. Тільки кілька людей в Україні розуміють, що це нормально, якщо більшість змінюється від виборів до виборів.
Насправді, це дуже складно ретельно розібратися у політичних програмах українських партіях. Це й була одна з рекомендацій також – партіям необхідно проводити свої кампанії саме з огляду на свої політичні програми.
В Україні партії досі здебільшого утворюються навколо лідера, а не програми. Мають бути програми і відповідні лідери. Тоді українці зможуть судити, чи їхні обранці були результативними упродовж 5 років. Але певно це нескоро станеться в Україні.
