Компроміси і «червоні лінії» у переговорах Байдена і Путіна: які результати для України?
Двогодинна розмова президентів двох великих ядерних держав і центральна тема переговорів – Україна. Чи є такі результати переговорів президента США Байдена і президента Росії Путіна такими, що можна розцінити як позитивні для України? І що викликає занепокоєння? Відповіді на ці запитання шукайте тут.
Якби Україну взяли в НАТО: що змінилося б для Європи в цілому, і Росії?
Президент Росії Володимир Путін у розмові по відеозв'язку з президентом США Джо Байденом заявив, що Кремль хоче отримати «юридично зафіксовані гарантії, що виключають розширення НАТО в східному напрямку», бо, мовляв, це загрожує безпеці Росії. Однак сама Росія в 2014 році порушила територіальну цілісність України, окупувавши Крим і спровокувавши та підживлюючи конфлікт на Донбасі. І зараз погрожує Україні широкомасштабним вторгненням, сформувавши поблизу кордонів з Україною щонайменше 100-тисячне ударне угрупування військ. А чи існувала б така загроза для України, якби вона вже була членом Північноатлантичного безпекового альянсу? Чи була б зараз така напружена ситуація в Європі та світі? І що б сталося, якби зараз Україну взяли в НАТО? Радіо Свобода зібрало відповіді безпекових аналітиків на ці гіпотетичні запитання.
Олексій Арестович: шантаж Путіна не пройшов
Розв’язана Володимиром Путіним війна проти України є авантюрою, яка закінчиться поразкою російської армії. Це зазначив в Суботньому інтерв’ю Радіо Свобода радник глави Офісу президента України Олексій Арестович. За його словами, Путін продовжує тиснути на Україну та блефувати, шантажуючи Захід. І після відеозустрічі президента Росії із лідером США Джо Байденом жоден російський солдат не відійшов від українських кордонів, розповів Арестович. Але ЗСУ готові чинити спротив, наголосив він у Суботньому інтерв’ю Радіо Свобода.
Кремль зазнав поразки від України на теренах Італії: судова епопея бійця Марківа завершена
В Італії після 4 з половиною років позитивно завершилася судова справа проти України та її військовослужбовця 32-річного Віталія Марківа з українсько-італійським громадянством. Верховний касаційний суд країни в Римі 9 грудня 2021 року остаточно визнав солдата невинним і непричетним до загибелі іноземних журналістів на війні на Донбасі 7 з половиною років тому. Суд третьої інстанції відкинув усі скарги стосовно Української держави та її збройних структур. Гвардієць Марків відчув надзвичайне полегшення, Київ оголосив перемогу в боротьбі з черговою гібридною атакою Кремля, а в Італії – хто радіє тріумфу справедливості, а хто жалюгідно ще махає кулаками і кличе далі шукати «правду». Детальніше у матеріалі.
Далі коротко про те, що могли пропустити:
- ЄС готовий запровадити жорсткі санкції до Росії у разі вторгнення в Україну. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила про те, що агресія Росії проти України «обов'язково спричинить наслідки».
- США відправлять Україні стрілецьку зброю і боєприпаси – Пентагон. Йдеться про останні елементи безпекового пакету вартістю 60 мільйонів доларів.
- ДТП на Чернігівщині: суд заарештував водія вантажівки, а уряд створив комісію з розслідування. Внаслідок ДТП загинули 13 людей.
- Львівські депутати пропонують карати за заперечення Голодомору і наругу над пам’яттю жертв геноциду. Вони вимагають встановити за це кримінальну відповідальність.
- СБУ розсекретила та опублікувала документи, що викривають репресії СРСР у Криму. Матеріали мають важливе значення в умовах гібридної війни з Росією.
- Росія заявляє, що український військовий корабель «Донбас» «створює загрозу безпеці мореплавства».
Українська криптоферма для Коломойського. Звідки дешева електроенергія?
Від феросплавів до криптоферми. Що поєднує Ігоря Коломойського з майнінгом криптовалюти? І до чого тут дешева електроенергія, великий обсяг якої закупив трейдер з орбіти олігарха у державного «Енергоатому» і що є предметом офіційного розслідування правоохоронців? Про нові способи заробітку за старими олігархічними правилами дивіться у розслідуванні журналістів проєкту «Схеми».
Що залишилося від СРСР через 30 років?
8 грудня 1991 року лідери України Росії та Білорусі підписали в Біловезькій пущі заяву про «припинення існування» СРСР і про утворення СНД. Як українці, білоруси та росіяни ставляться до СРСР і його розпаду? Як змінилося це ставлення за останні 30 років?
Захист персональних даних дитини: на що треба звернути увагу батькам?
Вже 10 років в Україні діє Закон «Про захист персональних даних», який регулює питання обробки відомостей про людину, а також захищає її право на приватність. Чи розуміють українці важливість захисту своїх персональних даних, особливо, відомостей про неповнолітніх? На які ризики можуть наражатися діти, і чим корисний в цьому плані є закордонний досвід? Подробиці у матеріалі.
160-літній ювілей. Чому досі у Києві немає вулиці, яка б носила імֹ’я Євгена Чикаленка?
9 (21) грудня минає 160 років від дня народження мецената, громадського діяча, видавця і публіциста Євгена Чикаленка. Його прагнення незалежної України, поширення знань про її історію, яка збагатила й збагачує європейську історію й культуру, не втратили актуальності й сили. У родині Євгена Чикаленка часто згадували афоризм, одну з його найвідоміших думок, яку він повторював часто: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені». Детальніше про життєпис видатного мецената.
Зв’ְязок поколінь: на Прикарпатті молода пара зробила фотосесію у стилі прапрабабусі і прапрадідуся
Молода пара відтворила весільну фотографію у стилі, як були вбрані 90 років тому прапрабабуся і прапрадідусь із Коломийщини. Одна весільна світлина зроблена у період 1930–1931 років, а друга ‒ нещодавно. Щоб таку фотографію зробити, родина відреставрувала столітній кептар, у якому був вбраний молодий у 30-х роках минулого століття.
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щонеділі. Підписатись на розсилку можна тут.
