Спілкуючись із журналістами на Мюнхенській конференції з безпеки, український президент Володимир Зеленский заявив, що пошкодження укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС стало наслідком навмисних дій армії Росії. За словами президента, дрон, який атакував територію ЧАЕС, був на висоті 85 метрів і радари не могли його бачити.
«Мені здається, це такий «привіт» від Путіна і РФ щодо безпекової (Мюнхенської – ред.) конференції…Це говорить про те, що людина точно не хоче миру. Принаймні в тих умовах, в яких сьогодні він знаходиться», – сказав Зеленський.
У Кремлі заперечили, що російські війська атакували ЧАЕС. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що у нього немає точної інформації про атаку, але «не може бути й мови, щоб завдавалися удари по якихось об'єктах атомної інфраструктури, інфраструктури ядерної енергетики», цитують його російські ЗМІ.
Служба безпеки України заявила, що виявила уламки російського дрона і відкрила кримінальне провадження за фактом атаки Росії по укриттю 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).
«Всередині та поблизу укриття СБУ виявила уламки корпуса російського безпілотника з бойовою частиною та серійним номером», – йдеться в повідомленні СБУ, оприлюдненому в телеграмі.
За даними слідства, сили РФ атакували ЧАЕС дроном-камікадзе під назвою «Герань-2» типу «Шахед» – для максимального вогневого ураження цей ударний безпілотник був споряджений фугасною бойовою частиною.
Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас назвала «нерозсудливим» удар по атомному об’єкту.
Росія не шукає мируКая Каллас
«Такі атаки на цивільні атомні об’єкти є неприйнятними. Це показує, що Росія не шукає миру», – сказала вона.
Думку про те, що атака Росії могла бути навмисною поділяє і незалежна експертка з питань атомної енергетики Ольга Кошарна.
«Путін показує, що для нього не існує червоних ліній, що міжнародне ядерне співтовариство не знайшло способів контролювати і зупинити його терористичну ядерну діяльність. Він демонструє силу. І в першу чергу перед Мюнхенською конференцією. Я кажу, що він може робити все, що завгодно. І не буде ніякого покарання», – сказала Кошарна у коментарі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
Які можуть бути наслідки атаки?
Наразі немає даних про підвищення радіаційного фону внаслідок влучання дрона в укриття четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції і пожежі, яка виникла – повідомила речниця Державної служби з надзвичайних ситуацій Світлана Водолага.
Відкритий вогонь, який виник внаслідок атаки, рятувальники загасилиСвітлана Водолага
«Внаслідок цієї атаки було кілька ушкоджень у самому укритті, але їхні масштаби і чи вплинуть вони на радіаційний фон – це вже будуть говорити спеціалісти, які будуть працювати на місці. Наразі ми можемо говорити, що відкритий вогонь, який виник внаслідок атаки, рятувальники загасили. Зараз залишилося тління в одному осередку, над ліквідацією якого працюють рятувальники», – розповіла вона.
На думку Олени Кошарної, рівень радіації може дещо піднятися, адже герметичність укриття було порушено.
«Зрозуміло, що тепер по-іншому системи вентиляції будуть [працювати]. І буде підвищуватися рівень радіації, але я думаю, що він не виходитиме за межі майданчика промислового Чорнобильської АЕС, де і є об’єкт укриття, і за межі зони відчуження», – вважає експертка.
Попри те, що сам саркофаг, зведений у перші роки після аварії, не ушкоджено, укриття над ним потребує термінового ремонту, оскільки опади можуть призводити до подальшого руйнування захисту реактора, каже у коментарі Радіо Свобода дослідниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Катерина Шаванова.
Усі АЕС дуже міцні, але не розраховані на атаку збройними силамиШаванова
«Дах пробито, необхідний ремонт. Враховуючи те, що будували цю конструкцію всім світом, багато країн скидалися, відповідно ремонт теж буде коштувати грошей. Витоку радіації немає. Що ще раз доводить, що конфайнмент виконує свою функцію захисну, хоч він ніколи і не розроблявся, щоб захищати від збройних атак. Усі АЕС дуже міцні, але не розраховані на атаку збройними силами», – каже Шаванова.
Роботи із відновлення укриття можуть виявитися складними, адже захисна споруда навколо 4-го енергоблока АЕС є дуже комплексною структурою, яка не має аналогів у світі, каже в коментарі Радіо Свобода фахівець із ядерної енергетики Greenpeace Центральної та Східної Європи Шон Берні.
«Це буде нелегка робота, тому що ця споруда проєктувалася протягом багатьох-багатьох років. Її будували майже десять років. Це найбільша рухома споруда, яку коли-небудь будували люди. Тож, по суті, мова не йде про те, щоб просто покласти шматок брезенту чи пластику на дах. Це буде значний технічний виклик», – пояснює Берні.
Відео від 29 листопада 2016 року, коли на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС завершили насування на зруйнований четвертий енергоблок арки нового укриття – «нового безпечного конфайнменту»:
Ядерний шантаж перед Мюнхенською конференцією?
Після атаки на ЧАЕС 14 лютого міністерство енергетики України закликало МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) «активізувати всі міжнародні зусилля, щоб змусити Росію припинити терористичні атаки на ядерні обʼєкти».
У МАГАТЕ раніше підтвердили, що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.
Пізніше на полях Мюнхенської конференції з безпеки український міністр закордонних справ Андрій Сибіга зустрівся із генеральним директором Рафаелем Гроссі. Український дипломат заявив, що Рада МАГАТЕ розгляне російський удар по саркофагу ЧАЕС на наступному засіданні.
За словами Сибіги, йому вдалося дійти з Гроссі згоди у тому, що окупована російськими військами Запорізька АЕС має повернутися під контроль України.
АЕС України треба взяти під захист?
На думку Шона Берні, атака на ЧАЕС є «серйозною ескалацією з боку російських збройних сил».
На запитання Радіо Свобода, яких дій він очікує від західних урядів у відповідь, він закликав до більш проактивних дій і застеріг від укладання будь-якої мирної угоди між Україною і Росією, в якій Запорізька АЕС залишатиметься під окупацією.
«Необхідно розробити план деокупації атомної електростанції. Ми не можемо допустити цього в будь-якій угоді про припинення вогню, мирній угоді чи будь-чому іншому. Ми не можемо допустити, щоб Росія продовжувала окуповувати атомну електростанцію і надалі», – каже експерт.
Щодо ЧАЕС, Берні зазначає, що оскільки посунути кордон із Білоруссю фізично неможливо, міжнародна спільнота має серйозно поставитися до цих безпрецедентних викликів ядерній безпеці:
«Ми маємо найгіршу в світі ядерну катастрофу на Чорнобильській АЕС, безпосередньо на лінії фронту військового конфлікту. Це унікальний випадок в історії війни та історії ядерної енергетики. Це підкреслює, що міжнародному співтовариству необхідно серйозно зайнятися цими питаннями, а не просто укласти якусь угоду з російським урядом, вважаючи, що це прийнятно - залишати ці атомні електростанції під прямою російською загрозою».
Усі співрозмовники Радіо Свобода підкреслили, що використання повітряних маршрутів над ядерними об’єктами військовими дронами і ракетами порушує міжнародне право щодо безпеки ядерних об'єктів.
Всередині конфайнменту: Чорнобильський «звір» у клітці – фоторепортаж
Форум