16-го січня цього року Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який передбачає відновлення призовного віку з 18 до 27 років. Раніше, за часів п’ятого президента Петра Порошенка, на військову службу призивали чоловіків віком від 20 років. Указ Зеленського спровокував нові публічні обговорення щодо необхідності реформування армії та скасування загального призову. Журналіст Радіо Свобода поговорив з українським військовим експертом Валентином Бадраком про те, яка армія потрібна Україні і як її змінювати в умовах війни.
– Чи дійсно дискусія про скасування призову на військову службу в Україні має довгу історію?
– В першому десятилітті існування незалежної України питання скасування призову взагалі не піднімалося. Вперше про це заговорили в 2000 році, коли Анатолій Гриценко, будучи керівником Центру Разумкова ініціював і підготував у співавторстві з групою експертів доповідь з проблем сучасної української армії. Дослідження продемонструвало, що армія в тому вигляді, в якому вона існувала на початку ХХІ століття, існувати, грубо кажучи, не має права. Тоді стала очевидним відсутність розвитку армії та її перманентна деградація. Після публікації цього дослідження стали порушуватися питання про необхідність професіоналізації армії. Пізніше, в 2005 році, коли Гриценко став Міністром оборони, ця дискусія набула масштабнішого характеру і вийшла на професійніший рівень. Люди, які стали публічно дискутувати на цю тему, стали більш підготовленими, а їхні аргументи – більш обґрунтованими.
– Багато українських політиків під час передвиборних кампаній обіцяли скасувати призов. Ці заяви були популістськими?
Ці заяви були навіть не популістськими, вони були брехливими
– Ці заяви були навіть не популістськими, вони були брехливими. Юлія Тимошенко, наприклад, багато разів обіцяла мало не за рік повністю скасувати призов на військову службу. Ця заява, між іншим, максимально і на довгі роки скомпрометувала саму ідею професіоналізації армії в Україні. Коли люди зрозуміли, що ніяких кроків у цьому напрямку не робиться, ця ідея для них набула характеру якоїсь утопії.
– Чи правда, що Україна була максимально близька до професіональної армії в епоху правління Віктора Януковича?
– Дійсно, в 2013 році Віктор Янукович увахлив рішення про скасування призову до усіх родів військ, крім внутрішніх військ МВС України. Однак це рішення, як показує навіть поверхневий аналіз, було прийнято спонтанно, без будь-якої спеціальної підготовки і оцінки ситуації. Сьогодні є підстави вважати, що таким чином команда експрезидента намагалася продемонструвати свої нібито проєвропейські погляди на формування армії: компактної, яка впевнено йде до повної професіоналізації.
Однак, до того моменту вже була розроблена так звана «концепція Соломатіна (ексміністра оборони України, – ред.)», згідно з якою загальна чисельність збройних сил не повинна була перевищувати 70 тисяч осіб. Тобто рішення про скасування призову тоді відповідало логіці роботи команди Януковича з роззброєння України і перетворення її в легко вразливу мішень.
– Скільки може тривати процес реформування армії, який призведе до повного скасування призову?
– В Україні, на жаль, немає великої кількості досліджень, які б детально аналізували це питання. Наш «Центр досліджень армії конверсії та роззброєння» в кінці 2018 опублікував доповідь про професіоналізацію армії.
На комплексну реформу армії необхідно від 4 до 6 років з можливістю скасування обов'язкового призову на 3-у році
Дослідники, які взяли участь в роботі над документом сходяться на думці, що на комплексну реформу армії необхідно від 4 до 6 років з можливістю скасування обов'язкового призову на 3-у році. При цьому реформа повинна передбачати і зміну системи озброєння армії, коли на зміну застарілим радянським військовим технологіям має прийти сучасне озброєння, і систему так званих мотиваційних пакетів, коли держава буде готова матеріально мотивувати людей, які бажають служити в армії, і розвиток системи територіальної оборони, як первинного ступеню військової підготовки громадян, що працює, зрозуміло, на добровільних засадах. Окремо потрібно сказати, що таку реформу можливо провести навіть в умовах війни такого рівня інтенсивності, в стані якої зараз перебуває Україна.
– Чи є привід очікувати, що нинішня влада професіоналізує армію і скасує призов?
Єдиної думки щодо того, як має виглядати українська армія через 10 або 20 років навіть серед військових відомств немає
– Декілька років.На сьогоднішній день єдиної думки щодо того, як має виглядати українська армія через 10 або 20 років навіть серед військових відомств немає. Генеральний штаб і Міністерство оборони, судячи з усього, по-різному бачать майбутнє збройних сил, а органу, який виступив би агрегатором дискусій з цього приводу у нас просто немає. Теоретично, таким майданчиком повинна була стати РНБО, але на сьогоднішній день цього не відбувається. Деякий час назад Генштаб видав так звану «Візію розвитку збройних сил». На сторінках цього документа немає ні слова про створення в країні професійної армії.
Окрім цього президент Зеленський кілька днів тому відновив призов на військову службу з 18-річного віку. Слід зазначити, що таким чином він повернув ситуацію з призовом до законного русла, адже закон передбачає саме такий віковий поріг (раніше експрезидент України Петро Порошенко видавав указ про призов на військову службу з 20-ти років, – ред.). Але в даному випадку президент продемонстрував, що йому не цікаві питання армії та її реформи. Оскільки, якщо говорити про реформу, то логічнішим виглядає закріплення в законі практики Порошенка про призов з 20 років, ніж повторне зниження призовного віку.
На жаль, історія зі скасуванням призову сьогодні має підтримку лише в приватних поглядах деяких політиків. Наприклад, Давід Арахамія – глава фракції «Слуги народу» у Верховній Раді говорив про те, що ми повинні позбавлятися призову поступово: спочатку скоротити його на 20%, потім ще на 20% і потім, в кінці кінців повністю скасувати його, як інститут. Ідею відмови від призову розділяє помічник Офісу президента України з питань безпеки і оборони Іван Апаршин, але всі ці люди, як я вже сказав, висловлюють лише власну думку, уніфікованої державної позиції з цього питання немає. Крім того, ряд вищих військових чиновників України відстоюють позицію, що під час війни призов необхідний. Апологетом цієї ідеї був колишній начальник Генштабу Віктор Муженко. Нинішній командувач збройними силами Руслан Хомчак, як мені здається, дотримується аналогічної точки зору.
– Чи дійсно професійна армія буде обходитися державному бюджету України набагато дорожче?
Але тут відразу потрібно ставити собі таке питання: скільки коштує людське життя?
– За нашими підрахунками, професійна армія буде обходитися українському бюджету в 2,5-3 рази дорожче, ніж вона коштує сьогодні. Але тут відразу потрібно ставити собі таке, почасти філософське, питання: скільки коштує людське життя? На нього є два варіанти відповідей. У Росії, наприклад, людське життя або нічого не варто, або стоїть дуже дешево. Інший приклад – США, де життя військовослужбовця дуже серйозно захищене. Так ось кожен повинен сам собі відповісти, який з підходів йому більше імпонує. У державах, де армія формується на професійній основі, прийнято вважати, що громадяни країни, солдати якої воюють на реальній війні з реальним ворогом, повинні платити за це адекватну ціну.
