«Звичайна корупційна вертикаль»: про кумівство в російській владі Криму

Російського міністра спорту Криму Єлизавету Кожичеву 14 лютого понизили в посаді до заступника указом російського глави півострова Сергія Аксенова (Аксьонова). Раніше кримські ЗМІ писали, що Кожичева ‒ племінниця спікера підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимира Константинова, і до того, як стати міністром, була його секретаркою.

Кумівство в російській владі Криму стало темою багатьох журналістських розслідувань. Зокрема, телепроект «Крим.Реалії» вивчив так званий клан Аксенова. Висновок: майже всі члени його сім'ї працюють в успішних бізнес-проектах.

Журналіст телепроекту «Крим.Реалії» Ігор Токар розповідає про зв'язки у вищих ешелонах російської влади Криму.

‒ У самого Аксенова це не тільки з його лінії родичі ‒ величезна кількість родичів із лінії його дружини й навіть непрямі родичі, навіть люди, які перебувають у любовних стосунках, наприклад, зі своячкою Аксенова. Коханий сестри дружини Аксеова теж має відношення до влади.

Громадський активіст у Криму Сергій Акімов вважає, що благодійні фонди дружини Аксенова слугують хорошим прикриттям для неофіційних фінансових потоків.

– У будь-якій партії влади люди не бідні ‒ якщо треба зібрати грошей, не відмовлять, бо розуміють, що інакше будуть проблеми. Олена Аксенова очолює всі можливі й неможливі фонди, а туди потік грошей не проконтролюєш ніколи. Куди ці гроші потім йдуть, тут вже тільки здогадуватися можна: може, на якийсь розвиток або на якийсь бізнес. Аксенов і Константинов (голова російського парламенту Криму Володимир Константинов ‒ КР) дуже довго йшли до влади, нарешті до неї прийшли й користуються щосили. З першого дня анексії всі родичі та хороші знайомі позаймали посади в усіх структурах. Говорити, що вони можуть виконувати свої обов'язки, я не можу. Але сьогодні Аксенов як герой «русской весни» ‒ на короткій нозі з Москвою. Там усе це бачать, розуміють, але в російській системі відбувається те ж саме, так було, є й буде. Поки народ мовчить, так і продовжуватиметься.

Керівний партнер української Національної антикризової групи Тарас Загородній не бачить у такій взаємодії в нинішньому кримському керівництві нічого дивного, особливо після російської анексії.

– Тільки люди з гранично темним минулим і з дуже, м'яко кажучи, специфічною репутацією, могли погодитися на пропозицію російської влади. На Донбасі це теж були кримінальні елементи, яким нічого було втрачати. Тому не дивно, що свій вибір росіяни зупинили на Аксенові, а він погодився. Далі вже второваною стежкою людина тягне за собою тих, кому може довірити таємниці, тягнути на кримінальні справи. Зрозуміло, що під час окупації Криму він і Константинов розставляють на основні посади таких людей. Звичайна корупційна вертикаль. Але як би не тішили себе ілюзіями ті, хто зрадив Україну в інтересах російської влади, для Росії вони назавжди ‒ зрадники та нестабільний елемент. У будь-якому випадку їх замінюватимуть, це без варіантів. Тим більше, що пану Аксенову наприсилали чиновників із Москви, які його контролюють.

Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук зазначає, що система, вибудована на кумівстві, в принципі не може бути ефективною в сучасному світі.

– Це говорить про глибоку провінційність Сергія Аксенова ‒ у нього не існує соціальних і кадрових ліфтів для талановитої молоді, а є тільки непотизм у класичній середньовічній манері. Немає ніяких прихильників, не створили команди нормальних людей, які б керували Кримом, натомість можна абсолютно безконтрольно призначати друзів, своїх колег із 1990-их і родичів на позиції у владі. Хоча вся теорія управління говорить про те, що це типові управлінські помилки, що цього не можна робити, не говорячи вже про прямі заборони в законодавстві. Той же Константинов створив цілий гарем у Держраді при живій дружині й роздає посади своїм коханкам. Це сюжет якоїсь комедії. Люди взагалі не розуміють своєї ролі в історії, що вони мали розвивати Крим, наполегливо працювати на його користь, а не займатися втіхами.