Британський часопис The Times пише про фінансові пожертви Дмитра Фірташа британській освіті й митецьким колам, а також про його екстрадицію до США. Нідерландське видання NRC Handelsblad пише про деякі судові висновки у справі про збиття пасажирського літака рейсу МН17 над сходом України. Іспанське агентство EFE розповідає про долю української сільської вчительки, яка і досі мешкає на межі чорнобильської зони.
Британський щоденник The Times друкує матеріал «Мільярдерові і прихильнику Путіна Дмитрові Фірташу загрожує екстрадиція до США за хабарництво». Видання пише, що 54-річний український мільярдер і союзник Володимира Путіна Дмитро Фірташ, який свого часу пожертвував 6 мільйонів фунтів стерлінгів Кембриджському університетові, звинувачується у США в корупції. Лондонський часопис додає, що Фірташ також підтримував проросійського експрезидента України Віктора Януковича, якого було усунуто від влади внаслідок революції на Майдані в лютому 2014 року. Дмитра Фірташа заарештували наступного місяця за ордером на екстрадицію до США у Відні і згодом випустили під заставу у 125 мільйонів євро. Українського бізнесмена звинувачують у пропонуванні хабаря на суму 18 з половиною мільйонів доларів урядовцям в Індії з метою здобути мінерали, необхідні для виробництва титану, що використовується в літаках компанії «Боїнг». Газета наголошує, що екстрадиція Фірташа до США, яку, як очікується, має затвердити міністр юстиції Австрії впродовж наступних кількох тижнів, додасть тиску на Пола Манафорта, який був керівником виборчої кампанії Дональда Трампа упродовж багатьох місяців 2016 року.
The Times повідомляє, що Фірташ обговорював із Манафортом оборудку з нерухомістю у Нью-Йорку 2008 року, яку згодом облишили. 70-річний Манафорт перебуває за ґратами з вироком за податкове і банківське шахрайство, а також за порушення законів щодо закордонного лобіювання, коли він співпрацював із урядом Януковича. Адвокати Фірташа висловили розчарування рішенням про екстрадицію, наполягаючи, що український бізнесмен не знав про хабарництво.
Лондонське видання додає, що Фірташ має у власності маєток вартістю у 50 мільйонів фунтів стерлінгів у фешенебельній лондонській дільниці Найтсбрідж, а також заплатив 53 мільйони фунтів стерлінгів за будинок колишньої станції лондонського метро «Бромптон-роуд» у західній частині британської столиці. Газета також повідомляє, що Фірташа приймали у британських освітніх і бізнесових колах, а герцог Единбурзький, чоловік королеви Єлизавети, вніс його до списку Гільдії кембриджських доброчинців 2011 року. Митецькі кола, за словами часопису, отримали мільйонні пожертви від базованої у Лондоні благочинної фундації, якою керує дружина Фірташа 47-річна Лада. На додаток, консультанти, які репрезентували інтереси Фірташа у Великій Британії, стали донорами Консервативної партії, хоча заявляли, що йдеться про їхні власні гроші. Лорд Мандельсон, колишній міністр уряду лейбористів, та лорд Макдональд, колишній керівник кримінальної прокуратури, брали участь у роботі створеної Фірташем неурядової організації «Агентство модернізації України». Насамкінець газета зазначає, що Кембриджський університет заявив, що після арешту мільярдера суму в 1,95 мільйона фунтів стерлінгів із коштів від Фонду Фірташа, яку не було використано, «заморозили» до закінчення юридичних процедур у справі Фірташа.
«Союзникові Путіна загрожує екстрадиція до США за хабарництво, і це змушує мене запитати, чи це знітить Український католицький університет і Кембриджський університет, які отримали по 8 мільйонів доларів кожен, а також Український конгресовий комітет Америки, який отримав близько 2 мільйонів доларів?»
Нідерландський часопис NRC Handelsblad публікує статтю «Гюго де Гроот проти Володимира Путіна: справа рейсу МН17»; Гюго де Гроот, або Гуго Гроціус –нідерландський юрист 17-го століття, який заклав перші підвалини міжнародного права. Автор статті, відомий нідерландський фахівець із питань Східної Європи Гюберт Смеетс пише, що розслідування справи рейсу МН17 розкриває глибоке провалля в юридичній культурі між Заходом і Росією: за його словами, вся законність і влада у Росії виходять із дула рушниці. Президент Путін відверто визнав, що Росії не подобається, у який спосіб велось розслідування справи про збиття літака рейсу МН17. І саме завдяки цьому категоричному відкиданню висновків нідерландської юстиції Путін зміг заплющити очі на одну конкретну деталь в оприлюднених матеріалах розслідування. Йдеться про безпосередній телефонний контакт за 6 днів до збиття літака над сходом України: так званий кремлівський «куратор» у справах України Сурков мав розмову телефоном з тодішнім «прем’єром» донецьких сепаратистів Бородаєм.
Та розмова Суркова з Бородаєм головно торкалась надання військової допомоги проросійським бойовикам, якої ті конче потребували влітку 2014 року. Так от, під час тієї розмови і Сурков, і Бородай використовували не українські телефонні номери, як це робили зазвичай інші бойовики, а російські, мережі «Мегафон» – які до того ж відрізнялися тільки двома останніми цифрами. Нідерландський фахівець запитує: чи раптом СІМ-карти обох цих телефонів не дістали з однієї шухляди, як то було з паспортами агентів російського ГРУ, яких заарештували у квітні 2018 року при спробі вчинення диверсії проти Організації із заборони хімічної зброї у Гаазі? (Тоді, як і в кількох інших випадках викриття російських агентів, вони мали паспорти з дуже схожими номерами, виданими однією й тією самою паспортною службою.)
Як пише автор, у Москві не розуміють мови нідерландської юриспруденції, бо правнича система Росії створена таки чином, щоб у першу чергу служити державі. І тоді як Росія вважає, що все право виходить із дула рушниці, пише Гюберт Смеетс, Нідерланди ґрунтують свою правничу систему на постулатах славетного нідерландського правника 17-го сторіччя і засновника міжнародного права Гюго де Гроота, також відомого як Гуго Гроціус. Відтак весь процес щодо рейсу МН17 можна визначити як «Гроціус проти Путіна».
«Пошуки правди у справі катастрофи рейсу MH17 – пекельна робота, а також протистояння культур»
Іспанське агентство EFE подає матеріал «Та, що пережила Чорнобиль: Радіація і далі є, ми відчуваємо біль і живемо на самоті». Агентство розповідає історію вчительки з селища Оране, що неподалік Чорнобиля, на ім’я Світлана Волочай, якій було 12 років, коли сталась трагедія на Чорнобильській АЕС. Волочай і надалі мешкає у своєму селищі на межі 30-кілометрової зони відчуження навколо ЧАЕС.
Як сказала Світлана Волочай під час візиту до Іспанії, терени, де вона живе, є одними з найзабрудненіших, тому що радянські військовики, які працювали в Чорнобилі, приходили до цього селища, щоб отримати й послати пошту, і, за її словами, не тільки самі військові, а й їхні машини й обладнання були заражені радіацією.
Однак, як пише агентство, Світлана вирішила залишатися у своєму селищі і почала співпрацювати з іспанською благочинною організацією Chernobil Elkartea з Країни Басків, яка опікується оздоровленням дітей із чорнобильської зони.
Як пише агентство, Світлана згадує, що перший тиждень після вибуху на ЧАЕС у неї було хибне відчуття спокою, ніби нічого особливого не сталося, аж поки одного дня у школі їм розповіли, що таке радіація, і порадили зачиняти вікна у будинках, закрити криниці і вживати таблетки йоду. А ще через кілька місяців, як пригадує Волочай, прийшов наказ повністю евакуювати село і пройти обов’язковий медичний огляд всіх членів родин місцевих мешканців. Із часом проблеми зі щитуватою залозою вразили всю родину Світлани.
Нині, як каже Волочай, повітря у регіоні вже не таке радіоактивно забруднене, проте проблема з радіацією залишається у ґрунті, що унеможливлює вирощування здорових продуктів харчування.
Українська сільська вчителька подала свої свідчення для антиядерної кампанії екологічної організації Greenpeace, бо, на її думку, «ядерна енергія небезпечна, радіація не знає кордонів, і здоров’я людей мусить стояти понад економічними зисками».
