Жителя Харкова захопили російські військові. Погрожували, били, утримували у підвалі без води і їжі три дні. Олексій розповів Радіо Свобода про те, що довелося пережити. Уся історія ґрунтується на його розповіді. Радіо Свобода намагається знайти підтвердження цієї історії.
Олексій С. з початку війни возив з Харкова в окуповане російськими військовими селище Козача Лопань продукти, ліки та бензин. Під час однієї з таких поїздок Олексія затримали.
«Схопили, все забрали і били»
Мішок з ліками купив для серця, від тиску - ну це стареньким
Олексій родом з селища Козача Лопань, там живе його мати. Розповідає, що оскільки він їздив з Харкова у селище, то люди давали йому гроші і просили купити продукти та ліки, яких немає на тимчасово окупованій території.
«Я їхав з Харкова у селище Козача Лопань віз продукти: борошно, крупи.. мішок з ліками купив для серця, від тиску – ну, це стареньким, вони мене попросили. І головне – віз для маленької дитини, для діабетика таблетки чи тести», – каже хлопець.
Розповідає, що заїхав у Козачу Лопань і там його наздогнало авто «буханка». Російські військові зупинили його, забрали авто, документи, телефон і гроші, а самого привезли на місцевий вокзал і кинули у підвал.
«У підвалі біля мене лежить чоловік у воєнній формі, в українській. Вони його б’ють і питають, звідки у нього військова форма. Він їм пояснює, що форму купив у сусіда-алкоголіка за пляшку горілки, для роботи по господарству. Вони йому кажуть, що ти нам брешеш, розказуй правдиву історію, і б’ють його. Мене у цей час б’ють також»
За словами Олексія, у полоні російські військові спочатку били його за те, що казав, ніби у Харкові ситуація нормальна.
«Де ти був ці 8 років?»
Прив’язує, як дельфіна ззаду руками прив’язує мене до батареї, груди спереду. І починає бити
Російські військові знущалися над полоненими позмінно, розповідає Радіо Свобода Олексій. Одного із тих, хто допитував, інші кликали «Джоні».
«Бере мене, підіймає, і питає: «Де ти був ці 8 років?». Я кажу йому, що я вдома був, ніде не воював. Він знову б’є і питає те саме. Я питаю його: «А де я мав бути?». А він каже, що я мав захищати «ДНР, ХНР». І після цих слів він мене так вдарив, що у мене ззаду руки скотчем були скручені і цей скотч аж порвався...», – згадує Олексій і показує синяки на руках.
Чоловіка у військовій формі, каже, били так, що він ходив під себе. А потім привели ще людей із селища, їх також били.
І почали знімати з чоловіків взуття.
«Кажуть: «О, 45, хороше взуття». Там «берці» якісь чи черевики. І замість них одягнули їм галоші рвані», – розказує колишній полонений.
«Ти нацист і фашист, тобі води не дамо»
Вони мені 3 дні не давали ні їжі, ні краплі води
Олексій жаліється, що просив у загарбників щодня хоч ковток води, однак щоразу чув, що «для фашистів і нацистів води у них немає». Їжу, каже, теж не давали.
«Вранці чи в обід третього дня, вони кажуть: йди відбивай лід. Я тільки взяв цю сокирку, почав відбивати лід, і втратив свідомість. Російські військові питають, що зі мною. Я їм кажу, що вони мені три дні не давали ні краплі води, ні їжі. Вони тоді дали мені чай і суп», – розповідає Олексій, і згадує, що потім його знову змусили працювати.
«Не думай поїхати з селища, бо якщо зловимо, то розстріляємо»
Якщо ми тебе зловимо, то розстріляємо і визнаємо ворогом народу
У полоні, за словами Олексія С., його протримали три дні.
Ввечері, усіх полонених зібрали і сказали, що вони мають співпрацювати з російськими військовими, і тільки за такої умови зможуть повернутися додому.
За словами Олексія, йшлося про фізичну працю під керівництвом загарбників, як от прибирання льоду.
«Кажуть: «Дивись, ми тебе відпустимо, віддамо машину...», я кажу: «А гроші, ліки дітям і старшим людям?». Вони кажуть, що про це забудь і не думай поїхати з селища, бо якщо ми тебе зловимо, то визнаємо ворогом народу і розстріляємо»
Зрештою каже Олексій, він спробував виїхати до Харкова, дорогою зустрів українських військових і вони розповіли, яким шляхом безпечно можна проїхати.
Тепер намагається відновитися після побиття.
Селище Козача Лопань на Харківщині захоплене російськими загарбниками. Воно належить до Дергачівської громади. 17 березня її голова повідомив, що російські військові обстріляли селище Козача Лопань касетними бомбами. Щонайменше шестеро людей через це загинули.
