У новий рік Україна увійшла з низкою внутрішньо-політичних конфліктів, які почалися ще минулого року і які формуватимуть політичний ландшафт країни у 2022 році. Йдеться, зокрема, про підозру для п'ятого президента України Петра Порошенка, гальмування роботи антикорупційних відомств, наростання напруги між найвпливовішим і найбагатшим – Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим – в результаті так званої деолігархізації, що вилилось у медійну війну, внаслідок якої владою був узятий курс на посилення медійної інфраструктури для президента та всієї владної команди.
Як розвиватимуться ці процеси надалі, залежить, у першу чергу, від подолання або неподолання викликів і загроз з боку Росії. Головним політичним питанням (чи навіть ризиком) лишається російська агресія: від того, чи наважиться господар Кремля Путін на широкомасштабне вторгнення, залежатимуть усі внутрішньо-політичні процеси і тенденції в Україні, кажуть експерти.
Перші перемовини у новому році між США і Росією, на яких обговорять Україну, заплановані на 9–10 січня. Незалежно від того, якими будуть ці домовленості, для чинної української влади, вони стануть внутрішньо-політичним викликом, вважає політолог Олег Саакян. Попри те, що американська сторона невпинно повторює «нічого про Україну без України», владі доведеться постійно доводити і пояснювати, що долю України дійсно не вирішують без України.
«Чим би ці перемовини не завершилися, вони не зможуть принести Зеленському внутрішньо-політичну перемогу. Сам факт їх проведення, як і будь-який результат, в кращому разі, матиме незначний вутрішньо-політичний ефект, в найгіршому – може призвести до серйозної поляризації суспільства. Як мінімум, з'явиться риторика про те, що «влада слабка» і «з Зеленським не рахуються». Як максимум, певні домовленості будуть покладені на стіл, на що Зеленському потрібно буде сказати або «так» або «ні». При цьому він не матиме консолідованої підтримки з боку суспільства або політичних еліт, зазначає Саакян.
Великі сумніви щодо миру і можливості повномасштабного вторгнення
Більшість експертів сходяться на думці, що перспективи мирного врегулювання ситуації на Донбасі у 2022 році виглядають досить туманно. Щодо можливого широкомасштабного російського вторгнення, то такий сценарій хоч і виглядає малоймовірним, але повністю виключати його не варто.
Застосування військової сили з боку Росії можливе тільки у випадку, якщо всередині України виникне кризова ситуаціяВолодимир Фесенко
«Немає заздалегідь визначеного сценарію. Сказати, що обов'язково щось станеться чи не станется – не можливо. Є різні варіанти, а іноді ці варіанти прямо протилежні. Один з таких варіантів – кризовий – застосування військової сили з боку Росії. Думаю, що це можливо тільки в тому випадку, якщо всередині самої України виникне кризова ситуація. Якщо ж кризових передумов не буде, то і Путін не піде в наступ. Він обмежиться шантажем Заходу», – прогнозує політолог Володимир Фесенко.
Найвпливовіший проти найбагатшого: хто кого?
Причиною для кризових умов можуть стати внутрішньо-політичні конфлікти, які розпочалися у 2021 році і формуватимуть політичний ландшафт у найближчому майбутньому. Йдеться, в першу чергу, про так званий «закон про олігархів» та його реалізацію: як це буде відбуватися і чи вдасться опозиції зменшити роль РНБО – головна політична інтрига. Від цього залежатиме і те, чим закінчиться протистояння між найвпливовішим і найбагатшим – Володимиром Зеленським і Рінатом Ахметовим.
«Можливий кризовий сценарій – коли будуть активні удари з обох боків: наприклад, Ахметов спробує перекуповувати депутатів «Слуги народу» і тим самим руйнувати парламетську більшість, як юридично так і фактично. У такому разі, Зеленський буде вдаватися до серйозних контрзаходів – правових та економічних ударів по бізнесу Ахметова і по його структурах. Це величезні ризики для обох сторін», – каже Фесенко.
За словами політолога, найімовірніше протистояння Ахметова і Зеленського перетвориться у так звану «окопну війну» між двома таборами.
Навряд чи це протистояння пройде повз увагу інших олігархів, вважає політолог Саакян: «Якщо протистояння буде нарощуватися, то це буде змінювати логіку дій інших олігархів і в цілому буде мати серйозний вплив на майбутнє Зеленського і логіку політичного процесу, зокрема, зростатимуть ризики дочасних парламентських виборів. Саме цим шляхом йтиме Ахметов», – зазначає Олег Саакян.
Зеленський: битва за телевізор
Напруга у стосунках між найвпливовішим і найбагатшим зачепила ще одну важливу для влади сферу – медійну. На кінець року владна команда оголосила бойкот телеканалам Ахметова.
За великим рахунком, «Україна» та «Україна 24» лишалися медіа майданчиками, де представникам влади гарантували «теплу ванну». Наразі такою «ванною» можна вважати «1+1» Ігоря Коломойського, проте опиратися у цьому чутливому питанні лише на одного Коломойського – занадто ризиковано. На Банковій це добре знають і тому взялися за розбудову власної медійної інфраструктури.
Так, у минулому році розпочав мовлення оновлений телеканал «Рада», бюджет якого на цей рік збільшили в шість разів. На початку минулого року був створений телеканал «Дом» для мовлення на окуповані території. Проте у вузьких політичних колах не приховують – в Офісі президента хотіли б перетворити «Дом» на всеукраїнський телеканал. І хоча з цього приводу є значні сумніви, зокрема через те, що «Дом» – російськомовний, повністю виключати такого розвитку подій – абсолютно не варто.
Буде спроба формувати неформальний інформаційний пул на підтримку президента, який буде розповідати «как хорошо в стране советской жить»Євген Магда
Крім того, на кінець року в портфелі владної команди з'явився ще одни медіа актив – «4 канал». Його купив народний депутат від «Слуги народу» Олексій Ковальов, який не має постійного доходу, окрім депутатської зарплати. У декларації народний депутат вказав, що «4 канал» – це подарунок від батьків. І хоча Ковальов запевнив, що не буде втручатися в редакційну політику каналу, експерти вважають, що ця угода є одним з етапів формування провладного пулу медіа.
«Я думаю, що буде спроба формувати неформальний інформаційний пул на підтримку президента, який буде розповідати «как хорошо в стране советской жить». В когось це буде викликати опір, в когось – навіть огиду. Громадяни України, насправді, у масі своїй, набагато розумніші, ніж про них думають українські політики», – зазначає політолог Євген Магда.
Конкурси на керівників САП та НАБУ: місія не здійсненна?
Україна зайшла у новий рік без керівника САП. Обрання очільника антикорупційної прокуратури очікують від України її західні партнери, про що вони постійно наголошують. Зокрема, меморандум між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) передбачав обрання нового керівника САП до грудня 2021 року, але до кінця року комісія так і не спромоглася назвати ім'я переможця.
Крім того, у квітні 2022 року спливає термін повноважень чинного директора НАБУ Артема Ситника. Це означає, що не за горами конкурс на наступного керівника НАБУ. Судячи з того, як обирають голови САП, є всі підстави вважати, що процес відбору очільника НАБУ також буде тривалим і скандальним, кажуть експерти.
«У вищому політичному керівництві немає розуміння, що незалежність антикорупційних органів – це і є шлях до європейської і євроатлантичної інтеграції. Коли говорять, що президент прагне поїхати на саміт НАТО в Мадриді і там вирішувати питання про наш майбутній вступ. Але маючи в пасиві те, що відбулося навколо САП і, в перспективі, очікується аналогічне страждання навколо НАБУ, ми будемо виглядати посміховиськом», – вважає політолог Євген Магда.
Конституційний суд: хто замість Тупицького?
Ще один важливий виклик 2022 року: обрання очільника Конституційного суду. Офіційно, строк повноважень Олександра Тупицького завершиться у травні 2022 року. Виходом з кризи було б ухвалення законопроєкту із новою конкурсною процедурою та призначення всіх нових суддів КС лише відповідно до неї, зазначають експерти фундації Dejure. Але як буде в реальності – питання відкрите і події довкола Конституційного суду прямо впливатимуть на політичний ландшафт країни, кажуть політологи.
«Ключовою буде ситуація з Конституційним судом, оскільки має піти Олександр Тупицький. Але хто очолить Конституційний суд, як буде працювати цей суд і як він буде реагувати на ситуацію з законом про олігархів та ситуацію з антикорупційними інституціями – ці питання відкриті», – констатує Фесенко.
Справа проти Порошенка – ризики для Зеленського
У новому році увага українського політикуму і суспільства буде прикута до справи проти Петра Порошенка. Його підозрюють у державній зраді. За прогнозами політолога Фесенка, справа становить репутаційні та іміджеві втрати для Петра Прошенка, а її розгляд за рік не звершиться.
«Йдеться про дуже ганебну оборудку під час гострої фази війни, коли нібито цинічно домовлялися про купівлю вугілля. Це і моральна ситуація, і політична, і правова, але враховуючи, як працюють наші правоохоронні і судові органи, я не чекаю ніяких швидких результатів. Ця справа затягнеться мінімум на два роки», – вважає Фесенко.
Якщо справа «посипеться», це створить плацдарм для атаки на Зеленського і приведе до його дискредитації у значної частини суспільстваОлег Саакян.
Електоральні та репутаційні втрати через справу Порошенка може понести не лише сам Порошенко, а і його наступник – Володимир Зеленський, переконаний політолог Саакян.
«Те, наскільки ця справа буде рухатися, і те, наскільки якісну роботу проробили слідчі, буде прямо впливати на рейтинги Зеленського і на його сприйняття у суспільстві. Якщо справа «посипеться», то це створить плацдарм для атаки на Зеленського і приведе до його дискредитації у значної частини суспільства, зокрема і серед його прихильників», – вважає Саакян.
Рейтинги Зеленського, перспектива дочасних виборів і відставки Кабміну
Вірогідність дочасних виборів (і парламентських, і, тим паче, президентських)– мінімальна, вважають опитані Радіо Свобода політологи.
Енергетична криза і те, як її переживуть – буде задавати тон на рікМикола Давидюк
«Дострокові парламентські вибори можуть бути лише в умовах дуже гострої політичної кризи, коли просто не буде іншого виходу. А на даний момент дострокові вибори непотрібні і невигідні, у першу чергу, самому президенту України», – вважає Володимир Фесенко.
Щодо кадрових перестановок в уряді, то це можливо лише за умови серйозної енергетичної кризи. Від того, як мине ця криза, залежатиме і те, чи збереже своє місце Денис Шмигаль, вважає політолог Микола Давидюк.
«Енергетична криза і те, як її переживуть – буде задавати тон на рік. Найгірший сценарій – відставка Шмигаля і заміна Кабміну. Якщо будуть часті відключення світла та інші енергетичні проблеми, то це може позначитися на рейтингах Зеленського і провладної партії», – каже Давидюк.
