Покровський напрямок лишається найгарячішою ділянкою фронту: з 247 атак минулої доби 59 припадає на цю ділянку, йдеться у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ 28 листопада.
«25 листопада російські війська продовжували наступальні операції на Покровському напрямку, але не досягли підтвердженого просування», – зазначили в американському Інституті вивчення війни (ISW).
Логістика Сил оборони тут перебуває під частковим вогневим контролем військ РФ, «тому поповнення боєкомплекту, провізії та ротація підрозділів суттєво ускладнені», – повідомив у інтерв’ю NV командир 7-го корпусу ДШВ бригадний генерал Євген Ласійчук.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом із бійцями 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов» заїхав на бойові позиції пілотів БпЛА на Покровському напрямку, пробув там добу та побачив, в яких умовах відбувається логістика і яку тактику застосовують російські війська для просування.
Подробиці та враження – у репортажі.
(Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки)
У зоні відповідальності 20-ї бригади «Любарт» ситуація поки дозволяє організувати ротації особового складу та постачання автомобільним транспортом.
Тому переміщуємося на позиції та веземо вантаж, необхідний бійцям, броньованим авто.
Більша частина шляху прикрита антидроновими сітками. Проте цей захист, як і на інших ділянках фронту, не дає стовідсоткової безпеки: дорогою бачимо знищені дронами автівки різного класу – як позашляховики, так і схожі на наш броньовики.
Через щоденні бомбардування армії РФ ландшафт постійно змінюється – і там, де ще вчора була рівна дорога, сьогодні вже величезна вирва. Водієві доводиться швидко орієнтуватися та прокладати новий маршрут.
Урешті дістаємося до позицій без пригод, десантуємося та забігаємо до підвалу. Переміщення відбуваються під прикриттям бійців, які стежать за небом і готові відкрити вогонь по російських безпілотниках.
Усі ці логістичні труднощі спричинені тактикою просочування військ РФ: про її особливості можна прочитати тут.
«Вампіристи»: як знищують малі групи піхоти армії РФ
На моніторі видно, як група з трьох російських військовослужбовців, намагаючись пройти углиб української оборони, забігає до приватного будинку. Тепер вони – ціль для «Вампіра».
Це великий дрон українського виробництва, який може виконувати різні місії.
До прикладу, бійці «Любарта» використовують його і для руйнування укріплень особового складу російських військ, і для доправлення на позиції піхоти різних вантажів.
Екіпаж цього «Вампіра» складається з двох вибухотехніків (споряджають вибухівку), першого пілота (керує дроном та скидає вибухівку або інший вантаж) і другого пілота (допомагає, зокрема, першому пілотові зорієнтуватися на мапі).
Ще декілька бійців зі зброєю прикривають саперів, які споряджають «Вампір» на злітному майданчику, від атак російських безпілотників.
«Фокс» і «Мальборо»
Цього разу черга на ураження дійшла до малої піхотної групи противника. Боєприпаси для «Вампіра» споряджають двоє бійців: «Фокс» і «Мальборо».
«Оця важка «бімба» дуже ефективна проти російських військовослужбовців, які засіли в будівлях. Вона містить до 4 кілограмів вибухівки, – ділиться «Фокс». – Горять, біжать (російські військовослужбовці – ред.). А ті, які не біжать, вже нікуди не підуть і не побіжать».
А «Мальборо», який допомагає «Фоксу», у цьому році закінчив одинадцятий клас.
«У травні закінчив школу, у липні підписав контракт. І з вересня місяця – на війні. Мені 18 років, – ділиться «Мальборо». – Країна в небезпеці. Треба її захищати. Я не хочу, щоб хтось прийшов до мене додому і робив такі самі хаос і розруху».
Молодий боєць з Волині у паузі між вильотами має час поміркувати над причинами, які спонукали Росію напасти на Україну.
«Прийшли – отримали по заслугах і поїхали в пакетах додому», – каже «Мальборо».
Аж ось надходить команда, і бійці висуваються на злітний майданчик. Поки декілька прикривають від атак російських дронів, троє споряджають боєприпасами «пташку». Працюють чітко, як одне ціле.
«Вампір» злітає.
«Рись»
Керує великим дроном пілотеса на псевдо «Рись», у війську вона з 2013 року. До Кремля має свої рахунки.
«Рись» родом із Сіверськодонецька на Луганщині, який російська армія захопила в кінці червня 2022 року – майже повністю зруйнувавши під час наступу.
«Вони прийшли до мене безпосередньо додому. В мене дві квартири було. На жаль, було… Вже немає. Під нуль. Тому мені не шкода, що я знищую ворога», – згадує пілот «Вампіра».
Поміж тим дрон долітає до цілі, скидає боєприпаси. Будинок, куди забігли російські військові, горить.
«Це було укриття противника. Там перебували, ймовірно, троє військовослужбовців Російської Федерації. І їх ми успішно уразили. Ми їх сюди не кликали, вони прийшли до мене додому», – пояснює «Рись».
За словами військової, її донька «все життя хотіла літати на літаках», проте не вступила до вишу. Та пілот – хай і не літака, а дрона – в родині все ж є.
«Це класно!» – видихає «Рись», і видно, як вона посміхається під балаклавою.
Роботи у «вампіристів» на цій ділянці багато, адже, діляться, інтенсивність переміщень російських військовослужбовців день від дня тільки зростає.
«Звісно, втома є. Як для жінки: неможливо помитися нормально. Це трохи важкувато. Але нічого! Разом до перемоги!» – усміхається «Рись».
«Чіф»
Неподалік від «вампіристів» працює екіпаж FPV.
«Чіф», моряк у мирному житті, тепер керує дронами.
«Був на торговельному флоті, газовозами возили скраплений газ із Австралії та багатьох інших країн. Усі континенти побачив», – розповідає боєць про цивільне життя.
Початок повномасштабного вторгнення він застав у Австралії. Повернувся додому, пройшов підготовчі курси, зокрема, з тактичної медицини. А потім добровільно доєднався до війська.
«Наразі безпілотники – це стовп, на який спирається піхота. Тобто, ми – оберігаємо наших піхотинців», – пояснює «Чіф», чому обрав саме таку спеціалізацію.
А пішов до «Азову», каже, бо той закарбувався у нього в серці обороною Маріуполя.
«Я зрозумів, що там – одні з найкращих», – додає «Чіф».
Зараз він уражає дронами живу силу військ РФ та укриття.
«Усе, що рухається в наш бік, має бути відкинуте та знищене», – коротко описує боєць завдання екіпажу.
За його словами, FPV-дрони доволі ефективні для стримування малих груп піхоти, які намагаються просочитися углиб оборони ЗСУ. Проте на власні очі переконуємося, як важко літати: російські засоби РЕБ змушують пілотів шукати «шпарини», змінювати висоту та інші параметри дрона, аби не втратити відео чи керування.
«Наразі FPV-дрони ефективні для стримування таких дій. Проте треба враховувати той факт, що російські війська – найсильніші в плані радіоелектронної боротьби. І тому треба бути постійно на крок попереду. Тобто, якщо вони щось глушать (або частоту управління, або по відео ставлять усілякі завади), – нам треба терміново пристосовуватися до цього», – зазначає пілот.
Армія РФ використовує на цьому напрямку чималу кількість дронів на оптоволокні, якими керують професійні оператори, каже пілот. Проте від українських FPV російські військові тікають – ті їх лякають і фізично, і психологічно самим дзижчанням.
«Моя мрія, щоб Російська Федерація розпалася на анклави (Якутія, Бурятія і так далі). Наразі такого поки не бачимо. Росія слабшає, проте в них дуже багато ресурсів, грошей. І нам треба залучати допомогу міжнародних партнерів. А так мрію, щоб Росія розпалася і ніколи більше не збиралася докупи. Також мрію про повернення на флот», – ділиться «Чіф».
«Хмара»
«Чіфу» допомагає «Хмара».
Боєць зручно вмощується у кріслі – і тут недалеко лягає дві російські авіабомби. Гучна луна шириться підвалом і змушує втискати голову в плечі. Для цієї позиції такі вибухи – буденність. Пілоти FPV кажуть, що звикли і навіть не прокидаються.
У цивільному житті «Хмара» працював на роботі, про яку мріяв з дитинства: на залізниці помічником машиніста електровоза.
А тепер він пілотує дрон з ретранслятором, який підсилює радіосигнал від пілота до FPV: це дозволяє керувати БпЛА за складного рельєфу та в умовах протидії російських засобів РЕБ.
«Тут дуже багато літальних апаратів, які «забивають» радіоефір. Тому дроном керувати складно: один виліт може бути вдалим, а інший, за тих самих умов, – або не буде картинки, або буде ускладнене керування. Не завжди так буває», – зауважує «Хмара».
Питаємо, що відчуває пілот, коли бачить у моніторі населені пункти Донеччини, які цілодобово бомбить російська армія.
«Поки працювали у посадках, цього не помічав. А під час бойових дій у місті дуже важко на це дивитися (глибоко зітхає – ред.). Люди жили, а тут таке…», – «Хмара» надовго замовкає.
Проте настрій пілота помітно пожвавлюється, коли ділиться одним із епізодів бойової роботи.
«Тут багато російських дронів-«ждунів», що чекають на ціль у засідці. Одного разу ми уразили ціль, і я йшов на посадку. І тут ми перехопили відеосигнал російського дрона, що сів на невеличкий майданчик на верхівці опори високовольтної мережі. Ми зорієнтувалися на місцевості, знайшли це місце. Швиденько злетіли – і уразили цей дрон», – задоволено посміхається пілот.
«Леон»
У сусідньому підвальному приміщенні над дронами чаклує «Леон». Ця невеличка кімнатка, завішана ковдрами замість дверей – його дронова майстерня.
У цивільному житті «Леон» ходив морями та океанами.
«Я був моряком торговельного флоту. Не один раз обійшов увесь світ. Бачив багато країн, хто де і як живе. Але все одно Україна мені подобається найбільше. Особливо наш контрастний клімат, де виражені усі чотири сезони», – зізнається боєць.
До лав Національної гвардії «Леон» пристав добровільно.
Каже: робить усе, щоби зменшити втрати серед побратимів-піхотинців і прискорити перемогу України.
«Моє завдання – привести дрон до робочого стану, себто накрутити пропелери, встановити антени, перевірити цілісність електромережі, закріпити батарею та віддати пілотам на тестування. Потім, у зоні вильоту, монтую боєприпас і, власне, здійснюю виліт», – розповідає боєць і додає: робота ця дуже кропітка, потребує неабиякого зосередження. Адже, наприклад, невірно встановлений пропелер порушує працездатність усього дрона: той може впасти та вибухнути.
КАБова ніч і небезпечна дорога
Щойно настає ніч, з рації, не затихаючи, сиплються попередження про бомбові удари. Російські літаки заходять на удар один за одним, керовані авіаційні боєприпаси лягають пакетами по 3-4 штуки. Від прильотів підвалом шугають хвилі повітря, все навколо тремтить і дзвенить.
Нарешті, у паузі між прильотами, вдається заснути.
Прокидаємося десь о третій ранку і – в повітрі. Так нас підкидає з підлоги у спальному мішку вибухова хвиля від близького удару авіабомби.
На додачу до бомб упродовж ночі чути було постійні прольоти та удари безпілотників різних типів. Також армія РФ атакувала українські позиції скидами вибухівки з дронів.
Пілоти «Любарта» такі обстріли сприймають як буденність: кажуть, що таке відбувається щоночі.
А нам вже час їхати. Дорогою бачимо, що після ночі додалося руйнувань. Після вивантаження водій каже, що наш бронеавтомобіль намагався уразити російський FPV-дрон, проте його вдалося збити у повітрі.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум