В Україні зросте мінімальна місячна зарплата до 7,7 тисячі. Міністр фінансів Сергій Марченко в телеефірі припустив, що це станеться вже наступного року. Однак у пресслужбі відомства його виправили: «мінімалку» підніматимуть до цієї суми поетапно. Як саме вона зростатиме, і які зміни відчують прості українці, про це розпитало експертів Радіо Свобода.
В Україні зросте мінімальна місячна зарплата. Нині «мінімалка» становить 6 тисяч гривень, але уряд планує збільшити її до 7,7 тисячі.
Про це міністр фінансів Сергій Марченко розповів у телеефірі.
Ми збільшимо мінімальну зарплату до 7700 гривеньСергій Марченко
«Ми зараз розраховуємо, що в наступному році ми збільшимо мінімальну зарплату до 7700 гривень. І далі у нас буде зростання інфляції плюс 2%, тобто ми закладаємо досить помірне зростання соціальних показників... Ми залишили фіскальний простір. Йдеться про нерозподілені видатки (бюджету). Вони складають від 50 до 100 мільярдів гривень, які можуть бути спрямовані на підвищення мінімальної заробітної плати, збільшення прожиткового мінімуму», – пояснив міністр. За його словами, синхронно з підвищенням «мінімалки» триватиме і зростання пенсійних виплат.
«Це буде пріоритетом... Гроші для збільшення цих виплат є», – резюмував він.
Тим часом, у пресслужбі Мінфіну уточнили: йдеться не про одномоментне зростання, а поетапне підвищення мінімальної зарплати до 2024 року, передбачене середньостроковим бюджетним плануванням – «бюджетною декларацією» на три роки.
Як зростатиме «мінімалка» в Україні
(за планами Мінфіну)
- З 1 грудня 2021 – до 6500 грн
- З 1 жовтня 2022 – до 6700 грн
- З 1 січня 2023 – до 7176 грн
- З 1 січня 2024 – до 7665 грн
Раніше, з 1 липня, в Україні підвищився прожитковий мінімум (від його розміру залежать всі соцвиплати), і тепер він становить 2379 гривень. Відтак виріс і максимальний розмір виплати з безробіття, відтепер він становитиме 9516 гривень.
На що впливає підвищення мінімальної зарплатні в Україні, та чи означає анонсоване її підвищення зростання добробуту українців? Про це Радіо Свобода розпитало в експертів. Їхні оцінки цього рішення суттєво різняться.
«Це більше про податки та інфляцію, ніж про реальні зарплати» – експерт
Підвищення мінімальної зарплати, яке анонсував уряд, виглядає адекватно, враховуючи темпи інфляції та прогнози щодо економічного зростання, підтверджує у розмові з Радіо Свобода директор аналітичного центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Це підвищення не стане помітним стресом для економіки, але і підвищення доходів громадян воно теж не означає, пояснює аналітик.
Це підвищення більшою мірою – про податки та інфляцію, ніж про реальне зростання зарплатиДмитро Боярчук
«Враховуючи, наскільки швидкою зараз є інфляція, це підвищення є в межах інфляційних процесів, і воно не є трагедією, – говорить Дмитро Боярчук про вплив мінімальної зарплати на бюджетні витрати. – Це підвищення більшою мірою – про податки та інфляцію, ніж про реальне зростання зарплати. Бо ніхто не зобов'яже підприємця платити працівникам саме стільки, а не інакше. При цьому він зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Ця новина не є шоком, але для бізнесу, звичайно, приємного в цьому буде мало, визнає експерт, пояснюючи, що зі зростанням «мінімалки» в Україні зросте і оподаткування з заробітної плати.
Експерт додає, що це не є новим та несподіваним рішенням, а лише виконанням того, що вже записане в планах уряду до 2024 року, в так званій «бюджетній декларації».
Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко вважає, що анонсоване підвищення мінімальної зарплати є не набагато вищим за очікувану інфляцію, а також воно враховує прогноз щодо економічного зростання. Якщо в Україні зростатимуть ВВП та продуктивність праці, це має впливати і на оплату найманим працівникам, наголошує експертка в коментарі Радіо Свобода.
Йдеться і про зростання продуктивності праці, тому винагорода за неї теж має зростиМарія Репко
«Підвищення мінімальної зарплати, анонсоване на 1 січня 2023 та 1 січня 2014 року, не набагато вище за інфляцію. Якщо уряд ще й закладає у свої прогнози економічне зростання, то природно, що йдеться і про зростання продуктивності праці, тому винагорода за працю теж має зрости. Тут не буде такого різкого зростання (щодо якого були озвучені плани в президента кілька місяців тому). І наразі це підвищення збігається з темпами відновлення економіки та зростанням реальних доходів населення», – визнає експертка.
З іншого боку, на її думку, непропорційно швидке підвищення мінімальної зарплати, не підкріплене реальним зростанням економіки, могло би суттєво нашкодити, і при цьому не призвело б до зростання реальних доходів українців.
«Уряд сам зізнається, що знижуватиме рівень життя» – економіст
Зі свого боку, голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає заплановане урядом підвищення «мінімалки» незначним, а відтак влада, на його думку, визнає свою нездатність сприяти зростанню добробуту своїх громадян.
Підвищення «мінімалки» є навіть меншим, ніж анонсоване самим же урядом підвищення цін на енергоресурсиАндрій Новак
«Анонсоване урядом підвищення мінімальної зарплати до 7,7 тисячі за найближчі три роки – є абсолютно неадекватним до реального рівня зарплат та реальних витрат українців. Бо до 2024 року не будуть стояти на місці ціни та зарплати в реальному секторі, зростатимуть і комунальні платежі та вартість енергоносіїв. І це підвищення «мінімалки» є навіть меншим, ніж анонсоване самим же урядом підвищення цін на енергоресурси з осені цього року. Отже, Кабмін сам зізнається, що буде знижувати купівельну здатність та рівень життя українців з урахуванням очікуваного зростання цін і тарифів», – обурюється економіст.
Пенсії: покладатися лише на себе?
Більшість експертів у спілкуванні з Радіо Свобода визнають, що підвищення мінімальної зарплати не лише опосередковано впливає на прожитковий мінімум (за законом він не може бути більшим, ніж «мінімалка»), але і суттєво збільшує податкові надходження з одного найманого працівника.
З іншого боку, головною статтею, на яку витрачаються податки та збори в Україні, – є виплата пенсій, на неї є близько третини зібраних коштів, наголошує Дмитро Боярчук.
Згадуючи про обіцянки міністра фінансів паралельно підвищувати пенсії, експерт говорить, що таких методів отримання коштів на пенсії не вистачить надовго.
«Щоб українцями вистачило коштів на старість, їм доведеться заощаджувати самим. Адже демографічна ситуація не буде виправлятися: пенсіонерів ставатиме більше, працездатних громадян – менше. Та й нині значна частина громадян не бере участі у солідарній пенсійній системі: хтось не працює, принаймні офіційно, та не платить ЄСВ, хтось поїхав на заробітки. Але навіть якщо долучити всіх цих людей до сплати соціального внеску – це не вирішує проблеми», – вважає керівник «CASE Україна».
Через це, на його думку, Україні варто якнайшвидше запускати накопичувальну пенсійну систему, щоб людям було легше самим накопичувати на свою старість. Інакше рано чи пізно це доведеться робити вимушено, прогнозує він. Тоді як «солідарна система» (коли пенсію виплачує держава, за рахунок соціальних внесків) даватиме лише мінімальний дохід, прогнозує експерт. І ні зростання мінімальних зарплат, ні підвищення пенсійного віку саме по собі не вирішить цієї ситуації, додає він.
Марія Репко, зі свого боку, закликає зберегти «солідарну» частину пенсійної системи. Що ж до накопичувальної, то вона в Україні буде стабільною лише за умови розвиненого фондового ринку, якщо недержавні пенсійні фонди матимуть куди вкладати кошти своїх клієнтів, окрім державних цінних паперів.
Марія Репко вказує, що зазвичай у світі накопичувальна система вкладає кошти у цінні папери: акції успішних компаній, облігації державної позики (ОВДП) тощо. В Україні ж, на її думку, «фактично немає фондового ринку», тому приватні пенсійні фонди переважно вкладають в ОВДП. А державні цінні папери пов’язані з тими ж бюджетними й інфляційними ризиками, що й вся фінансова система держави, тож «накопичувальна» пенсійна система не збільшить надійності українських пенсій, припускає економістка.
Вихід – реформи, економічне зростання та поява в Україні повноцінного ринку акцій, що дасть інструменти та ресурси для пенсійних заощаджень, визнає низка експертів, з якими поговорило Радіо Свобода.
