Одним із головних успіхів Володимира Зеленського на посаді президента українці в цьому році називають найдовше за історію збройного конфлікту на сході України перемир’я, яке триває досі. Але локальні бойові дії періодично відбуваються.
Наскільки успішними були мирні ініціативи Києва – підсумував телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У своєму привітанні з Новим 2020 роком Володимир Зеленський говорив про єдність України – про збройний конфлікт на Донбасі президент прямо не сказав нічого. Це обурило його політичних опонентів.
«Я вважаю, що це жодним чином не допомагає дипломатичному процесу, і це ганебно, що президент Зеленський за всю свою каденцію півторарічну ледве спромігся назвати Росію навіть не державою-агресором, як це, до речі, передбачено українським законодавством», – вважає Іванна Клімпуш- Цинцадзе, віцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції України в 2016-2019 роках.
Ще в кінці 2019-го Зеленському вдається домогтися переговорів з Росією в «нормандському форматі». Значних результатів, щоправда, ця зустріч не принесла. Росія знову зажадала від Києва внести зміни до Конституції України.
Реалізацією Мінських домовленостей займається Тристороння контактна група, в яку входять представники України, Росії та ОБСЄ. В українській делегації кажуть, що Москва маніпулює трактуваннями Мінських угод.
«Росія завела на нашу територію свої псевдозбройні сили. Я називаю це приватними військовими компаніями, тобто «ДНР», «ЛНР», своїх бойовиків, які не є російськими військовими, але воюють в інтересах Росії. І Росія вимагає від України, щоб ми надали цим збройним формуванням особливий статус, легалізували їх», – заявляв член Тристоронньої контактної групи Денис Казанський.
Українську делегацію в групі раніше очолював другий президент України Леонід Кучма. У цьому році Кучма спочатку відходить від роботи групи, а потім і зовсім залишає її склад. Очолює київських переговорників Леонід Кравчук. Він каже, що якщо і далі питання, пов’язані з миром на Донбасі, будуть затягуватися, «то наші зусилля будуть блокуватися, ми будемо шукати нові можливості, нові формати для досягнення головної мети – миру».
Ми не можемо більше терпіти, коли з нами грають у кішки-мишкиЛеонід Кравчук
Про неефективність Мінських угод і необхідність повернення до Будапештського меморандуму, згідно з яким Росія разом з Британією і США обіцяли охороняти територіальну цілісність України в обмін на відмову від ядерної зброї, Зеленський говорив ще під час виборчої кампанії. Щоправда, як саме нинішня влада збирається реалізувати ці наміри, не повідомлялося.
«Необов’язково ядерна зброя. Моя думка така, що Україна повинна буде дуже жорстко і дуже принципово поставити питання на всіх рівнях, яке буде звучати: «Бути чи не бути?», «Або – або?». Ми не можемо більше терпіти, коли з нами грають у кішки-мишки», – говорив Кравчук.
Денис Казанський так висловлювався з цього приводу: «Є документ, який був підписаний українською стороною з якогось дива. Тому що на той момент українська армія перебувала не в найкращому стані, тобто фактично Путін шантажував підписанням цього договору, його підписувала зі зброєю, приставленою до голови, можна сказати, українська сторона. Потім Путін сам же на наступний же день цей «Мінськ» і порушив».
Андрій Єрмак, який був із Зеленським на «нормандській зустрічі», в лютому 2020-го стає головою Офісу президента України. Єрмак пропонує створити при Тристоронній контактній групі консультативну раду, до якої увійдуть представники так званих «ДНР» і «ЛНР». Ця заява Єрмака викликає шквал критики на адресу Зеленського, адже, на думку опонентів, саме цього і домагається Кремль – перевести бойовиків у статус сторони конфлікту. Таким чином Москва може продемонструвати, що вона сама в конфлікті на Донбасі – лише спостерігач. Пізніше Єрмак спробує виправдатися: мовляв, ні з ким, хто тримав зброю в руках, Київ безпосередньо розмовляти не збирався. «Ми ніколи не вели переговори ні з так званими «ДНР» , «ЛНР», ні з терористами, ні сепаратистами, і не будемо ніколи їх вести», – заявляв глава Офісу президента України.
Щоправда, в чорнових документах, які опинилися в руках українського видання «Дзеркало тижня», чітко вказано, що сторони, в тому числі окремі райони Донецької і Луганської областей, самостійно визначають критерії формування своєї групи в консультативній раді. Пізніше цю інформацію в інтерв’ю Українській службі Радіо Свобода підтвердить міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.
«Вона [група в консультативній раді] визнана Тристоронньою контактною групою 11 числа (11 березня 2020 року) доцільною, але її створення можливе за умови узгодження в режимі «нормандського формату». Якщо учасники «нормандського формату» принципово кажуть, що варто її створити, паралельно тоді вже запускається процес обговорення, яким чином повинні сторони вибирати своїх представників», – пояснював Резніков.
Українські дипломати кажуть, що створення такої комісії не було погоджено з партнерами Києва по «нормандських переговорах».
«Такі сигнали змішані – а яка ж позиція України: «Росія-агресор» і «Росія – сторона конфлікту» чи все ж Україна готова її сприймати як посередника? – не допомагають реальному просуванню до досягнення миру і повернення цих територій і людей в лоно України», – вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Останній на цей момент обмін утримуваними особами відбувся 16 квітня. Україна отримала назад 20 своїх громадян, серед них – двоє військових, один правоохоронець і 17 цивільних. Натомість Київ звільнив 18 осіб, четверо з яких відмовилися повертатися на непідконтрольні Україні території.
«Я радію кожного разу, коли ми повертаємо і наших військових, і героїв, і політв’язнів, і простих громадян. Тому що для нас ці звичайні громадяни – такі ж самі герої, тому що вони були за ґратами, тому що вони захищали саме нашу країну – Україну», – говорив тоді Зеленський.
Олександр Данилюк, який впродовж чотирьох місяців був секретарем Ради нацбезпеки і оборони України, вважає, що, йдучи на поступки Києву, Путін втягнув Зеленського в гру за своїми правилами.
«Зеленського обміном полонених фактично втягнули в процес. Це дуже великий прогрес, що люди наші повернулися в Україну, полонені. Це дуже-дуже важливо. Важливо також розуміти інше, що у Зеленського з’явилися такі нереалістичні очікування про наступні кроки. Період поблажок дуже швидко закінчився, втягування, і далі почалося закручування гайок – визнання «республік», консультативні ради, доставка води в Крим тощо. Росія просто почала виставляти інші вимоги на стіл, і Зеленському вже було дуже складно цими картами грати», – констатував Олександр Данилюк.
Восени 2019 року на Донбасі з обох сторін розвели війська в трьох точках – в Золотому та Станиці Луганській Луганської області, а також в Петрівському й Богданівці в Донецькій. Під час своєї поїздки на Донбас навесні цього року Зеленський заявив про ефективність таких дій: мовляв, це дозволяє зберегти життя українських військових і убезпечити місцеве населення. Хоча, згідно зі звітами Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в цілому на всій лінії фронту кількість обстрілів якраз збільшилася. Наприклад, згідно зі звітом, 15 січня 2020 року на Донбасі було зафіксовано 140 вибухів, 16 січня 2020-го – 490.
Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України з серпня 2019 року до березня 2020-го, заявляв: «Ми стурбовані цим. Ми обговорювали це якраз з новим чинним головою ОБСЄ, яким чином і що це означає в цілому – спробу зриву процесу чи збіг багатьох факторів, які призвели до зростання обстрілів. Я думаю, що буде реакція на такі обстріли з української сторони, ми будемо пробувати зв’язатися з нашими партнерами по «нормандському формату». Тому що ми, дійсно, так само, як і ви, бачимо, що домовленості не спрацьовують».
У 2020 році більше ніде на лінії зіткнення сторони не розводили ні сили, ні озброєння. Однак 27 липня члени «мінської» групи домовляються про черговий режим припинення вогню. До цього таких домовленостей було більше за два десятки, тому новину про чергове перемир’я в Україні сприймають скептично. Щоправда, воно хоч і з порушеннями, але триває досі. За офіційними даними, за сто днів тиші загинули троє українських військових, 11 отримали поранення. Достовірної інформації про втрати проросійських бойовиків немає.
«Припинення вогню на сьогодні тактично вигідне Росії, тому що дозволяє говорити: «Ось бачите, безпека покращується. Давайте говорити про наш сценарій політичних кроків. Чому ні? Прямо зараз». І звинувачувати нас, Україну, в тому, що цього не відбувається. Тому будь-який шлях щодо Донбасу, який би він не був, не можна реалізувати, не маючи політичної єдності і підтримки один одного», – вважає Павло Клімкін.
Путін готується торгуватися саме з новою американською адміністрацієюПавло Клімкін
Клімкін, міністр закордонних справ України за часів президентства Петра Порошенка, каже, що пауза Москві потрібна ще і до зміни адміністрації у Вашингтоні. «Треба ще зробити один підхід з новою американською адміністрацією. Тому що Путін готується торгуватися саме з новою американською адміністрацією, розуміючи, що всі ключові важелі – саме у Вашингтоні. Він розуміє, що нова адміністрація погодить свої підходи з Євросоюзом, і ось тоді почнеться серйозна розмова навколо багатьох питань. В тому числі навколо Донбасу», – вважає Павло Клімкін.
Протягом року бойовики угруповань «ДНР» і «ЛНР» неодноразово блокували проїзд спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ через контрольно-пропускні пункти. Це єдиний незалежний міжнародний орган, який відстежує ситуацію уздовж лінії розмежування. З поширенням коронавірусної інфекції непідконтрольні Україні території Донбасу починають відчувати гуманітарну кризу: в лікарнях немає ліків, а в лабораторіях – тестів, хоча бойовики запевняли, що проблем немає.
«Немає інфекційних лікарень, немає достатньої кількості ліжок, немає засобів захисту. Про що я зміг домовитися? Я домовився уже безпосередньо з Червоним Хрестом, і тоді вони пропустили і готові пропускати і далі гуманітарну допомогу від Червоного Хреста», – заявляв Володимир Зеленський.
У березні призначений Зеленським на посаду радника секретаря РНБО України КВНівець Сергій Сивохо, відомий також тим, що під час Революції гідності підтримував Віктора Януковича, який втік у Росію, повідомляє про презентацію платформи примирення на Донбасі. Перед цим Сивохо називав бойові дії на сході України «внутрішнім конфліктом»: «За шість років збройного конфлікту на ньому хтось збагачується, а хтось помирає і ховає рідних людей. Ми повинні відповісти собі на запитання: чи готові і хочемо ми жити так далі?».
На презентацію платформи примирення прийшли ветерани полку «Азов», які врешті-решт її зірвали.
У 2020 році президенти України, Росії, Німеччини та Франції так і не зустрілися. «Нормандська зустріч» на рівні радників глав держав відбулася в середині вересня. Однак, крім запевнень про прихильність до режиму та припинення вогню, її учасники нічим більше похвалитися не змогли.
