Доступність посилання

Крим Реалії
РУС УКР КТАТ
Усі сайти RFE/RL
site logo site logo
Назад Вперед
ТОП новини
Фотогалереї

Кава, базари і ремесла. Побут кримських татар до депортації (фотогалерея)

Хоча радянська влада, встановлена в Криму в кінці 1920 року, жорстко розправилася з політичним рухом кримських татар, культура народу в цілому не постраждала. Навіть більше – на 20-ті роки ХХ століття припадає короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921–1923 років.

Кримські татари до цього часу вже поступалися росіянам першим місцем за чисельністю в Криму, але все одно становили 26% жителів півострова. Державними мовами в Кримській АРСР були російська і татарська, проводилася політика «татаризації», кримські татари обіймали вищі керівні посади в республіці.

Активно просувалося вивчення кримськотатарської археології та етнографії. Виходили наукові роботи та збірники матеріалів – пронизані радянською ідеологією, але сповнені важливими фактами.

Але в 30-ті роки радянська влада розгорнула боротьбу з національними елітами, яка залишила кримських татар майже без інтелігенції. У 1944 році сталася депортація, а на початку 50-х з'явилася нова концепція історії Криму, в якій не було місця вивченню корінного народу. Саме тому зроблені на початку століття записи і фотографії мають важливе значення для історії кримських татар.

Яким був традиційний побут кримськотатарського народу – дивіться у фотогалереї Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода.
Дівчата у святковому вбранні. Бахчисарай, 1920-ті. Кримські татарки заплітали волосся в тонкі коси. На голову вдягали оксамитову шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами
1 Дівчата у святковому вбранні. Бахчисарай, 1920-ті. Кримські татарки заплітали волосся в тонкі коси. На голову вдягали оксамитову шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами
Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті. Скотарство було основою сільського господарства кримських татар – окрім м’яса, молока та вовни, худоба також забезпечувала і шкірою. У Бахчисараї та Карасубазарі в 20-х роках налічувалося до 40 шкіряних виробництв
2 Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті. Скотарство було основою сільського господарства кримських татар – окрім м’яса, молока та вовни, худоба також забезпечувала і шкірою. У Бахчисараї та Карасубазарі в 20-х роках налічувалося до 40 шкіряних виробництв
Продавець квасолі. Бахчисарай, 1920-ті. Квасоля входила до складу страв у всіх районах Криму. Можна було приготувати м'ясний суп зі стручками зеленої квасолі, заправлений кислим молоком, суп з локшиною та відвареною квасолею або просто подати квасолю з локшиною
3 Продавець квасолі. Бахчисарай, 1920-ті. Квасоля входила до складу страв у всіх районах Криму. Можна було приготувати м'ясний суп зі стручками зеленої квасолі, заправлений кислим молоком, суп з локшиною та відвареною квасолею або просто подати квасолю з локшиною
Прядильниця, 1920-ті. Найвідомішу кримську легку тканину – «атма» – робили з бавовни і льону. Працювали вручну – такі прядки були в кожному кримськотатарському будинку. Тканина йшла на одяг, покривала й рушники. Якщо прядіння було суто жіночою справою, то ткацтвом займалися і чоловіки-ремісники, об'єднані в цех «безази»
4 Прядильниця, 1920-ті. Найвідомішу кримську легку тканину – «атма» – робили з бавовни і льону. Працювали вручну – такі прядки були в кожному кримськотатарському будинку. Тканина йшла на одяг, покривала й рушники. Якщо прядіння було суто жіночою справою, то ткацтвом займалися і чоловіки-ремісники, об'єднані в цех «безази»
Будинок у Бахчисараї, 1920-ті. Існували чотири головні типи кримськотатарських будинків: міський одноповерховий (як на фото), двоповерховий передгірний, одноповерховий степовий (з обмазаного глиною тину або цегли), а також одноповерховий південнобережний, зведений з каменю
5 Будинок у Бахчисараї, 1920-ті. Існували чотири головні типи кримськотатарських будинків: міський одноповерховий (як на фото), двоповерховий передгірний, одноповерховий степовий (з обмазаного глиною тину або цегли), а також одноповерховий південнобережний, зведений з каменю
Городник, 1930-ті. Городництво в Криму через клімат ніколи не мало товарного масштабу, але овочі для власного споживання вирощували. В кримськотатарській кухні є і стандартні салати з капустою, огірками та морквою, і ексклюзивні страви. Наприклад, бувають голубці з виноградним листям, капустою або перцем. Також овочі додають у баранячий суп (лагман)
6 Городник, 1930-ті. Городництво в Криму через клімат ніколи не мало товарного масштабу, але овочі для власного споживання вирощували. В кримськотатарській кухні є і стандартні салати з капустою, огірками та морквою, і ексклюзивні страви. Наприклад, бувають голубці з виноградним листям, капустою або перцем. Також овочі додають у баранячий суп (лагман)
Жителі села. Степовий Крим, 1920-ті. У кримському степу скотарство поєднувалося із землеробством. Початок сівби, час збирання врожаю в громаді відбувалися в один день і визначалися радою старших. Прислів'я кримських татар «косити – розгойдуватися, жати – присідати, а ось на яйлі тільки сир пресують» означало, що хліборобська праця вважалася більш важкою, ніж праця скотаря
7 Жителі села. Степовий Крим, 1920-ті. У кримському степу скотарство поєднувалося із землеробством. Початок сівби, час збирання врожаю в громаді відбувалися в один день і визначалися радою старших. Прислів'я кримських татар «косити – розгойдуватися, жати – присідати, а ось на яйлі тільки сир пресують» означало, що хліборобська праця вважалася більш важкою, ніж праця скотаря
Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті. Взуття робили зі шкіри. Чоловіки носили постоли, черевики без халяв і чоботи з підковами. Жінки взимку вдома носили чобітки, влітку – розшиті туфлі без задників із гострими носками. В урочистих випадках взували шиті золотом туфлі
8 Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті. Взуття робили зі шкіри. Чоловіки носили постоли, черевики без халяв і чоботи з підковами. Жінки взимку вдома носили чобітки, влітку – розшиті туфлі без задників із гострими носками. В урочистих випадках взували шиті золотом туфлі
Приготування кави. Бахчисарай, 1920-ті. Кава – основний елемент не тільки кримськотатарської кухні, але й культури в цілому. Для її приготування користувалися ручною кавоваркою, в кожній хаті на столі стояв кавник. До кави пропонували халву, а також різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї було 62 кав'ярні
9 Приготування кави. Бахчисарай, 1920-ті. Кава – основний елемент не тільки кримськотатарської кухні, але й культури в цілому. Для її приготування користувалися ручною кавоваркою, в кожній хаті на столі стояв кавник. До кави пропонували халву, а також різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї було 62 кав'ярні
Вуличний торговець. Бахчисарай, 1920-ті. Більшість ремісників самі продавали виготовлений ними товар у власних крамницях, але кримське місто неможливо уявити без базару. Існувала і розносна торгівля – коробейники, обвішані намистами, ланцюжками, сукнями, чубуками й іншими предметами, ходили міськими вулицями
10 Вуличний торговець. Бахчисарай, 1920-ті. Більшість ремісників самі продавали виготовлений ними товар у власних крамницях, але кримське місто неможливо уявити без базару. Існувала і розносна торгівля – коробейники, обвішані намистами, ланцюжками, сукнями, чубуками й іншими предметами, ходили міськими вулицями
Сільський будинок. Південно-Західний Крим, 1920-ті. Стандартний інтер'єр головної кімнати передбачав відкритий камін з димарем і підвішений до нього на ланцюгу казан. Уздовж стін стояли низькі диванчики з матрацами і подушками, поруч – столики. Стіни прикрашали численними рушниками, а підлоги – килимами
11 Сільський будинок. Південно-Західний Крим, 1920-ті. Стандартний інтер'єр головної кімнати передбачав відкритий камін з димарем і підвішений до нього на ланцюгу казан. Уздовж стін стояли низькі диванчики з матрацами і подушками, поруч – столики. Стіни прикрашали численними рушниками, а підлоги – килимами
Житель Бахчисарая, 1920-ті. Чоловіки вкривали голову низькою смушевою шапкою, тюбетейкою або фескою. Сорочка з широкими рукавами заправлялася в широкі суконні шаровари і підперізувалася широким поясом. Поверх сорочки одягали короткий жилет із ґудзиками, а зверху – довгий каптан
12 Житель Бахчисарая, 1920-ті. Чоловіки вкривали голову низькою смушевою шапкою, тюбетейкою або фескою. Сорочка з широкими рукавами заправлялася в широкі суконні шаровари і підперізувалася широким поясом. Поверх сорочки одягали короткий жилет із ґудзиками, а зверху – довгий каптан
Прядильниця, 1920-ті. Жіночий одяг складався з широкої та довгої, нижче колін, сорочки, довгої сукні з широкими рукавами, а також кольорових шароварів. Верхній одяг складався зі щільного каптана з вузькими рукавами. Поверх каптана носили коротку шубу. Виходячи з дому, вдягали накидку
13 Прядильниця, 1920-ті. Жіночий одяг складався з широкої та довгої, нижче колін, сорочки, довгої сукні з широкими рукавами, а також кольорових шароварів. Верхній одяг складався зі щільного каптана з вузькими рукавами. Поверх каптана носили коротку шубу. Виходячи з дому, вдягали накидку
Лавка шорника. Бахчисарай, 1920-ті. Конярство відігравало колосальну роль у кримськотатарському суспільстві, а коням завжди була потрібна збруя. В період Кримського ханства «столицею» шорників був Карасубазар
14 Лавка шорника. Бахчисарай, 1920-ті. Конярство відігравало колосальну роль у кримськотатарському суспільстві, а коням завжди була потрібна збруя. В період Кримського ханства «столицею» шорників був Карасубазар
Майстерня мідника. Бахчисарай, 1920-ті. Обробкою кольорових металів займалися мідники. З покритої оловом міді виготовляли домашнє начиння, з латуні – ритуальні ємності та люстри для мечетей. З латунних і залізних деталей збирали кавомолки
15 Майстерня мідника. Бахчисарай, 1920-ті. Обробкою кольорових металів займалися мідники. З покритої оловом міді виготовляли домашнє начиння, з латуні – ритуальні ємності та люстри для мечетей. З латунних і залізних деталей збирали кавомолки
Вишивальниця. Бахчисарай, 1920-ті. Кримськотатарські одяг, взуття або текстиль неможливо уявити без вишивки. Орнаменти розрізнялися за регіонами – у вишиванках Східного Криму помітні риби і човни, степ віддавав перевагу бордовому кольору. На Південному узбережжі зображували водорості, переважали бузковий, фіолетовий і білий кольори
16 Вишивальниця. Бахчисарай, 1920-ті. Кримськотатарські одяг, взуття або текстиль неможливо уявити без вишивки. Орнаменти розрізнялися за регіонами – у вишиванках Східного Криму помітні риби і човни, степ віддавав перевагу бордовому кольору. На Південному узбережжі зображували водорості, переважали бузковий, фіолетовий і білий кольори
Вхід до Зинджирли-медресе. Салачик, 1920-ті. Одне з перших і найбільш великих медресе – мусульманських вищих шкіл – побудували в Солхаті ще в XIV столітті, але воно не дожило до наших днів. Найвідомішим і єдиним уцілілим в Криму було відкрите в 1500 році Зинджирли-медресе. У 1917 році на його базі відкрили педагогічний інститут
17 Вхід до Зинджирли-медресе. Салачик, 1920-ті. Одне з перших і найбільш великих медресе – мусульманських вищих шкіл – побудували в Солхаті ще в XIV столітті, але воно не дожило до наших днів. Найвідомішим і єдиним уцілілим в Криму було відкрите в 1500 році Зинджирли-медресе. У 1917 році на його базі відкрили педагогічний інститут
Зображення 16x9

Крим.Реалії

Передрук із «Крим.Реалії» / «Крым.Реалии»

Recommended

​
Нагору
XS
SM
MD
LG