Доступність посилання

ТОП новини

«Прес на Press»: хроніки перешкоджань професійній роботі журналістів-розслідувачів програми «Схеми»


Спалена автівка, напади на знімальну групу під час зйомок, ознаки встановлення негласного спостереження вдома в журналіста, спроба отримати дані з телефону головреда з ризиками викриття джерел – усе це лише частина перешкод, на які команда програми розслідувань «Схеми» наражається у своїй роботі.

Утім, ситуація загалом у країні не краща. Лише за перші вісім місяців 2020-го – майже 140 випадків порушення свободи слова, переважна більшість із яких – фізична агресія проти журналістів.

У чому може бути причина таких масштабів, як справи про перешкоджання журналістам розслідуються правоохоронцями і чому так мало судових рішень із притягненням винних до відповідальності?

Радіо Свобода розбиралося на прикладі перешкоджань редакції програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

За вісім місяців 2020 року експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 137 випадків порушень свободи слова. З них 107 – це фізична агресія проти журналістів.

Про ймовірні причини такої статистики розмірковує виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк: «Ми не бачимо взагалі зменшення кількості нападів – і я думаю, що це пов’язано не в останню чергу з безкарністю».

Спалена автівка «Схем», напади на знімальну групу під час здійснення нею законної професійної діяльності, ознаки встановлення негласного спостереження в помешканні одного з авторів програми – лише часткова ілюстрація того, на які перешкоди під час своєї роботи наражаються журналісти-розслідувачі в Україні.

І це в межах лише однієї редакції.

Серпень 2020-го: ймовірне прослуховування журналіста-розслідувача «Схем»

У ніч на 8 серпня на екстрений номер 102 надійшов дзвінок.

– Мене звати Михайло Ткач, я – журналіст Радіо Свобода. Я в себе у квартирі виявив ознаки встановлення прослуховальної апаратури.

– Очікуйте наряд поліції, – почув він у відповідь.

Серпень – традиційний місяць відпусток – сколихнула новина: журналіст-розслідувач програми «Схеми» Михайло Ткач виявив у себе в квартирі ознаки встановлення пристрою негласного стеження.

Він – автор численних розслідувань про кулуари української політики, таємні зв’язки представників влади з олігархами та елітний стиль життя українських високопосадовців.

У серпні журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач виявив у себе в квартирі ознаки встановлення пристрою негласного стеження
У серпні журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач виявив у себе в квартирі ознаки встановлення пристрою негласного стеження

Поліцейським, які в ту ніч прибули на виклик, журналіст продемонстрував отвір у стелі на кухні.

«Це якийсь спеціальний прилад, який згори було просвердлено і сюди, очевидно, було проведено мікрофон. Або, може, відео, ми не знаємо», – такі припущення тоді висловив адвокат журналіста Анатолій Попов.

Місце на горищі над квартирою, куди, ймовірно, вів отвір на стелі в кухні, журналісти знайшли ще до приїзду поліції власними зусиллями. І воно виявилось замаскованим.

Cлідчі, які прибули до будинку журналіста, просто оглядали місце
Cлідчі, які прибули до будинку журналіста, просто оглядали місце

«Оця частина замазана – це прямий вихід цього отвору», – розповідав адвокат Анатолій Попов правоохоронцям.

Виявити, чи досі там залишається пристрій, могли лише фахівці зі спеціальним обладнанням. А слідчі, які прибули до будинку, просто оглядали місце.

На уточнення, чи будуть охороняти горище, адже доступ до нього відкритий із чотирьох під’їздів і там іще можуть залишатися ймовірні речові докази, – правоохоронці тільки розводили руками.

– Тобто ви не можете організувати збереження доказів? – уточнювала в них головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька.

– Я не маю таких повноважень на те, що ви просите, організувати вам… не пускати нікого на горище. Розумієте? – відповідав їй слідчий.

– Ваш керівник, у підпорядкуванні якого ви перебуваєте, має ухвалити рішення, яким чином забезпечити збереження можливих речових доказів або нести відповідальність, якщо вони будуть втрачені, – опонував йому адвокат Анатолій Попов.

– Ми все це повідомимо керівництву, вони вже будуть ухвалювати рішення, – відповідав на те поліцейський.

Друга слідча група з’явилася в будинку журналіста вже після відкриття кримінального провадження за статтею «порушення недоторканності приватного життя». І знову – без спецтехніки. Перевірку на горищі вони провели підручними засобами.

– Це паличка? – зауважив Михайло Ткач у руках слідчого гілку, якою той намагався перевірити отвір.

– А у вас немає ніякої спиці чи…? – уточнив Михайло.

– На жаль, немає, – відповів правоохоронець.

Перевірку на горищі поліцейські провели підручними засобами – наприклад, гілочкою
Перевірку на горищі поліцейські провели підручними засобами – наприклад, гілочкою

– Ми один отвір тільки знайшли і все. Можливо, там далі існують якісь інші обставини, які треба досліджувати? – перепитав захисник журналіста в слідчого.

За наполяганням адвоката слідчі продовжили огляд і виявили ще два отвори.

За наполяганням адвоката слідчі продовжили огляд і виявили ще два отвори, один з яких – наскрізний, поєднується з отвором у стелі квартири
За наполяганням адвоката слідчі продовжили огляд і виявили ще два отвори, один з яких – наскрізний, поєднується з отвором у стелі квартири

Один – наскрізний, поєднується з отвором у стелі квартири, що довів експеримент із водою.

Пізніше опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці й відомі криміналісти-правники скажуть: отвори у стелі квартири і на горищі, ймовірно, свідчать про спроби встановити записувальний пристрій.

«Це ніщо інше, як встановлення «прослушки» чи «проглядки». Насправді такий отвір достатній для встановлення як для фіксування звуку, так і для відеоспостереження. Техніка така є, достатньо трьох міліметрів взагалі, – розповідав колишній старший слідчий в особливо важливих справах МВС Роман Сушко, аналізуючи фото й відео з місця події. – Чи це було зроблено працівниками правоохоронних органів? Чи кимось іншим? Дуже багато спеціалістів зараз на вільних хлібах, і, в принципі, фахівців вистачає скільки завгодно».

Думки опитаних спеціалістів розійшлися хіба що в тому, чи записувальний пристрій уже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити, і хто може за цим стояти.

Так, ветеран МВС України і засновник Управління боротьби з організованою злочинністю Валерій Кур казав Радіо Свобода: «Я припускаю, що тут проводилися спеціальні заходи технічно дуже підготовленими людьми або, можна сказати, службою. І що вони мали явно незаконний характер. Робилось це приховано».

У той же день, коли поліція відкрила провадження за однією статтею, виявилось, що існує ще й інше – щодо незаконного обігу і використання прихованих записувальних пристроїв.

Причому відомо про це стало тоді, коли журналіст разом із захисником прийшли на допит.

Про відкриття поліцією другого провадження журналіст і його захисник дізнались, коли прийшли на допит
Про відкриття поліцією другого провадження журналіст і його захисник дізнались, коли прийшли на допит

За кожної можливості адвокат наполягав: потрібна спецперевірка, і якомога швидше. Адже поки горище опечатане, не можна забезпечити охорону місця подій навіть самотужки, тобто силами редакції.

Про перебіг розслідування цього провадження Радіо Свобода поцікавилося і у високопосадовців Міністерства внутрішніх справ.

«Слідство встановило наявність деяких отворів, через які, можливо, здійснювалось прослуховування. Але нам потрібна думка експерта: ці отвори – коли вони були зроблені? Взяті на експертизу матеріали, експерт повинен сказати: це було зроблено місяць, рік чи три роки тому. Тому чекаємо на експертизу», – розповів заступник голови МВС Антон Геращенко.

Заступник голови МВС Антон Геращенко щодо справи про ймовірне прослуховування Ткача: «Чекаємо на експертизу»
Заступник голови МВС Антон Геращенко щодо справи про ймовірне прослуховування Ткача: «Чекаємо на експертизу»

Але це – все, про що на даний момент розповідають у міністерстві. Тож захист вирішив: потрібно йти до СБУ.

«Спеціалісти з районної поліції, Шевченківського району, ніяким чином не займаються розслідуванням цієї справи. Вони до неї поставилися як до розслідування злочину про крадіжку з квартири – з відповідним рівнем підготовки до цієї справи і застосуванням можливостей, які на цьому рівні у них і існують, – пояснює адвокат. – Очевидно, вони самі себе перескочити не зможуть, і розслідування цієї справи – це не їхній рівень, на мій погляд. Служба безпеки України – по-перше, це все ж таки її підслідність за Кримінальним процесуальним кодексом, а, по-друге, це її рівень можливостей».

Відтоді минув тиждень – і вже з іншим членом редакції «Схем» знову трапилася надзвичайна подія.

Серпень 2020-го: підпал автомобіля «Схем»

17 серпня у Броварах серед ночі зайнявся автомобіль. Просто під під’їздом однієї з багатоповерхівок.

17 серпня у Броварах серед ночі зайняівся автомобіль
17 серпня у Броварах серед ночі зайняівся автомобіль

Довкола зібралася низка спостерігачів. Пожежники, які прибули на місце, намагалися приборкати полум’я.

Пожежники, які прибули на місце, намагалися приборкати полум’я
Пожежники, які прибули на місце, намагалися приборкати полум’я

Власник підпаленого авто у дворі власного будинку – Борис Мазур, незмінний учасник знімальної групи «Схем».

Власник підпаленого авто у дворі власного будинку – Борис Мазур, незмінний учасник знімальної групи «Схем»
Власник підпаленого авто у дворі власного будинку – Борис Мазур, незмінний учасник знімальної групи «Схем»

На ранок після підпалу з’явилася і реакція від президента і його Офісу.

На своїх офіційних сторінках у соцмережах Володимир Зеленський пригадав давнішню історію з підпалом свого автомобіля і закликав правоохоронців так само швидко виявити відповідальних: «У грудні 2014-го неподалік палацу «Україна» невідомі спалили моє авто. Поліції знадобилося два місяці, щоб знайти та затримати злочинців. Сподіваюся, що й цього разу правоохоронні органи максимально швидко знайдуть та притягнуть до відповідальності зловмисників, які підпалили авто програми «Схеми». (…) Ніколи не допущу, щоб за мого президентства будь-яка критика влади тягнула за собою переслідування або залякування».

Схожий допис з’явився і на сторінці речниці Зеленського Юлії Мендель – у якому вона згадала не тільки про підпал авто, а й про ймовірне прослуховування Михайла Ткача: «Офіс президента України вкрай стурбований інформацією, наданою журналістами програми «Схеми», щодо можливого прослуховування та підпалу машини команди розслідувачів».

«Через те, що ця справа перебуває на контролі керівництва держави, я вважаю, що вона просувається і розслідується більш ефективно, ніж інші, – аналізує адвокатка «Схем» і керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк.

«У нас є великий досвід інших справ, які перебувають на стадії досудового розслідування стосовно журналістів програми «Схеми». Найчастіше просто нічого не відбувається», – зауважує вона.

Наступного ранку після підпалу журналісти зібрали відео з камер спостереження і від свідків інциденту – що й дозволило побачити момент підпалу авто редакції.

А через тиждень міністр внутрішніх справ Арсен Аваков прозвітував про затримання мешканця Луганщини, який «обґрунтовано підозрюється» у підпалі авто.

Уже через кілька днів по тому Броварський суд визначав йому запобіжний захід. Його ім’я не називали, але воно швидко з’явилося в ЗМІ – це Кирило Баріхашвілі.

Примітно, що сам він у відповідь на питання судді, чи визнає він свою вину за пред’явленою підозрою, відповів: «На даний момент на факти і обставини інкримінованої мені справи я не можу дати відповіді».

Через декілька днів після того Броварський суд визначав підозрюваному запобіжний захід
Через декілька днів після того Броварський суд визначав підозрюваному запобіжний захід

Під час розгляду з’ясувалося ще декілька деталей: його батьки – з невеликого містечка в Луганській області, сам мешкає у Києві, працює – але неофіційно, – і не каже, де.

Зрештою суд ухвалив рішення: арешт на 2 місяці, але з можливістю вийти під заставу – майже в 175 тисяч гривень.

Зрештою суд ухвалив рішення: арешт на 2 місяці, але з можливістю вийти під заставу – у майже 175 тисяч гривень
Зрештою суд ухвалив рішення: арешт на 2 місяці, але з можливістю вийти під заставу – у майже 175 тисяч гривень

Менше ніж через тиждень Кирило Баріхашвілі вийшов під заставу.

Утім, цей хлопець – не єдиний, кого правоохоронці вважають причетними до підпалу автомобіля «Схем». Іще двох наразі розшукують. Їхні портрети опублікував начальник обласної київської поліції Андрій Нєбитов. І навіть озвучив мотив: «Це точно особи, яким було вигідно створити напруження між владою, правоохоронцями і журналістською спільнотою, шляхом знищення майна відомих у суспільстві діячів».

«Це особиста позиція керівника. Пресслужба офіційних даних, позиції з цього приводу не давала, – зауважує адвокатка «Схем» Оксана Максименюк. – Не знаю, чи можливо наразі зробити такий висновок – враховуючи те, що затримана тільки одна особа з трьох. Мотив, який розглядає поліція, – перешкоджання журналістській діяльності».

Іще не дочекавшись результатів офіційного розслідування, керівництво держави запевняє: представники влади до цього не причетні.

– Чи допускаєте ви думку, що залякування журналістів і підпали авто пов’язані з представниками влади?

– Ні, не допускаємо. Ми завжди захищаємо журналістів і, до речі, знайшли ж людей, які підпалювали автомобіль. Навіщо ви запитуєте таке питання? Знайшли. І я думаю… На жаль, такі випадки були в нас. Охоронні органи мають цю задачу. Вони знайдуть усіх людей, які когось залякують або підпалюють, – відповів президент Володимир Зеленський на запитання Радіо Свобода.

Іще не дочекавшись результатів офіційного розслідування, керівництво держави запевняє: представники влади до цього непричетні
Іще не дочекавшись результатів офіційного розслідування, керівництво держави запевняє: представники влади до цього непричетні

Які ж насправді перспективи у розслідуваннях справ проти журналістів?

Виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк відзначає: «Чому така проблема з розслідуваннями? Тому що насправді мало компетенції у слідчих. І справи, коли йдеться про напад на журналістів, – часто відкладають як малозначущі чи ще якісь. Я бачу, що це бажання виникає, коли виникає якась публічна історія, і тоді, звісно, які іміджеві втрати йдуть, і тоді правоохоронні органи йдуть на системний контакт».

Озвучену експерткою тенденцію підтверджують і більшість розслідувань щодо перешкоджання законній професійній роботі журналістам «Схем».

2015: Напад працівників СБУ

Іще 2015 року журналіст «Схем» Михайло Ткач і оператор Кирило Лазаревич знімали сюжет про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам. Ті ж самі працівники СБУ застосували силу до знімальної групи, затримали її, відібрали і зіпсували камеру.

Тодішній голова спецслужби Василь Грицак пообіцяв службове розслідування. Причетні до інциденту співробітники були тимчасово відсторонені, але пізніше – повернулись до служби.

Відкрите тоді за фактом перешкоджання журналістській діяльності провадження закрили, в потім на вимогу суду знову відкрили. І так – чотири рази.

«Вони побачили, що нападали співробітники СБУ, але сам інцидент, як вони визначають, не містить складу кримінального правопорушення. Хоча суди чотири рази чітко писали: там є склад злочину. І так ми ходили по колу чотири рази», – пояснює адвокатка «Схем» Віра Крат.

Чи понесуть відповідальність співробітники спецслужби? Вочевидь, українське правосуддя не готове відповісти на це питання.

«Ми звернулись до Європейського суду з прав людини, не вбачаючи уже можливостей захистити інтереси в Україні, – розповідає Віра Крат. – Ця справа зареєстрована, їй присвоєно номер. Тобто ми пройшли перший фільтр в ЄСПЛ».

Але на це теж потрібен час. Європейський суд із прав людини може роками розглядати справу.

Надія на міжнародне правосуддя, а не на українське слідство – і в іншій справі.

2017: Напад співробітників УДО

У 2017-му «Схеми» фільмували гостей весілля старшого сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, для обслуговування якого використовувались службові автомобілі ГПУ. В той момент, коли закриту вечірку мав залишити тоді ще президент Петро Порошенко, на знімальну групу напали працівники Управління держохорони.

У результаті в оператора Бориса Троценка діагностували струс мозку і пошкодження руки. Згодом керівництво УДО покликало «Схеми» на зустріч: пояснити, що ж, за їхньою версією, насправді сталося.

«Там же який горб! Цей військовослужбовець упав, ви ж не будете говорити, що він не упав? Там же отакий горб! У темряві, пісок, спіткнувся, упав і зачепився за оператора», – так пояснював ситуацію тодішній очільник УДО Валерій Гелетей.

А службова перевірка, за словами Гелетея, ніяких порушень із боку співробітників держохорони не знайшла.

Прокуратура Київської області, яка відкрила кримінальне провадження за фактом нападу на журналістів, його ж і закрила. Потім скасувала своє ж рішення і передала в Державне бюро розслідувань.

Службова перевірка, за словами тодішнього очільника УДО Гелетея, ніяких порушень із боку співробітників держохорони не знайшла
Службова перевірка, за словами тодішнього очільника УДО Гелетея, ніяких порушень із боку співробітників держохорони не знайшла

Відтоді минув рік. «Схеми» поцікавилися в ДБР про хід розслідування. Там відповіли: «Наразі допитані працівники УДО, витребувані документи з особових справ вказаних працівників і матеріали з Обухівського райвідділу поліції щодо розгляду матеріалів по заяві Михайла Ткача, проводяться слідчі та інші процесуальні дії. Досудове слідство у провадженні триває».

У той же час адвокати журналістів уже підготували заяву до Європейського суду з прав людини.

«Інцидент був на весіллі сина генерального прокурора, на той час розслідування здійснювалось обласною прокуратурою і нагляд за розслідуванням у той час здійснювався теж прокуратурою. Тобто підлеглими (Луценка – ред.). Тобто ні про яке ефективне розслідування мова не могла вестись. Навіть після того, як Юрій Луценко вже не займає цієї посади, – ситуація не змінилась. І це я пишу в своїй заяві до ЄСПЛ», – розповідає адвокатка Віра Крат.

Водночас у досвіді редакції «Схем» є і така справа, яка вже показала, що таке Європейський суд із прав людини «в дії».

2018: Спроба ГПУ отримати дані з телефону головреда «Схем»

Два роки тому Генеральна прокуратура через суд отримала дозвіл на доступ до дзвінків і смс-повідомлень головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців, а також даних про місце розташування її телефону протягом цього часу.

Іще під час судового засідання у вересні 2018 року Наталка Седлецька говорила про цю ситуацію: «Саме це рішення може стати прецедентом, який принесе удар не виключно по нашій роботі, а по всій незалежній журналістиці».

Пізніше Юрій Луценко переконував: не просив інших даних із телефонів, крім дати перебування біля НАБУ – що, каже, було потрібно для цілей слідства Генпрокуратури: «Тільки дата, тільки в одній соті. Більше нічого нас не цікавить».

Утім, у Європейському суді з прав людини, до якого звернулись журналісти, загрозу помітили.

«Редакція програми «Схеми» відома тим, що вона займається високопосадовою корупцією. І джерела журналістів насправді дуже важливі, – відзначає медіаекспертка й виконавча директорка ІРРП Людмила Панкратова. – Ми бачимо унікальний такий випадок, коли ЄСПЛ побачив у цьому загрозу і порушення».

У відповідь на звернення юристів ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів журналістки. Спрацювало так зване «правило 39» – фактично наказ для уряду країни утриматися від будь-яких дій. Тепер же суд перейшов до стадії винесення рішення.

«Найбільший ефект, якого досягають у Європейському суді з прав людини, – це зміна законодавства. А індивідуальні заходи, які будуть у цьому рішенні, – стануть прецедентними. Із цим рішенням ми будемо говорити: дивіться, таку дію не можна вчиняти, це порушення», – пояснює Людмила Панкратова.

2017: «Чорні чоловічки» Медведчука

Від Генпрокуратури – до «чорних чоловічків». Таку назву отримало розслідування «Схем» 2017 року про прямі перельоти Віктора Медведчука до Росії – у той час, коли всім іншим цей привілей був недоступний. Біля VIP-терміналу аеропорту «Жуляни» охоронці політика, в масках і балаклавах, накинулися на знімальну групу.

Згодом, у грудні, одному з цих нападників оголосили підозру.

Згодом, у грудні одному з цих нападників оголосили підозру
Згодом, у грудні одному з цих нападників оголосили підозру

Судовий розгляд триває і досі – на відміну від інших справ щодо журналістів «Схем», які не передані до суду.

Інші охоронці Медведчука, які свідчили у суді, повторюють одне і те саме: не були, не бачили, не пам’ятають.

Інші охоронці Медведчука, які свідчили у суді, повторюють одне і те саме: не були, не бачили, не пам’ятають
Інші охоронці Медведчука, які свідчили у суді, повторюють одне і те саме: не були, не бачили, не пам’ятають

Сам Медведчук тоді подав зустрічну заяву – про втручання журналістів у його приватне життя.

2019: Напад у Чабанах

Навесні 2019-го журналістка «Схем» Катерина Каплюк із оператором Борисом Троценком у селищі Чабани на Київщині шукали відповіді на питання, яким чином віддають у приватні руки державні землі, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. І ось як їх зустріли.

Чоловіки вдарили оператора і зламали відеокамеру.

Чоловіки вдарили оператора «Схем» Бориса Троценка і зламали відеокамеру
Чоловіки вдарили оператора «Схем» Бориса Троценка і зламали відеокамеру

Пізніше журналісти встановлять: нападник – схожий на голову однієї з громадських організацій, до якої має стосунок і селищний голова. Інші чоловіки – заступники того ж самого селищного голови.

«У нас був слідчий, який протягом тижня дуже ефективно і оперативно допитав і журналістів, і свідків стосовно обставин справи, було вилучено сервер із відео. З відео того, що відбувалося в Чабанівській селищній раді, – пригадує адвокатка «Схем» Оксана Максименюк, – було проведене впізнання за фотокартками осіб. Після цього змінився слідчий – і все».

Уже після цієї розмови з керівницею юридичного напрямку ІРРП журналістам надійшла відповідь із Нацполіції на запит щодо розслідування згаданого інциденту в Чабанах.

«За результатами досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні ухвалено рішення про його закриття у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, яке в установленому законом порядку не скасовано», – мовилося в ньому.

Захист журналістів уже готує оскарження.

2019: Поширення Портновим персональних даних співробітників «Схем»

Та є і такі справи, в яких суд уже виніс рішення. Причому без присутності журналістів і не на їхню користь. Ідеться про справу, що стосується Андрія Портнова – колишнього народного депутата і ексзаступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича.

Майже рік тому він опублікував персональні дані водіїв «Схем», які допомагали журналістові програми Михайлові Ткачу готувати розслідування щодо впливу і зв’язків Портнова з новою українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашні адреси водіїв, номери авто.

«Наразі є дві відкриті кримінальні справи – стосовно інформації, яка була в ЗМІ про журналістів, щодо Радіо Свобода, «Схем». І (подана заява – ред.) безпосередньо самим Андрієм Портновим. Наразі ті справи, наскільки мені відомо, фактично нікуди не рухаються. Було заявлено навесні цивільні позови від імені водіїв, персональні дані яких були поширені Портновим у телеграм-каналі», – розповідає адвокатка водіїв «Схем» Оксана Максименюк.

Але днями Печерський суд став на бік Портнова. Він не тільки відмовив у задоволенні одного з цивільних позовів водіїв, але ще й присудив відшкодувати Портнову 52 тисячі гривень компенсації його витрат на захисників. Попри те, що адвокати «Схем» вимагали публічного процесу, справу розглядали у письмовому провадженні. Тобто без камер і без виклику сторін. Готове рішення просто видали на руки Портнову, який його одразу опублікував.

«Суд не захотів розбиратися, в чому тут порушення. Мені здається, що це втручання в роботу журналістів і створення охолоджувального ефекту для них, – аналізує медіаюристка Людмила Панкратова. – А що робити? Єдиний спосіб – це оскаржувати».

Суддя Печерського суду Світлана Волкова, яка ухвалила це рішення, вже двічі була відсторонена Верховною Радою від правосуддя за порушення присяги. І перебувала під слідством за підозрою у винесенні неправосудного рішення – бо випустила з-під варти екскомандувача «Беркуту» Дмитра Садовника, який згодом утік. Але їй вдалося поновитись через суд. Світлана Волкова також відома тим, що винесла рішення про «безперервне проживання Портнова» в Україні протягом останніх 5 років – хоча після втечі Януковича він мешкав за кордоном. Суд тоді прийняв аргумент, що він був у відрядженні.

За два дні до публікації цього матеріалу в Нацполіції повідомили: кримінальні справи, як проти Портнова, так і відкрита за його заявою, закриті – «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

Це далеко не всі справи, в яких журналісти лише однієї редакції – програми «Схеми» – роками намагаються довести, що було порушено їхнє право на законну професійну діяльність. Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк каже: ці справи яскраво демонструють, наскільки українське слідство здатне захищати це право. І це сигнал тим, хто дозволяє собі переслідувати і залякувати журналістів – робіть так і надалі, каже медіаекспертка.

«Дуже мало розслідувань нападів, перешкоджань, фізичної агресії щодо журналістів. Розслідування ми чуємо лише по якихось окремих випадках. Цю ситуацію однозначно потрібно терміново виправляти. Тому що вона ненормальна», – зауважує Оксана Романюк.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG